Нові штрихи до шевченкознавства

У статті на основі новознайдених архівних документів повідомляється про те, що в книгарні
 Городищенських цукрозаводів фірми “Брати Яхненки – Симиренко” у 1866 р. було виявлено
 частину накладу останнього прижиттєвого видання “Кобзаря” Тараса Шевченка, надісланого
 автором ме...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Слово і Час
Дата:2018
Автор: Вольвач, П.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2018
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166668
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Нові штрихи до шевченкознавства / П. Вольвач // Слово і Час. — 2018. — № 10. — С. 110-114. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862657992463220736
author Вольвач, П.
author_facet Вольвач, П.
citation_txt Нові штрихи до шевченкознавства / П. Вольвач // Слово і Час. — 2018. — № 10. — С. 110-114. — укp.
collection DSpace DC
container_title Слово і Час
description У статті на основі новознайдених архівних документів повідомляється про те, що в книгарні
 Городищенських цукрозаводів фірми “Брати Яхненки – Симиренко” у 1866 р. було виявлено
 частину накладу останнього прижиттєвого видання “Кобзаря” Тараса Шевченка, надісланого
 автором меценату Платонові Симиренку, коштом якого було надруковано цю книжку. Досі
 вважалося, що 735 примірників “Кобзаря” підприємець іще за життя розповсюдив серед
 робітників і службовців фірми, але, як свідчать документи, кілька сотень книжок залишилося в
 заводській книгарні, які адміністрація городищенських заводів відмовлялася передати дружині
 мецената-небіжчика Тетяні Симиренко. Лише після звернення вдови до поліційного управління
 у травні 1866 р. спадкоємцям було повернено нерозповсюджену частину накладу останнього
 “Кобзаря” (1860). Based on the newly discovered archival documents, the paper reports that a considerable number of
 printed copies of T. Shevchenko’s “Kobzar” from 1860 were kept in the book store of the Horodyshche
 sugar factory that belonged to the firm “Brothers Yakhnenko & Symyrenko”. The copies of the last
 lifetime edition of “Kobzar” were sent by the author to the patron Platon Symyrenko, who printed this
 book at his expenses. It was considered that the businessman distributed 735 copies of “Kobzar”
 among the workers and employees of the firm, but, according to the documents, several hundred
 books still remained in the factory bookshop and the administration of Gorodyshche factories refused
 to transfer them to the patron’s wife Tetiana Symyrenko after his death. Only after the widow’s appeal
 to the police in May 1866 the heirs received the undistributed part of the last edition of “Kobzar”
 (1860). В статье на основе новонайденных архивных документов
 сообщается о том, что в книжном магазине городищенских
 сахарозаводов фирмы “Братья Яхненки – Симиренко” была
 найдена часть тиража последнего прижизненного издания “Кобзаря”
 Тараса Шевченко, которую автор переслал меценату Платону
 Симиренко, за счет коего было издано эту книжку. До этих пор
 считалось, что 735 экземпляров “Кобзаря” предприниматель еще
 при жизни распространил среди рабочих и служащих фирмы, но,
 как свидетельствуют документы, несколько сотен книжек осталось
 в заводском книжном магазине, их администрация городищенских
 заводов отказалась передать жене покойного мецената Татьяне
 Симиренко. Только после обращения вдовы в полицейское
 управление в мае 1866 г. наследникам возвратили оставшуюся
 часть тиража “Кобзаря” (1860).
first_indexed 2025-12-02T07:46:41Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166668
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0236-1477
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T07:46:41Z
publishDate 2018
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
record_format dspace
spelling Вольвач, П.
2020-02-28T13:11:48Z
2020-02-28T13:11:48Z
2018
Нові штрихи до шевченкознавства / П. Вольвач // Слово і Час. — 2018. — № 10. — С. 110-114. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166668
821.161.2:82-6:“186”
У статті на основі новознайдених архівних документів повідомляється про те, що в книгарні
 Городищенських цукрозаводів фірми “Брати Яхненки – Симиренко” у 1866 р. було виявлено
 частину накладу останнього прижиттєвого видання “Кобзаря” Тараса Шевченка, надісланого
 автором меценату Платонові Симиренку, коштом якого було надруковано цю книжку. Досі
 вважалося, що 735 примірників “Кобзаря” підприємець іще за життя розповсюдив серед
 робітників і службовців фірми, але, як свідчать документи, кілька сотень книжок залишилося в
 заводській книгарні, які адміністрація городищенських заводів відмовлялася передати дружині
 мецената-небіжчика Тетяні Симиренко. Лише після звернення вдови до поліційного управління
 у травні 1866 р. спадкоємцям було повернено нерозповсюджену частину накладу останнього
 “Кобзаря” (1860).
Based on the newly discovered archival documents, the paper reports that a considerable number of
 printed copies of T. Shevchenko’s “Kobzar” from 1860 were kept in the book store of the Horodyshche
 sugar factory that belonged to the firm “Brothers Yakhnenko & Symyrenko”. The copies of the last
 lifetime edition of “Kobzar” were sent by the author to the patron Platon Symyrenko, who printed this
 book at his expenses. It was considered that the businessman distributed 735 copies of “Kobzar”
 among the workers and employees of the firm, but, according to the documents, several hundred
 books still remained in the factory bookshop and the administration of Gorodyshche factories refused
 to transfer them to the patron’s wife Tetiana Symyrenko after his death. Only after the widow’s appeal
 to the police in May 1866 the heirs received the undistributed part of the last edition of “Kobzar”
 (1860).
В статье на основе новонайденных архивных документов
 сообщается о том, что в книжном магазине городищенских
 сахарозаводов фирмы “Братья Яхненки – Симиренко” была
 найдена часть тиража последнего прижизненного издания “Кобзаря”
 Тараса Шевченко, которую автор переслал меценату Платону
 Симиренко, за счет коего было издано эту книжку. До этих пор
 считалось, что 735 экземпляров “Кобзаря” предприниматель еще
 при жизни распространил среди рабочих и служащих фирмы, но,
 как свидетельствуют документы, несколько сотен книжек осталось
 в заводском книжном магазине, их администрация городищенских
 заводов отказалась передать жене покойного мецената Татьяне
 Симиренко. Только после обращения вдовы в полицейское
 управление в мае 1866 г. наследникам возвратили оставшуюся
 часть тиража “Кобзаря” (1860).
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Слово і Час
Штрихи
Нові штрихи до шевченкознавства
New Facts Contributing to Shevchenko Studies
Новые штрихи к шевченковедению
Article
published earlier
spellingShingle Нові штрихи до шевченкознавства
Вольвач, П.
Штрихи
title Нові штрихи до шевченкознавства
title_alt New Facts Contributing to Shevchenko Studies
Новые штрихи к шевченковедению
title_full Нові штрихи до шевченкознавства
title_fullStr Нові штрихи до шевченкознавства
title_full_unstemmed Нові штрихи до шевченкознавства
title_short Нові штрихи до шевченкознавства
title_sort нові штрихи до шевченкознавства
topic Штрихи
topic_facet Штрихи
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166668
work_keys_str_mv AT volʹvačp novíštrihidoševčenkoznavstva
AT volʹvačp newfactscontributingtoshevchenkostudies
AT volʹvačp novyeštrihikševčenkovedeniû