Господарська діяльність православних монастирів на західноукраїнських землях у 40-х–60-х рр. ХХ ст.
Стаття присвячена дослідженню господарської діяльності православних монастирів на території УРСР в 40-х – 60-х рр. ХХ ст. Через аналіз відповідних джерел та літератури в роботі розглянуті соціально-економічні і політичні передумови діяльності монастирів у вказаний період і фактори, що впливали на...
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166801 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Господарська діяльність православних монастирів на західноукраїнських землях у 40-х–60-х рр. ХХ ст. / П. Киричевський // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 103-109. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859860609286275072 |
|---|---|
| author | Киричевський, П. |
| author_facet | Киричевський, П. |
| citation_txt | Господарська діяльність православних монастирів на західноукраїнських землях у 40-х–60-х рр. ХХ ст. / П. Киричевський // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 103-109. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | Стаття присвячена дослідженню господарської діяльності православних монастирів на
території УРСР в 40-х – 60-х рр. ХХ ст. Через аналіз відповідних джерел та літератури в роботі
розглянуті соціально-економічні і політичні передумови діяльності монастирів у вказаний період і
фактори, що впливали на стан монастирських господарств.
Статья посвящена исследованию хозяйственной деятельности православных монастырей на
территории УССР в 40-е - 60-е гг. ХХ в. Через анализ соответствующих источников и литературы в работе
рассмотрены социально-экономические и политические предпосылки деятельности монастырей в указанный
период и факторы, которые влияли на состояние монастырских хозяйств.
The paper is devoted to the research of economic activity of Orthodox monasteries on the territory of Western
Ukraine in 40-s – 60-s of the twentieth century. Through analysis of the relevant sources and literature in the paper
the socially-economic and political preconditions of monasteries activity during this period and the factors that influenced
on condition of the monastic farms.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:45:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
103
Для вичерпної характеристики соціально-
економічного розвитку українського суспільства
на всіх його етапах необхідно враховувати і гос-
подарську діяльність монастирів, яка майже зав-
жди відігравала важливу роль в економічному
житті держави. Чернечі громади від часу свого
виникнення незмінно існували в будь-якій еко-
номічній системі, залишаючись цілком життєз-
датними навіть в умовах економічних криз.
Більше того, монастирі накопичили багатий до-
свід господарювання в умовах не тільки зовніш-
ніх, але і внутрішніх криз різного характеру. До-
свід господарювання монастирських громад за
несприятливих умов певною мірою може бути
корисним і для сучасної вітчизняної економіки,
яка зазнає впливу світової економічної кризи.
Мета цього дослідження полягає в тому, щоб
виявити місце, роль і особливості монастирсь-
ких господарств західноукраїнського регіону в
економічному розвитку УРСР протягом 40-х –
60-х рр. ХХ ст., а також показати джерела еко-
номічної стійкості монастирських громад.
Виходячи з поставленої мети, основними
завданнями роботи є: оцінка стану вивчення
проблеми, інформаційних можливостей джерел;
дослідження місця монастирських господарств
у повоєнній економіці радянського суспільства;
аналіз розвитку монастирських господарств
на території Західної України в 40-і – 60-і рр.
ХХ ст., труднощів цього процесу і шляхів подо-
лання; об’єктивна оцінка їх досягнень і зна-
чення як для окресленої території, так і для дер-
жави взагалі.
Господарська діяльність релігійних конфесій
до поч. ХХІ ст. залишається практично не до-
сліджена наукою. Окремі (у т.ч. господарські)
аспекти життєдіяльності релігійних громад були
вивчені у рамках історичної науки і філософії.
Певні питання економіки релігійних організацій
піднімалися в роботах Г.І. Шмельова [1], П.Б. Ла-
говського [2], М.О Митрохіна [3], А.М. Кашева-
рова [4] і ряду інших авторів. Господарсько-еко-
номічну становищу Православної Церкви в
Україні в ХХ ст. присвячене дисертаційне до-
слідження ігумена Климента (Вечері) [5].
В основі законодавчих засад політики радян-
ської держави в Україні стосовно православних
монастирів у досліджуваний період лежав декрет
РНК РСФРР “Про відокремлення церкви від дер-
жави і школи від церкви” (23 січня 1918 р.), який
у майже незмінному вигляді в УСРР був про-
дубльований постановою Тимчасового робіт-
ничо-селянського уряду України від 22 січня
1919 р. Необхідність мобілізацї народних мас на
боротьбу з фашизмом на початку 1940-х рр. по-
требувала змін у стосунках із Православною
Церквою. На офіційному рівні такі зміни були
прописані у певних нормативно-правових актах,
поява яких мала досить прагматичу мету: узако-
нити найбільш поширені відхилення від законів,
які унормовували церковну діяльність.
