Історико-краєзнавче дослідження про Клекотів — село на межі Галичини й Волині
Рецензія на книгу: Стрільчук В. Клекотів – село на кордоні (Матеріали до історії). – Дрогобич: «Трек ЛТД», 2012. – 416 с.: іл.
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166820 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Історико-краєзнавче дослідження про Клекотів — село на межі Галичини й Волині / Р. Давидюк // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 227-229. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859889121978220544 |
|---|---|
| author | Давидюк, Р. |
| author_facet | Давидюк, Р. |
| citation_txt | Історико-краєзнавче дослідження про Клекотів — село на межі Галичини й Волині / Р. Давидюк // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 227-229. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | Рецензія на книгу: Стрільчук В. Клекотів – село на кордоні (Матеріали до історії). – Дрогобич: «Трек
ЛТД», 2012. – 416 с.: іл.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:53:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
w!!!
Огляди
227
Кожен із нас має незримий зв’язок з тим
місцем, де народився, зростав, де пройшло
дитинство, а краєзнавство, як безцінна скарб-
ниця історії, єднає різні покоління народу.
Дослідженням сторінок історії сіл, міст, міс -
течок країни формується національна пам’ять,
що є складовою подальшої розбудови Україн-
ської держави. Як з маленьких цеглинок
складається будівля, так з історії сіл і міст
складається історія країни, а
відчуття Батьківщини почи-
нається з рідного краю, ву-
лиці, родинної домівки. Щоб
по справжньому любити рід-
ний край, необхідно знати та
вивчати його історію, куль-
туру, мову.
Поява історико-краєзнав -
чого дослідження села Клеко-
тів, що на Брідщині, заповнює
ще один фрагмент історич-
ного краєзнавства. Перед
читачем на широкій історіо-
графічній та джерельній базі
розкриваються маловідомі
сторінки з історії невеликого села, розташо-
ваного на межі Волині і Галичини. Цікавий
опис історичних фактів розвитку й розквіту
села, проблеми збереження власної самобут-
ності, розповідь про краян, які уславились
на цій землі, створюють яскраве мереживо
роботи краєзнавця, історика, директора
Бродівського історико-краєзнавчого музею
Василя Стрільчука.
Книга вміщує десять розділів, об’єднаних
в єдине дослідницьке русло. Значно збага-
чують дослідження, роблять його яскравим та
оригінальним фотографії, карти, цитовані до-
кументи. Представницькою є джерельна база
рецензованої наукової розвідки. Її основу
складають матеріали Центрального держав-
ного історичного архіву України у м. Львові,
Державного архіву Львівської області, Дер-
жавного архіву Тернопільської області, мате-
ріали періодичної преси різних історичних
періодів, документи Бродівського історико-
краєзнавчого музею, спогади жителів села,
родинні збірки матеріалів з приватного архіву
автора. Вагому частку джерельної бази ро-
боти склали опубліковані збірники докумен-
тів і матеріалів.
Історіографія, опрацьова на
дослідником, також вирізня-
ється різнорідністю. Цінним є
те, що дослідник проаналізу-
вав праці як вітчизняних, так
і зарубіжних вчених.
Досліджуючи історію рід-
ного села, Василь Стрільчук
з’ясовує географічне стано-
вище, природні умови, дово-
дить, що географічне розта-
шування села значною мірою
вплинуло на його історичний
розвиток, а природні умови
визначили основні види гос-
подарської діяльності місце-
вого населення. Цінно, що дослідник аналізує
версії походження назви села, перекази, ле-
генди, бувальщини. Підкреслимо, що казки,
легенди, бувальщини Клекотова несуть у собі
інформацію про минуле краю, розкривають
спосіб мислення людей, сприйняття ними
світу, дозволяють краще пізнати різноманітні
прояви духовного життя.
