Василь Базилевич про причини виникнення руху декабристів
У статті аналізується погляд В. М. Базилевича на причини виникнення руху декабристів.
 Доведено, що його думки були концентрованим виразом думок вчених-декабристознавців часів
 становлення радянського декабристознавства. В статье анализируется взгляд В. М. Базилевича на причины возни...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166807 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Василь Базилевич про причини виникнення руху декабристів / Г. Казьмирчук // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 150-153. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860084491551244288 |
|---|---|
| author | Казьмирчук, Г. |
| author_facet | Казьмирчук, Г. |
| citation_txt | Василь Базилевич про причини виникнення руху декабристів / Г. Казьмирчук // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 150-153. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | У статті аналізується погляд В. М. Базилевича на причини виникнення руху декабристів.
Доведено, що його думки були концентрованим виразом думок вчених-декабристознавців часів
становлення радянського декабристознавства.
В статье анализируется взгляд В. М. Базилевича на причины возникновения движения декабристов.
Доказано, что его выводы били концентрированым изложением мыслей ученых-декабристоведов времен
становления советского декабристоведения.
The article analyzes the V. M. Bazilevich look at the causes of the Decembrist movement. Proved that his conclusions
were concentrating expression of thoughts of scientists-dekabristovedov since the formation of the Soviet
dekabristovedeniya.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:18:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
150
Революційні лютнево-жовтневі потрясіння
1917 р. викликали значні зміни не лише в полі-
тичному, економічному, суспільному та світог-
лядному житті суспільства, але й у долі окремих
людей. Відбулися також разючі зрушення і у
вивченні історичної науки. Новоутворена ра-
дянська держава наполегливо вимагала від до-
слідників вивчати „рекомендовані” теми, на
основі ленінського вчення наростання класової
боротьби – основної рушійної сили розвитку
людського суспільства.
Після виходу друком у 1919 р. наукового до-
слідження “Извет старца Рафаила. Из Киевских
отношений времени Богдана Хмельницкого”, у
творчості Василя Базилевича спостерігається
період застою, що пояснювався новими змінами
політичних домінуючих тенденцій, які були ви-
кликані створенням УРСР. Лише в 1925 р. спо-
стерігається сплеск наукової діяльності вченого,
що вилилося низкою декабристознавчих публі-
кацій. У цьому році святкували столітній юві-
лею з дня повстання таємних товариств декаб-
ристів у Санкт-Петербурзі і на Київщині.
На території України до когорти декабри-
стознавців з повним правом можна віднести
таких науковців, як М. В. Довнар-Запольський,
Д. І. Багалій, В. В. Міяковський, Л. П. Добро-
вольський, Ю. Г. Оксман, Ю. Г. Гермайзе,
П. П. Филиппович, К. Д. Багалій-Татаринова
[12, с. 33–34] та цілої низки видатних україн-
ських істориків, які зробили значний внесок в
розвиток дослідження історії руху декабристів.
Власне ці науковці й стояли біля витоків форму-
вання нового радянського підходу до вивчення
декабристських організацій, саме перед цими
істориками стояло завдання дати оновлену
оцінку діяльності декабристів, спираючись як на
відомі раніше факти та архівні матеріали, так і
на нововиявлені документи, що раніше не вико-
ристовувалися широким загалом науковців
задля збереження тієї надуманої ідеологеми
боротьби декабристів, яка утверджувалася в
Російському суспільстві контролем монаршої
цензури.
Документальна основа статті досить репре-
зентативна. Перш за все це дослідження В. М. Ба-
зи левича, присвячені декабристам. Важливим
методологічним інструментом є співставлення
оцінок українського історика з висновками ро-
сійських декабристознавців.
