Концептуальні основи відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери на засадах сталого розвитку
Розроблено основні засади відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери, досліджено головні напрями та джерела її фінансування. Обґрунтовано напрями вдосконалення взаємодії держави та органів місцевого самоврядування з метою вирішення соціальних проблем. The study analyzed the сoncept...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка природокористування і охорони довкілля |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
2013
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166958 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Концептуальні основи відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери на засадах сталого розвитку / І.О. Іртищева, Т.В. Стройко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 22-27. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166958 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Іртищева, І.О. Стройко, Т.В. 2020-03-11T17:32:17Z 2020-03-11T17:32:17Z 2013 Концептуальні основи відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери на засадах сталого розвитку / І.О. Іртищева, Т.В. Стройко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 22-27. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166958 338.439 (477) : 338.49 Розроблено основні засади відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери, досліджено головні напрями та джерела її фінансування. Обґрунтовано напрями вдосконалення взаємодії держави та органів місцевого самоврядування з метою вирішення соціальних проблем. The study analyzed the сonceptual bases of revival of social infrastructure of agrofood sphere. The basic are worked out conceptual principles of revival of social infrastructure of agrofood sphere in the context of steady development. Basic directions and sourcings of development of social infrastructure of agrofood sphere are investigational. The improvement direct of co-operation of the state and organs of local self-government with the aim of decision of social problems. uk ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» Економіка природокористування і охорони довкілля Концептуальні основи відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери на засадах сталого розвитку Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Концептуальні основи відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери на засадах сталого розвитку |
| spellingShingle |
Концептуальні основи відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери на засадах сталого розвитку Іртищева, І.О. Стройко, Т.В. |
| title_short |
Концептуальні основи відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери на засадах сталого розвитку |
| title_full |
Концептуальні основи відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери на засадах сталого розвитку |
| title_fullStr |
Концептуальні основи відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери на засадах сталого розвитку |
| title_full_unstemmed |
Концептуальні основи відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери на засадах сталого розвитку |
| title_sort |
концептуальні основи відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери на засадах сталого розвитку |
| author |
Іртищева, І.О. Стройко, Т.В. |
| author_facet |
Іртищева, І.О. Стройко, Т.В. |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка природокористування і охорони довкілля |
| publisher |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
| format |
Article |
| description |
Розроблено основні засади відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери, досліджено головні напрями та джерела її фінансування. Обґрунтовано напрями вдосконалення взаємодії держави та органів місцевого самоврядування з метою вирішення соціальних проблем.
The study analyzed the сonceptual bases of revival of social infrastructure of agrofood sphere. The basic are worked out conceptual principles of revival of social infrastructure of agrofood sphere in the context of steady development. Basic directions and sourcings of development of social infrastructure of agrofood sphere are investigational. The improvement direct of co-operation of the state and organs of local self-government with the aim of decision of social problems.
|
| issn |
1818-4170 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166958 |
| citation_txt |
Концептуальні основи відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери на засадах сталого розвитку / І.О. Іртищева, Т.В. Стройко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 22-27. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT írtiŝevaío konceptualʹníosnovivídrodžennâsocíalʹnoíínfrastrukturiagroprodovolʹčoísferinazasadahstalogorozvitku AT stroikotv konceptualʹníosnovivídrodžennâsocíalʹnoíínfrastrukturiagroprodovolʹčoísferinazasadahstalogorozvitku |
| first_indexed |
2025-11-26T15:32:27Z |
| last_indexed |
2025-11-26T15:32:27Z |
| _version_ |
1850626713295257600 |
| fulltext |
Економіка природокористування і охорони довкілля
22
клітині зазнає зовнішнього впливу. Якщо врахувати, що свідомість, а також
невідомий вплив на живу природу є нематеріальними константами, то
незрозуміла наявність людської свідомості, що впливає на бактерію і клітину.
