Регулювання національної інноваційної системи у глокалізаційному аспекті

Розвиток національних інноваційних систем (НІС) характеризується безліччю неоднорідних чинників із неочевидними каузальними зв'язками та невизначеною силою впливу на кінцевий результат. Ситуація ускладнюється турбулентністю зовнішнього середовища, яка викликана процесами глобалізації та становл...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Кравченко, С.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Schriftenreihe:	Економіка промисловості
Schlagworte:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166441
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Регулювання національної інноваційної системи у глокалізаційному аспекті / С.І. Кравченко // Економіка промисловості. — 2019. — № 4 (88). — С. 58–74. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166441
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1664412025-02-23T18:21:56Z Регулювання національної інноваційної системи у глокалізаційному аспекті Регулирование национальной инновационной системы в глокализационном аспекте Regulation of the national innovation system in the glocalization aspect Кравченко, С.І. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Розвиток національних інноваційних систем (НІС) характеризується безліччю неоднорідних чинників із неочевидними каузальними зв'язками та невизначеною силою впливу на кінцевий результат. Ситуація ускладнюється турбулентністю зовнішнього середовища, яка викликана процесами глобалізації та становлення нової індустрії. У зв’язку з тим, що інноваційна система країни трансформується в рамках певних наднаціональних умов та разом із ними, запропоновано науково-практичний інструментарій регулювання НІС у частині обґрунтування сукупності пріоритетних цільових регуляторів, на які можливо ефективно впливати в розрізі всіх її складових з урахуванням глокалізаційного аспекту - можливості узгодження локальних характерних особливостей та глобальних тенденцій.Науково-методичний підхід базується на аналізі 136 економік країн світу в контексті моделі "quadruple helix", яка враховує коеволюційну взаємодію всіх комплексів НІС. При цьому застосовано дедуктивний метод узагальнення, коли спочатку по розширеній сукупності показників виконується кластерний аналіз, а потім на основі методів генетичних алгоритмів, ранжування та Парето-селекції обираються найбільш вагомі для регулювання показники без втрати репрезентативності вибірки.Ідентифіковано чотири базових типи транснаціональних інноваційних систем (ТНІС), до яких з тим чи іншим наближенням можна віднести всі національні макроекономіки у світі. Доведено, що вектори руху кожної окремої НІС, з одного боку, є різноманітними, з іншого - можуть значно обмежуватися специфікою її типу ТНІС.На прикладі Польщі обґрунтовано два пули показників-регуляторів, які рекомендовано для формування цільових орієнтирів розвитку НІС з урахуванням типових її особливостей та орієнтації або на кластерного лідера, або на світового. Саме вони мають визначати імперативи, на які може ефективно впливати уряд у межах своїх функцій та повноважень. У результаті моделювання зміни вектора розвитку НІС Польщі продемонстровано багатоаспектність глокалізації в інноваційній сфері, узагальнено основні локальні реакції країн на глобальні виклики.Практична перспективність розробок полягає в можливості здійснення варіативних аналітико-прогнозних досліджень напрямів інноваційного розвитку окремої країни в розрізі загальносвітових і кластерних тенденцій. Развитие национальных инновационных систем (НИС) характеризуется множеством неоднородных факторов с неочевидными каузальными связями и неопределенной силой влияния на конечный результат. Ситуация осложняется турбулентностью внешней среды, вызванной процессами глобализации и становления новой индустрии. В связи с тем, что инновационная система страны трансформируется в рамках определенных наднациональных условий и вместе с ними, предложен научно-практический инструментарий регулирования НИС в части обоснования совокупности приоритетных целевых регуляторов, на которые можно эффективно воздействовать в разрезе всех ее составляющих с учетом глокализационного аспекта - возможности согласования локальных характерных особенностей и глобальных тенденций.Научно-методический подход базируется на анализе 136 экономик стран мира в контексте модели "quadruple helix", которая учитывает коэволюционное взаимодействие всех комплексов НИС. При этом использован дедуктивный метод обобщения, когда сначала по расширенной совокупности показателей проводится кластерный анализ, а затем на основе методов генетических алгоритмов, ранжирования и Парето-селекции выбираются наиболее значимые для регулирования показатели без потери репрезентативности выборки.Идентифицированы четыре базовых типа транснациональных инновационных систем (ТНИС), к которым с тем или иным приближением можно отнести все национальные макроэкономики в мире. Доказано, что векторы движения каждой отдельной НИС, с одной стороны, могут быть различными, с другой - могут значительно ограничиваться спецификой ее типа ТНИС.На примере Польши обоснованно два пула показателей-регуляторов, которые рекомендованы для формирования целевых ориентиров развития НИС с учетом типовых ее особенностей и ориентации или на кластерного лидера, или на мирового. Именно они должны определять императивы, на которые может эффективно влиять правительство в рамках своих функций и полномочий. В результате моделирования изменения вектора развития НИС Польши продемонстрирована многоаспектность глокализации в инновационной сфере, обобщены основные локальные реакции стран на глобальные вызовы.Практическая перспективность разработок заключается в возможности проведения вариативных аналитико-прогнозных исследований направлений инновационного развития отдельной страны в разрезе общемировых и кластерных тенденций. The national innovation systems (NIS) development is characterized by many heterogeneous factors with non-obvious causal connections and an uncertain power of influence on the result. The situation is complicated by the turbulence of the environment caused by the processes of globalization and the formation of a new industry. Considering that country's innovation system is being transformed within the framework of certain supranational conditions and together with them, the paper proposes a scientific and practical toolkit for NIS regulation in terms of justifying a set of priority target regulators that can be effectively influenced in the context of all its components, taking into account the glocalization aspect - opportunities for optimizing local features and global trends.The scientific and methodological approach is based on the analysis of 136 world's economies in the context of the Quadruple helix model, which takes into account the co-evolutionary interaction of all NIS complexes. At the same time, the deductive method of generalization was used, when first, a cluster analysis is carried out on an expanded set of indicators, and then, based on the methods of genetic algorithms, ranking and Pareto-selection, the most significant indicators for regulation are selected without loss of representativeness of the sample.Based on the study results, four basic types of transnational innovation systems (TNIS) have been identified, to which, with one approximation or another, all national macroeconomics in the world can be attributed. It is proved that the motion vectors of each individual NIS, on the one hand, are different, on the other - can be significantly limited by the specificity of its TNIS type.On the Poland’s case two pools of regulatory indicators are identified, which are recommended for the formation of targets for the NIS development, taking into account its specificity and orientation to either a cluster leader or a world one. Precisely these pools must determine the imperatives that can be effectively influenced by the government within their functions and powers. By changes' modeling in the development vector of Poland's NIS is demonstrated the glocalization complexity in the innovation sphere. The main local reactions of countries to global challenges is summarized.The practical prospect of the study lies in the possibility of conducting variable analytical and predictive studies of the directions of innovative development of a particular country in the context of global and cluster trends. 2019 Article Регулювання національної інноваційної системи у глокалізаційному аспекті / С.І. Кравченко // Економіка промисловості. — 2019. — № 4 (88). — С. 58–74. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166441 330.341.1:339.9 DOI: doi.org/10.15407/econindustry2019.04.058 JEL: O11, О30, O570 uk Економіка промисловості application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Кравченко, С.І. Регулювання національної інноваційної системи у глокалізаційному аспекті Економіка промисловості
description	Розвиток національних інноваційних систем (НІС) характеризується безліччю неоднорідних чинників із неочевидними каузальними зв'язками та невизначеною силою впливу на кінцевий результат. Ситуація ускладнюється турбулентністю зовнішнього середовища, яка викликана процесами глобалізації та становлення нової індустрії. У зв’язку з тим, що інноваційна система країни трансформується в рамках певних наднаціональних умов та разом із ними, запропоновано науково-практичний інструментарій регулювання НІС у частині обґрунтування сукупності пріоритетних цільових регуляторів, на які можливо ефективно впливати в розрізі всіх її складових з урахуванням глокалізаційного аспекту - можливості узгодження локальних характерних особливостей та глобальних тенденцій.Науково-методичний підхід базується на аналізі 136 економік країн світу в контексті моделі "quadruple helix", яка враховує коеволюційну взаємодію всіх комплексів НІС. При цьому застосовано дедуктивний метод узагальнення, коли спочатку по розширеній сукупності показників виконується кластерний аналіз, а потім на основі методів генетичних алгоритмів, ранжування та Парето-селекції обираються найбільш вагомі для регулювання показники без втрати репрезентативності вибірки.Ідентифіковано чотири базових типи транснаціональних інноваційних систем (ТНІС), до яких з тим чи іншим наближенням можна віднести всі національні макроекономіки у світі. Доведено, що вектори руху кожної окремої НІС, з одного боку, є різноманітними, з іншого - можуть значно обмежуватися специфікою її типу ТНІС.На прикладі Польщі обґрунтовано два пули показників-регуляторів, які рекомендовано для формування цільових орієнтирів розвитку НІС з урахуванням типових її особливостей та орієнтації або на кластерного лідера, або на світового. Саме вони мають визначати імперативи, на які може ефективно впливати уряд у межах своїх функцій та повноважень. У результаті моделювання зміни вектора розвитку НІС Польщі продемонстровано багатоаспектність глокалізації в інноваційній сфері, узагальнено основні локальні реакції країн на глобальні виклики.Практична перспективність розробок полягає в можливості здійснення варіативних аналітико-прогнозних досліджень напрямів інноваційного розвитку окремої країни в розрізі загальносвітових і кластерних тенденцій.
