Листування Й. Сталіна і Л. Кагановича у червні-серпні 1932 р.: технологія голодомору
У статті висвітлюється листування між Й.Сталіним та Л.Кагановичем у червні-серпні 1932 р., розкриває механізм творення голодомору. В статье освещается переписка между И.Сталиным и Л.Кагановичем в июне-августе1932 г., раскрывается механизм осуществления голодомора. The article features the correspon...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167011 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Листування Й. Сталіна і Л. Кагановича у червні-серпні 1932 р.: технологія голодомору / В. Марочко // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 55-58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167011 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Марочко, В. 2020-03-13T16:55:58Z 2020-03-13T16:55:58Z 2013 Листування Й. Сталіна і Л. Кагановича у червні-серпні 1932 р.: технологія голодомору / В. Марочко // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 55-58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167011 94(477.44) “1932-1933” У статті висвітлюється листування між Й.Сталіним та Л.Кагановичем у червні-серпні 1932 р., розкриває механізм творення голодомору. В статье освещается переписка между И.Сталиным и Л.Кагановичем в июне-августе1932 г., раскрывается механизм осуществления голодомора. The article features the correspondence between Y.Stalin and L.Kaganovych in June-August 1932, illustrating the mechanism of creating the famine - Holodomor. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство До 80-річчя Голодомору 1932-1933 років в Україні Листування Й. Сталіна і Л. Кагановича у червні-серпні 1932 р.: технологія голодомору Переписка И.Сталина и Л.Кагановича в июне-августе 1932 г.: технология голодомора Y.Stalin and L.Kaganovych’s Correspondence in June-August 1932: Thechnology of Holodomor Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Листування Й. Сталіна і Л. Кагановича у червні-серпні 1932 р.: технологія голодомору |
| spellingShingle |
Листування Й. Сталіна і Л. Кагановича у червні-серпні 1932 р.: технологія голодомору Марочко, В. До 80-річчя Голодомору 1932-1933 років в Україні |
| title_short |
Листування Й. Сталіна і Л. Кагановича у червні-серпні 1932 р.: технологія голодомору |
| title_full |
Листування Й. Сталіна і Л. Кагановича у червні-серпні 1932 р.: технологія голодомору |
| title_fullStr |
Листування Й. Сталіна і Л. Кагановича у червні-серпні 1932 р.: технологія голодомору |
| title_full_unstemmed |
Листування Й. Сталіна і Л. Кагановича у червні-серпні 1932 р.: технологія голодомору |
| title_sort |
листування й. сталіна і л. кагановича у червні-серпні 1932 р.: технологія голодомору |
| author |
Марочко, В. |
| author_facet |
Марочко, В. |
| topic |
До 80-річчя Голодомору 1932-1933 років в Україні |
| topic_facet |
До 80-річчя Голодомору 1932-1933 років в Україні |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Переписка И.Сталина и Л.Кагановича в июне-августе 1932 г.: технология голодомора Y.Stalin and L.Kaganovych’s Correspondence in June-August 1932: Thechnology of Holodomor |
| description |
У статті висвітлюється листування між Й.Сталіним та Л.Кагановичем у червні-серпні 1932 р.,
розкриває механізм творення голодомору.
В статье освещается переписка между И.Сталиным и Л.Кагановичем в июне-августе1932 г., раскрывается механизм осуществления голодомора.
The article features the correspondence between Y.Stalin and L.Kaganovych in June-August 1932, illustrating the
mechanism of creating the famine - Holodomor.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167011 |
| citation_txt |
Листування Й. Сталіна і Л. Кагановича у червні-серпні 1932 р.: технологія голодомору / В. Марочко // Краєзнавство. — 2013. — № 4. — С. 55-58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT maročkov listuvannâistalínaílkaganovičaučervníserpní1932rtehnologíâgolodomoru AT maročkov perepiskaistalinailkaganovičaviûneavguste1932gtehnologiâgolodomora AT maročkov ystalinandlkaganovychscorrespondenceinjuneaugust1932thechnologyofholodomor |
| first_indexed |
2025-11-24T16:27:08Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:27:08Z |
| _version_ |
1850483940516691968 |
| fulltext |
55
УДК 94(477.44) “1932-1933”
Василь Марочко ( м. Київ)
Листування Й.Сталіна і Л.Кагановича
у червні-серпні 1932 р.: технологія голодомору
У статті висвітлюється листування між Й.Сталіним та Л.Кагановичем у червні-серпні1932 р.,
розкриває механізм творення голодомору.
Ключові слова: голод, голодомор, Україна, колективізація.
