Моніторинг екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів
Обґрунтовано концептуальні підходи до розробки системи моніторингу екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів. Досліджено досвід розвинених країн світу щодо фінансування розвитку сільських територій. Визначено складові та головну мету політики розвитку сільських тер...
Saved in:
| Published in: | Економіка природокористування і охорони довкілля |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166677 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Моніторинг екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів / І.О. Іртищева, Т.В. Стройко, М.І. Стегней // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. — С. 109-111. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166677 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Іртищева, І.О. Стройко, Т.В. Стегней, М.І. 2020-02-28T17:48:18Z 2020-02-28T17:48:18Z 2014 Моніторинг екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів / І.О. Іртищева, Т.В. Стройко, М.І. Стегней // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. — С. 109-111. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166677 338.1:338.23 Обґрунтовано концептуальні підходи до розробки системи моніторингу екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів. Досліджено досвід розвинених країн світу щодо фінансування розвитку сільських територій. Визначено складові та головну мету політики розвитку сільських територій. Обґрунтовано об’єктивну необхідність створення системи моніторингу екологічно сталого розвитку сільських територій для визначення стратегічних передумов подальшого розвитку сільських територій. Запропоновано визначення системи екологічного моніторингу та основних напрямів його діяльності. Необхідність формування нової парадигми розвитку глобалізованої світової економіки передбачає доцільність розроблення показників, за якими можна оцінити ступінь сталості, позитивну чи негативну динаміку руху до сталого розвитку. Основним результатом розроблення індикаторів сталого розвитку є контроль за досягненням цілей останнього, управління цим процесом, оцінка ефективності використовуваних ресурсів та рівня досягнення поставлених цілей. Розроблено набір індикаторів згідно з чотирма основними критеріями: економічні можливості, рівень екологізації, рівень соціалізації, рівень комфорту сільських територій. Досліджено дві базові концепції державної підтримки розвитку сільських територій, які можуть бути використані як при галузевому, так і при територіальному підході до сільського розвитку в Україні. The conceptual approaches to the development of monitoring system of ecologically sustainable development of rural territories under the conditions of global challenges are grounded. It is investigated the experience of developed countries of the world concerning financing of the development of rural territories. It is determined the components and the main aim of the rural territories development policy. The objective necessity to create the monitoring system of ecological sustainable development of rural territories is grounded to determinate the strategic pre-conditions of the further development of rural territories. The determination of ecological monitoring system and basic directions of its activity are provided. The necessity to form a new paradigm of development of the globalized world economy foresees the expediency of development, after which it is possible to estimate the degree of steadiness, positive or negative dynamics of movement to sustainable development. The main result of development of indicators of sustainable development is monitoring of achievement of goals of the latter, managing of process, estimation of efficiency of the used resources and the level of achievement of set objectives. The set of indicators is worked out according to four basic criteria: economic opportunities, ecologization level, socialization level, comfort level of the rural territories. Two base concepts of state support of the development of rural territories which can be used both for the sectoral and territorial approach to the rural development in Ukraine are investigated. uk ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» Економіка природокористування і охорони довкілля Сільські території Моніторинг екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів Monitoring of ecologically sustainable development of rural territories in the global challenges Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Моніторинг екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів |
| spellingShingle |
Моніторинг екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів Іртищева, І.О. Стройко, Т.В. Стегней, М.І. Сільські території |
| title_short |
Моніторинг екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів |
| title_full |
Моніторинг екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів |
| title_fullStr |
Моніторинг екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів |
| title_full_unstemmed |
Моніторинг екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів |
| title_sort |
моніторинг екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів |
| author |
Іртищева, І.О. Стройко, Т.В. Стегней, М.І. |
| author_facet |
Іртищева, І.О. Стройко, Т.В. Стегней, М.І. |
| topic |
Сільські території |
| topic_facet |
Сільські території |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка природокористування і охорони довкілля |
| publisher |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
| format |
Article |
| title_alt |
Monitoring of ecologically sustainable development of rural territories in the global challenges |
| description |
Обґрунтовано концептуальні підходи до розробки системи моніторингу екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів. Досліджено досвід розвинених країн світу щодо фінансування розвитку сільських територій. Визначено складові та головну мету політики розвитку сільських територій. Обґрунтовано об’єктивну необхідність створення системи моніторингу екологічно
сталого розвитку сільських територій для визначення стратегічних передумов подальшого розвитку сільських територій. Запропоновано визначення системи екологічного моніторингу та основних напрямів його діяльності. Необхідність формування нової парадигми розвитку глобалізованої світової економіки передбачає доцільність розроблення показників, за якими можна оцінити ступінь сталості, позитивну чи негативну динаміку руху до сталого розвитку. Основним результатом розроблення індикаторів сталого розвитку є контроль за досягненням цілей останнього, управління цим процесом, оцінка ефективності використовуваних ресурсів та рівня досягнення поставлених цілей. Розроблено набір індикаторів згідно з чотирма основними критеріями: економічні можливості, рівень екологізації, рівень соціалізації, рівень комфорту сільських територій. Досліджено дві базові концепції державної підтримки розвитку сільських територій, які можуть бути використані як при галузевому, так і при територіальному підході до сільського розвитку в Україні.