format	Article
author	Кравченко, С.І.
author_facet	Кравченко, С.І.
author_sort	Кравченко, С.І.
title	Регулювання національної інноваційної системи у глокалізаційному аспекті
title_short	Регулювання національної інноваційної системи у глокалізаційному аспекті
title_full	Регулювання національної інноваційної системи у глокалізаційному аспекті
title_fullStr	Регулювання національної інноваційної системи у глокалізаційному аспекті
title_full_unstemmed	Регулювання національної інноваційної системи у глокалізаційному аспекті
title_sort	регулювання національної інноваційної системи у глокалізаційному аспекті
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166441
citation_txt	Регулювання національної інноваційної системи у глокалізаційному аспекті / С.І. Кравченко // Економіка промисловості. — 2019. — № 4 (88). — С. 58–74. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT kravčenkosí regulûvannânacíonalʹnoíínnovacíjnoísistemiuglokalízacíjnomuaspektí AT kravčenkosí regulirovanienacionalʹnojinnovacionnojsistemyvglokalizacionnomaspekte AT kravčenkosí regulationofthenationalinnovationsystemintheglocalizationaspect
first_indexed	2025-11-24T09:21:44Z
last_indexed	2025-11-24T09:21:44Z
_version_	1849663007664111616
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 58 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) УДК 330.341.1:339.9 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.058 Сергій Іванович Кравченко, канд. екон. наук, доцент, віце-президент "Інститут розвитку міжнародної співпраці" (МГО) 61863, Польща, м. Познань, вул. Казимира Великого, 24-26/1 E-mail: sergey.iv.kravchenko@gmail.com https://orcid.org/0000-0001-8391-0445 РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ У ГЛОКАЛІЗАЦІЙНОМУ АСПЕКТІ Розвиток національних інноваційних систем (НІС) характеризується безліччю неод- норідних чинників із неочевидними каузальними зв'язками та невизначеною силою впливу на кінцевий результат. Ситуація ускладнюється турбулентністю зовнішнього середовища, яка викликана процесами глобалізації та становлення нової індустрії. У зв’язку з тим, що інноваційна система країни трансформується в рамках певних наднаціональних умов та разом із ними, запропоновано науково-практичний інструментарій регулювання НІС у час- тині обґрунтування сукупності пріоритетних цільових регуляторів, на які можливо ефек- тивно впливати в розрізі всіх її складових з урахуванням глокалізаційного аспекту – мож- ливості узгодження локальних характерних особливостей та глобальних тенденцій. Науково-методичний підхід базується на аналізі 136 економік країн світу в контексті моделі "quadruple helix", яка враховує коеволюційну взаємодію всіх комплексів НІС. При цьому застосовано дедуктивний метод узагальнення, коли спочатку по розширеній сукуп- ності показників виконується кластерний аналіз, а потім на основі методів генетичних ал- горитмів, ранжування та Парето-селекції обираються найбільш вагомі для регулювання по- казники без втрати репрезентативності вибірки. Ідентифіковано чотири базових типи транснаціональних інноваційних систем (ТНІС), до яких з тим чи іншим наближенням можна віднести всі національні макроекономіки у світі. Доведено, що вектори руху кожної окремої НІС, з одного боку, є різноманітними, з іншого – можуть значно обмежуватися специфікою її типу ТНІС. На прикладі Польщі обґрунтовано два пули показників-регуляторів, які рекомендова- но для формування цільових орієнтирів розвитку НІС з урахуванням типових її особливос- тей та орієнтації або на кластерного лідера, або на світового. Саме вони мають визначати імперативи, на які може ефективно впливати уряд у межах своїх функцій та повноважень. У результаті моделювання зміни вектора розвитку НІС Польщі продемонстровано багато- аспектність глокалізації в інноваційній сфері, узагальнено основні локальні реакції країн на глобальні виклики. Практична перспективність розробок полягає в можливості здійснення варіативних аналітико-прогнозних досліджень напрямів інноваційного розвитку окремої країни в розрі- зі загальносвітових і кластерних тенденцій. Ключові слова: інноваційна система, спіраль інновацій, глокалізація, кластерний ана- ліз, цільові регулятори, вектор розвитку. JEL: O11, О30, O570 Сучасний період розвитку світової економки характеризується глобальними трансформаціями, які значною мірою по- в’язані з дуальними проявами нової про- МАКРОЕКОНОМІЧНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ © С.І. Кравченко, 2019 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 59 2019, № 4 (88) мислової революції. Саме вона, маючи на меті прискорення економічного розвитку та підвищення якості життя, є причиною турбулентності, яка може радикально пере- творити світ. Ті країни, які не зможуть від- повісти на сучасні виклики, ризикують за- лишитися на узбіччі світового прогресу та, не набувши конкурентних переваг, отрима- ти тільки нові проблеми [1]. Принципового значення в цій боротьбі за виживання на- бувають національні інноваційні системи (НІС), ефективне функціонування яких по- кликане забезпечити умови для стрімкого зростання всіх сфер громадського життя. Проте для більшості країн можливос- ті адекватно впливати на складну іннова- ційну систему є обмеженими як у ресурс- ному, так і в політичному аспектах, що обумовлює підвищення ступеня обґрунто- ваності управлінських рішень щодо регу- лювання її розвитку. Значною мірою це стосується формування пріоритетних ці- льових орієнтирів, на яких необхідно кон- центрувати наявний потенціал у першу чергу. Ситуація ускладнюється тим, що всі держави, незважаючи на унікальність і прагнення до суверенітету, все більшою мірою свідомо або вимушено приєднують- ся до глобальних процесів та потрапляють під вплив дій транснаціональних акторів. Таким чином, виходячи зі стану сучасного світопорядку, успішний розвиток іннова- ційної системи країни може відбуватися лише за умов оптимального поєднання, з одного боку, локальної національної спе- цифіки, партикуляризму та гетерогенності, а з іншого – глобалізації, універсалізму та гомогенності, тобто врахування специфіки процесу глокалізації. Складність проблеми інноваційного зростання, різноманіття та варіативність драйверів його забезпечення залежно від національної специфіки, а також турбу- лентність змін на макрорівні створюють безмежне поле для досліджень. Наявні тео- ретико-методологічні положення та прак- тичні рекомендації щодо розвитку НІС ха- рактеризуються широтою поглядів, диску- сійними моментами, а в деяких випадках − протиріччями, що в сукупності з актуаль- ністю питання підвищує науковий інтерес до нього. Так, на думку засновників концепції НІС К. Фрімена та С. Meткалфа [2; 3], кож- на НІС є унікальною та неповторною, а Б. Лундвалл [4] уточнює, що розробка за- гальної теорії інноваційних систем перед- бачає абстрагування від часу та простору, а отже, підриває корисність концепції НІС і як аналітичного інструменту, і як інстру- менту політики. Інші дослідники, визнаючи базову концепцію НІС загалом, акцентують увагу на тому, що важливим аспектом інновацій- ної системи є те, що вона трансформується не відокремлено, а в часі та просторі спе- цифічним чином, зумовленим багатьма чинниками. Саме тому окремі дослідження присвячено виявленню загальних законо- мірностей і спільних зв’язків у функціону- ванні інноваційних систем, а також певно- му їх групуванню. Наприклад, у роботах [5; 6] проаналізовано структуру, діяльність та наявність спільних рис інноваційних си- стем декількох країн. На увагу заслуговують роботи, в яких досліджується поєднання глобальних і ло- кальних тенденцій, тобто глокалізація [7; 8], у тому числі щодо інноваційних проце- сів. Так, у джерелі [9] розглянуто еволю- ційний підхід до розвитку транскордонних зв’язків регіональних інноваційних систем. Деякі автори поєднують локальний і гло- бальний підходи до розвитку інновацій у межах концепції зворотних/реверсивних інновацій (reverse innovations) [10]. Інші наполягають на тому, що недоцільно роз- глядати інноваційні процеси без урахуван- ня взаємодії