Службове листування перших осіб радянської
держави, а також інших посадовців партійної ра-
дянської номенклатури, відбувалося таємно,
особливо перед засіданням політбюро ЦК
ВКП(б), на якому вирішувалися поточні справи
політичного та соціально-економічного розвитку
країни. Партійне листування, а тим паче такого
рівня, не підлягало політичній цензурі, але від-
бувалося за спеціальним шифром. В архівному
фонді Й.Сталіна у Москві збереглися листи
цього кремлівського повелителя до радянських
чиновників, секретарів обкомів та крайкомів
більшовицької партії, однак особливу науково-
пізнавальну цінність становлять його листи до
Л.Кагановича та інших членів політбюро. Вони
опубліковані російськими істориками у 2001 р.
[1, с. 797], використовувалися українськими до-
слідниками сталінізму та голодомору [2, с. 294].
Про листування «вірного учня» з наставником
згадується у збірнику архівних документів про
голод в СРСР, упорядкованому російським істо-
риком В.В.Кондрашиним [3, с. 907].
Кожен з листів є археографічним та історич-
ним документом, позаяк має конкретне авторство,
відтак і виклад особистої позиції щодо по дій і
явищ 1932 р., тобто початку формування терито-
рії голодомору. Відомо, що Й.Сталін, В.Молотов,
Л.Каганович фігурують у Кримінальній справі
№475 за фактом вчинення геноциду в Укра їні за
ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.442 Кри-
мінального кодексу України, порушеній Головним
слідчим управлінням СБУ 25 грудня 2009 року.
10 січня 2011 р. Апеляційний суд м.Києва визнав
їх винними у причетності до злочину геноциду
[4, с. 200-201]. Однак, крім суду кримінального,
існує суд історії, тобто суд часу, який розставляє
акценти, виголошує оцінки та висновки, засвідчує
роль і місце особи в історії, її дії та діяння.
1 червня 1932 р. політбюро ухвалило рішен -
ня про надання відпустки Й.Сталіну, який, ма-
буть, підірвав власне здоров’я, обґрунтовуючи
політично-економічну необхідність здійснення
примусової колективізації, конфіскаційної по-
літики розкуркулення, тому що особисто давав
накази про знищення «куркулів», а також тору-
вав шлях до владного Олімпу. Він виїхав на від-
починок та лікування у Сочі, але послідовно і
невідкладно листувався із Л.Кагановичем та
членами політбюро. Листи стосувалися внут-
рішньої і зовнішньої політики, тактики і стра-
тегії ухвалення державних рішень, а також
форм і методів здійснення хлібозаготівлі, за-
стосування карально-репресивної системи по-
збавлення селян продовольства. Із 190 листів,
відправлених таємним шифром, 100 належали
Л.Кагановичу, надісланих ним особисто або ко-
лективно. Решта була написана Й.Сталіним, які
мали безпосереднє відношення до України і
творення голодомору.
15 червня 1932 р. Й.Сталін висловив обу-
рення з приводу листів В.Я.Чубаря та Г.І.Пет-
ровського про катастрофічну ситуацію в укра-
їнських селах, знекровлених масовим голодом,
який тривав майже вісім місяців. Обоє пар-
тійно-радянських номенклатурників, не пора-
дившись з партійним лідером С.В.Косіором,
звернулися до Москви за допомогою та змен-
шенням плану хлібозаготівель. Відповідь «ку-
рортника» Й.Сталіна була категоричною: «На
мою думку Україні дано більше ніж треба. Дати
ще хліба нізащо і нізвідки» [5, 169]. Він мав на
увазі насіннєву позику, а не продовольче зерно,
тому голодування колгоспників і селян лише
набирало обертів. Працюючим на полях кол-
госпникам видавали просо і тюльку для так зва-
ного громадського харчування, тобто для при-
готування голодоморного їдла – кандьору,
затірушки, баланди, шліхтерки тощо. Однак
зухвала позиція була висловлена. Від «україн-
ців» вимагали негайного виконання хлібозаго-
тівельного плану, а 23 червня політбюро ЦК
ВКП(б) реалізувало сталінську директиву:
«Додаткового завезення хліба на Україну не
здійснювати» [5, с. 170]. У листі від 18 червня
Й.Сталін визнав правильною тактику змен-
шення плану хлібозаготівлі винятково «для
стимулювання посівної роботи», але засудив
«принцип зрівнялівки», тобто «розверстання»
плану на місцях без урахування становища у
кожному районі, колгоспі, тому «на Україні, не
дивлячись на непоганий врожай, низка вро-
жайних районів опинилася у стані розорення та
голоду» [5, с. 179]. Отже, вождь визнав факт го-
лоду в Україні, але зневажливо поставився до
голодних селян, зазначивши, що «…кілька де-
сятків тисяч українських колгоспників все ще
пересуваються по всій європейській частині
СРСР і розкладають нам колгоспи своїми скар-
гами та ниттям» [5, с. 179]. Сталінська «тур-
бота» виявилася смертоносною, тому що його
метод «обліку особливостей кожного району»
означав додаткову надбавку до плану хлібоза-
готівлі на 4-5%, але вимагав виконати його «за
будь-яку ціну». Наказ про «безумовне вико-
нання плану хлібозаготівлі» коштував надто
дорого – розширенням території голодомору і
багатомільйонних жертв.