Деяке юридичне підґрунтя отримало також
існування монастирів. Центральним докумен-
том, який регулював монастирське життя після
компромісу між державою і Церквою у вересні
1943 р., стала Постанова РНК СРСР №2137-546с
від 22 серпня 1945 р. “Про питання щодо пра-
вославної церкви і монастирів”, яка пропонувала
місцевій владі аж до особливих вказівок не пере -
шкоджати діяльності чоловічих і жіночих мона-
стирів, зберігати їх будівлі, інвентар і худобу [6].
Цією ухвалою Раднарком надав церковним ін-
ститутам, всупереч ленінському декрету 1918 р.,
обмежене право юридичної особи.
УДК : 94(477)271:332.15(447.8) “1940/1960”
Петро Киричевський ( м. Київ)
ГОСПОдАРСЬКА дІЯЛЬНІСТЬ ПРАВОСЛАВНИХ
МОНАСТИРІВ НА ЗАХІдНОуКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
у 40-х – 60-х рр. ХХ ст.
Стаття присвячена дослідженню господарської діяльності православних монастирів на
території УРСР в 40-х – 60-х рр. ХХ ст. Через аналіз відповідних джерел та літератури в роботі
розглянуті соціально-економічні і політичні передумови діяльності монастирів у вказаний період і
фактори, що впливали на стан монастирських господарств.
Ключові слова: УРСР, господарська діяльність, монастирі, чернецтво, православ’я.
Серед іншого, постанова дозволяла органам
місцевої влади “в межах можливого” надання
допомоги в отриманні будівельних матеріалів;
церковним органам (патріархії, єпархіальним
управлінням, приходським громадам і мона-
стирям) – придбання транспортних засобів,
виготовлення і продаж церковного начиння,
предметів релігійного культу. З серпня 1945 р.
віруючі могли не лише будувати, брати в
оренду, але і купувати у власність будинки для
церковних потреб. Для здійснення цих опера-
цій їм було дозволено відкривати банківські
рахунки й укладати угоди. Слід відзначити,
що право власності церковних органів на буді-
влі, згідно з цією постановою, складалося з
двох елементів: права володіння і права кори-
стування, і виключало право розпоряджатися
майном.
Ухвалою від 29 вересня 1945 р. обителі звіль-
нялися від земельної ренти і сплати податків із
будов, їх насельники – від податків на неодру-
жених, самотніх і малосімейних громадян. Від-
повідно до указу Президії Верховної Ради СРСР
“Про воєнний податок” від 23 грудня 1941 р.,
ченці та черниці, що проживали на території мо-
настирів і не мали особистого прибутку, звіль-
нялися від сплати військового податку.
Постановою від 22 серпня 1945 р. Раді у спра -
вах РПЦ було дане завдання провести в найко-
ротші терміни обстеження правового і госпо-
дарського становища монастирів, що діяли на
території СРСР.
У вересні 1945 р. Рада провела обстеження 75
монастирів. У висновку, зробленому згідно його
результатів, вказувалось на необхідність повер-
нення вилучених радянськими органами земель,
наділення нею безземельних обителей, виве-
дення з монастирських територій державних
установ і підприємств.
Побажання Ради знайшли відображення у по-
станові РНК СРСР № 130-463с від 29 травня
1946 р. “Про православні монастирі”, яка врегу-
лювала їх юридичний та економічний статус,
визначила оподаткування, закріпила земельні на -
діли, якими монастирі фактично користувалися.
Цією постановою було передбачено наділення
такими земельними ділянками тих монастирів,
які їх не мали, але розмір таких земель них наді-
лів не міг перевищувати 0,15 га на кожного мо-
наха.
Порядок реалізації рішень союзного уряду на
території України встановлювався відповідною
постановою Ради Міністрів УРСР № 1414-73 від
16 серпня 1946 р. Відповідно до цієї постанови,
ченці отримали право обробляти земельні
угіддя, на кожного проживаючого у монастирі
виділялося 0,15 га вільних земель держфонду
[7]. На 1957 р. 34 українські монастирі із 40
існуючих мали в користуванні земельні ділянки
площею від 0,5 до 55 га. У користуванні всіх мо -
настирів нараховувалось 357 га орних земель.
Причому в монастирях східних областей земель -
ний наділ становив 0,04 га на одного монаха, в
6-и західноукраїнських областях – 0,29 га, а в
Закарпатській області – 0,47 га [8].
Ця постанова давала змогу більшості мона-
стирів вирішити проблему забезпечення насель-
ників продуктами харчування; встановлений по-
становою сільськогосподарський податок давав
можливість державі вирішувати продовольче пи-
тання.
Вищевказані урядові документи привели до
певних змін у житті Церкви. Проте із впев нені-
стю можна стверджувати наступне: жодна із вка-
заних постанов не мала сили закону і в разі не-
обхідності могла бути скасована. Префікси “с”
біля більшості з них вказували, що вони мали
статус секретних документів.
