Екологічно безпечний розвиток депресивних територій та критерії їх ідентифікації

У статті здійснено аналіз сучасних тенденцій і закономірностей екологічно безпечного розвитку сільських депресивних територій, запропоновано критерії їх ідентифікації з урахуванням комплексу факторів соціального, економічного та екологічного характеру, удосконалено чинники регіональної депресивності...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Економіка природокористування і охорони довкілля
Date:	2013
Main Authors:	Хвесик, Ю.М., Добрянський, О.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2013
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166972
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Екологічно безпечний розвиток депресивних територій та критерії їх ідентифікації / Ю.М. Хвесик, О.М. Добрянський // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 74-83. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859995769879134208
author	Хвесик, Ю.М. Добрянський, О.М.
author_facet	Хвесик, Ю.М. Добрянський, О.М.
citation_txt	Екологічно безпечний розвиток депресивних територій та критерії їх ідентифікації / Ю.М. Хвесик, О.М. Добрянський // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 74-83. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Економіка природокористування і охорони довкілля
description	У статті здійснено аналіз сучасних тенденцій і закономірностей екологічно безпечного розвитку сільських депресивних територій, запропоновано критерії їх ідентифікації з урахуванням комплексу факторів соціального, економічного та екологічного характеру, удосконалено чинники регіональної депресивності. This article provides an analysis of current trends and patterns of environmentally sound development of rural depressed areas proposed criteria for their identification based on complex factors of social, economic and environmental problems, gained further improvement factors of regional depression. Found that high levels of depressed regions, where a basic part of the economic complex is the agrarian sphere, requires large investments to overcome existing disparities of reproduction GRP. The aim of the article is to find ways to solve problems of depressed areas, based on a thorough analysis of the historical aspects of their origin, development trends and existing in the world ways of their socio-economic recovery.
first_indexed	2025-12-07T16:34:46Z
format	Article
fulltext	Економіка природокористування і охорони довкілля 74 УДК 338.434:658.152 Ю. М. ХВЕСИК Київський національний університет ім ені Тараса Шевченка, О. М. ДОБРЯНСЬКИЙ Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИЙ РОЗВИТОК ДЕПРЕСИВНИХ ТЕРИТОРІЙ ТА КРИТЕРІЇ ЇХ ІДЕНТИФІКАЦІЇ У статті здійснено аналіз сучасних тенденцій і законом ірностей екологічно безпечного розвитку сільських депресивних територій, запропоновано критерії їх ідентифікації з урахуванням комплексу факторів соціального, економічного та екологічного характеру, удосконалено чинники регіональної депресивності. Ключові слова: екологічно безпечний розвиток, депресивність, територія, ідентифікація, критерії, регіоналістика. This article provides an analysis of current trends and patterns of environmentally sound development of rural depressed areas proposed criteria for t heir identification based on complex factors of social, economic and environmental problems, gained further improvement factors of regional depression. Found that high levels of depressed regions, where a basic part of the economic complex is the agrarian sphere, requires large investments to overcome existing disparities of reproduction GRP. The aim of the article is to find ways to solve problems of depressed areas, based on a thorough analysis of the historical aspects of their origin, development trends and existing in the world ways of their socio -economic recovery. Key words: environmentally sound development, depression, territory, identification, criteria, regionalism. Постановка проблеми . Економічна криза 90-х років XX ст. вразила всі аспекти життєдіяльності суспільства і мала яскраво виражені регіональні особливості. Специфічні регіональні прояви негативних тенденцій спричинили значну неоднорідність і дезінтегрованність, численні внутрішні деформації економічного простору України. Наявність регіональних диспропорцій соціально -економічного та культурного розвитку ускладнює проведення єдиної політики реформ, формування загальнодержавного ринку товарів і послуг, посилює загрозу виникнення регіональних криз, осередків соціальної напруги, дезінтеграцію національної економіки, стримує високі темпи економічного зростання на всій території