Православні культові споруди Сімферополя (кінець ХVIII - початок ХІХ ст.)
На підставі дорадянських описів Таврійської єпархії розроблено реєстр православних культових споруд Сімферополя кінця XVIII – початку ХХ століття. Інформація подається за хронологією появи споруд. Відновлено коротку історію православних храмів, каплиць, домових церков міста. Встановлено сучасну д...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166908 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Православні культові споруди Сімферополя (кінець ХVIII - початок ХІХ ст.) / Е. Іщенко // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 104-109. — Бібліогр.: 74 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166908 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Іщенко, Е. 2020-03-10T15:06:26Z 2020-03-10T15:06:26Z 2013 Православні культові споруди Сімферополя (кінець ХVIII - початок ХІХ ст.) / Е. Іщенко // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 104-109. — Бібліогр.: 74 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166908 93:281.9:246/247 “17 / 19” (477.75) На підставі дорадянських описів Таврійської єпархії розроблено реєстр православних культових споруд Сімферополя кінця XVIII – початку ХХ століття. Інформація подається за хронологією появи споруд. Відновлено коротку історію православних храмів, каплиць, домових церков міста. Встановлено сучасну долю святинь. На основе досоветских описаний Таврической епархии был составлен список православных культовых сооружений Симферополя конца XVIII – начала XX века. Реестр подается по хронологии появления сооружений. Также представлена краткая история православных храмов, часовен, домовых церквей города. Установлена современная судьба святинь. On the basis of the pre-Soviet descriptions of Taurida eparchy a list of the Orthodox Church buildings of Simferopol of the end of XVIII – the beginning of XX century was compiled. The list is submitted by the chronology of the appearance of buildings. Also a brief history of every Orthodox Church, chapel, house church of the city is constituted. A modern fate of shrines are established. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Вітчизняне пам'якознавство: традиції, досвід, перспективи Православні культові споруди Сімферополя (кінець ХVIII - початок ХІХ ст.) Православные культовые сооружения Симферополя (конец XVIII – начало XX века) The Orthodox Cult Edifices of Simferopol (the End of XVIII – the Beginning of XX Century) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Православні культові споруди Сімферополя (кінець ХVIII - початок ХІХ ст.) |
| spellingShingle |
Православні культові споруди Сімферополя (кінець ХVIII - початок ХІХ ст.) Іщенко, Е. Вітчизняне пам'якознавство: традиції, досвід, перспективи |
| title_short |
Православні культові споруди Сімферополя (кінець ХVIII - початок ХІХ ст.) |
| title_full |
Православні культові споруди Сімферополя (кінець ХVIII - початок ХІХ ст.) |
| title_fullStr |
Православні культові споруди Сімферополя (кінець ХVIII - початок ХІХ ст.) |
| title_full_unstemmed |
Православні культові споруди Сімферополя (кінець ХVIII - початок ХІХ ст.) |
| title_sort |
православні культові споруди сімферополя (кінець хviii - початок хіх ст.) |
| author |
Іщенко, Е. |
| author_facet |
Іщенко, Е. |
| topic |
Вітчизняне пам'якознавство: традиції, досвід, перспективи |
| topic_facet |
Вітчизняне пам'якознавство: традиції, досвід, перспективи |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Православные культовые сооружения Симферополя (конец XVIII – начало XX века) The Orthodox Cult Edifices of Simferopol (the End of XVIII – the Beginning of XX Century) |
| description |
На підставі дорадянських описів Таврійської єпархії розроблено реєстр православних культових
споруд Сімферополя кінця XVIII – початку ХХ століття. Інформація подається за хронологією
появи споруд. Відновлено коротку історію православних храмів, каплиць, домових церков міста.
Встановлено сучасну долю святинь.
На основе досоветских описаний Таврической епархии был составлен список православных культовых
сооружений Симферополя конца XVIII – начала XX века. Реестр подается по хронологии появления сооружений. Также представлена краткая история православных храмов, часовен, домовых церквей города. Установлена современная судьба святинь.
