Ідентифікація рівня енергетичної безпеки України з позицій сталого розвитку
У статті наведено результати дослідження підходів до визначення рівня енергетичної безпеки держави в контексті економічно-енергетичних характеристик і можливості забезпечення потреб в енергетичних ресурсах власними енергоносіями та захищеним імпортом. Цей рівень, у свою чергу, залежить від ефективно...
Saved in:
| Published in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166439 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ідентифікація рівня енергетичної безпеки України з позицій сталого розвитку / Ю.М. Харазішвілі // Економіка промисловості. — 2019. — № 4 (88). — С. 5–27. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859462305158266880 |
|---|---|
| author | Харазішвілі, Ю.М. |
| author_facet | Харазішвілі, Ю.М. |
| citation_txt | Ідентифікація рівня енергетичної безпеки України з позицій сталого розвитку / Ю.М. Харазішвілі // Економіка промисловості. — 2019. — № 4 (88). — С. 5–27. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | У статті наведено результати дослідження підходів до визначення рівня енергетичної безпеки держави в контексті економічно-енергетичних характеристик і можливості забезпечення потреб в енергетичних ресурсах власними енергоносіями та захищеним імпортом. Цей рівень, у свою чергу, залежить від ефективності використання й екологічної придатності первинних енергетичних ресурсів, наявності власних енергоносіїв і безпечності їх імпорту. Енергетична безпека розглядається як складова екологічної безпеки в системі сталого розвитку України.Запропоновано перелік економічно-енергетичних і ресурсних індикаторів енергетичної безпеки з урахуванням тіньового енергоспоживання, без якого оцінки безпеки будуть неадекватними. Для всіх індикаторів визначено межі безпечного існування - вектора порогових значень: верхнє та нижнє оптимальні ("гомеостатичне плато"), порогові та критичні (для глибших досліджень). Як критерій досягнення рівня сталого розвитку запропоновано середнє значення "гомеостатичного плато", у межах якого існує від’ємний зворотний зв'язок та найкращі умови функціонування системи з точки зору стійкості. Порогові значення визначено з урахуванням досвіду розвинутих країн із використанням методу t-критерію шляхом побудови функцій щільності ймовірності, обчислення статистичних характеристик (математичного очікування, середньоквадратичного відхилення та коефіцієнта асиметрії). Виокремлено характерні типи розподілу (нормальний, логнормальний, експоненціальний), для яких запропоновано формалізоване визначення вектора порогових значень.Здійснено ідентифікацію рівня енергетичної безпеки за сучасною методологією інтегрального оцінювання, що передбачає порівняння інтегральних індексів з інтегральними пороговими значеннями та визначення найвпливовіших загроз. Для інтегральної згортки застосовано мультиплікативну форму інтегрального індексу, модифікований метод нормування з визначенням динамічних вагових коефіцієнтів за комбінацією методів "головних компонент" та "ковзної матриці". Визначено головні загрози за віддаленістю інтегральних індексів й індикаторів від точки сталого розвитку, а також вагомість їх впливу на рівень енергетичної безпеки через визначення коефіцієнтів еластичності.Запропонований підхід є універсальним та може бути використаний для різних країн, регіонів, видів економічної діяльності або підприємств для ідентифікації рівня безпеки з метою подальшої розробки науково обґрунтованих сценаріїв сталого розвитку на середньо- та довгострокову перспективу з використанням методів адаптивного регулювання з теорії управління.
В статье представлены результаты исследования методических подходов к определению уровня энергетической безопасности государства в контексте экономико-энергетических характеристик и возможности обеспечения потребностей в энергетических ресурсах собственными энергоносителями и защищённым импортом. Этот уровень, в свою очередь, зависит от эффективности использования и экологической пригодности первичных энергетических ресурсов, наличия собственных энергоносителей и безопасности их импорта. Энергетическая безопасность рассматривается как составляющая экологической безопасности в системе устойчивого развития Украины.Предложен перечень экономико-энергетических и ресурсных индикаторов энергетической безопасности с учётом теневого энергопотребления, без которого оценки безопасности будут неадекватными. Для всех индикаторов приведено определение границ безопасного существования - вектора пороговых значений: верхнее и нижнее оптимальные ("гомеостатического плато"), пороговые и критические (для более глубоких исследований). В качестве критерия достижения уровня устойчивого развития предложено среднее значение "гомеостатического плато", в рамках которого существует отрицательная обратная связь и наилучшие условия функционирования системы с точки зрения устойчивости. Пороговые значения определены с учётом опыта развитых стран по методуt-критерия путём построения функций плотности вероятности, вычисления статистических характеристик (математического ожидания, среднеквадратического отклонения и коэффициента асимметрии). Из всего многообразия индикаторов выделены характерные типы распределения (нормальный, логнормальный, экспоненциальный), для которых предложено формализованное определение вектора пороговых значений.Выполнена идентификация уровня энергетической безопасности с использованием современной методологии интегральной оценки, которая предполагает сравнение интегральных индексов с интегральными пороговыми значениями и определение наиболее влиятельных угроз. Для интегральной свёртки применена мультипликативная форма интегрального индекса, модифицированный метод нормировки с определением динамических весовых коэффициентом комбинацией методов "главных компонент" и "скользящей матрицы". Определены главные угрозы по удалённости интегральных индексов и индикаторов от точки устойчивого развития, а также значимость их влияния на уровень энергетической безопасности путём определения коэффициентов эластичности.Предложенный подход является универсальным и может быть использован для различных стран, регионов, видов экономической деятельности или предприятия для идентификации уровня безопасности с целью дальнейшей разработки научно обоснованных сценариев устойчивого развития на средне- и долгосрочную перспективу с использованием методов адаптивного регулирования из теории управления.
A study was conducted of approaches for defining the level of energy security at the national level in the context of economic and energy characteristics and the possibility of fulfilling energy needs of Ukrainian own energy sources and protected imports. This, in turn, depends on the efficiency of use and environmental suitability of primary energy resources, the availability of own energy carriers and the safety of their import. Energy security is considered as a component of environmental security in the system of sustainable development of Ukraine.A draft of economic, energy and resource indicators of energy security is proposed taking into account shadow energy consumption, without which safety assessments will be inadequate. For all indicators boundaries of safe existence were presented - the vector of threshold values: the upper and lower optimal ("homeostatic plateau"), threshold and critical (for deeper studies). As a criterion for achieving the level of sustainable development, the average value of the "homeostatic plateau" is proposed, within which there is a negative feedback and the best conditions for the functioning of the system from the point of view of stability. Threshold values are determined taking into account the experience of economically developed countries by the “t-criterion” method by constructing probability density functions, calculating statistical characteristics(mathematical expectation, standard deviation and asymmetry coefficient). In doing so it become possible to single out characteristic types of distribution (normal, lognormal, exponential) from the entire variety of indicators, for which a formalized definition of the vector of threshold values is proposed.The level of energy security has been identified according to the modern methodology of integrated assessment, which involves comparing integrated indices with integrated threshold values and identifying the most influential threats. For integral convolution, the multiplicative form of the integral index is used, a modified normalization method with the determination of dynamic weighting coefficients by a combination of methods of "principal components" and "moving matrix". The main threats are identified by the remoteness of integral indices and indicators from the point of sustainable development, as well as the significance of their influence on the level of energy security by defining elasticity coefficients.The proposed approach is universal and can be used for different countries, regions, types of economic activity or enterprises to identify the level of security in order to further develop scientifically based scenarios of sustainable development for the medium and long run, using adaptive regulation methods from management theory.
|
| first_indexed | 2025-11-24T04:54:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 5
2019, № 4 (88)
УДК 620.9:330.366:330.46 (477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.03.005
Юрій Михайлович Харазішвілі,
д-р екон. наук, с.н.с.
Інститут економіки промисловості НАН України
030572, Україна, м. Київ, вул. Марії Капніст, 2
E-mail: yuri_mh@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-3787-1323
ІДЕНТИФІКАЦІЯ РІВНЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
З ПОЗИЦІЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ 1
У статті наведено результати дослідження підходів до визначення рівня енергетичної
безпеки держави в контексті економічно-енергетичних характеристик і можливості забез-
печення потреб в енергетичних ресурсах власними енергоносіями та захищеним імпортом.
Цей рівень, у свою чергу, залежить від ефективності використання й екологічної придат-
ності первинних енергетичних ресурсів, наявності власних енергоносіїв і безпечності їх ім-
порту. Енергетична безпека розглядається як складова екологічної безпеки в системі стало-
го розвитку України.
Запропоновано перелік економічно-енергетичних і ресурсних індикаторів енергетич-
ної безпеки з урахуванням тіньового енергоспоживання, без якого оцінки безпеки будуть
неадекватними. Для всіх індикаторів визначено межі безпечного існування – вектора поро-
гових значень: верхнє та нижнє оптимальні ("гомеостатичне плато"), порогові та критичні
(для глибших досліджень). Як критерій досягнення рівня сталого розвитку запропоновано
середнє значення "гомеостатичного плато", у межах якого існує від’ємний зворотний зв'я-
зок та найкращі умови функціонування системи з точки зору стійкості. Порогові значення
визначено з урахуванням досвіду розвинутих країн із використанням методу t-критерію
шляхом побудови функцій щільності ймовірності, обчислення статистичних характеристик
(математичного очікування, середньоквадратичного відхилення та коефіцієнта асиметрії).
Виокремлено характерні типи розподілу (нормальний, логнормальний, експоненціальний),
для яких запропоновано формалізоване визначення вектора порогових значень.
Здійснено ідентифікацію рівня енергетичної безпеки за сучасною методологією інтег-
рального оцінювання, що передбачає порівняння інтегральних індексів з інтегральними
пороговими значеннями та визначення найвпливовіших загроз. Для інтегральної згортки
застосовано мультиплікативну форму інтегрального індексу, модифікований метод норму-
вання з визначенням динамічних вагових коефіцієнтів за комбінацією методів "головних
компонент" та "ковзної матриці". Визначено головні загрози за віддаленістю інтегральних
індексів й індикаторів від точки сталого розвитку, а також вагомість їх впливу на рівень
енергетичної безпеки через визначення коефіцієнтів еластичності.
Запропонований підхід є універсальним та може бути використаний для різних країн,
регіонів, видів економічної діяльності або підприємств для ідентифікації рівня безпеки з
метою подальшої розробки науково обґрунтованих сценаріїв сталого розвитку на середньо-
1
Автор висловлює подяку завідувачу відділу проблем перспективного розвитку паливно-
енергетичного комплексу ІЕП НАН України к.т.н. Д.Ю. Череватському за активну участь в обговоренні
структури та системи індикаторів, а також в аналізі існуючих підходів до оцінювання рівня енергетичної
безпеки.
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
І ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКСІВ
© Ю. М. Харазішвілі, 2019
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
6 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 4 (88)
та довгострокову перспективу з використанням методів адаптивного регулювання з теорії
управління.
Ключові слова: енергетична безпека, сталий розвиток, ідентифікація, інтегральний ін-
декс, індикатори, порогові значення, загрози.
JEL: O130, O57, C440, C63, O17
Відсутність збалансованості в Украї-
ні та світі трьох складових сталого розвит-
ку (економічної, соціальної, екологічної)
призводить до катастрофічної деградації
навколишнього середовища в масштабах
біосфери, зубожіння мільйонів людей і ви-
снаження ресурсів планети. Відповіддю на
це стала нова парадигма соціально-еконо-
мічного розвитку з урахуванням екологіч-
них обмежень, що отримала назву "сталий
розвиток" (sustainable development).
