Структура населення сотенного містечка Пирятина: історико–демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр.
У статті за матеріалами Румянцевського опису досліджується населення сотенного
 містечка Гетьманщини Пирятина. Визначається чисельність та статевовікова структура
 його мешканців. В статье исследуется население сотенного города Гетьманщины по материалам Румянцевской описи
 Пи...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166884 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Структура населення сотенного містечка Пирятина: історико–демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр. / Ю. Ночовний // Краєзнавство. — 2013. — № 2. — С. 124-131. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860167313620205568 |
|---|---|
| author | Ночовний, Ю. |
| author_facet | Ночовний, Ю. |
| citation_txt | Структура населення сотенного містечка Пирятина: історико–демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр. / Ю. Ночовний // Краєзнавство. — 2013. — № 2. — С. 124-131. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | У статті за матеріалами Румянцевського опису досліджується населення сотенного
містечка Гетьманщини Пирятина. Визначається чисельність та статевовікова структура
його мешканців.
В статье исследуется население сотенного города Гетьманщины по материалам Румянцевской описи
Пирятина. Определена численность и поло-возрастной состав его жителей.
The article examines the population centesimal town Hetmanate the materials Rumyantsev describe Piryatin.
Determine the size and sex-age structure of its inhabitants.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:56:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
У сучасній урбаністиці значний інтерес
ви кликає не лише феномен міста, а й сфор-
мо вана ним специфічна міська культура. Но-
сіями цієї культури є самі міські жителі, а
тому дослідження функціонування насе-
лення, його побут, світогляд, звички є пріо-
ритетними і першо черговими. Традиційною
базою для таких досліджень у європейській
історіографії є розробки в галузі історичної
демографії і соціальної історії, спрямовані на
вивчення демографічної поведінки населення
та його структури [1]. У вітчизняному істо-
ріописанні, навпаки, основна увага приділя-
ється міському поселенню та його розвит -
ку [2], проведенню забудови і створення
архітектурних ансамблів [3], формування то-
поніміки і еволюції органів влади та самов-
рядування. Населення виступає лише фоном,
на якому відбувається еволюція самого міста,
на такому тлі інколи здається, що міський ме-
ханізм функціонує самостійно, без участі
самих жителів, лише однією волею адміні-
стративних органів.
Зауважимо, що в останні роки в Україні
значно зріс науковий інтерес до соціальної
історії та історичної демографії, вивчаються
різноманітні аспекти функціонування як місь-
кого, так і сільського соціумів. У цьому зв’яз -
ку слід відмітити дослідження Н. Білоус [4],
В. Дмитренка [5], Д. Казимірова [6], Н. Пили-
пенко[7], М. Яременка [8], О. Сакала [9], праці
Ю. Волошина [10] та І. Сердюка [11].
Проте, сучасна історична наука знаходиться
на початку шляху дослідження історії ранньо-
модерного соціуму Гетьманщини. На нашу
думку, саме зараз, коли виявлено значний
масив облікових джерел, документів цер-
ковно-метричного обліку, стали доступні су-
часні методики їх обробки, а також кращі здо-
бутки світової історіографії, створилися всі
умови для всебічного вивчення соціальної
історії.
Серед облікових джерел XVIII століття
(компути, ревізії, описи тощо) одним з най-
важливіших для вивчення міського населення
Гетьманської України є Генеральний опис Лі-
вобережної України 1765-1769 рр. [12]. Він
проводився за наказом імператриці Катерини
II і охоплював усі 10 полків Гетьманщини та
містив докладну інформацію про міста й мі-
стечка, їх географічне положення, топогра-
фію, а також відомості про кількість дворів і
чисельність населення із зазначенням майно-
вого стану; коронні, урядові, монастирські,
поміщицькі, рангові (старшинські) та козацькі
маєтності. У історичній літературі ревізія
отримала назву Генеральний (Румянцевсь-
кий)* опис Малоросії. За своїм змістом і об-
сягом він є унікальним джерелом інформації,
оскільки містить 969 книг, у яких зосереджені
відомості про 3,5 тис. населених пунктів Геть-
манщини [13].