Згідно із задумами радянського керівництва,
монастирські господарства мали приймати участь
у забезпеченні розореної країни продуктами хар-
чування. Їх прирівняли за нормами поставок
продуктів тваринництва і землеробства до під-
собних господарств державних підприємств і
організацій. Окрім виконання держпоставок, мо-
настирські господарства повинні були нада вати
допомогу сусіднім колгоспам.
Монастирі, згідно з постановою Ради Міні-
стрів Союзу РСР від 29 травня 1946 р. № 1130-
463с, зобов’язувалися постачати державі: зерно
і рис із кожного гектара орної землі, що знахо-
дилася у їхньому користуванні відповідно до
норм, установлених для одноосібних селянських
господарств; картоплю також за нормами, вста-
новленими для одноосібників; продукти тва-
ринництва у порядку та за нормами здавання,
визначеними для одноосібних та приміських
господарств [9]. Нарахування розміру поставок
цих продуктів відбувалося зі всієї площі ріллі
(включаючи сади і городи), що знаходились в ко-
ристуванні монастирських господарств. Ріллею
не вважалися луги і площі, зайняті під вино-
градниками і посадками хмелю. Із кожного гек-
тара ріллі монастирі щороку були зобов’язані
1’2013Петро Киричевський
104
Господарська діяльність православних монастирів
на західноукраїнських землях у 40-х – 60-х рр. ХХ ст.
105
здавати державі: зерна (пшениці і жита або
однієї з цих культур) – по 130 кг і картоплі по
535 кг. Нарахування норми здачі зерна і картоплі
повинно було проходити по вказаних вище нор-
мах на одну і ту ж земельну площу.
Господарства монастирів залучалися до здачі
м’яса (у живій вазі) державі з кожної голови вели -
кої рогатої худоби, свиней, овець і кіз, що були
на явні на 1 січня оподатковуваного року (неза-
лежно від віку тварин) по наступних річних нор-
мах:
— з 1 голови великої рогатої худоби – по
23,1 кг;
— з 1 голови свиней – по 49,5 кг;
— з 1 голови овець і кіз – по 6,9 кг.
Норма здачі молока становила 619 л. з 1 ко-
рови і 309,5 л. з 1 первістки отелення 1 півріччя
оподатковуваного року[10]. 10 років продовжу-
валась ця практика. Уповноважені з областей до-
повідали Г. Карпову, що багато монастирів для
виконання державних поставок купляють про-
дукти тваринництва на базарі [11].
У 1953 р. була змінена форма оподаткування
землі. Замість диференційованого податку був
встановлений єдиний сільськогосподарський
податок, згідно з яким значно зменшувались
платежі. Проте в його нарахуванні містилась по-
літична складова: західноукраїнські області пла-
тили вдвічі менший податок, аніж східноукраїн-
ські (див. Табл 1.) [12]
Союзні республіки Ставка податку з одного гектара (в крб.)
Українська РСР Середня ставка податку Граничні відхилення
від середньої ставки для областей
Найменша ставка Найбільша ставка
Східні області 85 коп. 50 коп. 1,2 крб.
Західні області 40 коп. 20 коп. 60 коп.
Постанова Ради Міністрів СРСР за № 1445
від 25 жовтня 1956 р. звільняла, починаючи з
1957 р., від здачі державі молока і м’яса підсобні
господарства міністерств і відомств. У зв’язку з
цим стало питання про монастирі, які здавали
продукти тваринництва за нормами підсобних і
приміських господарств. Голова Ради у справах
РПЦ при Раді Міністрів СРСР Карпов Г.Г.
3 грудня 1956 р. розіслав усім уповноваженим
Ради лист за № 3577, у якому просив керівників
республік, областей і самих уповноважених від-
повісти на питання: “Чи варто знімати поставки
з монастирів?” і прислати йому звіт по кожному
монастирю.
Молдавські і українські керівники областей, в
яких монастирські господарства вносили ваго-
мий вклад у справу держпоставок, вимагали не
тільки їх залишити, але і обкласти монастирі
поставками по нормах, встановлених для кол-
госпів.
Для ведення господарської діяльності із на-
ціоналізованого або муніципального фонду мо-
настирям були виділені ділянки землі. Передача
їх у користування відбувалася, як правило, по
орендному договору з місцевими районними чи
міськими Радами депутатів трудящих. Багато
землі отримали монастирі Західної України, де
земля належала державі, але ще не була прове-
дена колективізація і влада не могла позбавити
їх права власності на землю, посилаючись на по-
станову Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) від
19 вересня 1946 р. “Про заходи по ліквідації по-
рушень статуту сільгоспартілі в колгоспах”. По
Волинській області – Мелецькому чоловічому
монастирю було виділено 15 га і Зимненському
жіночому – 6 га землі. Корецький жіночий мо-
настир на Рівненщині мав 42 га орної землі [13].