Він скаржився Л.Кагановичу на власне здо-
ров’я, хоча «ревматичні явища» вилікував, але
«до поправки ще далеко», відчував кволість.
У червні 1932 р. територія голодомору накрила
127 районів України, у яких звичним явищем
стали вживання різних сурогатів, дохлої худоби,
а подекуди і випадки людоїдства та масової
смертності селян. 22 червня пропонував скли-
кати нараду секретарів обкомів та крайкомів
партії для організації хлібозаготівлі, а також
опублікувати передову статтю у «Правді» про
«повну перемогу колгоспів і радгоспів у сіль-
ському господарстві, позаяк питома вага одноо-
сібного сектора не становить у цьому році і 20
відсотків, тоді як питома вага колгоспів і рад-
госпів перевищує 80 відсотків всієї посівної
площі» [5, с. 187]. Дуже прагматична агротех-
нічна спостережливість вождя, однак обмежена
гектарами соціалістичних ланів, а не мізерними
врожаями, катастрофічним спадом зерновироб-
ництва в Україні, масовим голодуванням кол-
госпників-сівачів.
Наприкінці червня 1932 р. Й.Сталін навіть і
не прагнув підвищувати заготівельні ціни на
зерно, щоб покращити економічне становище
колгоспів, не допускав кооперацію до заготівель
хліба за вільними цінами, а схилявся до ідеї про
низькі ціни у вигляді державної повинності гос-
подарств. 29 червня він радив не включати на-
сіннєву позику до плану заготівель, а пропону-
вав «стягати понад план та обов’язково
повністю». Російська та західна історіографія
намагається довести факт сталінської «тур-
боти», використовуючи насіннєву позику в
якості продовольчої допомоги голодуючим, але
вона була цільовою – винятково для забезпе-
чення сівби і обов’язкового повернення восени.
1 липня вождь вказав учасникам запланованої
наради секретарів партії з питань організації
хлібозаготівлі на необхідність «виконання
плану на 100 відсотків», а «головний удар треба
спрямувати проти українських демобілізаторів»
[5, с. 205]. Він мав на увазі пасивну позицію
В.Я.Чубаря та Г.І.Петровського, переважної час-
тини секретарів ЦК КП(б)У.
2 липня 1932 р. Й.Сталін особисто наставляв
Л.Кагановича та В.Молотова «звернути особ-
ливу увагу на Україну», керівництво якої, на
глибоке переконання патрона, «…злочинно-лег-
коважним ставленням до справи – геть загуб-
лять Україну» [5, с. 210]. Категоричність оцінок
і наміру замінити урядову трійку в УСРР,
яку продемонстрував Й.Сталін у листі, була
зумовлена зверненням В.Чубаря та Г.Петров-
ського про допомогу, про перегляд плану заго-
тівель хліба. На політбюро КП(б)У 6 липня
усі члени та особисто М.Скрипник вислови-
лися за зниження плану для України, однак на
партконференції, яка відбулася у Харкові того
ж самого дня, С.Косіор «захищав позицію ви-
конання плану». Сталінські емісари Л.Кагано-
вич та В.Молотов «переконали» його у необ-
хідності продовження репресивних методів
викачки хліба. 15 липня 1932 р. Й.Сталін напо-
лягав на переміщенні С.Косіора, навіть пропо-
нував на його місце Л.Кагановича, але визнав
«недоцільним», бо «ослабимо секретаріат ЦК».
