Краєзнавча складова в науковій діяльності Василя Базилевича

Проаналізовано наукову діяльність В. М. Базилевича на ниві українського краєзнавства. Висвітлено основні напрямки краєзнавчих студій науковця та його практичний внесок у вивчення та збереження історичних пам'яток України....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Краєзнавство
Дата:	2013
Автори:	Вербовий, О., Савченко, Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2013
Теми:	До 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166808
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Краєзнавча складова в науковій діяльності Василя Базилевича / О. Вербовий, Г. Савченко // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 154-158. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860239237585043456
author	Вербовий, О. Савченко, Г.
author_facet	Вербовий, О. Савченко, Г.
citation_txt	Краєзнавча складова в науковій діяльності Василя Базилевича / О. Вербовий, Г. Савченко // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 154-158. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Краєзнавство
description	Проаналізовано наукову діяльність В. М. Базилевича на ниві українського краєзнавства. Висвітлено основні напрямки краєзнавчих студій науковця та його практичний внесок у вивчення та збереження історичних пам'яток України.
first_indexed	2025-12-07T18:28:16Z
format	Article
fulltext	154 Проблеми краєзнавства на сучасному етапі розвитку вітчизняної історичної науки віді- грають дедалі вагомішу роль. Дослідження ре- гіональної історії являють собою базу для вив- чення загальної історії України. І щораз більше стають актуальними розвідки стосовно наукових досягнень окремих представників краєзнавчого руху України. Постать професора Київського університету, непересічного історика першої половини ХХ ст. Василя Митрофановича Базилевича привертала увагу науковців. Першим, хто звернувся до вив- чення біографії В. М. Базилевича, був відомий український історик С. І. Білокінь, який у 1987 р. видрукував статтю про біографію науковця, про - аналізувавши його тернистий життєвий шлях [15]. В кінці 1980-х – на початку 1990-х рр. були опубліковані статті та кілька монографій д. і. н. Г. Д. Казьмирчука, в яких, аналізуючи процес становлення радянського декабристознавства у 1917-1935 рр., розкривався і науковий доро- бок В. М. Базилевича [16, с. 40-61; 17, с. 5-21]. У 1997 р. Г. Д. Казьмирчуком було видруковано монографію, в якій вперше зроблено спробу реконструювати наукову біографію провідних декабристознавців 1920-х рр. в Україні, у тому числі й В. М. Базилевича [18]. В 1995 р. вийшло кілька праць А. В. Силкіна. В одній із них, було досліджено студентські ро - ки В. М. Базилевича і безпосередньо закценту- вано увагу на його участі в наукової діяльності історико-етнографічного гуртка М. В. Довнар- Запольського, що функціонував у Імператорсь- кому Університеті Святого Володимира [21, с. 80-86]. У 1999 р. було опубліковано низку ста- тей д. і. н. І. Б. Матяш щодо вивчення життєвого шляху В. М. Базилевича. Зокрема, у ґрунтов- ному біографічному довіднику, присвяченому українським архівістам, було опубліковано статтю-довідку про В. М. Базилевича. Робота містить загальну характеристику життєвих віх українського історика і акцентує увагу на діяль- ності Василя Митрофановича на ниві теоретич- ного та практичного архівознавства [22, с. 29-32]. Іншим дослідженням І. Б. Матяш є виокрем- лена робота про В. Базилевича у збірці статей, присвячених представникам архівної справи. У зазна ченій праці подаються короткі відомості щодо батьків українського