Канадська література: шляхи розвитку та розуміння
Рецензія на книгу: Овчаренко Н. Постколоніальні проекції канадської прози: моногр. / Наталія Овчаренко. – Одеса: Фенікс, 2018. – 512 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166742 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Канадська література: шляхи розвитку та розуміння / О. Романова // Слово і Час. — 2018. — № 12. — С. 100-103. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166742 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1667422025-02-09T20:27:48Z Канадська література: шляхи розвитку та розуміння Canadian Literature: Ways of Development and Understanding Романова, О. Рецензії Рецензія на книгу: Овчаренко Н. Постколоніальні проекції канадської прози: моногр. / Наталія Овчаренко. – Одеса: Фенікс, 2018. – 512 с. 2018 Article Канадська література: шляхи розвитку та розуміння / О. Романова // Слово і Час. — 2018. — № 12. — С. 100-103. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166742 uk Слово і Час application/pdf Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Романова, О. Канадська література: шляхи розвитку та розуміння Слово і Час |
| description |
Рецензія на книгу: Овчаренко Н. Постколоніальні проекції канадської
прози: моногр. / Наталія Овчаренко. – Одеса:
Фенікс, 2018. – 512 с. |
| format |
Article |
| author |
Романова, О. |
| author_facet |
Романова, О. |
| author_sort |
Романова, О. |
| title |
Канадська література: шляхи розвитку та розуміння |
| title_short |
Канадська література: шляхи розвитку та розуміння |
| title_full |
Канадська література: шляхи розвитку та розуміння |
| title_fullStr |
Канадська література: шляхи розвитку та розуміння |
| title_full_unstemmed |
Канадська література: шляхи розвитку та розуміння |
| title_sort |
канадська література: шляхи розвитку та розуміння |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166742 |
| citation_txt |
Канадська література: шляхи розвитку та розуміння / О. Романова // Слово і Час. — 2018. — № 12. — С. 100-103. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT romanovao kanadsʹkalíteraturašlâhirozvitkutarozumínnâ AT romanovao canadianliteraturewaysofdevelopmentandunderstanding |
| first_indexed |
2025-11-30T11:44:13Z |
| last_indexed |
2025-11-30T11:44:13Z |
| _version_ |
1850215556842520576 |
| fulltext |
Слово і Час. 2018 • №12100
КАНАДСЬКА ЛІТЕРАТУРА: ШЛЯХИ
РОЗВИТКУ ТА РОЗУМІННЯ
Овчаренко Н. Постколоніальні проекції канадської
прози: моногр. / Наталія Овчаренко. – Одеса:
Фенікс, 2018. – 512 с.
Нова монографія знаного науковця , фахівця з
канадської літератури Наталії Овчаренко – непересічне
явище у вітчизняній науці. Це своєрідне письменство
залишалося довгий час дещо на маргінесі світового
літературознавства. Проте нині, з огляду на події,
викликані процесом глобалізації культури, канадська
література постає своєрідною платформою для
вирішення багатьох актуальних питань, висвітлює та
описує процеси, характерні не тільки для Канади, а й
для світу загалом. У цієї держави свій шлях розвитку,
який триває в постійному пошуку самоідентифікації,
у боротьбі за особливе місце на перетині франко- та
англомовних культур різних континентів та епох. Праця
Н. Овчаренко дає змогу на багатому літературному
матеріалі зануритися у процеси, які відбуваються в
канадському культурному просторі у ХХ – ХХІ століттях.
Канадська література , зазначає
авторка в першій частині книжки ,
не мала європейсь к о го досв і д у
античності, Середньовіччя й Ренесансу.
Тим цікавіше в цій праці простежити
етапи формування саме канадського
літературного “канону”. Згадка про
постколоніалізм у назві монографії
приховує прискіпливий аналіз витоків
цього явища ще із часів заселення
Канади європейськими поселенцями
та їх перших літературних спроб, які
свідчать про зародження власного
національного варіанта літератури в
Новому Світі.
Особлив ість викладу матер іалу
в мо н о г р аф і ї п ол я г а є в т о м у,
що , не зважаючи на ч і тку лог і к у
взаємопов’язаних між собою розділів,
кожна наступна частина книжки раз
у раз починається з дуже стислого
нагадування про всі ці зв’язки. Тому
читач ніколи не загубиться у великому
фактографічному, аналітичному та
і с т о р и ч н ом у мат е р і а л і . Пр а ц я
складається з трьох частин, кожна з яких
присвячена важливим, на думку авторки,
аспектам, які властиві саме канадській
літературі : альтернативна історія ,
транскультуралізм, постколоніалізм,
мультикультуралізм, – усе це невід’ємні
складники канадської літератури ХХ –
ХХІ століття.