Матеріали опису зберігаються у фондах
Центрального державного історичного архіву
УДК 94 (477. 53): 314 (1 – 22)
Юрій Ночовний (м. Полтава)
Структура населення сотенного містечка Пирятина:
історико-демографічний аналіз за матеріалами
Румянцевського опису 1765-1769 рр.
У статті за матеріалами Румянцевського опису досліджується населення сотенного
містечка Гетьманщини Пирятина. Визначається чисельність та статевовікова структура
його мешканців.
Ключові слова: Румянцевський опис, містечко, демографія, населення, стать, вік, місто
Пирятин.
* Безпосередню реалізацію наказу імператриці здійснював президент II Малоросійської колегії, генерал-
губернатор Малоросії Петро Румянцев, саме тому Румянцевський.
124
України у місті Києві (Ф. 57). Але документи
перепису окремих населених пунктів майже
повністю втрачені. Наприклад, з 19 міст і мі-
стечок Лубенського полку найгірше зберег-
лися описи: міст Глинськ [14], Лохвиця [15],
Ромни [16]; містечок: Горошине [17], Горо-
дище [18], Оржиці [19], Жовнина [20],
Костянтинова [21], Лукоми [22], Сенчі [23],
Хмеліва [24], Вереміївки [25], Чигрин-Дуб-
рави [26], Чорнух [27], Яблунівки [28]. Краще
збереглися описи міста Лубен [29] та містечок:
Курінька [30], Пирятин [31], Сміла [32].
Зважаючи на це, ми будемо користуватися
матеріалами Румянцевського опису сотенного
містечка Пирятина Лубенського полку. Вони
знаходяться у книзі 425а, датовані вереснем –
жовтнем 1767 р., складаються з відомостей,
поданих ревізорами, складених місцевою кан-
целярією, копій універсалів, грамот, купчих,
тощо [33]. Усі справи, написані скорописом
другої половини ХVІІІ ст., місцями складні
для читання через пошкодження та згасання
тексту і індивідуальних особливостей почерку
особи, що вела записи. Читання полегшується
тим, що записи робилися за визначеним шаб-
лоном.
У даній розвідці спробуємо проаналізувати
лише один історико-демографічний аспект –
статево-вікову структуру населення міста,
оскільки вік і стать є основними демографіч-
ними характеристиками [34]. Крім того, в істо-
ричний демографії статевою структурою на-
селення прийнято вважати розподіл населення
на чоловіків і жінок [35]. Демографи, аналі-
зуючи статеву структуру, визначають три
основні показники: абсолютну чисельність
чоловіків і жінок, віковий поділ і співвідно-
шення статей, як у всьому населенні, так і в
окремих вікових групах [36]. Саме за такими
параметрами й в даній послідовності ми бу-
демо аналізувати структуру населення Пиря-
тина.
Перепис розпочався у жовтні 1765 р. і три-
вав до лютого 1769 р. У зв’язку з початком ро-
сійсько-турецької війни П. Румянцев наказав
припинити ревізію, хоча в більшості полків ця
робота не була закінчена [37].
Для проведення опису в кожному полкові
створювали спеціальну комісію, яку очолював
офіцер із розквартированих тоді в Гетьман-
щині російських полків. Для допомоги йому
призначався представник козацької старшини.
Сама ж комісія складалася з нижніх чинів ро-
сійського офіцерства та місцевих українських
урядовців [38].
У Лубенському полку комісію з проведення
перепису очолив підполковник Староосколь-
ського піхотного полка Микола Огарьов. Для
допомоги йому були призначені представники
старшини – значковий товариш Василь Губ-
чиць та писар Борсук, пізніше полковий писар
Іван Шнурчевський.
У своїй роботі комісія керувалася планами,
формами та інструкціями проведення опису,
розробленими II Малоросійською колегією за
безпосередньої участі Румянцева. Крім того,
використовувалися попередні ревізії за 1712 –
1764 рр. для зіставлення отриманих даних про
кількість населення, станову належність, зе-
мельну власність. Власники земельних діля-
нок повинні були надати в комісію відомості
про свої володіння та за яких умов вони були
отримані, а ревізори повинні були на місцях
перевірити ці дані.