Українська історіографічна Decembriana з цієї
проблеми має значні здобутки. Праці С. І. Біло-
коня [6], Г. Д. Казьмирчука [13], І. Б. Матяш [16],
Ю. В. Латиша [13], А. В. Сілкіна [25] як і низ -
ка статей та текст кандидатської дисертації
О. В. Вер бового, яка і до сьогодння не реалізо-
вана у монографічне дослідження [7] – вагомий
внесок у вивчення життя й наукової діяльності
краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла,
оригінального декабристознавця В. М. Базиле-
вича. Розвиток вивчення його творчості спону-
кає й Науково-краєзнавча конференція „Грані
таланту та трагізм долі”, у якій брали участь
провідні базилевичознавці України 15 січня
2012 року.
До науковців-декабристознавців пострево-
люційного періоду належить і професор Київсь-
кого університету В. М. Базилевич. Переважно,
Василь Митрофанович акцентував свою увагу
на дослідженні діяльності Південного таємного
товариства, яке поширювало свою діяльність на
території України – "Малоросії", на повстанні
Чернігівського піхотного полку, на перебігу
судового переслідування декабристів та перебу-
ванні членів Південного товариства в сибірсь-
кому засланні. Також науковець не полишав поза
своєю увагою біографічних досліджень окремих
діячів декабристського руху: Рилєєва, Юшнев-
ського, Крюкових, Вольфа, Фаленберга, братів
Борисових. До того ж, Василя Митрофановича
УДК 930(477):929 Базилевич
Григорій Казьмирчук (м. Київ)
ВАСИЛЬ бАЗИЛЕВИЧ
ПРО ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ РуХу дЕКАбРИСТІВ
У статті аналізується погляд В. М. Базилевича на причини виникнення руху декабристів.
Доведено, що його думки були концентрованим виразом думок вчених-декабристознавців часів
становлення радянського декабристознавства.
Ключові слова: Василь Митрофанович Базилевич, декабристознавство.
151
Василь Базилевич про причини виникнення руху декабристів
цілком вірно називають основоположником кра-
єзнавчого напрямку в дослідження руху декаб-
ристів [14, с. 37–39]. Отже, як ми бачимо, Ва-
силь Митрофанович Базилевич залишив по собі
значну кількість досліджень, присвячених руху
декабристів. Ми зробимо спробу проаналізувати
відомі нам роботи науковця та порівняти праці
вченого із іншими дослідниками руху декабри-
стів першої половини XX ст.
Взагалі, декабристознавча проблематика зай-
має чільне місце у науковому доробку В. М. Ба-
зилевича. Так, із близько 40 публікацій, автором
яких виступає Василь Митрофанович, майже 30
належать блоку дослідження руху „Споборників
Святої Волі”. Серед цих праць можна віднайти
як окремі статті, розвідки, видрукувані матері -
али джерельної бази історії діяльності „Апосто-
лів Правди”, так і солідні монографічні видання,
за допомогою яких є змога реконструювати кон-
цепцію декабристознавства Василя Базилевича.
Відразу ж варто зазначити, що Василь Ми-
трофанович Базилевич є представником україн-
ської школи декабристознавства, який акценту-
вав свою увагу на вивченні руху „Апостолів
Правди” на теренах України. Він зазначає, що
науковці, згадуючи про повстання декабристів,
пов'язують його з певною датою – 14 грудня
1825 р. і з певним місцем – Сенатською площею
в Петербурзі. І як наслідок цього, поза увагою
залишається другий виступ декабристів – по-
встання Чернігівського піхотного полку на Київ-
щині. Хоча, як наголошує В. М. Базилевич, деякі
тогочасні історики називають „малоросійське”
повстання декабристів єдиним дійсно збройним
повстанням, причому таким виступом, що був
огорнутий ореолом трагічної величі, коли люди
йшли прямо на загибель, остаточно вирішивши
пожертвувати собою, щоб вказати шлях наступ-
ним поколінням [4, с. 5]. І дійсно, маємо повне
право погодитися з Василем Митрофановичем
щодо того трагізму ситуацію, в яку потрапили
представники Південного товариства перед своїм
виступом. Адже, перед початком повстання вони
залишилися без свого керівника, що був заа-
рештований, без чіткого плану дій, без зв'язків з
іншими членами Товариства. Складається вра-
ження, що декабристи змушені були піти на цей
крок під загрозою арешту. Звісно, можна було не
застосовувати рішучих заходів, щоб не усклад-
нювати свою провину в очах імператора, але, як
на представників Південного товариства, ці дії
носили б зрадницький характер по відношенню
до своїх переконань та відступом перед небез-
пекою, до того ж без прийняття бою, що в свою
чергу для героїв Вітчизняної війни 1812 року
було не прийнятним.