Цікавими видаються трактування сільсь ких
мікротопонімів. Окремої уваги заслуговує
з’ясування походження назв полів, урочищ,
сільських вулиць, кутків тощо. Джерельною
базою для дослідження автором цього пи-
тання став не лише великий усний матеріал
(що використовується у повсякденному
вжитку клекотівчан), але й збережені доку-
менти, зокрема Йосифінська (1785-1788) і
Руслана Давидюк (м. Рівне)
ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧЕ дОСЛІдЖЕННЯ ПРО КЛЕКОТІВ –
СЕЛО НА МЕЖІ ГАЛИЧИНИ Й ВОЛИНІ
Рец. на кн.: Стрільчук В. Клекотів – село на кордоні (Матеріали до історії). – Дрогобич: «Трек
ЛТД», 2012. – 416 с.: іл.
1’2013
228
Руслана Давидюк
Францисканська (1819-1820) метрики –
перші земельні кадастри Галичини, у яких
зроблено перепис і економічну оцінку зе-
мельних угідь (с. 19).
Василь Стрільчук уважно підійшов до пер-
ших письмових відомостей про Клекотів.
Проаналізувавши різну літературу та дже-
рела, він вважає, що перша письмова згадка
про село датується 1587–1588 рр., хоча зали-
шає місце для роздумів та досліджень май-
бутнім історикам (с. 47).
Козацький період в історії села оповитий
переказами і легендами, які не стихають до
сьогодні. Унікальною пам’яткою того часу
є могила (курганне поховання) поблизу
с. Шнирів, яку датують 1651 р. та пов’язують
з подіями Берестецької битви. Автор аналі-
зує праці священика, доктора філософії,
професора Йосипа Застирця, місцевих кра-
єзнавців Антона Матяша, Гната Кучера,
Дмитра Чобота, опубліковані історичні до-
кументи і приходить до слушного, на нашу
думку, висновку про необхідність прове-
дення комплексних наукових, зокрема архе -
ологічних, досліджень «козацької могили»,
які б допомогли точно встановити дату й пе-
ребіг подій (с. 69).
Поділи Польщі, період «вільного торгового
міста», прикордонний статус впливали на
економічне, соціальне життя села, що перебу-
вало у власності Потоцьких, Молодецьких і
Лязаруса у ХVІІI–ХIХ століттях. Цікавими є
дані про кількість дворів, обсяг земель, якими
володіли селяни і власники, особливості їх
господарської діяльності.
Образ села Клекотів органічно вписується
у контекст історії України та Східної Європи.
Село зазнавало впливу Росії та Австро-Угор-
щини, адже розташовувалося на кордоні цих
імперій. У 1779 р. Броди отримали статус
вільного торгового міста, через вісім років до-
вкола остаточно сформувалася свого роду
«вільна економічна зона», що впливало на
різні сторони життя регіону. В період дії при-
вілею «вільного торгового міста» через бро-
дівську митницю проходили великі партії то-
варів з Росії, Туреччини, австрійських та
німецьких земель, Великобританії. Броди в
цей період називали «східними воротами Ав-
стрійської імперії», «складом товарів Сходу і
Заходу» (с. 79).
Після скасування панщини у 1848 р. збіль-
шилася площа громадських земель, а разом з
тим й загальна кількість сільського населення.
В історії села Клекотів рельєфно віддзеркалю-
валося життя людей різних національностей,
зокрема події польського повстання 1863 р.
Аналізуючи різні джерела, автор наголо-
шує, що мешканці Клекотова займалися в ос-
новному сільським господарством. Чоловіки,
щоб прогодувати свою сім’ю, шукали різних
підробітків. Одним з додаткових заробітків
було перевезення зерна з Російської імперії
до Австро-Угорщини. Проте, в другій поло-
вині ХІХ століття селяни втратили таку мож-
ливість заробітку через те, що у 1873 р. міста
Броди і Радивилів (прикордонні міста двох
імперій) були сполучені залізничною колією.
З розвитком залізничного руху відпадала по-
треба дрібних перевізників (с. 80).