The conceptual approaches to the development of monitoring system of ecologically sustainable development of rural territories under the conditions of global challenges are grounded. It is investigated the experience of developed countries of the world concerning financing of the development of rural territories. It is determined the components and the main aim of the rural territories development policy. The objective necessity to create
the monitoring system of ecological sustainable development of rural territories is grounded to determinate the strategic pre-conditions of the further development of rural territories.
The determination of ecological monitoring system and basic directions of its activity are provided. The necessity to form a new paradigm of development of the globalized world economy foresees the expediency of development, after which it is possible to estimate the degree of steadiness, positive or negative dynamics of movement to sustainable development. The main result of development of indicators of sustainable development is monitoring of achievement of goals of the latter, managing of process, estimation of efficiency of the used resources and the level of achievement of set objectives. The set of indicators is worked out according to four basic criteria: economic opportunities, ecologization level, socialization level, comfort level of the rural territories. Two base concepts of state support of the development of rural territories which can be used both for the sectoral and territorial approach to the rural development in Ukraine are investigated.
|
| issn |
1818-4170 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166677 |
| citation_txt |
Моніторинг екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах глобальних викликів / І.О. Іртищева, Т.В. Стройко, М.І. Стегней // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. — С. 109-111. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT írtiŝevaío monítoringekologíčnostalogorozvitkusílʹsʹkihteritoríivumovahglobalʹnihviklikív AT stroikotv monítoringekologíčnostalogorozvitkusílʹsʹkihteritoríivumovahglobalʹnihviklikív AT stegneimí monítoringekologíčnostalogorozvitkusílʹsʹkihteritoríivumovahglobalʹnihviklikív AT írtiŝevaío monitoringofecologicallysustainabledevelopmentofruralterritoriesintheglobalchallenges AT stroikotv monitoringofecologicallysustainabledevelopmentofruralterritoriesintheglobalchallenges AT stegneimí monitoringofecologicallysustainabledevelopmentofruralterritoriesintheglobalchallenges |
| first_indexed |
2025-11-26T00:08:43Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:08:43Z |
| _version_ |
1850593259759337472 |
| fulltext |
109
Економіка природокористування і охорони довкілля
Для оцінки реального стану, прийняття виважених рішень щодо обґрунту-
вання стратегічних орієнтирів розвитку сільських територій в умовах глобальних
викликів та загроз необхідно розробити систему моніторингу досягнення їх
головних цілей, критеріїв та індикаторів.
Фундаментальною сутністю концепції екологічно сталого розвитку на сьогодні
є гармонізація отримуваних суспільством еколого-економічних (господарських
рішень) в рамках комплексних системних програм, які обумовлюють процес
функціонування систем різного масштабу та їх еколого-економічну ефективність.