Спроба аналізу формування ідеологічного
підґрунтя декабристів займає одне із чільних
місць у роботах дослідників руху „Споборників
Святої Волі” виокремленного періоду. Передові
люди Росії, надії яких на „перебудову держави”
Олександром І на конституційних засадах не ви-
правдалися, стали створювати таємні організа-
ції, покликані перебудувати державний устрій.
Урядові кола, у свою чергу, все більше й більше
почали опановувати репресивні методи. Це викли -
кало незадоволення різних прошарків російського
суспільства, набували більшого поширення на-
родні рухи, а окремі виступи почали лякати не
тільки уряд Олександра І, а й пев ну частину
вищого стану Росії. „Тоді, – пише В. М. Бази ле -
вич, – зневірившись у тому, що може бути ре-
форма згори, боячись революції знизу, найбільш
поступова частина дворянства вирішила взяти на
себе реформування держави: в столицях і в про-
вінції почали закладатися таємні громади та
гуртки, що ставили собі таке завдання” [3, с. 41].
Поряд з цим дослідник вказує і на виняткову
важливість впливу іноземних чинників. „Пород-
жена за великої французької революції, з книжок
та оповідань чужоземних гувернерів знайома з
її гаслами, військова молодь тієї доби під час
походу за кордон мала змогу ближче й наочніше
довідатися про ті конституційні та революційні
ідеї, що тоді на Заході шумували” [4, с. 6]. В цьо -
му питанні історик дотримується думки про па-
ри тет зовнішніх та внутрішніх чинників.
Варто зазначити, що єдності відносно про-
блеми чинників формування світогляду декабри-
стів у тогочасній історичній декабристознавчій
науці не було. Визначалося кілька напрямків.
Перший з них репрезентувала М. В. Нєчкіна, яка
віддавала перевагу російським факторам. Проте,
вона мала певні відходження від власних пози-
цій, коли розглядаючи ідеологію братів П. Бори-
сова та А. Борисова, справедливо констатувала
вплив „відгомінів французької революції””, які
давали їм більше „свіжих прикладів вольності і
боротьби за неї” [18, с. 19]. Другий напрямок
очолив М. М. Дружинін, що схилявся до винят-
кового впливу суто західноєвропейських чинни-
ків. Третій напрямок представляв М. М. Покров -
ський, який слідом за М. В. Довнар-Запольським
розглядав причини виникнення руху декабристів
1’2013
152
Григорій Казьмирчук
як результат впливу російських та західноєвро-
пейських чинників [8]. Судження М. М. По-
кровського було значним кроком вперед у
розв'язанні спірної проблеми. Воно ж поглиб-
лювало концепцію М. В. Довнар-Запольського,
який розглядав західноєвропейські фактори як
другорядні, підкреслюючи при цьому, що де-
кабристи не були сліпими послідовниками іно-
земних таємних організацій, оскільки одночасно
ставили як політичні, так і культурні завдання
[9, с. 327]. Поруч з В. М. Базилевичем, який виз-
начив економічні проблеми Російської імперії як
одну з причин повстання декабристів [3, с. 42],
окремими аспектами даного фактору займалися
й інші дослідники. Так, М. М. Покровський, а за
ним і Д. І. Багалій, торкаючись проблеми ви-
никнення декабристського руху в цілому, звер-
тали увагу на зростання „російського хлібного
вивозу” [21, с. 14]. Д. І. Багалій стверджував, що
„ціни на хліб – головний двигун виникнення і
розвитку декабристського руху” [2, с. 16]. По-
дібні ж думки висловлював і О. П. Парадиський:
„Як на основну причину послатися на револю-
цію хлібних цін, що виявилась у цю добу” [20, с.
