Історія сільських населених пунктів Хмельниччини: методика краєзнавчого дослідження
У статті акумулюється науково-організаційний і методичний власний та інших дослідників досвід зі створення нарисів, книг з історії села з метою його використання для поліпшення наукової якості публікацій, присвячених населеним місцям. В статье аккумулируется научно-организационный и методический соб...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166935 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історія сільських населених пунктів Хмельниччини: методика краєзнавчого дослідження / І. Рибак // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 27-31. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166935 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Рибак, І. 2020-03-10T15:11:21Z 2020-03-10T15:11:21Z 2013 Історія сільських населених пунктів Хмельниччини: методика краєзнавчого дослідження / І. Рибак // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 27-31. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166935 908(477.43) У статті акумулюється науково-організаційний і методичний власний та інших дослідників досвід зі створення нарисів, книг з історії села з метою його використання для поліпшення наукової якості публікацій, присвячених населеним місцям. В статье аккумулируется научно-организационный и методический собственный и других исследователей опыт по созданию очерков, книг по истории села с целью использования его для улучшения научного качества публикаций о населенных местах. Th article represents the collection of the scientific, organizational and methodical experience of the author and other researchers in writing essays and village history books in order to improve the quaity of the scientific publications devoted to settlements. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія сільських населених пунктів Хмельниччини: методика краєзнавчого дослідження История сельских населенных пунктов Хмельниччины: методика краеведческого исследования The History of a Village: Methods of Local Lore Research Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Історія сільських населених пунктів Хмельниччини: методика краєзнавчого дослідження |
| spellingShingle |
Історія сільських населених пунктів Хмельниччини: методика краєзнавчого дослідження Рибак, І. Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| title_short |
Історія сільських населених пунктів Хмельниччини: методика краєзнавчого дослідження |
| title_full |
Історія сільських населених пунктів Хмельниччини: методика краєзнавчого дослідження |
| title_fullStr |
Історія сільських населених пунктів Хмельниччини: методика краєзнавчого дослідження |
| title_full_unstemmed |
Історія сільських населених пунктів Хмельниччини: методика краєзнавчого дослідження |
| title_sort |
історія сільських населених пунктів хмельниччини: методика краєзнавчого дослідження |
| author |
Рибак, І. |
| author_facet |
Рибак, І. |
| topic |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| topic_facet |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
История сельских населенных пунктов Хмельниччины: методика краеведческого исследования The History of a Village: Methods of Local Lore Research |
| description |
У статті акумулюється науково-організаційний і методичний власний та інших дослідників досвід зі створення нарисів, книг з історії села з метою його використання для поліпшення наукової якості публікацій, присвячених населеним місцям.
В статье аккумулируется научно-организационный и методический собственный и других
исследователей опыт по созданию очерков, книг по истории села с целью использования его для
улучшения научного качества публикаций о населенных местах.
Th article represents the collection of the scientific, organizational and methodical experience of the author
and other researchers in writing essays and village history books in order to improve the quaity of the
scientific publications devoted to settlements.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166935 |
| citation_txt |
Історія сільських населених пунктів Хмельниччини: методика краєзнавчого дослідження / І. Рибак // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 27-31. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ribakí ístoríâsílʹsʹkihnaselenihpunktívhmelʹniččinimetodikakraêznavčogodoslídžennâ AT ribakí istoriâselʹskihnaselennyhpunktovhmelʹniččinymetodikakraevedčeskogoissledovaniâ AT ribakí thehistoryofavillagemethodsoflocalloreresearch |
| first_indexed |
2025-11-25T22:13:41Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:13:41Z |
| _version_ |
1850561009709744128 |
| fulltext |
27
УДК 908(477.43)
Іван Рибак (м. Кам’янець-Подільський)
Історія сільських населених пунктів Хмельниччини:
методика краєзнавчого дослідження
У статті акумулюється науково-організаційний і методичний власний та інших дослідників до-
свід зі створення нарисів, книг з історії села з метою його використання для поліпшення наукової
якості публікацій, присвячених населеним місцям.
Ключові слова: Історія, село, структура нарису, джерельна база, історіографія, періодизація,
методика дослідження, краєзнавство.
Пізнати історію краю, де ти народився,
живеш – вельми по трібна і корисна справа.
