Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

У статті розглядається окремий вид статутних громадських об'єднань, які функціонували на території Російської імперії, і, зокрема, в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. – товариства благоустрою. Окреслюються основні дискусійні моменти у дослідженні їхнього ініціювання, функціонування т...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
1. Verfasser: Силка, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2013
Schriftenreihe:Краєзнавство
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167009
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / О. Силка // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 31-35. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167009
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1670092025-02-23T19:51:56Z Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) Общества благоустройства в Украине: понятие, численность, локализация (конец ХІХ – начало ХХ вв.) Landscaping company in Ukraine: concepts, number, localization (the end of XIX – the beginning of XX century) Силка, О. Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення У статті розглядається окремий вид статутних громадських об'єднань, які функціонували на території Російської імперії, і, зокрема, в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. – товариства благоустрою. Окреслюються основні дискусійні моменти у дослідженні їхнього ініціювання, функціонування та історичної оцінки результатів діяльності, виходячи з положення про вільну участь громадян у різного роду об'єднаннях – одного з основних компонентів формування громадянського суспільства. Наведено кількісні дані, які формують попереднє уявлення про основні райони локалізації товариств благоустрою в Україні. В статье рассматривается отдельный вид уставных общественных объединений, которые функционировали на территории Российской империи, и, в частности, в Украине в конце ХІХ – в начале ХХ вв. – общества благоустройства. Очерчиваются основные дискуссионные моменты в исследовании их возникновения, функционирования и исторической оценки результатов деятельности, исходя из утверждения о свободном участии граждан в разных объединениях – одного из основного компонентов формирования гражданского общества. Приведены количественные данные, которые формулируют предварительное понимание про основные районы локализации обществ благоустройства в Украине. The paper considered a separate species associations authorized to operate in the Russian Empire, and particularly in Ukraine in late XIX - early XX century. - community beautification. Outlines the key discussion points in the study of their initiation , operation and evaluation of historical performance , based on the position of the free citizen participation in various associations - one of the main components of civil society. Shows the quantitative data, which form a preliminary idea about the main areas of improvement localization companies in Ukraine. 2013 Article Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / О. Силка // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 31-35. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167009 94(477)«18/19»: 061.2 uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
spellingShingle Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
Силка, О.
Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Краєзнавство
description У статті розглядається окремий вид статутних громадських об'єднань, які функціонували на території Російської імперії, і, зокрема, в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. – товариства благоустрою. Окреслюються основні дискусійні моменти у дослідженні їхнього ініціювання, функціонування та історичної оцінки результатів діяльності, виходячи з положення про вільну участь громадян у різного роду об'єднаннях – одного з основних компонентів формування громадянського суспільства. Наведено кількісні дані, які формують попереднє уявлення про основні райони локалізації товариств благоустрою в Україні.
format Article
author Силка, О.
author_facet Силка, О.
author_sort Силка, О.
title Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
title_short Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
title_full Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
title_fullStr Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
title_full_unstemmed Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