Як відзначають українські фахівці,
"Системне узгодження і баланс цих трьох
складових – завдання величезної складнос-
ті. Зокрема, взаємозв’язок соціальної та
екологічної складових приводить до необ-
хідності збереження однакових прав сьо-
годнішніх і майбутніх поколінь на вико-
ристання природних ресурсів. Взаємодія
соціальної та економічної складових по-
требує досягнення справедливості при роз-
поділі матеріальних благ між людьми і на-
дання цілеспрямованої допомоги бідним
верствам суспільства. І, нарешті, взаємо-
зв’язок природоохоронної та економічної
складових потребує вартісної оцінки тех-
ногенних впливів на довкілля. Вирішення
цих завдань – найголовніший виклик сьо-
годення для національних урядів, автори-
тетних міжнародних організацій та всіх
прогресивних людей світу" [1].
Якщо країни не здійснюватимуть
кроків за всіма трьома напрямами – під-
тримувати економічне зростання, сприяти
соціальному розвитку та прагнути до еко-
логічної стійкості і після досягнення комп-
ромісних рішень між ними, то малоймовір-
но, що такі країни далеко просунуться на
шляху до сталого розвитку. Така концепція
безпосередньо узгоджується з трактуван-
ням економічної безпеки.
Енергетична безпека посідає важливе
місце у структурі сталого розвитку еконо-
міки України та включає дві складові: еко-
номіко-енергетичні характеристики та за-
безпеченість ресурсами (рис. 1).
Складено за джерелом [2].
Рисунок 1 – Структура сталого розвитку економіки України
Сталий розвиток України
Соціальна безпека Економічна безпека Екологічна безпека
- макроекономічна;
- інвестиційна;
- інноваційна;
- фінансова;
- зовнішньоекономічна;
- продовольча
- рівень життя;
- демографічна;
- соціальна (якість
життя)
- відтворення природного
середовища та поводження
з відходами;
- енергетична (економічно-
енергетичні характеристики;
забезпеченість ресурсами)
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 7
2019, № 4 (88)
У зв’язку з вищевикладеним виника-
ють питання: яким є існуючий стан енерге-
тичної безпеки України? Чи відповідає су-
часним вимогам енергетична безпека Укра-
їни? Якими є науково обґрунтовані страте-
гічні орієнтири сталого розвитку енерге-
тичної безпеки як екологічної складової
сталого розвитку України?
Як зазвичай оцінюють енергетичну
безпеку національних економік
Світова спільнота не має усталеної
думки щодо єдиної методики оцінки енер-
гетичної безпеки країни. Рівень енергетич-
ної безпеки національних економік визна-
чається за допомогою трьох груп методів:
індикативного аналізу, експертного оціню-
вання, таксономічного аналізу. Окремі ав-
торські підходи можуть складатися як із
послідовного виконання всіх трьох мето-
дів, так і з окремих з них [3].
Вимоги забезпечення сталого розвит-
ку людства вносять усе більші корективи
навіть у поняття енергетичної безпеки. Так,
Світова енергетична рада (World Energy
Council − WEC) використовує категорію
енергетичної трилеми (World Energy Tri-
lemma), що оперує як складовими енерге-
тичною безпекою (Energy security), рівніс-
тю енергетичного доступу (Energy equity)
та екологічною стійкістю (Environmental
sustainability). Енергетична безпека стосу-
ється ефективної організації поставок пер-
винної енергії з національних і зарубіжних
джерел, надійності енергетичної інфра-
структури та здатності постачальників ене-
ргії задовольнити поточний і майбутній
попит; рівність енергетичного доступу –
доступності та справедливості щодо енер-
гопостачання населенню; екологічна стій-
кість – ефективність пропозиції і попиту
енергії, а також розвиток пропозиції енергії
з відновлюваних та інших маловуглецевих
джерел.
Щорічно WEC оцінює стан країн та
континентів (регіонів) за допомогою спеці-
альних індексів (Energy Trilemma Index),
які розраховує міжнародна фірма з управ-
ління Олівер Вайман (Oliver Wyman) [4].
Електронний ресурс надає можливість фа-
хівцям і широким верствам науковців ско-
ристатися інтерактивним калькулятором
(pathway calculator) Energy Trilemma Index,
який дозволяє не тільки оцінювати поточну
ситуацію, але і моделювати перспективи
розвитку національних енергетик, здійс-
нюючи варіювання певним чинником.
Слід відзначити, що трилемність за-
раз не є виключним і єдино прийнятим під-
ходом в енергетиці. Так, авторитетне Inter-
national Energy Agency (IEA) систематично
визначає індикатори ризиків і стійкості
енергетичної безпеки за MOSES (Measuring
Short-term Energy Security) [5]. Модель
MOSES націлена на визначення фізичної
безпеки енергопостачання та не враховує
економічну складову енергетичної безпеки
або "доступність" енергії, відображенням
якої є рівень та волатильність цін на енер-
гоносії; інституційні та інвестиційні чин-
ники, а саме структуру енергоринку та йо-
го інвестиційний клімат; кінцеве спожи-
вання енергії та енергоносіїв, а також
якість надання енергетичних послуг; еко-
логічну складову енергокористування. Ра-
зом з тим сама IEA критично оцінює дос-
коналість підходу і відзначає його вузьку
спрямованість.
Інший підхід демонструє Інститут
глобальної енергетики (Global Energy Insti-
tute) при Торговій палаті США (U.S.
Chamber of Commerce), який продовжує
визначати ризики енергетичної безпеки і
відповідно до цього за оригінальною мето-
дикою для 25 найбільших країн-спожива-
чів енергетичних ресурсів розраховує In-
ternational Energy Security Risk Index [6].
Указаний ризик-індекс ураховує вплив
глобальних загроз у сфері паливопостачан-
ня, ризики імпорту палива, витрати на
енергоносії, ціни та волатильність ринків,
зокрема у сфері електрогенерації, транс-
портному секторі, ризики використання
енергії, загрози довкіллю та ін. Бали (зна-
чення індексів) для цієї групи країн явля-
ють собою відношення до еталонного ін-
дексу, яким є середній показник для членів
Організації економічного співробітництва і
розвитку (ОЕСР) у 1980 р., прийнятий за
1000.
Найбільш загрозливими енергетичній
безпеці України, на думку американців, є
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
8 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 4 (88)
недостатність видобутку будь-якого з гло-
бально значимих для задоволення внутріш-
ніх потреб національного господарства ви-
дів ПЕР; високі імпортні ризики за всіма
видами ПЕР, окрім вугілля, порівняно із їх
середніми значеннями в країнах ОЕСР; ве-
ликі витрати на закупівлю імпортного па-
льного, що обумовлюють значне наванта-
ження на ВВП; висока інтенсивність енер-
госпоживання й інтенсивність викидів дво-
окису вуглецю, що визначається як най-
слабше місце в енергетичній безпеці.
Інститут економічних досліджень
країн Азії має власний методичний підхід
до оцінки енергетичної безпеки за 16 лока-
льними індикаторами [7], але без зведеної
оцінки енергетичної безпеки країн, а лише
через усереднення локальних індикаторів
по країнах-членах і порівняння їх значень
із тією самою групою розвинутих країн –
ОЕСР.
У РФ індикатори енергетичної безпе-
ки визначають за методикою Інституту си-
стем енергетики ім. Л.О. Мелентьєва СВ
РАН [8], для якої характерна оцінка ефек-
тивності функціонування паливно-енерге-
тичного комплексу енергозалежних країн,
пов'язана з надійністю забезпечення дефі-
цитного попиту за рахунок імпорту.
Проте, при всьому авторитеті IEA,
Торгової палати США та її дочірнього Ін-
ституту глобальної енергетики, трилемний
підхід більшою мірою відповідає основним
концептуальним установкам сьогодення,
оскільки враховує екологічну складову.
Індекс енергетичної трилеми базується на
60 наборах даних, які трансформуються у
23 індикатори. Деякі індикатори форму-
ються з одного набору даних, деякі є ком-
бінацією двох, трьох або декількох під-
множин. Дані, якщо це можливо, щорічно
оновлюються. Індекс відображає ситуацію
протягом трьох останніх років.
Балансова оцінка, запропонована
WEC, показує, наскільки добре країна здат-
на до компромісів за трьома конкуруючи-
ми вимірами. Полярними є оцінки AAA,
які одержують країни, що добре зарекомен-
дували себе в енергетичних вимірах й ефе-
ктивно врівноважують енергетичну триле-
му, і DDD. Оцінки розраховуються шляхом
розподілу країн, які атестуються, на чотири
групи за показниками енергетичної ефек-
тивності, що нормалізовані в діапазоні 0-
10. Потім країнам надають трикласну оцін-
ку. Найкращий бал A надається країнам із
результатом вище 8. Країни з нормованими
результатами вище 5 отримують бал B. Се-
редні результати в межах від 2,51 до 5 – C.
Оцінку D одержують країни з недостат-
ньою продуктивністю. Збільшення або
зменшення кількості балів відбувається
тільки за наявності системного тренду (на
відміну від короткочасних коливань), для
чого використовується так звана 10-відсот-
кова "маржа подяки" [9].
Досьє (профіль) кожної країни ста-
новлять такі показники:
1. Частка промислового сектору у
ВВП (Industrial sector), %.
2. ВВП на 1 людину за паритетом
купівельної спроможності (GDP per capita),
дол. США/чол.
3. Енергоємність ВВП (Energy inten-
sity), кг н.е./дол. США.
4. Різноманітність міжнародних пос-
тачальників енергії за індексом Герфінда-
ля-Гіршмана (Diversity of international ener-
gy suppliers, Herfindahl Hirschman Index).
5. Частка населення з доступом до
електроенергії (Population with access to
electricity), %.
6. Частка населення в міській / сіль-
ській місцевості, що має можливість не ви-
користовувати тверде паливо в процесі
приготування їжі (Аccess to clean cooking in
urban/rural areas), %.
7. Ціна електроенергії, за якою вона
відпускається домогосподарствам (House-
hold electricity prices), дол./кВт∙год.
8. Частка втрат електроенергії у про-
цесі передачі (Rate of transmission and dis-
tribution losses), %.
9. Інтенсивність виробництва дво-
окису вуглецю (CO2 intensity), кг/дол. США
за ПКС.
10. Темпи зростання емісії парнико-
вих газів протягом певного періоду (GHG –
Greenhouse gas – emission growth rate), %.
11. Резерви викопного палива зага-
лом і за видами (Fossil fuel reserves Re-
source endowment), млн т н.е.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 9
2019, № 4 (88)
12. Диверсифікація у споживанні
первинної енергії за видами ресурсів (Di-
versity of total primary Energy supply).
13. Диверсифікація електричної ге-
нерації за видами (Diversity of electricity
generation).
Калькулятор індексів енергетичної
трилеми використовує такі індикатори за
складовими.
За категорією енергетичної безпеки:
концентрація (зменшена різноманіт-
ність) загального споживання первинної
енергії (Concentration {reduced diversity} of
total primary energy supply), 0 – 100;
зміна споживання енергії у зв'язку
зі зростанням ВВП (Change in energy con-
sumption in relation to GDP growth), -10 –
10;
залежність від імпорту (Import de-
pendence), 1 – 100;
концентрація (зменшення різноманіт-
ності) виробництва електроенергії (Concen-
tration {reduced diversity} of electricity gen-
eration), 0 – 100.
За категорією рівності енергетично-
го доступу:
доступ до електроенергії (Access to
electricity {% population}), 0 – 100;
ціна електроенергії для промисловос-
ті (Industry electricity price {US cents per
KWh}), 0 – 60.