історика, періоду його навчання в І Київській чоловічій гімназії та Університеті Святого Володимира а також визначається тематика його наукових інтересів [24, с. 103-116]. Дана робота була також розши- рена і доповнена у публікаціях на сторінках фа- хових періодичних видань [23, с. 123-124]. Отже, можемо зауважити, що життєвий шлях і наукова діяльність В. М. Базилевича були до- сить ґрунтовно досліджені цілою низкою про- відних історіографів України. Поруч із цим, слід зазначити, що увага, переважним чином, зверта- лася на такі напрямки діяльності В. М. Базиле- вича, як декабристознавство та архівознавство. Краєзнавча ж робота вченого досить довгий час перебувала на периферії досліджень сучасних вітчизняних істориків та потребуває спеціалізо- ваного дослідження. Однак, саме краєзнавча діяльність була однією з провідних напрямків роботи В. М. Базилевича впродовж усього його життя. Ще в 1911 р. В. Ба- зилевич, ставши кореспондентом газети “Кие- влянин”, [24, с. 102] опублікував низку статей, у яких торкнувся проблеми краєзнавства. [3,арк. 16]. В 1912 р. була надрукована об’ємна стаття, в якій висвітлювалася поїздка гімназистів та студентів Імператорського Університету Свя того Володимира на героїчне поле Берестейської битви 1651 р. В. Базилевич детально описав освя - чення церкви, що була побудована у селі Острова УДК 930(477):929 Базилевич Олексій Вербовий, Григорій Савченко (м. Київ) КРАЄЗНАВЧА СКЛАдОВА В НАуКОВІЙ дІЯЛЬНОСТІ ВАСИЛЯ бАЗИЛЕВИЧА Проаналізовано наукову діяльність В. М. Базилевича на ниві українського краєзнавства. Висвітлено основні напрямки краєзнавчих студій науковця та його практичний внесок у вивчення та збереження історичних пам’яток України. Ключові слова: декабристознавство, журналістика, історіографія, Київський університет, краєзнавство, пам’ятки культури. 155 Краєзнавча складова в науковій діяльності Василя Базилевича на знак пошани та вікової вдячності нащадків по- леглим православним воякам, які наклали голо- вою заради ідеї незалежності України. Автор за- мітки повідомив читачів, що від студентства про значення цієї славетної події в історії нашої Бать- ківщини мав промову С. Грушевський [7, с. 2]. На ниві ж наукового краєзнавства В. М. Бази- левич активізував свою діяльність в післярево- люційний період. Зокрема, він стояв біля витоків краєзнавчого напрямку в українському декабри- стознавстві [20, с. 37-39]. У листі про завдання місцевих архівів до сторічного ювілею повстання декабристів науковець вказував на необхідність «вивчення місцевостей, пов’язаних з декабриста - ми, будинків, де вони жили або збирались, їхніх реліквій і портретів», пропонував архівістам «зайнятися матеріалами про пере бування декаб- ристів у Тульчині» [8, с. 14-17]. В. М. Базилевич і сам чимало зробив у цьому напрямку. У 1925- 1926 рр. він організував виставку «Декабристи» в Музеї війни та революції [5, с. 1-2]. Краєзнавець показав зв’язок діяльності “Провісників Сво- боди” з багатьма населеними пунктами Київ- щини, відтворивши карту повстання Чернігівсь- кого піхотного полку. «Тіль ки такою місцевою «краєзнавчою» роботою можна виявити нові дані для вивчення історії декабристів і слідів їх в тій чи іншій місцевості», зазначав дослідник [8, с. 15]. Так, у Василькові не збереглося жодно - го міщанського будинку доби декабристів. Буди- нок урядових установ, натомість, мав всі риси ар- хітектури 1820-1830-х рр. «У ньому, припускав В. М. Базилевич, декабристи даремно шукали пол кового ад’ютанта Павлова, і це потім дало привід звинувачувати їх, що вони хотіли пограбу- вати скарбницю». До початку ХІХ ст. відноситься й