Безпека водних ресурсів України: аналіз, оцінка, пріоритети забезпечення
Стаття висвітлює базові засади дослідження характеристик безпеки водних ресурсів України. Визначено теоретико-методологічні особливості наукової категорії та проведено характеристику основних показників сфери безпеки. Обґрунтовано пріоритети забезпечення безпеки водних ресурсів держави на основі вр...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка природокористування і охорони довкілля |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166648 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Безпека водних ресурсів України: аналіз, оцінка, пріоритети забезпечення / Л.В. Левковська, А.М. Сундук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. — С. 71-75. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859801800249442304 |
|---|---|
| author | Левковська, Л.В. Сундук, А.М. |
| author_facet | Левковська, Л.В. Сундук, А.М. |
| citation_txt | Безпека водних ресурсів України: аналіз, оцінка, пріоритети забезпечення / Л.В. Левковська, А.М. Сундук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. — С. 71-75. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка природокористування і охорони довкілля |
| description | Стаття висвітлює базові засади дослідження характеристик безпеки водних ресурсів України. Визначено теоретико-методологічні особливості наукової категорії та проведено характеристику основних показників сфери безпеки. Обґрунтовано
пріоритети забезпечення безпеки водних ресурсів держави на основі врахування поточних соціально-економічних параметрів.
The article covers the basic principles of investigation of security parameters of Ukrainian water resources. Theoretical and methodological features of scientific category are defined and the description of the main indicators of the security sector is provided. The priorities
of ensuring the safety of water resources of the state based on current social and economic parameters are substantiated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:13:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
71
Економіка природокористування і охорони довкілля
сучасні умови розвитку, на відміну від попередніх десятиліть, визна-
чаються вагомим рівнем кризовості та турбулентності, що значною мірою
ускладнює функціонування будь-якої держави світу. враховуючи вагомий
рівень інтегрованості природно-ресурсного потенціалу до основних сфер
розвитку, його основні характеристики також локалізуються і значною мірою
визначаються змінними тенденціями, які неможливо врахувати і скоригувати,
дотримуючись консервативних управлінських підходів. а це, в свою чергу,
призводить до таких наслідків, як низькі характеристики використання
наявного природно-ресурсного потенціалу.
у контексті наведених процесів локалізовані і водні ресурси, які,
в силу свого значення, відіграють одну з пріоритетних ролей забезпечення
сталого функціонування держави. їх вагома залученість до економічного
кругообігу, інтегрованість у переважну більшість сфер функціонування,
позиціонування в якості фактору розміщення продуктивних сил, значення
для життєзабезпечення населення дають можливість зарахувати ресурс
до групи унікальних та ключових для держави. разом з тим, водні ресурси,
на відміну від решти природних складових, визначаються специфічними
властивостями, які певною мірою ускладнюють їх використання та за-
лучення до обігу. насамперед, мова йде про мобільність ресурсу, його
вагому просторово-часову диференціацію та багатовекторність впливу
на базові параметри. подібна специфічність закладає передумови до роз-
гляду водних ресурсів у вимірах безпеки, враховуючий той факт, що як
власне сфера водних ресурсів, так і безпеки визначаються спільними
адаптивними рисами (полісистемність впливу, дуальність, динамізм,
можливості використання новітніх технологій менеджменту тощо). таким
чином, технології безпеки видаються співвимірними щодо особливостей
водних ресурсів. а це, у свою чергу, робить доцільним вивчення особли-
востей безпеки водних ресурсів.
серед вітчизняних і зарубіжних авторів, які вивчають питання ви-
користання водних ресурсів, їх основні галузеві і територіальні ознаки,
можливо назвати таких дослідників, як м. хвесик [17], л. левковська [10],
в. голян [3], а. гордійчук [4], а. запольський [6], с. левківський [8] та ін.
крім того, можливо виділити і ряд вчених, праці яких присвячені питанням
безпеки, зокрема, е. кормишкіна [9], в. косевцова [7], в. мунтіяна [12] та
ін. однак, незважаючи на досить широку представленість цих розробок,
досліджень, які вивчають питання водних ресурсів у вимірах безпеки,
є відносно незначна кількість.
Мета і завдання дослідження. основною метою роботи є проведення
аналізу і оцінки основних характеристик безпеки водних ресурсів україни.
мета конкретизується наступними завданнями: визначення змістовних
характеристик безпеки водних ресурсів, дослідження базових параметрів
безпеки держави, формування шляхів поліпшення ситуації у вимірах безпеки.
відносно поняття безпеки водних ресурсів зазначимо, що як серед
вітчизняних авторів, так і зарубіжних можна зустріти досить різноманітні
підходи до розуміння, що залежать насамперед від спектра змістовних
категорій, які автори зараховують до поняття безпеки водних ресурсів.
переважна більшість тлумачень конкретизується у межах наступних підходів:
у площині дефіциту водних ресурсів, як наявність води в прийнятному об’ємі
та якості, як стабільність надходження водних ресурсів, ресурсний вимір.
варто відмітити, що визначення зарубіжних авторів орієнтовані на сис-
тему безпекових цінностей, характерну для західного світу. вітчизняні
ж тлумачення несуть у собі вплив напрацювань за період незалежності
і визначаються меншою орієнтованістю на людину.
крім того, проводячи аналіз змістовних характеристик безпеки водних
ресурсів, чітким є наступний факт: переважна більшість тлумачень є за-
рубіжними за походженням, а українських на сьогоднішній час є відносно
незначна кількість. з однієї сторони, це є не досить сприятливим явищем,
що говорить про незадовільний стан розробок у площині безпеки, з іншої –
актуалізує необхідність подальших досліджень.
на нашу думку, враховуючи весь спектр особливостей безпеки водних
ресурсів, про які було зазначено вище, необхідним є акцентування уваги
на тих особливостях, які властиві як власне безпеці, так і водним ресурсам.
виходячи з цього, під поняттям безпеки водних ресурсів пропонується
розуміти певний стан водно-ресурсної сфери держави, ключові параметри
якого здатні задовольнити потреби населення та економіки в необхідних
ресурсах і відповідають системі національних пріоритетів у координатах
інтересів та загроз. подібне визначення об’єднує як водну сферу, так і сферу
безпеки та дає можливість визначити основні вектори їх спрямування.