За категорією екологічної стійкості:
інтенсивність ВВП щодо утворення
двоокису вуглецю (CO2 intensity {kCO2 per
US$}), 0 – 2;
емісія парникових газів в енергетич-
ному секторі (GHG emissions from energy
sector {Mt CO2}), 0 – 10000.
Розрахункові формули взагалі не об-
народуються – калькулятор працює в ре-
жимі кібернетичної чорної скрині: моде-
лювання розвитку національної енергети-
ки, яке здійснюється переміщенням "пов-
зунків" з управління певним індикатором,
що збільшує або зменшує значення вхідних
сигналів. Це дає змогу оцінювати поведін-
ку функцій відгуку, що дозволяє реалізову-
вати різні гіпотетичні стратегічні варіанти.
У результаті зіставлення різних за часом
матеріалів WEC можна побачити методич-
ні зміни, наприклад вагових показників, що
належать до категорій і деяких показників.
Так, у 2015 р. вплив категорій оцінювався з
коефіцієнтом 0,25, а в 2017 р. змінився на
0,3 [10].
Деякі фахівці висловлюють незадо-
волення ранговим підходом до визначення
індексів енергетичних трилем [11].
В Україні енергетична безпека є
предметом досліджень кількох авторитет-
них фахівців, які більшою мірою розгля-
дають її як складову безпеки більш загаль-
ного рівня. Так, для М. Земляного об’єктом
енергетичної безпеки є паливно-енергетич-
ний комплекс (ПЕК) або система енергоза-
безпечення країни, що включає ПЕК та
управління ним [12]. На думку Є. Боброва,
енергетична безпека − це складова еконо-
мічної безпеки, стійкість якої обумовлю-
ють структура енергоносіїв в енергоспожи-
ванні, рівень освоєння та використання на-
явних власних ресурсів, глибини їх пере-
робки та характеристик енергогенеруючих
технологій, диверсифікованість джерел
енергопостачання, шляхів транспортування
та ін. [13]. А. Прокіп окреслює енергетичну
безпеку концепцією сталого розвитку і
пропонує оцінювати її рівень відносинами
суб’єктів, що впливають на кінцевий
стан, – від постачальників енергоресурсів,
якими є країни, окремі транснаціональні
корпорації та ін. [14]. Проблематика вирі-
шального впливу на енергобезпеку ринків
енергоносіїв висвітлена в роботі [15].
Ставлення до енергетичної безпеки в
Україні як до складової економічної безпе-
ки є не тільки позицією окремих авторів,
але і проявом державної політики, що за-
кріплено в розробленій Міністерством роз-
витку економіки, торгівлі та сільського го-
сподарства України методиці, яка передба-
чає разом з іншими склад індикаторів та
властиві їм порогові значення, визначені за
допомогою експертних опитувань, для оці-
нки енергетичної безпеки [16].
На думку О. Суходолі [17], у даному
документі з оцінки стану економічної без-
пеки, затвердженому у 2007 р., більшість
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
10 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 4 (88)
перелічених індикаторів не пов’язані з ди-
намікою функціонування системи енерго-
забезпечення, потребами економіки та сус-
пільства, не розкрито причини наближення
чи віддалення характеристик об’єкта від-
носно його безпечного стану, що обумов-
лює швидке "старіння" вибраних характе-
ристик оцінки стану енергетичної безпеки
в результаті процесів, які відбуваються в
суспільстві.
У той же час мають недоліки і за-
тверджені у 2013 р. Методичні рекоменда-
ції щодо розрахунку рівня економічної
безпеки України [18], згідно з якими стан
енергетичної безпеки країни пропонується
визначати за модифікованим набором ін-
дикаторів, які є більш адекватними для ви-
окремлення аспекту процесуальності. Вве-
дені індикатори, які вказують на функціо-
нування системи енергозабезпечення (за-
безпеченість запасами кам’яного вугілля та
природного газу − спроможність функціо-
нування системи протягом визначеного
періоду, частка втрат при транспортуванні
та розподіленні енергії − якість функціону-
вання системи енергозабезпечення через
відсоток втрат) не дають можливості ком-
плексно й кількісно оцінити рівень енерге-
тичної безпеки національної економіки,
оскільки важливим є не стільки відобра-
ження зміни окремих параметричних хара-
ктеристик системи в часі, що найчастіше
розуміється фахівцями як "динаміка систе-
ми", а зміни всередині системи, які визна-
чають її властивості.
Мета статті – формування об’єктив-
ної системи орієнтирів щодо кількісної
оцінки рівня енергетичної безпеки України
порівняно з інтегральними пороговими
значеннями та визначення переліку і ваго-
мості впливу найважливіших загроз.
Запропонований новий методич-
ний інструментарій кількісної оцінки
рівня енергетичної безпеки
Підвищення рівня енергетичної без-
пеки потребує методичного інструмента-
рію його ідентифікації та кількісного оці-
нювання впливу кожного індикатора на
інтегральний індекс енергетичної безпеки
для застосування відповідних заходів регу-
лювання в поточному та прогнозному пе-
ріодах сталого розвитку. Відповідна довго-
строкова програма підвищення енергетич-
ної безпеки держави має ґрунтуватися на
кількісних стратегічних орієнтирах, оцін-
ках поточного стану й ефективності захо-
дів щодо досягнення встановлених на перс-
пективу індикаторів та показників.
Енергетична безпека національної
економіки є складовою екологічної безпе-
ки, важливість впливу якої зростає з поси-
ленням вимог забезпечення сталого розвит-
ку людства. Якщо в середині ХХ ст. якість
життя безпосередньо ув’язувалася з еконо-
мічним добробутом і споживанням пер-
винних енергетичних ресурсів (ПЕР), тобто
вугілля, нафти, природного газу, ядерного
палива та ін., то проголошена у 1987 р. до-
ктрина сталого розвитку (sustainable
development) принципово змінила парадиг-
му якості життя – від "Трьох Е" (економіка,
енергетика, екологія [19]) до "економіка,
соціальна сфера, екологія" [20]. Протиста-
влення економіки екології певним чином є
нерозв’язним. Згідно з Корнуельською де-
кларацією [21] до 2050 р. загальносвітове
споживання ресурсів необхідно знизити
вдвічі (в абсолютних величинах), але для
того, щоб країни, які розвиваються, могли
здійснювати економічне зростання, розви-
нуті економіки мають знизити своє спожи-
вання ресурсів в 10 разів, або на 90%. Тому
перш за все перетворенню мають бути під-
дані макроекономіки з найбільш "брудни-
ми" й енергетично неефективними госпо-
дарськими комплексами. Це прямо стосу-
ється українського господарства та його
енергетичної безпеки, адже, наприклад,
вітчизняна металургія на виплавку 1 т ча-
вуну витрачає в середньому 530 кг коксу,
тоді як європейські заводи – 350 кг [22], а
рівень шкідливих викидів вітчизняних ТЕС
перевищує нормативи ЄС у 5-30 разів, що
можна виправити лише кардинальною ду-
же дорогою модернізацією понад 40% за-
гальної потужності вітчизняного парку те-
плової енергетики [23].
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 11
2019, № 4 (88)
Таким чином, енергетична безпека на
національному рівні розглядається в кон-
тексті економічно-енергетичних характе-
ристик та можливості забезпечення потреб
в енергетичних ресурсах власними енерго-
носіями і захищеним імпортом, тобто за-
лежить від ефективності використання та
екологічної придатності первинних енерге-
тичних ресурсів, наявності власних енер-
гоносіїв і безпечності їх імпорту (табл. 1).
Наведений перелік не є остаточним − він
може змінюватися залежно від цілей і гли-
бини дослідження.
Рівень технологічного розвитку – ча-
стка корисної електричної енергії від кін-
цевого споживання первинних енергоносіїв
з урахуванням їх витрат на власні потреби
енергетичного сектору і втрат у мережах
електропостачання. Результати розрахунків
цього показника наведено на сайті [24].
Рівень викидів СО2 на спожите пали-
во – характеризує комплекс енергетичних й
екологічних властивостей національних
господарств відносно обсягу спожитих
первинних енергетичних ресурсів.
Таблиця 1 – Складові та індикатори енергетичної безпеки України 1
Складова Індикатори S(D) ⃰
Е
к
о
н
о
м
іч
н
о
-
ен
ер
ге
ти
ч
н
і
х
ар
ак
те
р
и
ст
и
к
и
1. Рівень технологічного розвитку, част. од. S
2. Рівень викидів СО2 на спожите паливо, т/т н.е. D
3. Рівень тіньового споживання паливно-енергетичних ресурсів
(ПЕР), % ВВП
D
4. Рівень інвестування підприємств паливно-енергетичного компле-
ксу (ПЕК), % випуску ПЕК
S
5. Рівень оновлення основних засобів підприємств ПЕК, % S
6. Енергоємність ВВП, кг н.е. /ВВП дол. США за ПКС D
З
аб
ез
п
еч
ен
іс
ть
р
ес
у
р
са
м
и
1. Частка імпорту нафти у споживанні ПЕР, % D
2. Частка імпорту газу у споживанні ПЕР, % D
3. Частка імпорту вугілля у споживанні ПЕР, % D
4. Рівень споживання нафти у споживанні ПЕР, % D
5. Рівень споживання газу у споживанні ПЕР, % S
6. Рівень споживання вугілля у споживанні ПЕР, % D
7. Рівень споживання атомної енергії у споживанні ПЕР, % S
8. Індекс Герфіндаля-Гіршмана D
9. Рівень власних джерел у споживанні ПЕР, % S
1
Складено автором.
⃰ S – стимулятор, D – дестимулятор.
Рівень тіньового споживання ПЕР –
визначається відношенням обсягів тіньово-
го споживання ПЕР до обсягу ВВП у від-
сотках. На відміну від інших постсоціаліс-
тичних країн та країн ЄС, Україна зберігає
неприйнятно високий, з огляду на націона-
льну конкурентоспроможність, рівень
енергозатрат. Головні причини цього поля-
гають у технічно застарілих енергоємних
виробництвах, які становлять значну час-
тину у структурі промисловості України,
та наявності тіньової економіки. Головні
джерела тіньової економіки – штучне за-
вищення проміжного споживання та тіньо-
ва оплата праці.
Для розрахунку обсягів тіньового
споживання ПЕР використовується модель
макроекономічної рівноваги "Альфа" як
основа методу розрахунку тіньової еконо-
міки [25]. Первинними даними є інформа-
ція Держкомстату України про вартість
споживання ПЕР у гривневому еквіваленті
для визначення частки цього споживання в
офіційному проміжному споживанні. Із
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
12 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 4 (88)
використанням модельних розрахунків чи-
стого проміжного споживання (без тіньової
економіки), виконаних науковцями Інсти-
туту економіки промисловості НАН Украї-
ни, можна обчислити фактичне (чисте)
споживання ПЕР, а різниця між обсягами
загального та фактичного споживання ПЕР
становитиме обсяг тіньового споживання
ПЕР, яке на кінець 2018 р. дорівнює 37,8%
офіційного споживання ПЕР та 11,8% від
ВВП.