у сучасних умовах сформовані міцні школи науковців і практиків, що роз-
глядають питання розвитку сільських територій з урахуванням екологічної
складової. теоретичні та методичні підходи до розгляду екологічно стало-
го розвитку сільських територій викладені в працях науковців о. алимова,
в. геєця, о. гордої, м. згуровського, л. мармуль, л. молдован, б. пасхавера,
І. прокопи, п. саблука, а. третяка, м. хвесика, Є. хлобистова, о. Шубравської,
в. Юрчишина та інших.
разом з тим, за наявності достатньої кількості думок і пропозицій невирішеним
залишається питання щодо формування системної концепції моніторингу еколо-
гічно сталого розвитку сільських територій з урахуванням глобальних викликів.
Метою нашого дослідження стало обґрунтування концептуальних під-
ходів до розробки системи моніторингу екологічно сталого розвитку сільських
територій в умовах глобальних викликів.
за загальноприйнятим визначенням, індикатор – це параметр, що дає
змогу виміряти величину відхилення фактичного показника від орієнтовного
значення. моніторинг індикаторів має виключно важливе значення для україни
в умовах економічної кризи, соціально-політичної нестабільності та напруже-
ності в суспільстві, підвищеної динамічності показників, що характеризують ці
процеси [1, с. 9].
категорія «сільські території» нещодавно увійшла в нашу наукову та практичну
діяльність. за глибиною дослідженості цієї категорії україна поки що суттєво від-
стає від світової науки і практики, у нас спостерігається відносно фрагментарне
вивчення окремих питань цієї проблеми. в авангарді дослідження категорії
«сільські території», особливо з точки зору їх екологічного розвитку, країни
Європейського союзу (найперше австрія, Чехія, польща), сШа.
в усіх розвинених країнах світу розвиток сільських територій фінансує
держава. в україні, з початком реформування спільної аграрної політики Єв-
росоюзу, сільський розвиток відіграє найважливішу роль у сприянні сільському
Обґрунтовано концептуальні підходи до розробки системи моніторингу екологічно сталого розвитку сільських територій в умовах
глобальних викликів. Досліджено досвід розвинених країн світу щодо фінансування розвитку сільських територій. Визначено складові та
головну мету політики розвитку сільських територій. Обґрунтовано об’єктивну необхідність створення системи моніторингу екологічно
сталого розвитку сільських територій для визначення стратегічних передумов подальшого розвитку сільських територій.
Запропоновано визначення системи екологічного моніторингу та основних напрямів його діяльності. Необхідність формування нової
парадигми розвитку глобалізованої світової економіки передбачає доцільність розроблення показників, за якими можна оцінити ступінь
сталості, позитивну чи негативну динаміку руху до сталого розвитку. Основним результатом розроблення індикаторів сталого розви-
тку є контроль за досягненням цілей останнього, управління цим процесом, оцінка ефективності використовуваних ресурсів та рівня
досягнення поставлених цілей.
Розроблено набір індикаторів згідно з чотирма основними критеріями: економічні можливості, рівень екологізації, рівень соціалізації,
рівень комфорту сільських територій. Досліджено дві базові концепції державної підтримки розвитку сільських територій, які можуть
бути використані як при галузевому, так і при територіальному підході до сільського розвитку в Україні.
The conceptual approaches to the development of monitoring system of ecologically sustainable development of rural territories under the condi-
tions of global challenges are grounded. It is investigated the experience of developed countries of the world concerning financing of the development
of rural territories. It is determined the components and the main aim of the rural territories development policy. The objective necessity to create
the monitoring system of ecological sustainable development of rural territories is grounded to determinate the strategic pre-conditions of the further
development of rural territories.
The determination of ecological monitoring system and basic directions of its activity are provided. The necessity to form a new paradigm of devel-
opment of the globalized world economy foresees the expediency of development, after which it is possible to estimate the degree of steadiness, positive
or negative dynamics of movement to sustainable development. The main result of development of indicators of sustainable development is monitoring
of achievement of goals of the latter, managing of process, estimation of efficiency of the used resources and the level of achievement of set objectives.
The set of indicators is worked out according to four basic criteria: economic opportunities, ecologization level, socialization level, comfort level
of the rural territories. Two base concepts of state support of the development of rural territories which can be used both for the sectoral and territorial
approach to the rural development in Ukraine are investigated.
