Екстерналії землекористування у лісовому секторі

Розкрито теоретико-методологічні засади виникнення та інтерналізації зовнішніх ефектів. Охарактеризовано сутність проблеми екстерналій землекористування у лісовому секторі, обґрунтовано її актуальність та запропоновано можливі шляхи вирішення....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Сакаль, О.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2013
Schriftenreihe:	Економіка природокористування і охорони довкілля
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166966
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Екстерналії землекористування у лісовому секторі / О.В. Сакаль // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 139-146. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166966
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1669662025-02-23T18:30:26Z Екстерналії землекористування у лісовому секторі Сакаль, О.В. Розкрито теоретико-методологічні засади виникнення та інтерналізації зовнішніх ефектів. Охарактеризовано сутність проблеми екстерналій землекористування у лісовому секторі, обґрунтовано її актуальність та запропоновано можливі шляхи вирішення. Theoretical and methodological principles of formation and internalization of externalities are analyzed. The essence of land use externalities in the forest sector are defined, and suggested possible solutions. Problems internalization of land use externalities currently determined by the complexity of their evaluation and the lack of techniques, deficiencies of the existing legal and regulatory methods of software, architecture mechanism for regulating environmental and economic activities, lack of motivation and incentives. Regulation of externalities and coordination of public and private interests in the process of internalizing possible means of direct and indirect influence of the state on business processes and market mechanisms. The complexity of the environment, and therefore social relations associated with its elements, manifested as network externalities of scale-free network exclusivity makes management decisions to ensure public welfare in each case. Identified and classified land use externalities in the forestry sector by source externality. The classification of externalities is offered as a basis for improving the mechanisms of development of land-tenure. 2013 Article Екстерналії землекористування у лісовому секторі / О.В. Сакаль // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 139-146. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166966 332.334:630.9 uk Економіка природокористування і охорони довкілля application/pdf ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Розкрито теоретико-методологічні засади виникнення та інтерналізації зовнішніх ефектів. Охарактеризовано сутність проблеми екстерналій землекористування у лісовому секторі, обґрунтовано її актуальність та запропоновано можливі шляхи вирішення.
format	Article
author	Сакаль, О.В.
spellingShingle	Сакаль, О.В. Екстерналії землекористування у лісовому секторі Економіка природокористування і охорони довкілля
author_facet	Сакаль, О.В.
author_sort	Сакаль, О.В.
title	Екстерналії землекористування у лісовому секторі
title_short	Екстерналії землекористування у лісовому секторі
title_full	Екстерналії землекористування у лісовому секторі
title_fullStr	Екстерналії землекористування у лісовому секторі
title_full_unstemmed	Екстерналії землекористування у лісовому секторі
title_sort	екстерналії землекористування у лісовому секторі
publisher	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
publishDate	2013
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166966
citation_txt	Екстерналії землекористування у лісовому секторі / О.В. Сакаль // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 139-146. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Економіка природокористування і охорони довкілля
work_keys_str_mv	AT sakalʹov eksternalíízemlekoristuvannâulísovomusektorí
first_indexed	2025-11-24T10:32:38Z
last_indexed	2025-11-24T10:32:38Z
_version_	1849667468533956608