Перша частина книжки присвячена
питанню альтернативної історії; вона
структурно насичена історіографічним
елементом (як і вся праця загалом).
Головно тут ідеться про розвиток
сприйняття історії на території Канади та
відображення цього сприйняття в сюжетах
ецензіїР
101Слово і Час. 2018 • №12
художніх творів. Звертаючись до поняття
канадської ідентичності, Н. Овчаренко
вибудовує літературну стратегію аналізу
історичних сюжетів канадської прози.
У монографії приділено особливу увагу
питанню сприйняття майбутнього країни
(Канади) крізь призму формування
і сторичних моделей у романному
дискурсі. Ідеться про важливість зв’язку
минулого, теперішнього та майбутнього,
про особливості вираження такого
зв’язку на рівні літературного тексту.
Досліджуючи цю тему, авторка докладно
розглядає жанр дистопії та його місце й
актуальність у канадському культурному
дискурсі; аналізує кореляцію тубільної,
біблійної та загальносвітової міфологій
із творенням та пошуками власних
витоків канадців як нації. Особливу
увагу тут зосереджено на романах
письменниці Маргарет Етвуд “Сповідь
служниці”, “Пенелопіада”, “Рік потоку”
та романі Тімоті Фіндлі “Небажані для
подорожі”. Роман-дистопія “Сповідь
служниці” творить варіант можливої
історії людства. Тема, нині актуальна
не тільки через те, що йдеться про
альтернативну історію Сполучених
Штатів (цю державу цікавлять ідеї її
подальшого історичного розвитку), а
й у зв’язку з поширенням релігійного
фундаменталізму по всьому світу.
Європейська екранізація цього твору
1990 року не набула такої вагомості, як
його американська адаптація в серіалі
2017 року.
Другий (найбільший) розділ монографії
“Квебек у Новому Світ і : шлях до
транскультуралізму ” присвячений
літератур і Квебеку. У цій частин і
праці розлогий історичний екскурс
про заселення Канади допомагає
зрозуміти, як саме формуються стосунки
всередині сучасної нації, стосунки між
тубільним населенням і нащадками
франко- та англомовних колоністів.
Дослідниця з ’ясовує, чи можна нині
розглядати Канаду як постколоніальну
державу. Авторка звертає увагу читача
на зневажання ан гл ійцями прав
франкофонів, що викликало боротьбу
франкоканадців за свої права на
політичному та соціально-культурному
рівнях. Унікальність французької мови
Канади полягає в тому, що вона мала
власний , відмінний від метрополі ї
розвиток , і це позначилося на ї ї
словнику. У частині, присвяченій витокам
квебекської літератури, авторка вказує
на розвиток у канадському письменстві
власних літературних шкіл та напрямів.
Так звана квебекська “тиха революція”
та перехід до постколоніалізму як
новий етап збереження ідентичності
франкоканадців утілювалися також у
протистоянні літературознавчих шкіл на
шпальтах журналів “Віль лібр”, “Ліберте”,
“Парті Прі”.
Художні особливост і літератури
Квебеку, її “поліфонічну” проблематику
дослідниця хронологічно описує в
кількох напрямках. Так званий “роман
про землю” та урбаністичні романи
Патріса Лакомба, Ф. Жерене-Лажуа, К.-
А. Гріньона, І. Теріо, Г. Руа, висвітлюють
формування канадського суспільства на
загальнолюдських засадах, у стосунках
із природою, родиною, важливість релігії
тощо. Кризу ідентичності та моралі
розкрито у трилогії Андре Ланжевена
(“Втеча від ночі”, “Курява над містом”,
“Час людей”, романах Жана Іва Сусі
“Бог-мисливець”, Рошара Карр’є “Немає
країни без дідуся”. Трагізм жіночої долі
в романі Анн Ебер “Камураска” (ідеться
про трагічне кохання канадки Елізабет
та американця) приховує кілька рівнів
розуміння тексту: від суто психологічної
драми (авторка використовує форму
псевдовікторіанського роману) до рівня
міфу та архетипів, які досі функціонують
у суспільстві та впливають на долю
людини, на чому наголошує дослідниця,
звертаючись до міфу про Персефону,
аналізуючи тему життя (виживання)
і смерті як одну з одвічних бінарних
конструкцій квебекського дискурсу
зокрема та канадського загалом.