79]. М. І. Яворський висловився стосовно даного
питання досить образно: „Революційна буржуа-
зія, що виховувалась під крилом дворянсько-крі-
посницької системи, годувалася буйно соками її
основи – торговельного капіталу” [26, с. 7]. По-
дібної ж думки дотримується і С. Я. Штрайх:
„декабризм – ідеологія промислового капіталу”.
На думку М. Л. Рубінштейна, передові люди
Росії розуміли, що кріпосне право є головним
гальмом розвитку країни [23, с. 18].
В. М. Базилевич також звернув увагу на зна-
чення масонських лож у формуванні декаб-
ристського руху. Так, він зазначає, що „масон-
ські ложі стали за ядро таємним товариствам.
Немало видатних декабристів були масонами”.
Посилаючись на підрахунки дореволюційних
істориків, зокрема В. І. Семевського, він стверд-
жує, що „23 чоловіки, тобто п'ята частина чле-
нів таємного товариства, що були віддані до
суду, хоч деякий час були масонами” [4, с. 7].
Серед них названі С. Г. Волконський, брати Сер-
гій Іванович та Матвій Іванович Муравйов-Апо-
столи, П. І. Пестель та інші. Зокрема, С. Г. Вол-
конський був членом ложі „Об'єднаних слов'ян”
[4, с. 18]. Думку В. М. Базилевича підтримали й
інші дослідники. Зокрема, Д. І. Дорошенко зая-
вив: „як наслідок цих настроїв російських військ
було поширення в Росії масонських лож”. По-
дібної точки зору дотримувався і С. О. Єфремов,
який твердив, що масонські ложі – це те зерно, з
якого проростають організації з виразним полі-
тичним завданням: Союз порятунку, Союз бла-
годенства, Південне й Північне товариство, а
також Товариство об'єднаних слов'ян – усі вони
вийшли із масонства [11, с. 3–16]. Подібної дум -
ки дотримується і П. М. Мілюков, який написав,
що масонські організації в Росії, „набувши по-
літичного значення", притягували до себе опо-
зиційне налаштовані до уряду Олександра І
освічених людей, підштовхували їх до створення
таємних організацій і "думки про створення вій-
ськової змови” [17, с. 51–52]. Деякі автори також
подають побіжні докази правоприємності ма-
сони – декабристи. В. М. Довнар-Запольський
привів такий приклад: О. С. Пестов, один із чле-
нів Товариства об'єднаних слов'ян, закликаючи
А. В. Вєдєняпіна до вступу в таємну організа-
цію, запитав, чи не хоче останній бути масоном
[9, с. 139–140]. Інша група істориків першої по-
ловини XX ст. вважає, що масонство відіграло
лише другорядну роль у декабризмі. Розглядаючи
діяльність „Апостолів Правди” на Укра їні, фор-
мування їх суспільно-політичної думки, Д. І. Ба-
галій вважав, що масонство є лише одним із його
витоків. Цей висновок більш справедливий,
оскільки спонукає розглядати й інше середовище,
в якому могли формуватися переконання декаб-
ристів. Поруч із цим Д. І. Багалій визнає, що біль-
шість членів таємних декабристських організа-
цій були членами масонських лож [1, с. 99].