Відповідь на це питання буде стосуватися живої матерії, людини в тому числі, а
також певної нематеріальної енергії. Зазначені процеси доцільно розглядати з
погляду метафізики. Метафізика – випадкова назва фундаментального вчення,
що виникла під час класифікації теорій Аристотеля: спочатку виділили його
вчення про фізику, а решту його ж фундаментальних надбань віднесено до
метафізики (те, що після фізики – ta meta ta physika). З часом термін
метафізика набув філософського значення про принципи буття речей та їхнє
пізнання як вищі питання онтології і гносеології. Тобто Аристотель визнавав й
інтуїцію, і нематеріальні закономірності впливу, й інстинкти. Ними керує не
людина, вони зазнають впливу зовнішніх факторів та, на нашу думку,
інформаційної системи Всесвіту.
Висновки та перспективи подальших досліджень . На практиці
метафізика ще не піддається вивченню, а тому буття і закономірності, Вищі
сили природи залишаються не пізнаними до кінця. Прагнучи зрозуміти
існування Всесвіту, Ейнштейн брав до уваги, що всі планети, атоми, частини і
кварки підпорядковані чотирьом відомим силам: гравітаці ї, електромагнетизму,
сильним та слабким взаємодіям. Відомий учений мав наміри довести, що
перераховане є проявом однієї і тієї ж сили. Ейнштейну так і не вдалося
віднайти закон Великого єднання сил, тому основні дослідження у цій царині
ще попереду.
Література
1. Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т. 1.: Володимир Іванович
Вернадський і Україна / [ред. кол. А. Г. Загородній, О. С. Онищенко (голова) та ін. ]; НАН
України. Комісія з наукової спадщини академіка В. І. Вернадського; Національна бібліотека
України імені В. І. Вернадського; Інститут історії України . – К.: Друкарня НБУВ, 2011.
Кн. 2: Вибрані праці. – 2011. – 548 с.
2. Мацелюх Б. П. Проблемы генетической трансформации / Б. П. Мацелюх. – К.:
Наукова думка, 1969. – С. 146.
3. Панасюк Б. Я. Людина, природа і Всесвіт / Б. Я. Панасюк. – К., 2008. – С. 138–139.
УДК 338.439 (477) : 338.49
І. О. ІРТИЩЕВА, Т. В. СТРОЙКО
Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ВІДРОДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ
ІНФРАСТРУКТУРИ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ СФЕРИ НА ЗАСАДАХ
СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Розроблено основні засади відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої
сфери, досліджено головні напрями та джерела її фінансування. Обґрунтовано напрями
вдосконалення взаємодії держави та органів місцевого самоврядування з метою вирішення
соціальних проблем.
Ключові слова: соціальна інфраструктура, агропродовольча сфера, сталий
розвиток, відродження, концепція.
© Іртищева І. О., Стройко Т. В., 2013
Економіка природокористування і охорони довкілля
23
The study analyzed the сonceptual bases of revival of social infrastructure of agrofood
sphere. The basic are worked out conceptual principles of revival of social infrastructure of
agrofood sphere in the context of steady development. Basic directions and sourcings of
development of social infrastructure of agrofood sphere are investigational. The improvement
direct of co-operation of the state and organs of local self-government with the aim of decision of
social problems.
Key words: social infrastructure, agrofood sphere, sustainable development, revival, the
concept.
Постановка проблеми . Одним із напрямів агропродовольчої політики
держави є формування соціально -економічної бази сталого розвитку сільських
територій. Тому пріоритетом повинно стати відродження та розвиток
соціальної інфраструктури як основної умови для пе реходу до сталого
соціально-економічного розвитку сільських формувань. Суспільство
зацікавлене не лише у підвищенні рівня продовольчої самозабезпеченості
країни, а й збереженні багатофункціональності сільського господарства,
історичних традицій життя сільс ького населення, охороні навколишнього
середовища.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у
дослідження зазначеної проблеми зробили такі вітчизняні вчені-економісти, як
Д. Богиня, О. Бородіна, П. Саблук, М. Орлатий, О. Єрмаков, А. Лісовий,
І. Лукінов, І. Прокопа, Л. Шепотько, В. Юрчишин та ін. Ними обґрунтовано
основні теоретико-методологічні та практичні аспекти формування й розвитку
соціальної інфраструктури.