Сьогодні у науковому доробку краєзнавців По-
ділля є чимало праць, присвячених історії сіль-
ських населених пунктів Хмельниччини. Варто
зазначити, що історико-краєзнавча робота –
складний і багатогранний процес. Вона вклю-
чає чимало важливих напрямів. На наш погляд,
одним із найважливіших з них є створення
ґрунтовного історичного нарису про село. Це
одна з ключових проблем, яка висунута на
авансцену історичного кра єзнавства самим
життям. Йдеться, насамперед, про історію кож-
ного населеного пункту. Сьогодні села пережи-
вають важкі і нео днозначні процеси. Можна
стверджувати, що такий тип поселення по суті
зникає. Звідси, обов’язок краєзнавців зберегти
історію сіль ських населених пунктів і цим
самим виконати свій громадянський обов’язок.
Створення історії села дозволяє не лише вия-
вити загаль ні закономірності історичного про-
цесу, а й показати унікальність і неповторність
розвитку кожного з них. Отже, у даному ви-
падку об’єктом дослідження є історія кожного
конкретного села. Мета ро боти – максимально
повна і об’єктивна реконструкція історичного
розвитку сільського населеного пункту, від дав-
нини до сьогодення.
Варто підкреслити, що актуальність даної
теми визначаєть ся не лише потребами роз-
витку краєзнавства, а й продиктована розвит-
ком усієї історичної науки. Нагальною пробле-
мою історич ного пізнання на нинішньому
етапі є освоєння нових пластів ем піричного
матеріалу. Багатющі можливості для цього від-
крива ються у процесі дослідження історії села.
Саме через історію села можна дійти до істо-
ричної долі конкретної людини, побачити її як
творця історії у буденному повсякденному
житті.
Вивчення історії села, на наш погляд, допо-
може подолати зне важливе ставлення до так
званих «дрібних» тем, нейтралізувати шкідливі
наслідки захопленим написанням історико-кра-
єзнавчих робіт узагальнюючого характеру, в
яких нерідко правдиве від творення історичного
минулого підмінена конструюванням фор маль-
них схем.
Унікальність історичного нарису про село,
на наше переконан ня, полягає у тому, що автор,
як правило, народився і виріс у цьому населе-
ному пункті, тобто у тому середовищі і серед
тих людей, чий життєвий шлях він збирається
вивчати. Соціально-психологічна близькість
до цих людей зовсім не звільняє автора від
освоєння хоча б деяких методів історичної біо-
графістики, без чого неможливе створення
соціально-політичного портрету поселення.
Крає знавець повинен постійно тримати в полі
зору людинознавчий аспект да ної проблеми.
Адже важливою особливістю історичного на-
рису про село, як певного типу дослідження,
є те, що воно виводить на іс торичну арену –
живу, конкретну людину. Колгоспник, робіт-
ник, службовець, фермер, сільський інтелігент –
є тим своєрідним соці альним індивідуумом,
чия діяльність повинна стати предметом гли-
бокого, всебічного і конкретно-історичного
вивчення.
Варто пам’ятати, що сільська спільнота, на
відміну від міс та, характеризується ще й тим, що
вона просякнута родинними зв’язками, які є не-
від’ємними елементами громадського життя.
У цьому сенсі особливої актуальності і надзви-
чайної ваги набуває вивчення селянського родо-
воду, генеалогічних аспектів проблеми.
Отже, обравши історію села, як історичне до-
слідження, краєзнавець ставить перед собою
досить складне і надзвичайно відповідальне зав-
дання. Необхідно пам’ятати, що успішно впо ра-
тись з ним можна лише спираючись на методи
дослідження фундаментальної історичної науки.
Спрощення, необ’єктивність неприпустимі у
створенні історичного нарису. Лише глибока, на-
укова праця заслуговуватиме на визнання при-
йдешніх поколінь.