Отже, на основі аналізу вище перерахованого
матеріалу, ми можемо констатувати, що про-
блема „Декабристи і масонство” так і не була
розв'язана В. М. Базилевичем та його сучасни-
ками. Залишилося ще багато недослідженого,
зокрема, конкретні зв'язки декабристів з ложами
„вільних каменярів”, що саме дворянські рево-
люціонери взяли із організаційного оформлення
масонів і що нового принесли у створення таєм-
них організацій. На підтвердження того, що ця
проблема ще недостатньо вивчена, свідчать нові
дослідження істориків України і Росії [24, с. 29].
Нагальним завданням сучасного базилеви-
чознавства є активний пошук документальних
матеріалів – листів, рукописів праць, спогадів та
архівних документів В. М. Базилевича, а також
публікація тих, які відклалися у приватних осіб.
Про це свідчить виступ на конференції 15 січня
2012 р. лауреата Державної премії України імені
Тараса Шевченка С. І. Білоконя.
153
Василь Базилевич про причини виникнення руху декабристів
Джерела та література
Григорий Казьмирчук
Василий Базилевич о причинах возникновения движения декабристов
В статье анализируется взгляд В. М. Базилевича на причины возникновения движения декабристов.
Доказано, что его выводы били концентрированым изложением мыслей ученых-декабристоведов времен
становления советского декабристоведения.
Ключевые слова:В.Базилевич, декабристкое движение.
Grigoriy Kazmirchuk
Vasiliy Bazilevich on the Reasons of Decabrists' Movement Origin
The article analyzes the V. M. Bazilevich look at the causes of the Decembrist movement. Proved that his con-
clusions were concentrating expression of thoughts of scientists-dekabristovedov since the formation of the Soviet
dekabristovedeniya.
Key words: Bazylevych Basil Mitrofanovich, study of Decembrists.
1. Багалій Д. Декабристи на Україні // Червоний
шлях. – 1926. – № 1. – С. 9–116.
2. Багалій Д. Уваги до генези декабристського
руху на Україні. – Харків, 1926. – С. 14–39.
3. Базилевич В. М. Восстание Черниговского
полка в 1825–26 г.г.// Из зпохи борьбы с царизмом. –
1926. – № 5 – С. 39–54.
4. Базилевич В. М. Декабристи на Київщині.
1825–1925. – К., 1926. – 64 с.
5. Базилевич В. М. Декабристы. Очерки. І–ІІІ. –
К., 1926. – 48 с.
6. Білокінь С. І. Подвиг науковця // Прапор кому -
нізму. – 1987. – 19 серпня.
7. Вербовий О. В. Наукова та педагогічна ді-
яльність Василя Базилевича // Автореф... дис. канд.
іст. наук. – К., 2004. – 17 с.
8. Довнар-Запольский М. В. Идеалы декабри-
стов – М., 1907. – 423 с.
9. Довнар-Запольський М. В.Тайное общество
декабристов. – М., 1906. – 340 с.
10. Дорошенко Д. Нариси історії України. –
Т. 2.: Від половини XVII ст. – Мюнхен, 1966. –
С. 276.
11. Єфремов С. О. Масони в Україні // Наше ми-
нуле. – 1918. – № 3. – С. 3–16.
12. Казьмирчук Г. Д. Декабристоведение. Итоги
и проблемы. 1917–1993г.г. – К., 1993. – 114 с.
13. Казьмирчук Г. Д., Латиш Ю. В. Українське
декабристознавство. – Черкаси: „Брама”, Видавець
Вовчок О. Ю. – 2002. – 282 с.
14. Казьмирчук Г. Д., Сілкін А. В. Базилевич та
зародження краєзнавчого напрямку в українському
декабристознавстві в 1920-х роках // Всеукраїн.
конферен. "Історичне краєзнавство України: тра-
диції та сучасність". – У 2-х ч. – К., 1997. – Ч. 1. –
С. 37–39.
15. Латиш Ю. В. Університетська Decembrana:
Дослідження руху декабристів у Київському уні-
верситеті / Наук. ред. проф. Г. Д. Казьмирчук. – К.,
2008. – 208 с.