місцевих учасників із глоба- льними [11]. Не менш важливим і дискусійним питанням розвитку НІС є її зміст, структу- ра та особливості функціонування [12-14; 16]. При цьому останнім часом модель ус- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 60 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) пішних інновацій усе більшою мірою асо- ціюється з моделлю спіралі [17]. Так, пев- ного поширення набула концепція трилан- кової спіралі інновацій, у якій логічно по- єднуються такі складові, як "універси- тет", "бізнес" та "держава" [18; 19]. Її уточ- ненням/розвитком є чотириланкова спіраль інновацій, яка до вказаних складових додає ще одну не менш важливу – "громадянське суспільство" [20; 21]. Зазначені моделі, хо- ча і різняться за змістом, все ж мають на меті оптимізацію наповнення національної інноваційної системи. У цілому погоджуючись із безумов- ністю багатогранного впливу суспільства на інноваційний розвиток, слід відзначити, що ефективність функціонування НІС зна- чною мірою обумовлена станом чотирьох основних взаємопов'язаних комплексів (підсистем), які формують у рамках кон- цепції quadruple helix єдину екосистему: "науково-освітній" (НО), "державно-полі- тичний" (ДП), "виробничо-економічний" (ВЕ) та "соціокультурний" (СК). При цьо- му зміна параметрів функціонування будь- якого із зазначених комплексів НІС при реалізації національної політики позна- читься і на стані інших, і на загальному результаті. Тобто має місце мутуалізм – ситуація, при якій ефективність взаємодії важлива як для загального, так і для спіль- ного функціонування всіх комплексів. Ви- ходячи з цього регулювання розвитку НІС необхідно розглядати не в розрізі окремих її комплексів, а в рамках коеволюційного характеру їх взаємодії. Метою статті є розробка наукового підходу до обґрунтування сукупності пріо- ритетних цільових регуляторів НІС, на які можливо ефективно впливати за допомо- гою заходів політики, в розрізі концепції "quadruple helix" з урахуванням глокаліза- ційного аспекту – можливості узгодження локальних характерних особливостей і глобальних тенденцій. Дослідження спирається на гіпотезу про існування декількох характерних типів транснаціональних інноваційних систем (ТНІС), до яких з тим чи іншим наближен- ням можна віднести всі національні макро- економіки світу. При цьому слід зазначити, що внаслідок складності проблеми та різ- номанітності цілепокладання авторів існу- ючі наукові доробки не є універсальними, мають певні обмеження та напрями вдос- коналення. Саме тому в контексті даного дослідження передбачається використання авторського підходу до ідентифікації базо- вих типів транснаціональних інноваційних систем [22]. Запропонований науково-методичний підхід базується на аналізі економік країн світу в контексті моделі "quadruple helix", яка враховує коеволюційну взаємодію всіх елементів спіралі (комплексів НІС). При цьому використовується дедуктивний ме- тод узагальнення, коли спочатку по розши- реній сукупності показників виконується кластерний аналіз, а потім обираються найбільш вагомі для регулювання показни- ки. Доцільність такого підходу обґрунто- вана метою не просто аналізувати класте- ри, а навчити нейромережу розпізнавати інноваційні системи. Тобто йдеться про те, щоб за вагомими показниками визначати, до якого кластера належить НІС тієї чи ін- шої країни, а потім, моделюючи регуляцій- ний вплив саме на ці цільові орієнтири, об- ґрунтовувати політику розвитку певної країни. Для формування репрезентативної вибірки країн і показників, що характери- зують усі комплекси НІС, як основу вико- ристано бази даних трьох глобальних інте- гральних індексів: "Глобальний індекс ін- новацій" (The Global Innovation Index) між- народної бізнес-школи INSEAD [23]; "Ін- декс глобальної конкурентоспроможності" (The Global Competitiveness Index) Всесвіт- нього економічного форуму [24]; "Індекс людського розвитку" (Human Development Index), розроблений у рамках ПРООН [25]. Крім того, застосовано інформаційні бази Інституту статистики ЮНЕСКО, Міжна- родного енергетичного агентства, Програ- ми сприяння управлінню енергетичним –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 61 2019, № 4 (88) сектором Світового банку, Інтернет-ресур- су Travel Weather Averages та ін. Перевагами використання наведених джерел є: достатній рівень довіри у прак- тиків і науковців; охоплення дослідження- ми довгострокового періоду та широка гео- графія країн; щорічне оновлення інформа- ції. Основний недолік, властивий багатьом підходам, – широке використання експерт- них оцінок і результатів соціологічних опитувань. Сформована вихідна вибірка містить 136 країн, стан інноваційної системи кож- ної з яких визначає 148 кількісних і якісних показників. Досягнення зазначеної мети роботи передбачає вирішення таких завдань: 1. Ідентифікація стійких кластерів, що відповідають певним типам трансна- ціональних інноваційних систем. Кластери- зація початкової вибірки країн здійснюєть- ся за методом Ворда, який мінімізує внут- рішньогрупову дисперсію. Для точного визначення кількості кластерів використо- вується функціонал якості – сума квадратів відстаней до центру кластерів. Для уточ- нення змісту початкової вибірки країн ви- користовується метод генетичних алгорит- мів, який дозволяє на основі всіх показни- ків (попередньо нормалізованих) відсіяти країни, які є найменш значущими для фор- мування кластерів. Ідентифікація базових типів ТНІС здійснюється на базі оптимізо- ваної вибірки країн. При цьому для аналізу досягнень різних країн (з метою об'єктиві- зації) використовуються результати трьох загальновизнаних у світі рейтингів, дані яких адаптовані до відповідних вибірок країн: стандартизовані та узагальнені в ін- тегральний показник (більш детально в ро- боті [26]): Ni = √GIIi ∗ × GCIi ∗ × HDIi ∗3 , (1) де GIIі – стандартизоване значення GII- рейтингу (2019 р.) для i-ї країни; GСIі – стандартизоване значення GСI- рейтингу (2019 р.) для i-ї країни; HDIі – стандартизоване значення HDI-рейтингу (2018 р.) для i-ї країни. 2. Формування оптимального пулу регуляторів розвиту НІС згідно з концепці- єю "quadruple helix". Відбір основних па- раметрів, які можуть бути покладені в ос- нову формування цільових орієнтирів роз- витку інноваційної системи, виконано в декілька етапів. Перший крок – за методом генетичних алгоритмів початкова вибірка із 148 показників скорочується шляхом від- сіювання тих чинників, які мали незначний вплив при розпізнаванні базових типів ТНІС (ідентифікації кластерів). Подальшим критерієм оптимізації пулу показників є матрична відстань між аналізованим об'єктом (далі слід розуміти НІС окремої країни) і об'єктом порівнян- ня – орієнтиром (далі слід розуміти центр підкластера, який задля обґрунтованості включає НІС трьох країн-лідерів). Перед- бачається, що сукупність генетично відіб- раних показників різнобічно характеризує результативність функціонування кожної НІС окремо та досить об'єктивно визначає її розташування відносно інших. Тобто матрична відстань між об'єктами може ви- ступати інтегральною мірою їх порівняння: чим менше величина зазначеної відстані, тим більше схожі об'єкти, що зіставляють- ся. При цьому не всі попередньо відіб- рані показники однаково впливають на від- стань між аналізованим об'єктом та цільо- вим орієнтиром. Як параметр для подаль- шого відсіювання використано розрахун- ковий ваговий коефіцієнт ( ik )      n 1i 2leader i X i 2leader i X i i )Z(Z )Z(Z k , (2) де X iZ – стандартизоване значення аналі- зованого i-го показника по країні; leader iZ – середнє арифметичне стандар- тизованих значень i-го показника за під- кластером країн-лідерів; –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 62 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) n – загальна кількість показників вибір- ки. Ідея полягає у визначенні показників, які найбільш сильно різняться від середніх значень цільового орієнтира, адже саме вони здатні забезпечити значне наближен- ня аналізованого об'єкта (НІС) до нього. Виходячи з цього на другому кроці всі по- казники, які