Методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів
У статті сформовано процедуру комплексної економічної оцінки лісових. Запропоновано новий підхід до визначення замикаючих затрат для основних типів лісорослинних умов. Виділено лісогосподарську (у лісовирощуванні) та лісозаготівельну (у лісоексплуатації) ренту. The article formed the complex process...
Saved in:
| Published in: | Економіка природокористування і охорони довкілля |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
2012
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167047 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів / І.М. Лицур // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 49-56. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167047 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Лицур, І.М. 2020-03-15T15:51:55Z 2020-03-15T15:51:55Z 2012 Методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів / І.М. Лицур // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 49-56. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167047 332.144 У статті сформовано процедуру комплексної економічної оцінки лісових. Запропоновано новий підхід до визначення замикаючих затрат для основних типів лісорослинних умов. Виділено лісогосподарську (у лісовирощуванні) та лісозаготівельну (у лісоексплуатації) ренту. The article formed the complex process of economic assessment of forest resources and given it’s definition. A new approach to determining costs for locking the main types of forest. Allocated forestry (in Keywords: forest) and forest harvesting (in forest exploitation) rents. uk ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» Економіка природокористування і охорони довкілля Методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів Methodological approaches to economic evaluation of forest resources Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів |
| spellingShingle |
Методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів Лицур, І.М. |
| title_short |
Методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів |
| title_full |
Методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів |
| title_fullStr |
Методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів |
| title_full_unstemmed |
Методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів |
| title_sort |
методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів |
| author |
Лицур, І.М. |
| author_facet |
Лицур, І.М. |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка природокористування і охорони довкілля |
| publisher |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
| format |
Article |
| title_alt |
Methodological approaches to economic evaluation of forest resources |
| description |
У статті сформовано процедуру комплексної економічної оцінки лісових. Запропоновано новий підхід до визначення замикаючих затрат для основних типів лісорослинних умов. Виділено лісогосподарську (у лісовирощуванні) та лісозаготівельну (у лісоексплуатації) ренту.
The article formed the complex process of economic assessment of forest resources and given it’s definition. A new approach to determining costs for locking the main types of forest. Allocated forestry (in Keywords: forest) and forest harvesting (in forest exploitation) rents.
|
| issn |
1818-4170 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167047 |
| citation_txt |
Методичні підходи до економічної оцінки лісових ресурсів / І.М. Лицур // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 49-56. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT licurím metodičnípídhodidoekonomíčnoíocínkilísovihresursív AT licurím methodologicalapproachestoeconomicevaluationofforestresources |
| first_indexed |
2025-11-27T05:59:52Z |
| last_indexed |
2025-11-27T05:59:52Z |
| _version_ |
1850800558835761152 |
| fulltext |
Економіка природокористування і о хорони довкілля
49
Література
1. Статистичний щорічник України за 2010 рік. – К.: Інформаційно-аналітичне
агентство, 2011. – 560 с.
2. Статистичний щорічник України за 2009 рік. – К.: Інформаційно-аналітичне
агентство, 2010. – 567 с.
3. Коган Л. Теория культуры / Л. Коган . – Екатеринбург, 1993. – С. 130.
УДК 332.144
І. М. ЛИЦУР
Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого
розвитку Національної академії наук України»
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ
METHODOLOGICAL APPROACHES TO ECONOMIC EVALUATION OF
FOREST RESOURCES
У статті сформовано процедуру комплексної економічної оцінки лісових.
Запропоновано новий підхід до визначення замикаючих затрат для основних типів
лісорослинних умов. Виділено лісогосподарську (у лісовирощуванні) та лісозагот івельну (у
лісоексплуатації) ренту.
Ключові слова: комплексна економічна оцінка, лісові ресурси, замикаючі затрати,
собівартість лісовирощування, рента.
The article formed the complex process of economic assessment of forest resources and
given it’s definition. A new approach to determining costs for locking the main types of forest.
Allocated forestry (in Keywords: forest) and forest harvesting (in forest exploitation) rents.