уДк 338.1:338.23
моніторинГ ЕколоГіЧно сталоГо роЗвитку сілЬсЬких
тЕриторіЙ в умовах ГлоБалЬних викликів
MONITORING OF ECOLOGICALLY SUSTAINABLE DEVELOPMENT
OF RURAL TERRITORIES IN THE GLOBAL CHALLENGES
Інна ІРТИЩЕВА,
доктор економічних наук,
Національний університету кораблебудування
імені адмірала Макарова, Миколаїв
Тетяна СТРОЙКО,
доктор економічних наук,
Миколаївський національний університет
імені В.О. Сухомлинського
Маріанна СТЕГНЕЙ,
кандидат економічних наук,
Мукачівський державний університет
Inna IRTYSHCHEVA,
Doctor of Economics,
National Shipbuilding University
named after Admiral Makarov, Mykolaiv
Tetyana STROYKO,
Doctor of Economics,
Mykolaiv National University
named after V.O. Suhomlynskiy
Marianna STEHNEI,
PhD in Economics,
Mukachevo State University
110
Економіка природокористування і охорони довкілля
співтовариству та вирішенні економічних, соціальних й екологічних проблем.
Європейська політика сільського розвитку традиційно сформована на агро-
продовольчій економіці, навколишньому природному середовищі та багато-
функціональності сільського господарства, зокрема розв’язанні демографічних
проблем у сільських регіонах. вона складається з трьох інтервенційних та ме-
тодологічної основи «LEADER».
хоча цій політиці, на думку вчених Державної установи «Інституту економіки
і прогнозування національної академії наук україни» [2, с. 308], доведеться
зіткнутися з величезними викликами, які полягають у необхідності рішучого
внеску у забезпечення конкурентоспроможності і сталого розвитку сільських
територій на майбутні роки. Для того, щоб рухатись наміченим шляхом, необхідне
об’єднання як локальних суб’єктів сільського розвитку (громади та їх лідери), так
і представників влади різних рівнів ієрархії. тому європейська політика сільського
розвитку хоча й буде дуже обширною, проте, водночас, і добре структурованою.
ця мережа покриватиме всі відносно відокремлені основи політики сіль-
ського розвитку: підвищення конкурентоспроможності аграрного та лісового
секторів, поліпшення стану навколишнього природного середовища і сільських
територій, забезпечення якості життя в сільській місцевості та диверсифікацію
її економіки, ініціативу «LEADER» та концентрацію зусиль усіх суб’єктів, що ре-
алізують їх на практиці.
політика розвитку сільських територій включає як сільськогосподарський,
так і загальноекономічний, соціальний розвиток, диверсифікацію виробництва,
сприяння розширенню підприємництва та раціональне управління навколишнім
середовищем. особливої уваги вимагає розвиток сільської інфраструктури,
промисловості з переробки сільськогосподарської продукції, місцевих ремесел
і сфери послуг.
головна мета політики розвитку сільських територій – створення умов для
забезпечення достатньо високого рівня сфери послуг, досягнення визначених
суспільством стандартів рівня життя, зростання економічної ефективності ви-
робництва і довгострокового управління навколишнім середовищем.
Для визначення стратегічних передумов подальшого розвитку сільських
територій об’єктивно необхідним процесом є створення системи моніторингу
екологічно сталого розвитку сільських територій.
відсутність централізованого управління природними ресурсами, низький
рівень геоекономічної освіти, неефективна нормативно-законодавча база
в системі природокористування викликають додаткові хижацькі навантаження
на екосистеми. у гонитві за миттєвими економічними вигодами склалося не-
системне, екологічно шкідливе природокористування.
ситуація, що склалася в україні з соціально-екологічною та економічною
складовою, повинна вирішуватись на принципах сталого розвитку. у рамках
цього підходу необхідно розробити системний моніторинг, який включав би спо-
стереження за геоекологічним станом сільських територій, оцінку їх реального
стану та прогнозування майбутнього.
в систему екологічного моніторингу входять спостереження за станом
елементів біосфери, спостереження за джерелами і чинниками антропогенної
дії. моніторинг включає наступні основні напрями діяльності:
� спостереження за чинниками дії і станом компонентів природного довкілля;
� оцінка фактичного стану природного середовища;
� прогноз стану природного довкілля і оцінка прогнозованого стану.
