Інвестиційне управління природним капіталом
Визначено напрями формування політики управління економічним розвитком на основі капіталізації природних ресурсів. Обґрунтовано переваги інвестиційного управління природним капіталом через інститут трастового фонду. The problem aspects of the effective use of natural resources income flow are descri...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економіка природокористування і охорони довкілля |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
2013
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166971 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Інвестиційне управління природним капіталом / В.В. Пилипів, В.П. Павленко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 68-73. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859998270888083456 |
|---|---|
| author | Пилипів, В.В. Павленко, В.П. |
| author_facet | Пилипів, В.В. Павленко, В.П. |
| citation_txt | Інвестиційне управління природним капіталом / В.В. Пилипів, В.П. Павленко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 68-73. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка природокористування і охорони довкілля |
| description | Визначено напрями формування політики управління економічним розвитком на основі капіталізації природних ресурсів. Обґрунтовано переваги інвестиційного управління природним капіталом через інститут трастового фонду.
The problem aspects of the effective use of natural resources income flow are described. Directions of economic development policy formation on the basis of capitalization of natural resources are defined. Advantages of natural capital investment management through the institute of trust fund are grounded. The features of functioning of trust fund of natural resources are exposed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:35:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
Економіка природокористування і охорони довкілля
68
УДК 330.322
В. В. ПИЛИПІВ
Державна установа «Інститут економіки природокористування та
сталого розвитку Національної академії наук України»,
В. П. ПАВЛЕНКО
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
ІНВЕСТИЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНИМ КАПІТАЛОМ
Визначено напрями формування політики управління економічним розвитком на
основі капіталізації природних ресурсів. Обґрунтовано переваги інвестиційного управління
природним капіталом через ін ститут трастового фонду.
Ключові слова: природний капітал, інвестиційна політика, капіталізація природних
ресурсів, трастовий фонд.
The problem aspects of the effective use of natural resources income flow are described.
Directions of economic development policy formation on the basis of capitalization of natural
resources are defined. Advantages of natural capital investment management through the institute
of trust fund are grounded. The features of functioning of trust fund of natural resources are
exposed.
Key words: natural capital, investment policy, natural resources capitalization , trust fund.
Постановка проблеми. Основу сучасних фінансових систем більшості
країн світу становить очевидна дихотомія. З одного боку, ця система постійно
ускладнюється, через фінансові інновації упроваджуються все складніші
фінансові інструменти й торгові стратегії, щ о призводить до її постійних
потрясінь. З іншого – відтворення фінансової системи, як і раніше, потребує
існування повсякденних передбачуваних джерел доходу. Останні в ідіграють
роль «якоря» для всієї фінансової системи , дають змогу їй ставати більш
складною й творчою за умови дотримання відомого фінансового правила щодо
можливості інвестування в ризиковані активи при здійсненні запозичень під
безпечні активи [1].
Цей зв‘язок між фінансовою приземленістю та її складністю є важливим,
оскільки приводить до постійного пошуку стабільніших потоків доходів, котрі
можуть бути використані як застав а для фінансування позик, отриманих,
зокрема, шляхом сек’юритизації.
Фінансова система держави повинна бути спроможною до постійного
самовідтворення, тобто їй необхідно завжди мати перспективи для
використання нових пластів активів, які можливо в разі потреби
трансформувати в заставу. Для відтворення фінансової системи держави в
сучасних умовах потрібно застосовувати нові стратегії капіталізації щодо
різноманітних видів ресурсів. Для того, щоб мати можливість залучати капітал,
важливо знаходити активи, які забезпечуватимуть дохід і можуть діяти як
застава і джерело прибутків. Відповідно, важливою складовою плану побудови
потужної суверенної фінансової системи України повинна стати програма
капіталізації неринкових у теперішній час елементів національного багатства.
© Пилипів В. В., Павленко В. П., 2013
Економіка природокористування і охорони довкілля
69
Одними з таких ресурсів, які не повною мірою включені в ринковий обіг, є
природні.
Аналіз останніх досліджень та публікацій . Проблемам капіталізації
різних активів присвячена значна кількість досліджень, серед яких на особливу
увагу заслуговують праці таких українських учених, як В. Геєць, А. Гриценко,
І. Сторонянська, російських – В. Княгинін, А. Малова, Ю. Соловйов, а також
британських – Е. Лейшон, Н. Тріфт, Е. Барбіер та інших.