title_sort товариства благоустрою в україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець хіх – початок хх ст.)
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2013
topic_facet Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167009
citation_txt Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / О. Силка // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 31-35. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Краєзнавство
work_keys_str_mv AT silkao tovaristvablagoustroûvukraíníponâttâčiselʹnístʹlokalízacíâkínecʹhíhpočatokhhst
AT silkao obŝestvablagoustrojstvavukraineponâtiečislennostʹlokalizaciâkonechíhnačalohhvv
AT silkao landscapingcompanyinukraineconceptsnumberlocalizationtheendofxixthebeginningofxxcentury
first_indexed 2025-11-24T18:58:30Z
last_indexed 2025-11-24T18:58:30Z
_version_ 1849699294416732160
fulltext 31 УДК 94(477)«18/19»: 061.2 Оксана Силка (м. Черкаси) Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) У статті розглядається окремий вид статутних громадських об’єднань, які функціонували на території Російської імперії, і, зокрема, в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. – товарис- тва благоустрою. Окреслюються основні дискусійні моменти у дослідженні їхнього ініціювання, функціонування та історичної оцінки результатів діяльності, виходячи з положення про вільну участь громадян у різного роду об’єднаннях – одного з основних компонентів формування грома- дянського суспільства. Наведено кількісні дані, які формують попереднє уявлення про основні райони локалізації товариств благоустрою в Україні. Ключові слова: громадянське суспільство, громадська організація, товариство благоустрою. Наукове звернення до досвіду набутого на- шими попередниками у сфері організації та ус- пішного функціонування статутних громадських об’єднань, є благодатним ґрунтом для сучасних істориків. Ми маємо майже повні комплекти ста- тутно-звітних матеріалів таких товариств. На їхній основі із залученням інших джерел напи- сані сотні наукових робіт. Разом з тим, науковці, які вивчають проблеми формування громадян- ського суспільства в Російській імперії, і, зок- рема, у 9 «російських» губерніях України, не мають дослідження, яке б у повній мірі предста- вило увесь спектр громадських організацій – ос- новного свідчення реалізації права громадян на об’єднання. Товариства благоустрою були части- ною статутного громадського руху, їхнє ство- рення може оцінюватись як прояв індивідуаль- ної громадської самосвідомості, а діяльність – як прогресивна. Актуальність теми зумовлена не- обхідністю об’єктивного дослідження своєрід- ного виду громадського об’єднання – товариств благоустрою, які, безперечно, повинні зайняти своє місце у майбутній загальній мережі громад- ських організацій, діяльність яких відбувалась в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Окреслена тема практично не розроблена в українській історіографії. Товариства благоус- трою побіжно згадуються у дослідженнях іншої тематичної спрямованості. Так, українська до- слідниця Н. Левченко в контексті розгляду ді- яльності «громадсько-педагогічних та добро- чинних товариств у галузі дошкілля України кінця ХІХ – початку ХХ ст.» серед окреслених організацій, у тому числі зазначає наступні това- риства благоустрою: Товариство благоустрою се- лища на хуторі «Валейко» (Київ, 1913 р.), Това- риство благоустрою селища Святошин Київської губернії й повіту (1913 р.) та Товариство сприян - ня благоустрою окраїни м. Києва за назвою Зві- ринець (1913 р.) [1, с. 100]. Також, не заглиблюю- чись у аналіз статутних завдань опосередковано відносить їх до «громадсько-педагогічних та до- брочинних товариств». Про один із напрямів у ді- яльності Товариства з благоустрою селища Липо- вий гай у Харківській губернії згадує дослідниця Т. Коломієць у роботі «Харківське това риство по- ширення в народі грамотності» [2, с. 90]. Маємо низку джерел-спогадів сучасників подій початку ХХ ст., у яких теж констатується, без оціночних суджень, функціонування того чи іншого об’єд- нання подібного виду. Наприклад, у своїх споми- нах М. С. Волошина – дружина відомого худож- ника, переповідає один із епізодів свого життя, який був пов’язаний із Товариством курортного благоустрою селища Коктебель [3, с. 148-149]. Єдина публікація, яка присвячена виключ но това- риству благоустрою, а саме Товариству благоус- трою дачного селища Святошина (Київський повіт), написана І. Сушко у науково-публіцистич- ному стилі, без спроб аналізу та заглиблення в проблему [4]. Явище виникнення та функціону- вання Товариства автор пов’язує із