Порогові значення індикатора "рівень
тіньового споживання ПЕР" слід пов’язу-
вати з вектором порогових значень індика-
тора "частка оплати праці у випуску": 0,2;
0,26; 0,32; 0,382, що підпорядковуються
закономірності ряду чисел Фібоначчі у мо-
дифікованої функції Кобба-Дугласа (0,382
при затратах праці та 0,618 при затратах
капіталу). Такий зв'язок можна визначити з
використанням взаємодії функцій сукупно-
го попиту та сукупної пропозиції в моделі
загальної економічної рівноваги "Альфа", а
саме через розв’язок прямої задачі: як зна-
чення частки оплати праці впливають на
рівень тінізації економіка та, відповідно, на
рівень тіньового споживання ПЕР? Резуль-
тати моделювання дають такі значення ве-
ктора порогових значень (нижнє порогове,
нижнє оптимальне, верхнє оптимальне,
верхнє порогове; для більш глибоких до-
сліджень додається пара критичних зна-
чень − нижнє критичне, верхнє критичне):
8; 5,3; 3,9; 2,6.
Рівень інвестування підприємств
ПЕК – розраховується відношенням капі-
тальних інвестицій у добувну промисло-
вість (видобуток паливно-енергетичних
корисних копалин), виробництво та розпо-
ділення електроенергії, газу та води до від-
повідного випуску у відсотках.
Рівень оновлення основних засобів
підприємств ПЕК – розраховується відно-
шенням капітальних інвестицій у добувну
промисловість (видобуток паливно-енер-
гетичних корисних копалин), виробництво
та розподілення електроенергії, газу та во-
ди до відповідного обсягу основних засобів
підприємств ПЕК.
Енергоємність ВВП – відношення
річних витрат первинних енергетичних ре-
сурсів, обчислених по національних еко-
номіках у кг нафтового еквіваленту, до річ-
ного обсягу валового внутрішнього проду-
кту, обчисленого у млн дол. США за пари-
тетом купівельної спроможності.
Не менш важливими є індикатори та-
кої складової, як забезпеченість ресурсами.
Завданням, яке випливає з домовленостей,
досягнутих державами-учасниками в рам-
ках Конференції ООН з клімату (COP21),
що відбулася у передмісті Парижа Ле-
Бурже 30 листопада – 12 грудня 2015 р., є
утримання підвищення глобальної темпе-
ратури на рівні 1,5-2°С щодо показників
доіндустріальної епохи. Це обумовило
стратегію прискореного переходу до суспі-
льства й економіки, які споживають мало
вуглецевих технологій, застосовують так-
тику прискореного переспрямування фі-
нансових потоків від секторів із сильними
викидами, особливо тих, де використову-
ється викопне паливо, до секторів, які ви-
користовують низьковуглецеву енергію.
Тому споживання всіх видів викопного па-
лива, за виключенням природного газу, що
дає набагато менше викидів, ніж вугілля і
нафта, позначено в табл. 1 символами D,
тобто віднесено до дестимуляторів.
Модель мегарівня за споживанням J-
го виду енергетичного ресурсу має такий
вигляд [26, с. 42-47]:
, (1)
де – споживання j-го виду енергоресур-
су;
– власне виробництво j-го виду ене-
ргоресурсу в країні;
– імпорт j-го виду енергоресурсу;
– експорт j-го виду енергоресурсу.
Види енергоресурсів позначено та-
кими індексами: C – вугілля, O – нафта,
NG – природний газ, G – гідравлічна енер-
гія, N – ядерна енергія, R – енергія віднов-
люваних джерел, S – вторинні енергоресу-
рси. Енергетичну модель мегарівня подано
у вигляді енергобалансу країни (табл. 2).
j j j jQ D I E
jQ
jD
jI
jE
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 13
2019, № 4 (88)
Таблиця 2 – Енергобаланс країни (енергетична мегамодель) 1
Джерело
Природ-
ний газ
Нафта Вугілля
Атомна
енергія
Гідро-
енергія
Відновлювані
джерела
ВЕР
Власне
виробництво
DNG DO DC DN DG DR DS
Імпорт ING IO IC IS
Експорт ENG EO EC ES
Споживання QNG QO QC QN QG QR QS
1
Складено за даними джерела [26, с. 42-47].
Енергетичні мегамоделі можна розді-
лити на три види:
автаркічна − побудована згідно з
принципами повного самозадоволення
енергетичних потреб країни;
відкрита − повністю базується на ім-
портному паливі (сировині);
комбінована – паливна (сировинна)
база національної економіки комплек-
тується зарубіжними та виробленими в
країні енергоносіями, кількість і кон'юнк-
тура яких є мінливими.
Політику автаркізму в довоєнний пе-
ріод (30-ті роки ХХ ст.) проголошувала
Німеччина, де завдяки великим вугільним
родовищам справа доходила до масового
виробництва моторних палив із продуктів
перегонки вугілля; згодом німецький дос-
від знадобився ПАР – іншій великій вугле-
добувній країні, коли вона перебувала під
тиском міжнародних санкцій (спрямованих
проти режиму апартеїду). Зразок проти-
лежного способу забезпечення енергоре-
сурсами являє собою японська економічна
модель, майже повністю побудована на
привізних енергоносіях. Українська модель
належить до розряду комбінованих.
Дані щодо виробництва та споживан-
ня енергетичних ресурсів по країнах світу
щорічно публікує компанія BP [27]. На
сайті WITS (World Integrated Trade
Solution) наведено дані про джерела й обся-
ги поставок енергетичних ресурсів по еко-
номіках світу [28].
Індекс Герфіндаля-Гіршмана (ННІ) –
є об’єктивним критерієм загрозливих для
національної енергетики ситуацій на між-
народних ринках енергетичних ресурсів та
розраховується за формулою
(2)
де – частка ринку, що належить k-му ек-
спортеру j-го енергетичного енергоносія.
Нормальній за міжнародними норма-
ми концентрації постачальників енергетич-
них ресурсів відповідає значення індексу
менше 1000; середній ступінь концентрації
1000 <HHI <2000; високий – більше 2000.
Без знання меж безпечних умов фун-
кціонування економічної системи немож-
ливий захист її життєво важливих інтересів
[29]. Тому для кожного індикатора необ-
хідно визначити вектор порогових значень,
де пара оптимальних значень утворюють
"гомеостатичне плато" (уперше запропо-
новане Ван Гігом), у межах якого існують
найкращі умови функціонування системи,
[30]. Поняття "гомеостатичного плато"
дістало подальшого розвитку в роботі [3, с.
67], а саме додано діапазон порогових і
критичних значень з областю нейтрального
оберненого зв’язку та поясненням перехо-
ду від однієї зони до іншої як поступова
зміна оберненого зв’язку за експонентою
(рис. 2).
Для всіх індикаторів енергетичної
безпеки (окрім індикатора "рівень тіньо-
вого споживання ПЕР") з метою визначен-
ня вектора порогових значень застосовано
метод t-критерію [31], який полягає у
побудові функції щільності ймовірності,
розрахунку статистичних характеристик:
математичного очікування ( ), середньо-
,)(
1
2
k
j
ksHHI
k
js
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
14 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 4 (88)
Складено за джерелом [2].
Рисунок 2 – Гомеостатичне плато динамічної системи
квадратичного відхилення ( ), коефіцієн-
та асиметрії ( ) (доданого [2, с. 70-72]) та
формалізованого розрахунку вектора поро-
гових значень для характерних типів роз-
поділу. З усіх індикаторів виокремлено три
характерних типи розподілу (нормальний,
логнормальний та експоненціальний), для
яких визначено формалізоване подання ве-
ктора порогових значень [2, c. 70-72]
(табл. 3). Для критичних значень зазвичай
замість t застосовується або більше
(для коротких вибірок).
Таблиця 3 – Формалізовані значення вектора порогових значень 1
Тип функцій щільності
ймовірності індикаторів
Нижнє порого-
ве значення ⃰
Нижнє
оптимальне
Верхнє
оптимальне
Верхнє порогове
значення ⃰
Нормальний
Логнормальний
Експоненціальний
1
Складено на основі джерела [2].
⃰ t – з таблиці розподілу Стьюдента.
ask
3
t t
ask
t
ask
t
ask
t
Гомеостатичне
плато
Сфера нейтрального оберненого зв’язку
Руйнування системи
Руйнування системи
Керуючі впливи на систему
О
п
ір
с
и
ст
ем
і
к
ер
у
в
а
н
н
я
Сфера від’ємного
оберненого зв’язку
Сфера додатного оберненого зв’язку
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 15
2019, № 4 (88)
Розрахунки індикаторів енергетич-
ної безпеки
Виходячи з вищевикладеного одер-
жано значення вектора порогових значень
індикаторів енергетичної безпеки (табл. 4).
При визначенні вектора порогових
значень використано аналогічні дані 18
країн за період 2010-2017 рр.: США, Кана-
ди, Мексики, Бразилії, Австрії, Бельгії, Да-
нії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії,
Нідерландів, Норвегії, Польщі, Іспанії,
Греції, України, РФ. Отже, для конкретних
індикаторів обрано країни, що мають най-
кращі значення відповідних індикаторів і
можуть бути перспективним зразком. Та-
ким чином, визначення вектора порогових
значень аналогічне конструюванню гіпоте-
тичної країни з найвищим рівнем сталого
розвитку за всіма індикаторами [32, c. 69].
Таблиця 4 – Вектор порогових значень індикаторів енергетичної безпеки 1
Індикатори
Ниж-
ній
поріг
Нижнє
опти-
мальне
Верхнє
опти-
мальне
Верх-
ній
поріг
Норму-
ючий
коефіці-
єнт
2018 р.
Економічно-енергетичні характеристики
Рівень технологічного розвитку 0,24 0,29 0,37 0,5 0,5 0,202
Рівень викидів СО2 на спожите
паливо 2,0 1,715 1,5 1,15 2,75 2,17
Рівень тіньового споживання ПЕР 8,0 5,3 3,9 2,6 17,0 11,18
Рівень інвестування підприємств
ПЕК 12,7 13,5 15,0 19,5 20,0 10,07
Рівень оновлення основних засо-
бів підприємств ПЕК 6,0 8,0 12,0 15,0 15,0 6,54
Енергоємність ВВП 0,165 0,11 0,09 0,06 0,75 0,2047
Забезпеченість ресурсами
Частка імпорту нафти у спожи-
ванні ПЕР 100,0 72,0 42,0 23,0 125,0 73,07
Частка імпорту газу у споживанні
ПЕР 68,0 40,0 23,0 11,5 75,0 45,45
Частка імпорту вугілля у спожи-
ванні ПЕР 43,0 30,0 16,0 11,0 45,0 32,43
Рівень споживання нафти у спо-
живанні ПЕР 80,0 52,0 22,0 3,0 110,0 53,07
Рівень споживання газу у спожи-
ванні ПЕР 32,5 36,5 43,5 55,5 55,5 32,05
Рівень споживання вугілля у спо-
живанні ПЕР 13,5 8,3 4,75 3,1 45,0 28,2
Рівень споживання атомної енер-
гії у споживанні ПЕР 15,5 25,0 35,5 53,0 55,0 25,64
Індекс Герфіндаля-Гіршмана 3000,0 1800 1300,0 900,0 6500,0 2600,0
Рівень власних джерел у спожи-
ванні ПЕР 65,0 80,0 95,5 110,0 110,0 65,0
1
Розраховано автором.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
16 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 4 (88)
Деякі індикатори для окремих країн
можуть набувати від’ємних значень, тому
вектори порогових значень також можуть
мати від’ємні значення, що порушує умови
знаходження нормованих індикаторів і
порогових значень у діапазоні [0;1]. Для
усунення від’ємних значень індикаторів
та порогових значень "… пропонується
метод, який полягає у зрушенні по чис-
ловій осі праворуч динамічного ряду інди-
каторів на величину, більшу за максималь-
не від'ємне значення індикатора на 5-10%,
з одночасним зрушенням порогових зна-
чень для збереження існуючих пропорцій"
[33].