20 липня 1932 р. Й.Сталін, перебуваючи у
Сочі, висунув ініціативу про створення законо-
давчої бази для охорони залізничних вантажів,
які стали об’єктом крадіжок, а також запропо-
нував надати колгоспному майну юридичного
статусу державного. Він радив застосовувати
смертну кару за крадіжку майна, не застосову-
вати до крадіїв амністії, тому що без «…драко-
нівських соціалістичних заходів неможливо
встановити нову громадську дисципліну, а без
дисципліни – неможливо відстояти і зміцнити
наш новий лад» [5, с. 235]. У висловлюваннях
4’2013Василь Марочко
56
К Р А Є З Н А В С Т В О
Листування Й.Сталіна і Л.Кагановича у червні-серпні 1932 р.:
технологія голодомору
57
партійного лідера лунали елементи класової
людиноненависницької позиції Й.Сталіна. Він
називав «куркульські елементи і спекулянтів-
перекупників», які оживилися після дозволу
колгоспної торгівлі, «покидьками», рекоменду-
вав частинам ОГПУ «виявляти, конфісковувати
і направляти до концтаборів» колгоспників,
селян «індивідуально». 24 липня сочинський
курортник наполягав на швидкому ухваленні за-
кону про охорону кооперативно- колгоспної
власності, проголосивши так звану громадську
власність – «священною і недоторканою». В іс-
торіографії та меморіально-інституційній прак-
тиці сталінський закон здобув назві «Закону про
п’ять колосків», згідно з яким розпочалися ма-
сові репресії проти керівників районів, райви-
конкомів, колгоспів, сільрад, колгоспників,
селян–одноосібників. Документальні видання
засвідчили масовий терор проти голодуючих
українських селян, які наважилися зрізати
кілька колосків на колгоспному та власному
полі без дозволу влади [6, с. 282]. Інколи на лаву
підсудних «лягали» виснажені голодом селяни,
тому що не мали сили сидячи вислухати вирок.
Їх засуджували до різних термінів ув’язнення,
але траплялися і випадки застосування вищої
«міри соціального захисту» – розстрілу.
Сталінська «турбота» про українців просте-
жується у листі від 24 липня 1932 р. Визнаючи
правильною політичну установку на «без-
умовне виконання плану хлібозаготівлі»,
Й.Сталін вважав за доцільне «зробити виняток
для особливо постраждалих районів України»,
але не лише «…з точки зору справедливості,
але і у випадку особливого становища України,
спільного кордону із Польщею» [7, с. 241]. Він
запропонував зменшити половину плану для
колгоспів і третину для одноосібників в особ-
ливо постраждалих районах, однак не раніше
кінця серпня. Зверхність і цинічність кремлів-
ського царька була очевидною. 25 липня Й.Ста-
лін писав Л.Кагановичу про те, що у червні –
липні 1932 р. було недоцільно оголошувати про
зменшення плану хлібозаготівлі, позаяк це оз-
начало б «деморалізувати остаточно (і без того
деморалізованих) українців, дезорганізувати
обласних секретарів і – зірвати хлібозаготівлі».
Але у червні 1932 р. щонайменше 8,5 млн.
селян потерпали від голоду, а в 11 районах
Молдавії понад мільйон осіб. Легковажне став-
лення до їхньої трагічної долі вражає небува-
лим цинізмом.
Більшовицький лідер, для якого класові
цінності були вищими від морально-етичних,
вважав аморальним надання допомоги голо-
дуючим, тому і лаяв українське партійне керів-
ництво, яке висловлювало сумнів щодо вико-
нання плану хлібозаготівлі. 11 серпня 1932 р.
Й.Сталін особисто надіслав листа Л.Кагано-
вичу. «Найголовніше тепер Україна, – підкрес-
лював він. – Справи на Україні вкрай погані.
Погано по партійній лінії. Кажуть, що у двох об-
ластях України (здається, у Київській і Дніпро-
петровській) біля 50-ти райкомів висловились
проти плану хлібозаготівлі, визнали його нере-
альним. В інших райкомах справа є, як зазнача-
ють, не краща. Куди це годиться? Це не партія,
а парламент, карикатура на парламент. Замість
того, щоб керувати районами, Косіор весь час
викручувався між директивами ЦК ВКП і ви-
могами райкомів і ось – довикручувався до
ручки» [7, с. 273]. За таких умов про зниження
плану не могло бути мови. Й.Сталін з усією
серйозністю говорив про негайне виправлення
ситуації із хлібозаготівлями в Україні, інакше
«Україну можемо втратити». Він звертав увагу
на те, що «Пілсудський не дрімає, і його аген-
тура на Україні у багато разів сильніша, ніж
думає Реденс і Косіор». Дивну статистику на-
звав Й.Сталін, аналізуючи кадровий корпус
КП(б)У – 500 тисяч «гнилих елементів, свідо-
мих і несвідомих петлюрівців» [7, с. 274]. Шля-
хом номенклатурних переміщень «української
верхівки» він намагався перетворити «Україну
за короткий відтинок часу на справжню фор-
тецю СРСР», але не думав про знедолених ним
українських селян.