У 1980 і 90-х роках фінансові системи країн Заходу зазнали суттєвих змін
унаслідок розвитку ринку сек‘юритизації активів. Остання є однією з найбільш
знакових фінансових інновацій другої половини ХХ століття. Розвиток ринку
сек‘юритизації почався у сфері іпотечних кредитів США, а потім поширився по
всьому світу і практично на всі види активів, що генерують майбутні фінансові
надходження. Цей фінансовий інструмент використовується найбільшими
корпораціями світу для рефінансування своїх активі в та управління ринковими
ризиками.
Підвищена увага до нових класів активів зумовлена пологими кривими
поточної дохідності і тривалою надмірною ліквідністю, що стали результатами
таких сприятливих макроекономічних умов, як низькі процентні ставки й
інфляція, що, починаючи з середини 1990 -х років, переважали у значній частині
світу. Пошук більших прибутків акцентує увагу на цінах активів. Сьогодні
спрямованість на інвестиційну дохідність є одним з ключових чинників
міжнародної фінансової системи. Проте пошу ку доходів з нових або оновлених
класів активів майже не приділяється відповідної уваги з боку вчених. Тоді як
активи, створені шляхом сек‘юритизації, базувалися на очікуваних у
майбутньому прибутках і доходах великих корпорацій та урядів, сучасні
фінансові компанії орієнтується на нові, більш чітко визначені класи активів,
зокрема інфраструктуру: автомагістралі, вулиці, дороги, мости, громадський
транспорт, аеропорти та авіалінії, водопостачання і водні ресурси, управління
водовідведенням та очисткою стічн их вод, знешкодження й обробка твердих
відходів, електроенергетика, телекомунікації та ін. Цей особливий клас активів
нині сприймається як значно цікавіший і цінніший, ніж вважалося раніше.
Метою статті є обґрунтування шляхів капіталізації природ но-
ресурсних активів.
Виклад основного матеріалу. На території економічних систем завжди
розміщені певні природні ресурси – як відновлювані, так і невідновлювані.
Тоді, як пряме використання перших д ає змогу системі рухатися в руслі сталого
розвитку, застосування невідновлюваних потребує особливого механізму їх
капіталізації з урахуванням потреб екологічної безпеки та майбутніх поколінь.
Доходи від невідновлюваних ресурсів формують економічну основу
господарських систем багатьох країн. Такі ресурсозалежні економіки часто
займають периферійні місця у світовій економіці, а їх перспективи розвитку
залежать від здатності держави отримувати, зберігати та вкладати доходи,
отримані від видобутку, продажу та експорту ресурсу. У подібний спосіб
маленькі острівні держави можут ь залежати від потенційно невідновлюваного
Економіка природокористування і охорони довкілля
70
потоку капіталу іноземних донорів і грошових переказів нерезидентних
співвітчизників, а слаборозвинені регіони країни – від системи офіційних
трансфертів. Невідновлювані природні ресурси і потоки допомоги та грошо вих
переказів є формами так званих випадкових ресурсів, для яких характерн а
нестабільність. В економічній літературі такі доходи називають
непередбачуваними, а їх потоки є непостійними і мають потенційно ненадійну
основу для побудови самодостатньої і життє здатної економіки, яка зможе
забезпечувати високий рівень і якість життя населення [2].
Парадоксальним є той факт, що рівень розвит ку багатьох держав, котрі
достатньо забезпечені цінними мінеральними (зокрема, нафтовими) ресурсами,
є таким самим, як і країн із слабкою природно-ресурсною базою. Зазначений
феномен у науковій літературі отримав назву голландського синдрому, або
прокляття ресурсу. На основі емпіричних досліджень західні вчені висувають
гіпотезу, що великі потоки доходів від природних ресурсів спричиняють низькі
темпи економічного зростання, оскільки конфлікти з приводу розподілу
доходів призводять до слабкої політики в цій сфері і неоптимальних
інвестиційних рішень. Швидке зростання в секторі невідновлюваних ресурсів
зумовлює в суспільстві пошук ренти, нераціональний розподіл і використання
рентних ресурсів, корупцію.