процесами міс- цевого самоврядування, а власне Товариство на- зиває «первинною ланкою самоврядування». Сучасна російська історіографія представ- лена більш ширшим колом наукових досліджень із заявленої проблематики і, зокрема, однією ро- ботою на рівні кандидатської дисертації. Це ро- бота О. Ю. Морозова «Товариства благоустрою в Московській губернії: організація та діяль- ність: 1898-1917 рр.» [5]. Для нас важливими є кілька висновків, які були зроблені дослідником: по-перше, товариства благоустрою були органіч- ною складовою процесів урбанізації кінця ХІХ – 4’2013Оксана Силка 32 К Р А Є З Н А В С Т В О початку ХХ ст.; по-друге, товариства благо ус- трою за результатами своєї діяльності показали себе як некомерційні та неполітичні організації, які, в свою чергу, є основою громадянського сус- пільства, і по-третє, – товариства благоустрою ви- значаються терміном «своєрідний соціокультур- ний феномен», розуміючи при цьому унікальну атмосферу компромісу, яка була вироблена у внутрішніх та зовнішніх стосунках товариств. На тлі загальної інформації щодо факту існу- вання та діяльності товариств благоустрою в Ук- раїні, маємо намір спонукати українських до- слідників до висвітлення низки питань, які стосуються цих об’єднань. Вважаємо за потрібне винести на обгово- рення наукового загалу наступні вектори у до- слідженні статутних громадських об’єднань в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., і, зокрема, Товариств благоустрою: Понятійний апарат та класифікація. Това- риства благоустрою, які проводили свою діяль- ність в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. – це добровільні об’єднання/організації фізичних осіб для задоволення та захисту своїх законних суспільних (економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших) інтересів, мета яких полягала у сприянні силами членів Товариства та за допомогою різних методів благоустрою відповідної території. Термін «бла- гоустрій» розумівся у широкому сенсі; він вклю- чав у себе і покращення ситуації в галузі почат- кової та середньої освіти, і у комунальній сфері, сфері послуг, у санітарному стані території тощо. З позицій сьогодення, такі об’єднання мали статус непідприємницьких товариств, адже їхня основна мета не полягала в отриманні при- бутку. Товариства діяли як юридична особа, тобто як організація, яка була створена і зареєс- трована у встановленому законом порядку. Усі громадські товариства, мета яких полягала у покращенні рівня благоустрою відповідної, за- фіксованої «Статутом» території, ми визначаємо загальним терміном «товариства благоустрою». При цьому потрібно мати на увазі, що статутні назви кожної організації були різні – «Товарис- тво сприяння благоустрою дачної місцевості …», «Товариство благоустрою селища …», «Товарис- тво домовласників для благоустрою селища …», «Товариство облаштування селища … та його благоустрою» тощо. Специфічні особливості у діяльності кожної з груп можуть бути предметом окремого дослідження. Важливо наголосити, що єдиної та повної класифікації громадських об’єднань, які діяли в Україні, чи то пак в Російській імперії, на сьо- годні дослідниками ще не представлено. З ін- шого боку, науково продуктивним, на наш по- гляд, міг би стати сам дискурс про можливість створення такої класифікації. Свого часу, на- скільки нам відомо, класифікаційний аспект у дослідженнях громадських об’єднань був озву- чений лише при вивченні громадсько-наукових товариств. Серед досліджень сучасних україн- ських дослідників, у розвитку вищезазначеного аспекту, виділяються роботи дніпропетровського дослідника В. Савчука. На наш погляд, поло- ження його статті «Громадсько-наукові об’єд- нання: процедури типологізації» [6] можуть бути узяті в якості певного мобільного каркасу для створення, або, принаймні, спроби створення класифікації добровільних громадських об’єд- нань України, діяльність переважної більшості з яких припала на кінець ХІХ – початок ХХ ст. Зважаючи на сучасний український історіог- рафічний простір, який стосується некомерцій- них громадських об’єднань, і який, як правило, виділяє окремі види таких організацій, беручи в якості критерію поділу статутні завдання та цілі товариств, можемо ствердно, у загальних рисах, визначити і місце товариств благоустрою у май- бутній класифікації. Оскільки проголошувані мета та завдання товариств благоустрою су- марно не перегукувалися з жодним іншим відо- мим нам видом громадського об’єднання (бла- годійні, культурно-просвітницькі, наукові та ін.), а напрямки і результати їхньої діяльності часто- густо свідчать про більш широкий спектр вико- наних робіт, логічним є висновок про надання товариствам благоустрою окремої «сходинки». У той же час, на наш погляд, доцільним може бути запровадження і т.