16 серпня 1932 р. Й.Сталін доручив Л.Кага-
новичу викликати С.Косіора та оголосити
йому про зменшення плану, тому що «…на-
став час, коли треба оголосити українцям про
скорочення плану хлібозаготівлі» [7, с. 282].
Це мало відбутися таємно, без постанов і
декретів, які б підлягали афішуванню. Перед-
бачалося зменшення плану на 40 млн пудів, але
справа затягнулася, яка переросла у пільги для
буряківничих районів, особливо на час зби-
рання та вивезення буряків, тобто селяни по-
страждалих від голоду районів не відчули ре-
альної сталінської «турботи». Для колгоспів, які
вирощували буряки, зменшили план заготівлі
хліба на 20- 25 млн пудів.
Отже, листування між Й.Сталіним та Л.Ка-
гановичем свідчить про концентрацію влади в
58
1. Сталин и Каганович. Переписка. 1931 – 1936 гг.
/ Состав. О.В.Хлевнюк, Р.У.Дэвис, Л.П.Кошелева. –
М.: РОССПЭН, 2001. – 797 с.
2. Командири великого голоду: Поїздки В.Моло-
това і Л.Кагановича в Україну та на Північний Кав-
каз. 1932 – 1933 рр. / За ред. В.Васильєва, Ю.Шапо-
вала. – К.: Ґенеза, 2001. – 399 с.; Марочко В.
Голодомор 1932 – 1933 років в Україні: Хроніка /
В.Марочко, О.Мовчан. – К.: Вид. дім «Києво-Моги-
лянська Академія», 2008. – 294 с.
3. Голод в СССР 1929 – 1934. Том первый. 1929 –
июль 1932. Книга 1 / Ред. кол.: В.В.Кондрашин (отв.
ред.), В.К.Виноградов, В.Б.Жиромская, Е.К.Жусупов
и др. – М.: МФД, 2011. – 656 с.; Книга 2. – М.,2011. –
555 с.; Том второй. Июль 1932 – июль 1933. –
М.,2012. – 907 с.
4. Вісник Служби безпеки України. Спеціальний
випуск. За матеріалами кримінальної справи про Го-
лодомор –геноцид 1932 – 1933 років в Україні. – К.,
2010. – С.200 –201.
5. Сталин и Каганович. Переписка… – С.169, 170,
179, 187, 205, 210, 235.
6. Голодомор 1932 – 1933 років в Україні: доку-
менти і матеріали. – К., 2007. – С. 282.
7. Сталин и Каганович. Переписка…С. 241, 273,
274, 282.
Василий Марочко
Переписка И.Сталина и Л.Кагановича в июне-августе 1932 г.:
технология голодомора
В статье освещается переписка между И.Сталиным и Л.Кагановичем в июне-августе1932 г., расскры-
вается механизм осуществления голодомора.
Ключевые слова: голод, голодомор, Украина, коллективизация.
Vasyl Marochko
Y.Stalin and L.Kaganovych’s Correspondence in June-August 1932:
Thechnology of Holodomor
The article features the correspondence between Y.Stalin and L.Kaganovych in June-August 1932, illustrating the
mechanism of creating the famine - Holodomor.
Key words: famine, Holodomor, Ukraine, collectivization.
Джерела та література
руках кількох осіб, які особисто встановлювали
хлібозаготівельні завдання, визначали методи,
обсяги і темпи їх виконання, ігноруючи факт
голодомору, дбаючи лише про політично-еко-
номічну ситуацію, а не про збереження життя
конаючих від голоду українських селян. При-
вертає увагу виокремлення національного чин-
ника у листуванні, тобто використання термі-
нів «українці», «Україна», «українська
верхівка», а не ідеологічних тлумачень «соціа-
лістична» чи «радянська» Україна. Особиста
причетність Й.Сталіна до формування закону 7
серпня 1932 р. про охорону так званої громад-
ської власності має безпосереднє відношення
до створення карально-репресивної системи
позбавлення засобів існування голодних селян,
про підміну морально-етичних норм класо-
вими, про державну політику масового вини-
щення людей. Листи переконливо доводять не-
заперечний факт свідомої участі Й.Сталіна у
розробці технології голодомору в Україні. Він
вилаяв В.Чубаря і Г.Петровського за їх звер-
нення про надання допомоги, про перегляд за-
готівельних планів, а головне те, що у Й.Ста-
ліна був шанс запобігти повсякденному
голодомору другої половин 1932 та першої по-
ловини 1933 р., який поглинув щонайменше 7
млн осіб.
4’2013Василь Марочко К Р А Є З Н А В С Т В О
|