будівля в’язниці, але історик не знав, чи хтось із декабристів був тут ув’язнений. Він за зна чає, що майдан Т. Шевченка (колишній Соборний) – місце, де почався виступ Чернігівського полку, «не має ніяких слідів старовини» [9, с. 49]. В. М. Базилевич дослідив і декабристські міс - ця у Кам’янці, де була розташована одна із управ Південного товариства. У 1920-х рр. автор зазна- чає, що «давно вже немає величезного панського будинку – він стояв пусткою після 1825 р.; на йо - го місці виріс сад. Немає й флігеля, де прожива - ли гості і серед них декабристи. Не зберігся й бу динок більярдної, де збиралися декабристи, де молодь, підглядаючи в дірочку в замку, ба- чила «куче рявого поета» [9, с. 50] (О. С. Пуш- кіна – авт.). У 1925 р. В. М. Базилевич визначив місце - знаходження братської могили декабристів І. І. Муравйова-Апостола, А. Д. Кузьміна і М. О. Щепилли в кургані «у старого виїзду з села (Триліс – авт.) на перехресті доріг, у так зва- ного Корчієвського цвинтаря». На жаль, курган був розкопаний влітку 1924 р., коли копа ли гли - ну. Тут було знайдено 4 скелети. «Череп одного з них був дуже попсований, череп другого мав дірку від кулі», зауважує В. М. Базилевич. Він припускає, що перший з них належав А. Д. Кузь- міну, а другий І. І. Мурав йову-Апостолу [9, с. 51]. В. М. Базилевичу належить також коротенька стаття про будинок генерала М. М. Раєвського у Києві, який розташований на розі вул. Гру- шевського 14 і Садової 1, і який вчений називає “будинком декабристів”. Тут у 1820-х рр. відбу- валися засідання ложі “Об’єднаних слов’ян”, а потім збиралися декабристи. В. М. Базилевич зазначає, що у ті часи будинок мав критий балкон з колонами, з банею в класичному стилі. Наприкінці ХІХ ст. його фасад з боку вул. Гру- шевського було обкладено цеглою і перебудо- вано. У 1925 р. на будинку з’явилася таблиця «Тут збиралися декабристи», [10, с. 33-34] яка знаходиться там і досі. В. М. Базилевич висловлював хвилювання з приводу аварійного стану, в якому опинився бу ди нок П. І. Пестеля в Тульчині, і звертався до Туль чинської окружної інспекції народної освіти з проханням вжити всіх можливих заходів «для збе реження цього історичного будинку» [1, арк. 98]. Дослідник також писав про місцез- находження і долю тульчинських будинків, у яких жив О. П. Юшневський [12, с. 47]. Існує і кілька суто краєзнавчих праць В. Бази - левича. Зокрема, можна відзначити спільну працю В. М. Базилевича та М. К. Шарлеманя щодо історичної минувшини Києва. [10, с. 5-34] У даній роботі В. М. Базилевич виступає в ролі екскурсовода, проводячи читачів не лише пам’ят- ними місцями Києва даного періоду, а й нама- гаючись провести екскурс в сиву давнину. Василь Митрофанович, як зазначали його сучасники, був закоханий у своє місто, знав кож- ний його куточок, кожний пам’ятний будинок, історію кожної вулиці. Дана робота не є безпосередньо науковим дослідженням історії столиці Української дер- жави, являючись допоміжним посібником для тих лю дей, які цікавляться історією рідного міста. Василь Митрофанович проводить коротку 1’2013 156 Олексій Вербовий, Григорій Савченко характеристику епох в історії славного міста, розпочинаючи свої дослідження із періоду ви- никнення Києва. В. М. Базилевич проводив і активну краєзна- вчу роботу, збираючи матеріали з історії Києва та Київщини. Стосовно даного напрямку наукової ді - яльності, то варто зазначити, що сучасники вважа - ли його одним із найбільш обізнаних вчених, що досліджували історію Києва. Дійсно, В. М. Ба зи- левич любив це чудове місто, овіяне величезною кількістю таємничих історичних легенд, що так і кличуть