держави. Позитивні тенденції в соціально -економічному розвитку України, котрі спостерігаються на початку XXI ст., поки-що не вирізняються системністю, інноваційністю і не мають створювати ілюзію, що економічне зростання автоматично усуне міжрегіональні диспропорції. Подолання негативних тенденцій, перехід від стагнації до прогресивної еволюції соціально - економічного простору регіонів можливі лише за умови проведення спільно ї політики держави, регіональних управлінських еліт і місцевих громад. Одним із наслідків економічних трансформацій 90 -х років XX ст. стала поява так званих депресивних територій, подолання негативних тенденцій в яких можливе лише за активної участі держави. Регіональна державна політика © Хвесик Ю. М., Добрянський О. М., 2013 Економіка природокористування і охорони довкілля 75 як основний інструмент територіального управління набуває особливого значення у період економічних криз, к отрі, у свою чергу, посилюють неоднорідність економічного простору, його поляризацію та асиметричність. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Водночас система завдань державної регіональної політики є значно ширшою, ніж розв’язання проблематики депресивних територій. Теоретико -методологічні засади її становлення ґрунтовно викладені в наукових працях Г. Балабанова, З. Варналія, М. Долішнього, Б. Данилишина, З. Герасимчук, В. Кравціва, Я. Олійника, М. Пістуна, С. Романюка, В. Симоненка, О. Топчієва, М. Чумаченка, О. Шаблія, Л. Шевчук та ін. Не вдаючись до дискусії стосовно сутності цього поняття, можна сформулювати такі основні інваріантні ознаки дефініції регіональна політика: сфера економічної діяльності з управління економічним, соціальним і політичним розвитком країни; система цілей і дій, які спрямовані на реалізацію інтересів держави стосовно регіонів; сукупність заходів органів державної та регіональної влади щодо реалізації стратегії регіонального розвитку. Метою статті є пошук шляхів розв’язання проблем депресивних територій, який має базуватися на глибокому аналізі історичних аспектів їх виникнення, тенденцій розвитку та існуючих у світовій практиці шляхів їх соціально-економічного відродження. Виклад основного матеріалу. Наукові дискусії, що точаться довкола проблематики регіональної депресивності, особливо останнім часом, свідч ать про багатоманітність поглядів, пов’язаних насамперед із різним тлумаченням її основних термінів та понять. Опорною науковою категорією дослідження є поняття депресивна територія (регіон). І хоча ця категорія використовується у практиці європейської регіональної політики ще з 30 -х років XX ст., однозначного її трактування немає і сьогодні. Крім того, у більшості країн Європи останнім часом вживається термін проблемна територія (регіон). Депресивні території як категорія наукового пошуку та об’єкт регіональної політики набули поширення в Україні лише в середині 90-х років XX століття. Сільські депресивні території, на відміну від інших типів проблемних територій, вирізняються низкою специфічних ознак. Головними серед них є:  Значна кількість зайнятих у сільському господарстві регіону;  велика частка аграрного сектору у структурі валового регіонального продукту;  зумовленість кризових процесів трансформацією переважно аграрно ю сферою економіки;  низький рівень самофінансування території;  архаїзація економічного життя, самоексплуатація в особист их господарствах;  депривація та маргіналізація сільського соціуму;  низькі доходи сільських мешканців, домінування у структурі доходів населення соціальних виплат;  розвиток депопуляційних процесів і знелюднення сільських поселень;  високий рівень безробіття; Економіка природокористування і охорони довкілля 76  низька активність жителів місцевих громад;  загроза втрати соціального контролю над територією. Віднесення окремих регіонів до категорії депресивних відбувається на основі критеріїв ідентифікації, запропонованих М. Барановським [1] (табл.). Таблиця Критерії ідентифікації депресивних територій Критерії ідентифікаціїТип депресивних територій Стара редакція закону 2005 р. Нова редакція закону 2009 р. Регіони Найнижчі за останні п’ять років показники валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (до 2004 року – валової доданої вартості) Регіон, в якому протягом останніх п’яти років середній показник обсягу валового регіонального продукту (до 2004 року – обсягу валової доданої вартості) на одну особу є найнижчим Промислові райони Найнижчі за останні три роки обсяги реалізованої промислової продукції на одну особу, середньомісячної заробітної плати найманих працівників, найвищ ий рівень безробіття та частка зайнятих у промисловості Промисловий район, в якому