відібрано згідно з генетичним алгоритмом, ранжуються за величиною ва- гових коефіцієнтів від максимальної вели- чини до мінімальної. Остаточне зменшення вибірки до оп- тимального розміру здійснюється згідно з принципом Парето (у найбільш загальному вигляді це емпіричне правило формулю- ється так: "20 % зусиль дають 80 % резуль- тату, а інші 80 % зусиль – лише 20% ре- зультату"), який у даному випадку перед- бачає відсіювання показників із низькими значеннями вагових коефіцієнтів. У зв’язку з цим на третьому кроці формування опти- мального пулу регуляторів відбирається така кількість показників із більшим зна- ченням ( ik ), щоб досягти величини, рівної 0,8 ik . На підставі одержаної сукупності по- казників-чинників узагальнюються цільові орієнтири розвитку НІС (імперативи) у кластерному і загальносвітовому векторах розвитку країни, тобто з урахуванням ко- еволюції елементів спіралі та глокалізацій- ного аспекту розвитку світової економіки. У результаті кластерного аналізу із 136 країн світу відповідно до 148 показни- ків, що характеризують НІС кожної, згідно з графіком зв’язків (покрокових відстаней) виокремлено від 4 до 6 кластерів – типових груп НІС. При цьому для розбиття на 4 кластери функціонал якості дорівнює 255, 5 кластерів – 235, 6 кластерів – 254, тобто слід виокремити п'ять кластерів. Генетич- ний відбір дозволив виявити 95 характер- них для формування кластерів країн світу, різних за рівнем економічного розвитку та регіонами розташування. САР Гонконг, Китай, Катар, Сінгапур та Об'єднані Арабські Емірати є нетипови- ми прикладами національних інноваційних систем. За даними Міжнародного валютно- го фонду (МВФ) [27] ці країни входять до переліку найбагатших економік світу, ви- сокі показники ефективності яких досяга- ються шляхом отримання доходів рентного типу. Тому цей кластер (як кластер багатих неінноваційних країн) виключено з так- сономії базових типів наднаціональних ін- новаційних систем. Отже, ідентифіковано 4 характерних базових типи ТНІС (табл. 1). При оптимізації переліку регуляторів у результаті генетичного усічення з 148 показників початкової вибірки залишено 86. Їх аналіз свідчить про таке: попри те, що будь-які умови для окремого відбору показників у кожну з чо- тирьох взаємопов'язаних підсистем НІС навмисно не ставилися, в генетично усіче- ній вибірці мають місце показники, які ха- рактеризують усі вищевказані комплекси. Так, науково-освітній комплекс характери- зують 13 показників, виробничо-економіч- ний – 23, державно-політичний – 34, а со- ціокультурний – 16, що відповідає співвід- ношенню показників у первинній вибірці (рис. 1); одержану в результаті усічення ви- бірку показників можна вважати репрезен- тативною, проте надто громіздкою, тобто такою, що потребує подальшого скорочен- ня. Як приклад для демонстрації запро- понованого науково-практичного підходу обрано Польщу – одну з європейських кра- їн, яка входить до переліку 50 кращих ін- новаційних країн, що зберігають відносно стабільні рейтинги [23]. Економіка Польщі є соціально орієнтованою ринковою еко- номікою, шостою за величиною в ЄС та найбільшою серед колишніх членів східно- го блоку і нових членів ЄС [29]. ОЕСР та МВФ, оцінюючи темпи зростання польсь- кої економіки порівняно з іншими євро- пейськими країнами, дають Польщі 1 та 2 місця відповідно [30]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 63 2019, № 4 (88) Таблиця 1 – Характеристика базових типів ТНІС 1 Тип і назва ТНІС Перелік країн та рейтинг за (Ni) Загальна характеристика "А" Розвинуті країни з інститутами переваж- но інклюзивного типу Швейцарія США Швеція Нідерланди Великобританія Німеччина Фінляндія Данія Японія Республіка Корея Канада 0,97 0,94 0,94 0,92 0,91 0,90 0,89 0,88 0,85 0,84 0,84 Ірландія Ізраїль Норвегія Франція Австралія Люксембург Ісландія Австрія Нова Зеландія Естонія Мальта 0,84 0,84 0,82 0,82 0,81 0,80 0,79 0,78 0,78 0,72 0,70 Високоефективний тип НІС – за показниками науково- освітнього комплексу, еко- номічної ситуації та інститу- ційного середовища посідає перші місця, за розвитком со- ціокультурного середовища – друге. Країни цього типу займають перші позиції в рейтингу найбільш іннова- ційних економік світу [27] "В" Країни, що розвива- ються, зі змішаними екстрактивно- інклюзивними інсти- тутами із сильно ви- раженою соціокульту- рною складовою (пе- реважно мусульмансь- кого та буддійсько- індуїстського типів) Китай Таїланд Саудівська Аравія Кувейт Бруней Даруссалам Бахрейн Оман Панама Маврикій Індія Азербайджан Індонезія Йорданія 0,70 0,53 0,50 0,47 0,45 0,44 0,44 0,42 0,42 0,42 0,38 0,37 0,36 Помірно ефективний тип НІС – за рівнем розвитку науко- во-освітнього комплексу по- сідає третє місце, згідно з виробничо-економічною та державно-політичною класи- фікаційними ознаками − дру- гі місця, за рівнем соціокуль- турного розвитку − перше "С" Розвинуті країни та країни, що розвива- ють-ся, зі змішаними екстрактивно- інклюзивними інсти- тутами із сильно ви- раженою неформаль- ною складовою (у т.ч. пострадянського типу) Іспанія Чехія Італія Португалія Польща Латвія Словаччина Угорщина Греція 0,73 0,72 0,69 0,65 0,61 0,61 0,61 0,61 0,55 Росія Румунія Хорватія Чорногорія Грузія Сербія Україна Вірменія Монголія 0,54 0,51 0,51 0,50 0,48 0,47 0,45 0,43 0,40 Менш ефективний тип інно- ваційної системи – переваж- но посідає передостаннє тре- тє місце за всіма класифіка- ційними ознаками, за винят- ком науково-освітнього ком- плексу (друге місце) "D" Країни, що розвива- ються, з інститутами переважно екстракти- вного типу Мексика Туреччина Коста-Ріка Філіппіни В'єтнам Бразилія Іран Аргентина Південна Африка Марокко Тринідад і Тобаго Ліван Домініканська Республіка 0,49 0,49 0,49 0,44 0,44 0,43 0,42 0,42 0,41 0,36 0,34 0,34 0,33 Кенія Єгипет, Араб- ська Реcпубліка Парагвай Намібія Сальвадор Гондурас Камбоджа Алжир Гана Пакистан Бангладеш Нігерія Нікарагуа Малаві Малі 0,29 0,28 0,27 0,23 0,21 0,21 0,21 0,20 0,19 0,18 0,14 0,12 0,08 0,06 0,06 Низькоефективний тип інно- ваційної системи – посідає останнє четверте місце за всіма класифікаційними ознаками 1 Складено автором. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 64 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) Складено автором. Рисунок 1 – Структура сукупності показників (до та після генетичного усічення вибірки) Згідно з одержаною таксономією транснаціональних/наднаціональних інно- ваційних систем [22] Польща належить до кластера "Розвинені країни із сильними неформальними інститутами, у т.ч. постра- дянського типу", у який входять ще 17 кра- їн. Це кластер країн Південної та Південно- Східної Європи, який включає колишні пострадянські країни з господарською ети- кою непротестантського типу та стійкими неформальними інститутами (корупція, мафія та ін.). У традиційній інтерпретації від Світового банку вони співставні як з економічно розвинутими країнами (Італія, Іспанія, Чехія та ін.), так і з країнами із се- реднім рівнем розвитку, а також країнами з рівнем розвитку нижче середнього і слаб- кими інноваційними системами (Грузія, Вірменія та ін.). За рейтингом (Ni) Польща посідає 31 місце з аналізованих 95, пропустивши вперед усі країни ТНІС типу А, частину країн ТНІС свого типу та одну країну ТНІС типу В – Китай. На тлі країн свого кластера Польща є п’ятою з 18. З урахуванням того, що регулювання інноваційного розвитку національної еко- номіки ізольовано є концептуально обме- женим, оскільки залишає без уваги такий важливий аспект, як особливості прояву специфіки певного типу ТНІС, як відправ- на точка для другого етапу відсіювання показників окремо аналізується два цільо- вих орієнтири – можливі вектори розвитку НІС Польщі (рис. 2). Аналіз одержаних за варіантом "Польща у своєму кластері" даних демон- струє, що не всі з 86 показників мають од- накову "вагу" (величину ki), тобто не всі однаково впливають на розташування НІС Польщі відносно усередненого лідера. Це, разом із нерівним розподілом кількості по- казників між класифікаційними групами (НО, ДП, ВЕ та СК), зумовлює різний вплив кожної групи на кінцевий