виходячи з такого тлумачення безпеки водних ресурсів, площина її дії по-
винна включати до свого складу наступні аспекти: показники забезпеченості
Стаття висвітлює базові засади дослідження характеристик безпеки водних ресурсів України. Визначено теоретико-
методологічні особливості наукової категорії та проведено характеристику основних показників сфери безпеки. Обґрунтовано
пріоритети забезпечення безпеки водних ресурсів держави на основі врахування поточних соціально-економічних параметрів.
The article covers the basic principles of investigation of security parameters of Ukrainian water resources. Theoretical and methodo-
logical features of scientific category are defined and the description of the main indicators of the security sector is provided. The priorities
of ensuring the safety of water resources of the state based on current social and economic parameters are substantiated.
уДк 351.746.1:626.81
БЕЗпЕка водних рЕсурсів украЇни:
аналіЗ, оЦінка, пріоритЕти ЗаБЕЗпЕЧЕння
SECURITY OF UKRAINIAN WATER RESOURCES:
ANALYSIS, EVALUATION, PRIORITIES OF PROVIDING
Людмила ЛЕВКОВСЬКА,
доктор економічних наук,
Державна установа «Інститут економіки
природокористування та сталого розвитку
Національної академії наук України», Київ
Анатолій СУНДУК,
доктор економічних наук,
Державна установа «Інститут економіки
природокористування та сталого розвитку
Національної академії наук України», Київ
Lyudmyla LEVKOVSKA,
Doctor of Economics,
Public Institution «Institute of Environmental Economics
and Sustainable Development of the National Academy
of Sciences of Ukraine», Kyiv
Anatoliy SUNDUK,
Doctor of Economics,
Public Institution «Institute of Environmental Economics
and Sustainable Development of the National Academy
of Sciences of Ukraine», Kyiv
72
Економіка природокористування і охорони довкілля
ресурсами для конкретної території, особливості функціонування у вимірах
безпеки, можливості зміни показників безпеки як наслідок реалізації сис-
теми заходів різного спрямування.
проводячи аналіз характеристик безпеки водних ресурсів, акценти
необхідно зосередити на таких поняттях, як наявні депозити водних ресурсів
та їх використання, що є логічним з огляду на закладене розуміння самого
терміну “безпека водних ресурсів”. під депозитами розуміємо всі наявні
запаси водних ресурсів, що розташовані на території україни. основними
характеристиками наявних запасів в державі є наступні:
1) поверхневі водні об’єкти займають 4,0% (24,1 тис. км2) території
держави, що є прийнятним показником у вимірах безпеки, який становить
реальне підгрунтя для водозабезпеченості всіх наявних суб’єктів. мережу
водних об’єктів формують річки, озера, ставки, водосховища, канали та інші
їх різновиди. показник місцевого річкового стоку у середній за водністю рік
дорівнює 52,4 км3. приплив транзитного річкового стоку у середній за вод-
ністю рік становить 157,4 км3. загальні ресурси річкового стоку становлять
209,8 км3 (як сума двох попередніх значень). Для дуже маловодного року
показники є меншими. на рис. 1 зображено основні кількісні показники
водних ресурсів україни за розподілом на річковий стік і підземні води.
як бачимо, показники річкового стоку вагомо переважають над обсягами
підземних вод, величини яких для середнього за водністю року та дуже
маловодного є аналогічними.
2) найбільш вагому роль відіграють річки, яких в україні нараховується
близько 70 тисяч. загальна довжина річок становить 206,4 тис. км, і з них
близько 90% припадає на малі річки. великими річками вважаються Дунай,
Дніпро, Дністер, тиса, південний буг та ін. переважна більшість річок на-
лежить до басейнів Чорного та азовського морів.
наявні вагомі територіальні варіації розподілу річкової мережі: найбіль-
ша густота мережі відмічається у карпатах, найменша – на півдні україни,
де значна кількість територій є взагалі безстічними.
3) в україні існує розгалужена мережа водосховищ, здатних у часовому
і просторовому вимірах перерозподіляти водні маси. в державі збудовано
1137 водосховищ та близько 44 тис. ставків, а також мережу каналів.
більша частина зарегулюованого стоку припадає на мережу водо-
сховищ дніпровського каскаду. важливо зазначити, що всі водосховища,
крім реалізації прямої задачі (перерозподіл водних потоків), виконують
ще і додаткові завдання: розвиток гідроенергетики, водопостачання міст,
водний транспорт, рекреація тощо.
4) частка озер становить близько однієї третини відсотка від площі
держави. озера переважно мають локальне значення і задовольняють
потреби населення та економічних структур у водних ресурсах.
5) прогнозні ресурси підземних вод становлять 22,5 км3 на рік. най-
більші величини прогнозних підземних вод припадають на басейни Дніпра,
сіверського Дінця і Дністра (82%). на частку підземних вод припадає 14,5%
споживання води у державі. відносно одного жителя найбільше ресурсів
підземних вод припадає на мешканця Чернігівської області (5,54 м3 на
добу), найменше – Дніпропетровської, одеської, кіровоградської та ін.
областей (від 0,28 до 0,43) [14].
важливо зосередити увагу на лікувальній та рекреаційній здатності
підземних вод, оскільки реалізація цих властивостей формує основи
до розвитку економічної активності. передумовою до цього є масштабні
запаси мінеральних вод, які розташовані майже у кожній області держа-
ви. загальна кількість родовищ сягає позначки до півтисячі, і на їх основі
працюють десятки курортів, лікувальних закладів, підприємств, діяльність
яких пов’язана з використанням мінеральних вод.
важливим індикатором, який визначає рівень безпеки держави, є за-
безпеченість населення водними ресурсами (місцевими водними ресур-
сами на одну особу в м3). подібно до значної кількості країн світу, показник
водозабезпеченості для україни не відповідає необхідним значенням.
таким чином, населення держави не забезпечене водними ресурсами
на достатньому рівні, а тому одна з базових характеристик безпеки по-
требує реалізації системи заходів для свого вирівнювання.