Як відомо, було чотири форми переписних
листів, одна з яких (перша) була спеціально
розроблена саме для міст і містечок [39].
Вона вимагала від ревізорів вказування гео-
графічного положення населеного пункту,
опису його укріплень, споруд, ярмарків та ба-
зарів, прибутків та подвірного перепису гос-
подарств. Відмітимо, що не передбачалося
отримання таких відомостей від дворян, чи-
новників та духовенства через те, що дані про
них уже мали знаходитися у полкових канце-
ляріях [40].
Двори кожного населеного пункту перепи-
сувалися у певному порядку. Записувалися
назва вулиці або за її відсутності «по улице в
правою сторону» [41, арк. 3], «по переулку в
правую сторону» [42, арк. 17], номер двору.
Потім йдуть графи для будівель: число покоїв,
людських хат, комор для поклажі, конюшень і
сараїв. Позначалися способи зведення: руб-
лені чи плетені. Про кожен двір повідомля-
лося: хто в ньому живе, його прізвище та ім’я,
звідки родом, звання, вік, стан здоров’я – такі
ж відомості подавалися про дружину і дітей.
Структура населення сотенного містечка Пирятина:
історико-демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр.
125
З’ясуємо рівень демографічної старості на-
селення містечка, для цього використаємо ме-
тодику польського вченого Е. Россета. По-
трібно підрахувати частку осіб віком 60 років
і старших. Демограф Е. Россет вважав насе-
лення молодим, якщо частка літніх людей не
перевищує 8% [48]. А експерти відділу демо-
графії ООН в 1959 р. прийняли вік 65 років як
межу для визначення процесів старіння і за-
пропонували три рівнi характеристики демо-
графічної структури населення:
1) наявність 4% людей старших 65 років –
молоде населення;
2) від 4% до 7% – структура зрілого насе-
лення;
3) більше 7% – старе населення [49].
Як з’ясувалося серед населення Пирятина,
частка літніх людей становила 3,3% (див. мал.1).
Таким чином населення містечка було моло-
дим, що в цілому притаманне традиційному
доіндустріальному суспільству.
Діти записувалися так, спочатку хлопчики, а
потім дівчата. До форм вносилися відомості
не лише про родичів, а й про всіх людей, що
мешкали у дворі. Підсусідки та робітники по-
відомляли про їх вік, стан здоров’я, поход-
ження і умови найму («в оном живет работ-
ница его Агафья Денисова, девка, уроженица
местечка Пирятина, звания посполитого»
[43, арк. 1]).
За нашими підрахунками в описі міститься
відносно повна інформація про 974 жителів
Пирятина, з них – 473 чоловіки і 501 жінка.
Дослідження статево-вікового складу розпо-
чнемо поділом усіх мешканців на великі вікові
групи. Для цього скористаємося методикою
французьких вчених Л. Анрі та А. Блюма.
Вони виділяють два способи такого поділу.
Перший передбачає розподіл на молодих (0-19
років), дорослих (20-59 років) та літніх (60 і
старші). Другий – поділ на дітей(0 – 14 років),
осіб активного віку (15-64 роки) та літніх
(65 років і старші) [44]. Але зважаючи на особ-
ливості джерела і тогочасні уявлення про ди-
тинство і старість, сучасний дослідник Ю. Во-
лошин пропонує наступний поділ: діти (0-14
років), активне населення (15-59 років), літні
(60 і старші) [45].
Розподіл на великі вікові групи необхід-
ний для того, щоб визначити частку актив-
ного, працездатного населення. І. Сердюк,
посилаючись на тогочасне законодавство*
Гетьманщини вказує на вік 13-14 років як на
межу між дитинством і активним віком. Ос-
новна частина молоді починала активну й
постійну працю в 14-16 років (хоча в описі
Пирятина зустрічаємо дані про робітників і
молодшого віку «работница Варвара, звания
козачого, 9 лет, здорова» [46, арк. 494]).
Особами літнього віку вважалися ті, кому ви-
повнилося 60 років і старші [47]. Відповідно
до цього розподілимо населення містечка
Пирятина за запропонованими критеріями,
результати представлені в таблиці (див.
