Науково-краєзнавча конференція "Грані таланту та трагізм долі" (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича)

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Краєзнавство
Datum:	2013
1. Verfasser:	Савченко, І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2013
Schlagworte:	До 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166809
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Науково-краєзнавча конференція "Грані таланту та трагізм долі" (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича) / І. Савченко // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 159-165. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166809
record_format	dspace
spelling	Савченко, І. 2020-03-03T14:27:35Z 2020-03-03T14:27:35Z 2013 Науково-краєзнавча конференція "Грані таланту та трагізм долі" (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича) / І. Савченко // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 159-165. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166809 uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство До 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича Науково-краєзнавча конференція "Грані таланту та трагізм долі" (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Науково-краєзнавча конференція "Грані таланту та трагізм долі" (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича)
spellingShingle	Науково-краєзнавча конференція "Грані таланту та трагізм долі" (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича) Савченко, І. До 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича
title_short	Науково-краєзнавча конференція "Грані таланту та трагізм долі" (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича)
title_full	Науково-краєзнавча конференція "Грані таланту та трагізм долі" (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича)
title_fullStr	Науково-краєзнавча конференція "Грані таланту та трагізм долі" (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича)
title_full_unstemmed	Науково-краєзнавча конференція "Грані таланту та трагізм долі" (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича)
title_sort	науково-краєзнавча конференція "грані таланту та трагізм долі" (до 120-річчя від дня народження василя базилевича)
author	Савченко, І.
author_facet	Савченко, І.
topic	До 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича
topic_facet	До 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича
publishDate	2013
language	Ukrainian
container_title	Краєзнавство
publisher	Інститут історії України НАН України
format	Article
issn	2222-5250
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166809
citation_txt	Науково-краєзнавча конференція "Грані таланту та трагізм долі" (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича) / І. Савченко // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 159-165. — укр.
work_keys_str_mv	AT savčenkoí naukovokraêznavčakonferencíâgranítalantutatragízmdolído120ríččâvíddnânarodžennâvasilâbazileviča
first_indexed	2025-11-24T16:27:04Z
last_indexed	2025-11-24T16:27:04Z
_version_	1850483937538736128
fulltext	159 У славній когорті відомих науковців-істо- риків, краєзнавців помітна непересічна по- стать Василя Митрофановича Базилевича. 15 січня 2013 року за ініціативи Історико- меморіального музею Михайла Грушевського в його стінах була проведена науково-краєз- навча конференція «Грані таланту та трагізм долі» (до 120-річчя від дня народження істо- рика, краєзнавця, музеолога, архівіста, біб- ліофіла Василя Базилевича). Співорганіза- торами конференції виступили Київський наці ональний університет імені Тараса Шев- ченка (історичний факультет, кафедра новіт - ньої історії України), Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського та Київ ська обласна організація Національної спілки кра- єзнавців України. Відкриваючи роботу конференції, завіду- вач Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Панькова зазначила, що конференція – перше наукове зібрання, покликане пошанувати пам’ять відомого вченого-історика, краєзнавця Василя Митро- фановича Базилевича. Вона підкреслила, що громадське особисте поціновування нау- ковця – це знання його праць, наукового до- робку, вивчення його життєдіяльності, науко- вого спадку. У роботі конференції взяли участь відомі науковці НАН України, вищих навчальних закладів, краєзнавці. Ігор Гирич, к. і. н., завідувач відділу Інсти- туту української археографії та джерелозна- вства ім. М.