показник визначається значними територіальними диференціація-
ми. відповідно до проведеного аналізу, значення для більшості регіонів
не відповідають визначеним порогам. найкраща ситуація характерна для
західних регіонів україни – закарпатської та Івано-Франківської областей.
найгірша ситуація фіксується для областей сходу і півдня – Донецької,
одеської і херсонської (рис. 2).
Існує значний розмах між показниками забезпеченості населення, який
становить близько 52 разів. Доцільно провести розподіл регіонів за вели-
чиною показника. першу групу становлять
регіони з величинами > 2 тис. м3 на одну осо-
бу, другу – від 1 до 2, третю – < 1. проблемою
є той факт, що значення 12 регіонів розта-
шовані в межах третьої групи, що є вагомою
загрозою для безпеки водних ресурсів всієї
держави (табл. 1). значна кількість регіонів
знаходиться і в межах групи середнього рівня
забезпеченості.
регіони групи найвищого рівня забез-
печеності водними ресурсами визначаються
такими високими показниками завдяки на-
явності двох основних факторів: вагомі обсяги
водних ресурсів в межах регіонів та відносно
незначна кількість населення.
Далі розглянемо другий аспект безпеки
водних ресурсів – особливості їх використання
(до складу якого зарахуємо такі процеси, як за-
бір води, власне використання та відведення).
визначимо основні риси безпеки відносно
цих складових.
згідно з попередньою інформацією,
останніми десятиліттями фіксується тенденція
Показник визначається значними територіальними диференціаціями.
Відповідно до проведеного аналізу, значення для більшості регіонів не
відповідають визначеним порогам. Найкраща ситуація характерна для
західних регіонів України – Закарпатської та Івано-Франківської областей.
Найгірша ситуація фіксується для областей сходу і півдня – Донецької,
Одеської і Херсонської (рис. 2).
0,38
1,39
2,06
2,27
0,32
0,46
0,840,57
1,87
1,19
1,98
1,88
1,58
1,5
6,29
3,26
0,56
0,12
1,33
2,77
0,72
0,14
0,45
0,24
0,21
0
1
2
3
АРК
Вінницька
Волинська
Дніпропетровська
Донецька
Житомирська
Закарпатська
Запорізька
Івано-Франківська
Київська
Кіровоградська
ЛуганськаЛьвівськаМиколаївськаОдеська
Полтавська
Рівненська
Сумська
Тернопільська
Харківська
Херсонська
Хмельницька
Черкаська
Чернівецька
Чернігівська
Рис. 2. Забезпеченість населення регіонів України місцевими водними
ресурсами, тис. м3 на одну особу
Існує значний розмах між показниками забезпеченості населення, який
становить близько 52 разів. Доцільно провести розподіл регіонів за
величиною показника. Першу групу становлять регіони з величинами 2 тис.
м3 на одну особу, другу – від 1 до 2, третю – 1. Проблемою є той факт, що
значення 12 регіонів розташовані в межах третьої групи, що є вагомою
загрозою для безпеки водних ресурсів всієї держави (табл. 1). Значна
кількість регіонів знаходиться і в межах групи середнього рівня
забезпеченості.
Регіони групи найвищого рівня забезпеченості водними ресурсами
визначаються такими високими показниками завдяки наявності двох
рис. 2. Забезпеченість населення регіонів україни
місцевими водними ресурсами, тис. м3 на одну особу
маловодного року показники є меншими. На рис. 1 зображено основні
кількісні показники водних ресурсів України за розподілом на річковий стік і
підземні води. Як бачимо, показники річкового стоку вагомо переважають
над обсягами підземних вод, величини яких для середнього за водністю року
та дуже маловодного є аналогічними.
157,4
52,4
121,7
29,7
22,5
0
25
50
75
100
125
150
175
200
225
250
РС: середній РС: дуже маловодний ПРПВ
Приплив транзитного річкового стоку Місцевий річковий стік
Рис. 1. Основні характеристики водних ресурсів України, км3 в середній
та дуже маловодний за водністю рік (РС – річковий стік, ПРПВ – прогнозні
ресурси підземних вод)
2) найбільш вагому роль відіграють річки, яких в Україні
нараховується близько 70 тисяч. Загальна довжина річок становить 206,4 тис.
км, і з них близько 90% припадає на малі річки. Великими річками
вважаються Дунай, Дніпро, Дністер, Тиса, Південний Буг та ін. Переважна
більшість річок належить до басейнів Чорного та Азовського морів.
Наявні вагомі територіальні варіації розподілу річкової мережі:
найбільша густота мережі відмічається у Карпатах, найменша – на півдні
України, де значна кількість територій є взагалі безстічними.
3) в Україні існує розгалужена мережа водосховищ, здатних у часовому
і просторовому вимірах перерозподіляти водні маси. В державі збудовано
1137 водосховищ та близько 44 тис. ставків, а також мережу каналів.
рис. 1. основні характеристики водних ресурсів україни,
км3 в середній та дуже маловодний за водністю рік
(РС – річковий стік, ПРПВ – прогнозні ресурси підземних вод)
73
Економіка природокористування і охорони довкілля
зменшення показників забору води для різних потреб. Для 2012 р. показник
забору води фіксувався на рівні 14,6 млрд м3 води. у галузевому розрізі
найбільшим споживачем води була промисловість (40,0% від загальнодер-
жавного показника), апк – 39, комунальний сектор – 21. відносно регіонів,
то найбільший забір водних ресурсів був у східних та південних областях [13].
використання води у 2012 р. становило 10,5 млрд м3. лідерами
за використанням серед галузей виробництв є промисловість і житлово-
комунальний сектор (рис. 3).
одним з важливих індикаторів у сфері використання водних ресурсів,
який формує уявлення про рівень впливу на природні водні об’єкти, є по-
казник відведення (скиду) зворотних вод. згідно зі статистичною інформа-
цією Державної служби статистики україни, протягом років незалежності
показник показував чітку тенденцію до зменшення. якщо у 1990 р. індикатор
був на рівні 20261 млн м3, то 2000 р. – 19864, а 2012 – 8081. зменшення
становить 2,5 разів.