протягом останніх трьох років рівень зареєстрованого безробіття та частка зайнятих у промисловості є значно вищими, а обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) на одну особу та рівень середньомісячної заробітної плати – нижчими, ніж відповідні середні показники розвитку територій цієї групи Сільські райони Найнижчі за останні три роки обсяги реалізованої сільськогосподарської продукції на одну особу, щільність сільського населення, природний приріст, середньомісячної заробітної плати найманих працівників і найвища частка зайнятих у сільському господарстві Сільський район, в якому протягом останніх трьох років щільність сільського населення, коефіцієнт природного приросту населення, рівень середньомісячної заробітної плати та обсяг реалізованої сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) на одну особу є значно нижчими, а частка зайнятих у сільському господарстві суттєво перевищує відповідні середні показники розвитку територій цієї групи Міста обласного підпорядкування Найвищі за останні три роки показники тривалого безробіття серед незайнятих громадян, найнижча середньомісячна заробітна плата найманих працівників, найвищий рівень безробіття Місто обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення, в якому протягом останніх трьох років рівень зареєстрованого, зокрема довготривалого безробіття, є значно вищим, а середньомісячної заробітної плати – суттєво нижчим, ніж відповідні середні показники розвитку територій цієї групи Економіка природокористування і охорони довкілля 77 При всій важливості промислово ї галузі формування сільських депресивних територій, вочевидь, зумовлено насамперед трансформацією аграрного сектору країни. Упродовж багатьох років розвиток сільської місцевості в Україні перебував у прямій залежності від аграрно ї сфери. Це обумовлювалося кількома причинами, зокрема: аграрний сектор: був основним місцем прикладання праці сільських мешканців; за його рахунок значною мірою фінансувалося будівництво та утримання об’єктів соціальної інфраструктури села; існуюча оплата праці в сільському господарстві забезпечувала хоча і нижчий порівняно з містом, але достатній матеріальний рівень життя селян; система сільського розселення, транспортне обслуговування, адміністративний устрій, управління аграрною сферою були тісно взаємозв’язані між собою; її розвиток ототожнювався з розвитком села. Тобто аграрн а галузь фактично визначала майже всі основні соціально-економічні параметри життя сільської місцевості Є підстави вважати, що аграрна складова – чи не визначальний чинник усіх процесів, що відбуваються в сільській місцевості, у т.ч. виникнення депресивних територій [1]. У 90-х роках XX ст. в аграрній сфері України відбулися глибокі зміни. Переважно вони мали негативний вплив на розвиток сільської місцевості, оскільки супроводжувалися значним падінням обсягів сільськогосподарського виробництва, зростанням безроб іття серед сільського населення, зниженням рівня його життя. До головних причин кризи сільського господарства цього періоду слід віднести: відсутність зваженої державної політики щодо розвитку агропромислового комплексу та соціальної сфери села, некомплекс ність розв’язання завдань аграрної реформи; разючий ціновий диспаритет, перекачування ресурсів, створених в аграрній сфері , в інші сектори економіки; монополізація аграрного ринку, високий тиск постачальників ресурсів на сільськогосподарських товаровиробни ків і відсутність адекватного антимонопольного захисту; слабкий розвиток інфраструктури аграрного ринку, відсутність виваженої державної політики підтримки, створення і розвитку кооперативних та інших об’єднань сільськогосподарських товаровиробників; невизначеність щодо розподілу повноважень і ресурсів між різними суб’єктами влади; незначне бюджетне фінансування капітальних вкладень і кредитних ресурсів у сільській місцевості; ігнорування проблем розвитку сільських територій у процесі аграрних трансформацій ; недостатнє врахування у процесі реформуванні аграрного сектор у природних, історичних та інших територіальних відмінностей розвитку сільського господарства країни, а також соціально-психологічних особливостей сільського населення різних регіонів країни [2]. Значні диспропорції соціально -економічного розвитку України, посилення асиметричності регіонального розвитку навіть у період відносного економічного пожвавлення, погіршення ситуації в сільських регіонах потребують пошуку ефективних механізмів розв’язанн я зазначених проблем. У Економіка природокористування і охорони довкілля 78 контексті даного дослідження доцільним є розгляд, з одного боку, загальних підходів і механізмів стимулювання розвитку