до себе дослідників безліччю романтич- них подій зі своєї більш ніж півторатисячоліт ньої історії. В. М. Базилевич знав майже кожен куто- чок Києва, кожен його старовинний будинок. Його товариш М. П. Алєксєєв, літературознавець та академік Академії наук СРСР влучно і точно визначив ставлення В. Базилевича до історичної минувшини свого улюбленого міста: «Це була його спеціальність і пристрасть» [6, арк. 2]. Наведемо ще один приклад – лист Ніни Вол- кович із Москви, яка повідомляла Василя Ми- трофановича про значну зацікавленість багатьох членів московських товариств «Древняя Мо- сква» та «Изучение русской усадьбы» історією та сучасним виглядом історичних пам’яток Києва. Вона просить В. М. Базилевича показати давній Київ москвичам, що налаштовані спеці- ально приїхати у місто на екскурсію. Н. Волко- вич висловила вибачення у листі, що не має змоги організувати спільну, загальну екскурсію, а тому просила дозволу направляти до Василя Митрофановича одинаків-екскурсантів або ма- ленькі групи. Особливо московська краєзнавець наголошувала, що ніхто, окрім нього не зможе продемонструвати в усій красі та величі «улюб- лений Город» В. М. Базилевича [6, арк. 2-зв.]. Як краєзнавець, В. Базилевич за дорученням Всеукраїнського Бюро краєзнавства та Історич- ного товариства Нестора-літописця при ВУАН, брав активну участь у роботі 2-ої Краєзнавчої конференції, яка проходила у Москві 9-14 грудня 1924 р., на якій виступив із повідомленням «Крає - знавчі історико-культурні екскурсії». В тому ж таки 1924 р. В. М. Базилевич виступив одним із організаторів 1-ої екскурсійно-краєзнавчої кон- ференції в Києві, де виголосив дві доповіді. Вод- ночас, він брав участь у діяльності київських наукових осередків, де зачитав декілька десят- ків доповідей, займався діяльністю, пов’язаною з охороною пам’яток культури у Києві та на Київщині [1, арк. 59-60-зв.]. Паралельно з приватним вивченням історич- ної минувшини Києва та Київщини, В. Базиле- вич працював і в ряді державних установ, які займалися дослідженням цієї ж проблематики. Як зазначає І. Б. Матяш, у квітні – серпні 1919 р. В. М. Базилевич працював секретарем Архео- графічної секції підвідділу по ліквідації майна церков та релігійних товариств при Колегії со- ціального забезпечення Київського виконавчого комітету. Результатом обстеження працівниками археографічної секції архівів і бібліотек мона- стирів, церков, інших релігійних закладів Києва та його околиць, а загалом налічувалося 23 мо- настиря, стала ґрунтовна довідка про стан їхніх архівів та бібліотек. Зокрема, було встановлено наявність 300 000 одиниць зберігання у архіві Київської духовної консисторії, 22 291 одинця зберігання у архіві Києво-Печерської лаври, від- сутність опису або каталогу в архіві Братського монастиря, Київського Пустинно-Микільського монастиря, майже повне знищення архіву ду- ховної семінарії солдатами, які розміщувалися в її приміщенні у 1918-1919 рр., знищення архіву і бібліотеки Свято-Троїцького монастиря під час вибуху у Звіринці та пожежі, що виникла після цього 6 червня 1918 року [24, с. 107-108]. Наступним етапом краєзнавчої діяльності В. М. Базилевича було його призначення на по- саду голови Шляхового Бюро Краєзнавства при Відділі Освіти Південно-Західної залізниці в 1926 р. [19, с. 43] Але пропрацював Василь Ми- тро фанович на цій посаді не вельми довго, оскіль - ки на початку 1927 р. був заарештований Київ - ським окружним відділом ДПУ за звинуваченням у контрреволюційній діяльності [4, арк. 11]. Після звільнення В. М. Базилевич отримав можливість і надалі проводити свою наукову ді- яльність. У 1927 р. він навіть отримав премію «НКПросу» за працю «Декабристи на Україні». В цьому ж році Василь Митрофанович розпочи- нає роботу в Київській крайовій інспектурі куль- тури та природи. 