якщо провести диференціацію показника, то видно, що обсяги за-
бруднених і нормативно-очищених вод приблизно рівні (хоча з незначним
переважанням останніх). Динаміка показників така ж сама, як і для загального
показника скиду зворотних вод: по початку оцінки показники є найвищими
і до 2012 р. їх величини знижуються.
одним з найбільших користувачів водних ресурсів виступає промисло-
вість, а серед її галузей найвищі характеристики використання притаманні
енергетиці і металургії.
Для енергетики водні ресурси використовуються у значно більших об-
сягах за металургію – 70 % від всіх ресурсів, що використані промисловістю,
припадає саме на енергетику.
практично всі енергетичні підпрєиємства активно використовують
воду для своїх потреб. окремі галузі енергетики (наприклад, гідроенер-
гетика) взагалі не можуть функціонувати без води, тому що вона є рушієм
їх активності. будівництво електростанцій такого типу вимагає значних
технічних та фінансових зусиль, однак паливо, що використовується,
є значною мірою «безкоштовним». крім явних позитивів, робота таких
станцій здійснює вагомий несприятливий вплив на екологію водойм і на-
вколишнього середовища.
решта галузей також потребує води для окремих технологічних циклів.
наприклад, атомні електростанції використовують воду для охолодження
реакторів, як теплообмінник та для інших цілей. важливо, щоб використан-
ня водних ресурсів у атомній енергетиці не шкодило довкіллю. яскравим
прикладом є аварія на першій Фукусімській аес (японія) у березні 2011 р.,
коли радіоактивна вода потрапила за межі реакторів.
крім таких «консервативних» енергетичних галузей, необхідно акцен-
тувати увагу і на новітніх, які тільки починають функціонувати і використо-
вувати мало апробовані технології. насамперед, мова йде про видобуток
сланцевого газу та його вплив на водні ресурси.
протягом останніх десятиліть стан енергетичної безпеки україни
грунтується на політичному «градусі» відносин нашої держави з країнами-
постачальниками. серед останніх превалюючу роль відіграє російська
Федерація, яка в односторонньому режимі переважно і визначає тарифи
і умови надходження енергоносіїв до україни. українська сторона, яка
є учасником переговорів, в силу різних обставин не має вагомих аргументів
і важелів впливу на ситуацію. таким чином, стан енергетичної безпеки дер-
жави знаходиться в залежності від одного учасника ринку, що є загрозою
не тільки у сфері енергетики, а й україні як суверенній державі у цілому.
Шляхом виходу з ситуації є пошук нових можливостей отримання де-
фіцитних енергоресурсів. такою можливістю є видобуток сланцевого газу.
відносно світового і європейського досвіду програм по сланцевому
газу зазначимо, що найбільш показовими прикладами видобутку газу
є досвід сШа і канади. серед країн Європи показовим є довід польщі,
де вже ведеться видобуток сланцевого газу. крім того, позитивний досвід
є у великобританії.
в україні виділяють два основні райони можливого видобутку сланцевого
газу: західний (львівська та Івано-Франківська області – олеська площа
видобутку) і східний (харківська та Донецька області – Юзівська площа).
саме на цих ділянках і можливий видобуток.
розглянемо наслідки видобутку сланцевого газу у контексті безпеки
водних ресурсів. зауважемо, що проблемою, яка з самого початку постала
у зв’язку з видобутком газу, є значний вплив на водні ресурси. у еколого-
технологічному аспекті наслідки наступні: значні витрати води під час
видобутку газу, забруднення води, видалення стічних вод [18, 19, 20].
таким чином, з метою дотримання безпеки водних ресурсів необхідно
насамперед сформувати превентивні механізми убезпечення від негативних
наслідків видобутку сланцевого газу для місцевих водних ресурсів. тільки
за умови цього можлива широка промислова експлуатація наявних енер-
горесурсів без шкоди для навколишніх водних ресурсів. якщо ж подібні
технології не розроблені або не планується використовувати передовий
міжнародний досвід убезпечення, то і місцеве населення, і водні ресурси
потраплять у зону ризику.
металургійні підприємства, подібно до енергетичних, за особливістю
технологій також споживають велику кількість води. всі етапи металургійного
0
10000
20000
30000
40000
1990 1995 2000 2005 2010 2012
Забір води, млн м. куб
Використання свіжої
води, млн м. куб
Відведено (скинуто)
зворотних вод, млн м.
куб
у т.ч. забруднених
у т.ч. нормативно
очищених
Рис. 3. Базові показники використання і відведення вод в Україні
Одним з важливих індикаторів у сфері використання водних ресурсів,
який формує уявлення про рівень впливу на природні водні об’єкти, є
показник відведення (скиду) зворотних вод. Згідно зі статистичною
інформацією Державної служби статистики України, протягом років
незалежності показник показував чітку тенденцію до зменшення. Якщо у
1990 р. індикатор був на рівні 20261 млн м3, то 2000 р. – 19864, а 2012 – 8081.
Зменшення становить 2,5 разів.
Якщо провести диференціацію показника, то видно, що обсяги
забруднених і нормативно-очищених вод приблизно рівні (хоча з незначним
переважанням останніх). Динаміка показників така ж сама, як і для
загального показника скиду зворотних вод: по початку оцінки показники є
найвищими і до 2012 р. їх величини знижуються.
Одним з найбільших користувачів водних ресурсів виступає
промисловість, а серед її галузей найвищі характеристики використання
притаманні енергетиці і металургії.
Для енергетики водні ресурси використовуються у значно більших
обсягах за металургію – 70 % від всіх ресурсів, що використані
промисловістю, припадає саме на енергетику.
