Київ і кияни: доба Бориса Грінченка

22 травня 2013 р. в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Київ і кияни: доба Бориса Грінченка». Захід було присвячено дослідженню київського соціокультурного середовища на рубежі ХІХ і ХХ ст....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
Hauptverfasser: Бонь, О., Ковальов, Є.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2013
Schriftenreihe:Краєзнавство
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166920
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Київ і кияни: доба Бориса Грінченка / О. Бонь, Є. Ковальов // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 191-192. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166920
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1669202025-02-09T17:27:54Z Київ і кияни: доба Бориса Грінченка Бонь, О. Ковальов, Є. Наукова інформація 22 травня 2013 р. в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Київ і кияни: доба Бориса Грінченка». Захід було присвячено дослідженню київського соціокультурного середовища на рубежі ХІХ і ХХ ст. 2013 Article Київ і кияни: доба Бориса Грінченка / О. Бонь, Є. Ковальов // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 191-192. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166920 uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наукова інформація
Наукова інформація
spellingShingle Наукова інформація
Наукова інформація
Бонь, О.
Ковальов, Є.
Київ і кияни: доба Бориса Грінченка
Краєзнавство
description 22 травня 2013 р. в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Київ і кияни: доба Бориса Грінченка». Захід було присвячено дослідженню київського соціокультурного середовища на рубежі ХІХ і ХХ ст.
format Article
author Бонь, О.
Ковальов, Є.
author_facet Бонь, О.
Ковальов, Є.
author_sort Бонь, О.
title Київ і кияни: доба Бориса Грінченка
title_short Київ і кияни: доба Бориса Грінченка
title_full Київ і кияни: доба Бориса Грінченка
title_fullStr Київ і кияни: доба Бориса Грінченка
title_full_unstemmed Київ і кияни: доба Бориса Грінченка
title_sort київ і кияни: доба бориса грінченка
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2013
topic_facet Наукова інформація
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166920
citation_txt Київ і кияни: доба Бориса Грінченка / О. Бонь, Є. Ковальов // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 191-192. — укр.
series Краєзнавство
work_keys_str_mv AT bonʹo kiívíkiânidobaborisagrínčenka
AT kovalʹovê kiívíkiânidobaborisagrínčenka
first_indexed 2025-11-28T17:42:26Z
last_indexed 2025-11-28T17:42:26Z
_version_ 1850056903431815168
fulltext 190 Наукова інформація 191 Олександр Бонь, Євген Ковальов (м. Київ) Київ і кияни: доба Бориса Грінченка Пленарне засідання конференції 22 травня 2013 р. в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Київ і кияни: доба Бориса Грінченка». Захід було присвячено дослідженню київського соціокультурного се - редо вища на рубежі ХІХ і ХХ ст. Лейтмотивом конференції стало вшанування пам’яті Бориса Дмитровича Грінченка (1863-1910 рр.) – визнач - ного громадського діяча, педагога, літератора, мовознавця, що з 1902 р. мешкав у Києві та брав активну участь в суспільно-політичному житті міста. В грудні поточного року відзначатиметься 150-ліття від дня його народження, тож захід мав ювілейний характер. Пленарне засідання відкрилося вітальною промовою до учасників конференції проректора Київського університету імені Бориса Грінченка з наукової роботи, д.пед.н. Л.Л. Хоружої, яка підкреслила актуальність різнобічних києво - знавчих студій в українському історичному дискурсі ХІХ–ХХ ст. Виступи на пленарному засіданні були при - свячені актуальним суспільно-політичним і культурно-мистецьким аспектам вітчизняної історії Нового і Новітнього часу з акцентом на грінченкознавчій та києвознавчій проблематиці. Олег Гринів (д.філос.н., професор кафедри гуманітарних дисциплін Львівського держав ного університету фізичної культури), про аналі - зувавши зміст публіцистичної полеміки між Б. Грінченком і М. Драгомановим щодо цілей і завдань українського національно-визвольного руху в межах Російської імперії, дійшов вис - новку, що грінченківська теза про необхідність боротьби за самостійність як оптимальний шлях розвитку української нації в історичній пер - спективі здобула перемогу над драгоманівським автономізмом. Ганна Весе лов ська (д.