On the basis of the pre-Soviet descriptions of Taurida eparchy a list of the Orthodox Church buildings of Simferopol
of the end of XVIII – the beginning of XX century was compiled. The list is submitted by the chronology of the
appearance of buildings. Also a brief history of every Orthodox Church, chapel, house church of the city is constituted.
A modern fate of shrines are established.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166908 |
| citation_txt |
Православні культові споруди Сімферополя (кінець ХVIII - початок ХІХ ст.) / Е. Іщенко // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 104-109. — Бібліогр.: 74 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT íŝenkoe pravoslavníkulʹtovísporudisímferopolâkínecʹhviiipočatokhíhst AT íŝenkoe pravoslavnyekulʹtovyesooruženiâsimferopolâkonecxviiinačaloxxveka AT íŝenkoe theorthodoxcultedificesofsimferopoltheendofxviiithebeginningofxxcentury |
| first_indexed |
2025-11-25T22:13:40Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:13:40Z |
| _version_ |
1850560998361006080 |
| fulltext |
Приєднання Криму до Росії 1873 року озна-
менувало новий етап у житті півострова. Ре-
форми російського уряду призвели до корінних
змін в економіці, соціальних процесах, культурі.
Заселення Російською державою південних зе-
мель, територіальні перетворення, будівництво
нових і зростання існуючих міст відбувалися од-
ночасно і взаємопов’язано з християнізацією
Криму. Відроджувалися християнські пам’ятки
дотурецкого періоду історії регіону, виникали
нові святині. Провідну роль у цьому процесі було
відведено центральному місту Кримської області,
а трохи пізніше, губернії – Сімферополю. Його
заснування відбулося 1784 року. Відразу ж у місті
з’являються житлові споруди і перший правос-
лавний храм. З кожним роком населений пункт та
чисельність жителів збільшувалися. Відповідно,
виникала необхідність у зведенні нових правос-
лавних культових споруд. Також, причиною ак-
тивного зростання кількості святинь була місіо-
нерська політика російського уряду щодо народів
не православної віри, що проживали в Криму.
Дослідження джерел та літератури, пов’яза-
них з історією Сімферополя і православних свя-
тинь Криму, відобразило існування прогалин.
Досі не існує спеціальної публікації, в якій був
представлений повний список тих православних
культових споруд кінця XVIII – початку ХХ сто-
ліття, що існували в Сімферополі, з вказівкою іс-
торії святині, сучасного стану об’єкту. Най-
більше інформації щодо цих будівель нам дає
дорадянська література. Наведені довідкові ві-
домості в описах Таврійської єпархії 1872 року
протоієрея кафедрального собору Св. Олексан-
дра Невського Михайла Родіонова [1], 1886 року
єпископа Таврійського Гермогена [2]. Тим не
менш, відомості в зазначених працях супереч-
ливі, не завжди відповідають одна одній. Більш
чітко сформульовані й описані православні спо-
руди у Звіті третьої навчальної екскурсії Сімфе-
ропольської чоловічої гімназії 1890 року [3].
У працях радянського періоду згадки про святині
уривчасті, а часто відсутні через загальнодер-
жавну політику того часу. Матеріали щодо дея-
ких храмів, створених у Сімферополі після 1890
року, були виявлені в сучасній літературі. Варто
зазначити, що останні 20 років в літературі вели-
чезна увага вчених приділялася лише тим святим
місцям, які не були знищені в період Першої сві-
тової, Громадянської та Великої Вітчизняної війн,
а також у період радянської влади. Про долю
інших багатьох православних споруд в цей час
повідомляється коротко або не вказано взагалі.
Нами з’ясовано, що в період з 1783 по 1917 ро -
ки у Сімферополі існувало близько 26 правос-
лавних культових споруд. У це число входили
церкви, каплиці, домові церкви.
Функцію першого православного храму у
Сімферополі виконувала церква в ім’я святих
Рівноапостольних царів Костянтина і Олени.