табл. 1).
Малюнок 1.
Структура населення міста Пирятин
за даними Генерального опису (%)
* У містах Гетьманщини діяв Литовський статут 1588 р., магдебурзьке право і Саксонське зерцало.
Юрій Ночовний 2’2013
126
Таблиця 1.
Розподіл населення міста Пирятин за великими віковими групами
Вікова група
0-14 15-59 60 і старші
разом ч ж разом ч ж разом ч ж
Чисельність 415 217 198 527 239 288 32 17 15
Дорослі 54,1%
Діти 42,6%
Літні 3,3%
Таблиця 2.
Статеве співвідношення населення міста (%)
0–14 15–59 60 і старші Все населення
чол. жін. чол. жін. чол. жін. чол. жін.
52,3% 47,7% 45,4% 54,6% 53,1% 46,9% 48,5% 51,5%
Основну масу мешканців містечка стано-
вило активне населення – 54,1%. Цей досить
високий показник пояснюється, очевидно, ви-
соким рівнем трудової міграції до Пирятина.
Діти (0 – 14 років) становили 42,6%.
Населення Пирятина мало порівняно зба-
лансований статевий склад (див. таб. 2). За да-
ними Румянцевського опису, у містечку про-
живало 48,5% чоловіків і 51,5% жінок.
Незначна перевага хлопчиків (52,3%) над дів-
чатками (47,7%) в дитячій групі змінюється пе-
ревагою жінок (54,6%) над чоловіками (45,4%)
у активній. Це можна пояснити впливом трудо-
вої міграції, зокрема тим, що в описі знаходимо
велику кількість робітниць – жінок і традицій-
ним вищим рівнем смертності серед чоловіків.
Та відновленні переваги чоловіків (53,1%) над
жінками (46,9%) у старшій віковій групі.
Однак, побудовані нами таблиці відобража -
ють лише загальні характеристики статево-віко -
вого складу населення Пирятина. Дані наведені
в них є відносними тому, що ми характеризу-
вали населення на великих вікових проміжках.
Щоб виправити це, використаємо таблицю «не-
оброблених даних» (див. таб. 3) запропоновану
Л. Анрі та А. Блюмом [50]. У ній усіх жителів
розподілимо за віком, статтю, сімейним станом,
коли не можна визначити сімейний стан дані за-
носилися в графу не з’ясовано. За основу поділу
взяті п’ятирічні вікові групи.
Таблиця 3.
Розподіл населення Пирятина за статтю, віком та сімейним станом
Вікова
група
(роки
Чоловіки Жінки
холості жонаті вдівці
сімейний стан
не з’ясовано
разом холості заміжні вдови
сімейний стан
не з’ясовано
разом
0-4 78 78 73 73
5-9 74 74 67 67
10-14 64 64 58 58
15-19 46 46 63 2 1 66
20-24 9 7 3 19 8 22 1 31
25-29 1 18 1 1 21 2 33 2 5 42
30-34 1 26 3 30 2 45 6 1 54
35-39 1 27 3 2 33 24 6 3 33
40-44 1 32 3 1 37 29 7 36
45-49 1 23 24 6 3 9
50-54 19 2 2 23 4 6 10
55-59 6 1 7 1 4 1 1 7
60-64 8 1 1 10 1 7 8
65-69 2 2 1 3 4
70 і ст. 3 1 1 5 3 3
Разом 276 171 11 15 473 275 170 44 12 501
Структура населення сотенного містечка Пирятина:
історико-демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр.
127
Отримані результати ілюструємо за допомо-
гою графіка (див. мал. 2), де вік позначений на
абсцисі, а статеве співвідношення на ординаті.
За допомогою графіка та таблиці розглянемо
відповідність статевого співвідношення насе-
лення Пирятина класичній динаміці. У наймо-
лодшій віковій групі (0-4 роки) показник стано-
вить 106,8 при нормі 102,3. У наступних катего-
ріях (5-9 років) і (10-14 років) він становить
110,4 і 110,3 відповідно. Графік показує низьку
чисельність чоловіків 15-19, 20-24, 25-29, 30-34
і 65-69 років та жінок віком 45-49 і 50-54 років.