Важливою є пріоритетність вибору політики управління як визначальної
для економічного зростання. Розвиток держави залежить від політики щодо
використання та управління природними ресурсами і того, куди інвестувати і як
розподіляти доходи, котрі вони формують. Отже, для розроблення державної
політики на основі капіталізації ресурсів важливо дати відповіді на питання,
яким чином природні ресурси можуть стимулювати розвиток та яка політ ика
управління є оптимальною.
Доходи від ресурсів стікаються переважно в загальний фонд, куди
спрямовані всі доходи (типу податків) держави і де перші змішуються з іншими
джерелами. У зв‘язку з цим характерна нестабільність таких джерел доходів
стає помітною, коли їх обсяги починають зменшуватись і виникає гостра
необхідність у пошуку фондів, які б покрили дефіцит бюджету.
Альтернативою практики залучення доходів у консолідовані фонди є
формування фінансової політики інвестування доходів через глобальні
фінансові ринки шляхом застосування різних сучасних організаційних
механізмів. Одним з таких поширених механізмів є трастові фонди, через які
потоки доходів від невідновлюваних природних ресурсів трансформуються у
відтворювані фінансові ресурси. Трастовий фон д може зберігати частину
доходів від природних ресурсів і вкладати їх з метою створення доходів при
збереженні початкового капіталу. Якщо доходи чи певна їх частина
реінвестовані у цей фонд, то він буде зростати навіть після того, як доходи від
ресурсу перестають формуватися. По суті, трастовий фонд стає відновлюваним
ресурсом.
Порівняємо ефективність політики прямого та непрямого використання
доходів від невідновлюваних природних ресурсів. Рентні підходи до управління
Економіка природокористування і охорони довкілля
71
природними ресурсами формують політику , при якій доходи від ресурсів
безпосередньо включаються в консолідовані держав ні і стають одним із
багатьох джерел доходів, які разом з податками, зборами т ощо спрямовуються
на фінансування державних видатків. Проте доходи від багатьох природних
ресурсів, на відміну від оподаткування, є нерегулярними. Значні їх розміри є
каталізатором розвитку в рамках обмеженого часового періоду та одночасно
мають потенціал щодо збільшення залежності від ресурсів, спричинення
інфляції та спотворення економіки.
Пряме використання ресурсних доходів через загальний фонд (бюджет)
дає змогу державі зменшувати оподаткування чи збільшувати видатки, або і те,
й інше. Знижене оподаткування може стимулювати витрати споживачів, але й
також призвести до залежності держави від ресурсни х доходів і небажання
переглядати систему оподаткування, коли вони почнуть зменшуватися. Багато
держав (наприклад, Саудівська Аравія, Венесуела) використали ресурсні
доходи для фінансування інфраструктури з метою різностороннього розвитку
економіки і зменшення залежності від невідновлюваних ресурсів. Більшість
таких країн часто переслідували короткострокові цілі – підвищення рівня
зайнятості через будівництво інфраструктури, ніж зосереджувалися на
довгострокових ефектах змін у структурі невідновлюваних ресурсних доходів.
Пряме використання доходів від ресурсів часто буває проблематичним.
Через випадкове багатство держава може розширювати спектр дій. У той час,
коли вона проникає далі в суспільство, попит на продукти і послуги зростає, що
призводить до інфляції. Вимоги збільшення заробітної плати і соціального
забезпечення підвищуватимуться доти, поки можливості держави й економіки
не будуть виснажені. Після цього економіка може деградувати.
Різні види ресурсів визначають відмінні соціальну структуру та умови
виробництва і таким чином упливають на політичну систему. У багатьох
випадках значне залучення природних ресурсів в економіку може спричинити
пошук ренти і появу суб‘єктів, які будуть прагнути просувати власні інтереси
на противагу інших соціальних груп. Пошук ренти розглядається як діяльність,
спрямована на покращення добробуту людини чи групи людей шляхом
уникнення конкуренції на ринку. Неспіврозмірні групи інтересів конкурують за
частку економічної ренти переважно через політичну систему. Коли її розмір
великий, стимули для рентопошукової діяльності зростають. Будь -яка група
братиме участь у знаходженні ренти, якщо отримані прибутки будуть
перевищувати витрати на пошук.
