Перспективи одержання високогідрофільних наповнених полімерів із специфічними властивостями
Встановлено можливість одержання електропровідних наповнених полімерних гідрогелів на основі кополімерів гідроксіетилметакрилату (ГЕМА) з полівінілпіролідоном (ПВП). Досліджено вплив природи, кількості наповнювача, вологи та температури на електропровідні характеристики одержаних матеріалів. Устано...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16629 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Перспективи одержання високогідрофільних наповнених полімерів із специфічними властивостями / О.В. Суберляк, О.М. Гриценко, Х.Я. Гіщак // Украинский химический журнал. — 2008. — Т. 74, № 10. — С. 117-121. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859588334185086976 |
|---|---|
| author | Суберляк, О.В. Гриценко, О.М. Гіщак, Х.Я. |
| author_facet | Суберляк, О.В. Гриценко, О.М. Гіщак, Х.Я. |
| citation_txt | Перспективи одержання високогідрофільних наповнених полімерів із специфічними властивостями / О.В. Суберляк, О.М. Гриценко, Х.Я. Гіщак // Украинский химический журнал. — 2008. — Т. 74, № 10. — С. 117-121. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Встановлено можливість одержання електропровідних наповнених полімерних гідрогелів на основі кополімерів гідроксіетилметакрилату (ГЕМА) з полівінілпіролідоном (ПВП). Досліджено вплив природи, кількості
наповнювача, вологи та температури на електропровідні характеристики одержаних матеріалів.
Установлена возможность получения электропроводящих наполненных полимерных гидрогелей
на основе сополимеров гидроксиэтилметакрилата (ГЭ-МА) с поливинилпирролидоном (ПВП). Исследовано
влияние природы, количества наполнителя, влаги и температуры на электропроводящие характеристики полученных материалов.
The dependence of electric characteristics
of hydrogel compositions materials on the basis of hydroxyethylenemethacrylate and polyvinylpirrolidone on
co-polymers synthesis conditions, quantity and nature of
conducting powder filler, moisture content and ambient
temperature change is determined. The quantity of absorbed
moisture differently effect the hydrogels conductivity,
dependently on filler nature, particularly for graphite-filled materials the resistance is increasing, and for metalfilled
ones — is decreasing, that can be used for moisture
gages production.
|
| first_indexed | 2025-11-27T11:41:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 678.746:744.339-13
О.В. Суберляк, О.М. Гриценко, Х.Я. Гіщак
ПЕРСПЕКТИВИ ОДЕРЖАННЯ ВИСОКОГІДРОФІЛЬНИХ НАПОВНЕНИХ ПОЛІМЕРІВ
ІЗ СПЕЦИФІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ
Встановлено можливість одержання електропровідних наповнених полімерних гідрогелів на основі кополі-
мерів гідроксіетилметакрилату (ГЕМА) з полівінілпіролідоном (ПВП ). Досліджено вплив природи, кількості
наповнювача, вологи та температури на електропровідні характеристики одержаних матеріалів.
Через високий електричний опір полімери ви-
користовуються переважно в електротехніці як
ізолятори. В ряді випадків, однак, потрібно, щоб
полімери були електропровідними. Полімерні еле-
ктропровідні композиційні матеріали знаходять
сьогодні широке використання для виготовлення
електронагрівних елементів, йоністорів, екраную-
чих та антистатичних покрить, електропровідних
клеїв, фарб, паст, елементів повітряних фільтрів,
у медицині — для стимулювання росту кісткових
тканин, як антитромбогенні імплантанти [1]. Під-
вищення електричної провідності можна досяг-
нути введенням у композиційний матеріал провід-
них наповнювачів, наприклад металічних поро-
шків, волокон, різних типів технічного вуглецю,
графіту, графітових волокон. Як зв’язаний мате-
ріал найбільшого використання одержали фено-
лоформальдегідні, епоксидні, фуранові та деякі
інші смоли, які в результаті затвердження утво-
рюють тривимірні структури, а також деякі тер-
мопласти та каучуки. Однак такі полімерні ма-
теріали та методи їх одержання не завжди забез-
печують однорідність наповнення і потрібні вла-
стивості. Перспективними матеріалами для згада-
них цілей вбачаються швидкотверднучі компози-
ції на основі (мет)акрилататів та полівінілпіролі-
дону, які можуть змінювати свою провідність за-
лежно від вмісту вологи внаслідок високої гідро-
фільності матриці.