Keywords: complex economic assessment, forest resources, locking costs, cost Key words:
forest, rent.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими
науковими та практичними завданнями. В умовах модернізації економіки
України та невідкладних потреб її адаптації до вимог світового ринку
першочерговими стають питання ефективної організац ії управління
господарською і зовнішньоекономічною діяльністю всіх галузей економіки та їх
господарських суб’єктів. Прагнення України вступити до Європейського Союзу
поряд з розробкою національної природно -ресурсної доктрини та формування
соціально-економічної й екологічної політики вимагає запровадження рентних
відносин у сфері використання природно -ресурсного потенціалу держави
загалом та лісоресурсного зокрема. Це зумовлює необхідність удосконалення
системи оцінки лісових ресурсів з метою створення додат кових джерел
надходжень до державного та місцевих бюджетів, що сприятиме соціально -
економічному зростанню. Економічна оцінка лісових ресурсів є необхідною
умовою лісового господарювання в умовах ринкової економіки, що дасть змогу
у вартісному вираженні оцінити продукцію галузі, відобразити значення лісів в
економіці країни, поліпшити еколого -економічні показники, що
характеризують користування лісовими ресурсами, більш ефективно залучити
різні компоненти лісу в господарський обіг. В остаточному підсумку це
© І. М. Лицур, 2012
Економіка природокористування і о хорони довкілля
50
сприятиме підвищенню ефективності лісокористування та переходу лісової
галузі на засади самофінансування та самоокупності.
Аналіз останніх досліджень, в яких започатковано вирішення
проблем. Значним внеском у розроблення теоретичних основ економічної
оцінки природних ресурсів є праці таких учених як С. Г. Струмілін,
Н. П. Федоренко, Ю. В. Сухотін, Т. С. Хачатуров, К. Г. Гофман, А. А. Мінц та
інших. Наразі можна виділити дві концепції економічної оцінки лісових
ресурсів –затратна і рентна. Суть першої, яка в исунута в кінці 60-х років ХХ ст.
акад. С. Г. Струміліним полягає в тому, що економічна оцінка природних
ресурсів або окремих компонентів природи здійснюється на основі врахування
витрат на їхнє освоєння. Основоположником концепції економічної оцінки
природних ресурсів на базі величини економічного ефекту є акад.
Н. П. Федоренко, який вважає, що економічний ефект найбільш точно
відповідає інтересам підвищення ефективності суспільного виробництва.
Мета статті – розроблення теоретико-методологічних та методичних
засад комплексної економічної оцінки лісових ресурсів.
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням
отриманих наукових результатів. Економічна оцінка природних ресурсів, як
зазначається в економічній енциклопедії, це визначення цінно сті джерел
природних ресурсів у грошовому виразі [1]. Вона ґрунтується на доході (річній
диференціальній ренті), що дає власнику їхнє використання. Власник
природного ресурсу погодиться на відчуження його лише тоді, коли отримана
від продажу сума (яка й буде формою економічної оцінки природного ресурсу),
якщо її покласти в банк, дасть у вигляді відсотка дохід не менший, ніж
отримувана ним при експлуатації цього природного ресурсу диференціальна
рента.
У філософському змісті поняття оцінка являє собою катего рію проблеми
цінності, котра відображає реальні взаємовідносини людини з явищами
навколишнього світу. Вона не повинна ототожнюватися власне з об’єктом, а
відображати його значення та властивість задовольняти потреби людини.
Виходячи з цього потреба людей є суб’єктивним фактором цінності.
Об’єктивний аспект останньої визначається реальними властивостями об’єкта
оцінки як носія цінності. Звідси випливає, що об’єктом оцінки є не ліс чи земля
як вид природних ресурсів, а їхні властивості задовольняти потреби
суспільства. І це можливо лише при розгляді лісу як еколого -економічної
системи, ефективне використання котрої забезпечує отримання цього ефекту.
Виходячи з викладеного вище залежно від мети об’єктами оцінки можуть
бути:
ліс як біогеоценоз, народногосподарсь ка цінність котрого
характеризується всієї сумою ефектів, що одержує суспільство у процесі його
комплексного використання;
земля як геоценоз і головний засіб виробництва в лісовому господарстві;
корисні властивості лісу, а саме здатність:
Економіка природокористування і о хорони довкілля
51
створювати матеріальний продукт – деревину, живицю, луб, кору, хвою,
насіння тощо.
бути необхідною умовою для утворення продукції – лісових ягід, грибів,
лікарських рослин, мисливської фауни та ін.;
покращувати клімат, регулювати водний режим рік, очищати й
оздоровлювати навколишнє середовище тощо.