5 липня 1927 р. В. М. Базиле- вич написав заяву з проханням надати йому посаду секретаря Київської Інспектури по охо- роні пам’яток історії та культури. [1,арк. 58] На- ступного дня Київський крайовий інспектор по охороні пам’яток культури Ф. Ернст направив до Укрнауки лист, в якому доводив до відома пра- цівників вище згаданої організації, що згідно з про ханням секретаря комісії Г. А. Адольфа, остан - нього було звільнено з цієї посади і на його місце було запрошено професора В. М. Базилевича. 157 Краєзнавча складова в науковій діяльності Василя Базилевича Керівництво «Комісії...», в свою чергу, просило затвердити її рішення щодо кадрових змін. 28 липня 1927 р. Укрнаука надіслала своє під- твердження щодо прийняття на посаду секре- таря «Великої Київської Крайової Комісії по охороні пам’яток культури» Василя Митрофа- новича Базилевича [1, арк. 55-56]. Робота на цій посаді була однією із найціка- віших у житті В. М. Базилевича. Саме тут він зробив чи не найбільший свій внесок у розвиток історичної науки, в збереження найцінніших пам’яток культури та історії нашого наро ду. На- ведемо лише кілька прикладів із бага то чи - сельних справ, якими займалися представники Інспектури. В 1928 р. під загрозою знищення опинився будинок П .І. Пестеля – провідника Південного таємного товариства декабристів. Першою реакцією на дану подію була телеграма голови секції вивчення декабристів товариства політкаторжан Віри Фігнер, адресована народ- ному комісарові освіти Української РСР М. Скрипнику, у якій вимагалося вжити термі- нових заходів щодо припинення руйнування історичних пам’яток у Тульчині [2, арк. 10]. М. Скрипник відреагував оперативно і в той же день, 17 травня 1928 р., було прийнято поста- нову, в якій пропонувалося зав. Укрнаукою Озер ському дати вказівки на місце окр. Інспек- турі негайно перевірити стан колишнього помеш- кання лідера декабристів і негайно повідомити Всеукраїнську філію Товариства політкаторжан стосовно заходів, які потрібно вжити для ре- ставрації даної споруди [2, арк. 9]. Далі, відпо- відно до норм бюрократичної діяльності, справу було передано уже безпосередньо виконавцям наказу – Київській крайовій інспектурі по охо- роні пам’яток природи та культури [2, арк. 8]. На місце подій було надіслано В. М. Базиле- вича, який отримав доручення з’ясувати сучас- ний стан будинку, де раніше мешкав П. І. Пе- стель. Прибувши до Тульчина, В. М. Базилевич визначив, що дійсно мала місце руйнація пев- них частин споруди [2, арк. 21-25]. За його іні- ціативи були відразу ж залучені до співпраці відповідні організації, що допомогло відновити за досить короткий відрізок часу первісний виг- ляд історичної пам’ятки, [2, арк. 20] про що було негайно повідомлено Всесоюзне товари- ство політкаторжан [2, арк. 28]. Крім цього, у липні 1927 р. В. М. Базилевич разом із Ф. Л. Ернстом відвідав м. Батурин з метою розслідування справи про порушення поховання останнього гетьмана України К. Ро- зумовського. Вони перевірили стан гетьман- ського палацу в Батурині, палаців Потоцького в Тульчині й Браницької в Білій Церкві, порушили клопотання про спорудження пам’ятника на брат ській могилі декабристів у с.Триліси, а та - кож у с. Вороньки на Чернігівщині, де був має- ток С. Г. Волконського [1, арк. 59]. В. М. Базиле - вич і Ф. Л. Ернст ініціювали численні звернення і клопотання, зокрема, «Про ремонт і звільнення від податків Миколаївського кафедрального військового собору» від 23 лютого 1928 р., «Про бережливе ставлення до історичних назв вулиць м. Києва» від 24 лютого 1928 р. [1, арк. 55-59-зв.]