Метою статті є обґрунтування основних концептуальних засад
відродження соціальної інфраструктури агропродовольчої сфери в контексті
сталого розвитку.
Виклад основного матеріалу. Академік В. В. Юрчишин вказує, що
нинішній занепад сільських територій зумовлений сутнісною, правовою,
організаційною недосконалістю сучасних аграрних транс формацій, у яких
загалом не врахована або виявилася системно деформованою її визначальна
складова – соціальна [1, с. 45]. При цьому обґрунтовано, що результативність
соціального, економічного й інших напрямів сільського розвитку, його
стратегічна перебудова повинні передбачати активізацію диверсифікаційних
процесів на різних рівнях і різного цільового призначення [2, с. 61]. Саме тому
процеси, які відбуваються сьогодні в економіці України, повинні визначати
нові підходи до перебудови соціальної інфраструкту ри.
Розвиток сільської місцевості є не лише соціальною проблемою
суспільства, але й економічною в агропродовольчій сфері. З одного боку,
соціальна інфраструктура села значною мірою залишається на утриманні
великих сільгосппідприємств у тих населених пункта х, де вони збереглися.
Традиційний шлях фінансування сільської інфраструктури – місцеві податки
(майнові, земельні), що спрямовуються на її підтримання та розвиток. Проте в
Україні дуже часто саме великі сільгосппідприємства є селоутворюючими
структурами, залишаючись іноді єдиним виробником на цій території. Тому
вони вважають за краще безпосередньо фінансувати утримання життєво
важливих для сімей своїх працівників структур, ніж відраховувати відповідні
податки.
Економіка природокористування і охорони довкілля
24
Інший бік цієї проблеми полягає в тому, що в сільській місцевості
практично немає інших джерел доходу, крім сільського господарства. Це
примушує менеджерів сільгосппідприємств зберігати надмірну чисельність
працівників (до ¾ робочої сили в сільському господарстві сьогодні забагато)
для підтримання соціальної стабільності на своїй території. Проте це
призводить до зниження продуктивності праці, падіння загальної
рентабельності в галузі [3, с. 9]. Крім того, як уже зазначалося, поряд із
сільгосппідприємствами в сільській місцевості не виникає господарю ючих
суб'єктів, зацікавлених у підтриманні соціальної інфраструктури.
Найбільш гострим залишається питання акумулювання коштів на
відбудову та розвиток об’єктів соціокультурного призначення. Нами наведено
основні напрями та джерела фінансування розвитку с оціальної інфраструктури
агропродовольчої сфери (рис.). Слід зазначити, що через високий рівень
зношеності основних засобів фактичні втрати інфраструктурного потенціалу
сільських територій значно перевищують офіційні дані. Украй низький
сучасний рівень соціальної інфраструктури села створює реальні передумови
для погіршення соціально демографічної ситуації. Подолання проблем, які
склалися в цій галузі, вимагають безпосереднього втручання держави шляхом
фінансування конкретних цільових програм соціального ро звитку сільської
місцевості.
Рис. Напрями та джерела фінансування соціальної інфраструктури
агропродовольчої сфери (авторська розробка)
Слід зазначити, що без активізації механізмів державного фінансування
вирішити проблеми санації та розвитку об’єктів соціальної інфраструктури
Економіка природокористування і охорони довкілля
25
неможливо. Це підтверджується досвідом розвинених країн світу. Зокрема,
системний підхід регулювання відносин у сільському соціумі типовий для
Сполучених Штатів Америки, який забезпечується на загальнодержавному
рівні через федеральні аграрні закони. Доцільним є використання цінових
заходів збереження сільських населених пунктів у передгірських територіях, як
це впроваджено у Франції та Італії. Довело свою ефективність формування
сприятливої демографічної ситуації сільських поселе нь завдяки пільгам щодо
продажу майна сільськогосподарського призначення, які застосовуються у
Фінляндії. Корисним є досвід збереження цілісності земельних масивів у разі
розділу фінансів та майна при виділенні нових родин, який використовується в
Ізраїлі [4, с. 129].