fulltext	Економіка природокористування і охорони довкілля 139 УДК 332.334:630.9 О. В. САКАЛЬ Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» ЕКСТЕРНАЛІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ У ЛІСОВОМУ СЕКТОРІ Розкрито теоретико-методологічні засади виникнення та інтерналізації зовнішніх ефектів. Охарактеризовано сутність проблеми екстерналій землекористування у лісовому секторі, обґрунтовано її актуальність та запропоновано можливі шляхи вирішення. Ключові слова: землекористування, екстерналії, інтерналізація зовнішніх ефектів, методи інтерналізації зовнішніх ефектів, мережеві екстерналії. Theoretical and methodological principles of formation and internalization of externalities are analyzed. The essence of land use externalities in t he forest sector are defined, and suggested possible solutions. Problems internalization of land use externalities currently determined by the complexity of their evaluation and the lack of techniques, deficiencies of the existing legal and regulatory methods of software, architecture mechanism for regulating environmental and economic activities, lack of motivation and incentives. Regulation of externalities and coordination of public and private interests in the process of internalizing possible means of direct and indirect influence of the state on business processes and market mechanisms. The complexity of the environment, and therefore social relations associated with its elements, manifested as network externalities of scale-free network exclusivity makes management decisions to ensure public welfare in each case. Identified and classified land use externalities in the forestry sector by source externality. The classification of externalities is offered as a basis for improving the mechanisms of development of land-tenure. Key words: land use, externalities, internalization of externalities, methods internalizing externalities, network externalities. Постановка проблеми. Формування оптимальної за просторовою та галузевою (секторальною) структурою систем и землекористування в Україні за умови узгодження приватних і суспільних інтересів можливе, зокрема, шляхом удосконалення адміністративно -управлінських аспектів регулювання суспільних відносин щодо земельних ресурсів, механізмів розвитку таких відносин, впровадження «зеленої» політики низьковуглецевої економіки, стимулювання інвестування екологобезпечної діяльності, зниження негативного антропогенного впливу на природні екосистеми, їх збереження і відтворення, посилення відповідальності природокористувачів щодо забруднення довкілля та виснаження або пошкодження природних ресурсів тощо. У такому контексті проблем а забезпечення збалансованого використання земель лісогосподарського призначення загострюється всезростаючим значенням товарів і послуг лісових екоси стем у підтримці суспільного добробуту. У зв'язку з цим особливої актуальності набувають дослідження теоретико-методологічних засад зовнішніх ефектів землекористування у лісовому секторі, враховуючи широкий спектр товарів та послуг лісових екосистем, з метою виявлення всіх можливих наслідків господарської діяльності (бездіяльності) та їх інтерналізацію. Розв’язання проблеми ідентифікації та оцінювання таких екстерналій, а також їх трансформац ії у © Сакаль О. В., 2013 Економіка природокористування і охорони довкілля 140 внутрішні витрати (доходи) зосереджене у площині прийняття управлінських рішень щодо планування землекористування, встановлення суспільно оптимального цільового призначення земельних ділянок та стимулювання їх охорони і збереження, сталого використання та відтворення. Низький рівень інтерналізації зовнішніх ефектів землекористування на сьогодні визначається, зокрема, складністю їх оцінювання та відсутніст ю належних методик, недоліками існуючого правового і нормативно -методичного забезпечення, структурою механізму регулювання еколого -економічної діяльності, відсутністю мотивації та стимулювання. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми забезпечення економічного зростання і суспільного добробуту, сутність екстерналій у цілому, а також як економічної категорії у сфері використання природних ресурсів та охорони довкілля аналізували у своїх працях у різний період вітчизняні та зарубіжні науковці, зокрема С. Бобильов, О. Врублевська, Е. Гірусов, І. Гундаров, Р. Капелюшніков, Р. Коуз, А. Маршал, Р. Нурєєв, Н. Овчинникова, Р. Перельот, А. Пігу, Р. Костанза, Дж. Стігліц та ін. Однак на сьогодні відкритим залишається питання виявлення й оцінювання екстерналій землекористування у лісовому секторі , а також розроблення і впровадження механізмів їх ефективної інтерналізації. Мета статті. Врегулювання землекористування у лі совому секторі шляхом інтерналізації зовнішніх ефектів створює передумови розвитку земельних відносин на засадах сталості. Мета дослідження – з урахуванням існуючих теоретико-методологічних розробок та аналізу емпіричного матеріалу систематизувати й уточнити сутність категорії зовнішні ефекти у сфері природокористування, проаналізувати екстерналії землекористування у лісовому секторі, вказати можливі напрями підвищення еколого -економічної індивідуальної та суспільної ефективності володіння, використання, ох орони й відтворення земельних ресурсів та умов довкілля. Об’єктом дослідження є процеси регулювання землекористування у лісовому секторі. Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади інтерналізації зовнішніх ефектів землекористування у лісовому сек торі як передумови сталого розвитку. Виклад основного матеріалу. Поняття екстерналії (зовнішні ефекти, externalities) у науковий обіг ввів А. Маршалл, проте активного розвитку теорія екстерналій набула у працях Р. Коуза та А. Пігу. Екстерналії показують різницю між суспільними витратами (вигодами) та індивідуальними витратами (вигодами) виробництва/споживання товарів та послуг, у зв'язку з чим розрізняють відповідно негативні ( negative externality) та позитивні екстерналії (positive externality). Для вирішення проблеми інтерналізації зовнішніх ефектів ( internalization of an externality) А. Пігу запропонував застосовувати коригуючі податки та субсидії. Коригуючий податок ( corrective tax) – це податок на виробництво економічних благ, що характеризуються нега тивними екстерналіями. Такий податок підвищує граничні індивідуальні витрати до рівня граничних суспільних. Коригуюча субсидія ( corrective subsidy) – це субсидія виробникам або споживачам економічних благ, що характеризуються позитивними Економіка природокористування і охорони довкілля 141 екстерналіями, яка дозволяє наблизити граничні індивідуальні вигоди до граничних суспільних. Аналіз проблеми суспільних витрат привів Р. Коуза до висновку, який Дж. Стіглер назвав теоремою Коуза [1]: якщо права власності всіх сторін угоди визначені, а трансакційні витрати д орівнюють нулю, кінцевий результат не залежить від змін у розподілі прав власності. В умовах досконалої конкуренції індивідуальні та суспільні витрати рівнозначні, проте на практиці така теорема працює для обмеженої кількості контрагентів, тоді як при зрос танні їх чисельності різко збільшуються трансакційні витрати і передумова про їх нульове значення стає некоректною. Якщо контрагенти ситуації з екстерналіями спроможні без витрат оцінювати рівень впливу, встановити і гарантувати права власності на них (пра во на здійснення впливу, право не зазнавати впливу тощо) і між ними можлива домовленість, тоді досягається Парето-оптимальна координація екстерналій. Слід відзначити, що в економічній теорії більше уваги приділено проблемі негативних екстерналій у галузі охорони навколишнього середовища: регулювання забруднення, поводження з відходами, руйнування природних об'єктів, відшкодування екологічних збитків тощо. З метою визначення сутності екстерналій як економічної категорії у сфері використання природних ресурсів та охорони довкілля доцільно визначити їх типи (табл. 1). Таблиця 1 Типи зовнішніх ефектів Класифікаційна ознака Вид Просторові і часові масштаби* Темпоральні екстерналії , глобальні, міжрегіональні, міжсекторальні, локальні За способом прояву Технологічні, пекуніарні За типом контрагентів Споживчі, виробничі, виробничо-споживчі * Джерело: [2]. ** Джерело: [3, с. 39]. У випадку підвищення рівня трансакційних витрат і збільшення кількості контрагентів виникає потреба у додатковому регулюванні господарської діяльності. Ефективність первинного розподілу права власності за таких умов не має значення, важливим чинником стає дієвість механізму обміну таких прав, що мінімізує трансакційні витрати і сприяє мінімізації витрат, пов'язаних із реалізацією прав власності. Для інтерналізації екстернальних витрат держава на основі прямого або непрямого регулювання має сприяти зсуву ринково оптимального рівня виробництва (без урахування екстерналій) до суспільно оптимального рівня випуску продукції, відстоюючи інтереси суспільства [2]. В основному щодо негативних екстерналій держава, в особі уповноважених органів -суб'єктів управління, регулює діяльність, що продукує небажаний результат, Економіка природокористування і охорони довкілля 142 застосовуючи інструменти обмеження, заборони, встановлюючи норми та нормативи, визначаючи стандарти. Непряме державне регулювання екстерналій передбачає вплив на процеси ціноутворення, застосування системи санкцій та штрафів (щодо негативних екстерналій), а також стимулів (щодо позитивних зовнішніх ефектів). Заслуговує на увагу альтернативний погляд на можливості інтерналізації зовнішніх ефектів у сфері природокористування К. С. Лосєва, І. І. Потапова, І. В. Чеснокової, які обґрунтовують неспроможність