проблемних територій, з іншого – визначення системи заходів щодо активізації розвитку сільських депресивних територій. Складність проблематики регіонального розвитку, відсутність в Україні належного досвіду сучасного вирішення проблем територіального управління обумовлюють доцільність запозичення відповідного світового досвіду. Варто зауважити, що впродовж XX ст., коли власне регіональна політика зародилася, система механізмів стимулювання розвитку проблемних територій неодноразово змінювалася. Якщо у першій половині, 50 –70-х років XX ст. використовувалися здебільшого заходи їх соціальної підтримки, то у 80 -х роках, коли чітко окреслилися протиріччя між потребою у подоланні диспропорцій розвитку регіонів , з одного боку, та необхідністю забезпечення ефективності функціонування економіки – з іншого, основний акцент регіональної політики був зміщений у напрямі стимулюючих заходів, пошуку резервів для ендогенного розвитку регіонів, більш ефективного використання їх внутрішнього потенціалу, посилення конкуренто спроможності територій тощо. Зазначені підходи не втратили своєї актуальності і тепер. Крім того, з метою адаптації регіональної політики до умов постіндустріального суспільства значна увага приділяється програмам розвитку освіти, перепідготовці кадрів, а також спроможності конкретного регіону мобілізувати наявний потенціал і фінансові ресурси та пристосувати свій еконо мічний розвиток до місцевих умов. Такий підхід привів до появи терміна новий регіоналізм, який відображає сучасну ідеологію європейського регіонального розвитку, що базується на використанні внутрішнього потенціалу регіонів. Управління процесами регіонального розвитку поступово переміщується на місцевий рівень, а роль держави зводиться до розробки загальних механізмів регіонального розвитку. Узагальнення світового досвіду програм стимулювання розвитку проблемних територій дає можливість визначити такі основ ні форми їх підтримки: гранти, субсидії, спеціальні податкові стимули для підприємств, які розміщуються у непривабливих регіонах, активізація підприємницької діяльності слаборозвинених територі й, створення територій зі спеціальним економічним статусом, зон транскордонного співробітництва, надання місцевих податкових привілеїв для залучення інвестицій, відшкодування витрат на будівництво об’єктів послуг, доріг та інженерної інфраструктури, стимулювання мобільності робочої сили, фінансування витрат, пов’язани х із переселенням людей на малоосвоєні території тощо. Спектр їх застосування визначається специфікою кожного регіону, особливостями проведення державної регіональної політики, рівнем проблемності території тощо. Європейські підходи до регулювання процесів регіонального розвитку, подолання проблем депресивних територій мають стати важливим теоретичним підґрунтям для розробки механізмів стимулювання їх розвитку в Україні. Слід зазначити, що наразі немає належного досвіду їх розроблення попри те, що перші кроки у цьому напрямі зроблені ще в середині 90-х років XX ст. Економіка природокористування і охорони довкілля 79 Йдеться насамперед про програм и соціально-економічного розвитку окремих регіонів (Полісся, Поділля, Карпати), створення територій зі спеціальним економічним статусом, зон транскордонного співробіт ництва. На жаль, у силу різних причин вони не дали бажаних результатів. Низька ефективність механізмів стимулювання розвитку депресивних територій обумовлена також недосконалістю управлінських аспектів регіонального розвитку. Сьогодні таке управління розпорошене між кількома державними інституціями. Головним органом, відповідальним за реалізацію державної регіональної політики, є відносно недавно створене Міністерство регіонального розвитку та будівництва. Щонайменше дві його структурні одиниці мають пряме відношення до регулювання процесів регіонального розвитку: департамент регіональної політики і департамент місцевого самоврядування та адміністративно -територіальної реформи. Крім цього, питання регіонального розвитку входять до сфери компетенції Міністерс тва економічного розвитку і торгівлі України, у складі якого функціонує департамент регіонального розвитку, котрий нараховує п’ять відділів, у т. ч. відділ стимулювання розвитку регіонів. Варто зазначити, що саме це міністерство було ініціатором розробки За кону України «Про стимулювання розвитку регіонів» та кількох методик визначення рівня їх соціально- економічного розвитку і стану депресивності. Особливою складністю відзначається проблема стимулювання депресивних сільських територій, оскільки саме вони зазнали найбільш деструктивного впливу в період економічної кризи 90-х років (рис. 1) [1]. Якщо в західній регіоналістиці