С. Грушевського НАН України, Ірина Савченко (м. Київ) НАуКОВО-КРАЄЗНАВЧА КОНФЕРЕНЦІЯ «ГРАНІ ТАЛАНТу ТА ТРАГІЗМ дОЛІ» (до 120-річчя від дня народження Василя базилевича) Роботу конференції відкриває Світлана Панькова 1’2013 160 Ірина Савченко у доповіді „Києвознавці 1920-х – початку 1930-х рр. в контексті збереження історич- ного середовища прадавньої столиці України” звернув увагу на наукову творчість В.Базиле- вича в контексті доби і її рельєфності на тлі здобутків його сучасників – науковців, краєз- навців. Наголосимо на багатосюжетності ви- ступу і доказовому тлумаченні автором заяв- лених проблем. Доповідач зробив акцент на аналізі характерних особливостей розвитку краєзнавства в Україні 1920-х років, підкре- сливши що найактивніші його дійові особи були не просто дослідниками певної місце- вості, регіону, краю, а репрезентували цілу ко- горту високопрофесійних науковців з досить широким діапазоном як наукових уподобань, так і творчих досягнень. На його думку, широкоформатні, побудовані на глибокому знанні джерел наукові студії, приміром, Ф. Ернста, Д. Щербаківського, В. Доброволь- ського В. Щербини і, безумовно, В. Базиле- вича, наповнені чи доповнені яскраво вира- женим краєзнавчим складником, дають підстави вести мову про наукову сутність роз- витку тогочасного краєзнавства. Науковець наголосив, що це є одним із контраргументів щодо окремих спроб трактування краєзна- вства як виключно аматорського руху. Порів- нюючи розвиток краєзнавства в Україні до 1917 року із 1920-ми роками, він відзначив його якісно вищий рівень, що проявився в глибині аргументованих наукових констата- цій і наукових узагальнень, якими відзна- чався і В.Базилевич. На прикладі досліджень Ф. Ернста, пов’язаних з вивченням архітек- тури українського бароко, науковець вмоти- вував те, що під впливом Української рево- люції в 1920-ті роки відбувся прорив в осмисленні національно-історичних надбань мазепинської доби і відкритті їх для широкого загалу поціновувачів української минувшини. У спектрі наукового краєзнавчого пошуку особливе місце посідали також питання вив- чення традицій, розвитку місцевого самовря- дування. Саме на 1920-ті роки припадає сплеск зацікавленості, зокрема, історією київського самоврядуванням, яке суттєво ві- дрізнялося від самоврядування в російських містах. Один із аспектів доповіді І.Гирича стосу- вався краєзнавства, органічно поєднаного з музейництвом, охороною пам’яток, як повно- цінної складової історичної пам’яті народу. За його словами, краєзнавці 1920-х років вба- чали свою місію в прищепленні, донесенні національних історичних традицій сучасни- кам, поколінням прийдешнім. У цьому ключі на конкретних прикладах він звернув увагу на характерну відмінність в розвитку краєзнав - ства кінця ХІХ – початку ХХ століть від ситу - ації, яка склалась в 1920-х роках. До 1917 року краєзнавство, як правило, цікавило дослідни- ків-росіян, а в їх краєзнавчих дослідженнях чітко проглядалося обстоювання російських національних інтересів. Краєзнавці 1920-х років привнесли в розвиток краєзнавчих до- сліджень значний елемент україноцентризму. І це стосувалося насамперед у баченні і трак- туванні окремішності української культури і її досягнень. Доповідач торкнувся питань впливу Михайла Грушевського, його наукової концепції української історії на проведення історико-краєзнавчих досліджень та їх напо- вненість. Впродовж усієї доповіді лейтмотивом зву- чали слова про те, що значимості науковим здобуткам