Саме тому значення індикаторів і по-
рогових значень "частка імпорту нафти у
споживанні ПЕР", "частка імпорту газу у
споживанні ПЕР", "частка імпорту вугілля
у споживанні ПЕР" та "рівень споживання
нафти у споживанні ПЕР" зміщені на 65;
35; 20 і 40 природних одиниць виміру від-
повідно, що слід ураховувати при перера-
хунку від відносних величин (індикаторів)
до абсолютних (показників) шляхом про-
цедури, зворотної нормуванню.
Порівняння індикаторів сталого роз-
витку, у тому числі індикаторів енергетич-
ного забезпечення, з вектором порогових
значень має надати відомості про рівень
безпеки/небезпеки. Кожен з індикаторів у
поточному періоді може збільшуватися або
зменшуватися. Виникає питання про най-
кращий із двох розглянутих періодів стало-
го розвитку або двох рівнів безпеки. За на-
явності більш ніж трьох індикаторів за-
вдання істотно ускладнюється. Тому, щоб
оцінити рівень безпеки, недостатньо аналі-
зувати окремі індикатори, які мають обме-
жену цінність, необхідно оцінити загальну
тенденцію, яка враховує взаємовплив усіх
індикаторів з урахуванням їх важливості.
Тобто інтегральний індекс оцінки одержа-
но шляхом поетапної згортки індикаторів
та їх порогових значень.
Для ідентифікації рівня енергетичної
безпеки застосовується сучасна методоло-
гія інтегрального оцінювання [2, c. 74-81],
яка має такі ознаки.
Форма інтегрального індексу – муль-
типлікативна:
(3)
де – інтегральний індекс;
z – нормований індикатор;
– ваговий коефіцієнт.
Метод нормування – комбінований:
(4)
де – значення індикатора;
– нормувальний коефіцієнт.
Для індикаторів-стимуляторів нор-
муючий коефіцієнт дорівнює максималь-
ному значенню з діапазону значень індика-
торів та вектора порогових значень. Для
індикаторів-дестимуляторів − із того само-
го діапазону, але максимальне значення
збільшується на 5-10%.
Вагові коефіцієнти – динамічні: із за-
стосуванням методів головних компонент і
ковзної матриці
(5)
де – матриця абсолютних величин фак-
торних навантажень;
– вектор-матриця дисперсій.
Метод ковзної матриці передбачає
використання методу головних компонент
та полягає у послідовному зрушенні мат-
риці мінімально необхідного розміру
вздовж періоду часу та визначенні вагових
коефіцієнтів за даний часовий період. Мі-
,0;1;
1
, ii
n
i
a
tit aazI i
I
a
,,:,: maxxk
k
xk
zD
k
x
zS норм
норм
iнорм
i
норм
i
i
,,:,: maxxk
k
xk
zD
k
x
zS норм
норм
iнорм
i
норм
i
i
x
нормk
,,
...
...
....................................
...
...
2
1
2211
2222211
1122111
i
i
i
jjjjjj
jj
jj
ii
w
w
a
w
w
w
cdcdcd
cdcdcd
cdcdcd
DC
,,
...
...
....................................
...
...
2
1
2211
2222211
1122111
i
i
i
jjjjjj
jj
jj
ii
w
w
a
w
w
w
cdcdcd
cdcdcd
cdcdcd
DC
C
D
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 17
2019, № 4 (88)
німально необхідний розмір матриці (кіль-
кість рядків ( ) – періодів часу) визнача-
ється з умови рівності кількості індикато-
рів (кількості стовпчиків ( ) – головних
компонент) кількості додатних власних
значень цієї матриці. Як правило, мініма-
льно необхідний розмір матриці дорівнює
. При цьому кореляційна матриця
є добре обумовленою, визначник кореля-
ційної матриці відмінний від нуля, а мак-
симальна кількість головних компонент,
які можуть бути вилучені, дорівнює кіль-
кості додатних власних значень вихідної
матриці. Вагові коефіцієнти, визначені для
індикаторів із застосуванням первинної
мінімальної матриці, будуть постійними
тільки для цього початкового (розгінного)
періоду часу ( ). Постійне зміщування
визначеної мінімальної матриці впродовж
періоду часу (рядків матриці) дозволяє ви-
значити поточні динамічні вагові коефіці-
єнти ( ), які враховуватимуть реальні
політичні й економічні зміни в країні.
Інтегральна згортка здійснюється од-
ночасно як для порогових значень (табл. 5),
так і для індикаторів за єдиним нормуючим
коефіцієнтом.
Таблиця 5 – Вектор порогових значень складових енергетичної безпеки 1
Індикатори
Нижній
поріг
Нижнє оп-
тимальне
Верхнє оп-
тимальне
Верхній
поріг
Економічно-енергетичні характеристики 0,4917 0,6051 0,7207 0,8639
Забезпеченість ресурсами 0,2634 0,5482 0,7512 0,8941
Енергетична безпека 0,3714 0,5788 0,7343 0,8774
1
Складено автором.
Із використанням обраного підходу
до інтегрального оцінювання одержано ди-
наміку інтегральних індексів порівняно з
інтегральними пороговими значеннями для
складових та енергетичної безпеки загалом
(рис. 3, 4).
а
б
Складено автором.
Рисунок 3 – Динаміка інтегральних індексів складових енергетичної безпеки
n
m
( 1)n n
1 1 nt t
i i nt t
0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018
Інтегральний індекс Нижній поріг
Нижнє оптимальне Верхнє оптимальне
Верхній поріг
Економічно-енергетична складова
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018
Інтегральний індекс Нижній поріг
Нижнє оптимальне Верхнє оптимальне
Верхній поріг
Забезпеченість ресурсами
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
18 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 4 (88)
Складено автором.
Рисунок 4 – Динаміка інтегрального індексу енергетичної безпеки України
Як свідчать результати розрахунків,
економічно-енергетична складова енерге-
тичної безпеки України перебуває у кри-
тичному стані – нижче нижнього порогово-
го значення, що пояснюється критичним
станом практично всіх шести індикаторів,
які становлять загрозу енергетичній безпе-
ці. Значно краща ситуація зі складовою
"забезпеченість ресурсами", інтегральний
індекс якої має тенденцію наближення до
нижнього оптимального значення. Із де-
в’яти індикаторів п’ять перебувають у кри-
зовій зоні (між нижнім пороговим та ниж-
нім оптимальним); три – у критичній зоні,
нижче або на рівні нижнього порогового
значення та один – в оптимальний зоні.
Інтегральна згортка другого рівня ін-
тегральних індексів складових енергетич-
ної безпеки та їх порогових значень дозво-
лила визначити динаміку інтегрального
індексу енергетичної безпеки загалом.
Розрахунки свідчать, що вектори ін-
тегральних порогових значень складових
сталого розвитку суттєво відрізняються
(табл. 5). Це вказує на різну наближеність
(диспропорційність розвитку) інтегральних
індексів складових й індикаторів енерге-
тичної безпеки до середнього оптимально-
го значення для кожної складової, які мож-
на вважати критеріями досягнення рівня
сталого розвитку [2, c. 82].
Динаміка відхилень поточних зна-
чень інтегральних індексів й індикаторів
від їх середніх оптимальних значень, які
треба зводити до нуля, визначає перелік та
важливість загроз складових сталого роз-
витку. Розкриваючи диспропорції на рівні
складових (рис. 5), можна констатувати
найбільше віддалення від критерію сталого
розвитку складової "економічно-енергетич-
ні характеристики", а потім – "забезпече-
ність ресурсами".
Диспропорції на рівні індикаторів
складової "економічно-енергетичні харак-
теристики" наведено на рис. 6.
Отже, одержано перелік найважли-
віших загроз за віддаленістю від рівня ста-
лого розвитку в такій послідовності:
1) рівень тіньового споживання ПЕР;
2) рівень технологічного розвитку;
3) рівень оновлення основних засобів
підприємств ПЕК;
4) рівень інвестування підприємств ПЕК;
5) рівень викидів СО2 на спожите па-
ливо;
6) енергоємність ВВП.
Диспропорції на рівні індикаторів
складової "забезпеченість ресурсами" на-
ведено на рис. 7.
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018
Інтегральний індекс Нижній поріг Нижнє оптимальне
Верхнє оптимальне Верхній поріг
Енергобезпека
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 19
2019, № 4 (88)
Складено автором.
Рисунок 5 – Диспропорційність складових сталого розвитку енергетичної безпеки
України
Складено автором.
Рисунок 6 – Диспропорційність індикаторів складової "економічно-енергетичні харак-
теристики"(нумерація індикаторів відповідає нумерації в табл. 1)
Складено автором.
Рисунок 7 – Диспропорційність індикаторів складової "забезпеченість ресурсами"
(нумерація індикаторів відповідає нумерації в табл. 1)
0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018 2020 2022 2024 2026 2028 2030
Економіно-енергетична
складова
Забезпеченість
ресурсами
Відхилення від критерію сталого розвитку
-0,2
0,0
0,2
0,4
0,6
0,8
1,0
2000 2005 2010 2015 2020 2025 2030
1
2
3
4
5
6
_
Відхилення від критерію сталого розвитку
-0,2
-0,1
0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
2000 2005 2010 2015 2020 2025 2030
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Відхилення від критерію сталого розвитку
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
20 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 4 (88)
У результаті одержано ще один пере-
лік найважливіших загроз за віддаленістю
від рівня сталого розвитку, розташованих у
такій послідовності:
1) рівень споживання вугілля у спо-
живанні ПЕР;
2) частка імпорту вугілля у спожи-
ванні ПЕР;
3) рівень власних джерел у спожи-
ванні ПЕР;
4) частка імпорту газу у споживанні
ПЕР;
5) індекс Герфіндаля-Гіршмана;
6) рівень споживання нафти у спожи-
ванні ПЕР;
7) частка імпорту нафти у споживан-
ні ПЕР.
Отже, з 15 індикаторів енергетичної
безпеки 13 становлять загрозу досягнення
цілей сталого розвитку та потребують най-
більшої уваги до їх нейтралізації або подо-
лання.
Для визначення вагомості впливу за-
гроз обчислимо коефіцієнти еластичності
кожної складової та індикаторів, які пояс-
нюють ступінь впливу окремих складових
й індикаторів на рівень сталого розвитку
(на скільки відсотків зміниться вихідна ве-
личина при зміні на 1% вхідної величи-
ни ), що є необхідною інформацією для
розробки пріоритетних заходів впливу
(табл. 6).
, (6)
де – будь-який індикатор сталого роз-
витку;
– інтегральний показник;
– приріст відповідного індикатора;
– приріст інтегрального показника.
Таблиця 6 – Коефіцієнти еластичності складових енергетичної безпеки 1
Складові
сталого
розвитку
Е Індикатори ⃰
Е
к
о
н
о
м
іч
н
о
-
ен
ер
ге
ти
ч
н
і
х
ар
ак
те
р
и
с-
ти
к
и
0,5194
Рівень викидів СО2 на спожите паливо -0,38327
Рівень тіньового споживання ПЕР -0,17338
Рівень інвестування підприємств ПЕК 0,10195
Рівень оновлення основних засобів підприємств ПЕК 0,06332
Рівень технологічного розвитку 0,06145
Енергоємність ВВП -0,03821
З
аб
ез
п
еч
ен
іс
ть
р
ес
у
р
са
м
и
0,4806
Частка імпорту вугілля у споживанні ПЕР -0,10759
Частка імпорту газу у споживанні ПЕР -0,10167
Частка імпорту нафти у споживанні ПЕР -0,06045
Рівень споживання атомної енергії у споживанні ПЕР 0,06414
Рівень споживання газу у споживанні ПЕР 0,06339
Рівень споживання вугілля у споживанні ПЕР -0,05418
Рівень власних джерел у споживанні ПЕР 0,04266
Індекс Герфіндаля-Гіршмана -0,04178
Рівень споживання нафти у споживанні ПЕР -0,03996
1
Розраховано автором.