система екологічного моніторингу є джерелом необхідної інформації для
ухвалення природоохоронних управлінських рішень. відповідно, саме в цих
площинах формується система критеріїв (індикаторів) сталого розвитку.
виділяють такі індикатори сталого розвитку з класифікацією по секторах
[3, с. 205]:
� соціальні: боротьба з бідністю; демографічна динаміка і стан; поліпшення
освіти, поінформованості і виховання суспільства; захист і поліпшення здоров’я
людей; поліпшення розвитку поселень;
� економічні: міжнародна кооперація для прискорення сталого розвитку
і пов’язана з цим місцева політика; зміна характеристик споживання; фінансові
ресурси і механізми; передача екологічно чистих технологій, співробітництво
і створення потенціалу;
� екологічні: збереження якості водних ресурсів і забезпеченість ними;
захист морів і прибережних територій; комплексний підхід до планування
і раціонального використання земельних ресурсів; раціональне управління
вразливими екосистемами, боротьба з опустелюванням і посухами; сприяння
веденню сталого сільського господарства і розвитку сільських районів; боротьба
за збереження лісів; збереження біологічного різноманіття; екологічно безпечне
використання біотехнологій; захист атмосфери; екологічно безпечне управління
твердими відходами і стічними водами, токсичними хімікатами, небезпечними
і радіоактивними відходами;
� інституціональні: облік питань екології і розвитку в плануванні й управлінні
для сталого розвитку; національні механізми і міжнародне співробітництво для
створення потенціалу в країнах, що розвиваються; міжнародний інституціональ-
ний порядок; міжнародні правові механізми; інформація для прийняття рішень;
посилення ролі основних груп населення.
необхідність формування нової парадигми розвитку глобалізованої світової
економіки передбачає доцільність розроблення показників, за якими можна
оцінити ступінь сталості, позитивну чи негативну динаміку руху до сталого
розвитку. основним результатом розроблення індикаторів сталого розвитку
є контроль за досягненням цілей останнього, управління цим процесом, оцінка
ефективності використовуваних ресурсів та рівня досягнення поставлених цілей.
загалом можна виділити наступні підходи до побудови системи індикаторів
[4, с. 328], що засновані на:
� структурі індикаторів, що включає розділи «тема – підтема – індикатор»
і розроблена комісією оон зі сталого розвитку;
� структурі «проблема – індикатор», коли кожній проблемі, що визначає
сталий розвиток, відповідає свій індикатор;
� видах капіталу – природному, людському, фізичному та сукупному, на-
приклад, модель зіставного капіталу, запропонована світовим банком.
Для оцінки соціо-еколого-економічного розвитку регіону у світовій економіці
виділяють наступні системи індикаторів:
� показник дійсних/справжніх заощаджень (Genuine savings. GS);
� індекс людського розвитку (Human Development Index, HDI);
� показник екологічного сліду відбитку (Ecological foot-print, EF);
� індекс екологічної сталості (Environmental Іustainable Index, ESI);
� індекс виконання рішень щодо сталого розвитку (Environmental Performance
Index, EPI);
� індекс сталого розвитку (Sustainable Development Index, SDI);
� індекс живої планети (Living Planet Index, LPI);
� показник простору довкілля (Environmental space, ES);
� індикатор екологічної сталості (Environmental sustainability indicator. ESI);
� індекс сталого економічного добробуту (Index of sustainable economic
welfare, ISEW);
� індекс якості життя (Quality-of-Life index, QOL) [3, c. 421].
в сучасній економічній науці існує близько 1000 різноманітних критеріїв
та підходів, що характеризують рівень сталого розвитку. найчастіше аналіз
рівня сталого розвитку здійснюється з використанням двох основних підходів:
побудова інтегрального індексу на основі агрегованої оцінки стійкості (Aggregate
Sustainability Measures – ASM); побудова системи окремих індикаторів стійкості
(Sustainability Performance Indicators – SPI). Для оцінки сталого розвитку частіше
за все використовують три групи показників: еколого-економічні, еколого-
соціально-економічні і екологічні.
