Наші презентації

Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі;

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2018
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166750
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Наші презентації // Слово і Час. — 2018. — № 12. — С. 75,99. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166750
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1667502025-02-09T22:31:29Z Наші презентації Our presentations Наші презентації Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі; Штонь Г. Есеї. 2018 Article Наші презентації // Слово і Час. — 2018. — № 12. — С. 75,99. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166750 uk Слово і Час application/pdf Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наші презентації
Наші презентації
spellingShingle Наші презентації
Наші презентації
Наші презентації
Слово і Час
description Левченко Н. Біблійна герменевтика в давній українській літературі;
format Article
title Наші презентації
title_short Наші презентації
title_full Наші презентації
title_fullStr Наші презентації
title_full_unstemmed Наші презентації
title_sort наші презентації
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2018
topic_facet Наші презентації
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166750
citation_txt Наші презентації // Слово і Час. — 2018. — № 12. — С. 75,99. — укp.
series Слово і Час
first_indexed 2025-12-01T10:51:28Z
last_indexed 2025-12-01T10:51:28Z
_version_ 1850302834293080064
fulltext 75Слово і Час. 2018 • №12 У роки міжвоєнного двадцятиліття (1930 – 1939) Г. Журба працювала над автобіографічним метанаративом, що пропав на початку Другої світової війни, поновлений у 1940 – 1943 рр., згорів під час пожежі у Варшаві (1944). Письменниця, будучи вольовою натурою, уже під час другої еміграції таки продовжила роботу над відновленням утраченого рукопису, перша частина якого під назвою “Далекий світ” була надрукована 1956 р. ЛІТЕРАТУРА 1. Андрусів С. Модус національної ідентичності: Львівський текст у літературі 30-х років ХХ ст. – Тернопіль, 2000. – 294 c. 2. Мафтин Н. У пошуках “GRAND” стилю: західноукраїнська та еміграційна проза міжвоєнного двадцятиліття. – Івано-Франківськ, 2001. – 336 с. Отримано 3 жовтня 2018 р. м. Київ Левченко Наталія. Біблійна герменевтика в давній українській літературі. : монографія. – Харків: Майдан, 2018. – 392 с. У книжці висвітлено питання про місце й роль біблійної герменевтики в українській літературі ХІ – ХVIII ст. Наголошено на тому, що перші переклади Біблії були початковим етапом розвитку екзегези Святого Письма в Україні. Крізь призму біблійної герменевтики розглянуто твори перекладної старокиївської лтератури, відстежено їхній вплив на розвиток оригінального письменства ХІ – ХIII ст., зокрема на творчість Іларіона, Кирила Туровського, Феодосія Печерського . Біблійну герменевтику в українській літературі ХІ – ХVIII ст. подано як синтез східної і західної герменевтичних традицій. Із цього погляду проаналізовано творчість Василя Суразького, Мелетія Смотрицького, Йова Заліза, Феофана Прокоповича, Стефана Яворського, Дмитра Туптала, Іоана Максимовича, Григорія Сковороди та інших. Авторка з’ясовує такі аспекти аналізованої проблеми, як чотирисенсова модель біблійної герменевтики в українській полемічній бароковій літературі, тріадична структура знака в системі біблійної ноематики (теорії сенсів), образи Віри, Надії, Любові в системі чотирисенсової біблійної герменевтики, вплив ісихастичного вчення на біблійну герменевтику українських православних письменників зламу ХVI – ХVIІ ст., особливості тлумачення Святого Письма у творах українських католицьких письменників-полемістів, старозаповітна префігурація новозаповітної історії в бароковій екзегетиці, концепт сакральної антропології у структурі біблійної герменевтики, феноменологічна екзегеза імені Бога, теофанічна символіка каменю, буквальне розуміння Біблії, поетика фігуратизму в літературі українського бароко. О. Б. 99Слово і Час. 2018 • №12 Чоловік Валентин Мороз видав 17 книжок поезії, був лауреатом літературних премій імені Павла Тичини, імені Едуарда Багрицького, імені Костянтина Паустовського, нагороджений медалями НСПУ. Був відповідальним секретарем Одеської організації НСПУ, з 1997 до 2008 року редагував журнал письменницької організації “Літературна Одеса”. Після його смерті (30 січня 2013 року, в день його 75-річчя) я видала книжку спогадів про нього (“Я міст до тебе, Україно. Про Валентина Мороза і його поетичний світ”, 2016), і 2017 року – збірку вибраних поезій Валентина Мороза “Життєдайні джерела” (Одеса, “Астропринт”)” [3]. Ірина й Валентин Морози, як і Степан Олійник, Олесь Мазур, Іван Дузь та інші небайдужі до творчої спадщини Панька Педи разом з Микитою Годованцем відновили й зберегли ім’я одного з тих письменників, мистецьку дорогу яких обірвала жорстока доба сталінських репресій. Діяли за вимогами дружби й обов’язку, за покликом серця. ЛІТЕРАТУРА 1. Дузь І. Поезія весняного буяння //Педа П. Бринить весна. – Одеса: Маяк. – 1992. – 112 с. 2. Олійник С. Поет молодості (1907–1937 рр.) // Педа П. Горять вогні. – Київ: Радянський письменник. – 1961. – 116 с. 3. Особистий архів автора. 4. Хмельницький обласний літературний музей (далі ХОЛМ). – Кн – 6852, Дк – 5298. 5. ХОЛМ. – Лист Панька Педи до Нюти Черанівської, б/н. 6. ХОЛМ. – Кн – 6853, Дк – 5299. 7. ХОЛМ. – Кн – 6855, Дк – 5301. 8. ХОЛМ. – Кн – 6757, Дк – 5203. 9. ХОЛМ. – Кн – 6752, Дк – 5198. Отримано 7 липня 2018 р. м. Хмельницький Штонь Г. Есеї. – Кривий Ріг: Вид. Р. А. Козлов, 2016. – 380 с. Нова книжка відомого літературознавця , критика , письменника, лауреата Шевченківської премії Григорія Штоня відкривається великим есеєм “Текстура снів”, автобіографічним начерком “Доля і фах. Шлях порозумінь”. Розділ “Обране” вміщує роздуми про творчість Т. Шевченка, І. Франка, О. Пушкіна, Є. Плужника, есеї “Література малоросійська та література українська”, “Тунель без світла” (про театр і драматургію), “Поміркуймо! Це ніколи не зайве”. Мемуарні потрети М. Лукаша, Р. Андріяшика, І. Жиленко, О . Коломійця , О . Гончара , І . Чендея , М . Стельмаха , М. Вінграновського, Григора Тютюнника та інших письменників, які зустрічалися на життєвому шляху Г. Штоня, вирізняються його особистим ставленням до своїх героїв. Це свого роду авторське бачення певного періоду української літератури. Завершує книжку розділ “Lapidarium” з цікавими, інколи парадоксальними афоризмами.