зв. внутрішнього поділу, в основу якого пропонуємо покласти адмініс- тративно-територіальний критерій. Опрацю- вання відомих статутних та звітних матеріалів товариств благоустрою в Україні надало нам під- стави виділити наступні групи: – міські товариства (до району діяльності по- трапляла частина міста); – приміські або дачні товариства (виникали і діяли на території дачних селищ, які знаходи- лися за містами; на сьогодні ці селища є части- ною міст); – товариства, які діяли в межах селищ при новостворених залізничних станціях; – товариства, які проводили діяльність у сіль- ських адміністративно-територіальних одиницях. Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) 33 Такий підхід спонукає до дослідження одного з важливих чинників у роботі будь-якого гро- мадського об’єднання – це персональне член- ство у товаристві. Мається на увазі вивчення майнового, професійного, вікового і національ- ного чинників щодо їхнього впливу на роботу товариств зазначеного виду. Локалізація товариств благоустрою на тери- торії України. За нашими підрахунками, на ос- нові виявлених друкованих «Статутів» та «Звітів» в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. була зареєстрована діяльність понад 50 товариств бла- гоустрою. Разом з тим, ми не відкидаємо можли- вості, у подальшому, збільшення кількісного по- казника такого виду громадського об’єднання у зв’язку з появою нової інформації. Із 9 україн- ських губерній ми зафіксували функціонування товариств благоустрою лише у 6: Катеринослав- ській – 6, Київській – 17, Таврійській – 7, Харків - ській – 9, Херсонській – 8 та Чернігівській – 4. Більш детально інформація виглядає так: Катеринославська губернія: 1. Товариство благоустрою селища Яковлів- ського при ст. Дружківка (Бахмутський повіт, діяло у 10-х рр. ХХ ст.); 2. Товариство благоустрою при станції По- пасна (Бахмутський повіт, діяло у 10-х рр. ХХ ст.); 3. Товариство благоустрою селища Горлівки (Бахмутський повіт, діяло у 10-х рр. ХХ ст.); 4. Товариство благоустрою селища при Пет- ровських заводах (суч. Єнакієво, Бахмутський повіт, діяло у 10-х рр. ХХ ст.); 5. Товариство благоустрою селища при заліз- ничній станції Авдіївка (Бахмутський повіт, діяло у 10-х рр. ХХ ст.); 6. Товариство благоустрою робочого селища Дмитріївського (суч. Макіївка, з 1913 р.); Київська губернія: 1. Товариство зі сприяння благоустрою дач- ної місцевості урочища «Святошин» Київської губернії та повіту (з 1901 р.); 2. Товариство зі сприяння благоустрою дач- ної місцевості у лісовому урочищі міста Києва «Пуща Водиця (з 1903 р.); 3. Товариство сприяння благоустрою дачної місцевості «Ворзель» (діяло у 1905 р.); 4. 1-е Товариство благоустрою селища Ірпінь (з 1906 р.); 5. Товариство сприяння благоустрою дачної місцевості Нємєшаєво 2-ге (з 1906 р.); 6. Товариство домовласників для благоус- трою Верхньої та Нижньої Солом’янок, Куч- мена й Протасова Яра (з 1907 р.); 7. Товариство благоустрою селища Городок (Київський повіт, діяло станом на 1907 р.); 8. Товариство благоустрою села Деміївки (з 1909 р.); 9. Товариство благоустрою селища Кичеєво (Київській повіт, з 1909 р.); 10. 2-е Товариство благоустрою селища Ірпінь (з 1910 р.); 11. Товариство сприяння благоустрою Труха- нова Острова у м. Київ (з 1910 р.); 12. Товариство благоустрою селища при за- лізничній станції Нємєшаєво 1-ше Київського повіту (з 1911 р.); 13. Товариство сприяння благоустрою перед- містя м. Києва Забайків’я (з 1911 р.); 14. Товариство благоустрою селища Кара- ваєві дачі (Київський повіт, з 1911 р.); 15. Товариство благоустрою передмістя м. Києва – лівого боку Шулявки з усіма дотич- ними до нього дачам (з 1912 р.); 16. Товариство благоустрою селища на хуторі Валейко (1913 р.); 17. Товариство благоустрою околиці м. Києва Зверинця (1913 р.). Таврійська губернія: 1. Товариство сприяння благоустрою курорту Ялта з околицями між Лівадією та Массандрою (з 1898 р.) 2. Товариство з благоустрою Алупки, як ку- рорту (1898 р.); 3. Товариство курортного благоустрою Євпа- торії (з 1911 р.); 4. Товариство курортного благоустрою Фео- досії (з 1913 р.); 5. Товариство благоустрою селища Новий Сімеїз (Ялтинський повіт, з 1912 р.); 6. Товариство з благоустрою дачного селища Коктебель (діяло станом на 1913 р.); 7. Товариство благоустрою та розвитку дач- ного селища Таврида (м. Севастополь, Ками- шева