існує чітке визначення депресивних територій, то для російських учених і практиків таке завдання видається більш складним. Труднощі, пов’язані з виділенням депресивних регіонів, зумовлені тим, що в умовах перехідної економіки природні прояви регіональної депресії посилюються наслідками економічної та політичної трансформації. Отже, при визначенні депресивних територій необхідно враховувати особливості загальноекономічного стану країни. Очевидно також, що генезис регіональної депресії на території сучасного російського простору має свої особливості, зумовлені тривалим пануванням централізованої системи директи вного планування й управління. Властива радянському мисленню ідея економічного організму, що діє за єдиною схемою гігантського комбінату, на регіональному рівні відтворювала збиткові незбалансовані моделі господарювання, які характеризуються відсутністю комплексності, спеціалізації і коо перування. Зрозуміло, що формуючись в умовах реалізації стратегії раціональн ого розміщення продуктивних сил і неекономічних методів просторової організації національного господарства, радянська теорія регіоналізму не допускала постановку питання про депресивні території. Економіка природокористування і охорони довкілля 80 Рис. 1. Система заходів стимулювання розвитку сільських депресивних територій (за М. Барановським) Система заходів стимулювання розвитку сільських депресивних територій Соціальні заходи Організаційно-фінансові заходи Регуляторні заходи Посилення активності мешканців сільських громад Створення самодостатніх сільських громад Адміністративно- територіальна реформа Удосконалення системи управління сільськими територіями Оптимізація системи місцевих податків і зборів Удосконалення міжбюджетних відносин Розширення бази оподаткування Розбудова телекомунікаційних мереж (мобільний зв’язок, Інтернет) Удосконалення інженерних та комунальних мереж Розбудова транспортної інфраструктури Удосконалення системи державної підтримки соціальної сфери Покращення якості житлового фонду Дотримання соціальних стандартів забезпеченості населення закладами послуг Стимулювання виробничої діяльності Запровадження інноваційних технологій в аграрному секторі Розвиток фермерства Стимулювання зростання товарності особистих підсобних господарств Стимулювання розвитку переробних галузей аграрної сфери Розвиток кластерних технологій в аграрному секторі Пошук і стимулювання точок економічного зростання Удосконалення системи державної підтримки аграрного комплексу Створення умов для розвитку підприємництва Ринок землі Іпотечне кредитування Створення агропромислових технополісів та агротехцентрів Дорадчі служби Створення кредитних спілок Удосконалення регуляторної політики розвитку малого підприємництва Перепідготовка кадрів, у т.ч. керівників органів місцевого самоуправління Система громадських робіт Обслуговуючі кооперативи Комунальні підприємства Народні промисли Підвищення соціальних стандартів і рівня життя населення Сільський зелений туризм Державна стратегія регіонального розвитку Угоди регіонального розвитку Цільові програми санації депресивних територій Стратегії соціально- економічного розвитку регіонів Створення нових робочих місць Мотивація зростання продуктивності праці Створення умов для підвищення мобільності сільського населення Збільшення заробітної плати в аграрному секторі Економіка природокористування і охорони довкілля 81 Насправді регіональної політики в сучасному розумінні – узгодження інтересів держави і регіонів як господарюючи х суб’єктів – не було, як і не існувало економічної теорії регіоналізму. З початком ринкових перетворень даються взнаки неоднакові стартові умови входження регіонів у ринок, обумовлені як об’єктивними причинами (природно -кліматичними, географічними, культурно-історичними), так і суб’єктивними (стратегією розвитку і розміщення продуктивних сил). З іншого боку, ринкові реформи дали поштовх структурним зрушенням в економіці країни, посиленню ролі відносно стабільних сировинних галузей, а також сфери послуг і , відповідно, послаблення позицій найменш конкурентоспроможних у нинішніх умовах галузей обробної промисловості . Ці процеси зумовили аномальне посилення регіональних диспропорцій [1]. В умовах, коли проблемні регіони, у тому числі й депресивні, стають реальністю нашого життя, з’являються ознаки переходу до більш усвідомленої та активної регіональної політики, які виражаються у виданні указів і постанов про основи державної регіональної політики, розро бленні прогнозів і програм соціально-економічного розвитку регіонів, законодавства про місцеве самоврядування, спробах реалізації власне регіональних концепцій ринкових реформ тощо. Протягом