в україні найбільш раціональною є система вимірювань сталого розвитку,
запропонована Інститутом прикладного системного аналізу нан україни і мон
україни [5]. за цією методикою, кожен агрегований індекс обчислюється з ви-
користанням великої кількості індикаторів і наборів даних як кількісного, так
і якісного характеру. зарубіжними економістами інтегральний підхід до побудови
агрегованого показника сталого розвитку найбільш повно реалізований в роз-
робках проон та іншими організаціями оон [6].
в україні вже є приклади розробки екологічного моніторингу – як сукупності
заходів зі спостереження, оцінки і прогнозування стану природного довкілля,
що проводяться з метою виявлення антропогенної і природної складових в її
змінах.
зокрема, фахівці тов «Інститут регіональних екологічних досліджень»
вперше в україні розробили регіональну (обласну) природоохоронну програму
створення системи екологічного моніторингу в запорізькій області. програма
отримала високу оцінку уряду україни. Фахівцями компанії розроблені аналогічні
програми для кіровоградської, Дніпропетровської, Чернігівської областей україни.
ми вважаємо, що для моніторингу екологічно сталого розвитку сільських
територій необхідно розробити набір індикаторів за чотирма основними кри-
теріями: економічні можливості, рівень екологізації, рівень соціалізації, рівень
комфорту сільських територій (табл. 1).
111
Економіка природокористування і охорони довкілля
наведені критерії ілюструють найважливіші показники, які визначають рі-
вень розвитку сільських територій в сучасному глобалізованому світі. за ними
можна дослідити основні тенденції та динаміку розвитку сільських територій
та територіальних громад.
саме індикатори відображають зміни в рівні розвитку сільської території
в різноманітних аспектах. на основі запропонованих критеріїв можна сформу-
вати систему моніторингу екологічно сталого розвитку сільських територій і на
наднаціональному, і на національному та регіональному рівнях, що дасть змогу
своєчасно виявити існуючі диспропорції. стан сільської території визначатиметься
шляхом аналізу системи індикаторів (критеріїв), які забезпечують комплексне
сприйняття трансформацій та їх відповідність напрямам національної аграрної
політики та продовольчої безпеки країни.
в сучасному глобалізованому світі існують дві базові концепції державної
підтримки розвитку сільських територій, які можуть бути використані як при
галузевому, так і при територіальному підході до сільського розвитку в україні.
перший підхід припускає жорстке закріплення умов і механізмів державної
підтримки у рамках єдиного законодавчого акту. цей підхід характерний для Єв-
росоюзу, де, у рамках постанови Європейської комісії №1698/2005 від 20 вересня
2005 року, фінансується більше різних заходів з Європейського сільськогоспо-
дарського фонду для сільського розвитку. Для отримання фінансування з цього
фонду кожна країна-член Єс зобов’язана розробити національну програму
розвитку сільських територій країни, яка має бути затверджена Єврокомісією.
але при розробці стратегії уряд може вибирати з представленого переліку ті
напрями, які найбільшою мірою сприяють вирішенню проблем сільських тери-
торій. в той же час, кожна країна-член Єс може мати власні програми сільського
розвитку в доповненні до основної, але фінансування вже здійснюється тільки
з національного бюджету і інших джерел.
Другий підхід припускає наявність великої кількості програм, які можуть бути
реалізовані незалежно один від одного. цей підхід широко використовується
в сШа, де тільки міністерством сільського господарства реалізується більше
150 різних програм.
загальними моментами є: фінансування програм сільського розвитку
багатьма міністерствами і відомствами, відповідальними за регіональний роз-
виток і соціальну підтримку; широка підтримка місцевих ініціатив і виробництва
місцевих і регіональних продуктів харчування; щорічний моніторинг досягнення
програмних індикаторів і ефективності використання бюджетних коштів.
одна з основних відмінностей в політиці сільського розвитку Євросоюзу
і сШа полягає в різних підходах до визначення «сільського розвитку» і ролі
аграрного виробництва в розвитку сільських територій. у Єс сільське і лісове
господарство розглядається як основний постачальник громадських послуг
для сільської економіки. у законодавстві сШа така роль аграрного виробництва
законодавчо не визначена, але має місце на рівні штатів.