Практично всі енергетичні підпрєиємства активно використовують
воду для своїх потреб. Окремі галузі енергетики (наприклад,
рис. 3. Базові показники використання і відведення вод в україні
таблиця 1. Групування регіонів україни за показником
забезпеченості населення місцевими водними ресурсами
№
п/п
назва групи регіони
I. найвищий рівень забезпеченості
водними ресурсами (2,0 і більше)
закарпатська, Івано-Франківська, Чернігівська,
житомирська, волинська
II. середній рівень забезпеченості
водними ресурсами (1,0-2,0)
рівненська, сумська, львівська, тернопільська,
хмельницька, вінницька, Чернівецька, полтавська
III. низький рівень забезпеченості
водними ресурсами (0,1-1,0)
кіровоградська, Черкаська, луганська, харківська,
київська, миколаївська, ар крим, запорізька,
Дніпропетровська, Донецька, одеська, херсонська
74
Економіка природокористування і охорони довкілля
циклу, від видобутку залізної руди до виплавки сталі і охолодження техніки,
потребують значної кількості водних ресурсів. як наслідок цього, металур-
гія належить до водоємних видів економічної діяльності. наприклад, для
виробництва 1 т сталі необхідно 15-20 м3 води. відповідно, райони роз-
ташування потужних металургійних підприємств – це території потужного
використання води і пресингу на природні водні об’єкти.
агропромисловий комплекс після промислового виступає другим по-
тужним споживачем водних ресурсів в україні. зрозуміло, що вирощування
культур потребує значних обсягів води. особливо критичною є ситуація для
південних областей держави, де наявний значний дефіцит водних ресурсів.
проблемою є значні втрати води при транспортуванні, що є наслідком
зносу виробничих фондів. однак ситуація не є такою критичною за умови
активізації ряду факторів. коли упровадити інноваційні технології та нові
засади менеджменту, україна може знову відновити свої позиції як про-
відної держави Європи щодо експорту сільськогосподарських культур.
комунальний сектор, поряд з промисловим і агропромисловим, також
виступає вагомим споживачем водних ресурсів. у той же час галузь харак-
теризується нераціональним використанням прісних вод. питомі норми
водоспоживання для української галузі є вищими від рівня розвинених країн
у 1,5-3,0 рази і становлять більше 300 літрів на добу для однієї особи [2].
несприятливий вплив на стан водних ресурсів здійснюють і міста-
мільйонники.
провівши оцінку особливостей використання і поводження з водними
ресурсами, можна зробити наступний висновок: будь-яка економічна ак-
тивність здійснює вагомий несприятливий вплив на водні ресурси. система
екологічних заходів, що упроваджується, певною мірою поліпшує ситуацію.
однак вагомих змін вони поки що не можуть здійснити.
система водопостачання, що існує в україні, та поточні показники її
розвитку не відповідають як вимогам безпеки, так і принципам сталого
функціонування в цілому. поряд з цим можливо виділити наступні позитивні
риси: а) система водопостачання, незважаючи на існуючі проблеми, у цілому
здатна забезпечити поточні потреби; б) збережена базова інфраструктура
водопостачання як на загальнодержавному, так і територіальному рівнях;
в) проводиться модернізація мережі, що свідчить про її розвиток.
важливою і необхідною є охорона джерел, звідки йде забір води для
різних потреб. як зазначається в аналітичній записці національного інсти-
туту стратегічних досліджень при президентові україни «аналіз актуальних
чинників погіршення якості питного водопостачання в контексті національної
безпеки україни» [1], однією з проблем у галузі питного водопостачання
є незадовільна якість води у водоймах, з яких відбувається забір води для
споживачів. значна кількість водних об’єктів перебуває у зоні інтенсивного
забруднення, що ускладнює вирішення питання дотримання належної якості.
Для поліпшення показників питного водопостачання було прийнято
закон україни «про загальнодержавну цільову програму «питна вода
україни на 2011-2020 рр.» [5]. основною метою прийняття закону є за-
безпечення дотримання прав громадян на прийнятний життєвий рівень,
екологічну безпеку шляхом забезпечення питною водою в необхідних об-
сягах та відповідно до наявних норм. серед переліку завдань, спрямованих
на покращення питного водопостачання, є такі, як “охорона джерел питного
водопостачання”, “доведення якості питної води до встановлених норм”,
“нормативно-правове та науково-технічне забезпечення” та ін. за умови на-
лежної підтримки якісні показники питної води можуть вагомо покращитися.
особливо загрозливою є ситуація щодо р. Дніпро, яка є основною
водною артерією україни та основним джерелом водопостачання. однак
розуміння цього не заважає здійснювати надмірний антропогенний тиск
на річку. у статті [15] зазначається, що на берегах Дніпра розташовується
потужний промисловий комплекс, діяльність якого спрямована на знищення
ріки. розуміючи таку ситуацію, до сих пір не розроблено дієвих важелів
впливу на підриємства, що забруднюють воду. важливо при цьому мусити
підприємства активніше використовувати очисні споруди. треба, щоб про-
мислові підприємства виділяли більше коштів на попередження шкідливих
наслідків від промислової діяльності.
на нашу думку, враховуючи значення, необхідно розглядати функціо-
нування р. Дніпро у ширшому контексті. треба відійти від думки, що водні
ресурси не потребують захисту і існують тільки для задоволення поточних
потреб людства. як наголошує у своїй статті о. лисюк: «погіршення якості
води, деградація екосистем, стрімке зникнення флори і фауни змушує нас
переглядати своє ставлення … Час, коли ми розглядали Дніпро як водний
ресурс, минув. необхідне розуміння води як джерела життя» [11].
основною характеристикою процесу відведення (скидання) зворотних
вод у поверхневі водні об’єкти є той факт, що нормативно-очищені пере-
важають над забрудненими, що є позитивним чинником. разом з тим,
значною є питома вага скидання забруднених зворотних вод, що становить
особливу небезпеку. у 2012 р. показник був на рівні 1521 млн м3. згідно
з інформацією державного обліку [13], у 2012 р. галузевий розподіл обсягів
скинутих вод мав таку структуру: 1. промислові підприємства – 61,0 %;
2. житлово-комунальна галузь – 26,2 %; 3. підприємства апк – 12,2 %.
основними причинами, що сприяють забрудненню поверхневих вод, є такі,
як скид забруднених стічних вод промисловими і комунальними підприєм-
ствами у водні об’єкти; потрапляння до водних об’єктів шкідливих речовин
унаслідок поверхневого стоку вод із забудованих територій та сільгоспугідь;
ерозійні процеси на водозабірній площі.
відносно територіального аспекту, то найбільшу питому вагу будуть
показувати регіони зі значним рівнем економічного розвитку. Частка До-
неччини становить 36 %, Дніпропетровської області – 25,1, одеської – 6,7.