1785 року [4] полковник Борис Олексійович
Тіщев купив за 50 руб. асигнацій будиночок у та-
тарина, який виїздив до Туреччини [5]. Влашту-
вав у ньому полкову церкву на 150 чоловік [6].
У 1786 році, після того, коли полк полишив
місто, сімферопольський губернатор Михайло
Васильович Каховський встановив іконостас і
відновив богослужіння в храмі для чиновників і
перших мешканців міста [7]. 1787 року царекос-
тянтинівську церкву відвідала Катерина II. Ім-
ператриця була здивована бідністю і малими
формами святині, дала розпорядження побуду-
вати соборний храм [8]. На початку 1800 року ця
споруда була розібрана до основи. Весь матеріал
перенесли на міське кладовище, з нього склали
маленьку церкву. 1831 року вона була розібрана,
а матеріал використовували при будівництві
огорожі кладовища [9]. На колишньому місці ца-
104
УДК 93:281.9:246/247 “17 / 19” (477.75)
Елеонора Іщенко (м. Сімферополь)
Православні культові споруди Сімферополя
(кінець ХVIII – початок ХІХ ст.)
На підставі дорадянських описів Таврійської єпархії розроблено реєстр православних культових
споруд Сімферополя кінця XVIII – початку ХХ століття. Інформація подається за хронологією
появи споруд. Відновлено коротку історію православних храмів, каплиць, домових церков міста.
Встановлено сучасну долю святинь.
Ключові слова: Сімферополь, православні культові споруди, храм, каплиця, домова церква.
рекостянтиновського храму 1785 року була об-
лаштована однойменна домова церква генера-
лом Ю. В. Поповим і освячена 14 травня 1887 р.
[10]. Збереглася до наших днів.
1796 року відбулося освячення храму в ім’я Св.
Трійці, побудованого греками, що проживали в
Сімферополі в той час. До середини XIX століття
ця будівля стала старою і не могла вмістити усіх
бажаючих. Тому була розібрана, а на її місці побу-
дована нова великих розмірів і у витонченому ар-
хітектурному стилі на пожертви прихожан [11].
1868 року церкву освятили [12]. Зовнішний та
внутрішний вигляд з тієї пори не змінилися.
У 1805–1806 рр. на кошти парафіян була по-
будована дерев’яна церква (за даними протоієрея
Михайла Родіонова – освячена 1805 року [13]) в
ім’я святих апостолів Петра і Павла [14]. Фун-
кціонувала як соборна, 1827 року припинила своє
існування у зв’язку із спорудженням Олександро-
Невського кафедрального собору [15]. 1865 року
був створений комітет з будівництва нової кам’я -
ної Петропавлівської церкви у Сімферополі [16].
Через рік основні роботи зі зведення будівлі були
завершені завдяки фінансовій підтримці парафіян
і церковного старости купця А. І. Тисова [17].
16 серпня 1870 р. відбулося освячення культової
споруди [18]. До тепер це – кафедральний собор
Святих апостолів Петра і Павла.
1809 року почалося будівництво головного
храму міста – собору в ім’я Св. Олександра
Невського [19]. Був укладений контракт на будів-
ництво храму з французькими підрядниками
П. Микола, І. Феррі та Б. Лати. Роботи зі споруд-
ження собору велися до 1812 року. Згодом за від-
сутності коштів будівництво зупинилося [20].
У квітні 1813 р. сильна буря знесла дах храму, бу-
дівельні матеріали були розвіяні вітром або роз-
крадені [21]. Будівля простояла з 1814 по 1822 рр.,
дала тріщини, почала руйнуватися. Було прийнято
рішення розібрати цю споруду та перенести зве-
дення храму на нове місце подалі від берега річки
Салгир. 12 березня 1823 р. протоієреєм Василем
Чернявським був закладений новий храм в ім’я Св.