істориків додавав авторитет самих дослідників. Вони, як правило, здобули освіту в Київському університеті і відповідали не тільки тогочасним цивілізаційним викликам, але й почасти значно випереджали потреби Виступає Ігор Гирич 161 Науково-краєзнавча конференція «Грані таланту та трагізм долі» (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича) часу. У їх дослідження багатство місцевого фактографічного матеріалу логічно впліта- лося в характеристики розвитку загально історичного процесу і засвідчували про українську національну складову в його роз- маїтті. На фоні таких роздумів І.Гирич висловив занепокоєння тим, що сьогодні ми не зажди спостерігаємо тяглість традицій, започатко- ваних дослідниками історії Києва 1920-х по- чатку 1930-х років. Насамперед це стосується, на його думку, українськості в сутності і на- повненості сучасних історико-краєзнавчих досліджень, присвячених нашій столиці. Свого часу, ще 1976 року, Сергій Іванович Білокінь першим підніс питання про з’ясу- вання обставин трагічної смерті історика Ва- силя Митрофановича Базилевича. У 1987 р. на сторінках київської газети „Прапор кому- нізму” і таганрозької преси він розповів про творчий шлях, подвиг науковця. На конфе- ренції С. Білокінь, д. і. н., лауреат Національ- ної премії України імені Тараса Шевченка, го- ловний науковий співробітник, керівник Центру культурологічних досліджень Інсти- туту історії України НАН України зробив доповідь „Невідомі джерела про Василя Базилевича”. Знаний науковець поділився спогадами про свою дорогу до пізнання унікальної осо- бистості, вченого, краєзнавця, києвознавця Василя Базилевича. Проблеми закритих архі- вів, неможливість з’ясувати офіційно долю В.Базилевича змусили його вдатися до вико- ристання позаджерельних знань, до тих відо- мостей, що відбилися у свідомості людей і разом з ними рухалися в часі. Він розповів про консультації з Ю.Меженком, С.Тарану- щенком. Історик, зокрема, познайомив учас- ників конференції із своїм листуванням, яке він вів із бібліографом-енциклопедистом, книгознавцем Федором Максименком та згадками про В.Базилевича М.Алєксєєва. Перед слухачами відкрилася низка граней історика й краєзнавця. Його творчі й ідейні уподобання, бібліотечна, викладацька, пам’ят- ко охоронна робота, людські захоплення і яко- сті постали, з переданих С.Білоконем слів, в природному колориті. Також доповідач заін- тригував учасників конференції спогадами невідомого автора про життя В. Базилевича в Таганрозі воєнного часу. Про вплив родини та навчальних закладів на формування наукового та громадського світогляду В.М. Базилевича вів мову Олексій Вербовий, к. і. н., доцент кафедри історії для гуманітарних факультетів Київського націо- нального університету імені Тараса Шев- ченка, заступник голови Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців Сергій Білокінь про Василя Базилевича Говорить Олексій Вербовий 1’2013 162 Ірина Савченко України. Християнські цінності родини Бази- левичів, атмосфера 1-ї Київської гімназії, її викладачі, участь в гімназичному житті при- внесли в свідомість В.Базилевича ті переко- нання, з якими він жив. Педагогічний колек- тив гімназії відзначав великі здібності і потяг свого вихованця до занять історією. Із 1910 року В.Базилевич – студент Київського уні- верситету святого Володимира. Він бере ак- тивну участь в роботі гуртка, яким керував М.Довнар-Запольський. Вплив вчителя на формування його як історика-науковця, без сумніву, був значним. В колі наукових інтере- сів Василя Митрофановича, зокрема, були питання відносин Московської держави з Кримським ханством. Глибоке знання істо- ріографії, робота в архівах дали свої резуль- тати. Його студентська наукова творчість була відзначена срібною медаллю, а сам Ба- зилевич був залишений стипендіатом на ка- федрі М.Довнар-Запольського. В історіографії, яка стосується життя і діяльності В.