найменші показники переважно характерні для західних областей україни.
вагомі показники, які фіксуються для східних областей, несприятливим
чином впливають на рівень безпеки водних ресурсів та свідчать про висо-
кий рівень антропогенного впливу на водно-ресурсну сферу.
у цілому варто резюмувати, що перевагою існуючої системи водовід-
ведення є прийнятні показники функціонування, які в цілому забезпечують
очистку відпрацьованих вод. однак було б бажано, щоб більша частка
забраних стічних вод проходила очистку, а питома вага забраних стічних
вод, що пройшли доочистку, була вищою.
у галузі водовідведення одними з основних проблем є низькі показни-
ки фінансування та модернізації (оновлення) очисних споруд. вони тісно
контактують одна з одною. зрозуміло, якщо не буде фінансування, то і про
оновлення не можна говорити. однак стан регіональних фінансів не дає
змоги провести широкомасштабні реконструкції. місцева влада обмеж-
уються лише точковими проектами, метою яких є реагування на найбільш
нагальні ділянки системи водовідведення.
проводячи аналіз забезпеченості водними ресурсами у вимірах без-
пеки, варто зосередити увагу і на питаннях стабільного надходження коштів
для подальшого розвитку всієї системи водопостачання і водовідведення.
важливим питанням є удосконалення процедури формування цін та тарифів.
ці питання в україні не є досить прозорими. якщо необхідно визначити,
чому саме такий тариф на послуги водопостачання в регіоні а, то це буде
важко зробити. монополісти, які контролюють ринок, не зацікавлені у тому,
щоб зробити тарифи прозорими та адекватними до соціально-економічних
реалій держави.
як наслідок подібних процесів, а також низьких доходів неселення
і платіжної дисципліни, в україні є значна заборгованість за оплату житлово-
комунальних послуг, яка стосується і водних платежів. за інформацією
міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства україни [16], загальна сума заборгованості на 01.01. 2014 р.
становить 12,5 млрд грн.
з метою узагальнення необхідним є проведення SWOT-аналізу, який
дасть змогу концентровано визначити базові процеси, що локалізовані
у сфері безпеки водних ресурсів. основні характеристики, які беруться
до уваги, – «сильні сторони», «слабкі сторони», «можливості», «загрози».
аналізуються не тільки ті процеси, що визначаються переважаючими,
очевидними ознаками на поточному етапі, а й ті, що мають риси потенціалу
і припущень (табл. 2).
одним зі шляхів поліпшення характеристик безпеки є удосконалення
наявної законодавчої бази. однак законодавча база у сфері безпеки водних
ресурсів не визначається вагомою розробленістю, що обумовлюється від-
носною новизною досліджуваної проблеми. на нашу думку, у цьому випадку
найбільш раціональним підходом є наступний: використання існуючих
законодавчих напрацювань (які регулюють загальні питання щодо водних
ресурсів і безпеки в цілому) + розробка нових законодавчих актів суто
щодо безпеки водних ресурсів. Дотримання подібного підходу дасть змогу
як запровадження нових норм, так і суттєвої економії дефіцитних ресурсів.
75
Економіка природокористування і охорони довкілля
крім того, дієвим важелем ефективної системи управління безпекою
водних ресурсів є комплекс фінансово-економічних механізмів, активізація
яких дасть змогу залучити сферу до ринкової площини відносин та спря-
мувати додаткові фінансово-економічної ресурси для її регулювання.
в цілому використання фінансово-економічних інструментів для ви-
міру безпеки дає змогу: а) залучити додаткові ресурси, б) використання
стимулюючих переваг від залучення системи безпеки водних ресурсів
та процесу управління нею до нових фінансових площин (входження
у сферу), в) набуття нових технічних вмінь і досвіду ведення бізнесу, який
може бути корисним для управління безпекою.
висновки
у якості висновків можливо відмітити, що характеристики безпеки
водних ресурсів україни визначаються як сприятливими ознаками, так і за-
грозливими. а це, у свою чергу, є наслідком реалізації державної політики
відносно водних ресурсів в цілому та її окремих галузевих складових. Шля-
хами поліпшення ситуації, серед багатьох інших, виступає удосконалення
законодавчої бази та активізація фінансово-економічного інструментарію
регулювання рівня безпеки. перспективи подальших досліджень конкрети-
зуються розрахунками галузевих складових безпеки для держави та регіонів
з визначенням їх впливу на загальні характеристики.
список використаних дЖЕрЕл
1. Аналітична записка «Аналіз актуальних чинників погіршення якості питного водо-
постачання в контексті національної безпеки України» Національного інституту стра-
тегічних досліджень при Президентові України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.niss.gov.ua/articles/1037/.
2. Безпека водних ресурсів України у глобальному вимірі: [монографія] / [за заг. ред. д.е.н.,
проф., академіка НААН України М.А. Хвесика]. – К.: Державна установа «Інститут економіки
природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», 2013. – 500 с.
3. Голян В.А. Нові вектори раціонального водокористування / В.А. Голян, Ю.М. Хвесик //
Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. пр. / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2005. –
Вип. 4 (47). – С.79-86.
4. Гордійчук А.С. Економіка водного господарства: навчальний посібник / А.С. Гордійчук,
О.А. Стахів. – Рівне: РДТУ, 2000. – 160 с.
5. Закон України «Про загальнодержавну цільову програму «Питна вода України на 2011-
2020 рр.» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/.
6. Запольський А.К. Водопостачання, водовідведення та якість води: підручник / А.К. За-
польський. – К.: Вища школа, 2005. – 671 с.
7. Косевцов В.О. Національна безпека України: теорія, реальність, прогноз / В.О. Косев-
цов. – К., 2000. – 78 с.
8. Левківський С.С. Раціональне використання і охорона водних ресурсів: підручник /
С.С. Левківський, М.М. Падун. – К.: Либідь, 2006. – 280 с.
9. Кормишкин Е.Д. Экономическая безопасность региона : учебное пособие / Е.Д. Кор-
мишкин. – Саранск : Издательство Мордовского университета, 2001. – 136 с.