⃰
Індикатори розташовано за вагомістю впливу.
Найбільш важливі загрози за критері-
єм віддаленості від точки сталого розвитку
показують такі трійки індикаторів за від-
повідними складовими енергетичної безпе-
ки України:
1) рівень тіньового споживання ПЕР;
рівень технологічного розвитку; рівень
оновлення основних засобів підприємств
ПЕК;
y
x
y
x
x
y
E
x
y
x
y
E
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 21
2019, № 4 (88)
2) рівень споживання вугілля у спо-
живанні ПЕР; частка імпорту вугілля у
споживанні ПЕР; рівень власних джерел у
споживанні ПЕР.
Саме ці індикатори енергетичної без-
пеки України потребують найбільшої уваги
та необхідних заходів щодо підвищення їх
рівня, що стане об’єктивним показником
енергетичної ефективності здійснюваних
реформ. Дієвим інструментом оцінювання
ефективності є моніторинг інтегральних
індексів енергетичної безпеки та їх індика-
торів на відповідність стратегічним зна-
ченням до 2030 р.
Висновки
1. Наведено результати дослідження
науково-методичних підходів до визначен-
ня рівня енергетичної безпеки держави в
контексті економічно-енергетичних харак-
теристик та можливості забезпечення по-
треб в енергетичних ресурсах власними
енергоносіями і захищеним імпортом. Цей
рівень, у свою чергу, залежить від ефектив-
ності використання та екологічної придат-
ності первинних енергетичних ресурсів,
наявності власних енергоносіїв і безпечно-
сті їх імпорту. Енергетична безпека роз-
глядається як складова екологічної безпеки
в системі сталого розвитку України.
2. Розроблено структуру та перелік
індикаторів енергетичної безпеки України,
для яких обґрунтовано вектори порогових
значень з урахуванням досягнень розвину-
тих країн. Визначення вектора порогових
значень аналогічне конструюванню гіпоте-
тичної країни з найвищим рівнем сталого
розвитку за всіма індикаторами.
3. Здійснено ідентифікацію рівня
енергетичної безпеки України за сучасною
методологією інтегрального оцінювання та
визначено динаміку інтегральних індексів
її складових і загалом порівняно з інтег-
ральними пороговими значеннями. Вико-
нані розрахунки свідчать про кризовий
стан рівня енергетичної безпеки України, а
саме: критичний стан складової "економіч-
но-енергетичні характеристики" та кризо-
вий стан складової "забезпеченість ресур-
сами".
4. Виявлено диспропорції сталого
розвитку складових та індикаторів енерге-
тичної безпеки як їх відхилення від точки
сталого розвитку (середнього значення
"гомеостатичного плато" – критерію стало-
го розвитку), що дозволило визначити пе-
релік найважливіших загроз для енергетич-
ної безпеки України. Серед них першочер-
гової уваги потребують такі: рівень тіньо-
вого споживання ПЕР, рівень технологіч-
ного розвитку, рівень оновлення основних
засобів підприємств ПЕК, рівень спожи-
вання вугілля у споживанні ПЕР, частка
імпорту вугілля у споживанні ПЕР, рівень
власних джерел у споживанні ПЕР.
5. Для зниження споживання енерге-
тичних ресурсів необхідно модернізувати
макроекономіки з найбільш "брудними" й
енергетично неефективними господарськи-
ми комплексами. Це безпосередньо стосу-
ється українського господарства та його
енергетичної безпеки, оскільки існує роз-
рив між вітчизняною металургією та євро-
пейськими заводами щодо витрат коксу на
виплавку 1 т чавуну. Причому рівень шкід-
ливих викидів вітчизняних ТЕС також
значною мірою перевищує нормативи ЄС,
що можна виправити лише кардинальною
дуже дорогою модернізацією понад 40%
загальної потужності вітчизняного парку
теплової енергетики.
6. Встановлено, що першопричиною
критичного та кризового стану складових
енергетичної безпеки є високий рівень тіні-
зації економіки (50% за даними Інституту
економіки промисловості НАН України), у
тому числі тіньового енергоспоживання
(37,8% від офіційного споживання ПЕР на
кінець 2018 р.), а також низький рівень тех-
нологічного розвитку підприємств ПЕК й
оновлення основних фондів.
8. Для визначення вагомості впливу
загроз розраховано коефіцієнти еластич-
ності інтегральних індексів для кожної
складової та кожного індикатора і ранжо-
вано їх за вагомістю впливу. Серед двох
складових більш впливовою є "економічно-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
22 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 4 (88)
енергетичні характеристики". Серед інди-
каторів найбільш впливовими є такі: рівень
викидів СО2 на спожите паливо; рівень ті-
ньового споживання ПЕР; рівень інвесту-
вання підприємств ПЕК; частка імпорту
вугілля у споживанні ПЕР; частка імпорту
газу у споживанні ПЕР; частка імпорту на-
фти у споживанні ПЕР.
Обізнаність про вагомість впливу цих
загроз має вирішальне значення при роз-
робці відповідних заходів впливу, обґрун-
тування яких потребує подальших дослід-
жень.
Література
1. Сталий розвиток регіонів України /
наук. кер. М.З. Згуровський. Київ: НТУУ
«КПІ», 2009. 197 c.
2. Харазішвілі Ю.М. Системна без-
пека сталого розвитку: інструментарій оці-
нки, резерви та стратегічні сценарії реалі-
зації: монографія / НАН України, Ін-т еко-
номіки пром-сті. Київ, 2019. 304 с.
3. Лелюк О.В. Теорія та практика
оцінки енергетичної безпеки країни. Моде-
лювання регіональної економіки. 2013.
№ 1. С. 239-260.
4. Energy Trilemma Index. URL:
https://trilemma.worldenergy.org (дата звер-
нення: 12.10.2019).
5. Measuring Short-Term Energy Secu-
rity. International Energy Agency. URL:
http://www.iea.org/publications/freepublicatio
ns/publication/Moses.pdf (дата звернення:
12.09.2019).
6. International Energy Security Risk
Index. Global Energy Institute. URL:
https://www.globalenergyinstitute.org/internati
onal-energy-security-risk-indexт (дата звер-
нення: 03.10.2019).
7. Developing an Energy Security In-
dex Development of an Energy Security Index
and an Assessment of Energy Security for
East Asian Countries. Quantitative Assess-
ment of Energy Security Working Group.
ERIA Research Project Report. Jakarta: ER-
IA. 2011. Pp. 7-47. URL: http://www.eria.
org/Chapter%202.%20Developing%20and%2
0Energy%20Security%20Index.pdf (дата
звернення: 14.09.2019).
8. Воропай Н.И., Сендеров С.М.
Энергетическая безопасность: сущность,
основные проблемы, методы и результаты
исследований. Открытый семинар «Эко-
номические проблемы энергетического
комплекса. Москва: Институт народнохо-
зяйственного прогнозирования РАН, 2011.
91 с. URL: http://www.ecfor.ru/pdf.php?id=
seminar/energo/z119/ (дата звернення:
30.09.2019).
9. World Energy Trilemma Index. 2015
Benchmarking the sustainability of national
energy systems. URL: https://www.world
energy.org/wp-content/uploads/2015/11/2015
1030-Index-report-PDF.pdf (дата звернення:
28.09.2019).
10. World Energy Trilemma Index.
2017. URL: https://www.worldenergy.org/wp-
content/uploads/2017/11/Energy_Trilemma_
Index_2017_Full_report_WEB2.pdf (дата
звернення: 13.08.2019).
11. Срібна Є.В. Проблеми оцінки
енергетичної безпеки в Україні. Вісник
ОНУ ім. І.І. Мечникова. 2016. Т. 21. Вип. 3.
С. 213-217.
12. Земляний М.Г. До оцінки рівня
енергетичної безпеки. Концептуальні під-
ходи. URL: http://old2.niss.gov.ua/panorama/
SP2009-2.pdf (дата звернення: 25.08.2019).
13. Бобров Є.А. Енергетична безпе-
ка держави: монографія. Київ: Університет
економіки та права «КРОК», 2013. 308 с.
14. Прокіп А.В. Гарантування енер-
гетичної безпеки: минуле, сьогодення,
майбутнє. Львів: ЗУКЦ, 2011. 154 с.
15. Сменковський А.Ю., Ворон-
цов С.Б., Бєгун С.В., Сидоренко А.А. За-
грози енергетичній безпеці України в умо-
вах посилення конкуренції на глобальному
та регіональному ринках енергетичних ре-
сурсів: аналітична доповідь. НІСД. Київ,
2012. URL: http://old2.niss.gov.ua/content
/articles/files/Energo-807fc.pdf (дата звер-
нення: 14.08.2019).
16. Методика розрахунку рівня еко-
номічної безпеки України: Наказ Міністер-
ства економіки України від 02.03.2007 р.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 23
2019, № 4 (88)
№ 60. Міністерство економічного розвит-
ку і торгівлі України. URL: http://www.me.
gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=9798
0&cat_id=38738 (дата звернення:
12.09.2019).
17. Cуходоля О.М. Теоретико-мето-
дологічні засади забезпечення енергетич-
ної безпеки України. Стратегические при-
оритеты. 2014. № 2. С. 129-139.
18. Методичні рекомендації щодо
розрахунку рівня економічної безпеки
України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
rada/show/v1277731-13 (дата звернення:
22.08.2019).
19. Коркоран Э. Очистка угля. В ми-
ре науки. 1991. №7. С. 66-79.
20. Кудрявцева О.В. Экологическая
эффективность на макроуровне: потоки
ресурсов, модель межотраслевого баланса
и экспорт воды в российской экономике.
Экономика и математические методы.
2008. Т. 44. № 4. С. 39-48.
21. Schmidt-Bleek F. Fututry Beyond
Climatic Change. URL: http://www.factor10-
institute.org/files/FUTURE_2008.pdf (дата
звернення: 04.09.2019).
22. Экономические проблемы чер-
ной металлургии Украины: моногр. / под
общ. ред. С.С. Аптекаря и А.И. Амоши.
Донецк: ДонГУЭТ, 2005. 383 с.
23. Черноусенко О.Ю. Стан енерге-
тики України та результати модернізації
енергоблоків ТЕС. Проблеми загальної
енергетики. 2014. Вип. 4 (39). С. 20-28.
24. EES EAEC: Технико-экономи-
ческие показатели. URL: http://www.eeseaec.
org/contact-us/pokazateli-energeticeskoj-effek
tivnosti (дата звернення: 29.08.2019).
25. Харазішвілі Ю.М. Світло та тінь
економіки України: резерви зростання та
модернізації. Економіка України. 2017.
№ 4(665). С. 22-45.
26. Формування та реалізація дер-
жавної політики стосовно вугільної про-
мисловості з урахуванням інтеграції Укра-
їни у світову економіку: монографія /
О.І. Амоша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Чере-
ватський; НАН України, Ін-т економіки
пром-сті. Донецьк, 2013. 196 с.
27. Statistical Review of World Energy.
URL: http://www.bp.com/statisticalreview
(дата звернення: 02.10.2019).