ринкової економіки забезпечити сталість суспільного розвитку [4], оскільки її метою є зростання і прибуток за рахунок руйнування біосфери та втрати екосистемних благ і послуг у результаті виходу за межі асиміляційного потенціалу глобальної екосистеми. Складність завдання сталого суспільного розвитку, на думку дослідників, полягає у дослідженні законів функціонування біосфери та застосуванні таких знань у процесі природокористування. Вивчення соціально -екологічних функцій природних екосистем, меж стійкості (критичної межі руйнування) біосфери та біоти, можливостей задоволення суспільн их потреб в екосистемних благах і послугах – це окремі інструменти для вирішення основного завдання – біотичного управління середовищем біосфери з метою її підтримки та оптимізації в інтересах життя (біоти), включаючи людство. Із усвідомленням соціально-економічної значущості екосистемних благ і послуг посилюється просторова диференціація їх впливу на господарську діяльність, що відображає глобальні, регіональні та локальні конфлікти природокористування. Інтерналізацію зовнішніх ефектів землекористування у масштабах регіональних еколого -економічних систем співвідносимо з цілеспрямованою соціально-економічною діяльністю щодо задоволення потреб місцевих громад і суспільства загалом у різноманітних природних ресурсах і якості навколишнього середовища. Для оцінювання екстерналій природокористування доцільно враховувати положення О. О. Мінца щодо оцінки природних ресурсів. Науковець, розглядаючи природні ресурси й умови з соціологічного, економічного та географічного погляду, визначаючи їх як суму еколого-економічних факторів життя суспільства з позицій загальної соціально-економічної екології людини, відзначає, що існує багато альтернатив використання природних ресурсів, їх вибір часто обумовлюється соціально-економічними та екологічними факторами. У процесі антропогенної діяльності відбувається видозміна, вдосконалення середовища існування й обираються варіанти природокористування, але лише в межах, встановлених природою та етапом розвитку суспільства [5]. Зазначене доводить, що навколишнє природне середовище являє собою безмасштабну або масштабно -інваріантну мережу (scale-free network), розвиток якої можна моделювати. Безмасштабні мережі стійкі до випадкових збоїв, але надзвичайно уразливі для скоординованих атак , що також підтверджує сьогоднішній критичний стан я кості навколишнього природного середовища, посилення глобальних екологічних загроз, виснаження та деградація природних ресурсів. Такий підхід пояснює виникнення екстерналій природокористування як мережевих ефектів (або мережевих екстерналій). Характер мере жевого Економіка природокористування і охорони довкілля 143 ефекту виражається законом Меткалфа, який стверджує, що цінність мережі зростає пропорційно квадрату її користувачів. Обсяг мережевих екстерналій повинен досягти певної критичної маси, щоб всі стейкхолдери та реципієнти відчули наявність мережі. Клю човим завданням для стратегії державного регулювання мережевих екстерналій природокористування у такому випадку стає формування кола реципієнтів для досягнення їх критичної маси. Зіставляючи підхід до оцінювання мережевих екстерналій із визначеними типами зовнішніх ефектів (див. табл. 1), виникають концептуально нові передумови їх інтерналізації та ролі держави у регулюванні природокористування й безпеки довкілля. В якості груп стейкхолдерів екстерналій землекористування відповідно до типів зовнішніх ефектів для розроблення дієвих механізмів їх інтерналізації слід враховувати: суб'єкти господарювання – джерела екстерналій різного масштабу; реципієнти зовнішніх ефектів (лісове, сільське господарство, інші сектори/галузі національної економіки, місцеве населен ня); органи державної влади всіх рівнів та місцевого самоврядування; контролюючі інституції; неурядові організації та інші об'єднання громадян. Екстерналії землекористування центральними або місцевими органами влади мають враховуватися у плануванні землеко ристування. В умовах негативної тенденції зниження продуктивності ґрунтів планування землекористування має на меті, зокрема, компенсацію втрат суспільства та відтворення потенціалу продуктивності, а також зосередження (концентрацію) господарської діяльності – джерела зовнішнього ефекту, що викликає негативні наслідки, у віддаленості від реципієнтів, що зазнають максимального деструктивного впливу. Особливої ваги зовнішні ефекти землекористування набувають у процесі прийняття управлінських рішень щодо зміни форми використання земель або вибору альтернативного виду