Городищенський монастир на Поділлі володів
13,2 га землі.
Непогано були забезпечені землею монастирі
Чернівецької області. За Іоанно-Богословським
монастирем (с. Хрещатик Заставнівського рай-
ону) було закріплено 20 га землі, за Введенським
монастирем м. Чернівці – 7 га землі: з них орної
4,5 га, лугової 1 га, під городом 1,5 га і садами –
1 га.
Липчанський жіночий монастир на Закар-
патті у 1944 р. мав у своєму користуванні біля
36 га землі. Із створенням колгоспів вказана
земля була конфіскована. Тому у 1949 р. правля-
чий архієрей Мукачево-Ужгородської єпархії ар-
хієпископ Макарій був змушений звернутися до
органів державної влади з клопотанням про ви-
ділення монастирю земельної ділянки.
1’2013Петро Киричевський
106
Господарства західноукраїнських монастирів,
що витримали першу хвилю ліквідації, почали
активно розвиватися. Цьому сприяло діюче лі-
беральне законодавство про оподаткування
землі 1953 р., збережена матеріально технічна
база, а також ставлення насельників монастирів
до праці не як підневільного обов’язку, а як до
прояву духовного життя, причому любов до
праці була характерним вираженням духовності.
Монахи володіли достатньо розвиненою земле-
робською культурою, тому рільництво в їх гос-
подарській діяльності стало провідним.
У післявоєнні роки Почаївській Лаврі нале-
жало більше 22 га орних земель і сінокосів. На
орних землях сіяли пшеницю, ячмінь, жито,
просо, овес. У 1950 р. Почаївська Лавра мала
валовий прибуток від сільського господарства
49 000 крб., у 1951 р. він зріс до 90 220.
Середньорічний врожай зернових, який зби-
рали монахині Липчанського жіночого мона-
стиря на Закарпатті складав: кукурудзи – 70 ц.,
капусти – 7 ц., жита – 13 ц., картоплі – 210 ц.
[14]. У монастирських господарствах, поряд з
хліборобством, поширюється городництво і са-
дівництво. В городах вирощували найбільш не-
обхідні овочі: картоплю, капусту, огірки, помі-
дори, цибулю і буряк.
Почаївська Лавра на початок 1961 р. мала у
своєму користуванні 9,77 га фруктового саду,
продукція з якого приносила їй непоганий при-
буток.
До занять насельників монастирів входили
також розведення риби та бджільництво, які за-
безпечували їх продуктами, а також приносили
певний прибуток. Пасіку на 100 вуликів мала
Почаївська Лавра. Монастир в с. Липча мав
власний ставок, з якого давав рибу на розмно-
ження в колгоспи сіл Кошелево, Березово, Ли-
пецька Поляна, Боронява. Колгоспи також отри-
мували від монастиря бджіл [15].
Нестача продовольства та необхідність здачі
сільгоспподатку спонукала ченців до розвитку
тваринництва. Серед домашніх тварин перева-
жали коні, велика рогата худоба, а також певна
кількість свиней, дрібної худоби та домашньої
птиці. На 1945 р. у господарстві Почаївської
Лаври нараховувалось 2 коней, 2 осли, 3 корови.
У 1956 р. лаврське підсобне господарство налі-
чувало 2 корови та 10 свиней.
На 1945 р. монахині Корецького жіночого
монастиря доглядали 8 коней, 6 корів, 3 телиці,
2 свині, 5 поросят, 12 овець. У 1950 р. господар-
ство Липчанського монастиря налічувало 3 ко-
рови, 2 свині, 4 телят, 2 воли і 2 коней. Монахині
цього монастиря отримували прибутки зі ско-
тар ства, а також із треб, свят, ремесел, продажі
церковних свічок. Разом вони складали: 1949 р. –
17 879 крб.; 1950 р. – 12 750 крб.; 1951 р. –
16.375 крб.; 1952 р. – 19.146 крб.; 1953 р. –
20.170 крб.; 1954 р. – 24.610 крб.; 1958 р. –
20.030 крб.
Основну частину своїх прибутків монастирі
отримували від проведення богослужінь. У По-
чаївській Лаврі прибуток від церковних прино-
шень у 1950 р. становив 321 000 крб., в 1951 р. –
371 00 крб. У 1962 р. загальна сума фінансових
надходжень у Корецький жіночий монастир ста-
новила 17959 крб. Їх досить велику частину ста-
новили поштові перекази: у 1962 р. – 4503 крб.