Під комплексністю оцінки розуміють адекватний вимір усієї сукупності
функціональних споживацьких властивостей лісу і вибір серед них
оптимальної. Іншими словами поняття комплексності означає, що все
враховано, а не суму того, що враховано. Тому комплексний підхід полягає у
всебічній цілісній оцінці всієї сукупності можливих альтернатив і вибір із них
найбільш ефективної. Він узгоджується з принципами еколого -економічної
оцінки запропонованими Ю. Ю. Туницею [2]. Виходячи з цього п огоджуємося з
твердженням К. Г. Гофмана [3] про те, що оцінка деревного запасу і лісової
ділянки повинні визначатися після того, як буде встановлена оцінка
лісоземельного угіддя в цілому. Оцінка об’єкта природокористування може
поділятися на оцінювання утворюючих його одиниць природних ресурсів, але
не є результатом їхнього арифметичного сумування. Економічна оцінка об’єкта
природокористування може перевищувати суму економічних оцінок одиничних
природних ресурсів, що являє собою синергетичний ефект сукупног о
(взаємозумовленого) використання ресурсів.
Процедура економічної оцінки повинна включати: оціночне районування
території (зонування); визначення базових (репрезентативних) територій, збір,
систематизацію та обробку показників для оцінки лісових угідь; ск ладання
шкал нормативної економічної оцінки лісових угідь у розрізі оціночних районів
(зон); нормативну грошову оцінку земель лісового фонду на основі шкал оцінки
їх продуктивності, технологічних властивостей земельних ділянок;
Базовою одиницею економічної оцінки є лісоземельна ділянка (у практиці
господарювання – таксаційний виділ), яка характеризується однорідністю умов
місцезростання та однаковими таксаційно -лісівничими показниками.
Лісоземельна ділянка (земля) в лісовому господарстві є основним засобом
виробництва, просторовим базисом та джерелом споживчих вартостей.
Особливістю землі є те, що при правильному використанні вона не
виснажується і постійно приносить ефект відповідно до своєї якості. Тому
цінність лісової землі повинна визначатись сумарним н ародногосподарським
ефектом за тривалий період використання її природної продуктивності.
Виходячи з мети можливі два підходи до оцінки лісу: перший
побудований на тому, що ми рахуємо деревний запас як матеріальний носій
вартості (він характерний для корисн их властивостей лісу), другий – на оцінці
ефекту, що приносить ліс (він характерний для оцінки лісу як біогеоценозу та
землі як геоценозу) так званий рентний підхід.
Рентна концепція є, з одного боку результатною характеристикою
(перевищення результатів ек сплуатації будь-якого об’єкта
природокористування над затратами), рента також виражає затрати, проте, як
Економіка природокористування і о хорони довкілля
52
зазначають В. Н. Герасимович і А. А. Голуб [4], на відміну від фактичних,
затрати виражені в ренті є суспільно необхідними.
Виходячи з цього загальноприйнята економічна оцінка природного
ресурсу матиме вигляд:
tpЕб
DпЦп
)1(
, (1)
де Цп – економічна оцінка природного ресурсу;
Dп – диференціальна рента, отримувана при експлуатації оцінюваного
природного ресурсу;
Еб – середня норма прибутку на банківський вклад;
tp – різниця між віком рубки (стиглості деревини) і фактичним віком
деревостану на час оцінки.
Слід звернути увагу на знаменник цього рівняння. Спадання
народногосподарського значення ефекту в міру віддалення в май бутні періоди
його отримання від моменту оцінки на практиці прийнято враховувати за
допомогою спеціальних коефіцієнтів, які називаються коефіцієнтами
приведення:
tнп
Bt
)1(
1
, (2)
де t – період часу приведення в роках;
Eнп – норматив дисконтування (ефективність капіталовкладень).
Норматив дисконтування – це установлення ставки мінімально
допустимої віддачі на 1 грн використовуваних вкладень. Більш високий
норматив дисконтування сприяє швидкій віддачі вкладень. Для лісового
господарства цей показник становить 0,02, тобто є дуже низьким, і робить
економічно вигідним режим лісокористування, який найбільшою мірою
відповідає потребам навколишнього середовища.