у Євросоюзі політика сільського розвитку входить в Єдину аграрну політику,
і її основними напрямами є: підтримка економічного розвитку і забезпечення
зайнятості сільського населення, збереження природних ресурсів, стійке
сільськогосподарське виробництво і лісокористування, збереження культурної
спадщини, забезпечення споживачів якісними і безпечними продуктами харчу-
вання і скорочення соціальної нерівності між країнами - членами Єс. аграрне
виробництво розглядається як багатофункціональне, у зв’язку з чим більшість
програм розвитку сільських територій спрямована безпосередньо на фермерів
і підприємства агробізнесу [7, с.67].
Діяльність федерального уряду сШа зі сприяння розвитку сільських регіонів
входить у функції державного управління багатьох міністерств і відомств – більше
20 федеральних агентств адмініструють близько 1400 програм.
висновки
підсумовуючи вищенаведені дослідження, нами систематизовано індика-
тори, що дозволять системно відобразити рівень розвитку сільських територій
в глобалізованому світі. в подальшому нами будуть розроблені методичні
обґрунтування системи порогових значень для чотирьох груп індикаторів
екологічно сталого розвитку сільських територій. це дозволить забезпечити
принцип згладжування міжрегіональної диференціації рівня життя населення
в сільських регіонах та, в подальшому, забезпечити рівень життя за більш ви-
сокими соціальними стандартами.
список використаних дЖЕрЕл
1. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України / за ред. А. І. Сухору-
кова. – К.: Національний інститут проблем міжнародної безпеки, 2003. – 64 с.
2. Виклики і шляхи агропродовольчого розвитку / [Пасхавер Б. Й., Шубравська О. В., Молдаван Л. В.
та ін.]; за ред. акад. УААН Б.Й. Пасхавера. – К.: НАН України; Ін-т екон. та прогнозув, 2009. – 432 с.
3. Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства: теорія, методологія, практика: [мо-
нографія] / [Андерсон В.М., Андрєєва Н.М., Алимов О.М. та ін.]; за науковою редакцією д.е.н.,
проф. Хлобистова Є.В. / ДУ «ІЕПСР НАН України», ІПРЕЕД НАН України, СумДУ, НДІ СРП. – Сімф.:
ВД “АРІАЛ”, 2011. – 340 с.
4. Горда О. С. Подходы к мониторингу устойчивого развития региона / О.С. Горда // Сталий
розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях: матеріали ІІ Всеукр. наук.-
практ. конф., (23–24 верес. 2010 р., Бахчисарай) / НДІ сталого розвитку та природокористування, РВПС
України НАН України, Кримський економічний інститут ДВНЗ «КНЕУ ім. Вадима Гетьмана». – Сімф.:
ПП “Підприємство Фєнікс”, 2010. – 492 с.
5. Згуровський М. З. Сталий розвиток у глобальному і регіональному вимірах: аналіз за даними
2005 р./ М.З. Згуровський – К.: НТУУ «КПІ», 2006. – 84 с.
6. World Bank. World Development Report, 1993. – Washington D.C.: World Bank, 1993 – 175 p.
7. Пантелєєва О. І. Зміни політики розвитку сільських територій в розвинених країнах: можливі
рішення для Росії / О.І. Пантелєєва // Економіка сільськогосподарських і переробних підприємств. –
2010. – №7. – С. 66-69.
REFERENCES
1. Sukhorukov A.I. Metodychni rekomendatsii shchodo otsinky rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy
[Guidelines on the assessment of the economic security of Ukraine]. Kyiv, Natsional’nyi instytut problem
mizhnarodnoyi bezpeky, 2003, 64 p. [in Ukrainian].
2. Paskhaver B. I., Shubravs’ka O. V., Moldavan L. V. and others. Vyklyky i shliakhy ahroprodovol’choho
rozvytku [Challenges and ways of agrofood development]. Kyiv, NAN Ukrayiny, Instytut ekonomiky ta
prohnozyvannia, 2009, 432 p. [in Ukrainian].