(25 %) [16]. У цілому у 1956 р. основні прибутки
західноукраїнських монастирів становили 2438
тис. карбованців, з них із сільського господар-
ства було отримано 771 тис. крб., із церковних
служб і пожертвувань – 1667 тис. З усіх мона-
стирських прибутків у західних областях на од-
ного члена обителі припадало по 3400 крб. на
рік, з них від ручної праці і сільськогосподарсь-
ких робіт – по 1070 [18]. Монастирські госпо-
дарства у час повоєнної розрухи та безгрошів’я
сприяли покращенню матеріального добробуту
жителів навколишніх населених пунктів. Так, у
1946 р. у Тернопільській області колгоспникам в
кількох господарствах видали по 5 кг. зерна і по
1 крб. грішми за 1 трудодень. На 1 трудодень
треба було працювати 3-4 календарні дні, а отже
за рік селянину нараховували близько 100 тру-
доднів, за що він отримував лише 500 кг зерна і
100 крб. [18].
У Почаївській Лаврі мали можливість заро-
бітку біля 250 найманих працівників. Вона
утримувала інженера-будівельника, прораба, се-
кретаря, чотирьох шоферів, спеціального екс-
курсовода. Монастир забезпечував своїх пра-
цівників дворазовим харчуванням і виплачував
заробітну плату в розмірі 150-200 крб. на мі-
сяць, залежно від кваліфікації.
Лавра мала майстерню із виготовлення сві-
чок, іконок і хрестиків, свою позолотну та ху-
дожню майстерню, в яких виготовлялись ікони
та здійснювалась їх позолота. Вона надавала до-
помогу транспортом, будівельними та іншими
матеріалами місцевим почаївським організа-
ціям, за що її намісник, архімандрит Севастіан,
неодноразово отримував подяки [19].
Господарська діяльність православних монастирів
на західноукраїнських землях у 40-х – 60-х рр. ХХ ст.
107
Результатом росту економічної діяльності
стало зростання монастирського будівництва. Із
середини 1950-х рр. розпочався капітальний ре-
монт архітектурного комплексу Почаївської Лав -
ри. В кінці 1961 р. здивування відрядженого у
Рівненську область Уповноваженого Ради у
справах релігійних культів К. Полонника викли-
кав зовнішній вигляд Корецького монастиря:
“ … Церкви, трапезна, кам’яний мур – капі-
тально відремонтовані, блищать і пахнуть сві-
жою фарбою. В обох церквах монастиря цілком
оновлено стіновий і стельовий розпис. Ремонтні
роботи проведено нещодавно. … монастир елек-
трифіковано. У келії ігуменів встановлено теле-
фон. Монастир придбав легкову машину” [20].
Протягом 1950-х рр. у монастирях Закарпаття
було побудовано 3 каплиці і одну церкву, а також
підсобні приміщення і 12 житлових будинків за-
гальною площею 4200 м. кв. [21].
Одним із досить ефективних знарядь дер-
жави у справі стримування розвитку україн-
ських монастирів, а згодом і їх повної ліквіда-
ції була податкова політика, а також практика
стягнення різноманітних платежів. Значними
були об’єми сільськогосподарського податку.
У 1949-1950 рр. монастирем с. Липча здано дер-
жаві 3400 л молока, 330 кг м’яса, 1860 кг. сіна,
1682 кг зернових, 1170 кг картоплі [22]. По-
чаївська Лавра мала здавати державі 1807 кг
зерна, 8131 кг картоплі, 541,2 кг м’яса, 1238 л
молока в рахунок продовольчого податку. Фак-
тично було здано 1926 кг зерна, 465 кг м’яса,
1249 л молока [23].
Крім того, різні міністерські листи та ін-
струкції збільшували розміри вже встановлених
податків. Так, лист Міністерства фінансів СРСР
№ 25-220 від 2 липня 1956 р. встановив, що мо-
настирі повинні здавати державі картоплю з
усієї монастирської землі, а не з ріллі, як було
раніше [24].
Інколи місцева влада намагалась за рахунок
монастирів виконати план надходження плате-
жів у бюджет і вищестоящі органи змушені були
ставати у таких суперечках на сторону монасти-
рів. Так, у 1959 р, розглянувши заяву Духовного
Собору Почаївської Лаври про те, що колишнє
приміщення монастирського готелю використо-
вується під житло монахів і Лавра не має від
нього оподаткованих прибутків, обласний фіна-
нсовий відділ дав розпорядження Почаївському
райфінвідділу зменшити авансові платежі при-
буткового податку, пред’явлені в 1959 р., на суму
126905 крб. [25]. В кінці 1950-х рр. М.С. Хру-
щов активно шукав джерела поповнення дер-
жавного бюджету. Одним з таких джерел стало
пограбування Церкви. Відповідно до вказівок
ЦК КПРС і самого Хрущова, у 1958 р. Рада Мі-
ністрів СРСР прийняла перші антицерковні по-
станови: № 1259 “Про монастирі в СРСР” та
№1260 “Про оподаткування прибутків підпри-
ємств єпархіальних управлінь, а також доходів
монастирів”.