бухта, проект 1916 р.). Харківська губернія: 1. Товариство благоустрою селища Високе (з 1903 р.); 2. Товариство з улаштування та благоустрою селища Липовий гай (з 1906 р.); 3. Товариство з улаштування та благоустрою селища Зелений гай (з 1907 р.); 4. Товариство з улаштування та благоустрою селища Південне при роз’їзді ст. Артемівка (з 1907 р.); 5. Товариство облаштування селища Водяне (м. Харків, проект 1908 р.); 34 6. Товариство благоустрою селища Джерело (з 1909 р.); 7. Товариство з благоустрою Харківського єврейського цвинтаря (проект у 1910 р.); 8. Товариство благоустрою селище Саржана криниця (Харківський повіт, з 1913 р.); 9. Товариство благоустрою харківської око- лиці Сокольники (з 1914 р.). Херсонська губернія: 1. Одеське товариство благоустрою Куяль- ницького лиману (з 1901 р.); 2. Товариство благоустрою дачних територій Середнього та Великого фонтанів м. Одеса (з 1902 р.); 3. Товариство благоустрою дачних територій селища Гниляково м. Одеса (з 1903 р.); 4. Товариство благоустрою Молдаванки (м. Одеса, з 1904 р.); 5. Товариство благоустрою курорту «Цілю ще» у дачній місцевості між Куяльницьким та Хад- жибеївським лиманами у м. Одеса (з 1909 р.); 6. Товариство з улаштування та благоустрою залізничного селища при станції «Застава 1-а» у м. Одеса (діяло у 1910 р.); 7. Товариство з улаштування та благоустрою селища «Самопоміч» у м. Одеса (діяло у 1911 р.); 8. Товариство з улаштування та благоустрою селища «Згода» у м. Одеса (з 1913 р.) Чернігівська губернія: 1. Товариство сприяння благоустрою селища Передмостової Слобідки Остерського повіту (з 1904 р.); 2. Товариство благоустрою селища Нова Дар- ниця (Остерський повіт, з 1907 р.); 3. Товариство благоустрою селища Олексіїв- ське (Конотопський повіт, з 1910 р.); 4. Товариство благоустрою селища Стара Дарниця (Остерський повіт, з 1915 р.); При визначенні територіальних меж у діяль- ності товариств благоустрою чітко виділяються 4 зони локалізації об’єднань. Це – Київ, Харків та Одеса з територіями навколо цих міст, а також курортні міста та містечка на території Крим- ського півострова. У зазначеному переліку ок- ремо стоїть, до появи нової інформації, лише То- вариство благоустрою селища Олексіївське Конотопського повіту Чернігівської області [7]. Нормативно-законодавча база. Доступні на- уковцям статутні та звітні документи україн- ських товариств благоустрою засвідчили, що процес виникнення подібних організацій розпо- чався наприкінці ХІХ ст. Зокрема, два товарис- тва благоустрою розпочали свою діяльність у 1898 р. – це Ялтинське та Алупкинське. Тут по- трібно зазначити, що з початку ХІХ ст. в окре- мих містах Російської імперії при міських думах діяли спеціальні комітети з благоустрою, ство- рення та діяльність яких не потрібно ототожню- вати з громадськими товариствами благоустрою кінця ХІХ – початку ХХ ст. До появи «Тимчасо- вих правил про товариства та союзи» 1906 р. в Україні діяло близько 10 товариств благоустрою, «Статути» яких особисто візував міністр внут- рішніх справ. І вже 10-ті рр. ХХ ст. характери- зуються пожвавленням у сфері громадської іні- ціативи щодо ініціювання подібних об’єднань. Одним із чинників, який позитивно вплинув на процес самоорганізації найбільш свідомих представників територіальних громад, була мак- симально спрощена, наскільки це дозволяло за- конодавство, процедура реєстрації нового това- риства. Нам не вдалося виявити спеціальних нормативно-правових документів, зміст яких по- вністю або частково був би спрямований на ре- гулювання діяльності товариств благоустрою. Цей факт дає нам підстави стверджувати, що їхня діяльність відбувалася відповідно до дію- чого законодавства, і, в першу чергу, у відповід- ності до «Правил» 1906 року. Взаємодія з іншими товариствами та уста- новами. Як правило, в межах адміністративно- територіальних одиниць (село, дачне/робітниче/ залізниче селище, містечко, посад, місто) діяло кілька добровільних громадських об’єднань. Статутні завдання та напрями діяльності това- риств благоустрою частково включали в себе завдання інших об’єднань (просвітницьких, бла- годійних, пожежних тощо). Для розуміння повної картини ситуації у статутному громад- ському секторі варто звернути увагу на зв’язки (за факту встановлення таких) між громад- ськими об’єднаннями різного виду. Особливу увагу потрібно звернути на результати спільної діяльності. Окреме питання – це зв’язки між товарис- твами благоустрою та органами влади. Відпо- відно до «Положення 1890 р. про земські уста- нови» усі питання щодо благоустрою міст були покладені