Базилевича, помітно вирізня - ються роботи Ірини Матяш. Саме їй організа- тори наукового зібрання завдячували за назву конференції, запозичену з однієї із статей до- слідниці. І. Матяш, д. і. н., професор, помічник Міністра юстиції України порушила пи- тання про роль і місце Василя Базилевича у становленні та розвитку архівної справи в Україні. Вона наголосила, що В.Базилевич по- справжньому долучився до архівів і почав їх опра цьо вувати, починаючи з гуртка М.Дов- нар-Запольського, був одним із небагатьох, хто міг осилити і взявся за читання курсів „Російські урядові архіви” та „Історія архівної справи на Заході” в Археологічному інституті та інших установах, разом із чернігівським архівістом В.Дубровським започаткував пер - ше регіональне архівне видання – „Червоний архівіст”. Науковець звернула також увагу на іронічність вдачі В.Базилевича, яка проявля- лася, зокрема, у поетичних злободенних паро- діях, які виходили з під його пера. У науковій спадщині В.Базилевича чи не найпотужніший пласт стосується руху декаб- ристів. Одним із перших, хто в історіографіч- ному ключі в Україні звернувся до цієї про- блематики був д. і. н., професор, завідувач кафедри історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Г. Казьмирчук, який і висту - пив із доповіддю „Декабристознавчі студії Ва- силя Базилевича”. Він звернув увагу на свого часу новаторський підхід, зокрема, В.Базиле- вича до вивчення питань декабристського руху в Україні. Підкресливши, що, дякуючи ювілейному часу, дослідник в середині 1920-х Слово Ірини МатяшЕмоції виступу Григорія Казьмирчука 163 Науково-краєзнавча конференція «Грані таланту та трагізм долі» (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича) років настільки заглибився в проблему, про- никнувся патріотизмом, що можна говорити про його бачення „українського декабризму”. Доповідач підкреслив, що поєднання фак- тажу мікроісторії, наголос на краєзнавчий аспект – характерна особливість вивчення В. Базилевичем декабристського руху, зо- крема на Київщині. Оксана Ємчук, к. і. н., головний консуль- тант апарату Ради національної безпеки і обо- рони України у доповіді „Співпраця музейни- ків і бібліофілів Сергія Маслова та Василя Базилевича” зазначила, що в архівних фондах Сергія і Василя Маслових відклалася низка листів, які засвідчують про їх тісні наукові контакти з В.Базилевичем. Співпраця С.Ма- слова і В.Базилевича розпочалася в стінах університету, в Товаристві Нестора-літо- писця, де вони по черзі були секретарями, і в листах обмінювалися як діловою інформа- цією, так і враженнями від роботи Товариства. Потім – була спільна праця в 1919 р. в архео- логічній секції, яка діяла при соціальній ко- легії київського виконкому. Найтісніше вони співпрацювали в Музеї війни і революції при Київському університеті, який був створений за ініціативи С.Маслова, де за його пропози- цією В.Базилевич працював заступником за- відувача музею, та Археологічному інституті. Про сприйняття Києва, знання про Київ і любов до міста В.Базилевича мовила Світ- лана Панькова, завідувач Історико-меморі- ального музею Михайла Грушевського у доповіді „Василь Базилевич – києвознавець”. Свою оповідь вона супроводжувала розлогим цитуванням документів і творів, пронизаних задушевністю зачарованого у рідне місто, його старовину В.Базилевича. Він разом з Ф.Ернстом під орудою М.Грушевського брав активну участь у засіданнях Комісії старого Києва. Тут віднаходимо і його доповіді про герб Києва, зауваги щодо досліджень київсь- ких некрополів, про бережливе ставлення до перейменування київських вулиць. Окремої Виступає Оксана Ємчук 1’2013 164 Ірина Савченко згадки, підкреслила доповідач, заслуговує його пам’яткоохоронний талант і діяльність. Проекти, підготовлені разом з Ф.Ернстом, по створенню Софійського та Кирило-Мефоді- ївського заповідників. Реалізація ж проекту заповідника Київського акрополя могла б збе- регти, донести до нас перлини київської архі- тектури різних часів, які були варварськи знищені, зокрема, в 1930-ті роки. Пристрасть і бажання зберегти Київ особливо відчува- ється в листуванні В.