Постанова № 1159 РМ СРСР зобов’язувала
Ради Міністрів союзних республік у 6-и місяч-
ний строк вивчити питання скорочення кілько-
сті монастирів. Монастирям заборонялось ви-
користовувати найману працю, передбачалось
значне зменшення земельних наділів [26].
Постановою № 1160 РМ СРСР знову вводились
скасовані в 1945 р. податок із будівель і
земельна рента, значно підвищились ставки по-
датку з земельних ділянок. На виконання по-
станов Ради Міністрів СРСР № 1159 “Про
монастирі в СРСР” та № 1160 “Про оподатку-
вання прибутків підприємств єпархіальних
управлінь, а також доходів монастирів” Рада
Міністрів УРСР 1 листопада 1958 р прийняла
відповідні постанови № 1549 та 1550. Слід від-
мітити, що в питанні оподаткування земельних
ділянок союзні республіки мали свободу дій.
Російські монастирі платили 4 тис. крб. за гек-
тар, в Молдавії діяли диференційовані ставки
податку, сума яких, в залежності від району, ко-
ливалась в розмірі від 1,6 тис. до 5 тис. крб. за
гектар [27]. Православні монастирі України
мали платити за гектар землі 2.8 тис. крб. [28].
Для закриття західноукраїнських монастирів
влада активно задіювала економічні методи.
У 1960 р. Почаївській Лаврі було нараховано
додаткову суму податкових платежів за 1959 і
1960 рр. на суму 11 8627 крб., а також аванс за
1961 р. на суму 84420 крб. Від банкрутства
Лавру врятувала дотація Московської Патріар-
хії на суму 170 тис. крб.
Зазнавши невдачі в даному випадку, влада
перейшла до підриву економічної основи мо-
настиря. З користування Лаври вилучили
землю і сад, теплицю, пасіку, водокачку, склад,
легкову та вантажну автомашини, було лікві-
довано майстерню по виробництву свічок та
фотоікон і передано аптекоуправлінню 8 т па-
рафіну та 2,5 т воску. Лаврі заборонили най-
мати робітників для майстерень та сільсько-
господарських робіт.
1’2013Петро Киричевський
108
Весною 1962 р. у громади Корецького мона-
стиря відібрали сад, в якому була пасіка на
36 вуликів, парники з розсадою, сарай для
збереження сіна і солому, було відібрано город
площею 2,5 га [29]. Мукачівський монастир до
1949 р. мав 47 га землі сільськогосподарського
призначення, після 1949 р. монастирю було за-
лишено 22 га землі, у 1959 р. вся монастирська
земля була відібрана, черницям було залишено
2 га заболоченої, непридатної до обробітку
землі. Ігуменя монастиря з цього приводу була
змушена звертатись до керівництва Ради у
справах РПЦ. Справа ця отримала позитивне
вирішення [30]. Проте влада у своїй економіч-
ній політиці, спрямованій на підрив мона-
стирської економіки, не врахувала того, що най-
важливішою умовою економічного розквіту
монастирів часто була всенародна повага і
шана до монастирських святинь. Монастирські
громади завжди мають високий рівень благо-
дійної підтримки – свого роду безвідплатних
субсидій.
Не маючи змоги позбавити монастирі під-
тримки віруючих, влада намагалась якомога
більше обмежити її. Була розпочата боротьба
із поштовими переказами на монастирі. Скоро-
тились грошові перекази Почаївській Лаврі.
Якщо в 1959 році Почаївській Лаврі було пере-
раховано (в нових грошах) 92 тис. крб., в
1960 р. – 68 тис. крб., то в 1961 р. 50 тис. За
1959 р. загальний прибуток Лаври становив
(старими грішми) 3418340 крб., за 1960 р. –
2049105 крб. [31].
Незважаючи на прикладені зусилля, влада
зуміла тільки ослабити економічну базу захід-
ноукраїнських монастирів, однак повністю
знищити її не змогла. Серед іншого це пояс-
нюється прагненням ченців до аскетизму, об-
меження своїх особистих потреб. Проте така
життєва позиція завжди сприяла росту мате -
ріального благополуччя чернечої громади в ці-
лому.
Таким чином, у 40-і – 60-і рр. ХХ ст. мона-
стирські господарства пережили у своєму ста-
новленні декілька етапів. Швидко оправившись,
завдяки високій ефективності чернечого госпо-
дарювання, від наслідків повоєнної розрухи, мо-
настирські господарства почали нарощувати
об’єми виробництва. Сільськогосподарський
сектор монастирської економіки зіграв певну
роль у забезпеченні країни продуктами харчу-
вання. Значні прибутки від богослужбової та
господарської діяльності дозволили провести
реставраційні роботи в постраждалих від війни
монастирських комплексів, а в ряді випадків
провести нове будівництво
У період ліквідації монастирських госпо-
дарств їх ресурси дозволили державі виконати
ряд господарських завдань. Разом з тим, специ-
фіка монастирського господарювання дозво-
лила ченцям вижити і у цих несприятливих
умовах.