результат. Так, якщо "вагу" всіх показників прийняти за 100%, то внесок показників за різними комплексами після усічення становить: 52% – для державно-політичного, 23% – виробничо-економічного, 20% – соціокуль- турного та 5% – для науково-освітнього. Отже, основний вплив (понад 70%) на просування НІС Польщі до усереднено- го лідера власного кластера має інститу- ційне здоров'я держави та стан виробничо- економічного комплексу, а суспільство з наукою та освітою відіграють принципову роль обов'язкових компонент успіху функ- ціонування НІС. 15% 15% 22% 48% соціокультурний комплекс науково-освітній комплекс виробничо-економічний комплекс державно-політичний комплекс 19% 15% 27% 39% 148 показників 86 показників –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 65 2019, № 4 (88) Основний вектор – для більш чіткого розуміння типової специфіки – матрична відстань між НІС Польщі та центром підкластера, який складається з трьох країн-лідерів (Чехія, Іспанія, Італія − див. табл. 1), що належать до однакового з нею типу ТНІС; допоміжний вектор – зумовлений демонстрацією прагнення наблизитися до світових лідерів – ма- трична відстань між НІС Польщі та центром підкластеруа, який складається з трьох країн − світових лі- дерів (Швеція, Швейцарія, США – див. табл. 1), що входять до іншого типу ТНІС. Складено автором. Рисунок 2 – Візуалізація різних векторів розвитку НІС Польщі Остаточне зменшення вибірки до оп- тимального розміру після Парето-селекції здійснено в межах усієї вибірки показни- ків, а не окремих підсистем НІС. Так, у ви- падку "Польща у своєму кластері" кіль- кість показників − цільових орієнтирів складає 18 (ліва частина табл. 2). Узагальнення одержаної інформації про стан різних комплексів НІС Польщі в розрізі свого типу ТНІС дозволяє стверд- жувати про таке: Польща відстає від образу усередне- ного лідера у своєму кластері практично за всіма показниками (за винятком "Рівня безробіття" і "Відволікання державних ко- штів"); найбільш вагомими показниками, які "відповідають" за суттєве наближення до кластерного орієнтира, є: "Кількість місць, охоплених сертифікатами ISO 9001", "Ха- рактер конкурентної переваги" та "Рівень самогубств серед чоловіків, на 100 тис. чол.", при цьому їх величина традиційно не на користь Польщі; значна частина цільових показників належить до групи державно-політичного 0 10 20 30 40 50 60 70 Р ей т и н г N i "А" "С" Тип ТНІС Усереднений світовий лідер Усереднений лідер кластера Польща - НІС усередненого лідера - НІС країн ТНІС типу "А" та "С" –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 66 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) комплексу, що свідчить про нижчий рівень ефективності соціально-економічних інсти- тутів; у процесі Парето-селекції відсіялися практично всі показники групи науково- освітнього комплексу, що скоріше свідчить не про низьку роль науки та освіти, а про меншу пріоритетність змін у цьому напря- мі для досягнення рівня розвитку усеред- неного лідера свого типу ТНІС. Очікувано, що реалізація іншого аль- тернативного варіанта, пов’язаного зі змі- ною вектора розвитку НІС Польщі з клас- терного на світовий (орієнтир на усередне- ного світового лідера), призведе до інших результатів – кількість показників − цільо- вих орієнтирів складатиме 26 (права части- на табл. 2). Узагальнюючи одержану інформацію про стан різних комплексів НІС Польщі та перспективи в розрізі іншого типу ТНІС, слід відзначити, що: знадобляться свідомо більші зусилля як у забезпеченні вже досягнутих результа- тів, так і в зміні структури пріоритетних напрямів розвитку (наприклад, на відміну від Польщі, усереднений світовий лідер має кількість патентів на 1 млн чол. насе- лення в 26,4 раза більше, внутрішній кре- дит приватному сектору − у 2,66 раза, фік- сованих широкосмугових підписок − у 2,12 раза тощо); значно зміняться структура та зміст найбільш вагомих показників (за групами) − на перше місце вийдуть "Ступінь підго- товки персоналу", "Якість загальної інфра- структури", "Ефективність антимонополь- ної політики"; з пулу найбільш пріоритетних орієн- тирів повністю відсіється соціокультурний комплекс, що скоріше свідчить про меншу пріоритетність цього елемента спіралі в разі орієнтації на світових лідерів, а не про низьку значущість добробуту суспільства; трансформуються акценти в най- більш представницькій групі показників державно-політичного комплексу, напри- клад, з'являться такі: "Співпраця у трудо- вих відносинах", "Суспільна довіра до по- літиків", "Здатність країни залучати талан- ти", "Здатність країни зберігати талант", "Наявність венчурного капіталу", "Вплив оподаткування на стимули до праці" тощо; з’являються у великій кількості (5) показники науково-освітнього комплексу, що підтверджує безумовну важливість внеску науки й освіти в забезпечення сві- тового лідерства. Одержані в обох випадках пули по- казників-регуляторів рекомендується ви- користовувати для формування цільових орієнтирів подальшого розвитку НІС Польщі з урахуванням її належності до ба- зового типу ТНІС "С" та орієнтації або на кластерного лідера, або на світового. Саме ці сукупності регуляторів мають визначати імперативи, на які може ефективно вплива- ти уряд у межах своїх функцій та повнова- жень. У випадку із Польщею певна частина чинників (9 показників, об'єднані та виді- лені жирним шрифтом у табл. 2) є спіль- ними для обох векторів розвитку НІС – внутрішньокластерному та світоорієнтова- ному, що обумовлює обґрунтованість фор- мування інших комбінованих варіантів роз- витку. Висновки. Специфічна та складна природа НІС – неявно оформленого інсти- туту, який побудовано на взаємодії різних складових та постійно трансформується разом із мінливим середовищем, зумовлює чималу кількість неоднорідних впливових чинників із невизначеними властивостями, неочевидними каузальними зв'язками та невизначеною силою впливу на кінцевий результат. Виходячи з того, що можливості ефективно впливати на такі складні систе- ми обмежені, проблема обґрунтування цільових орієнтирів розвитку НІС є акту- альною та заслуговує на увагу. Висуну- то гіпотезу про необхідність концентрації зусиль на основних напрямах розвитку НІС з урахуванням коеволюційного взає- мозв'язку всіх основних її комплексів й –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 67 2019, № 4 (88) Таблиця 2 − Підсумкові вибірки показників − цільових орієнтирів для НІС Польщі Лідери кластера Польща Ki Показники Ki Польща Світові лідери Патенти, заяв на 1 млн чол. 4,87 10,46 276,64 4,81 4,17 1,01 Якість науково-дослідних установ, балів 1,35 4,17 6,10 28,16 11,12 1,51 Вироблення відновлюва- ної електроенергії, % від загального виробітку Співпраця між університе- том і промисловістю в НДДКР, балів 2,74 3,22 5,53 41,64 16,36 4,71 Міжнародний туризм, кількість прильотів, млн Витрати компаній на НДДКР, балів 2,17 3,40 5,63 89,84 54,24 1,16 Загальний державний борг, % ВВП Ступінь підготовки персоналу, балів 1,48 3,96 5,49 53,67 40,40 0,97 Загальна ставка податку, % прибутку Якість системи освіти, балів 1,39 3,61 5,47 6,55 4,51 2,17 Витрати на охорону здоров'я, % від ВВП 1,57 4,51 9,07 90,51 52,34 1,26 Внутрішній кредит приватному сектору, % від ВВП 0,95 52,34 139,17 12,43 30,50 6,54 Рівень самогубств серед чоловіків, на 100 тис. чол. Якість загальної інфра- структури, балів 1,06 4,25 6,17 13,24 7,36 1,86 Рівень безробіття, % робо- чої сили Якість доріг, балів 1,42 4,10 5,98 26,89 19,05 1,61 Фіксовані широкосмугові підписки, на 100 чол. 1,76 19,05 40,55 4,71 4,07 1,31 Можливості для інновацій, балів 1,55 4,07 5,88 4,29 3,75 1,19 Контроль міжнародного поширення, балів 1,71 3,75 5,44 5,15 4,09 2,38 Надійність поліцейських служб, балів 1,14 4,09 6,01 3,05 3,76 0,97 Відволікання державних коштів, балів 1,27 3,76 5,89 4,66 3,03 6,60 Характер конкурентної переваги, балів 3,53 3,03 6,15 81558,44 7520,00 8,40 ISO 9001, кількість місць, охоплених сертифікатами Фаворитизм у рішеннях дер- жавних чиновників, балів 2,60 2,84 5,39 18696,22 2259,67 5,43 ISO 14001, кількість місць, охоплених сертифікатами