економічної діяльності. Наводимо класифікацію зовнішніх ефектів землекористування у лісовому секторі за джерелом зовнішнього ефекту (табл. 2). Ідентифікацію зовнішніх ефектів землекористування у лі совому секторі пропонуємо здійснювати за такою схемою:  аналіз змісту права власності на земельні ділянки, системи управління земельними ресурсами, інформаційного забезпечення на основі даних державного земельного кадастру, лісового кадастру, моніторингу зе мель, лісів і системи державного моніторингу навколишнього природного середовища в цілому, етапу та показників формування національної екомережі;  визначення критеріїв та індикаторів (фінансово -економічних, екологічних, соціальних та інших чинників) ефектив ності землекористування у лісовому секторі;  моделювання землекористування у лісовому секторі на основі виявлених чинників та прогнозування розвитку процесів охорони, відтворення й використання земельних ресурсів, продуктивності лісових екосистем та їх вплив на суспільний добробут. Економіка природокористування і охорони довкілля 144 Таблиця 2 Типи зовнішніх ефектів землекористування у лісовому секторі Джерело зовнішнього ефекту Діяльність Характер зовнішнього ефекту Реципієнт Інструмент інтерналізації Впровадження заходів щодо розширеного відтворення лісів; покращення якісних показників земель Позитивний Суспільство Компенсація витрат землевласника Здійснення заходів щодо розвитку та підтримки екологічної мережі Позитивний Суспільство Компенсація витрат землевласника Землевласник Освоєння нових земель або поліпшення існуючих угідь Позитивний Суспільство Компенсація витрат землевласника Регулятор Постійне або тимчасове вилучення земельних ділянок, встановлення обмежень/обтяжень щодо їх використання Негативний Землевласник, землекористувач Відшкодування збитків землекористувача Землекористувач Впровадження природо(ґрунто)зберігаючих технологій у процесі лісогосподарської та лісозаготівельної діяльності Позитивний Суспільство, землевласник Компенсація витрат землекористувача Землекористувач Погіршення якісних показників земель у процесі лісогосподарської та лісозаготівельної діяльності Негативний Суспільство, землевласник Компенсація витрат землевласника на відновлення продуктивності ґрунтів; відшкодування збитків землевласника Лісо(земле)корис- тувач Перевищення екологічно обґрунтованих норм заготівлі деревини Негативний Суспільство, лісо(земле)влас- ник Вилучення понаднормово заготовленого обсягу деревини або її вартості У Протоколі про стале управління лісами до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат визначено заходи співробітництва сторін Протоколу, що передбачають такі результати [ 6]: підтримку або збільшення лісового покриву; забезпечення продуктивних функцій лісів та їхньої ролі в розвитку сільської місцевості; сприяння раціональному використанню деревини; підтримку сталого використання недеревних лісових продуктів; покращення загального стану та життєстійкості лісів; поліпшення збереження й сталого використання компонентів біологічного різноманіття лісів; визначення та охорону природних лісів, особливо пралісів; сприяння відновленню лісів наближених до природних; посилення ролі лісового сектор у в пом'якшенні наслідків зміни клімату; поліпшення охоронних лісових функцій; підтримк у культурної спадщини лісів; посилення соціа льної функції лісів; сприяння участі регіональних і місцевих органів та громад в управлінні лісами; визначення, розробку й застосування відповідних схем плати за екологічні товари та послуги, які надаються лісами; посилення управління й правозастосування в лісовому секторі з особливою увагою до боротьби з нелегальною заготівлею лісу та пов'язаною із цим торгівлею; ведення наближеного до природи лісового господарства. Такі результати забезпечують позитивні екстерналії – Економіка природокористування і охорони довкілля 145 міжсекторальні, регіональні та глобаль ні, що також має враховуватися у процесі прийняття управлінських рішень щодо земель. Спектр інструментів інтерналізації зовнішніх ефектів землекористування у лісовому секторі, які на сьогодні застосовуються в Україні (рис.), доцільно розширювати відповідно до оптимального функціонального призначення ділянки та екосистемного підходу з урахуванням динаміки розвитку мережевих екстерналій. Рис. Інструменти інтерналізації екстерналій землекористування у лісовому секторі Висновки та перспективи подальших досліджень . На сьогодні узагальнено можна виділити такі підходи до формування інструментарію регулювання зовнішніх ефектів та узгодження суспільних і приватних інтересів у процесі