Важливе значення у роботі над історичним
нарисом про село має його структура. Як ві-
домо, визначення структури історич ного до-
слідження – складний етап у науковому осво-
єнні тієї чи іншої проблеми. Власне цим
визначається несуча конструкція майбутньої
роботи, її загальна архітектоніка. Тут треба мати
на увазі, що структура роботи має випливати із
джерельної бази. Як правило, давній період
історії села наштовхується на відсутність ґрун-
товних археологічних досліджень, а також літо-
писних згадок про село, обмежену кількість
писемних джерел ХІV-ХVІІІ ст. Села Хмель-
ниччини перебували у складі Речі Посполитої
і тому архівні матеріали стосовно їх давньої
історії, як правило, знаходяться за межами
нашої держави. Це надзвичайно ускладнює ро-
боту над історичним нарисом. У зв’язку з тим,
що про стародавній період історії того чи
іншого села збереглося мало документальних
даних, в історичному нарисі, на наш погляд,
варто об’єднати всі знайдені матеріали в
один розділ. Він би міг називатись, наприклад
«Село у давнину» й охоплювати період до
кінця XVIII ст. Звичайно, можливі й інші варі-
анти. Наприклад, якщо на території села про-
ве дені наукові археологічні дослідження, то
виявленим пам’яткам можна повністю присвя-
тити розділ, назвавши його так: «Перші посе-
лення на території села», або «Трипільські
поселення на території села». Ґрунтовні наукові
праці про село, скажімо, у княжі часи чи у добу
національно-визвольного руху XVII ст. можуть
та кож стати окремими розділами історичного
нарису.
У наступний розділ слід виділити історію
села XIX – початку XX ст. Він може мати назву
«Село у нову добу». Початок поклала інкорпо-
рація краю до складу Російської імперії, а вер-
хня межа пов’язана із Українською революцією
1917-1920 років. У зв’язку із різким збільшен-
ням архівних та опублікованих документів та
ма теріалів саме цей розділ може бути насиченим
фактами, подіями пов’язаними із демографіч-
ним, соціальним, економічним життям села. Тут
варто звернути увагу на землекористування і
землеволо діння, боротьбу за землю, форми гос-
подарювання, поміщицьке і селянське господар-
ство, прояви експлуатації і позаекономічного
примусу. Характеризуючи суспільно-політичне
життя села, варто зупинитись на таких пробле-
мах: село у системі тогочасного адміні стратив-
ного наділу, сільські адміністративні органи
влади і селян ське самоврядування, роль общини
у житті села, соціальні групи і категорії насе-
лення, прояви суспільно-політичної активності
та ініціативи селян. Окремий сюжетний напрям
має скласти побут селян, а саме типи жител та
господарських споруд, розвиток сіль ських про-
мислів та ремесел, звичаїв та обрядів (ткацтво,
гончар ство, толока, обжинки та інше), місцеві
особливості одягу, посу ду, предметів домаш-
нього вжитку. У духовному житті тогочасних
селян непересічне значення мала церква, свя-
щеннослужителі. У зв’язку з цим об’єктом на-
укової розвідки має бути діяльність міс цевого
храму та його вплив на суспільну свідомість
селян.
В окремий розділ слід виділити радянський
період в істо рії села (1921-1991 рр.). Він дуже
складний та неоднозначний. До середини 1950-х
років відбувалося чимало трагічних подій,
пов’я заних із колективізацією та розкуркулен-
ням, голодомором 1932-1933 рр., сталінськими
репресіями, війною 1941-1945 рр., післявоєн-
ною розрухою і голодом 1946-1947 років. З се-
редини 1950-х років істотне зменшення подат-
кового тиску на село спричини ло його деяку
модернізацію, піднесення сільськогосподар-
ського виробництва, яке спостерігалося до
1970-х років. З середини 1970-х років виника-
ють серйозні кризові явища, які спричинили за-
не пад села. Крім виявлення цих подій у селі,
варто, на наш погляд, приділити увагу таким
проблемам: селянське індивідуальне гос подар-
ство в добу непу, виникнення та становлення
колгоспу та радгоспу, їх виробнича діяльність,
урожайність, структура посів них площ, спеціа-
лізація виробництва, продуктивність тваринни -
цтва, розвиток допоміжних галузей сільсько-
господарського ви робництва (садівництво,
бджільництво, рибництво, овочівництво тощо).