Отже, крива графіку, що характеризує ста-
теве співвідношення населення містечка Пи-
рятина кардинально відрізняється від показ-
ників типової таблиці ООН. Це можна
пояснити тим, що «таблиця ООН» створена
для закритого населення, а населення ран-
ньомодерного міста було відкритим, воно заз-
навало впливів міграцій, участі чоловіків у
військових діях, різна смертність тощо. Поєд-
нання різних чинників сформувало і відпо-
відне співвідношення статей сотенного мі-
стечка.
Спочатку з’ясуємо частку чоловіків у за-
гальному складі населення (чоловічий коефі-
цієнт) і число чоловіків на 100 жінок (спів-
відношення статей). Чоловічий коефіцієнт
Пирятина дорівнює 0,486 (473/974), що свід-
чить про перевагу жінок. Співвідношення
статей дорівнює 94,4 (100×473/501).
Показник розподілу за статтю використову-
ється значно частіше, ніж чоловічий коефіці-
єнт і в даному випадку є доволі низьким.
У випадку переваги чоловіків, дослідник
Ю. Волошин говорить про можливість недо-
обліку жінок, бо вони не сплачували податки й
часто залишалися поза увагою ревізорів [51].
Докладніше статеве співвідношення спробу -
є мо отримати, розглянувши ситуацію в різних ві-
кових категоріях. Для цього застосуємо формулу
для кожної вікової групи окремо (див. таб. 4).
Для порівняння буде корисним долучити дані ти -
пової таблиці ООН для закритого населення [52].
Вікова група Співвідношення статей
Пирятин Типова таблиця
0–4 106,8 102,3
5–9 110,4 102,4
10–14 110,3 102,8
15–19 69,6 103,3
20–24 61,2 103,9
25–29 50 104,7
30–34 55,5 105,6
35–39 100 106,2
40–44 102,7 105,8
45–49 266,6 104,0
50–54 230 101,1
55–59 100 97,2
60–64 125 92,9
65–69 50 88,5
70 166,6 78,8
Таблиця 4.
Співвідношення статей у п’ятирічних вікових групах
Юрій Ночовний 2’2013
128
Малюнок 3. Статево-вікова піраміда населення м. Пирятина
Малюнок 2. Вікове співвідношення за статтю
Для докладнішого пояснення процесу фор-
мування статево-вікових структур населення
Пирятина, звернемося до побудови статево-
віко вих пірамід. Цей метод є одним з найбільш
апробованих інструментів для розуміння демо-
графічних процесів [53]. Піраміди є двосторон-
німи гістограмами (окремо для кожної статі)
розподілу населення за віком і статтю. Вік по-
значається на вертикальній осі, а чисельність на
горизонтальній. Кожна вікова група представ-
лена у вигляді прямокутника з площею пропор-
ційною чисельності даної групи (див. мал. 3).
Обидві конструкції мало схожі на класичні
піраміди і демонструють різкі коливання чи-
сельності обох статей. Сама ж форма пірамід,
на думку дослідника І. Сердюка, характерна
для традиційного молодого населення з висо-
ким рівнем народжуваності і смертності [54].
Отож можемо зробити висновок, що мате-
ріали Румянцевського опису Пирятина є до-
сить інформаційним джерелом для визначення
статево-вікової структури населення містечка.
Дані опису дають нам можливість використо-
вувати обрані методики історико-демографіч-
ного аналізу.
Ми виявили, що у містечку домінували
особи працездатного віку, їхня частка стано-
вила (54,1%), діти становили (42,6%) і най-
менше було осіб літнього віку (3,3%). Отже,
за рівнем демографічної старості населення
Пирятина було молодим, оскільки частка лю -
дей похилого віку на перевищувала норму.
4
к
в
чоловіки жінки
Структура населення сотенного містечка Пирятина:
історико–демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр.