У 1980-і рр. вперше в письменстві
Квебеку з’являється поняття літератури
мігрантів, що приводить до актуалізації
жанру “кочового” роману; виникають
нові практики відображення особливих
с т о с у н к і в і з п о с т м од е р н і з м о м
і постколоніалізмом ; щойно згадані
художні явища репрезентують утілення
Слово і Час. 2018 • №12102
постулатів світового інтелектуального
пошуку в канадському культурному
п р о с т о р і . В а ж л и в і с т ь с т у д і й
постколоніалізму, на думку авторки
монографії, полягає в тому, що для
канадського суспільства цей дискурс
дає змогу подолати “межі колоніальної
і є рарх і чнос т і ” , в і дновити пошук
поєднання франко- та англомовного
суспільства саме у Квебеку, де місто
Монреаль виступає центром перетину
різних культур та мов . Цей період
знову актуалізує в літературі Квебеку
пошук власного “я”, через відчуття
внутрішнього та, іноді, вимушеного,
зовнішнього екзилю, як-от у романі
Жака Годбу “Американська історія”.
Трилогія Сергіо Кокіса, політичного
мігранта, порушує питання диктатури
у форм і фантасма горично ї в і з і ї
стосунків диктатора Стресснера і його
психоаналітика -астролога Драгона
та проводить паралелі між Квебеком
і Парагваєм, як країною, куди також
вирушають мігранти з різною вдачею.
Отже, схожі події можуть відбуватися в
будь-якому мігрантському суспільстві.
Суголосні ідеї породжені літературою
A m e r i n d i a n s , т о б т о т у б і л ь н и м
населенням Канади . Ці люди не
покинули фізично власну територію,
але опинилися у вимушеній еміграції з
її психологічними проблемами, через
зміну історичних обставин, як-от у романі
індіанця Джозефа Бойдена “Крізь чорний
смерековий ліс”, де розкрито також
діалог поколінь.
Саме в К а н а д і Л і н д а Га т ч е н
сформ улювала в і д омий т е рм і н
“історіографічний роман”. На прикладі
роману Жака Пулена “Фольксваген блюз”
Н. Овчаренко аналізує художню спробу
нової інтерпретації історії, як класичний
зразок змін, що відбувалися у свідомості
квебекців у 80-ті роки ХХ століття .
Питання americanité (американськості),
порушується в багатьох романах саме
квебекської літератури; воно щільно
пов’язане з проблемами генераційної
парадигми , висвітленої у третьому
розділі монографії. Крізь сюжетну лінію
згаданого твору – пошуки зниклого
брата – постає картина суцільного
розчарування в американській мрії,
подорож , яка перетворюється на
пошуки власного “я”. Головні герої та
події дають змогу дослідити концепти
іншості, гендерної проблематики тощо.
Модель історії в романі Дафни Марлатт
“Історична Анна” має схожий мотив:
гра у створення власної та міфічної
історії життя, порівняння цього життя з
власними предками, розчинення свого
“я” в цій історії.
Транскультурний досвід у середині
1990-х років продовжив тему самотності
душі у квебекській літературі. Роман
“Чи я тебе не турбую?” А . Ебер ,
проаналізований у монографії, – це
розповідь про життя молодої дівчини,
викладена вже після її смерті. Головна
героїня Дельфін знову і знову шукає
себе, не пізнавши справжнього кохання,
не витримавши тиску зовнішнього світу.
Розповідь про її життя, побудована
з наративних фрагментів та образів,
відображає примарний кордон між
тілесним і духовним.
Особливе м ісце пос ідає образ
Сходу у квебекській літературі . Як
знаковий приклад літератури мігрантів
Н . Овчаренко розглядає роман Їнг
Шен “Ненажера”, у якому постає мотив
ізоляції. Ізоляція спостерігається на
фізичному та духовному рівнях; у героїв
роману навіть немає імен, їх позначають
лише літери . Фрейдистські мотиви ,
як-от Едіпів комплекс, посилання на
Франсуа Рабле, особливі стосунки із
часом та простором, даосизм, – весь
цей “калейдоскоп” почуттів творить нову
реальність канадської прози.