Базилевича і Ф.Ернста, де згадуються практично всі київські пам’ятки. Найвідомішою ж києвознавчою працею В.Базилевича є його провідник „Київ” (1930 р.), написаний у співавторстві з Ф.Ерн- стом. Базидевич сподівався видати і ґрун- товну розвідку „Історики Києва”, на жаль, в нереалізованому проекті „Історія Києва”. З Києвом в душі і помислах В. Базилевич жив завжди. Про це свідчать його просякнуті но- стальгією за рідним Києвом листи з Будукану, де він відбував заслання, з Таганрогу, де він провів останні роки свого життя. Києвознавчу складову в діяльності В.Ба- зилевича продовжив Олександр Бонь, к. і. н., доцент кафедри історії України Інституту сус- пільства Київського університету імені Бо- риса Грінченка доповіддю „Співпраця Василя Базилевича з Софійською комісією Всеу- країнського археологічного комітету ВУАН”. Науковець підкреслив, що найбільш випукло постать Василя Базилевича на тлі 1920-х – початку 1930-х років, діячів-пам’яткоохорон- ців виглядає в його діях щодо реставрації і збереження Софії Київської. Особливо ак- тивну участь він брав в організації досліджень та реставраційних робіт по збереженню фре- сок і мозаїк собору в 1928-1930 рр. Саме В.Ба- зилевичу було доручено оприлюднення ре- зультатів робіт, що він найближчим часом і зробив. Про найбільш трагічний період життя В. Базилевича говорив Григорій Стариков, к. і. н., науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАНУ у доповіді „Будуканський період життя Василя Бази- левича (за листами києвознавця до Наталії Полонської-Василенко 1930-х рр.)”. Промо- вець звернув увагу на географію поневірянь історика-краєзнавця, його умови життя у за- сланні, переслідування хворобами і неможли- вість повноцінного лікування, спроби продо- вжити наукову діяльність і певні успіхи на цьому шляху. Надзвичайно інформативне звучання ма - ла доповідь Оксани Юркової, к. і. н., про від- ного наукового співробітника Інституту історії України НАН України „Академічна солідарність в тоталітарну добу: Василь Базилевич та українські і російські історики у 1939–1941 рр.”. Доповідач познайомила учасників конференції справді з унікальними документами, виявленими нею у Таганрозь- кому філіалі державного архіву Ростовської області. Місті, де прожив останні роки життя В.Базилевич, де закінчився його земний шлях. Найбільше уваги вона звернула на ли- стування В.Базилевича, яке в таганрозькому архіві представлене 362 листами і телегра- мами. Дослідниці вдалося атрибутувати більше 320 із них. Коло кореспондентів, зміст листів пояснює багато моментів з життя вче- ного, дозволяють зрозуміти обставини його перебування в Таганрозі. Епістолярні доку- менти засвідчують про постійну підтримку вченими свого колеги. Характерно, що це від- бувалося у весь період його ув’язнення, за- слання, а не лише після звільнення. Була ви- будована система підтримки вчених один одного грошовими переказами, посилками з харчами та одягом і, що найголовніше, під- тримкою моральною. Епістолярна спадщина засвідчує, що в колах київської інтелігенції активно обговорювалося місце можливого осідку В.Базилевича після заслання. Ознайомлення з таганрозьким періодом життя В.Базилевича продовжила Наталія Кашеварова, к. і. н., науковий співробітник Інституту історії України НАН України, по- відомленням „Нові архівні дані про життя та діяльність Василя Базилевича в Таганрозі під час окупації (1941–1942 рр.)”, яка торкнулася питання роботи науковця в Таганрозькому музеї в період окупації 19141–1942 рр. До- слідниця звернула на цікавий документ, який походить із штабу Розенберга і стосується рис характеру В.