1. Шмелев Г.И. Церковь, общество, госу -
дарство и экономика / Г.И. Шмелев // Россия и сов-
ременный мир. – 2003. – № 2. – С. 28-50.
2. Лаговский, Петр Борисович. Экономичес -
кий механизм деятельности религиозных органи-
заций:на примере Русской Православной Церкви:
Автореф. дисс. канд. эконом наук. М., 2003. – 26 с.
3. Митрохин Н.А. Русская православная цер-
ковь как субъект экономической деятельности /
Митрохин Н.А. // Вопросы экономики. – 2002. –
№ 8. – С. 54-70.
4. А.Н. Кашеваров Экономический аспект ан-
тицерковной кампании советского государства.
1958–1964 гг. / А.Н. Кашеваров // Новейшая исто-
рия России / Modern history of Russia. 2011. –
№1. – С. 123-129.
5. Климент (Вечеря), игум. Хозяйственно-эко-
но мическое положение Православной Церкви в
Украине в ХХ столетии: Дис. … канд. богослов’я. –
К., Свято-Успенская Киево-Печерская Лавра,
2007. – 230 с.
6. Иосиф (Павлинчук), иеромонах. Кишинев-
ско-Молдавская епархия в период с 1944 по
1989 год. // Иосиф (Павлинчук), иеромонах. –
Ново-Нямецкий монастирь, 2004. – С. 224.
7. Держархів м. Києва (далі – ДА м. Києва),
ф. Р-1, оп. 7с, спр. 11, арк. 79.
8. Центральний державний архів вищих орга-
нів влади та управління України (далі – ЦДАВО
України), ф. 4648, оп. 1, спр. 157, арк. 11.
9. ДА м. Києва, ф. Р-1, оп. 7с, спр. 11, арк. 80.
10.Поточний архів Почаївської Лаври.
11. Васильева O.Ю. Судьбы русских монасты-
рей в XX веке / Васильева O.Ю. // Монашество и
монастыри в России XI–XX века: исторические
очерки. – М.: “Наука”. – C. 340.
Джерела та література
Господарська діяльність православних монастирів
на західноукраїнських землях у 40-х – 60-х рр. ХХ ст.
109
12.Сборник законов СССР и указов Прези-
диума Верховного Совета СССР. 1938 г. – июль
1956 г. / под ред. к.ю.н. Мандельштам Ю.И. – М.:
Государственное издательство юридической лите-
ратуры, 1956. – С. 321-326.
13.ЦДАВО України, ф.4648, оп. 1, спр. 1,
арк. 126.
14.Державний архів Закарпатської області
(далі – ДАЗО), ф. Р – 1490, оп. 4 д, спр. 24, арк. 5.
15.ДАЗО, ф.Р – 1490, оп. 4 д, спр. 24, арк. 9.
16.Державний архів Рівненської області,
ф. Р-204, оп. 11, спр. 573, арк. 46.
17.Центральний державний архів громадських
обєднань України (далі – ЦДАГО України). – ф. 1,
оп. 24, спр. 4263, арк. 233.
18.Соціалістичні перетворення в західних об-
ластях Української РСР 1939 – 1979: Збірник до-
кументів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1980. –
С. 156 – 157.
19.ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 2476,
арк. 192.
20.Там само, оп. 24, спр. 5408, арк.193.
21.Православие в Молдавии: власть, церковь,
верующие. 1940 – 1991: Собрание документов:
в 4 т./ Отв. ред., сост и автор предисл. В. Пасат. –
М: Российская политическая энциклопедия
(РОССПЭН), 2009 – 2010. Т. 2: Православие в
Молдавии: власть, церковь, верующие. 1953 –
1960. – 2010. – С. 513.
22.ДАЗО, ф.Р – 1490, оп. 4 д, спр. 24, арк. 4.
23.ЦДАВО України, ф. 4648, оп. 1, спр. 157,
арк. 4.
24.Поточний архів Почаївської Лаври.
25.Там само.
26.Баран В. Даниленко В. Держава і церква в
період лібералізації радянського суспільства. /
Баран В. Даниленко В. // Історія України. – 2001. –
№10. – С. 4.
27.Православие в Молдавии … 2 С. 370.
28.ЦДАВО України, ф. 2, оп. 9, т. 4, спр. 4080,
арк. 241-242.
29.Письма патриарха Алексия I в Совет по
делам Русской Православной церкви при Совете
народных комиссаров – Совете Министров СССР.