Аналогічна ситуація сформувалася і в Європі. Особливо цікавим є досвід
реформування господарств східних земель. Федеральний уряд був переконаний,
що більшість членів кооперативів колишньої НДР за лишать у своєму
користуванні наділи. Цьому сприяла програма, стимулююча створення
сімейних ферм шляхом дотацій, держкредитів, комерційних позик під пільгові
відсотки і поручительства. Молодим фермерам видавали безвідплатні субсидії в
сумі 24 тис. марок і пільгові кредити. Крім державної підтримки, ферме ри
отримали право на повернення з колективного господарства власного майна.
Тут чітко простежувалася не лише матеріальна, але й політична підтримка.
Проте більшість селян відкинул а курс на суцільну фермеризацію і віддал а
перевагу спільній роботі в колектив і. Хоча сільгоспкооперативи були
поставлені в жорсткі рамки, вони не лише не поступилися, але й почали
активно розвиватися. За 10 років урожайність зернових зросла до 65 –70 ц/га,
надій на корову – до 8–10 тис. кг. Скоротилася матеріаломісткість продукції, у
кілька разів збільшилася продуктивність праці, ефективність і
конкурентоспроможність господарств. Багато кооперативів за ефективн істю
випередили фермерські господарства західних земель, а приватники східних –
прагнуть знову ввійти у кооперативи. Модель Східної Німеччини починає
впроваджуватися і в інших країнах Західної Європи [5]. Тому сьогодні
важливим аспектом подальших трансформацій в агропродовольчій сфері
України повинні стати формування і розвиток великих землекористувачів.
Тільки так можна відродити соціальну сферу, а отже, і сільські території.
Водночас доцільно виділити основні напрями державної політики,
спрямованої безпосередньо на підвищення рівня та якості життя сільського
населення, а саме:
інвентаризація, благоустрій і впровадження існуючих цільових
програм державного стимулювання розвитку сільських територій України;
створення системи моніторингу демографічної ситуації в сільських
територіях та інформаційне забезпечення досліджень у цій сфері;
розроблення чітких конкретних пріоритетів і зах одів щодо стабілізації
демографічної ситуації в кожному сільському регіоні з урахуванням
особливостей демографічних показників на регіональному рівні;
поліпшення стану соціального забезпечення пенсіонерів за віком,
розвиток системи сервісних служб і спеціа лізованих закладів для літніх людей;
Економіка природокористування і охорони довкілля
26
формування умов для ефективного використання трудового
потенціалу, загальнодержавного банку даних про ринок праці в сільській
місцевості;
забезпечення ефективного використання трудових ресурсів шляхом
упровадження дієвої програми підвищення рівня зайнятості сільського
населення, створення додаткових робочих місць у галузях сільського
господарства, агросервісного обслуговування, переробних підприємствах,
соціальній сфері;
відновлення системи державного цільового замовленн я на підготовку
фахівців відповідно до потреб агропродовольчої сфери;
стимулювання диверсифікації сільської економіки, яка сприятиме
зростанню зайнятості населення, включаючи розвиток індивідуальної
підприємницької діяльності, малого і середнього бізнесу п оза
сільськогосподарською діяльністю.
Необхідно на державному рівні стимулювати соціально відповідальну
поведінку великих агропромислових компаній. Досить неоднозначний вплив на
перспективи розвитку соціальної інфраструктури та рівня життя сільського
населення сьогодні мають агрохолдинги. З одного боку, вони підвищують
ефективність сільськогосподарського виробництва, чим сприяють розвитку
сільських територій, а з іншого – витісняють із сектору традиційні форми
сільськогосподарського виробництва – аграрні підприємства і фермерські
господарства, що органічно поєднані із сільською місцевістю, її
інфраструктурою, адже їх власники, спеціалісти та члени сімей, як правило, там
проживають. Більшість фахівців одностайні щодо негативного впливу
агрохолдингів на розвиток сільських територій і бачать передумови для
формування латифундій. Зокрема, Т. Осташко вказує, що формування
агрохолдингів матиме негативні соціальні, екологічні та економічні наслідки в
майбутньому, тому що їх експортна орієн тація, спрямована на отримання
швидкого прибутку, призводить до порушен ня сівозмін і тим самим деградації
сільськогосподарських земель, скорочення посівів кормових культур, відмови
від тваринництва, скорочення зайнятості у сільській місцевості [6 , с. 122].