10. Левковська Л.В. Формування фінансового механізму раціонального водокористуван-
ня / Л.В. Левковська, К.І. Рижова, Н.Е. Ковшун // Вісник Національного університету водного
господарства та природокористування: зб. наук. праць. – Рівне, 2012. – C. 244-250.
11. Лисюк О. Програм багато, а Дніпру дедалі гірше / О. Лисюк // Урядовий кур’єр. –
2012. – 3 листопада.
12. Мунтіян В.І. Економічна безпека України / В.І. Мунтіян. – К.: КВІЦ, 1999. – 463 с.
13. Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні
у 2012 р. – К.: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України. – 450 с.
14. Основні показники використання вод в Україні за 2010 р. – К.: Державне агентство
водних ресурсів України, 2011. – 64 с.
15. Рожен А. О чем ревет и стонет Днепр широкий / А. Рожен, А. Рожен // Зеркало не-
дели. – 2010. – 27 августа. – № 31.
16. Стан оплати населення житлово-комунальних послуг у 2013 р. – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://minregion.gov.ua.
17. Хвесик М.А. Інституціональна модель природокористування в умовах глобальних ви-
кликів: [монографія] / М.А. Хвесик, В.А. Голян. – К.: Кондор, 2007.
18. AGS (2011). Arkansas Earthquake Updates, internet-database with survey of earthquakes
in Arkansas, Arkansas Geololigical Survey. 2011. URL: http://www.geology.ar.gov/geohazards/
earthquakes.htm.
19. Lechtenböhmer Stefan Impacts of shale gas and shale oil extraction on the environment
and on human health. Study/ Lechtenböhmer Stefan, Altmann Matthias, Capito Sofia [Directorate
General for Internal Policies Policy Department A: Economic and Scientific Policy. – IP/A/ENVI/
ST/2011-07]. – Brussels, European Parliament, 2011. – 91 P.
20. Quicksilver. (2005). The Barnett Shale: A 25 Year «Overnight» Success. May 2005.
REFERENCES
1. Analiz aktual’nykh chynnykiv pohirshennya yakosti pytnoho vodopostachannya v konteksti
natsional’noyi bezpeky Ukrayiny [Analysis of current factors deteriorating the quality of drinking water
in the context of national security of Ukraine]. Natsional’nyi instytut stratehichnykh doslidzhen’ pry
Prezydentovi Ukrayiny. Available at: http://www.niss.gov.ua/articles/1037/ [in Ukrainian].
2. Khvesyk M.A. Bezpeka vodnykh resursiv Ukrayiny u hlobal’nomu vymiri [Security of water
resources of Ukraine within global framework]. Kyiv, Derzhavna ustanova “Instytut ekonomiky
pryrodokorystuvannya ta staloho rozvytku Natsional’noyi akademiyi nauk Ukrayiny”, 2013, 500 p.
[in Ukrainian].
3. Holyan V.A., Khvesyk Yu. M. Novi vektory ratsional’noho vodokorystuvannya [New vectors of
rational water using]. Kyiv, 2005, no. 4 (47), pp. 79-86 [in Ukrainian].
4. Hordiychuk A.S., Stakhiv O.A. Ekonomika vodnoho hospodarstva: navchal’nyy posibnyk
[Economics of water management: manual]. Rivne, RDTU, 2000, 160 p. [in Ukrainian].
5. Zakon Ukrayiny “Pro zahal’noderzhavnu tsil’ovu prohramu “Pytna voda Ukrayiny na 2011-
2020” [Law of Ukraine “On the National Target Program” Drinking Water of Ukraine for 2011-2020”].
Available at: zakon.rada.gov.ua/laws/ [in Ukrainian].
6. Zapol’s’kyi A.K. Vodopostachannya, vodovidvedennya ta yakist’ vody: pidruchnyk [Water
supply, drainage and water quality: textbook]. Kyiv, Vyshcha shkola, 2005, 671 p. [in Ukrainian].
7. Kosevtsov V.O. Natsional’na bezpeka Ukrayiny: teoriya, real’nist’, prohnoz [National Security
of Ukraine: Theory, reality, forecast]. Kyiv, 2000, 78 p. [in Ukrainian].
8. Levkivs’kyi S.S., Padun M.M. Ratsional’ne vykorystannya i okhorona vodnykh resursiv: pidruchnyk
[Rational use and protection of water resources: textbook]. Kyiv, Lybid’, 2006, 280 p. [in Ukrainian].
9. Kormishkin E.D. Ekonomicheskaya bezopasnost’ rehyona : uchebnoe posobie [The economic
security of the region: tutorial]. Saransk, Izdatel’stvo Mordovskoho universiteta, 2001, 136 p. [in Russian].
10. Levkovs’ka L.V., Ryzhova K.I., Kovshun N.E. Formuvannya finansovoho mekhanizmu
ratsional’noho vodokorystuvannya [Formation of the financial mechanism of rational water using].
Visnyk Natsional’noho universytetu vodnoho hospodarstva ta pryrodokorystuvannya, Rivne, 2012,
pp. 244-250 [in Ukrainian].
11. Lysyuk O. Prohram bahato, a Dnipru dedali hirshe [There are many programs, but Dnipro
is getting worse]. Uryadovyi kurier, 2012 [in Ukrainian].
12. Muntiyan V.I. Ekonomichna bezpeka Ukrayiny [The economic security of Ukraine]. Kyiv,
KVITS, 1999, 463 p. [in Ukrainian].
13. Natsional’na dopovid’ pro yakist’ pytnoyi vody ta stan pytnoho vodopostachannya v Ukrayini
u 2012 [National report on drinking water quality and the state of drinking water in Ukraine in 2012].
Ministerstvo rehional’noho rozvytku, budivnytstva ta zhytlovo-komunal’noho hospodarstva Ukrayiny,
450 p. [in Ukrainian].
14. Osnovni pokaznyky vykorystannya vod v Ukrayini za 2010 [Main indicators of water in Ukraine
for 2010]. Kyiv, Derzhavne ahentstvo vodnykh resursiv Ukrayiny, 2011, 64 p. [in Ukrainian].
15. Rozhen A. O chem revet i stonet Dnepr shyrokiy [What of does the mighty Dnieper roar and
bellow?]. Zerkalo nedeli, 2010 no. 31 [in Russian].