На початку ХХ ст., коли село перейшло до
Вільгельма Фридерика Шмідта, було побудо-
вано цегельню, ґуральню, добротні житлові
будинки. Будівлі, знані в народі як «фільварки
Шмідта», збереглися у Бродах та багатьох
селах району до сьогодні (с. 96). На цей час у
Клекотові діяв громадський дім, крамниця
«Товариство», позичкова каса, а також шпих-
лір (громадська комора), однокласна школа з
руською (українською) мовою викладання, де
навчалося 90 дітей греко-католиків.
Розташування села на прикордонні зумо-
влювало специфіку його економічного, полі-
тичного, культурного розвитку. Держави, які
володіли українськими землями, використо-
вували цей чинник у своїй політиці. Особливо
яскраво це виявилося за часів Другої Речі
Посполитої, адже польська влада застосову-
вала старий принцип «поділяй і володарюй»,
зберігаючи «сокальський кордон». «Сокаль-
ський кордон», як фрагмент кордону між Ав-
стро-Угорщиною та Росією, після Ризької
угоди відділив Волинське воєводство від
Львівського та Тернопільського воєводств.
Офіційна Варшава наголошувала на тому, що
не можна трактувати Волинь і Галичину як
єдину територію, не можна допускати до по-
ширення спільних українських ідей, навпаки,
необхідно поглибити культурну, релігійну різ-
ницю західноукраїнської громади. У цих умо-
вах ідея «сокальського кордону», регіоналізм
стали основою національної політики влади.
229
Історико-краєзнавче дослідження про Клекотів — село на межі Галичини й Волині
У той час Клекотів належав до Брідського по-
віту Тернопільського воєводства. Громада села
у міжвоєнний період була згуртованою і ак-
тивною в національному житті, її еліта зосе-
реджувалася у кооперативних організаціях,
«Просвіті», «Сільському господарі», «Со-
колі», «Лузі», «Рідній школі». Клекотів став
одним з перших сіл Брідщини, яке мало
власну читальню, духовий оркестр, радіо.
Після початку Другої світової війни і при-
єднання західноукраїнських земель до УРСР
та СРСР відбулися адміністративно-терито-
ріальні зміни. 4 грудня 1939 р., відповідно до
Указу Президії Верховної Ради УРСР, з тери-
торії колишнього Львівського воєводства, а
також деяких повітів Станіславського і Тер-
нопільського воєводств були утворені Дрого-
бицька і Львівська області. Село Клекотів
увійшло до складу Бродського повіту Львівсь-
кої області (з 17 січня 1940 р. – Бродовського
району Львівської області). Дослідник прихо-
дить до слушного висновку, що здійснення
процесу радянізації західноукраїнського сус-
пільства відбувалося шляхом революційних
змін, за допомогою, насамперед, силових ме-
тодів, а в історії села Клекотів рельєфно ві-
добразилися всі процеси, пов’язані з більшо-
вицькими методами побудови соціалізму.
На початку німецької окупації Клекотів
знову став прикордонним селом, адже Гали-
чину гітлерівці приєднали до генерал-губер-
наторства, а Волинь було включено до рей-
хскомісаріату «Україна». Автор аналізує
особливості національного життя краян на
початку війни, труднощі економічного життя
у період німецької окупації, долю остарбай-
терів, повстанський і партизанських рухи, по-
силаючись на документи та численні спогади
односельців. Перед наближенням фронту фа-
шисти розпочали будівництво оборонної
лінії, яка так і не була задіяна. Клекотів чо-
тири місяці перебував на лінії фронту, коли у
березні 1944 р. до села повернулися радян-
ські війська.