Олександра Невського [22]. 3 червня 1829 р. висо-
копреосвященний архієпископ Херсонський Гав-
риїл провів освячення [23]. 1860 року собор був
перейменований в кафедральний [24], що було
обумовлено появою єпископської кафедри в
Криму і створенням Таврійської єпархії. У на-
ступні роки храм неодноразово розширювався за
рахунок прибудов [25]. Тут читали проповіді най-
відоміші богослови, сюди приїжджали російські
імператори і великі князі, у соборі перебували
предмети, подаровані Катериною II та Олексан-
дром II. У ніч з 26 на 27 вересня 1930 року ця архі-
тектурна споруда була повністю зруйнована біль-
шовиками [26]. З 2000-х рр. ведеться відновлення
святині на колишньому місці навпроти Долгору-
ковського обеліска в сквері Перемоги [27]. У вер-
хньому і нижньому храмах собору вже проходять
богослужіння, проводяться роботи з розпису.
1824 року на міському кладовищі завдяки ста-
ранності протоієрея Василя Чернявського і до-
помоги благодійників була побудована і освячена
кам’яна церква в ім’я Преображення Господ-
Православні культові споруди Сімферополя
(кінець ХVIII – початок ХІХ ст.)
105
Домова церква генерала Ю. В. Попова
(церква в ім'я святих Рівноапостольних
царів Костянтина і Олени)
Храм в ім'я
Св. Трійці
Кафедральний Собор
в ім'я Св. Олександра Невського
нього [28]. 1864 року за розпорядженням єпархі-
ального начальства була перетворена у приход-
ську [29]. У зв’язку з малою місткістю 1870 року
церква була розширена за рахунок прибудови
нової дзвіниці на гроші, пожертвувані парафія-
нами і колишнім церковним старостою купцем
Миколою Степановичем Панченком [30].
Крім основних храмів міста, у Сімферополі
існували каплиці, а також церкви і молитовні бу-
динки, приписані до навчальних закладів, бла-
годійних організацій та інших установ.
14 жовтня 1826 р. у благодійних цілях був
відкритий будинок для паломників Олександра
Степановича Таранова-Білозьорова [31]. 1837
року опікунська рада виділила кошти на будів-
ництво храму на території установи. Завершити
зведення вдалося завдяки допомозі Миколи I,
який пожертвував 4.000 рублів під час візиту до
Сімферополя. 24 жовтня 1839 р. на честь імпе-
ратриці Марії Федорівни церква в ім’я святої
Марії Магдалини [32] була відкрита і освячена
[33]. Тут постійно перебували священик і пса-
ломщик, які допомагали персоналу будинку пік-
луватися про підопічних [34].
У сімферопольському Богоугодному закладі
на кошти казни 8 листопада 1844 р. була освячена
кам’яна церква в ім’я Скорботної Богоматері [35].
При Таврійському Архієрейському Домі в ок-
ремій, але пов’язаній з ним, будівлі 1861 (1862
[36]) року була освячена Архієрейська хрестова
кам’яна церква в ім’я трьох святителів Москов-
ських: Петра, Алексія, Іони і Філіпа [37]. Храм з
великим 12-віконним куполом спорудив на свої
кошти Алексій (Ржаніцин), єпископ Таврійський
[38]. Архієрейський Дім і каплиця частково по-
страждали в роки Великої Вітчизняної війни, а
1960-ті роки були знищені [39].
1862 року була освячена церква в ім’я препо-
добних печерських святих Антонія і Феодосія у
будинку шовковичного саду архієпископа Алексія
(Ржаницина). Після виїзду Алексія з Криму 1862
року, служби у цьому храмі не проводилися [40].
При чоловічому духовному училищі 2 ве-
ресня 1862 р. була освячена кам’яна церква свя-
тих семи священномучеників, які були єписко-
пами в древньому Херсонесі [41]. 1869 року
храм був перенесений у нову будівлю та освяче-
ний без зміни назви [42].
На новому міському кладовищі 14 червня
1864 р. купцем Василем Борисовичем Маслен-
ніковим була побудована церква Успіння Св.