Проблеми осв і ти , місця й рол і
гуманітарних дисциплін у шкільному
та університетському процесах та їх
“знецінення” на тлі технократичної
еволюції теж дістають трактовку у
франкомовній канадській літературі.
Дослідниця звертає увагу на ці питання, які
порушуються в романі Монік Ларю “Слава
Кассіодора”. Тут два головних герої-
антагоністи уособлюють саму авторку,
символізують протистояння письменника
і літературознавця. У цьому романі
Н. Овчаренко особливо зосереджується
на аспекті інтермедіальності, який почав
103Слово і Час. 2018 • №12
виявляти себе ще в 1980-ті рр., але набув
розголосу та поширення з розвитком
цифрових технологій. У творі йдеться про
можливість відобразити деякі важливі
аспекти життя, культури спрощеною,
профанною “мовою” медіазасобів, що
знецінює відповідні сторони людського
існування.
Дослідниця приділяє особливу увагу
концепту пам’яті та зв’язку поколінь
у сюжетах канадських романів . Це
пов’язано з тим, що апелювати до пам’яті
віків, подібної до спадщини європейських
народів, канадцям досить важко, отже,
треба запропонувати власну модель
минулого . Спираючись на теорію ,
розроблену Х . Ортегою - і -Гасетом ,
авторка монографії описує процес
творення постколоніальної дійсності у
свідомості канадців та відображення
цього процесу в мистецтві, зокрема
літературі. Роман Дугласа Коупленда
“Покоління Х”, про генерацію 1980 –
1990-х рр. поєднує публіцистичний і
художній первні, що зумовлює форму
та зміст цього твору. Тут розглядається
криза пост ’юнацтва , мрій , надій як
уособлення кризи не тільки окремої
людини, а й цілої вікової спільноти.
Прозаїк опрацьовує далі цю тему в романі
“Раби Майкрософта” , де порушено
питання реал і зац і ї профес і йних
амбіцій, ціни за своєрідне безсмертя,
яке здобувається лише завдяки праці
на велику корпорацію. Роман Майкла
Ондаатжі “Роз’єднані” також розкриває
світогляд сучасних молодих канадців.
З н а к о в и м у ф о р м у в а н н і
постколоніальної свідомості називає
Н. Овчаренко роман Маргарет Лоуренс
“Чар івники ” , де перепов ідаються
спогади письменниці Мораг Ганн :
Мора г - п ’ я т и р і ч н о ї , з ї ї уя в н им
світом, Мораг-сучасної, яка постійно
втікає від реальності, Мораг-матері
вісімнадцятирічної Пік, Мораг-дружини.
Подібні пошуки витоків сім’ї, людських
стосунків, осягнення власного життєвого
шляху досліджуються в романах Керол
Шілдс “Якщо”, Сюзан Жакоб “Червоний
колір, мати та син”.
Третя частина монографії висвітлює
генераційні взаємини в канадському
сусп ільств і : це тема втраченого
покоління ХХ – ХХІ століття та подальші
перспективи історичного розвитку нації.
Проблему адаптаційної травми розкрито
крізь призму антивоєнної прози – романів
Тімоті Фіндлі “Війни” та Джозефа Бойдена
“Триденний шлях”, які змальовують
абсурдність і жах війни. Цікаво, що
література канадського фентезі також
аналізує та прогнозує становлення
майбутн і х покол і нь . Досл ідниця
зазначає, що в Канаді, на відміну від
британського чи американського варіанта
цього типу літератури, фантастичні
твори тяжіють передусім до сатири.
Н. Овчаренко розкриває ці особливі
стосунки з фантастикою, фентезі та
магічним реалізмом на прикладах
романів Маргарет Етвуд “Серце вмирає
останнім”, Яна Мартела “Життя Пі”,
Ш. Де Лінта “Маленька країна”. Особливу
увагу авторка приділяє канадській
письменниці-казкарці Антонін Майє та
її міфічному світові – місцю постійної
боротьби добра зі злом.
Отже, щабель за щаблем, Н. Овчаренко
вибудовує модель різноманітного ,
р і з н о п л а н о в о г о к а н а д с ь к о г о
письменства , яке на рівні власних
місцевих соціокультурних проблем
вирішує питання, актуальні для світової
літератури та культури загалом.
Ольга Романова
Отримано 27 вересня 2018 р. м. Київ
|