Співпраця у трудових від- носинах, балів 2,18 4,27 5,93 83,34 58,87 1,27 Мобільні широкосмугові підписки, на 100 чол. Суспільна довіра до полі- тиків, балів 3,01 2,26 5,47 Здатність країни залучати таланти, балів 2,20 2,52 5,22 Етична поведінка фірм, балів 2,39 3,92 6,01 Здатність країни зберігати талант, балів 1,98 3,17 5,39 Ефективність антимонопо- льної політики, балів 1,24 3,96 5,44 Наявність венчурного капі- талу, балів 1,13 2,82 4,22 Вплив оподаткування на стимули до праці, балів 1,10 2,83 4,35 Витонченість покупця, ба- лів 1,09 3,39 4,71 1 Складено автором. * – формулювання згідно з джерелом [23]. Умовні позначення: – група показників "науково-освітнього комплексу"; – група показників "виробничо-економічного комплексу"; – група показників "державно-політичного комплексу"; – група показників "соціокультурного комплексу". –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 68 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) оптимальному поєднанні локальної специ- фіки і транснаціональних особливостей функціонування. Ідентифіковані чотири базових типи ТНІС мають стійкі характерні особливості, у деяких випадках – унікальні внаслідок різних обставин. Контури кожного типу реальні, але надзвичайно широкі та гнучкі, допускають перетин з іншими й обумов- люють безліч варіантів розвитку для кож- ної національної інноваційної системи. Отже, вектори руху кожної окремої НІС, з одного боку, різноманітні, з іншого – мо- жуть значно обмежуватися специфікою конкретного типу ТНІС, до якого вона на- лежить. Тобто регулювання інноваційного розвитку національної економіки ізольова- но є концептуально неповним й обмеже- ним, що не дає повної картини її ефектив- ності, передумов і потенціалу для розвит- ку. Як свідчить аналіз досвіду Польщі, у разі переорієнтації певної НІС на інший тип ТНІС необхідно буде мобілізувати значно більше ресурсів і зусиль, ніж у ви- падку зі зміцненням позицій серед країн свого типу (кластера). Ця складність обу- мовлена не тільки та не стільки недостат- ньою ефективністю функціонування певної НІС, скільки приналежністю до іншого ти- пу ТНІС. При цьому не виключено, що певні характерні особливості різних типів часом невідтворювані через різні обстави- ни (ресурсні, просторово-історичні тощо). Моделювання зміни вектора розвит- ку НІС з одного типу ТНІС на інший також демонструє багатовекторність і складність глокалізації як можливості узгодження ло- кальних характерних особливостей, влас- тивих окремій НІС, і глобальних, напри- клад, притаманних іншому типу ТНІС, який є більш ефективним в інноваційній сфері. Виходячи з вищезазначеного й уза- гальнюючи можливі прояви глокалізації в інноваційній сфері, можна сформулювати декілька видів локальних реакцій держав на глобальні виклики: максимальна відкритість і сприйнят- ливість щодо дії глобальних тенденцій та інститутів; забезпечення співіснування локаль- ної специфіки з глобальними тенденціями без будь-якого значного взаємовпливу та інтеграції; трансформація глобальних тенденцій шляхом сильної локальної реакції; захист локальної специфіки від гло- балізаційних процесів; регіоналізація у вигляді створення наднаціональних об'єднань нового типу. При цьому вибір того чи іншого виду реакції в сучасному світі обумовлений різ- ними чинниками, іноді навіть суперечли- вими, але всі вони можуть бути експліко- вані крізь призму теорії глокалізації. Запропонований науково-практичний підхід до оптимізації вибірки регуляторів спрямований на встановлення прийнятних і досяжних цільових орієнтирів перспек- тивного розвитку НІС у розрізі всіх його комплексів. Характерними особливостями, що відрізняють його від наявних, є вико- ристання дедуктивного методу узагальнен- ня інформації, поєднання методів генетич- них алгоритмів та кластерного аналізу для одержання вибірки НІС, варіативної за рів- нем економічного розвитку, географічним розташуванням і домінуючими інститута- ми (інклюзивними, змішаними екстрактив- но-інклюзивними й екстрактивними, а та- кож формальними і неформальними). Обмеженнями дослідження є необ- хідність залучення "великих даних" для аналізу й умовність розподілу показників між різними комплексами НІС, розмитість та рухомість у довгостроковому періоді меж між різними типами ТНІС, варіатив- ність кінцевого набору пріоритетних регу- ляторів залежно від обраної стратегії роз- витку (кластерного чи загальносвітового). Проте частина вказаних обмежень компен- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 69 2019, № 4 (88) сується навчанням нейронної мережі роз- пізнавання типів ТНІС. Практичні перспективи запропонова- ного інструментарію полягають у можли- вості здійснення варіативних аналітико- прогнозних досліджень щодо обґрунтуван- ня оптимальних напрямів подальшого ін- новаційного розвитку окремої країни в роз- різі загальносвітових і кластерних тенден- цій. Література 1. Вишневський В.П., Князєв С.І. Як підвищити готовність промисловості Укра- їни до смарт-трансформацій. Наука та ін- новації. 2018. Т. 14, № 4. С. 55-69. doi: https://doi.org/10.15407/scin14.04.055 2. Freeman С. Technological Infra- structure and International Competitiveness. 1982. URL: http://redesist.ie.ufrj.br/globe lics/pdfs/GLOBELICS_0079_Freeman.pdf (дата звернення: 30.08.2019). 3. Metcalfe S. The Diffusion of Inno- vations: An Interpretative Survey. Technology and Economic Theory. Dosi G. et al. (Eds.) London: Pinter, 1988. P. 560-589. 4. Lundvall В.-А. National Innovation Systems – Analytical Concept and Develop- ment Tool. Industry and Innovation. 2007. Vol. 14, № 1. P. 95-119. 5. Balzat M., Pyka A. Mapping national innovation systems in the OECD area. Inter- national Journal of Technology and Globali- sation. 2006. Vol. 2, № 1-2. P. 158-176. 6. Godinho M., Mendonça S., Pereira T. Towards a taxonomy of innovation systems. Working Papers Department of Economics. 2005/13, ISEG - Lisbon School of Economics and Management, Department of Economics, Universidade de Lisboa. 7. Enright M-J. The Globalization of Competition and the Localization of Competi- tive Advantage: Policies towards regional clustering. In N. Hood, S. Young (eds.). The Globalization of Multinational Enterprise Activity and Economic Development. Basingstoke: MacMillan. 2000, P. 303-331. 8. Roudometof V. The Glocal and Global Studies. Globalizations. 2015. Vol. 12. No. 5. Р. 774-787. doi: https://doi.org/10. 1080/14747731.2015.1016293 9. Lundquist K., Trippl M. Distance, proximity and types of crossborder innovation systems: a conceptual analysis. Regional Studies. 2013. Vol. 47. No. 3. P. 1-11. doi: https://doi.org/10.1080/00343404.2011.560933 10. Govindarajan V., Trimble C. Re- verse Innovation Create Far from Home, Win Everywhere. Boston: Harvard University Press, 2012. 11. Cooke P. Regionally Asymmetric Knowledge Capabilities and Open Innovation: Exploring Globalisation 2 – A New Model of Industry Organisation. Research Policy. 2005. No. 34 (8). P. 1128-1149. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.respol.2004.12.005. 12. Wang Y., Vanhaverbeke W., Roi- jakkers N. Exploring the impact of open inno- vation on national systems of innovation – A theoretical analysis. Technological Forecast- ing and Social Change. 2012. № 79 (3). P. 419-428. doi: https://doi.org/10.1016/ j.techfore.2011.08.009 13. Intarakumnerd P., Goto A. Role of public research institutes in national innova- tion systems in industrialized countries: The cases of Fraunhofer, NIST, CSIRO, AIST, and ITRI. Research Policy. 2018. № 47(7). P. 1309-1320. doi: https://doi.org/10.1016/ j.respol.2018.04.011 14. Datta S., Saad M., Sarpong D. Na- tional systems of innovation, innovation nich- es, and diversity in university systems. Tech- nological Forecasting and Social Change. 2019. № 143. Р. 27-36. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.techfore.2019.02.005 15. Lu W.-M., Kweh Q.L., Huang C.-L. Intellectual capital and national innovation systems performance. Knowledge-Based Systems. 