Міжнародний словацько-український науковий семінар
5 червня 2018 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка відбувся міжнародний науковий семінар “Національна і
 культурна ідентичність у словацькій і українській літературах ХІХ – початку ХХ ст.”....
Saved in:
| Published in: | Слово і Час |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166497 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Міжнародний словацько-український науковий семінар / Є. Лебідь-Гребенюк // Слово і Час. — 2018. — № 8. — С. 124. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860015147886575616 |
|---|---|
| author | Лебідь-Гребенюк, Є. |
| author_facet | Лебідь-Гребенюк, Є. |
| citation_txt | Міжнародний словацько-український науковий семінар / Є. Лебідь-Гребенюк // Слово і Час. — 2018. — № 8. — С. 124. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слово і Час |
| description | 5 червня 2018 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка відбувся міжнародний науковий семінар “Національна і
культурна ідентичність у словацькій і українській літературах ХІХ – початку ХХ ст.”.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:44:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
Слово і Час. 2018 • №8124
МІЖНАРОДНИЙ СЛОВАЦЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ СЕМІНАР
5 червня 2018 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка відбувся міжнародний науковий семінар “Національна і
культурна ідентичність у словацькій і українській літературах ХІХ – початку ХХ ст.”. Цей семінар – уже другий із низки
заходів, що їх проводить Інститут літератури в рамках спільного трирічного проекту з Інститутом словацької літератури
Словацької Академії наук. Учасниками стали науковці відділу шевченкознавства та співробітники Інституту словацької
літератури. Науковий захід також відвідав другий секретар посольства Словацької Республіки в Україні Браніслав Ґалло.
Відкрив науковий захід директор Інституту літератури, керівник проекту з українського боку Микола Жулинський,
привітавши колег із Словаччини та висловивши побажання, щоб зв’язки між українським і словацьким інститутами
розвивалися й зміцнювалися. Із вітальним словом звернулися також директор Інституту словацької літератури Дана
Гучкова і керівник проекту зі словацької сторони Івана Тараненкова, які висловили сподівання, що українсько-словацьке
співробітництво буде “сягати за горизонт” сучасного партнерства.
О. Боронь у доповіді “Тема національного відродження у творчості Тараса Шевченка і Яна Коллара: перегуки і
контроверзи” відстежив суголосні мотиви у трактаті словацького письменника “Про літературну взаємність поміж племенами
і наріччями слов’янськими” із Шевченковою поезією, довів обізнаність українського митця із сонетами 267 (мовою оригіналу)
та 75 (у перекладі російською) з поеми Я. Коллара “Дочка Слави” за збіркою А. Метлинського “Думки і пісні та ще дещо”
(Харків, 1839). Доповідач розглянув також суттєві розбіжності між обома письменниками в художньому трактуванні теми
національного відродження.
І. Тараненкова в доповіді “Ваянський і українське питання (До типології культур Світозара Гурбана-Ваянського)”
ознайомила слухачів із ставленням видатного словацького національного та культурного лідера, письменника й
журналіста до української емансипації у другій половині ХІХ ст. Його підхід до національних та культурних проблем був
позначений впливом концепції слов’янської єдності та русофілії як єдиної можливості для “маленьких” слов’янських
націй вижити і завершити свою історичну місію. Тому посилення української емансипації Ваянський розглядав як
ослаблення слов’янської єдності. І. Тараненкова наголосила, що Ваянський проігнорував паралелі між словацькою й
українською національною боротьбою, критикував зміну ставлення словацької та чеської інтелігенції до цієї проблеми на
рубежі ХІХ–ХХ ст. Р. Харчук (доповідь “Словʼянофільство Шевченка: витоки і контекст”) розглянула процес становлення
інтелектуальної течії словʼянофільства, виокремивши класичне російське, що було тлом для становлення українського
варіанту цієї інтелектуальної течії. Водночас український варіант був виразною альтернативою до російського зразка.
Дослідниця спинилася на знайомстві М. Рігельмана з Л. Штуром і В. Ганкою, також внесла уточнення, що П.-Й. Шафарик
почув про Т. Шевченка, вірогідно, таки 1843 року, а сам поет міг першу інформацію про чеського славіста отримати від
М. Максимовича. Проблематика та полемічна налаштованість доповіді Р. Харчук сприяли активній дискусії, у якій узяли
участь М. Жулинський, Г. Грабович, П. Михед, В. Мовчанюк.