на міське самоуправління, а у сіль- ській місцевості – на сільські громади. На нашу думку, саме у цьому аспекті і потрібно шукати фактори, які спонукали до створення незалеж- них від владних структур, у визначенні своєї ді- яльності, товариств благоустрою. Разом з тим, громадським організаціям для проведення ефек- тивної діяльності часто-густо не вистачало 4’2013Оксана Силка К Р А Є З Н А В С Т В О Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) 35 фінансових ресурсів. Вони змушені були звер- татися до владних структур різного рівня з кло- потаннями про отримання фінансової підтримки у вигляді одноразових допомог, або субсидій на пільгових умовах. У цьому контексті важливо дослідити джерела фінансування діяльності то- вариств благоустрою, адже результати їхньої ро- боти свідчать про позитивний фінансовий клі- мат в організаціях. Отже, Товариства благоустрою, які діяли в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. були складовою багатовекторної мережі добровіль- них громадських організацій. Вони постали як результат прояву громадської самосвідомості в чітко окреслених адміністративно-територіаль- них межах. Провідну роль у їхній діяльності ві- дігравав громадський актив. Товариства фун- кціонували за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування. Одне із важливих зав- дань, які вирішували товариства, полягало у по- кращенні загального рівня життя населення, шляхом озеленення території, організації зон відпочинку, відкриття шкільних та медичних за- кладів, ініціювання у створенні пожежних дру- жин та налагодженні транспортного зв’язку, тощо. Джерела та література 1. Лещенко Н. Проблематика громадсько-педаго- гічного пошуку в галузі дошкільного виховання Укра - їни (кінця ХІХ – початку ХХ ст.) / Н. Лещенко // Вісник Інституту розвитку дитини. Сер. Філософія. Педаго- гіка. Психологія. Вип. 18. – К., 2011. – С. 99-102. 2. Коломієць Т. Харківське товариство поширення в народі грамотності: 1869-1920 рр. / Т. Коломієць. – Х.: Консум, 1998. – 190 с. 3. Волошина М.С. О Максе, о Коктебеле, о себе: Воспоминания. Письма / М. С. Волошина. – Феодо- сия; М.: Издательский дом Коктебель, 2003. – 368 с. 4. Сушко І. Товариство благоустрою Святошина. Маловідома сторінка київської традиції самовряду- вання / І. Сушко // Віче. – 2002. – № 3 (120). – С. 78-80. 5. Морозов А. Ю. «Общества благоустройства» в Московской губернии: организация и деятельность: автореф. дисс. ... к. и.н., спец. 07.00.02 / А. Ю. Моро- зов; Моск. гос. обл. ун-т. – М., 2007. – 29 с. 6. Савчук В. Громадсько-наукові об’єднання: про- цедури типологізації / В. Савчук // Ейдос: альманах теорії та історії історичної науки. Вип. 4. – К., 2009. – С. 153-164. 7. Устав Общества домовладельцев для благоус- тройства Алексеевскаго поселка Черниговской губ., Конотопскаго уезда. – К.: Скоропечатня У. Л. Бей- лина, 1910. – 23 с.; ЦДІАУК. – Ф. 1439, оп.1, спр. 1481, арк. 5 зв. Оксана Силка Общества благоустройства в Украине: понятие, численность, локализация (конец ХІХ – начало ХХ вв.) В статье рассматривается отдельный вид уставных общественных объединений, которые функциони- ровали на территории Российской империи, и, в частности, в Украине в конце ХІХ – в начале ХХ вв. – об- щества благоустройства. Очерчиваются основные дискуссионные моменты в исследовании их возникнове- ния, функционирования и исторической оценки результатов деятельности, исходя из утверждения о свободном участии граждан в разных объединениях – одного из основного компонентов формирования граж- данского общества. Приведены количественные данные, которые формулируют предварительное понима- ние про основные районы локализации обществ благоустройства в Украине. Ключевые слова: гражданское общество, общественная организация, общество благоустройства. Oksana Sylka Landscaping company inUkraine: concepts, number, localization (the end of XIX – the beginning of XX century) The paper considered a separate species associations authorized to operate in the Russian Empire, and partic- ularly in Ukraine in late XIX - early XX century. - community beautification. Outlines the key discussion points in the study of their initiation , operation and evaluation of historical performance , based on the position of the free citizen participation in various associations - one of the main components of civil society. Shows the quantitative data, which form a preliminary idea about the main areas of improvement localization companies in Ukraine. Key words: civil society, authorities (NGO) , society improvement.