Дослідник розвитку сільських територій О. Павлов вважає, що для великої
агропромислової корпорації економічний інтерес, прибуток виходять на
перший план, а соціальне і природне середовище їх цікавлять лише як фактор
виробництва. В цьому сенсі великому товаровиробнику невигідно, з
економічного погляду, розвивати та підтримувати на належному рівні
соціальну інфраструктуру села [7, с. 86].
Ці твердження є справедливими для значної кількості аграрних структур,
хоча в агропродовольчій сфері Україні сьогодні існує багато прикладів
соціально відповідальної поведінки великих агропромислових формувань.
Соціальна відповідальність підприємств агропродовольчої сфери – це важлива
складова бізнесу, орієнтованого на подальший сталий розвиток.
Вагомий внесок у розбудову соціальної інфраструктури робить наявність
на території України міжнародних організацій, діяльність яких спрямована на
підвищення рівня життя сільського населення. З початком реформування
спільної аграрної політики Євросоюзу сільський розвиток відіграє
найважливішу роль у сприянні сільському співтовариству та вирішенні
Економіка природокористування і охорони довкілля
27
економічних, соціальних й екологічних проблем. Європейська політика
сільського розвитку традиційно сформована на агропродовольчій економіці,
навколишньому природному середовищі та багатофункціональності сільського
господарства, зокрема розв’язанні демографічних проблем у сільських регіонах.
Вона складається з трьох інтервенційних та методологічної основи «LEADER»
[8, с. 308].
Стосовно діяльності органів місцевого самоврядування, то в їх основу
слід покласти аксіому, що економічною базою забезпечення життєдіяльності
сільського населення і розвитку сільських територій буде агропромислове
виробництво. Ефективне використання виробничого потенціалу сільських
територій, у першу чергу земельних і добувних ресурсів, прибутко ве ведення
сільського господарства, доходи сільських жителів від сільськогосподарської і
пов’язаної з галуззю діяльності – головне джерело наповнення місцевих
бюджетів та стимулятор розвитку підприємництва на селі.
Отже, запорукою відродження та подальшого розвитку всіх складових
соціальної інфраструктури села може стати лише акумуляція ресурсів органів
виконавчої влади і сільськогосподарських підприємств із метою вирішення
соціально-економічних проблем громади. В основу концепції соціальних
перетворень на селі необхідно закласти принцип забезпечення гідного рівня та
якості життя селян.
Висновки та перспективи подальших досліджень . З позицій сільського
розвитку першочергового вирішення потребують проблеми нарощування
людського і соціального капіталу села, ди версифікації більшості суб'єктів
господарювання в аграрному секторі і сільської економіки в цілому.
Розв’язання соціально-економічних завдань повинно стосуватися не лише
уточнення тих або інших показників, а передусім забезпечувати реальне
поліпшення ситуації. Потрібне створення оптимальної економічно
обґрунтованої системи, яка базується на зрозумілих усім принципах її
структуризації і механізмах функціонування. У сучасних умовах основний
тягар соціальних проблем сільських територій повинні взяти на себе де ржава та
органи місцевого самоврядування. Для цього необхідно змінити порядок
формування державного й місцевих бюджетів, чітко розмежува ти функції
місцевих суспільств і центральних органів влади щодо облаштування сільських
територій з метою створення належ них умов для проживання.
Література
1. Юрчишин В. В. Фундаментальність як базова основа вчення академіка
І. І. Лукінова в царині аграрної економіки. Теоретичні надбання академіка І. І. Лукінова та їх
значення у розвитку аграрного виробництва України: зб. виступів 10 жовт. 2008 р. /
В. В. Юрчишин; відп. за вип. Г. М. Підлесецький. – К.: ННЦ ІАЕ, 2009. – С. 44–56. –
(Лукіновські читання).