1945-1970. Том II. // Ляшенко К.Г., Лавинская О.В.,
Орлова Ю.Г. (ред. сост.). – М.: Российская поли-
тическая энциклопедия (РОССПЭН), 2009-2010. –
С. 356.
30.Письма патриарха Алексия … С. 245 – 246.
31.ЦДАВО України, ф. 4648, оп.1, спр. 203,
арк. 1.
Петр Киричевский
Хозяйственная деятельность православных монастырей
на западноукраинских землях в 40-х – 60-х гг. ХХ в.
Статья посвящена исследованию хозяйственной деятельности православных монастырей на
территории УССР в 40-е - 60-е гг. ХХ в. Через анализ соответствующих источников и литературы в работе
рассмотрены социально-экономические и политические предпосылки деятельности монастырей в указанный
период и факторы, которые влияли на состояние монастырских хозяйств.
Ключевые слова: УССР, хозяйственная деятельность, монастыри, монашество, православие.
Petr Kirichevsky
Economic activity of Orthodox monasteries on the territory of Western Ukraine
in 40-s – 60-s of the twentieth century
The paper is devoted to the research of economic activity of Orthodox monasteries on the territory of Western
Ukraine in 40-s – 60-s of the twentieth century. Through analysis of the relevant sources and literature in the paper
the socially -economic and political preconditions of monasteries activity during this period and the factors that in-
fluenced on condition of the monastic farms.
Key words: USSR, economic activity, monasteries, monkhood, Orthodoxy.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166801 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:45:29Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Киричевський, П. 2020-03-03T14:26:16Z 2020-03-03T14:26:16Z 2013 Господарська діяльність православних монастирів на західноукраїнських землях у 40-х–60-х рр. ХХ ст. / П. Киричевський // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 103-109. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166801 94(477)271:332.15(447.8) “1940/1960” Стаття присвячена дослідженню господарської діяльності православних монастирів на території УРСР в 40-х – 60-х рр. ХХ ст. Через аналіз відповідних джерел та літератури в роботі розглянуті соціально-економічні і політичні передумови діяльності монастирів у вказаний період і фактори, що впливали на стан монастирських господарств. Статья посвящена исследованию хозяйственной деятельности православных монастырей на территории УССР в 40-е - 60-е гг. ХХ в. Через анализ соответствующих источников и литературы в работе рассмотрены социально-экономические и политические предпосылки деятельности монастырей в указанный период и факторы, которые влияли на состояние монастырских хозяйств. The paper is devoted to the research of economic activity of Orthodox monasteries on the territory of Western Ukraine in 40-s – 60-s of the twentieth century. Through analysis of the relevant sources and literature in the paper the socially-economic and political preconditions of monasteries activity during this period and the factors that influenced on condition of the monastic farms. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс Господарська діяльність православних монастирів на західноукраїнських землях у 40-х–60-х рр. ХХ ст. Хозяйственная деятельность православных монастырей на западноукраинских землях в 40-х – 60-х гг. ХХ в. Economic activity of Orthodox monasteries on the territory of Western Ukraine in 40-s – 60-s of the twentieth century Article published earlier |
| spellingShingle | Господарська діяльність православних монастирів на західноукраїнських землях у 40-х–60-х рр. ХХ ст. Киричевський, П. Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс |
| title | Господарська діяльність православних монастирів на західноукраїнських землях у 40-х–60-х рр. ХХ ст. |
| title_alt | Хозяйственная деятельность православных монастырей на западноукраинских землях в 40-х – 60-х гг. ХХ в. Economic activity of Orthodox monasteries on the territory of Western Ukraine in 40-s – 60-s of the twentieth century |
| title_full | Господарська діяльність православних монастирів на західноукраїнських землях у 40-х–60-х рр. ХХ ст. |
| title_fullStr | Господарська діяльність православних монастирів на західноукраїнських землях у 40-х–60-х рр. ХХ ст. |
| title_full_unstemmed | Господарська діяльність православних монастирів на західноукраїнських землях у 40-х–60-х рр. ХХ ст. |
| title_short | Господарська діяльність православних монастирів на західноукраїнських землях у 40-х–60-х рр. ХХ ст. |
| title_sort | господарська діяльність православних монастирів на західноукраїнських землях у 40-х–60-х рр. хх ст. |
| topic | Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс |
| topic_facet | Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166801 |
| work_keys_str_mv | AT kiričevsʹkiip gospodarsʹkadíâlʹnístʹpravoslavnihmonastirívnazahídnoukraínsʹkihzemlâhu40h60hrrhhst AT kiričevsʹkiip hozâistvennaâdeâtelʹnostʹpravoslavnyhmonastyreinazapadnoukrainskihzemlâhv40h60hgghhv AT kiričevsʹkiip economicactivityoforthodoxmonasteriesontheterritoryofwesternukrainein40s60softhetwentiethcentury |