3. Anderson V. M., Andrieieva N. M., Alymov O. M. Stalyi rozvytok ta ekolohichna bezpeka suspil’stva:
teoriia, metodolohiia, praktyka [Sustainable development and environmental safety of society: theory,
methodology, practice]. DU «IEPSR NAN Ukrainy», IPREED NAN Ukrayiny, SumDU, NDI SRP, Simferopol’,
VD “ARIAL”, 2011, 340 p. [in Ukrainian].
4. Horda O. S. Podhody k monitoringu ustojchivogo razvitija regiona [Approaches to monitoring of
sustainable development in the region]. NDI staloho rozvytku ta pryrodokorystuvannia, RVPS Ukrayiny
NAN Ukrayiny, Kryms’kyi ekonomichnyi instytut DVNZ “KNEU im. Vadyma Het’mana”, Simferopol’, PP
“Pidpryiemstvo Fieniks”, 2010, 492 p. [in Russian].
5. Zghurovs’kyi M.Z. Stalyi rozvytok u hlobalnomu i rehionalnomu vymirakh: Analiz za danymy 2005 r.
[Sustainable development in global and regional dimensions: Analysis according to the data of 2005]. NTUU
“KPI”, 2006, 84 p. [in Ukrainian].
6. World Bank. World Development Report, 1993. Washington D.C.: World Bank, 1993, 175 p.
7. Panteleeva O. I. Zminy polityky rozvytku sil’s’kykh terytoriy v rozvynenykh krainakh: mozhlyvi
rishennia dlia Rosii [Changes in rural development policy in developed countries: possible solutions for
Russia]. Ekonomika sil’s’kohospodars’kykh i pererobnykh pidpryiemstv, 2010, no.7, pp. 66-69 [in Ukrainian].
таблиця 1. критерії моніторингу екологічно
сталого розвитку сільських територій
критерій найменування індикатора
1. Критерій економічних можливостей сільських територій
1.1 валовий регіональний продукт на душу населення, млн грн
1.2 рівень рентабельності основних видів сільськогосподарської та харчової продукції, %
1.3 Інвестиції в основний капітал підприємств, розташованих в регіоні, в розрахунку на одну
найману особу, тис. грн
1.4 Доля оброблювальних виробництв у валовому регіональному продукті, %
1.5 Доля імпорту основних груп продовольчих і непродовольчих товарів, %
1.6 вироблено продовольства на душу населення, тис. грн
1.7 обсяги продажу продовольства на душу населення, млн грн
1.8 Частка економічно активного населення в сільській місцевості, %
2. Критерій рівня екологізації сільських територій
2.1 Частка фактично сплачених екологічних зборів, % від пред’явлених
2.2 Частка витрат на охорону природного середовища в капітальних інвестиціях, %
2.3 Частка витрат на охорону природного середовища в поточних витратах, %
2.4 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, т на 1000 чол. у рік
2.5 Частка рекультивованих та відпрацьованих земель, %
3. Критерій рівня соціалізації сільських територій
3.1 населення з грошовими прибутками нижче за величину прожиткового мінімуму,
в % від загальної чисельності населення
3.2 коефіцієнт диференціації прибутків, в разах
3.3 Доля соціально-значущих витрат у бюджеті регіону, %, в т.ч. доля витрат на: охорону
здоров’я; освіту; культуру, спорт; соціальну політику
3.4 рівень зареєстрованого безробіття, %
3.5 витрати на кінцеве споживання домашніх господарств, тис. грн. на 1 людину
3.6 співвідношення прожиткового мінімуму та середньодушових прибутків населення, %
4. Критерій рівня комфорту сільських територій
4.1 охоплення сільських дітей дошкільними закладами, %
4.2 Частка домогосподарств, забезпечених водогоном, опаленням, % від загальної чисельності
4.3 охоплення сільського населення амбулаторно-поліклінічними закладами, %
4.4 кількість користувачів прогресивними засобами зв’язку на 1000 чол., тис. штук
4.5 введено в експлуатацію житла на 1000 населення, м2
4.6 рівень злочинності, число зареєстрованих злочинів на 1000 чол. в рік
* Джерело: розроблено авторами
|