2014. № 71. Р. 201-210. doi: https://doi.org/10.1016/j.knosys.2014.08.001 16. Амоша О. І., Ніколаєнко А. І. На- ціональна інноваційна система України в контексті міжнародних порівнянь. Еко- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 70 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) номічний вісник Донбасу. 2015. № 1 (39). С. 115-121. 17. Ицковиц Г. Модель тройной спи- рали. Инновации. 2011. № 4 (150). С. 5-10. 18. Guerrero M., Urbano D. The im- pact of Triple Helix agents on entrepreneurial innovations' performance: An inside look at enterprises located in an emerging eco- nomy. Technological Forecasting and Social Change. 2017. № 119. P. 294-309. doi: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2016.06.015 19. Mêgnigbêto E. Modelling the Tri- ple Helix of university-industry-government relationships with game theory: Core, Shapley value and nucleolus as indicators of synergy within an innovation system. Journal of In- formetrics. 2018. № 12 (4). Р. 1118-1132. https://doi.org/10.1016/j.joi.2018.09.005 20. Carayannis E., Grigoroudis E. Quadruple Innovation Helix and Smart Specialization: Knowledge Production and National Competitiveness. Foresight and STI Governance. 2016. №10 (1). Р. 31-42. doi: 10.17323/1995-459x.2016.1.31.42. 21. Schutz F., Heidingsfelder M.L., Schraudner M. Co-shaping the Future in Quadruple Helix Innovation Systems: Uncov- ering Public Preferences toward Participatory. Research and Innovation. She Ji: The Journal of Design, Economics, and Innovation. 2019. № 5(2). P. 128-146. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.sheji.2019.04.002 22. Кравченко С.И., Заниздра М.Ю. Типологизация базовых наднациональных инновационных систем. Экономика про- мышленности. 2019. № 1(85). С. 5-29. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.01.005 23. Global Innovation Index. INSEAD, WIPO [online]. URL: https://www.global innovationindex.org (дата звернення: 20.10.2019). 24. GCI Report. World Economic Fo- rum [online]. URL: https://www.weforum. org/reports (дата звернення: 20.10.2019). 25. Human Development Index. United Nations Development Programme [online]. URL: http://hdr.undp.org/en (дата звернення: 20.10.2019). 26. Кравченко С. Национальная ин- новационная система Украины в контекс- те модели “Quadruple helix”. Modern Economics. 2018. № 12. С. 112-119. doi: https://doi.org/10.31521/modecon.V12(2018)- 17 27. IMF country information. Interna- tional Monetary Fund. 2019. URL: https://www.imf.org/en/countries (дата звер- нення: 05.01.2019). 28. These Are the World’s Most Inno- vative Countries. Bloomberg. 2019. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/20 19-01-22/germany-nearly-catches-korea-as- innovation-champ-u-s-rebounds (дата звер- нення: 20.10.2019). 29. Report for Selected Countries and Subjects. International Monetary Fund. URL: https://www.imf.org/external/index.htm (дата звернення: 25.03.2018). 30. МВФ: Польша – в лидерах по ро- сту экономики. Блокчейн и стартапы. URL: https://mojafirma.org/mvf-polsha-v-liderah- po-rostu-jekonomiki-blokchejn-i-startapy (да- та звернення: 20.10.2019). References 1. Vishnevsky, V.P., & Knjazev, S.I. (2018). How to Increase the Readiness of Ukraine’s Industry to Smart Transformations. Science and Innovation, 14(4), pp. 55-69 [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15407/ scin14.04.055 2. Freeman, С. (1982). Technological Infrastructure and International Competi- tiveness. Retrieved from: http://redesist.ie. ufrj.br/globelics/pdfs/GLOBELICS_0079_Fre eman.pdf. 3. Metcalfe, J. S. (1988). The Diffusion of Innovation: an interpretative survey (p. 560-589). In Dosi, G. et al. (Eds.) Tech- nical Change and Economic Theory. London and New York: Pinter. 4. Lundvall, В.-А. (2007). National In- novation Systems – Analytical Concept and –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 71 2019, № 4 (88) Development Tool. Industry and Innovation, 14(1), pp. 95-119. 5. Balzat, M., & Pyka, A. (2006). Map- ping national innovation systems in the OECD area. International Journal of Technology and Globalisation, 2 (1-2), рр. 158-176. 6. Godinho, M., Mendonça, S., & Pere- ira, T. (2005). Towards a taxonomy of inno- vation systems. Working Papers Department of Economics 2005/13, ISEG - Lisbon School of Economics and Management, Department of Economics, Universidade de Lisboa. 7. Enright, M-J. (2000). The Globali- zation of Competition and the Localization of Competitive Advantage: Policies towards regional clustering. In N., Hood, & S., Young (Eds.). The Globalization of Multinational Enterprise Activity and Economic Develop- ment. Basingstoke: MacMillan. 8. Roudometof, V. (2015). The Glocal and Global Studies. Globalizations, 12(5), pp. 774-787. doi: https://doi.org/10.1080/ 14747731.2015.1016293 9. Lundquist, K., & Trippl, M. (2013). Distance, proximity and types of crossborder innovation systems: a conceptual analysis. Regional Studies, 47(3), pp. 1-11. doi: 10.1080/00343404.2011.560933 10. Govindarajan, V., & Trimble., C. (2012). Reverse Innovation Create Far from Home, Win Everywhere. Boston: Harvard University Press. 11. Cooke, P. (2005). Regionally Asym- metric Knowledge Capabilities and Open Innovation: Exploring Globalisation 2 – A New Model of Industry Organisation. Research Policy, 34(8), pp. 1128-1149. doi: 10.1016/j.respol.2004.12.005 12. Wang, Y., Vanhaverbeke, W., & Roijakkers, N. (2012). Exploring the impact of open innovation on national systems of in- novation – A theoretical analysis. Technologi- cal Forecasting and Social Change, 79(3), pp. 419-428. doi: https://doi.org/10.1016/ j.techfore.2011.08.009 13. Intarakumnerd, P., & Goto, A. (2018). Role of public research institutes in national innovation systems in industrialized countries: The cases of Fraunhofer, NIST, CSIRO, AIST, and ITRI. Research Policy, 47(7), pp. 1309-1320. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.respol.2018.04.011. 14. Datta, S., Saad, M., & Sarpong, D. (2019). National systems of innovation, inno- vation niches, and diversity in university sys- tems. Technological Forecasting and Social Change, 143, pp. 27-36. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.techfore.2019.02.005 15. Lu, W.-M., Kweh, Q.L., & Huang, C.-L. (2014). Intellectual capital and national innovation systems performance. Knowledge- Based Systems, 71, pp. 201-210. doi: https://doi.org/10.1016/j.knosys.2014.08.001 16. Аmosha, А. I., & Nikolaenko, А. I. (2015). National Innovative System of Ukraine in Context of International Compari- sons. The Economic bulletin of Donbass, 1(39), pp. 115-121 [in Ukrainian]. 17. Itskowitz, G. (2011). Triple helix model. Innovation, 4 (150), pp. 5-10 [in Russian]. 18. Guerrero, M., & Urbano, D. (2017). The impact of Triple Helix agents on entre- preneurial innovations' performance: An in- side look at enterprises located in an emerging economy. Technological Forecasting and Social Change, 119, pp. 294-309. doi: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2016.06.015 19. Mêgnigbêto, E. (2018). Modelling the Triple Helix of university-industry- government relationships with game theory: Core, Shapley value and nucleolus as indica- tors of synergy within an innovation system. Journal of Informetrics, 12(4), pp. 1118-1132. https://doi.org/10.1016/j.joi.2018.09.005 20. Carayannis, E., & Grigoroudis, E. (2016). Quadruple Innovation Helix and Smart Specialization: Knowledge Production and National Competitiveness. Foresight and STI Governance, 10(1), pp. 31-42. doi: 10.17323/1995-459x.2016.1.31.42 21. Schutz, F., Heidingsfelder, M.L., & Schraudner, M. (2019). Co-shaping the Future in Quadruple Helix Innovation Systems: Un- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 72 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) covering Public Preferences toward Participa- tory. Research and Innovation. She Ji: The Journal of Design, Economics, and Innova- tion, 5(2), pp. 128-146. doi: https://doi.org/ 10.1016/j.sheji.2019.04.002 22. Kravchenko, S.I., & Zanizdra, M.Yu. (2019). Typology of basic supranational