129
1. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка
і капіталізм, ХV-ХVІІІ ст. Том 1. Структура повсяк-
денності: можливе і неможливе. – К. Основи, 1995. –
С.413-483; Город в средневековой цивилизации за-
падной Европы. Т.1. Феномен средневекового урба-
низма. – М.: Наука, 1999. – С.9-11.
2. Компан О. Міста України в другій половині
XVII ст. – К., 1963. – 388 с.; Пляшко Л. Подорож до
міста XVIIIст. – К., 1980. – 152 с.
3. В.В. Історіографія архітектури і містобуду-
вання доби Гетьманщини // Записки Наукового това-
риства імені Шевченка. — Том ССХLI. Праці Комісії
архітектури та містобудування. – Львів, 2001. –
С. 18-53.; Вечерський В.В. Плани міст Лівобережної
України XVII-XVIII ст. як джерела вивчення місто-
будівного розвитку // Архітектурна спадщина
України. – Вип. 3, част. 1. – К.: Українознавство,
1996. – С.105-121.
4. Білоус Н. Магістрат і юридики в Києві у XVI –
першій половині XVII ст. (соціально-правові взаєми -
ни в місті) // Соціум. Альманах соціальної історії. –
К.: Ін-т іст. України НАН України, 2005. – Вип.5. –
С. 107-125.
5. Дмитренко В. Сім’ї парафіяльного духовенства
другої половини ХVІІІ століття – спроба історико-де-
мографічного аналізу за матеріалами сповідних роз-
писів Пирятенської протопопії Київської єпархії //
Краєзнавство. – 2009. – №3 – 4. – С. 202-207.
6. Казиміров Д. Козацькі родини м. Мени за Ге-
неральним описом Лівобережної України 1765 –
1769 рр. // Краєзнавство. – 2011. – №4. – С. 216-222.
7. Пилипенко Н. Інформативні можливості ме-
трич них книг у дослідженні демографічної поведінки
сільського населення Гетьманщини другої поло вини
ХVІІІ ст.// Актуальні проблеми вітчизняної і все-
світньої історії. – Харків, 2006. – Вип. 9. – С. 69-82.
8. Яременко М. Ціна міщанської любові, або
Скіль ки коштувала прихильність обивателів Києво-
Подолу до могилянських студентів// Соціум. Альма-
нах соціальної історії. – К.: Ін-т іст. України НАН
України, 2005. – Вип.5. – С. 95-104.
9. Сакало О. Домогосподарства сільського насе-
лення Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст.: деякі
історико-демографічні аспекти (на прикладі села
Ведмеже Роменської сотні Лубенського полку)// Кра-
єзнавство. – 2008. – №1 – 4. – С. 168 – 174.
10. Волошин Ю. Розкольницькі слободи на тери-
торії Північної Гетьманщини у ХVІІІ ст. (історико-
демографічний аспект). – Полтава: АСМІ, 2005. – 312 с.
11. Сердюк І. Полкових городов обивателі: істо-
рико-демографічна характеристика міського насе-
лення Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст. – Пол-
тава: АСМІ, 2011. – 304 с.
12. Сердюк І. Румянцевський опис Малоросії як
джерело вивчення демографічних характериcтик міст
Гетьманщини// Історична пам'ять. – 2008. – №2. –
С. 145.
13. Генеральний опис Лівобережної України 1765-
1769 рр. Покажчик населених пунктів. – К.: Центр.
держ. іст. Архів УРСР в м. Києві, 1959. – С.11.
14. Центральний державний історичний архів
України у м. Києві (далі – ЦДІАК України), ф.57,
оп.1, спр.424, арк. 105-112.
15. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.424, арк. 83 – 85.
16. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.424, арк. 292-
293.
17. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.424, арк. 192-
198.
18. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.424, арк. 212-
214.
19. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.424, арк.40,
190-191.
20. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.424, арк. 40,
218-221.
21. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.424, арк. 174-
175, 260.
22. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.424, арк. 179-183.
23. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.424, арк. 135- 141.
24. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.424, арк. 262,
290-291.