2. Юрчишин В. В. До проблем майбутнього вітчизняного села і селянства /
В. В. Юрчишин // Вісник аграрної науки. – 2007. – № 3. – С. 61–64.
3. Шик О. Обзор бюджетной поддержки АПК в России в 1994 –2002 гг. / О. Шик //
Проблемы агропродовольственного сектора : научные труды; Институт экономики
переходного периода; Аналитический центр агропродовольственной экономики . – М., 2002 –
№ 47Р. – 188 с.
4. Чеботарьова В. А. Підвищення соціальної спрямованості інноваційних
перетворень в АПК / В. А. Чеботарьова // Економіка АПК. – 2006. – № 7. – С. 128–131.
Економіка природокористування і охорони довкілля
28
5. Скакун А. Куда идет наше село [Электронный ресурс] / А. Скакун // РФ сегодня. –
2007. – № 6. – Режим доступа: http://www.russia-today.ru/2007/no_06/06_union.htm .
6. Осташко Т. О. Структурно-інституціональний аналіз аграрного ринку України /
Т. О. Осташко // Економіка і прогнозування. – 2004. – № 3. – C. 115–126.
7. Павлов О. І. Сільські території України: історична трансформація парадигми
управління / О. І. Павлов. – О.: Астропринт, 2006. – 437 с.
8. Теорія, політика та практика сільського розвитку / [за ред. д-ра екон. наук, чл.-
кор. НАНУ О. М. Бородіної, д-ра екон. наук, чл.-кор. УААН І. В. Прокопи]. – К.: НАН
України; Ін-т екон. та прогнозув., 2010. – 376 с.
УДК 302 : 502.58:630.64(477)
Я. В. КОВАЛЬ
Державна установа «Інститут економіки природокористування
та сталого розвитку Національно ї академії наук України»,
І. Я. АНТОНЕНКО
Київський національний торговельно -економічний університет
КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ ЯК ПЕРЕДУМОВИ ЇХ
ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ
Викладено критерії класифікації лісових ресурсів та їх комплексної економічно ї
оцінки як основних показників одержання системного максимально можливого ефекту від їх
використання, капіталізації різних компонентів лісу та встановлення їх вартості.
Розкрито напрями застосування критеріальних показників як основи комплексної оцінки
різних компонентів лісу, без якої неможливе їх ефективне відтворення та залучення в
ринкові умови господарювання.
Ключові слова: комплексна економічна оцінка, лісові ресурси, критерії класифікації,
соціальні й екологічні функції лісу, диференціальна рента.
Strategy regulation of forest resources also does not meet the requirements of market -
oriented wood resource relations, in particular with regard to the distribution of ownership of
forest resources. Satisfaction of the state and the population in forest resources and their socio-
ecological functions of the lack of parametrical characteristics of these functions are provided in
insufficient, causing complications develop basic directions for further development and growth of
industry wood resource areas o f the country. The classification criteria of forest resources and the
criteria for a comprehensive economic evaluation as the main indicators of the system get the
maximum possible benefit from their use, capitalization of the different components of the forest
and to establish their value. Disclosed uses of performance criterion as the basis of integrated
assessment of different components of the forest, without which mean that they are effective
reproduction and bringing to market conditions management.
Key words: complex economic assessment, forest resources, classification criteria, social
and environmental functions of forests, differential rent.
Постановка проблеми. Економічна оцінка лісів, на нашу думку, є
системою кількісно виражених у грошах взаємопов’язаних компонентів для
одержання максимально можливого ефекту від комплексного раціонального
використання земель лісового фонду, призначених для лісовирощування,
нелісових земель у складі лісового фонду та лісових насаджень на корені з
урахуванням соціальних і екологічних функцій лісу.
Стратегія регулювання ресурсами лісу також не відповідає вимогам
ринково орієнтованих лісоресурсних відносин, зокрема стосовно розподілу
© Коваль Я. В., Антоненко І. Я., 2013
|