3’2013Іван Рибак
28
К Р А Є З Н А В С Т В О
Історія сільських населених пунктів Хмельниччини:
методика краєзнавчого дослідження
29
Окремо слід висвітлити розвиток особистих
підсобних гос подарств колгоспників. Поза ува-
гою не повинні залишатися і негативні явища у
селі, пов’язані з алкоголізмом, бракоробством,
крадіжками тощо.
Окремим сюжетом нарису має бути розділ,
присвячений соціально-побутовому розвитку
села, а саме: житловому будівни цтву, телефоні-
зації, газифікації, електрифікації, закладам ос-
віти, охорони здоров’я, торгівлі та побуту, куль-
тури (бібліотеці, клубу, стадіону) тощо.
Наприкінці 1970-х років села нашого краю
спіткало негатив не демографічне явище,
пов’язане із переважанням смертності над
народжуваністю, різке постаріння сільських
жителів, масова міграція молоді у місто. Такі
процеси мають бути вивчені і об ґрунтовані кра-
єзнавцями. Без цього не буде зрозумілою при-
чина вимирання села наприкінці XX та початку
XXI ст.
Останній розділ варто присвятити історії села
доби незалеж ної України. У цей період здійс-
нено аграрну реформу, головним підсумком якої
стала руйнація колгоспно-радгоспної системи
ве дення сільського господарства. Відбуваються
неоднозначні модернізаційні процеси, в ході
яких виникають нові форми господа рювання.
Варто їх простежити на тлі конкретного села,
з’ясувати, як вони вплинули на розвиток про-
дуктивних сил, демографію, спосіб життя селян
тощо.
Написання історичного нарису про село не-
можливе без дже рел та літератури, яка містить
будь-яку інформацію про об’єкт до слідження.
Краєзнавець має виявити уміння комплексного
аналі зу найрізноманітніших видів джерел: від
окремих зразків архео логічних знахідок до усної
історії та соціологічних досліджень, які можуть
бути проведені у наші дні.
Бібліографічний пошук та вивчення джерел
слід розпочати з відвідування Центру дослід-
ження історії Поділля при Кам’янець-Поділь-
ському національному університеті імені Івана
Огієнка. Тут у каталогах зібрані певні відо-
мості про села. Чимало літератури кра єзнав-
чого характеру знаходяться у науковій бібліо-
теці університету, зокрема у відділі рідкісної
книги. Значну допомогу краєзнавцю мо жуть
надати бібліографічні покажчики (окремі з них
названі у до датку). Опубліковані джерела
слід вивчати досить ретельно, оскіль ки інфор-
мація не завжди лежить, так би мовити, на
поверхні.
Вивчивши літературу, у якій вміщено відо-
мості про село та опубліковані джерела, краєз-
навець звертається до архівів. Слід пам’ятати,
що документи з історії села розпорошені у різ-
них ар хівних фондах і віднайти їх досить
складно. Працюючи у архіві, краєзнавець по-
винен постійно користуватися путівником,
визна чати ті фонди, які безпосередньо сто-
суються історії села (напри клад, фонди сіль-
ської Ради, комнезаму, колгоспу тощо). Відомо,
що цінну інформацію містять документи осо-
бистого походження: листи, скарги, заяви, ав-
тобіографії. Однак, спеціальних фондів, де б
зосереджувалися ці документи, немає. Виникає
питання: як серед тисяч архівних справ відшу-
кати ці документи? Для цього історик повинен
змоделювати можливі шляхи відкладання цих
документів, визначивши установи, яким вони
адресуються.
Надзвичайно важливим джерелом з історії
села є періодична преса, яка, за визначенням
джерелознавця З.В. Жданівської, є «багатющим
сховищем різноманітної інформації». Дійсно, в
газет ній чи журнальній періодиці друкувалися
матеріали різноманіт ні за видами і походжен-
нями. Вони слугують засобом офіційної інфор-
мації, вміщують дані, яких немає в інших гру-
пах джерел, і вимагають особливих прийомів
вивчення. Саме це робить акту альним аналіз їх
фактологічної бази, з точки зору наявності у
них латентної (навмисної чи ненавмисної
інформації). Перший тип переважає, насампе-
ред, в аналітичних жанрах – кореспонденці ях,
звітах, які найбільше насичені фактами, котрі
не претендують на глибокий аналіз названих
явищ. Другий – в узагальнюючих статтях.