Попередніми дослідженнями, проведеними на
кафедрі хімічної технології переробки пластмас
НУ “Львівська політехніка”, розроблені оптима-
льні композиційні склади та ефективні ініціюючі
системи для полімеризації (мет)акрилатів у при-
сутності полівінілпіролідону (ПВП) [2, 3]. Вико-
ристання як ініціюючої системи комплексу ПВП-
Men+ дало змогу проводити затвердження компо-
зицій при кімнатній температурі на повітрі з висо-
кою швидкістю (фіксація форми відбувається за
10—30 хв). Час життєздатності таких композицій
можна змінювати в широкому інтервалі — від
5 с до 30 хв. Доведена можливість приготування
композицій з наповнювачами різної природи на
основі регулювання поверхневої взаємодії між
компонентами [4].
Метою даної роботи було встановлення мож-
ливостей одержання електропровідних полімер-
них гідрогелей при допомозі наповнення полімер-
мономерної композиції на основі (мет)акрилатів,
зокрема, гідроксиетилметакрилату (ГЕМА) та
ПВП і встановлення залежностей електричних
властивостей затверджених матеріалів від складу
композиції та умов затвердження.
Використовуючи результати попередніх дослі-
джень [2, 3], для синтезу наповнених гідрогелів ви-
брано полімеризацію в блоці композиції складу
ГЕМА : ПВП = 70:30 (мас.ч.) у присутності 0.05
% FeSO4. Склад композиції вибраний експери-
ментально на основі залежності швидкості полі-
меризації від вмісту ПВП і FeSO4, а також з ана-
лізу в’язкості, виходячи з умов седиментації час-
тинок наповнювача та необхідності забезпечення
високої продуктивності процесу.
Як наповнювачі використані струмопровідні
неорганічні речовини різної природи — немета-
лічні (графіт (ГЛС-3, ГОСТ 5420-74), металічні
Fe, стоп Fe–Co, Pb (з розміром частинок δ=50
нм), Cu (ПМС-1, ГОСТ 4960-75). Затвердження
композиції проводили при кімнатній температурі
на повітрі при денному світлі. Питомий об’ємний
опір одержаних матеріалів визначали згідно з
методикою [5].
Результати визначення питомого опору ρv та
електропровідності γv для композицій, залежно від
природи наповнювача, приведені в табл. 1. Як ви-
дно з отриманих результатів, ненаповнені поліме-
рні гідрогелі, одержані блочним методом на осно-
ві кополімерів ГЕМА—ПВП , не є струмопрові-
дними. Введення електропровідного наповнюва-
ча приводить до появи електропровідності цих ко-
полімерів. Електропровідність суттєво залежить від
природи наповнювача. Найменшим питомим опо-
ром, а отже, найвищою провідністю, володіють
графітонаповнені гідрогелі (ρv=29.5 Ом⋅м). Ком-
© О.В. Суберляк, О.М . Гриценко, Х.Я . Гіщак , 2008
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 10 117
позиції, які містять дрібнодисперсні мідь, свинець
та стоп Fe–Co характеризуються порівняно одна-
ковою провідністю , яка лежить в межах 10–4
Ом–1⋅м–1. Найменшу провідність мають компози-
ції з кобальтом.
Електропровідність досліджуваних компози-
ційних матеріалів залежить від форми частинок
наповнювача. Так, графіт має розвинуту поверх-
ню, частинки ж металічні мають гладку сферичну
форму. В процесі полімеризаційного наповнення
композиція заповнює вільний об’єм навколо ча-
стинок наповнювача. Металічні частинки стають
розділені одна від одної плівкою зв’язуючого ма-
теріалу, яка зменшує кількість їх контактів. Тому
для підвищення електропровідності необхідно вво-
дити до складу композиції більше наповнювача.
За рахунок рихлої та неправильної форми части-
нок графіту кількість контактів є високою і елект-
ропровідність не понижується.