останніх п’яти років предметом дискусії серед учених - регіоналістів стали такі напрями, як осмислення теоретичної сутності поняття депресивний регіон , обґрунтування методичних основ їх виділення; розробка концептуальних основ регіональної політики щодо депресивних територій. Звернення до проблем депресивних регіонів обумовлює необхідність позначити таксономічний рівень використ ання цього поняття. Для західно - європейської традиції характерний плюралізм у визначенні такого рівня: регіон розуміють як у широкому, так і вузькому значенні. Як депресивні можуть характеризуватися: території, що поєднують кілька суб’єктів федерацій (Аппалачський регіон, Нова Англія в США); власне р егіональні утворення (Шотландія та Уельс у Великобританії); адміністративно -територіальні ланки, міські агломерації (Рур у ФРН, Пітсбург – у США). Така позиція, на наш погляд, виправдана в рамках теоретичного ан алізу, і в цьому сенсі використання поняття регіон є узагальненим, умовним. Проте, з погляду розв’язання проблеми репресивності, правомірним і продуктивним слід визнати пере несення цього поняття з рівня суб’єктів федерації на рівень конкретних територій ( одного або декількох муніципальних утворень). Тим більше, як показав аналіз властивостей цього явища, в чистому вигляді регіональна депресія або відсталість проявля ються на рівні низових адміністративно-територіальних одиниць (міста, селища з моногалузевою структурою господарства). Чим ширша за розміром розглянута територія, тим більше підстав говорити про змішаний характер її депресивності (прикладом цього є Аппалачський район США). Очевидно, поняття депресивний регіон не можна віднести до класичних визначень економічної теорії. Серед російських учених -регіоналістів також немає єдності думок щодо визначення цієї категорії. Більше того, низка економістів заперечують власне доцільність використання наведеного терміна. Така позиція пояснюється, по -перше, його складністю і суперечливістю, по - Економіка природокористування і охорони довкілля 82 друге, можливістю виникнення нерозв’язних проблем при використанні цього поняття в бюджетній практиці. Висновки та перспективи подальших досліджень . На нашу думку, наукові дослідження повинні усунути неоднозначність трактування категорії депресивний регіон і визначити об’єктивні критерії та правила виділення депресивних територій, що уможливить законодавче закріплення цього термін а і введення його в практику [3]. Викладене дає підстави сформулювати вимоги до визначення понят тя депресивний регіон, а саме: воно повинне пов’язуватися з рівнем регіонального управління, характеризувати глибинні причини депресії, відокремлювати внутрішні і зовнішні чинники регіональної депресії та відображати системний ефект регіональної депресії як явища. Підсумовуючи, згрупуємо чинники регіональної депресивності, що зумовлені як зовнішніми умовами господарювання, так і кон’юнктурою внутрішніх ринків (рис. 2). Рис. 2. Чинники депресивності регіонів Високий рівень депресивності регіонів, де базовою ланкою господарського комплексу є аграрна сфера, потребує значних інвестиційних ресурсів, щоб подолати існуючі нерівності системи відтворення валового регіонального продукту. Для цього необхідно інституціоналізувати як нові форми залучення іноземних інвестицій, так і перспективні схеми об’єднання інвестиційних ресурсів підприємницьких структур. ЧИННИКИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ДЕПРЕСИВНОСТІ ЗОВНІШНІ Циклічність економічного розвитку Посилення міждержавної та міжрегіональної конкуренції Інноваційний розвиток Глобалізація Еволюційність суспільного розвитку Економічні СамоорганізаціїПсихологічні Управлінські Історичні Політико- правові Географічні Демографічні ВНУТРІШНІ Економіка природокористування і охорони довкілля 83 Література 1. Барановський М. О. Наукові засади суспільно -географічного вивчення сільських депресивних територій України: [монографія] / М. О. Барановський. – Ніжин: ПП «Лисенко М. М.», 2009. – 396 с. 2. Амосов А. О стратегии развития аграрной сферы / А. Амосов // Экономист. – 2008. – №9. – С. 48–53. 