16. Stan oplaty naselennyam zhytlovo-komunal’nykh posluh u 2013 [Payment status of housing
and communal services in 2013]. Available at: http://minregion.gov.ua [in Ukrainian].
17. Khvesyk M.A., Holyan V.A. Instytutsional’na model’ pryrodokorystuvannya v umovakh
hlobal’nykh vyklykiv [The institutional model of nature using in terms of global challenges]. Kyiv,
Kondor, 2007.
18. Arkansas Earthquake Updates, internet-database with survey of earthquakes in Arkansas,
Arkansas Geololigical Survey. 2011. Available at: http://www.geology.ar.gov/geohazards/earthquakes.
htm [in English].
19. Lechtenböhmer Stefan, Altmann Matthias, Capito Sofia. Impacts of shale gas and shale oil
extraction on the environment and on human health. Directorate General for Internal Policies Policy
Department A: Economic and Scientific Policy, Brussels, European Parliament, 2011, 91 p. [in English].
20. Quicksilver. The Barnett Shale: A 25 Year “Overnight” Success, May 2005 [in English].
таблиця 2. SWOT-аналіз базових характеристик безпеки водних ресурсів україни
сильні сторони слабкі сторони
1. наявність розгалуженої мережі водних об’єктів (річки, озера, ставки, водосховища, канали).
2. значні запаси підземних вод та їх вагомі потенційні обсяги.
3. стимулююча здатність водних ресурсів формувати передумови до розвитку нових видів економічної
діяльності.
4. переважне зниження показників використання водних ресурсів протягом останніх років.
5. зниження показників скидів забруднюючих речовин до водних об’єктів.
6. Існування досить функціональної мережі водопостачання, яка дає змогу забезпечити базові потреби
населення у воді.
7. вагома залученість місцевих водних ресурсів до більшості сфер економічної діяльності.
8. позитивні приклади часового і просторового перерозподілу водних ресурсів.
9. вагомий потенціал додаткового залучення водних ресурсів для потреб населення та економіки.
10. позитивні приклади реалізації засад державної політики водозабезпечення.
1. значні територіальні диференціації розподілу водно-ресурсного потенціалу в межах держави.
2. низькі показники місцевого річкового стоку у середній за водністю рік.
3. вагома орієнтація на транзитний річковий стік.
4. низька ефективність використання наявного потенціалу підземних вод.
5. низька забезпеченість населення регіонів україни місцевими водними ресурсами, тис. м3 на одну особу.
6. вагомий антропогенний пресинг на основні водні артерії держави.
7. суттєві показники забруднення водних ресурсів держави.
8. зношеність водної інфраструктури та відсутність коштів на її заміну.
9. необхідність модернізації об’єктів водопостачання та водовідведення.
10. політика тарифоутворення у сфері водних ресурсів потребує свого реформування.
можливості Загрози
1. покращення рівня водозабезпеченості населення та регіонів держави.
2. закріплення тенденції зменшення антропогенного впливу на водні ресурси держави.
3. використання водоощадних технологій у сфері водних ресурсів.
4. упровадження позитивного зарубіжного досвіду для сфери водокористування.
5. проведення системної модернізації водного комплексу на основі залучення вітчизняних та зарубіжних
коштів.
1. можливості використання залежності від транзитного річкового стоку україни іншими державами.
2. зниження ефективності використання водних ресурсів держави.
3. погіршення технічних і технологічних показників функціонування водної інфраструктури.
4. вагомі загрози погіршення якості води у районах видобутку сланцевого газу.
5. підвищення дефіциту водних ресурсів як наслідок глобального потепління.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166648 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-4170 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:13:53Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
| record_format | dspace |
| spelling | Левковська, Л.В. Сундук, А.М. 2020-02-28T11:14:18Z 2020-02-28T11:14:18Z 2014 Безпека водних ресурсів України: аналіз, оцінка, пріоритети забезпечення / Л.В. Левковська, А.М. Сундук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. — С. 71-75. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166648 351.746.1:626.81 Стаття висвітлює базові засади дослідження характеристик безпеки водних ресурсів України. Визначено теоретико-методологічні особливості наукової категорії та проведено характеристику основних показників сфери безпеки. Обґрунтовано пріоритети забезпечення безпеки водних ресурсів держави на основі врахування поточних соціально-економічних параметрів. The article covers the basic principles of investigation of security parameters of Ukrainian water resources. Theoretical and methodological features of scientific category are defined and the description of the main indicators of the security sector is provided. The priorities of ensuring the safety of water resources of the state based on current social and economic parameters are substantiated. uk ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» Економіка природокористування і охорони довкілля Водне господарство Безпека водних ресурсів України: аналіз, оцінка, пріоритети забезпечення Security of Ukrainian water resources: analysis, evaluation, priorities of providing Article published earlier |
| spellingShingle | Безпека водних ресурсів України: аналіз, оцінка, пріоритети забезпечення Левковська, Л.В. Сундук, А.М. Водне господарство |
| title | Безпека водних ресурсів України: аналіз, оцінка, пріоритети забезпечення |
| title_alt | Security of Ukrainian water resources: analysis, evaluation, priorities of providing |
| title_full | Безпека водних ресурсів України: аналіз, оцінка, пріоритети забезпечення |
| title_fullStr | Безпека водних ресурсів України: аналіз, оцінка, пріоритети забезпечення |
| title_full_unstemmed | Безпека водних ресурсів України: аналіз, оцінка, пріоритети забезпечення |
| title_short | Безпека водних ресурсів України: аналіз, оцінка, пріоритети забезпечення |
| title_sort | безпека водних ресурсів україни: аналіз, оцінка, пріоритети забезпечення |
| topic | Водне господарство |
| topic_facet | Водне господарство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166648 |
| work_keys_str_mv | AT levkovsʹkalv bezpekavodnihresursívukraínianalízocínkapríoritetizabezpečennâ AT sundukam bezpekavodnihresursívukraínianalízocínkapríoritetizabezpečennâ AT levkovsʹkalv securityofukrainianwaterresourcesanalysisevaluationprioritiesofproviding AT sundukam securityofukrainianwaterresourcesanalysisevaluationprioritiesofproviding |