На рис. 1 приведені результати з визначення
впливу кількості наповнювача на питомий опір
гідрогелів. Як видно з результатів досліджень, зро-
стання вмісту різних за природою наповнювачів
по-різному впливає на питомий опір гідрогелів, а,
отже, на їх провідність. Так, при збільшенні кон-
центрації графіту з 50 до 200 %, питомий опір ком-
позита зменшився у 184 рази (з 29.5 до 0.16 Ом⋅м),
при збільшенні ж вмісту Со з 50 до 200 % — на
три порядки (з 39⋅106 до 36⋅103 Ом⋅м).
Для кожного наповнювача існує граничний
його вміст у композиції, при якому композиція
ще зберігає текучість. При подальшому додаванні
наповнювача композиція стає нетехнологічною.
Використавши можливість одержання ГЕМА–
ПВП кополімерів у розчині та здатність перебу-
вання отриманих матеріалів у твердому та набряк-
лому станах, можна підвищити вміст наповню-
вача із збереженням текучості вихідної компо-
зиції. Так, використавши полімерну композицію
для полімеризації в масі з вмістом наповнювача
С1, одержимо після затвердження зразок з елек-
тропровідністю γ1 (табл. 1). Провівши полімериза-
цію в розчині (у воді) з тією ж концентрацією на-
повнювача С1 і одержаний зразок висушивши до
постійної маси, отримаємо електропровідність γ2.
Для досліджень використали композицію ПВП:
ГЕМА = 7:3, наповнювач — графіт. Результати до-
сліджень із застосуванням полімеризації в розчин-
нику зведені в табл. 2, з даних якої випливає,
що питомий опір гідрогелів, одержаних в розчині
(позиція 2), у 24 рази менший за опір такого ж ма-
теріалу, одержаного в блоці (позиція 1), електро-
провідність сухих зразків значно перевищує елек-
тропровідність набряклих. Зростання електропро-
відності відбувається через внутрішні напружен-
ня, що виникають в результаті процесів усадки, і
які приводять до формування додаткових контак-
тів між частинками.
Для повної характеристики розроблених на-
повнених струмопровідних гідрогелів та для вста-
новлення додаткових можливостей їх викорис-
тання цікавим є дослідження поведінки таких ма-
теріалів у вологому середовищі, оскільки ПВП-
вмісні матеріали відзначаються високим водопо-
глинанням. Для досліджень були використані зра-
зки полімерів однакової товщини з наповнювача-
ми різної природи: графітом та кобальтом.
Дані зразки були гідратовані в дистильованій
Т а б л и ц я 1
Вплив природи наповнювача на електропровідність
гідрогелів
Гідро-
гель Наповнювач ρv, Ом⋅м γv, Ом
–1⋅м–1
1 — >109 <10–9
2 Графіт 29.5 3.4⋅10–2
3 Fe–Co 13.7⋅102 7.3⋅10–4
4 Cu 18.6⋅102 5.4⋅10–4
5 Pb 91.5⋅102 1.1⋅10–4
6 Co 39.1⋅106 2.5⋅10–8
П р и м і т к и. Вміст наповнювача — 50 % мас. від
маси композиції. Умови полімеризації: ГЕМА : ПВП =
70:30 мас.ч., [FeSO4] = 0.05 %; Т = 293 К ρv — питомий
опір, Ом⋅м; γv — питома електропровідність, Ом–1⋅м–1.
Рис. 1. Залежність питомого опору ρv гідрогелів від
вмісту наповнювача СН : 1 — графіт; 2 — Сu; 3 — Pb;
4 — Co. Умови полімеризації: ГЕМА : ПВП = 70:30
мас.ч., [FeSO4] = 0.05 %, Т=293 К .
118 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 10
воді. Через певні проміжки часу визначали їх во-
довміст та електропровідність. Як показують ре-
зультати досліджень (табл. 3), гідрогелі з напов-
нювачами різної природи мають різний характер
зміни електропровідності при набряканні. У ви-
падку неметалічного наповнювача (графіт) при
збільшенні водовмісту питомий опір за першу го-
дину набрякання зростає. Очевидно, це пов’яза-
но із розбуханням полімерної матриці і зменшен-
ням кількості контактів між частинками напов-
нювача. Із подальшим збільшенням кількості
води у структурі кополімеру, імовірно через при-
сутність йонів заліза та йонізованих вільних
ланцюгів ПВП , провідність гідрогелю дещо зро-
стає. Для композитів, наповнених порошком ко-
бальту, питомий опір зменшується постійно при
сорбції води і через 24 год (рівноваж-
не набрякання) є у 2.5⋅105 разів мен-
шим у порівнянні із сухим матері-
алом.