їх інтерналізації: прямого та опосередкованого впливу дер жави на господарські процеси й ринковий механізм. Скорочення негативних екстерналій природокористування можливе шляхом: встановлення норм або стандартів діяльності; регулювання ціноутворення; ринкового обміну правами на здійснення діяльності, що спричиняє зовнішні ефекти. Механізми розвитку земельних відносин поєднують інструменти і методи адміністративно-правового, фінансово-економічного, організаційного та соціально-психологічного механізмів у єдиному середовищі економічного, екологічного й соціального аспектів сталого розвитку суспільства [7, с. 11]. Інструменти інтерналізації зовнішніх екологічних витрат (expost) Інструменти інтерналізації зовнішніх екологічних вигод (expost) Інструменти інтерналізації екологічного ризику (exante)  відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;  штрафи за порушення природоохоронного, земельного, лісового законодавства;  відшкодування збитків, заподіяних власникам землі і землекористувачам;  компенсація зниження доходу землевласників та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації деградованих та малопродуктивних земель;  вилучення деревини, заготовленої незаконно або з порушенням встановлених екологічних обмежень;  штрафи за самовільне зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву  компенсація витрат власникам лісів і лісокористувачам у випадку впровадження заходів щодо розширеного відтворення лісів;  економічне стимулювання суб'єктів землеволодіння і землекористування до здійснення заходів щодо розвитку та підтримки екологічної мережі  екологічне страхування;  екологічний аудит;  оцінка впливу на довкілля Економіка природокористування і охорони довкілля 146 Такі механізми спроможні забезпечити інтерналізацію екстерналій землекористування у лісовому секторі у перспективі (коротко - та довгостроковій) за умови їх інтегрованого застосування та функціонально - цільового підходу до управління земельними відносинами з метою забезпечення стабільно високої продуктивності лісових екосистем. Проте складність навколишнього природного середовища, а відтак і суспільних відносин, пов'язаних з використанням його елементів, що проявляється як мережеві екстерналії безмасштабної мережі, зумовлює винятковість управлінських рішень щодо забезпечення суспільного добробуту в кожному окремому випадку. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є формування і подальше вдосконалення м еханізмів оптимізації використання земель, зокрема, лісового фонду, на основі дослідження та оцінки мережевих екстерналій. Література 1. Гребенников П. Теорема Коуза – реальность или фикция? / П. Гребенников, Д. Ривера // Финансы и бизнес. – 2007. – № 4. – С. 52–61. 2. Бобылев С. Н. Экономика устойчивого развития / С. Н. Бобылев, Э. В. Гирусов, Р. А. Перелет. – М.: Ступени, 2004. – 303 с. 3. Васильева Е. Э. Экономика природопользования / Е. Э. Васильева. – Минск: БГУ, 2002. – 119 с. 4. Лосев К. С. Рыночная экономика – механизм разрушения биосферы и человека / К. С. Лосев, И. И. Потапов, И. В. Чеснокова // Экономика природопользования. – 2009. – Вып. № 2. – С. 3–11. 5. Магомедов А. М. Экономико -географические подходы решения проблем природопользования / А. М. Магомедов / / Экономика природопользования. – 2009. – Вып. № 2. – С. 40–46. 6. Закон України «Про ратифікацію Протоколу про стале управління лісами до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат » № 5432 від 16.10.2012 р. // Урядовий кур'єр. – 2012. – № 213 – 20 листопада. – С. 6. 7. Механізми управління земельними відносинами в контексті забезпечення сталого розвитку / [Ш. І. Ібатуллін, О. В. Степенко, О. В. Сакаль та ін.]. – К.: Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Націо нальної академії наук України», 2012. – 52 с. УДК 332.3 : 504.5 О. В. СТЕПЕНКО Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Проведено аналіз екологічного стану земель сільськогосподарського призначення в Україні. Обґрунтовано науково -теоретичні основи збалансованого розвитку та запропоновано структуру заходів щодо дотримання екологобезпечного стану земель сільськогосподарського призначення. Ключові слова: землі сільськогосподарського призначення, збалансований розвиток, раціональне використання та охорона земель, екологічна стабільність. The analysis of an ecological condition of the land of agric ultural purpose in Ukraine is carried out. On the basis of the analysis of a current state of structure of land fund and the © Степенко О. В., 2013

Екстерналії землекористування у лісовому секторі

Institution

Ähnliche Einträge