innovation systems. Econ. promisl., 1(85), pp. 5-29 [in Russian]. doi: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2019.01.005 23. Global Innovation Index (2019). INSEAD, WIPO [online]. Retrieved from https://www.globalinnovationindex.org 24. GCI Report (2019). World Economic Forum. [online]. Retrieved from https://www.weforum.org/reports 25. Human Development Index (2018). United Nations Development Programme [online]. Retrieved from http://hdr.undp. org/en 26. Kravchenko, S. (2018). Ukraine’s National Innovative System in the Context of the “Quadruple Helix” Mode. Modern Economics, 12, pp. 112-119. doi: https: //doi.org/10.31521/modecon.V12(2018)-17 27. IMF country information (2019). International Monetary Fund. Retrieved from https://www.imf.org/en/countries 28. These Are the World’s Most Innovative Countries (2019). Bloomberg. Retrieved from https://www.bloomberg.com/ news/articles/2019-01-22/germany-nearly-cat ches-korea-as-innovation-champ-u-s-rebounds 29. Report for Selected Countries and Subjects (2018). International Monetary Fund. Retrieved from https://www.imf.org/ external/index.htm 30. IMF: Poland is in the lead in economic growth. Blockchain and startups. (2019). Retrieved from https://mojafirma. org/mvf-polsha-v-liderah-po-rostu-jekonomi ki-blokchejn-i-startapy Сергей Иванович Кравченко, канд. экон. наук, доцент, вице-президент "Институт развития международного сотрудничества" (МОО) 61863, Польша, г. Познань, ул. Казимира Великого, 24-26/1 E-mail: sergey.iv.kravchenko@gmail.com https://orcid.org/0000-0001-8391-0445 РЕГУЛИРОВАНИЕ НАЦИОНАЛЬНОЙ ИННОВАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ В ГЛОКАЛИЗАЦИОННОМ АСПЕКТЕ Развитие национальных инновационных систем (НИС) характеризуется множеством неоднородных факторов с неочевидными каузальными связями и неопределенной силой влияния на конечный результат. Ситуация осложняется турбулентностью внешней среды, вызванной процессами глобализации и становления новой индустрии. В связи с тем, что инновационная система страны трансформируется в рамках определенных наднациональ- ных условий и вместе с ними, предложен научно-практический инструментарий регулиро- вания НИС в части обоснования совокупности приоритетных целевых регуляторов, на ко- торые можно эффективно воздействовать в разрезе всех ее составляющих с учетом глока- лизационного аспекта – возможности согласования локальных характерных особенностей и глобальных тенденций. Научно-методический подход базируется на анализе 136 экономик стран мира в кон- тексте модели "quadruple helix", которая учитывает коэволюционное взаимодействие всех комплексов НИС. При этом использован дедуктивный метод обобщения, когда сначала по расширенной совокупности показателей проводится кластерный анализ, а затем на основе –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 73 2019, № 4 (88) методов генетических алгоритмов, ранжирования и Парето-селекции выбираются наиболее значимые для регулирования показатели без потери репрезентативности выборки. Идентифицированы четыре базовых типа транснациональных инновационных систем (ТНИС), к которым с тем или иным приближением можно отнести все национальные мак- роэкономики в мире. Доказано, что векторы движения каждой отдельной НИС, с одной стороны, могут быть различными, с другой – могут значительно ограничиваться специфи- кой ее типа ТНИС. На примере Польши обоснованно два пула показателей-регуляторов, которые реко- мендованы для формирования целевых ориентиров развития НИС с учетом типовых ее особенностей и ориентации или на кластерного лидера, или на мирового. Именно они должны определять императивы, на которые может эффективно влиять правительство в рамках своих функций и полномочий. В результате моделирования изменения вектора раз- вития НИС Польши продемонстрирована многоаспектность глокализации в инновацион- ной сфере, обобщены основные локальные реакции стран на глобальные вызовы. Практическая перспективность разработок заключается в возможности проведения вариативных аналитико-прогнозных исследований направлений инновационного развития отдельной страны в разрезе общемировых и кластерных тенденций. Ключевые слова: инновационная система, спираль инноваций, глокализация, кластер- ный анализ, целевые регуляторы, вектор развития. JEL: O11, О30, O570 Sergey I. Kravchenko, PhD in Economics, vice president "Institute for the Development of International Cooperation" (IPO) 61863, Poland, Poznan, 24-26/1 Great Casimir Str. E-mail: sergey.iv.kravchenko@gmail.com https://orcid.org/0000-0001-8391-0445 REGULATION OF THE NATIONAL INNOVATION SYSTEM IN THE GLOCALIZATION ASPECT The national innovation systems (NIS) development is characterized by many heterogene- ous factors with non-obvious causal connections and an uncertain power of influence on the re- sult. The situation is complicated by the turbulence of the environment caused by the processes of globalization and the formation of a new industry. Considering that country's innovation system is being transformed within the framework of certain supranational conditions and together with them, the paper proposes a scientific and practical toolkit for NIS regulation in terms of justifying a set of priority target regulators that can be effectively influenced in the context of all its compo- nents, taking into account the glocalization aspect - opportunities for optimizing local features and global trends. The scientific and methodological approach is based on the analysis of 136 world's econo- mies in the context of the Quadruple helix model, which takes into account the co-evolutionary interaction of all NIS complexes. At the same time, the deductive method of generalization was used, when first, a cluster analysis is carried out on an expanded set of indicators, and then, based on the methods of genetic algorithms, ranking and Pareto-selection, the most significant indicators for regulation are selected without loss of representativeness of the sample. Based on the study results, four basic types of transnational innovation systems (TNIS) have been identified, to which, with one approximation or another, all national macroeconomics –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 74 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) in the world can be attributed. It is proved that the motion vectors of each individual NIS, on the one hand, are different, on the other - can be significantly limited by the specificity of its TNIS type. On the Poland’s case two pools of regulatory indicators are identified, which are recom- mended for the formation of targets for the NIS development, taking into account its specificity and orientation to either a cluster leader or a world one. Precisely these pools must determine the imperatives that can be effectively influenced by the government within their functions and pow- ers. By changes' modeling in the development vector of Poland's NIS is demonstrated the glocali- zation complexity in the innovation sphere. The main local reactions of countries to global chal- lenges is summarized. The practical prospect of the study lies in the possibility of conducting variable analytical and predictive studies of the directions of innovative development of a particular country in the context of global and cluster trends. Keywords: innovation system, spiral of innovations, glocalization, cluster analysis, target regulators, development vector. JEL: O11, О30, O570 Формат цитування: Кравченко С. І. Регулювання національної інноваційної системи у глокалізаційному аспекті. Економіка промисловості. 2019. № 4 (88). С. 58-74. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.058 Kravchenko, S. I. (2019). Regulation of the national innovation system in the glocaliza- tion aspect. Econ. promisl., 4(88), рр. 58-74. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.04.058 Надійшла до редакції 30.10.2019 р.

Регулювання національної інноваційної системи у глокалізаційному аспекті

Institution

Ähnliche Einträge