Представляє інтерес, як визначен-
ня однієї з технічних характеристик ро-
зроблених матеріалів, дослідження тем-
пературної залежності електропровід-
ності (ρv = f(t) або ρv = f(t)).
З цією метою досліджувались зра-
зки однакового композиційного скла-
ду, але з наповнювачами різної при-
роди. Як струмопровідні наповнювачі
вибрали графіт та дрібнодисперсний
свинець. Опір визначали в процесі по-
вільного нагрівання до температури
175 оС і подальшого повільного охо-
лодження. Результати досліджень пред-
ставлені на рис. 2. Як бачимо, різні на-
повнювачі (за природою, формою частинок, взаємо-
дією з полімерною матрицею), по-різному впли-
вають на температурну залежність електричної про-
відності. Питомий опір металонаповненого гідро-
гелю при нагріванні до 175 оС зменшується в 4.5
рази і після охолодження зразка є меншим, по-
рівняно з початковим значенням. Крива ρv = f(t)
проходить через дві екстремальні точки. ρv змен-
шується до температури 50 oС, після чого зростає
до 100 oС і в подальшому різко зменшується. Змен-
шення питомого опору на початковому етапі, оче-
видно, пов’язане з ростом внутрішніх напружень,
які приводять до створення тісніших контактів
між частинками наповнювача. Подальше зростан-
ня ρv свідчить про інший процес. Можливо, мак-
ромолекули полімеру або ді-
лянки макромолекул, не зшиті
в просторову сітку, внаслідок
теплового руху проникають
у порожнини між частинка-
ми свинцю, які утворюються
при підвищенні температури.
При зшиванні їх поперечними
хімічними зв’язками із сусід-
німи молекулами в зазорі ут-
ворюється ізолююча плівка.
Зростання ρv продовжується
до темпеpатури розм’якшення
матеріалу (ТВ=99 оС). Пода-
льше різке зменшення пито-
мого опору пов’язане з рос-
том внутрішнього руху при
тривалому прогріванні ком-
Т а б л и ц я 2
Вплив кількості наповнювача (графіт) та розчинника (H2O) на елек-
тропровідність гідрогелів, одержаних в розчині (умови полімеризації
наведені в табл. 1)
Гідро-
гель
Напов-
нювач, %
Н2О,
мас.ч.
ρv, Ом⋅м γv, Ом
–1⋅м–1
в наб-
ряклому
стані
в су-
хому
стані
в наб-
ряклому
стані
в су-
хому
стані
1 50 — — 29.49 — 0.03
2 50 50 3.72 1.23 0.3 0.8
3 50 100 1.00 0.48 1.0 2.1
4 300 150 0.11 0.03 9.4 33.3
5 500 200 0.08 0.05 12.6 20.0
Т а б л и ц я 3
Залежність питомого опору наповнених гідрогелів від вмісту вологи (умови
полімеризації наведені в табл. 1)
Тривалість
гідратації,
год
Наповнювач *
Графіт Кобальт
H2O, % ρv, Ом⋅м γv⋅103,
Ом–1⋅м–1 H2O, % ρv, Ом⋅м γv⋅103,
Ом–1⋅м–1
0 0 29.5 33.9 0 39.1⋅106 2.5⋅10–5
1 8.6 1048.7 0.95 10.8 10.9⋅104 9.1⋅10–3
3 14.1 927.3 1.1 18.6 1003.6 1.0
9 22.5 699.9 1.4 29.6 282.8 3.5
24 35.3 165.7 6.0 42.4 152.8 6.6
* Вміст наповнювача — 50 % від маси композиції.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 10 119
позиції і, можливо, за рахунок тунельного ефекту
[1]. Як показує теорія електричних контактів, про-
ходження струму можливе не тільки при безпо-
середньому контакті двох провідників, але й тоді,
коли між ними є повітряний прошарок або плівка
діелектрика. Більшість авторів останнім часом вва-
жають тунельний ефект найбільш імовірним ме-
ханізмом перенесення заряду в електропровідних
композиціях [1]. Тунельний опір є експоненційною
функцією товщини зазору. Як бачимо (рис. 3), при
температурі вище ТВ величина lgρv є лінійною
функцією термічного розширення полімеру.