Інформація або повідомлення про факти, відіг-
рають тут підлеглу роль, тобто суб’єктивно до-
бираються автором для під твердження своєї
думки. Через це використання фактичного
матеріалу газетних чи журнальних статей
вимагає особливої обе режності та додаткової
перевірки фактів, мотивів з яких написа но дану
публікацію.
Особливу цінність має місцева преса. Пояс-
нюється це тим, що вміщена в них інформація
була ближчою до життя і детальніше відобра-
жала глибинне протікання тих чи інших про-
цесів на селі. Близькість місцевих газет до
читачів, зумовлювала можливість останніх
зіставляти газетні дані власними враженнями
та спосте реженнями. А це, у свою чергу,
змушувало видавців місцевої пре си більше
піклуватися про об’єктивність інформації своїх
газет.
Багато цінної інформації зберігає пам’ять
жителів села. Як відомо, з кожним роком мен-
шає людей, які пам’ятають події пов’язані з
непом, колективізацією, війною, післявоєнною
від будовою, а також із наступними періодами –
хрущовською «відлигою», брежнівським «за-
стоєм». Обов’язок краєзнавця записати збе-
регти спогади односельчан. Однак, спогади
селян, як історичне джерело, мають певні вади;
вони нерідко суб’єктивно відтворюють події,
змішують їх у часі, вносять такі елементи, які
є результатом домислу оповідача. Тому спо-
гади про важливі події у житті села слід порів-
нювати з іншими джерелами. До того ж, спо-
гади жителів села, особливо селян старшого
віку, не завжди відтворюють ту інформацію,
яку насправді зберігає їх пам’ять і яка цікавить
краєзнавця. Тому дослідник може, так би мо-
вити, допомогти пригадати саме ті події і
явища, які становлять для науки найбільшу
цінність. Для цього доцільно запропонувати
свідкові тих чи інших історичних подій відпо-
вісти на ряд конкретних запитань, які слід ста-
вити так, щоб відповіді зберігали послідов-
ність та логіку. Відповіді на запитання можуть
бути як усними, так і письмовими. Цінність
письмових відповідей полягає, по-перше, у
тому, що однотипний формуляр отриманої ін-
формації дозволяє застосовувати елементи об-
робки інформації, а, по-друге, їх можна офор-
мити через сільську Раду, як архівне джерело.
Таким чином, аналіз перелічених джерел до-
зволить створити цілком до говірний, історич-
ний нарис про село.
Оформлення наукового нарису має відпові-
дати вимогам, як до наукової роботи з історії, що
включає перелік усіх джерел і літе ри, викорис-
таних у праці за певною формою. Неопубліко-
вані джерела включають перелік архівних мате-
ріалів у порядку зна чення їх в архіві (спочатку
центральних, а потім місцевих), з назвою фон-
дів, описів, номерів справ. Опубліковані доку-
менти і матеріали, в яких подані назви статис-
тичних видань, збірників документів. Наступну
групу складають періодичні видання із зазна-
ченням автора і назви статті, кореспонденції,
вміщеної у ті чи журналі. Усі використані на-
укові видання, монографії, статті перерахову-
ються в алфавітному порядку.
У додатках до нарису можна подати таблиці,
складені автором, схеми і діаграми, тексти рід-
кісних документів, хронологію подій, іменний
покажчик. В цілому науковий апарат і правиль -
не оформлення нарису є достатньо вагомим
доказом високого професійного рівня дослід-
ження.
3’2013Іван Рибак
30
К Р А Є З Н А В С Т В О
1. Афіцький В.В., Бондарчук Г.В. Нарис історії
села Слобідка-Рахнівська (Дунаєвецького району).
– Кам’янець-Подільський, 1999. – 17 с.
2. Байдич Олександр, Гринюк Яків. Кузьмин.
Літопис історії (Науковий редактор О.І. Журко). –
Хмельницький, 2001. – 640 с.
3. Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і
краєзнавців ХІХ-ХХ ст.: історіографія, бібліогра-
фія і матеріали / Л.В. Баженов. – Кам’янець-
Подільський. – 1993. – 480 с.
4. Базилюк Марія. Нариси з історії с. Бабине. –
Стара Синява: МП «Офсет», 1992. – 34 с.