16. Матяш І. Б. Василь Базилевич: грані таланту
й трагізм долі // Особа в українській архівістиці.
Біографічні нариси. – К., 2001. – С.103–116.
17. Милюков П. Н. Роль декабристов в связи по-
колений // Голос минувшего на чужой стороне. –
1926. – № 2. – С. 51–52.
18. Нечкина М. В. Общество соедененных сла-
вян. – М., Л., 1927. – 245 с.
19. Парадизов П. Декабристы. – Харьков, 1930. –
120 с.
20. Парадиський О. "Декабристи" в школі //
Путь просвещения. – 1925. – № 11. – С. 77–85.
21. Покровский М. Очерки по истории револю -
ционного движения в России ХІХ–ХХ в.в. – М.;
Л., 1927. – С. 14.
22. Прєсняков А. Е. 14 декабря 1825 г. – М.; Л.,
1926. – 226 с.
23. Рубинштейн Н. Л. Зкономическое развитие
Рос сии в начале XIX века, как основа движения де -
каб ристов // Каторга й ссылка. – 1925. – № 21. – С.
9–34.
24. Серков А. Й. Масонство на Украине в пер -
вой четверти XIX века и движение декабристов //
Декабристские чтения. – Вып. II. – К., 1989. – С. 29.
25. Силкин А. В. К вопросу о ранних тайных
общест вах, основанных братьями Борисовыми //
Декабристские чтения. – Вып. V. – К., 1991. –
С. 155–156.
26. Яворський М. І. Основи декабризму на
Україні // Повстання декабристів на Україні. – Хар-
ків, 1926. – С. 7–42.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166807 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:18:43Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Казьмирчук, Г. 2020-03-03T14:27:17Z 2020-03-03T14:27:17Z 2013 Василь Базилевич про причини виникнення руху декабристів / Г. Казьмирчук // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 150-153. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166807 930(477):929 Базилевич У статті аналізується погляд В. М. Базилевича на причини виникнення руху декабристів.
 Доведено, що його думки були концентрованим виразом думок вчених-декабристознавців часів
 становлення радянського декабристознавства. В статье анализируется взгляд В. М. Базилевича на причины возникновения движения декабристов.
 Доказано, что его выводы били концентрированым изложением мыслей ученых-декабристоведов времен
 становления советского декабристоведения. The article analyzes the V. M. Bazilevich look at the causes of the Decembrist movement. Proved that his conclusions
 were concentrating expression of thoughts of scientists-dekabristovedov since the formation of the Soviet
 dekabristovedeniya. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство До 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича Василь Базилевич про причини виникнення руху декабристів Василий Базилевич о причинах возникновения движения декабристов Vasiliy Bazilevich on the Reasons of Decabrists' Movement Origin Article published earlier |
| spellingShingle | Василь Базилевич про причини виникнення руху декабристів Казьмирчук, Г. До 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича |
| title | Василь Базилевич про причини виникнення руху декабристів |
| title_alt | Василий Базилевич о причинах возникновения движения декабристов Vasiliy Bazilevich on the Reasons of Decabrists' Movement Origin |
| title_full | Василь Базилевич про причини виникнення руху декабристів |
| title_fullStr | Василь Базилевич про причини виникнення руху декабристів |
| title_full_unstemmed | Василь Базилевич про причини виникнення руху декабристів |
| title_short | Василь Базилевич про причини виникнення руху декабристів |
| title_sort | василь базилевич про причини виникнення руху декабристів |
| topic | До 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича |
| topic_facet | До 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166807 |
| work_keys_str_mv | AT kazʹmirčukg vasilʹbazilevičpropričiniviniknennâruhudekabristív AT kazʹmirčukg vasiliibazilevičopričinahvozniknoveniâdviženiâdekabristov AT kazʹmirčukg vasiliybazilevichonthereasonsofdecabristsmovementorigin |