Негативний наслідок системи економічних відносин, орієнтованої на
пошук ренти, полягає в тому, що вона не створює нового багатства, а тільки
перерозподіляє існуюче в межах економіки. Цей перерозподіл може
спричиняти такі негативні ефекти, як інфляція, нераціональне використання
ресурсів, зростання податків.
Наведені вище аргументи свідчать, що внаслідок прямого використання
рентних ресурсів імовірне виникнення економічних проблем. Загалом велика
кількість економічної ренти, що входить в економіку слаборозвиненої держави,
Економіка природокористування і охорони довкілля
72
може зашкодити економіці, а також збільшити соціальні очікування, як і в
остаточному підсумку не можуть бути задоволені. Способи уникнення цієї
проблеми слід шукати у сфері управління входженням ренти в економіку.
Так, альтернативою прямого використання доходів ресурсу є
інвестиційна політика, через яку ресурсна рента ізоль ована, а її входження в
економіку строго контролюється. Шляхом уповільнення останнього ефекти
спотворення нерегулярних доходів ігноруються. Одним з інструментів
досягнення цього є трастовий фонд.
Переваги інвестиційної політики значні. Вважається, що для країн іноді
вигідно виходити на міжнародні ринки довгострокового позичкового капіталу з
метою диверсифікації ризиків. Окремі дослідники доводять, що, контролюючи
розміщення, маленькі держави мають вищий ВВП на душу населення, ніж інші,
статистично зіставні темпи зростання ВВП на душу населення з іншими
країнами, але більшу волатильність річних темпів.
Ще однією особливістю інвестиційної політики є міжнародний розподіл
прав на природні ресурси (йде ться не про специфіковані права). Якщо
порівняти політику так званого нульового вилучення (збереження, яке д ає
змогу уникнути деградації навколишнього середовища) та спрямовану на
забезпечення існуючого покоління всіма ресурсами з політикою трастового
фонду, при якій майбутні покоління отримують права вимог на природ ні
ресурси, то очевидним стає факт, що тільки політика трастового фонду
гарантує ефективність і захист добробуту для всіх поколінь.
Наступною перевагою інвестиційної політики є збільшення прозорості
інвестицій ресурсних доходів і захист капіталу від прямог о використання
владою. Ці доходи є суспільним благом, яке стимулює конкуренцію груп
інтересів за доступ до них. Із зростанням державних доходів групи інтересів
прагнуть використати їх для своїх проектів. Домінуючі політичні групи можуть
часто управляти політичною системою у власних інтересах, що призводить до
їх подальшого панування. Спрямовуючи ресурсні доходи у фінансові
інвестиції, конкуренція груп інтересів може послабитися, оскільки доступні
доходи також зменшаться. Позитивний момент полягає в тому, що фінансова
інвестиція забезпечує засоби збільшення суспільних заощаджень, що було
пов‘язане з економічним розвитком.
Трастові фонди забезпечують ефективні способи втручання в економіку з
метою досягнення певних цілей і вигод. У загальному, це спеціальні об‘єднання
інвестиційного капіталу, що мають певну мету, капітал яких часто формується
на основі доходів від природних ресурсів, особливо нерегулярних. Трастові
фонди можуть бути національними чи субнаціональними державними
закладами. Вони багато в чому поді бні з пенсійними фондами та іншими
об‘єднаними капіталами, які також називаються трастовими.
Трастові фонди саме природних ресурсів у науковій літературі активно не
досліджувались, на відміну від такого їх виду, як приватні пенсійні фонди.
Стосовно останніх вивчалися, зокрема, два аспекти. По-перше, як приватні
пенсійні фонди можуть замінити у багатьох відношеннях роль уряду щодо
Економіка природокористування і охорони довкілля
73
пенсійного забезпечення громадян. Слід з ауважити, що протягом останніх
десятиліть частка приватних пенсійних фондів у різних краї нах збільшилася і
тепер вони є одними з найбільших об‘єднаних пулів капіталу з великим
впливом на національні економіки. По -друге, це спосіб прийняття рішень щодо
використання коштів фонду.