Рента – це ефект у вигляді додаткової продукції, одержаної при
експлуатації кращих за як істю природних ресурсів порівняно з гіршими. У
методичному сенсі найбільш поширеними є методичний підхід до її
визначення, який коротко можна записати у вигляді формули:
R = rr із , (3)
де R – рента з об’єкта природокористування;
r з – замикаючі затрати;
r і – індивідуальні затрати;
У нашому розумінні, замикаючі затрати, або як їх інакше називають
регулюючими, – це визначена межа затрат на отримання додаткової продукції,
вище якої з народногосподарських позицій експлуатація природного ресурсу є
недоцільною. Отже, замикаючі затрати є основою для визначення
народногосподарської цінності кінцевої продукції в природокористуванні та
основа ціноутворення. Сутність їхньої величини полягає в тому, що в неї
закладена потреба в певній продукції та вибір найбільш ефективного варіанта
задоволення цієї потреби.
Економіка природокористування і о хорони довкілля
53
У науковій літературі широко дискутується проблема визначення
замикаючих затрат для природних ресурсів. Зокрема І. В. Туркевич [5] та
В. В. Варанкін [6] пропонують розраховувати їх за відносно гіршими видами
ресурсів, В.Н. Герасимович і А. А. Голуб [4] – за середніми затрати гірших
об’єктів. На нашу думку ці два підходи виходячи із сутності за микаючих затрат
є методологічно неправильними (вони також піддаються глибокій критиці у
науковій літературі). Визначати замикаючі затрати слід на основі класифікації
типів лісорослинних умов «Алексеева -Погребняка-Воробйова» та екологічних
фігур основних лісоутворюючих порід розроблених З. Ю. Герушинським [7]. У
цих розробках базисом є закономірні процеси переходу кількісних змін в якісні
і поява обумовлена новими якостями кількісних змін. Тобто вони враховують
кліматичну і ґрунтову родючість, що виражається потенціальною
продуктивністю лісового насадження. Там, де така порода є характерною
кліматичною домішкою, і буде найнижча її потенціальна продуктивність, тобто
затрати на вирощування 1 м 3 деревини будуть замикаючими. Наводимо типи
лісорослинних умов для визначення замикаючих затрат основних лісотвірних
порід Карпат (рис.). Слід зазначити, що такий підхід до визначення замикаючих
затрат відповідає вченню К. Маркса про рентні відносини [8].
Рис. Типи лісорослинних умов для визначення замикаючих затрат для основних
лісотвірних порід Карпат: Д С – дуб скельний; ДЗ – дуб звичайний; БЛ – бук
лісовий; ЯБ – ялиця біла; СЗ – сосна звичайна; СГ – сосна гірська; ВС – вільха
сіра; ВК– вільха клейка; ВЗ – вільха зелена; СМЗ – смерека звичайна
Отже для визначення замикаючих затрат для дуба звичайного є тип
лісорослинних умов свіжий субір. Тип лісу відповідно, буде свіжий смереково-
сосновий субір (В2 – смС) або свіжий чисто буковий субір (В 2 – Бк). У цих
типах лісу потрібно визначити затрати на вирощування 1 м 3 деревини,
Т
Г
А В С D
1
ДС
2 ДЗ
БЛ
3
ЯБ
СЗ, СГ
ВС, ВК
4
СМЗ ВЗ
5
Економіка природокористування і о хорони довкілля
54
транспортні затрати, затрати на посадку і догляд за лісом до моменту зімкнення
лісових культур, які і будуть замикаючими для цієї деревної породи.
Показник собівартості лісовирощування не відображає
народногосподарської цінності лісу і тому не може бути критерієм його
економічної оцінки. У той же час ці затрати слід ураховувати, оскільки
лісовирощування є невід’ємною частиною єдиного процесу використання і
відтворення лісових ресурсів. Проте до сьогоднішнього часу в
лісогосподарському виробництві собівартість вирощування не визначається,
існуюча практика ведення лісового господарства обмежується простою
фіксацією цих вкладень, характеризуючи їх лише з кількісної сторони, що явно
недостатньо. Абсолютно очевидно, що в лісовому господарстві, як і в інших
галузях необхідно знати собівартість продукції, для отримання якої
здійснюються затрати. Найбільш детальне вра хування затрат передбачає метод
І. В. Вороніна [9], згідно з яким собівартість стиглого лісу визначається по
окремим фазах лісовирощування з диференціацією за породами і
лісорослинними умовами. Більш загальний облік затрат характерний для
методу Ф. Т. Костюковича [10], відповідно до якого собівартість насаджень
визначається діленням загальної суми середньорічних затрат на площу лісом
покритих земель і множенням на вік деревостану. Цікавими доповненнями цих
методів є пропозиції Т. В. Кислової [11] обліку собівартості не за фазами
лісовирощування, а десятилітніми періодами.