28. WITS (World Integrated Trade So-
lution). URL: https://wits.worldbank.org/
CountryProfile/en/country/UKR/startyear/201
2/endyear/2016/tradeflow/Import/partner/RUS
/indicator/MPRT-TRD-VL (дата звернення:
24.09.2019).
29. Качинський А.Б. Засади систем-
ного аналізу безпеки складних систем.
Київ: ДП «НВЦ «Євроатлантик-інформ»,
2006. 336 с.
30. Ван Гиг Дж. Прикладная общая
теория систем: в 2-х томах. Москва: Мир,
1981. Т. 2. 730 c.
31. Паніотто В.І., Максименко В.С.,
Марченко Н.М. Статистичний аналіз соці-
ологічних даних. Київ: КМ Академія,
2004. 269 с.
32. Грішнова О.А., Харазішвілі Ю.М.
Демографічна безпека України: індикато-
ри, рівень, загрози. Демографія та соціа-
льна економіка. 2019. № 2 (36). С. 65-80.
URL: https://doi.org/10.15407/dse2019.02.
065 (дата звернення: 30.08.2019).
33. Харазішвілі Ю.М., Сухору-
ков А.І., Крупельницька Т.П. Щодо вдос-
коналення методології інтегрального оці-
нювання рівня економічної безпеки Украї-
ни: аналітична записка / НІСД. URL:
http://www.niss.gov.ua/ articles/1358/ (дата
звернення: 03.09.2019).
References
1. Sustainable development of Ukraini-
an regions (2009). In M. S. Zgurovsky (Ed.).
Kyiv: NTUU "KPI" [in Ukrainian].
2. Kharazishvili, Yu.M. (2019). System-
ic security of sustainable development: evalu-
ation tools, reserves and strategic scenarios of
implementation. Kyiv: NAS of Ukraine, Insti-
tute of Industrial Economics [in Ukrainian].
3. Lelyuk, O.V. (2013). Theory and
practice of energy security assessment of the
country. Modeling the regional economy, 1,
pp. 239-260 [in Ukrainian].
4. Energy Trilemma Index. Retrieved
from https://trilemma.worldenergy.org
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
24 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 4 (88)
5. Measuring Short-Term Energy Secu-
rity. International Energy Agency. Retrieved
from http://www.iea.org/publications/free
publications/publication/Moses.pdf
6. International Energy Security Risk
Index. Global Energy Institute. Retrieved from
https://www.globalenergyinstitute.org/internat
ional-energy-security-risk-index
7. Developing an Energy Security Index
Development of an Energy Security Index and
an Assessment of Energy Security for East
Asian Countries (2011). Quantitative Assess-
ment of Energy Security Working Group.
ERIA Research Project Report. Jakarta: ERIA.
pp. 7-47. Retrieved from http://www.eria.org/
Chapter%202.%20Developing%20and%20
Energy%20Security%20Index.pdf
8. Voropay, N.I., & Sendrov, S.M.
(2011). Energy security: the essence, main
problems, methods and results of research.
Open seminar "Economic problems of the en-
ergy complex. Moskow: Institute of National
Economic Forecasting of the Russian
Academy of Sciences. Retrieved from
http://www.ecfor.ru/pdf.php?id=seminar/ener
go/z119/ [in Russian].
9. World Energy Trilemma Index
(2015). Benchmarking the sustainability of
national energy systems. Retrieved from
https://www.worldenergy.org/wp-content
uploads/2015/11/20151030-Index-report-
PDF.pdf
10. World Energy Trilemma Index
(2017). Retrieved from https://www.world
energy.org/wp-content/uploads/2017/11/Energy_
Trilemma_Index_2017_Full_report_WEB2.
pdf
11. Silver, E.V. (2016). Problems of
Energy Security Assessment in Ukraine. Ode-
sa National University Herald, Vol. 21(3),
pp. 213-217 [in Ukrainian].
12. Zemlyanyi, M.G. (2009). To the as-
sessment of the level of energy security. Con-
ceptual approaches. Retrieved from
http://old2.niss.gov.ua/panorama/SP2009-2.
pdf [in Ukrainian].
13. Bobrov, E.A. (2013). State Energy
Security. Kyiv: KROK University of Econom-
ics and Law [in Ukrainian].
14. Prokip, A.V. (2011). Guaranteeing
energy security: past, present, future. Lviv:
Western Ukrainian Consulting Center [in
Ukrainian].
15. Smenkovsky, A.Y., Vorontsov, S.B.,
Begun, S.V., & Sidorenko, A.A. (2012).
Threats to Ukraine's energy security under
conditions of increased competition in global
and regional markets for energy resources:
An analytical report. Kyiv: National Institute
for Strategic Studies. Retrieved from
http://old2.niss.gov.ua/content/articles/files/En
ergo-807fc.pdf [in Ukrainian]
16. Ministry of Economic Development
and Trade of Ukraine (2007). Methods of cal-
culating the level of economic and economic
security of Ukraine: Order of the Ministry of
Economy of Ukraine of March 02 No. 60. Re-
trieved from http://www.me.gov.ua/control/en/
publish/article?art_id=97980&cat_id=38738
[in Ukrainian].
17. Suhodolya, O.M. (2014). Theoreti-
cal and methodological principles of ensuring
energy security of Ukraine. Strategic priori-
ties, 2. pp. 129-139 [in Ukrainian].
18. Guidelines for calculating the level
of economic security of Ukraine (2013). Re-
trieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/
show/v1277731-13 [in Ukrainian].
19. Corcoran, E. (1991). Coal cleaning.
In the world of science, 7, pp. 66-79 [in Rus-
sian].
20. Kudryavtseva, O.V. (2008). Ecolo-
gical efficiency at the macro level: resource
flows, model of inter-branch balance and wa-
ter export in the Russian economy. Economics
and Mathematical Methods, 44 (4), pp. 39-48
[in Russian].
21. Schmidt-Bleek, F. (2008). Fututry
Beyond Climatic Change. Retrieved from
http://www.factor10-institute.org/files/FUTU
RE_pdf
22. Economic problems of ferrous met-
allurgy of Ukraine (2005). In S.S. Aptekar &
O.I. Amosha (Eds). Donetsk: Donetsk Nation-
al University of Economics and Trade [in
Ukrainian].
23. Chernosenko, O.Yu. (2014). The
state of energy of Ukraine and the results of
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 25
2019, № 4 (88)
modernization of TPP units. Problems of gen-
eral energy, 4 (39). pp. 20-28 [in Ukrainian].
24. EES EAEC: Technical and Econo-
mic Indicators. Retrieved from http://www.ees
aec.org/contact-us/energetics-effectivity [in
Russian].
25. Kharazishvili, Yu.M. (2017). The
Light and Shadow of the Ukrainian Economy:
Reserves of Growth and Modernization.
Ukraine economy, 4 (665). pp. 22-45 [in
Ukrainian].
26. Amosha, O.I, Starichenko, L.L., &
Cherevsky, D.Yu. (2013). Formation and im-
plementation of the state policy on the coal
industry, taking into account the integration of
Ukraine into the world economy. Donetsk:
Institute of Industrial Economics of the NAS
of Ukraine [in Ukrainian].
27. Statistical Review of World Energy.
Retrieved from http://www.bp.com/statistical
review
28. WITS (World Integrated Trade So-
lution). Retrieved from https://wits.world
bank.org/CountryProfile/en/country/UKR/star
tyear/2012/endyear/2016/tradeflow/Import/par
tner/RUS/indicator/MPRT-TRD-VL
29. Kachinsky, A.B. (2006). Basics of
system security analysis of complex systems.
Kyiv: Euro-Atlantic Inform Center [in Ukrain-
ian].
30. Van Gig, J. (1981). Applied General
Theory of Systems: in 2 volumes. Vol. 2.
Moskow: Mir [in Russian].
31. Paniotto, V.I., Maksimenko, V.S., &
Marchenko, N.M. (2004). Statistical analysis
of sociological data. Kuiv: KM Academy [in
Ukrainian].
32. Grishnova, O.A, & Kharazishvili
Yu.M. (2019). Demographic Security of
Ukraine: Indicators, Levels, Threats. Demog-
raphy and the Social Economy, 2 (36). pp. 65-
80. doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.02.
065 [in Ukrainian].
33. Kharazishvili Y.M., Sukhorukov, A.I.,
& Krupelnitskaya, T.P. (2013). On improving
the methodology of integrated assessment of
the level of economic security of Ukraine:
Analytical note. Kyiv: National Institute for
Strategic Studies. Retrieved from
http://www.niss.gov.ua/articles/1358/ [in
Ukrainian].
Юрий Михайлович Харазишвили,
д-р экон. наук, с.н.с.
Институт экономики промышленности НАН Украины,
03057, Украина, г. Киев, ул. Марии Капнист, 2
E-mail: yuri_mh@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-3787-1323
ИДЕНТИФИКАЦИЯ УРОВНЯ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
УКРАИНЫ С ПОЗИЦИЙ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ
В статье представлены результаты исследования методических подходов к определе-
нию уровня энергетической безопасности государства в контексте экономико-энергетичес-
ких характеристик и возможности обеспечения потребностей в энергетических ресурсах
собственными энергоносителями и защищённым импортом. Этот уровень, в свою очередь,
зависит от эффективности использования и экологической пригодности первичных энерге-
тических ресурсов, наличия собственных энергоносителей и безопасности их импорта.
Энергетическая безопасность рассматривается как составляющая экологической безопас-
ности в системе устойчивого развития Украины.
Предложен перечень экономико-энергетических и ресурсных индикаторов энергети-
ческой безопасности с учётом теневого энергопотребления, без которого оценки безопас-
ности будут неадекватными. Для всех индикаторов приведено определение границ без-
опасного существования – вектора пороговых значений: верхнее и нижнее оптимальные
("гомеостатического плато"), пороговые и критические (для более глубоких исследований).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––––
26 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 4 (88)
В качестве критерия достижения уровня устойчивого развития предложено среднее значе-
ние "гомеостатического плато", в рамках которого существует отрицательная обратная
связь и наилучшие условия функционирования системы с точки зрения устойчивости. По-
роговые значения определены с учётом опыта развитых стран по методу t-критерия путём
построения функций плотности вероятности, вычисления статистических характеристик
(математического ожидания, среднеквадратического отклонения и коэффициента асиммет-
рии). Из всего многообразия индикаторов выделены характерные типы распределения
(нормальный, логнормальный, экспоненциальный), для которых предложено формализо-
ванное определение вектора пороговых значений.
Выполнена идентификация уровня энергетической безопасности с использованием
современной методологии интегральной оценки, которая предполагает сравнение инте-
гральных индексов с интегральными пороговыми значениями и определение наиболее вли-
ятельных угроз. Для интегральной свёртки применена мультипликативная форма интег-
рального индекса, модифицированный метод нормировки с определением динамических
весовых коэффициентом комбинацией методов "главных компонент" и "скользящей мат-
рицы". Определены главные угрозы по удалённости интегральных индексов и индикаторов
от точки устойчивого развития, а также значимость их влияния на уровень энергетической
безопасности путём определения коэффициентов эластичности.
Предложенный подход является универсальным и может быть использован для раз-
личных стран, регионов, видов экономической деятельности или предприятия для иденти-
фикации уровня безопасности с целью дальнейшей разработки научно обоснованных сце-
нариев устойчивого развития на средне- и долгосрочную перспективу с использованием
методов адаптивного регулирования из теории управления.
Ключевые слова: энергетическая безопасность, устойчивое развитие, идентификация,
интегральный индекс, индикаторы, пороговые значения, угрозы.