Трастовий фонд є одним з достатньо ефективних способів розвитку
фінансів. Він економить частину природного капіталу і вклада є його з метою
створення доходів. Якщо останні (чи певна їх частина) переукладені в такий
фонд, то він буде продовжувати розвиватися навіть після того, як ресурсні
доходи перестануть його фінансувати. Таким чином трастовий фонд стає
відновлюваним ресурсом і може створювати доходи завжди , а невідновлювані
природні ресурси перетворюються у відновлювані фінансові.
Головна проблема використання різних територіальних активів як джерел
фінансування розвитку економічних систем в Україні полягає в тому, що
власність на більшу частину активів юридично не оформлена, а отже, вони не
можуть використовуватися як застава або власний капітал економічних агентів.
Крім того, залучення недорогих фінансових ресурсів дл я різних емітентів може
здійснюватись за умови надійної забезпеченості облігаційних позик держави, її
суб‘єктів та муніципальних утворень. У сучасному розвиненому світі активно
використовуються облігаційні позики, забезпечені заставою майбутніх
фінансових потоків, тоді як в Україні відповідне законодавство в галузі
суспільних фінансів сьогодні не розроблене.
Висновки та перспективи подальших досліджень . Отже, одним із
пріоритетів моделі розвитку економіки має стати зростання вартості
національних активів з урахуванням зміни функцій і властивостей капіталу в
постіндустріальний період. До таких змін належать: функціонування не тільки
в матеріально-грошовій, а й у формі прав на фінанси, природні ресурси,
технології, інформацію, а також людського капіталу; зниж ення частки
фізичного капіталу і зростання – нематеріальних активів у сукупному обсязі
капіталу; генерація потоків інновацій із залученням усе менших обсягів запасів
капіталу.
Найважливішим інструментом реалізації довгострокової стратегії
капіталізації національних активів повинно стати формування державних
програм, по-перше, ринкової дооцінки всього капітального майна в Україні,
включаючи земельні відводи, мінерально -сировинні й біологічні запаси, інші
природні фактори з урахуванням їх реальних обсягів і р инкової вартості; по-
друге, розвитку ринку капіталу як умови підвищення капіталізації українських
компаній, по-третє, диференціації прав власності на капітал (у тому числі
диверсифікація акціонерної власності).
Література
1. Leyshon A. The capitalisation of almost everything / A. Leyshon, N. Thrift // Theory,
Culture & Society. – 2007. – № 24. – Р. 97–115.
2. Pretes M. Renewing the Wealth of Nations [unpublished PhD thesis] / M. Pretes. –
Canberra: Australian National University, Department of Geography, 2006. – 332 p.
3. Малова Т. А. Капитализация российских активов: факторы, приоритеты /
Т. А. Малова // Аудит и финансовый анализ . – 2005. – № 3. – С. 141–147.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166971 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-4170 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:35:25Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
| record_format | dspace |
| spelling | Пилипів, В.В. Павленко, В.П. 2020-03-11T17:40:33Z 2020-03-11T17:40:33Z 2013 Інвестиційне управління природним капіталом / В.В. Пилипів, В.П. Павленко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 68-73. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166971 330.322 Визначено напрями формування політики управління економічним розвитком на основі капіталізації природних ресурсів. Обґрунтовано переваги інвестиційного управління природним капіталом через інститут трастового фонду. The problem aspects of the effective use of natural resources income flow are described. Directions of economic development policy formation on the basis of capitalization of natural resources are defined. Advantages of natural capital investment management through the institute of trust fund are grounded. The features of functioning of trust fund of natural resources are exposed. uk ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» Економіка природокористування і охорони довкілля Інвестиційне управління природним капіталом Article published earlier |
| spellingShingle | Інвестиційне управління природним капіталом Пилипів, В.В. Павленко, В.П. |
| title | Інвестиційне управління природним капіталом |
| title_full | Інвестиційне управління природним капіталом |
| title_fullStr | Інвестиційне управління природним капіталом |
| title_full_unstemmed | Інвестиційне управління природним капіталом |
| title_short | Інвестиційне управління природним капіталом |
| title_sort | інвестиційне управління природним капіталом |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166971 |
| work_keys_str_mv | AT pilipívvv ínvesticíineupravlínnâprirodnimkapítalom AT pavlenkovp ínvesticíineupravlínnâprirodnimkapítalom |