Відповідно до цих методів, усі затрати залежно від того, як їх відносять
на собівартість лісовирощування 1 га лісу, можна поділити на такі групи:
виробничі, які прямо відносяться на виділ; виробничі, що розподіляються на всі
ліси господарської секції; загальновиробничі, котрі розподіляються
пропорційно виробничим затратам; розходи на охорону та управління, які
розподіляються на всю площу підприємства лісового господарства.
Оцінка собівартості вирощування насаджень виявила порівняно невелику
різницю собівартості вирощування насаджень різних порід. Пояснюється це
тим, що в загальній величині затрат на лісовирощування домінуюча роль
належить витратам на охорону лісу лісоуправління, а також виро бничим
витратам, розмір яких не залежить від вирощуваної породи.
Виходячи зі специфічних властивостей лісу диференціальна рента
повинна розглядатися окремо в лісовирощуванні і лісозаготівлі. Тому ми
пропонуємо ренту, яка утворюється в лісовирощуванні, нази вати
лісогосподарською, а лісоексплуатації – лісозаготівельною. Крім цього, до
лісогосподарської ренти потрібно включати ренту, яка утворюється в результаті
впливу лісу – лісомеліоративну, сільськогосподарську, транспортну,
рекреаційну, кліматичну, тобто к ласифікація йде від галузі господарства, в якій
вона проявляється. Лісогосподарська рента, на противагу лісозаготівельній,
утворюється щорічно, а не тільки в рік головної рубки, проте реалізується лише
при передачі лісу в рубку. Розглядаючи лісову диференц іальну ренту, що являє
собою додатковий продукт, утворений в кращих умовах виробництва, слід
зауважити, що, на відміну від земельної ренти чи ренти в надрокористуванні,
Економіка природокористування і о хорони довкілля
55
вона створюється не в одній, а в декількох галузях господарства. Крім цього,
якщо утворення диференціальної ренти в лісовирощуванні і лісоексплуатації
пов’язано з використанням лісу як предмета праці, то поява ренти, що
обумовлена її меліоративним впливом – із використанням лісу як засобу праці.
Тут визначальним моментом є лише наявність ліс у, а якість деревини відступає
на другий план.
У сучасній системі ведення лісового господарства зазвичай ураховують
тільки ренту, яка утворюється в лісозаготівельників при розробці лісових
ділянок, кращих за місцем розташування і якістю деревостану. Ця ре нта, як
відомо, входить до лісових такс, хоча б теоретично. Такий підхід до врахування
лісової ренти виправданий лише в тому випадку, коли йдеться про
експлуатацію лісів що являються продуктом природи. Як відомо, в Україні
більш ніж 60% лісів є штучно ство реними, тому такий підхід є неприйнятним.
Висновки та перспективи подальших досліджень . Створення власної
економічно незалежної фінансової бази лісового господарства передбачає
перехід галузі на рентні відносини. Плата за лісові ресурси, як і за землі
лісового фонду, має рентну основу і повинна встановлюватися за правилами
ринку в умовах конкуренції. Рентна плата за ресурси має стати головним
джерелом наповнення бюджету та формування необхідних коштів на покриття
витрат, пов’язаних із відновленням лісових насаджень, їх вирощуванням,
охороною і збереженням. На підставі частки рентного доходу від плати за
деревину всіх видів рубок, частки доходу від лісогосподарської діяльності,
плати за використання лісів природоохоронного призначення, надання послуг і
зборів за нанесення шкоди лісам має формуватися фонд розвитку лісового
господарства як основи переходу галузі на самофінансування і
самозабезпечення. Є всі підстави вважати, що за умови реалізації рентного
оподаткування збільшаться надходження коштів, які будут ь рівнозначними
затратам із бюджету на ведення лісового господарства. Перехід лісового
господарства на принципово нові засади господарювання передбачає
здійснення економічної оцінки земель лісового фонду, лісових насаджень,
продуктів прижиттєвого і побічно го користування, соціальних та захисних
функцій лісу. Це дасть змогу визначити у грошовому виразі продукцію
лісогосподарської діяльності, забезпечити формування ефективної
інформативної бази, необхідної для вдосконалення взаємовідносин галузі з
лісокористувачами, оцінити значення лісу в економіці і стабілізації природного
середовища. Економічна оцінка лісових ресурсів зараз не здійснюється, що є
причиною зниження зацікавленості в їх охороні, відтворенні і раціональному
використанні.