JEL: O130, O57, C440, C63, O17
Yuri M. Kharazishvili,
Doctor of economics, Senior Researcher
Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine,
03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.
E-mail: yuri_mh@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-3787-1323
IDENTIFICATION OF THE ENERGY SECURITY LEVEL OF UKRAINE
FROM THE STANDPOINT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT
A study was conducted of approaches for defining the level of energy security at the na-
tional level in the context of economic and energy characteristics and the possibility of fulfilling
energy needs of Ukrainian own energy sources and protected imports. This, in turn, depends on
the efficiency of use and environmental suitability of primary energy resources, the availability of
own energy carriers and the safety of their import. Energy security is considered as a component
of environmental security in the system of sustainable development of Ukraine.
A draft of economic, energy and resource indicators of energy security is proposed taking
into account shadow energy consumption, without which safety assessments will be inadequate.
For all indicators boundaries of safe existence were presented – the vector of threshold values: the
upper and lower optimal ("homeostatic plateau"), threshold and critical (for deeper studies). As a
criterion for achieving the level of sustainable development, the average value of the "homeostatic
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 27
2019, № 4 (88)
plateau" is proposed, within which there is a negative feedback and the best conditions for the
functioning of the system from the point of view of stability. Threshold values are determined tak-
ing into account the experience of economically developed countries by the “t-criterion” method
by constructing probability density functions, calculating statistical characteristics (mathematical
expectation, standard deviation and asymmetry coefficient). In doing so it become possible to sin-
gle out characteristic types of distribution (normal, lognormal, exponential) from the entire variety
of indicators, for which a formalized definition of the vector of threshold values is proposed.
The level of energy security has been identified according to the modern methodology of
integrated assessment, which involves comparing integrated indices with integrated threshold val-
ues and identifying the most influential threats. For integral convolution, the multiplicative form
of the integral index is used, a modified normalization method with the determination of dynamic
weighting coefficients by a combination of methods of "principal components" and "moving ma-
trix". The main threats are identified by the remoteness of integral indices and indicators from the
point of sustainable development, as well as the significance of their influence on the level of en-
ergy security by defining elasticity coefficients.
The proposed approach is universal and can be used for different countries, regions, types
of economic activity or enterprises to identify the level of security in order to further develop sci-
entifically based scenarios of sustainable development for the medium and long run, using adap-
tive regulation methods from management theory.
Keywords: energy security, sustainable development, identification, integrated index, indi-
cators, threshold values, threats.
JEL: O130, O57, C440, C63, O17
Формат цитування:
Харазішвілі Ю. М. Ідентифікація рівня енергетичної безпеки України з позицій
сталого розвитку. Економіка промисловості. 2019. № 4 (88). С. 5-27. doi: http://doi.org/
10.15407/econindustry2019.04.005
Kharazishvili, Yu. M. (2019). Identification of the energy security level of Ukraine
from the standpoint of sustainable development. Econ. promisl., 4 (88), рр. 5-27. doi:
http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.005
Надійшла до редакції 15.10.2019 р.
.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166439 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T04:54:24Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Харазішвілі, Ю.М. 2020-02-19T20:07:06Z 2020-02-19T20:07:06Z 2019 Ідентифікація рівня енергетичної безпеки України з позицій сталого розвитку / Ю.М. Харазішвілі // Економіка промисловості. — 2019. — № 4 (88). — С. 5–27. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2019.03.005 JEL: O130, O57, C440, C63, O17 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166439 620.9:330.366:330.46 (477) У статті наведено результати дослідження підходів до визначення рівня енергетичної безпеки держави в контексті економічно-енергетичних характеристик і можливості забезпечення потреб в енергетичних ресурсах власними енергоносіями та захищеним імпортом. Цей рівень, у свою чергу, залежить від ефективності використання й екологічної придатності первинних енергетичних ресурсів, наявності власних енергоносіїв і безпечності їх імпорту. Енергетична безпека розглядається як складова екологічної безпеки в системі сталого розвитку України.Запропоновано перелік економічно-енергетичних і ресурсних індикаторів енергетичної безпеки з урахуванням тіньового енергоспоживання, без якого оцінки безпеки будуть неадекватними. Для всіх індикаторів визначено межі безпечного існування - вектора порогових значень: верхнє та нижнє оптимальні ("гомеостатичне плато"), порогові та критичні (для глибших досліджень). Як критерій досягнення рівня сталого розвитку запропоновано середнє значення "гомеостатичного плато", у межах якого існує від’ємний зворотний зв'язок та найкращі умови функціонування системи з точки зору стійкості. Порогові значення визначено з урахуванням досвіду розвинутих країн із використанням методу t-критерію шляхом побудови функцій щільності ймовірності, обчислення статистичних характеристик (математичного очікування, середньоквадратичного відхилення та коефіцієнта асиметрії). Виокремлено характерні типи розподілу (нормальний, логнормальний, експоненціальний), для яких запропоновано формалізоване визначення вектора порогових значень.Здійснено ідентифікацію рівня енергетичної безпеки за сучасною методологією інтегрального оцінювання, що передбачає порівняння інтегральних індексів з інтегральними пороговими значеннями та визначення найвпливовіших загроз. Для інтегральної згортки застосовано мультиплікативну форму інтегрального індексу, модифікований метод нормування з визначенням динамічних вагових коефіцієнтів за комбінацією методів "головних компонент" та "ковзної матриці". Визначено головні загрози за віддаленістю інтегральних індексів й індикаторів від точки сталого розвитку, а також вагомість їх впливу на рівень енергетичної безпеки через визначення коефіцієнтів еластичності.Запропонований підхід є універсальним та може бути використаний для різних країн, регіонів, видів економічної діяльності або підприємств для ідентифікації рівня безпеки з метою подальшої розробки науково обґрунтованих сценаріїв сталого розвитку на середньо- та довгострокову перспективу з використанням методів адаптивного регулювання з теорії управління. В статье представлены результаты исследования методических подходов к определению уровня энергетической безопасности государства в контексте экономико-энергетических характеристик и возможности обеспечения потребностей в энергетических ресурсах собственными энергоносителями и защищённым импортом. Этот уровень, в свою очередь, зависит от эффективности использования и экологической пригодности первичных энергетических ресурсов, наличия собственных энергоносителей и безопасности их импорта. Энергетическая безопасность рассматривается как составляющая экологической безопасности в системе устойчивого развития Украины.Предложен перечень экономико-энергетических и ресурсных индикаторов энергетической безопасности с учётом теневого энергопотребления, без которого оценки безопасности будут неадекватными. Для всех индикаторов приведено определение границ безопасного существования - вектора пороговых значений: верхнее и нижнее оптимальные ("гомеостатического плато"), пороговые и критические (для более глубоких исследований). В качестве критерия достижения уровня устойчивого развития предложено среднее значение "гомеостатического плато", в рамках которого существует отрицательная обратная связь и наилучшие условия функционирования системы с точки зрения устойчивости. Пороговые значения определены с учётом опыта развитых стран по методуt-критерия путём построения функций плотности вероятности, вычисления статистических характеристик (математического ожидания, среднеквадратического отклонения и коэффициента асимметрии). Из всего многообразия индикаторов выделены характерные типы распределения (нормальный, логнормальный, экспоненциальный), для которых предложено формализованное определение вектора пороговых значений.Выполнена идентификация уровня энергетической безопасности с использованием современной методологии интегральной оценки, которая предполагает сравнение интегральных индексов с интегральными пороговыми значениями и определение наиболее влиятельных угроз. Для интегральной свёртки применена мультипликативная форма интегрального индекса, модифицированный метод нормировки с определением динамических весовых коэффициентом комбинацией методов "главных компонент" и "скользящей матрицы". Определены главные угрозы по удалённости интегральных индексов и индикаторов от точки устойчивого развития, а также значимость их влияния на уровень энергетической безопасности путём определения коэффициентов эластичности.Предложенный подход является универсальным и может быть использован для различных стран, регионов, видов экономической деятельности или предприятия для идентификации уровня безопасности с целью дальнейшей разработки научно обоснованных сценариев устойчивого развития на средне- и долгосрочную перспективу с использованием методов адаптивного регулирования из теории управления. A study was conducted of approaches for defining the level of energy security at the national level in the context of economic and energy characteristics and the possibility of fulfilling energy needs of Ukrainian own energy sources and protected imports. This, in turn, depends on the efficiency of use and environmental suitability of primary energy resources, the availability of own energy carriers and the safety of their import. Energy security is considered as a component of environmental security in the system of sustainable development of Ukraine.A draft of economic, energy and resource indicators of energy security is proposed taking into account shadow energy consumption, without which safety assessments will be inadequate. For all indicators boundaries of safe existence were presented - the vector of threshold values: the upper and lower optimal ("homeostatic plateau"), threshold and critical (for deeper studies). As a criterion for achieving the level of sustainable development, the average value of the "homeostatic plateau" is proposed, within which there is a negative feedback and the best conditions for the functioning of the system from the point of view of stability. Threshold values are determined taking into account the experience of economically developed countries by the “t-criterion” method by constructing probability density functions, calculating statistical characteristics(mathematical expectation, standard deviation and asymmetry coefficient). In doing so it become possible to single out characteristic types of distribution (normal, lognormal, exponential) from the entire variety of indicators, for which a formalized definition of the vector of threshold values is proposed.The level of energy security has been identified according to the modern methodology of integrated assessment, which involves comparing integrated indices with integrated threshold values and identifying the most influential threats. For integral convolution, the multiplicative form of the integral index is used, a modified normalization method with the determination of dynamic weighting coefficients by a combination of methods of "principal components" and "moving matrix". The main threats are identified by the remoteness of integral indices and indicators from the point of sustainable development, as well as the significance of their influence on the level of energy security by defining elasticity coefficients.The proposed approach is universal and can be used for different countries, regions, types of economic activity or enterprises to identify the level of security in order to further develop scientifically based scenarios of sustainable development for the medium and long run, using adaptive regulation methods from management theory. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Ідентифікація рівня енергетичної безпеки України з позицій сталого розвитку Идентификация уровня энергетической безопасности Украины с позиций устойчивого развития Identification of the energy security level of Ukraine from the standpoint of sustainable development Article published earlier |
| spellingShingle | Ідентифікація рівня енергетичної безпеки України з позицій сталого розвитку Харазішвілі, Ю.М. Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів |
| title | Ідентифікація рівня енергетичної безпеки України з позицій сталого розвитку |
| title_alt | Идентификация уровня энергетической безопасности Украины с позиций устойчивого развития Identification of the energy security level of Ukraine from the standpoint of sustainable development |
| title_full | Ідентифікація рівня енергетичної безпеки України з позицій сталого розвитку |
| title_fullStr | Ідентифікація рівня енергетичної безпеки України з позицій сталого розвитку |
| title_full_unstemmed | Ідентифікація рівня енергетичної безпеки України з позицій сталого розвитку |
| title_short | Ідентифікація рівня енергетичної безпеки України з позицій сталого розвитку |
| title_sort | ідентифікація рівня енергетичної безпеки україни з позицій сталого розвитку |
| topic | Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів |
| topic_facet | Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166439 |
| work_keys_str_mv | AT harazíšvílíûm ídentifíkacíârívnâenergetičnoíbezpekiukraínizpozicíistalogorozvitku AT harazíšvílíûm identifikaciâurovnâénergetičeskoibezopasnostiukrainyspoziciiustoičivogorazvitiâ AT harazíšvílíûm identificationoftheenergysecuritylevelofukrainefromthestandpointofsustainabledevelopment |