Д. Гучкова в доповіді “Словацька рецепція української літератури на початку ХХ ст.” зазначила, що переклади української
літератури з’являлися в словацькій пресі спорадично з 1860-х років. Також вона наголосила, що, крім старшого покоління
словацьких письменників, таких як Ізидор Жіак Сомоліцький або Пітер Белла Горал, орієнтованих в основному на
реалістичну поезію, у популяризації української літератури брали участь автори-модерністи – Франтишек Вотруба та Юрай
Славік Нересніцький. Завдяки їм словацькі читачі ознайомилися із творами Тараса Шевченка, Василя Стефаника, Богдана
Лепкого, Бориса Грінченка та Лесі Українки. Видатному фольклористу та літературознавцю українського походження була
присвячена доповідь М. Жулинського “Творча діяльність Миколи Мушинки в контексті словацької культури”. Особливу увагу
дослідник зосередив на розвідках М. Мушинки в галузі межової етнології, його фольклорних записах та наукових роботах,
зокрема дисертації на тему “Володимир Гнатюк – дослідник фольклору Закарпаття та його зв’язки з чехами і словаками”.
Ця історіографічна праця про видатного вченого-фольклориста була “вирощена” на невідомих матеріалах із його творчої
спадщини, віднайдених М. Мушинкою в архівах Києва, Львова, Москви, у приватних колекціях.
У виступі Р. Пассія “Змішана ідентичність. Деякі теоретичні аспекти дослідження східнокарпатського прикордонного
ареалу” було розглянуто взаємозвʼязок між словацькою літературою та культурою ХІХ–ХХ ст. і східнокарпатським
прикордонним регіоном у контексті Центральної Європи. Автор зауважив, що цей багатоетнічний регіон є одним із
відносно незалежних культурних областей Центральної Європи. У роботі досліджується проблема паралельних процесів
“національного відродження” (словаків, т. зв. русинів, українців, угорців) в етнічно неоднорідній області Східної Словаччини,
де процес культурної та етнічної самоідентифікації рухався по складнішій траєкторії, ніж в “основних” областях, населених
відповідними етнічними групами. У доповіді “Невідомі та малознані сторінки спадщини Франка-словакіста” Г. Карпінчук
ознайомила із присвяченими словацькій літературі матеріалам з особового фонду письменника та його бібліотеки, що
зберігаються у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Серед унікальних матеріалів
архіву І. Франка – три автографи перекладу поезії “Kozak” (“Козак”) С. Халупки та недрукований відгук ученого на реферат
В. Гнатюка “Словацький опришок Яношік в народній поезії” (атрибуція, відчитування з автографа, переклад із німецької
мови – завідувача сектору класичної української літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка М. Бондаря). Г. Карпінчук
звернула увагу на листи до І. Франка словацьких діячів П. Мудроня (1896) та П. Тота (12 січня 1900 р.), які потребують
републікації з перекладом українською мовою. У доповіді А. Драґанової “Українські теми у словацькій пресі межі ХІХ і
ХХ ст.” подано огляд української проблематики в журналі “Голос”, що був трибуною для молодого покоління словацьких
інтелектуалів, яке виступало проти національної та культурної політики Ваянського.
Семінар став спробою означити спільні процеси та явища в українській і словацькій літературах на межі століть.
Діалогічність та новизна доповідей, жваве дискусійне їх обговорення засвідчили актуальність обраної теми проекту та
перспективність подальшої співпраці в цій царині.
Євгенія Лебідь-Гребенюк
Отримано 14 червня 2018 р. м. Київ
літератури
ІнститутіВ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166497 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0236-1477 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:44:33Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лебідь-Гребенюк, Є. 2020-02-23T12:24:02Z 2020-02-23T12:24:02Z 2018 Міжнародний словацько-український науковий семінар / Є. Лебідь-Гребенюк // Слово і Час. — 2018. — № 8. — С. 124. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166497 5 червня 2018 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка відбувся міжнародний науковий семінар “Національна і
 культурна ідентичність у словацькій і українській літературах ХІХ – початку ХХ ст.”. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час В Інституті літератури Міжнародний словацько-український науковий семінар International Slovak-Ukrainian Scholarly Seminar Article published earlier |
| spellingShingle | Міжнародний словацько-український науковий семінар Лебідь-Гребенюк, Є. В Інституті літератури |
| title | Міжнародний словацько-український науковий семінар |
| title_alt | International Slovak-Ukrainian Scholarly Seminar |
| title_full | Міжнародний словацько-український науковий семінар |
| title_fullStr | Міжнародний словацько-український науковий семінар |
| title_full_unstemmed | Міжнародний словацько-український науковий семінар |
| title_short | Міжнародний словацько-український науковий семінар |
| title_sort | міжнародний словацько-український науковий семінар |
| topic | В Інституті літератури |
| topic_facet | В Інституті літератури |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166497 |
| work_keys_str_mv | AT lebídʹgrebenûkê mížnarodniislovacʹkoukraínsʹkiinaukoviisemínar AT lebídʹgrebenûkê internationalslovakukrainianscholarlyseminar |