Надзвичайно складними для мешканців
села, як і всієї Західної України, стали по-
воєнні роки, позначені національно-визволь-
ною боротьбою. Останні дані про повстанців,
які діяли на теренах Клекотова, датуються
1952 р. (с. 249). Слушним є висновок автора,
що місцеве населення у той час опинилося
між двох вогнів: з одного боку –працівники
НКВС, застосовуючи шантаж, провокації, на-
магалися отримати відомості про українське
підпілля, через репресії утверджували радян-
ський устрій, з іншого – повстанська Служба
безпеки, що в умовах жорсткого протисто-
яння знищувала тих, хто пішов на співпрацю
з радянською владою. Важливим, на нашу дум -
ку, є зібрання Василем Стрільчуком широких
відомостей про життя і долю односельців, які
загинули чи були заарештовані у вирі націо-
нальної боротьби другої половини 40-х – по-
чатку 50-х років ХХ століття. Мешканці Кле-
котова вповні пережили насичене війнами,
експериментами, національно-визвольною
боротьбою ХХ століття. Воєнні втрати, при-
мусові роботи, еміграція, політичні репресії,
безсумнівно, залишили слід в історії села та
вплинули на долю його жителів.
Переходячи крізь різні епохи, Клекотів
зберіг свою самобутність, увібравши особли-
вості різних культур. Село не минули стихійні
лиха, пожежі, засухи, війни, що позначилися
людськими втратами, руйнуваннями, однак
воно відновлювалося, жило, зберігало та про-
довжує зберігати власні традиції.
Минуле села Клекотів створює образ не-
великого населеного пункту, в якому по-сво -
єму віддзеркалювалися економічні процеси,
суспільно-політичне, культурно-освітнє жит -
тя регіону. На сторінках книги ми бачимо
людей, які переймалися долею рідного села,
працювали для його блага та розквіту. Цінно,
що книга ілюструє повсякденну, побутову
історію краян, їхні прагнення і сподівання.
Важливо, що автор не претендує на абсо-
лютну істину, залишає місце для роздумів,
нових напрацювань.
Вважаємо, що краєзнавче дослідження Ва-
силя Стрільчука «Клекотів – село на кордоні
(Матеріали до історії населеного пункту)»
буде корисним у навчальній, педагогічній, му-
зейній роботі, стане в нагоді вчителям, учням,
студентам та широкому загалу читачів. Ні-
коли не вичерпається допитливість людини,
котра прагне дізнатися, що відбувалося на
землі, де вона народилася, якими були її
предки, чим вирізнялися їх свята і будні.
Маємо надію, що нові краєзнавчі розвідки ав-
тора будуть надалі ілюструвати різнобарвну
палітру життя рідного краю.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166820 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:53:52Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Давидюк, Р. 2020-03-03T14:29:52Z 2020-03-03T14:29:52Z 2013 Історико-краєзнавче дослідження про Клекотів — село на межі Галичини й Волині / Р. Давидюк // Краєзнавство. — 2013. — № 1. — С. 227-229. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166820 Рецензія на книгу: Стрільчук В. Клекотів – село на кордоні (Матеріали до історії). – Дрогобич: «Трек ЛТД», 2012. – 416 с.: іл. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Огляди Історико-краєзнавче дослідження про Клекотів — село на межі Галичини й Волині Article published earlier |
| spellingShingle | Історико-краєзнавче дослідження про Клекотів — село на межі Галичини й Волині Давидюк, Р. Огляди |
| title | Історико-краєзнавче дослідження про Клекотів — село на межі Галичини й Волині |
| title_full | Історико-краєзнавче дослідження про Клекотів — село на межі Галичини й Волині |
| title_fullStr | Історико-краєзнавче дослідження про Клекотів — село на межі Галичини й Волині |
| title_full_unstemmed | Історико-краєзнавче дослідження про Клекотів — село на межі Галичини й Волині |
| title_short | Історико-краєзнавче дослідження про Клекотів — село на межі Галичини й Волині |
| title_sort | історико-краєзнавче дослідження про клекотів — село на межі галичини й волині |
| topic | Огляди |
| topic_facet | Огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166820 |
| work_keys_str_mv | AT davidûkr ístorikokraêznavčedoslídžennâproklekotívselonamežígaličiniivoliní |