Джерела та література
Юрій Ночовний 2’2013
Населення мало порівняно збалансований ста-
тевий склад між чоловіками (48,5%) та жінками
(51,5%). Це можна пояснити впливом трудової
міграції, зокрема тим, що в описі знаходимо ве-
лику кількість робітниць – жінок і традиційним
вищим рівнем смертності серед чоловіків. Най-
більший дисбаланс між статями спостерігається
у наступних вікових групах: 45-49, 50-54 років
(перевага чоловіків) та 15-19, 20-24, 25-29,
30-34 і 65-69 років (перевага жінок). У катего-
ріях 0-4, 5-9, 10-14, 35-39 і 40-44 навпаки бачимо
майже ідеальний баланс між статями.
Тобто, перед нами постає місто з молодим
суспільством, відкритим для міграційних про-
цесів, які істотно впливали на структуру його
населення. Ці особливості, поряд з характерною
рисою містечка – порівняно високою часткою
осіб активного віку, були зумовлені дією при-
родних і механічних чинників, відповідною де-
мографічною поведінкою населення Пирятина.
130
25. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.421, арк. 40
зв., 41.
26. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.420, арк. 69-
70, 76=79; спр. 424, арк..40 зв., 225 – 226.
27. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.424, арк. 77-
80; спр. 426б, арк. 188 – 203.
28. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.424, арк. 117-
119.
29. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.148, арк. 1-
289; спр. 424, арк. 1-27.
30. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.424, арк. 166-
169; спр. 426а, арк. 1-563; спр. 426б, арк. 1-187, 204 -
213, 223- 249, 252-397.
31. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.424, арк. 126-
128; спр. 425а, арк. 1-119, 162-534, 543-574;
спр. 425б, арк. 1-912.
32. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр.142, арк. 3-
726, 752-757, 880- 895, 904; спр. 424, арк. 262, 275.
33. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр. 425а, арк. 1
119, 162-534, 543-574.
34. Дорошенко Л. Демографія: Навч. посіб. для
студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2005. – С.31.
35. Муромцева Ю.І. Демографія: Навчальний по-
сібник. – К.: Кондор, 2006. – С.62.
36. Там само.
37. Генеральний опис Лівобережної України 1765-
1769 рр. Покажчик населених пунктів. – К.: Центр.
держ. іст. Архів УРСР в м. Києві, 1959. – С.5.
38. Волошин Ю. «Для точнаго исчисленія и све-
дения всего малороссийскаго народа»: проведення
Румянцивського опису в полковому місті Полтаві
(1765-1766 рр.) // Краєзнавство. – 2011. – №1. – С.59.
39. Генеральний опис Лівобережної України 1765-
1769 рр. Покажчик населених пунктів. – К.: Центр.
держ. іст. Архів УРСР в м. Києві, 1959. – С.5.
40. Багалей Д.И. Генеральная опись Малороссии
// Киевская Старовина. – 1883. – № 11. – С.406.
41. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр. 425а.
42. Там само.
43. Там само.
44. Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исто-
рической демографии. / Пер. с франц. С. Хока и
Ю. Егоровой – М.: РГГУ, 1997. – С.23.
45. Волошин Ю. Розкольницькі слободи на тери-
торії Північної Гетьманщини у ХVІІІ ст. (історико-де-
мографічний аспект). – Полтава: АСМІ, 2005. – С. 112.
46. ЦДІАК України, ф.57, оп.1, спр. 425а.
Сердюк І. Полкових городов обивателі: історико-
демографічна характеристика міського населення
Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст. – Полтава:
АСМІ, 2011. – С.85-86.
47. Муромцева Ю.І. Демографія: Навчальний по-
сібник. – К.: Кондор, 2006. – С.72.
48. Сапожникова Т. Демографическое старение:
прогнозы, причины, последствия//http://ej.kubagro.ru/
2007/01/pdf/10.pdf
49. Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исто-
рической демографии. / Пер. с франц. С. Хока и
Ю. Егоровой – М.: РГГУ, 1997. – С.16-17.
50. Волошин Ю. Розкольницькі слободи на тери-
торії Північної Гетьманщини у ХVІІІ ст. (історико-де-
мографічний аспект). – Полтава: АСМІ, 2005. – С. 116.