Праведної Анни [43]. Тут знаходився іконостас,
який 1845 року на кошти А. А. Бражникової був
влаштований з престолом в ім’я Св. праведної
Анни в Олександро-Невському соборі [44], і ска-
сований незабаром за розпорядженням Таврій-
ського єпископа Алексія [45]. Ця церква була не-
великою, але відповідала своїй меті. У ній у
поминальні суботи та неділі всім причтом ка-
федрального собору проводилася літургія [46].
Нині – це храм в ім’я Всіх Святих в районі цен-
трального ринку[47].
30 листопада 1864 р. відбулося урочисте від-
криття закладу під назвою «Таємного радника
Фабра будинок піклування сиріт» [48]. Через мі-
сяць – у грудні 1864 р. на другому поверсі уста-
нови освятили будинкову церкву в ім’я апостола
Андрія Первозванного [49]. Божественну літур-
гію звершив преосвященний єпископ Алексій.
З цього часу в ній постійно перебував священик,
який виконував обов’язки вчителя Закону Божо -
го для сиріт [50].
У будівлі Таврійського єпархіального жіно-
чого училища 1865 року преосвященним Алек-
сієм була освячена Стрітенська кам’яна домова
церква. З розширенням училища храм не міг
вмістити всіх учнів [51]. 1867 року був перене-
сений у більш велику кімнату на іншій стороні
будинку, а в невеликій арці влаштували дзві-
ницю [52]. 28 квітня 1881 р. біля корпусу
училища преосвященним архієпископом Гурієм
була закладена кам’яна церква з великим купо-
лом, яка 1 вересня 1882 р. була освячена єпис-
копом Гермогеном [53]. У праці «Третья учебная
экскурсия Симферопольской мужской гимназии:
Симферополь» 1890 року вказано, що цей храм
названий на честь Покрова Божої Матері [54].
1866 року з волі імператриці Марії Олексан-
дрівни на військовому кладовищі над могилами
воїнів, поранених у Севастополі під час Крим-
ської війни і померлих у Сімферополі, була влаш-
3’2013Елєонора Іщенко
106
К Р А Є З Н А В С Т В О
Таврійський Архієрейський Дім
та Архієрейська хрестова кам'яна церква
в ім'я трьох святителів Московських:
Петра, Алексія, Іони і Філіпа
тована каплиця в ім’я Св. Благовірного Князя
Олександра Невського. У ній щорічно напере-
додні Трійці в суботу відбувалася панахида [55].
1867 року на верхньому поверсі сімферо-
польської губернської чоловічої гімназії на
кошти М. І. Кашкадамова була влаштована цер-
ква в ім’я Св. Трійці. 1873 року вона перенесена
в іншу будівлю при гімназичному дворі. Тут
вогкість негативно вплинула на існування свя-
тині. У зв’язку з цим 10 лютого 1880 р. на кошти
церковного старости, купця Єгора Миколайо-
вича Христофорова була закладена кам’яна цер-
ква в грецькому стилі [56]. 24 жовтня 1882 р.
новий храм був освячений на честь 25-річчя ца-
рювання імператора Олександра II і отримав
нову назву в ім’я Св. Олександра Невського [57].
У будинку Сімферопольського тюремного
замку 12 (16 [58]) січня 1867 р. була освячена
тюремна церква в пам’ять поклоніння веригам
святого апостола Петра [59].
14 квітня 1868 р. в присутності Новоросій-
ського і Бессарабського генерал-губернатора
П. Е. Коцебу, єпископа Таврійського Гурія (Кар-
пова) і губернаторського подружжя Жуковських
відбулася закладка нової двоповерхової будівлі
першого в Таврійській губернії дитячого при-
тулку Амалії Максиміліанівни Адлерберг (1808–
1888) і церкви в ім’я Св. Мироносиці Марії
Магдалини. Завдяки щедрим пожертвуванням
(дру жина севастопольського купця першої гіль-
дії. І. Фальц-Фейна Єлизавета Федорівна внесла
8000 руб., поміщиця Е. Д. Беркова – 500 руб.), а
також збору коштів у містах і селах краю, будів-
ництво закладу завершилося до кінця того ж
року. 5 березня 1869 р. з Санкт-Петербурга був
висланий іконостас з 17 ікон, який створив відо-
мий російський іконописець Сава Васильович
Постемський. Після встановлення ікон у храмі,
будівля сирітського будинку була освячена і від-
крита 15 квітня 1869 р. Загальна сума витрат на
будівництво склала 31628 руб. 29 коп [60].