мист., про фесор, директор Наці о наль ного центру те ат - раль ного мистецтва ім. Леся Курбаса) висвітлила роль Бориса Грінченка в театральному житті Києва початку ХХ ст. – співпрацю з театром Миколи Садовського, постановки на київській сцені грінченківських драматичних творів і ставлення до них місцевої публіки. Лариса Брю - ховецька (головний редактор журналу «Кіно – Театр», заслужений працівник культури України) повідомила про зростання значення кіно мис - тецтва в культурному просторі Києва наприкінці ХІХ – на почату ХХ ст. Олена Єременко (д.філол.н., професор кафед - ри української літератури, компаративістики і соціальних комунікацій Київського університету імені Бориса Грінченка) звернулася до аналізу 3’2013Олександр Бонь, Євген Ковальов 192 К Р А Є З Н А В С Т В О психологічних особливостей літературної твор - чості Б. Грінченка, показавши, що він вважав письменницьку працю громадянським служін - ням. Олександр Бонь (к.і.н., доцент кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка), використавши текст прото - колу перших загальних зборів київського товариства «Просвіта» від 25 червня 1906 р., дав характеристику ролі Б. Грінченка у створенні цієї важливої громадської організації на тлі протистояння між прихильниками різних ідеологічних течій і політичних партій серед української інтелігенції того часу. Продовженням конференції стала робота секцій: «Київ науковий і освітній: доба Бориса Грінченка», «Літературні візії Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.» і «Київ мистецький: доба Бориса Грінченка». Тематика секційних доповідей і пові домлень відзначалася широтою – тут знай - шлося місце біографістиці, науково-освітнім традиціям, літературознавчим і мистецтво знав - чим студіям в історико-києвознавчому вимірі. Такий комплексний підхід до вивчення Києва «доби Бориса Грінченка» – одного з ключових періодів в історії України, позаяк саме тоді формувалася модерна українська нація – дає можливість глибше дослідити важливі історичні процеси на локальному рівні. Доповіді та повідомлення учасників конфе - ренції опубліковані у збірнику: Київ і кияни у соціокультурному просторі ХІХ–ХХІ століть: доба Бориса Грінченка: матер. Всеукр. наук.- практ. конф. – К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. – 200 с. Тамара Демченко (м. Чернігів) Депортації як практика “Великого терору” У Чернігові стало вже гарною традицією пре- зентацію чергової книги Чернігівського тому серії «Реабілітовані історією» поєднувати із за- сіданням круглого столу, на який запрошуються провідні київські історики – визнані фахівці з проблем реалізації політики державного терору в сумнозвісні 20–30-ті та 40–50-ті рр. ХХ ст. 24 травня 2013 р. в Інституті історії, етноло- гії та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка громад- ськості області, викладачам, студентам, журна- лістам і краєзнавцям було представлено чет- верту книгу серії «Реабілітовані історією», яка відкривається розлогим дослідженням О. Ко- валенка й Л. Аскерової «Спецпоселенський проект» М. Хрущова (до історії виконання Ука- зів Президії Верховної Ради СРСР від 21 лю- того та 2 червня 1948 р. про виселення селян, які не виконали мінімуму трудоднів, на Черні- гівщині» та ґрунтовною добіркою документів із фондів Державного архіву Чернігівської об- ласті. Хоча традиційно книга вміщує і списки реабілітованих (завершено опрацювання мате- ріалів щодо осіб, чиє прізвище розпочинається на «Д») і цікаві нариси про долю маловідомих жертв тоталітарного режиму, проте саме тема депортацій опинилася в центрі уваги упоряд- ників книги. Попри відсутність будь-якої патетики, діло- вий тон, засилля канцеляризмів при описі про- цедури виселення в численних колгоспах об- ласті стає моторошно від картини абсолютної незахищеності громадян, які реально мали за собою невиконання мінімуму трудоднів, але зви- нувачувалися в усіх смертних гріхах і на додачу у співробітництві з німецькими окупантами, крадіжках тощо. Настільки щирі були їхні обви- нувачі сказати важко, очевидно, багато хто бо- явся піти протореним шляхом до Сибіру, але картина моральної обстановки в тогочасному українському селі, що ледве чи й оправилося від війни, голоду 1946-1947 рр. була жахливою. Страх депортації Дамоклевим мечем висів над людьми, впливав на їхній вибір, спонукав до аморальних вчинків.