. Та, необхідно визнати, що не завжди праців- ники Київської крайової інспектури по охороні пам’яток культури та природи могли подолати бюрократично-ідеологічні пере пони радянської системи. Зокрема, напровесні 1931 р. в присут- ності працівників Інспектури було побито та знищено різний іконостас ХVІІ ст. в головній церкві Межигірського монастиря, який мав величезне духовне, історичне та культурне значення для українського народу. Як згодом зазначав В. М. Базилевич, дана подія, яка від- булася напередодні великого християнського свята Пасха, викликала хвилю незадоволення як серед працівників зазначеної організації, так і мешканців навколишніх населених пунктів [3, арк. 29]. Останній період наукової діяльності В. М. Ба- зилевича тісно переплетений із окремими роз- відками стосовно історії Таганрогу, в якому науковець проживав після звільнення із таборів ГУТабу. Саме тут вийшли невеличкі розвідки стосовно перебування у даному місті поета Пушкіна [13] та декабриста Тізенгаузена. [14] Таким чином, можемо зробити висновок, що однією із найважливіших проблем дослідження В. М. Базилевича була тематика краєзнавства, яка посідає важливе місце в сфері його науко- вих інтересів. Його діяльність на адміністра- тивних посадах закладів охорони пам’яток історії і культури є, на наш погляд, взірцем шанобливого ставлення до минулого рідного народу і дає всі підста ви вважати вченого одним із фундаторів і най талановитіших діячів крає - знавчого руху в Укра їні 1920-х рр. Слід заува- жити, що окремого дослідження потребує ана- ліз діяльності В. М. Базилевича під час його «таганрогського періоду» на ниві практичного краєзнавства. 1’2013 158 Олексій Вербовий, Григорій Савченко 1. Центральний державний архів вищих орга- нів влади та управління України (далі – ЦДАВО України), ф. 166, оп. 6, спр. 9410. 2. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 9429. 3. Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі – ЦДАГО України), ф. 263, оп. 1, спр. 5530. 4. ЦДАГО України, ф. 263, оп. 1, спр. 66177. 5. Центральний державний історичний архів України в м. Києві (далі – ЦДІАК України), ф. 833, оп. 1, спр. 5. 6. ЦДІАК України, ф. 833, оп. 1, спр. 13. 7. Б-ь. (Базилевич В. М. – авт.). На «козацьких могилах» // Киевлянин. – 1912. – № 145. – С. 2. 8. Базилевич В. М. Задачи местных архивов к юбилею декабристов / В. М. Базилевич // Черво- ний архівіст. Бюлетень Київського Губ. Архівного Управління. – 1925. – № 1 (2). – С. 15-17. 9. Базилевич В. М. Декабристи на Київщині. 1825-1925 / В. М. Базилевич. – К., 1926. – 64 с. 10. Базилевич В. М., Шарлемань М. К. … Київ / В. М. Базилевич, М. К. Шарлемань. – К., 1928. – 44 с. 11. Базилевич В. Будинок декабристів / В. Бази- левич // Київ. Провідник / За ред. Ф. Л. Ернста. – К., 1930. – С. 433-434. 12. Базилевич В. М. Декабрист О. П. Юшнев- ський. Спроба біографії / В. М. Базилевич // Декабристи на Україні. – Т. 2. – К., 1930. – С. 35-64. 13. Базилевич В. М. Пушкин в Таганроге. [Памятка] / В. М. Базилевич. – Таганрог, 1940. – 10 с. 14. Базилевич В. Декабрист в Таганроге / В. Ба- зилевич // Таганрогская правда. – 1940. – 20 сен- тября. 15. Білокінь С. Подвиг науковця / С. Білокінь // Прапор комунізму. – 1987. – 19 серпня. – № 191. 16. Казьмирчук Г. Д. Становлення радянського декабристознавства (1917 – перша половина 30-х років) / Г. Д. Казьмирчук // Актуальні проблеми вітчизняної історії ХVIII-ХХ століть. – К., 1990. – Вип. 1. – С. 40-61. 