Отже, між ρv та термічним розширенням по-
лімеру існує експоненційна залежність. Якщо при-
йняти, що зміна відстані між частинками Pb
прямопропорційна лінійному розширенню полі-
меру, то з цього припущення слідує, що ρv є ек-
споненційною функцією відстані між частинками.
А це характерно для тунельного механізму про-
ходження електронів через потенціальний бар’єр.
Таким чином, можна припустити, що в розгляну-
тій системі температурам Т>ТВ відповідає туне-
льний механізм електропровідності. Порушення
лінійної залежності при Т<ТВ пов’язане, імовір-
но, із провідністю за рахунок безпосередніх кон-
тактів між частинками, а також за рахунок зро-
стання внутрішніх напружень y системі.
Крива ρv = f(t) для графітонаповненого гід-
рогелю відрізняється від попередньо розглянутої.
В даному випадку (рис. 2, б) електропровідність
на початковому етапі (до ТВ) різко падає (від-
бувається зростання ρv). На проміжку температур
більших за ТВ ρv дещо зменшується. Вказані від-
мінності в зміні електропровідності можуть бути
пов’язані з різним механізмом переносу зарядів.
Залежність ρv = f(t) для графітонаповненого мате-
ріалу є типовою для матеріалів, в яких транспорт
носіїв зарядів здійснюється по сітці контактуючих
одна з одною частинок провідного наповнювача,
розповсюдженого в непровідній матриці. Оскіль-
ки коефіцієнт теплового розширення полімерного
середовища на декілька порядків є вищим, ніж у
наповнювача, при підвищенні температури теп-
лове розширення матриці приводить до змен-
шення площі контактів між частинками графіту
або навіть до розривання ділянок суцільного кла-
стера на ізольовані кластери, що проявляється в
суттєвому зменшенні електропровідності компо-
зиту. Контактні плями на частинках графіту в про-
цесі нагріву покриваються плівкою полімеру, чим
пояснюється неспівпадіння кривих нагріву та
охолодження.
Таким чином, в результаті проведених дослі-
джень встановлено можливість та запропоновано
методи одержання чутливих до вологи і температу-
ри електропровідних наповнених полімерних гід-
рогелів на основі кополімерів гідроксіетилметак-
рилату з полівінілпіролідоном, досліджено вплив
природи та кількості наповнювача на електропро-
Рис. 2. Вплив температури на питомий опір наповне-
них гідрогелів. Наповнювач (50 % від маси композиції):
а — Pb; б — графіт. Умови полімеризації: ГЕМА :
ПВП = 70:30, [FeSO4]=0.05 %, Т=293 К (те ж на рис. 3).
Рис. 3. Логарифмічна залежність питомого опору на-
повненого гідрогелю від температури. Наповнювач —
Pb (50 % від маси композиції).
а
б
120 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 10
відні характеристики композитів. Встановлено, що
композиції, які містять неметалічний наповнювач
графіт, характеризуються значно вищою електро-
провідністю, ніж металонаповнені гідрогелі у спів-
розмірних концентраціях, але характер зміни цієї
електропровідності від вмісту вологи є відмінний.
Результати досліджень показали різний вплив
температури на метало- та графітонаповнені гід-
рогелі, дали можливість встановити імовірний ме-
ханізм електропровідності для наповнювачів різ-
ної природи.
РЕЗЮМЕ. Установлена возможность получения эле-
ктропроводящих наполненных полимерных гидрогелей
на основе сополимеров гидроксиэтилметакрилата (ГЭ-
МА) с поливинилпирролидоном (ПВП). Исследовано
влияние природы, количества наполнителя, влаги и тем-
пературы на электропроводящие характеристики полу-
ченных материалов.
SUMMARY. The dependence of electric characteris-
tics of hydrogel compositions materials on the basis of
hydroxyethylenemethacrylate and polyvinylpirrolidone on
co-polymers synthesis conditions, quantity and nature of
conducting powder filler, moisture content and ambient
temperature change is determined. The quantity of absor-
bed moisture differently effect the hydrogels conductivi-
ty, dependently on filler nature, particularly for graphi-
te-filled materials the resistance is increasing, and for metal-
filled ones — is decreasing, that can be used for moisture
gages production.