У 2000-х рр. церква в ім’я Св. Марії Магдалини
була повернена Сімферопольській і Кримській
єпархії, в ній був проведений капітальний ремонт.
Каплиця Св. Марії Магдалини на військовому
цвинтарі була споруджена за наказом імператриці
Марії Олександрівни, про що свідчила мармурова
меморіальна дошка, укріплена на каплиці:
«Побудована у 1868-1869 р. за всемилостивим
вподобанням Государині Імператриці Марії Олек-
сандрівни і за велінням Государя Імператора
Олександра Миколайовича над місцем поховання
воїнів Кримської армії, які загинули за Віру, Царя
та Вітчизну у 1854–1855 роках». 13-метрова пря-
мокутна кам’яна каплиця, увінчана хрестом, була
домінантою навколишнього ландшафту і прогля-
далася від залізної дороги Сімферополь – Севас-
тополь. У даній святині кожну суботу перед Трій-
цею служили панахиду в пам’ять загиблих у боях
і померлих від ран захисників Севастополя. Спо-
руда була зруйнована на початку 1930-х років.
Нині у Петрівській балці можна побачити лише
фундамент колишньої каплиці і кілька каменів від
надгробних плит колишнього цвинтаря [61].
У подвір’ї Бахчисарайського Успенського
скиту на кошти Єлизавети Дмитрівни Беркової
була споруджена кам’яна церква на честь Вве-
дення в храм Божої Матері [62]. Освячення
відбулося 21 листопада 1872 р. преосвященним
Гурієм [63].
У будівлі Таврійської духовної семінарії
19 серпня 1873 р. відбулося освячення церкви в
ім’я трьох святителів вселенських Василя Вели-
кого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста
[64]. Храм був побудований на кошти, виділені
святійшим Синодом [65]. На честь 25-річчя се-
мінарії 18 липня 1900 р. Трьохсвятительська
церква була закладена на території установи. Ос-
вячення відбулося 11 вересня 1903 р. У радян-
ський час була закрита і використовувалася не
за призначенням. Нині храму повернули статус
семінарського, богослужіння тут часто прово-
дить правлячий митрополит Сімферопольський
і Кримський Лазар [66].
1880 року у Сімферополі на базарній площі
(біля фонтану [67] – тепер це площа Леніна)
Братством Св. Князя Володимира і Св. Князя
Олександра Невського була влаштована кап-
лиця в ім’я Св. Благовірного Князя Олександра
Православні культові споруди Сімферополя
(кінець ХVIII – початок ХІХ ст.)
107
Кам'яна церква на честь Введення в храм
Божої Матері (подвір'я Бахчисарайського
Успенського скиту)
1. Родионов М. К. Статистико-хронологико-ис-
торическое описание Таврической епархии: общий
и частный обзор / М. К. Родионов. – Симферополь,
1872. – С. 192–197.
2. Гермоген. Справочная книжка о приходах и
храмах Таврической епархии / Гермоген. – Симфе-
рополь: Таврическая губернская типография, 1886.
– С. 151–163.
3. Третья учебная экскурсия Симферопольской
мужской гимназии: Симферополь / сост. Ф. Ф. Лаш-
ков. – Симферополь, 1890. – С.109–120.
4. Белова С. Л. Симферополь: этюды истории,
культуры, архитектуры / С. Л. Белова. – Симферо-
поль: Таврия-Плюс, 2001. – С. 91.
5. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 109.
6. Гермоген. Вказ. праця. – С.151.
7. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 109.
8. Гермоген. Вказ. праця. – С.151.
9. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 110.
10. Там само. – С. 118.
11. Родионов М. К. Вказ. праця. – С. 193.
12. Гермоген. Вказ. тв. – С.156.
13. Родионов М. К. Вказ. тв. – С. 193.
14. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 117.
15. Белова С. Л. Вказ. праця. – С. 93.
16. Там само. – С. 94.
17. Родионов М. К. Вказ. праця. – С. 194.
18. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 117.
19. Родионов М. К. Вказ. праця. – С. 194.
20. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 111.
21. Там само. – С. 112.
22. Там само.
23. Белова С. Л. Вказ. праця. – С. 31.
24. Там само. – С. 35.
25. Там само. – С. 34.
26. Ищенко Э. С. Проблемы восстановления Сим-
феропольского Александро-Невского Собора (1991–
Невського. У ній кожну неділю та середу здійс-
нювали молебень з акафістом покровителеві свя-
тині [68]. Споруда була знесена наприкінці 1920-
х рр. (50-60-х роках ХХ століття [69]).
23 серпня 1892 р.
преосвященним єписко-
пом Мартиніаном був
освячений храм в ім’я
преподобного Мартині -
ана при Єпархіальному
свічковому заводі [70].
1892 року в межах
Олександро-Невського
собору за проектом ар-
хітектора Н. Ф. Беккера
була побудована кап-
лиця. 6 травня 1895 р.
відбулося її освячення в
ім’я Св. Миколи [71] в
честь заручин майбут-
нього імператора Ми-
коли II з Олександрою
Федорівною [72]
27 квітня 1897 р. в
Таврійському виправ-
ному притулку для малолітніх злочинців була
здійснена закладка церкви на честь Воскресіння
Христового преосвященним єпископом Михай-
лом. Відкриття і освячення церкви відбулося
3 червня 1898 року. [73].
1898 року на розі вулиці Олександро-Не-
вської і Церковного провулка був освячений
храм в ім’я Св. Миколи. Ця гарнізонна церква
була розрахована на те, щоб у ній одночасно міг
поміститися цілий полк військових. Тут відбу-
валися молебні на честь захисників Вітчизни,
отримували благословення воїни, які вирушали
на фронти російсько-японської та Першої сві-
тової війн. 1928 року храм був ліквідований, пе-
реобладнаний і використовувався як спортивний
зал. У серпні 1999 року святиня передана у ві-
дання Сімферопольської і Кримської єпархії. Ро-
боти з відновлення тривають [74].
Таким чином, включення Криму до складу
Російської імперії істотно змінило хід історії пі-
в острова, а, особливо, відбилося на адміністра-
тивному центрі краю – Сімферополі. Прискоре-
ний розвиток міста супроводжувався появою
православних культових споруд як необхідного
атрибуту життя християн. Зі збільшенням чи-
сельності жителів Сімферополя відкривалися
нові святині, розширювалися існуючі. Завдяки
державним інвестиціям, пожертвуванням пара-
фіян, меценатів в Криму більш ніж за століття
виникло близько чверті храмів, каплиць, будин-
кових церков. Припускаємо, що складений нами
перелік православних святинь Сімферополя
кінця XVIII – початку ХХ століття не є повним.
Тому плануємо подальше проведення дослід-
ження у цій сфері.
3’2013Елєонора Іщенко
108
К Р А Є З Н А В С Т В О
Каплиця в ім'я
Св. Благовірного
Князя Олександра
Невського
Джерела та література
Православні культові споруди Сімферополя
(кінець ХVIII – початок ХІХ ст.)
109
2003) / Э. С. Ищенко // Ученые записки Таврического
национального университета им. В. И. Вернадского.
Серия «Исторические науки». – 2011. – Т. 24 (63),
№ 2: спецвыпуск «История Украини» – С. 56.
27. Ищенко Э. С. Вказ. праця. – С. 59.