3. Региональные проблемы переходной экономики: вопросы теории и практики / [под ред. В. Г. Алиева]. – М.: Экономика, 2002. – 646 с. УДК 302 : 630.64 (477) О. А. ГОЛУБ Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЛІСОКОРИСТУВАННЯМ У статті висвітлені напрями вдосконалення управління у сфері використання лісових ресурсів. Вказано на необхідність суттєвого практичного посилення ролі державного управління незалежно від форм власності на лісові ресурси. Ключові слова: державне управління, лі сові ресурси, форми власності The directions of improvement of management in sphere of use of wood resources are covered. The role of the state as formal display of territorial organizational structure in the specified process is determined. Is specified on necessity of essential practical amplification of a state management irrespective of a variety of patterns of ownership on wood resources. The perspective directions of scientific researches in sphere of management of wood resources are certain. In th is plan is specified on significant importance of improvement attitudes in the forest sphere. Key words: state management, wood resources, pattern of ownership. Постановка проблеми. З погляду на сутність нинішнього етапу розвитку сфери лісокористування в Україні та її регіонах, ключовою проблемою є практична концептуальна зміна пріоритету з експлуатаційного напряму використання лісових ресурсів на діяльність з охо рони, захисту та відтворення лісоресурсного потенціалу. У принципі можна вести мову про докорінну зміну адміністративно-організаційної політики центральних органів державної виконавчої влади щодо розвитку сфери лісокористування в усій повноті його еколого-економічного та природоохоронного змісту. Це, у свою чергу, пов’язано з проблемою вдосконалення управління лісокористуванням з метою підвищення його ефективності. Винятково важливим чинником у цьому аспекті є традиційне, так би мовити, ментальне ставлення суспільства загалом та окремих конкретно визначених його складових (суспільних груп, корпоративних спільнот і навіть окремих упливових осіб) до того чи іншого об'єкта власності чи ведення господарства. Не останню роль також відіграє як практичне, так і те оретично можливе ставлення вказаних вище частин суспільства до суб'єктів, які або © Голуб О. А., 2013
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-166972
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1818-4170
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:34:46Z
publishDate	2013
publisher	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
record_format	dspace
spelling	Хвесик, Ю.М. Добрянський, О.М. 2020-03-11T17:41:15Z 2020-03-11T17:41:15Z 2013 Екологічно безпечний розвиток депресивних територій та критерії їх ідентифікації / Ю.М. Хвесик, О.М. Добрянський // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. — С. 74-83. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166972 338.434:658.152 У статті здійснено аналіз сучасних тенденцій і закономірностей екологічно безпечного розвитку сільських депресивних територій, запропоновано критерії їх ідентифікації з урахуванням комплексу факторів соціального, економічного та екологічного характеру, удосконалено чинники регіональної депресивності. This article provides an analysis of current trends and patterns of environmentally sound development of rural depressed areas proposed criteria for their identification based on complex factors of social, economic and environmental problems, gained further improvement factors of regional depression. Found that high levels of depressed regions, where a basic part of the economic complex is the agrarian sphere, requires large investments to overcome existing disparities of reproduction GRP. The aim of the article is to find ways to solve problems of depressed areas, based on a thorough analysis of the historical aspects of their origin, development trends and existing in the world ways of their socio-economic recovery. uk ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» Економіка природокористування і охорони довкілля Екологічно безпечний розвиток депресивних територій та критерії їх ідентифікації Article published earlier
spellingShingle	Екологічно безпечний розвиток депресивних територій та критерії їх ідентифікації Хвесик, Ю.М. Добрянський, О.М.
title	Екологічно безпечний розвиток депресивних територій та критерії їх ідентифікації
title_full	Екологічно безпечний розвиток депресивних територій та критерії їх ідентифікації
title_fullStr	Екологічно безпечний розвиток депресивних територій та критерії їх ідентифікації
title_full_unstemmed	Екологічно безпечний розвиток депресивних територій та критерії їх ідентифікації
title_short	Екологічно безпечний розвиток депресивних територій та критерії їх ідентифікації
title_sort	екологічно безпечний розвиток депресивних територій та критерії їх ідентифікації
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/166972
work_keys_str_mv	AT hvesikûm ekologíčnobezpečniirozvitokdepresivnihteritoríitakriteríííhídentifíkacíí AT dobrânsʹkiiom ekologíčnobezpečniirozvitokdepresivnihteritoríitakriteríííhídentifíkacíí

Екологічно безпечний розвиток депресивних територій та критерії їх ідентифікації

Institution

Similar Items