1. Гуль В.Е., Шенфиль Л.З. Электропроводящие поли-
мерные композиции. -М .: Химия, 1984.
2. Суберляк О.В., Скорохода В.Й ., Гриценко О.М . //
Вопросы химии и хим. технологии. -2000. -№ 1.
-С. 236—238.
3. Гриценко О.М ., Гавло І.І., Скорохода В.Й ., Субер-
ляк О.В. // Вісн. НУ ”Львівська політехніка”. Хімія,
технол. речовин та їх застосування. -2001. -№ 426.
-С. 68—70.
4. Гриценко О.М ., Орлова А .М ., Скорохода В.Й . //
Там же. -2003. -№ 488. -С. 300—303.
5. Лущейкин Г.А . Методы исследования электричес-
ких свойств полимеров. -М .: Химия, 1988.
Національний університет “Львівська політехніка” Надійшла 13.06.2007
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2008. Т. 74, № 10 121
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16629 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0041–6045 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T11:41:18Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Суберляк, О.В. Гриценко, О.М. Гіщак, Х.Я. 2011-02-15T15:34:08Z 2011-02-15T15:34:08Z 2008 Перспективи одержання високогідрофільних наповнених полімерів із специфічними властивостями / О.В. Суберляк, О.М. Гриценко, Х.Я. Гіщак // Украинский химический журнал. — 2008. — Т. 74, № 10. — С. 117-121. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0041–6045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16629 678.746:744.339-13 Встановлено можливість одержання електропровідних наповнених полімерних гідрогелів на основі кополімерів гідроксіетилметакрилату (ГЕМА) з полівінілпіролідоном (ПВП). Досліджено вплив природи, кількості наповнювача, вологи та температури на електропровідні характеристики одержаних матеріалів. Установлена возможность получения электропроводящих наполненных полимерных гидрогелей на основе сополимеров гидроксиэтилметакрилата (ГЭ-МА) с поливинилпирролидоном (ПВП). Исследовано влияние природы, количества наполнителя, влаги и температуры на электропроводящие характеристики полученных материалов. The dependence of electric characteristics of hydrogel compositions materials on the basis of hydroxyethylenemethacrylate and polyvinylpirrolidone on co-polymers synthesis conditions, quantity and nature of conducting powder filler, moisture content and ambient temperature change is determined. The quantity of absorbed moisture differently effect the hydrogels conductivity, dependently on filler nature, particularly for graphite-filled materials the resistance is increasing, and for metalfilled ones — is decreasing, that can be used for moisture gages production. uk Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України Химия высокомолекулярных соединений Перспективи одержання високогідрофільних наповнених полімерів із специфічними властивостями Article published earlier |
| spellingShingle | Перспективи одержання високогідрофільних наповнених полімерів із специфічними властивостями Суберляк, О.В. Гриценко, О.М. Гіщак, Х.Я. Химия высокомолекулярных соединений |
| title | Перспективи одержання високогідрофільних наповнених полімерів із специфічними властивостями |
| title_full | Перспективи одержання високогідрофільних наповнених полімерів із специфічними властивостями |
| title_fullStr | Перспективи одержання високогідрофільних наповнених полімерів із специфічними властивостями |
| title_full_unstemmed | Перспективи одержання високогідрофільних наповнених полімерів із специфічними властивостями |
| title_short | Перспективи одержання високогідрофільних наповнених полімерів із специфічними властивостями |
| title_sort | перспективи одержання високогідрофільних наповнених полімерів із специфічними властивостями |
| topic | Химия высокомолекулярных соединений |
| topic_facet | Химия высокомолекулярных соединений |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16629 |
| work_keys_str_mv | AT suberlâkov perspektivioderžannâvisokogídrofílʹnihnapovnenihpolímerívízspecifíčnimivlastivostâmi AT gricenkoom perspektivioderžannâvisokogídrofílʹnihnapovnenihpolímerívízspecifíčnimivlastivostâmi AT gíŝakhâ perspektivioderžannâvisokogídrofílʹnihnapovnenihpolímerívízspecifíčnimivlastivostâmi |