5. Білий О.П., Білий П.А. Миньковеччина: істо-
ричний нарис. – Кам’янець-Подільський, 2004. –
160 с.
6. Гандзюк Сергій. Отроків. До кращого життя –
Дрогобич: Вид. фірма «Відродження», 2008. – 43 с.
7. Григорчук П.С. Історія села як краєзнавче
дослідження: методичні поради студентам /
П.С. Григорчук, С.І. Дровозюк. – Вінниця, 1991. –
22 с.
8. Євтушок М.М. Остропіль: Краєзнавчий
нарис. – Житомир, 1992
9. Маярчак Сергій. Калюс: село на дні моря
(нарис історії). Науковий редактор Баженов Л.В. –
К.: Український центр духовної культури, 2004 –
76 с.
10. Поліщук І.А., Глушанець Д.П. Нариси
історії Правутинів – Славута: Трудівник Полісся,
1995. – 90 с.
11. Прокопчук В.С. Шкільне краєзнавство:
навч. посіб. / В.С. Прокопчук. – К., 2010. – 310 с.
12. Прокопчук В.С. Два села – одна доля (істо-
рико-краєзнавче дослідження про села Блищанівку
Методична краєзнавча література
Історія сільських населених пунктів Хмельниччини:
методика краєзнавчого дослідження
31
Иван Рыбак
История сельских населенных пунктов Хмельниччины:
методика краеведческого исследования
В статье аккумулируется научно-организационный и методический собственный и других
исследователей опыт по созданию очерков, книг по истории села с целью использования его для
улучшения научного качества публикаций о населенных местах.
Ключевые слова: история, село, структура очерка, источниковедческая база, историография,
периодизация, методика исследования, краеведение.
Ivan Rybak
The History of a Village: Methods of Local Lore Research
Th article represents the collection of the scientific, organizational and methodical experience of the aut-
hor and other researchers in writing essays and village history books in order to improve the quaity of the
scientific publications devoted to settlements.
Key words: history, village, essay structure, resources, historiography, periodization, research met-
hods, local lore research.
і Михайлівну Дунаєвецького району). – Кам’я -
нець-Подільський, 2001. – 272 с.
13. Прокопчук В. С., Телячий Ю.В. Лисець:
Історико-краєзнавчий нарис. – Київ: Рідний край,
1998. – 96 с.
14. Ратич П.В. Село моє – доля моя. Історико-
етнографічний нарис про село Каричинці Дереж-
нянського району Хмельницької області. – Кари-
чинці, 2002. – 192 с.
15. Рибак І.В. Хмельниччина. Наш край в істо-
рії України: навч. посіб. / І.В. Рибак. – Кам’янець-
Подільський: Абетка, 2010. – 200 с.
16. Рибак І.В. Зіньків в історії Поділля. Наукове
видання. – Кам’янець-Подільський. – 1995 – 120 с.
17. Романюк Василь. Чабанівка (Вст. слово
А. Гаврищука «З криниці народного життя»). –
Кам’янець-Подільський, 1997. – 142 с.
18. Русаков М.Г. Методика краєзнавчого до-
слідження населеного пункту та його околиць /
М.Г. Русаков. – К., 1989. – 107 с.
19. Снігур Олександр. Ярмолинці (Короткі іс-
торичні нариси). – Хмельницький, 2000. – 63 с.
20. Стасюк І.А. Новоставці на Полкві: Науково-
популярне видання. – Хмельницький: Поділля,
2002. – 303 с.
21. Терещук К. Л., Терещук Л.К. Коськів на
Шепетівщині: село і люди. – Шепетівка, 2010. –
240 с.
22. Шульга І.Г. Методичні рекомендації для на-
писання краєзнавчого на рису про село / І.Г. Шуль -
га. – Вінниця, 1989. -11с.
23. Щур Олександр. Голосків (село на Поділлі:
історія і сучасність) Слово до читача проф. Баже-
нова Л.В. – Кам’янець-Подільський ; Київ: Рідний
край, 1999. – 366 с.
24. Яцишин М.С. Віньківці. Історико-краєзнав-
чий нарис до 500-річчя райцентру. – Хмельниць-
кий: Поділля, 1993. – 28 с.
|