Базилевича та його характери- стики як керівника Таганрозького музею та підготовки ним в період окупації путівника по Таганрозі. У виступі Григорія Савченка, к. і. н., про- 165 Науково-краєзнавча конференція «Грані таланту та трагізм долі» (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича) фесора кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голови Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України на тему „Київщина в історико-кра- єзнавчих дослідженнях Василя Базилевича” мова йшла про краєзнавчі сюжети в творчій спадщині вченого. Найбільш зримо цей кон- текст прослідковується в його декабристоз- навчих працях, які стосуються повстання Чернігівського полку, Василькова, прилег- лих населених пунктів та тих осіб, які про- живали там і мали те чи інше відношення до виступу декабристів. Виступаючий звер- нув також увагу на пам’яткоохоронній діяльності В. Базилевича в Білій Церкві (поховання Браницьких) та в Межигірсь- кому монастирі. Потрібно відзначити атмосферу, якою була оповита конференція. Насамперед наголо- симо, що виступи відзначалися наповненістю джерелами, які, як правило, ще не були вве- дені в науковий обіг. Наукова дискусія відз- началася як глибиною реплік, так і розлогих суджень. Зібрання науковців в стінах Істо- рико-меморіального музею Михайла Гру- шевського в черговий раз підтвердило сліду- вання його колективу кращим традиціям проведення наукових заходів. Як зазначили учасники конференції, ще наприкінці 1980-х років наукова громадсь- кість ініціювала гідне вшанування пам’яті ві- домого науковця. Проте досі не видано по- вного зібрання його праць, не встановлено жодного пам’ятника чи меморіальної дошки. Тож учасники конференції з нагоди 120-річчя від дня народження В. М. Базилевича ініцію- вали звернення до Київської міської влади, в якому закликають уже найближчим часом встановити меморіальну дошку на будинку в Києві по вулиці Стрілецькій, де мешкав нау- ковець, а також назвати одну зі столичних ву- лиць його ім’ям. У рамках проведення конференції до уваги учасників та гостей була відкрита одной- менна виставка «Грані таланту й трагізм долі». Це перша виставка, як власне і конфе- ренція, що розкриває багатогранну діяльність Василя Базилевича. На ній було презенто- вано документи, фотографії та видання праць вченого. Особливий акцент відводився періо- дам, що до недавнього часу були невідомі як дослідникам, так і всім, хто цікавиться по- статтю видатного києвознавця та історією Києва. Період заслання (1935–1940) було пред- ставлено листами Василя Базилевича до свого київського приятеля Петра Самсонова з музейної збірки, в яких він детально опи- сує свої сибірські етапи, де працював „с ло- патой и тачкой“ на будівництві залізниць, „на лесных разработках в тайге“, займався „плетением лаптей“. І найбільше сумував за рідним Києвом, кожний куточок якого знав і безмежно любив: „Суждено ли мне вновь увидеть Днепр, милый Киев и приятелей- киевлян“. Наступний етап життя і творчості Василя Митрофановича, який розпочався 12 травня 1940 року після звільнення з таборів, пов’я - за ний з роботою в Таганрозькому краєзна- вчому музеї. Трагізм долі Василя Базилевича пов’я заний саме з цим музеєм, адже у грудні 1942 р., незадовго до 50-літнього ювілею, за спробу зберегти частину експонатів від ви- везення в Німеччину, він був розстріляний гестапівцями. Довгий час були закритими архівні мате- ріали про останні роки життя історика, проте вони так само відтворені у презентованих на виставці листах до Петра Самсонова та Фе- дора Максименка (останні зі збірки Сергія Бі- локоня). На виставці експонувалися листування С.І. Білоконя з таганрозькими музейниками, архівними установами, а також його публіка- ції на сторінках київських і таганрозьких газет про Василя Базилевича. Доповнювали таганрозький період фото- документи із закритої довгі роки справи Ва- силя Митрофановича з Таганрозького архіву, виявлені та люб’язно передані Оксаною Юр- ковою. Робота конференції дає підстави вірити, що проведення подібних заходів послужить зарядом для подальшої роботи з вивчення життєдіяльності людей, які присвятили своє життя дослідженню історичного минулого нашої Батьківщини, історії рідного краю.

Науково-краєзнавча конференція "Грані таланту та трагізм долі" (до 120-річчя від дня народження Василя Базилевича)

Institution

Ähnliche Einträge