51.Анри Л., Блюм А. Методика анализа в истори-
ческой демографии. / Пер. с франц. С. Хока и Ю. Его-
ровой – М.: РГГУ, 1997. – С.28.
52. Сердюк І. Полкових городов обивателі: істо-
рико-демографічна характеристика міського насе-
лення Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст. – Пол-
тава: АСМІ, 2011. – С. 92.
53. Там само, С. 94.
Юрий Ночовный
Структура населения сотенного города Пирятина: историко-демографический анализ по
материалам Румянцевской описи 1765-1769 гг.
В статье исследуется население сотенного города Гетьманщины по материалам Румянцевской описи
Пирятина. Определена численность и поло-возрастной состав его жителей.
Ключевые слова: Румянцевская опись, город, демография, население, пол, возраст, Пирятин.
Yury Nochovniy
Population structure centesimal town Hetmanate: the materials Rumyantsev describe Piryatin Lubensky
Regiment (historical and demographic analysis)
The article examines the population centesimal town Hetmanate the materials Rumyantsev describe Piryatin.
Determine the size and sex-age structure of its inhabitants.
Key words: Rumyantsevskyy description, small town, demography, population, sex, age, Pyriatyn.
Структура населення сотенного містечка Пирятина:
історико–демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр.
131
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166884 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:56:48Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ночовний, Ю. 2020-03-08T13:38:46Z 2020-03-08T13:38:46Z 2013 Структура населення сотенного містечка Пирятина: історико–демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр. / Ю. Ночовний // Краєзнавство. — 2013. — № 2. — С. 124-131. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166884 94 (477. 53): 314 (1 – 22) У статті за матеріалами Румянцевського опису досліджується населення сотенного
 містечка Гетьманщини Пирятина. Визначається чисельність та статевовікова структура
 його мешканців. В статье исследуется население сотенного города Гетьманщины по материалам Румянцевской описи
 Пирятина. Определена численность и поло-возрастной состав его жителей. The article examines the population centesimal town Hetmanate the materials Rumyantsev describe Piryatin.
 Determine the size and sex-age structure of its inhabitants. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Регіональні аспекти історичної демографії Структура населення сотенного містечка Пирятина: історико–демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр. Структура населения сотенного города Пирятина: историко-демографический анализ по материалам Румянцевской описи 1765-1769 гг. Population structure centesimal town Hetmanate: the materials Rumyantsev describe Piryatin Lubensky Regiment (historical and demographic analysis) Article published earlier |
| spellingShingle | Структура населення сотенного містечка Пирятина: історико–демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр. Ночовний, Ю. Регіональні аспекти історичної демографії |
| title | Структура населення сотенного містечка Пирятина: історико–демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр. |
| title_alt | Структура населения сотенного города Пирятина: историко-демографический анализ по материалам Румянцевской описи 1765-1769 гг. Population structure centesimal town Hetmanate: the materials Rumyantsev describe Piryatin Lubensky Regiment (historical and demographic analysis) |
| title_full | Структура населення сотенного містечка Пирятина: історико–демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр. |
| title_fullStr | Структура населення сотенного містечка Пирятина: історико–демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр. |
| title_full_unstemmed | Структура населення сотенного містечка Пирятина: історико–демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр. |
| title_short | Структура населення сотенного містечка Пирятина: історико–демографічний аналіз за матеріалами Румянцевського опису 1765-1769 рр. |
| title_sort | структура населення сотенного містечка пирятина: історико–демографічний аналіз за матеріалами румянцевського опису 1765-1769 рр. |
| topic | Регіональні аспекти історичної демографії |
| topic_facet | Регіональні аспекти історичної демографії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166884 |
| work_keys_str_mv | AT nočovniiû strukturanaselennâsotennogomístečkapirâtinaístorikodemografíčniianalízzamateríalamirumâncevsʹkogoopisu17651769rr AT nočovniiû strukturanaseleniâsotennogogorodapirâtinaistorikodemografičeskiianalizpomaterialamrumâncevskoiopisi17651769gg AT nočovniiû populationstructurecentesimaltownhetmanatethematerialsrumyantsevdescribepiryatinlubenskyregimenthistoricalanddemographicanalysis |