Література:
1. Економічна енциклопедія: у 3 т. – К.: Академія, 2000.
Т. 1. – 2000. – С. 432–433.
2. Туниця Ю. Ю. Принципы эколого-экономической оценки использования лесных
ресурсов / Ю. Ю. Туниця // Лесное хозяйство. – 1974. – № 6. – С. 30–33.
3. Гофман К. Г. Экономическая оценка природных ресурсов в условиях
социалистической экономики / К. Г. Гофман. – М.: Экономика, 1978. – 204 с.
Економіка природокористування і о хорони довкілля
56
4. Герасимович В. Н. Методология экономической оценки природных ресурсов /
В. Н. Герасимович, А. А. Голуб. – М.: Наука, 1988. – 144 с.
5. Туркевич И. В. Кадастровая оценка лесов / И. В. Туркевич. – М.: Лесная
промышленность, 1977. – 168 с.
6. Варанкин В. В. Методологические вопросы региональной оценки природных
ресурсов (на примере лесосырьевых ресурсов) / В. В. Варанкин. – М.: Наука, 1974. – 239 с.
7. Герушинський З. Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат (практические
рекомендации) / З. Ю. Герушинський. – Л.: Облполиграфиздат, 1987. – 164 с.
8. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. – М.: Гос. изд-во
политической литературы, 1951.
Т. ІІІ., кн. 3: Процесс капиталистического производства, взятый в целом. – 1951. –
С. 669–885.
9. Воронин И. В. Организация комплексных лесных хозяйств в лесах первой и второй
групп / И. В. Воронин. – М.: Гослесбумиздат, 1962. – 82 с.
10. Костюкович Ф. Т. Денежная оценка леса / Ф. Т. Костюкович // Лесной журнал. –
1958. – № 6. – С. 52-56.
11. Кислова Т. В. Экономические категории в лесном хозяйстве (себестоимость,
дифференциальная рента, эффективность) / Т. В. Кислова. – Л.: Изд-во при Львов. ун-те,
1988. – 168 с.
УДК 330.554 : 533
В.С. МІЩЕНКО
Державна установа «Інститут економіки природокористування та
сталого розвитку Національної академії наук України»
КОЛІЗІЇ ІНВЕСТУВАННЯ В МІНЕРАЛЬНО -СИРОВИННУ СФЕРУ
УКРАЇНИ
INVESTING IN COLLISIONS THE MINERAL FIELD OF UKRAINE
Проаналізовано суперечності іноземного інвестування, що склалися у мінерально -
сировинній сфері. Обсяг інвестицій виявився в Україні начебто меншим, ніж можна було
очікувати за належних правових рамок і прозорих схем прийняття рішень. Визначено коло
завдань, спрямованих на пожвавл ення інвестиційного процесу, і цілі його стратегічної
орієнтації.
Ключові слова: іноземне інвестування, мінерально -сировинна сфера, економічна
оцінка.
The economic estimation of a conditional and tendencies of development of foreign investing
in Ukraine mining branch is carried out. The attention is accented size of investment in mining. The
international experience of realization of investment projects in mining sphere is generalized and
the substantiation of a policy of state regulation of mining is dete rmined.
Key words: foreign investing, mining branch, economic estimation.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими
науковими та практичними завданнями. Дослідження почнемо з констатації
досить очевидного факту: брак в Україні внутрішнього інвестиційного ресурсу
та відсутність протягом усіх років незале жності належних умов для залучення
іноземних інвестицій призвели до того, що мінерально -ресурсний потенціал
країни, попри всі оптимістичні очікування, виявився нереалізованим.
© В. С. Міщенко, 2012
|