28. Родионов М. К. Вказ. праця. – С. 194.
29. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 110.
30. Гермоген. Вказ. праця. – С.156.
31. Савочка А. Н. Благотворительность в Таври-
ческой губернии (1802–1920) / А. Н. Савочка; Тав-
рический нац. ун-т им. В. И. Вернадского. – Симфе-
рополь: Доля, 2012. – С. 97. – (Серия: Библиография
крымоведения; вып. 16).
32. Савочка А. Н. Вказ. праця. – С.101.
33. Гермоген. Вказ. праця. – С.156.
34. Савочка А. Н. Вказ. праця. – С.101.
35. Гермоген. Вказ. праця. – С.162.
36. Родионов М. К. Вказ. праця. – С. 195.
37. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 118.
38. Гермоген. Вказ. праця. – С.163.
39. Белова С. Л. Вказ. праця. – С. 176.
40. Родионов М. К. Вказ. праця. – С. 195.
41. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 118.
42. Родионов М. К. Вказ. праця. – С. 196.
43. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 117.
44. Белова С. Л. Вказ. праця. – С. 33.
45. Гермоген. Вказ. праця. – С.156.
46. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 117.
47. Обуховская Л. Не в силе Бог, но в правде /Л. Обу-
ховская // Крымская правда. –1999. – 28 дек. – С. 3.
48. Савочка А. Н. Вказ. праця. – С.118.
49. Гермоген. Вказ. праця. – С.159.
50. Савочка А. Н. Вказ. праця. – С.118.
51. Гермоген. Вказ. праця. – С.158.
52. Родионов М. К. Вказ. праця. – С. 196.
53. Гермоген. Вказ. праця. – С.158.
54. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 118.
55. Там само. – С. 117.
56. Гермоген. Вказ. праця. – С.157.
57. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 118.
58. Там само. – С. 117.
59. Гермоген. Вказ. праця. – С.162.
60. Савочка А. Н. Вказ. праця..– С.109.
61. Обуховская Л. Вказ. праця. – С.3.
62. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 118.
63. Гермоген. Вказ. праця. – С.163.
64. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 118.
65. Родионов М. К. Вказ. праця. – С. 197.
66. Представляем Благочиние: первый симферо-
польский церковный округ // Таврида Православ-
ная. – 2011. – Сент. – С. 6.
67. Белова С. Л. Вказ. праця. – С. 36.
68. Третья учебная экскурсия... Вказ. праця. –
С. 117.
69. Белова С. Л. Вказ. праця. – С. 176.
70. Обуховская Л. Вказ. праця. – С.3.
71. Там само.
72. Белова С. Л. Вказ. праця. – С. 36.
73. Савочка А. Н. Вказ. праця. – С.113–114.
74. Представляем Благочиние: второй симферо-
польский церковный округ // Таврида Православ-
ная. – 2011. – Окт. – С. 6–7.
Элеонора Ищенко
Православные культовые сооружения Симферополя (конец XVIII – начало XX века)
На основе досоветских описаний Таврической епархии был составлен список православных культовых
сооружений Симферополя конца XVIII – начала XX века. Реестр подается по хронологии появления соору-
жений. Также представлена краткая история православных храмов, часовен, домовых церквей города. Ус-
тановлена современная судьба святинь.
Ключевые слова: Симферополь, православные культовые сооружения, храм, часовня, домовая церковь.
Eleonora Ischenko
The Orthodox Cult Edifices of Simferopol (the End of XVIII – the Beginning of XX Century)
On the basis of the pre-Soviet descriptions of Taurida eparchy a list of the Orthodox Church buildings of Simfe-
ropol of the end of XVIII – the beginning of XX century was compiled. The list is submitted by the chronology of the
appearance of buildings. Also a brief history of every Orthodox Church, chapel, house church of the city is consti-
tuted. A modern fate of shrines are established.
Keywords: Simferopol, Orthodox Cult Edifices, church, chapel, house church.
|