17. Казьмирчук Г. Д. Повстання декабристів у висвітленні радянською літературою (1917 – пер- шої половини 1930-х років) / Г. Д. Казьмирчук // Декабристские чтения: Программа и материалы Пятой Всеукраинской научно-теоретической кон- ференции. – К, 1991. – Вып. V. – С. 5-21. 18. Казьмирчук Г. Д. «Апостоли правди»: Рух декабристів в історичній літературі 1917 – пер- шій половині 30-х років / Г. Д. Казьмирчук. – К., 1997. – 209 с. 19. Казьмирчук Г. Д. Історіографія руху декаб- ристів: Курс лекцій для студентів історичних фа- культетів / Г. Д. Казьмирчук. – К., 2000. – Ч. 2.: Становлення радянського декабристознавства (1917 – перша половина 1930-х рр.). – К.; Черкаси, 2001. – 239 с. 20. Казьмирчук Г. Д., Сілкін А. В. Базилевич і зародження краєзнавчого напрямку в українському декабристознавстві / Г. Д. Казьмирчук, А. В. Сіл- кін // VІІ Всеукр. конф. «Історія краєзнавства в Україні: традиції і сучасність». – К., Черкаси, 1995. – Ч. 1. – С. 37-39. 21. Казьмирчук Г. Д, Сілкін А. В. М. В. Довнар- Запольський як декабристознавець / Г. Д. Казь- мирчук, А. В. Сілкін // Український історичний журнал. – 1995. – № 1. – С. 80-86. 22. Матяш І. Базилевич Василь Митрофано- вич / І. Матяш // Українські архівісти. Біобібліогра- фічний довідник. – Вип. 1: (ХІХ ст. – 1930-ті рр.). – К., 1999. – С. 29-32. 23. Матяш І. Василь Базилевич: грані таланту й трагізм долі / І. Матяш // Київська старовина. – 2000. – № 4 (334). – С. 123-134. 24. Матяш І. Василь Базилевич: грані таланту й трагізм долі / І. Матяш // Особа в українській архівістиці. Біографічні нариси. – К., 2001. – С. 103-116. Джерела та література
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166808
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2222-5250
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:28:16Z
publishDate	2013
publisher	Інститут історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Вербовий, О. Савченко, Г. 2020-03-03T14:27:27Z 2020-03-03T14:27:27Z 2013 Краєзнавча складова в науковій діяльності Василя Базилевича / О. Вербовий, Г. Савченко // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 154-158. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166808 930(477):929 Базилевич Проаналізовано наукову діяльність В. М. Базилевича на ниві українського краєзнавства. Висвітлено основні напрямки краєзнавчих студій науковця та його практичний внесок у вивчення та збереження історичних пам'яток України. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство До 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича Краєзнавча складова в науковій діяльності Василя Базилевича Article published earlier
spellingShingle	Краєзнавча складова в науковій діяльності Василя Базилевича Вербовий, О. Савченко, Г. До 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича
title	Краєзнавча складова в науковій діяльності Василя Базилевича
title_full	Краєзнавча складова в науковій діяльності Василя Базилевича
title_fullStr	Краєзнавча складова в науковій діяльності Василя Базилевича
title_full_unstemmed	Краєзнавча складова в науковій діяльності Василя Базилевича
title_short	Краєзнавча складова в науковій діяльності Василя Базилевича
title_sort	краєзнавча складова в науковій діяльності василя базилевича
topic	До 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича
topic_facet	До 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166808
work_keys_str_mv	AT verboviio kraêznavčaskladovavnaukovíidíâlʹnostívasilâbazileviča AT savčenkog kraêznavčaskladovavnaukovíidíâlʹnostívasilâbazileviča

Краєзнавча складова в науковій діяльності Василя Базилевича

Репозитарії

Схожі ресурси