Методологічні засади формування структурно-динамічної теорії в системі регулювання природоохоронної діяльності

У статті наведені результати аналізу сучасного стану теорії та практики природоохоронної діяльності, запропоновано засади формування структурно-динамічної теорії . In the article the results of analysis of modern theoretical trends and practical examples in framework of nature management are represe...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Економіка природокористування і охорони довкілля
Дата:	2012
Автор:	Жарова, Л.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2012
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167055
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Методологічні засади формування структурно-динамічної теорії в системі регулювання природоохоронної діяльності / Л.В. Жарова // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 101-105. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167055
record_format	dspace
spelling	Жарова, Л.В. 2020-03-15T15:57:22Z 2020-03-15T15:57:22Z 2012 Методологічні засади формування структурно-динамічної теорії в системі регулювання природоохоронної діяльності / Л.В. Жарова // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 101-105. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167055 330.342.005.44 У статті наведені результати аналізу сучасного стану теорії та практики природоохоронної діяльності, запропоновано засади формування структурно-динамічної теорії . In the article the results of analysis of modern theoretical trends and practical examples in framework of nature management are represented. The series of propositions for formation structure-dynamic theory are formulated. uk ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» Економіка природокористування і охорони довкілля Методологічні засади формування структурно-динамічної теорії в системі регулювання природоохоронної діяльності Methodological framework of formation structural-dynamic theory inside environmental management system Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Методологічні засади формування структурно-динамічної теорії в системі регулювання природоохоронної діяльності
spellingShingle	Методологічні засади формування структурно-динамічної теорії в системі регулювання природоохоронної діяльності Жарова, Л.В.
title_short	Методологічні засади формування структурно-динамічної теорії в системі регулювання природоохоронної діяльності
title_full	Методологічні засади формування структурно-динамічної теорії в системі регулювання природоохоронної діяльності
title_fullStr	Методологічні засади формування структурно-динамічної теорії в системі регулювання природоохоронної діяльності
title_full_unstemmed	Методологічні засади формування структурно-динамічної теорії в системі регулювання природоохоронної діяльності
title_sort	методологічні засади формування структурно-динамічної теорії в системі регулювання природоохоронної діяльності
author	Жарова, Л.В.
author_facet	Жарова, Л.В.
publishDate	2012
language	Ukrainian
container_title	Економіка природокористування і охорони довкілля
publisher	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
format	Article
title_alt	Methodological framework of formation structural-dynamic theory inside environmental management system
description	У статті наведені результати аналізу сучасного стану теорії та практики природоохоронної діяльності, запропоновано засади формування структурно-динамічної теорії . In the article the results of analysis of modern theoretical trends and practical examples in framework of nature management are represented. The series of propositions for formation structure-dynamic theory are formulated.
issn	1818-4170
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167055
citation_txt	Методологічні засади формування структурно-динамічної теорії в системі регулювання природоохоронної діяльності / Л.В. Жарова // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 101-105. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT žarovalv metodologíčnízasadiformuvannâstrukturnodinamíčnoíteoríívsistemíregulûvannâprirodoohoronnoídíâlʹností AT žarovalv methodologicalframeworkofformationstructuraldynamictheoryinsideenvironmentalmanagementsystem
first_indexed	2025-11-24T11:38:45Z
last_indexed	2025-11-24T11:38:45Z
_version_	1850845845084176384
fulltext	Економіка природокористування і о хорони довкілля 101 УДК 330.342.005.44 Л. В. ЖАРОВА Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРНО - ДИНАМІЧНОЇ ТЕОРІЇ В СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ METHODOLOGICAL FRAMEWORK OF FORMATION STRUCTURAL - DYNAMIC THEORY INSIDE ENVIRONMENTAL MANAGEMENT SYSTEM У статті наведені результати аналізу су часного стану теорії та практики природоохоронної діяльності, запропоновано засади формування структурно -динамічної теорії . Ключові слова: сталий розвиток, природоохоронна діяльність, структурно -динамічні процеси In the article the results of analysis of modern theoretical trends and practical examples in framework of nature management are represented. The series of propositions for formation structure-dynamic theory are formulated. Key words: sustainable development, nature management, structure -dynamic processes. Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями . Наукові дослідження останніх десятиліть відзначають необхідність зміни основоположних парадигм розвитку суспільства та необхідність їхньої екологізації. Теорії взаємодії суспільства та природи, можливостей економічного зростання в умовах ресурсних обмежень, кореляції між економічним розвитком та кількістю надзвичайних ситуацій тощо виникають із періодичністю в декілька років як відповідь на зміни зовнішніх та внутрішніх факторів, міжнародної кон’юнктури, глобальних змін та інших визначальних подій. Найбільш розповсюдженою та популярною можна назвати теорію сталого розвитку суспільства, яка об’єднувала в собі багато наукових течій та прикладних досліджень щодо питань подальшого розвитку. Наразі можна говорити про спробу замінити теорію сталості новою – зеленою економікою. Остання перебуває на стадії формування: на теренах Європейського Співтовариства – переважно в рамках прикладних аспектів, в Україні – теоретичних. Вважаємо, що розвиток зеленої економіки, як наукового напряму у світовій спільноті є спробою привернути увагу до екологічних проблем, оновити та доповнити знання щодо можливостей збалансованого соціо-еколого-економічного розвитку, у тому числі за допомогою появи нового салогана, нового науково-політичного бренду [1–3] замість сталого розвитку, під гаслами якого надто часто останнім часом проводились численні заходи, заклади та зустрічі. Підкреслимо, що необхідність й актуальність зеленого або ста лого, чи © Л. В. Жарова, 2012 Економіка природокористування і о хорони довкілля 102 збалансованого економічного розвитку суспільства не підлягає сумніву, проте вимагає пошуку нових шляхів для втілення, безперервного вдосконалення або створення дієвих механізмів, а також широкої співпраці. Очевидним є й той факт, що розвиток таких механізмів, інструментів, заходів у межах однієї країни є не ефективним, як і проба розв’язати екологічні проблеми в рамках окремої галузі чи сектору, або зусиллями спеціалізованого міністерства. Сучасне суспільство характеризується постійним розвитком, щ о відбувається під впливом екзогенних факторів та структурни х змін. Зазначене обумовлює необхідність розвитку структурно -динамічної теорії на стику економіки природокористування та розміщення продуктивних сил. Аналіз останніх досліджень, в яких започаткова но вирішення проблем. Сьогодні проблеми стану довкілля, його погіршення, необхідності активізації діяльності щодо зниження антропогенного навантаження на природне середовища та обговорюваним на різних щаблях. Власне актуальність проблем природокористування залишається незмінною протягом останніх десятиліть. Видатні вчені (В. І. Вернадський, Е. Леруа, І. Р. Пригожин, Н. Ф. Реймерс, С. Г. Струмилін, П. Т. де Шарден та інші) довели, що існує незалежний від волі людини та нерозривний зв’язок між людством і навколишнім середовищем. Утім, слід усвідомлювати що із часом еволюціонує не тільки людство, але й практика природокористування, підходи до наукового обґрунтування господарської діяльності, економічної доцільності проведення досліджень екологічної складової ді яльності, а також традиції організації та ведення господарювання, менталітет і багато інших факторів. П. Щедровицький зауважує, що ефективній реалізації екологічної політики перешкоджають соціо гуманітарні проблеми, зокрема недостатнє використання так званої геоекономічної рамки, коли ідею економіки розуміють як ідею залежності тих або інших сфер діяльності від місця країни та конкретних підприємств у цьому геоекономічному просторі [4]. Як зазначають автори, серед багатьох складних глобальних проблем (відвернення ядерної війни, феномен урбанізації, активізація стихійних несприятливих процесів, забруднення світового океану тощо) найбільше занепокоєння викликає загострення екологічної ситуації, яка створює загрозу виживання людства. Зауважимо, що поширення ідей сталого розвитку (або коеволюції, збалансованого, стійкого розвитку тощо) – не лише данина моді, але й усвідомлена необхідність пошуку нової ідеології для побудови на її основі суспільного розвитку, що обумовило дослідження в різних галузях наук. Отже, сталий розвиток є необхідним та невід’ємним елементом регіонального розвитку як: базис для гармонійного розвитку на основі найбільш ефективного використання ресурсів та збереження потенціалу для наступних поколінь; сучасний елемент планування, що д ає змогу уніфікувати документи різних країн та регіонів; нова теорія поступу суспільства, яка покладена в основу сучасних досліджень майже в усіх галузях знань; підґрунтя для поєднання багатьох дисциплін з метою найбільш ефективного розв’язання численних проблем, особливо регіонального розвитку. Поділяємо думку В. Гейця, який стверджує, що нині економіка, як і все наше суспільство, потребує змін. Це дає змогу констатувати початок руху в Економіка природокористування і о хорони довкілля 103 напрямі досягнення органічної відповідності нашої дійсності вимогам економічного середовища, що безперервно змінюється. Важливим є висновок про особливість трансформаційних змін в економіці , а саме процеси, які відбуваються, по-різному характеризуються в часі та просторі й пояснюют ься згідно з тими економічними доктринами, котрі домінують у той чи інший час [5, с. 14]. Наразі завдання регіональної політики в контексті сталого розвитку – це розроблення ефективних заходів, спрямованих на збереження довкілля, придатного для цивілізованого життя [6]. Водночас слід забезпечувати умови для оздоровлення й виховання людей, що допоможе їм швидше пристосуватися до динамічних змін у природі. У виробленні адаптивних механізмів велику роль відіграють загальна та екологічна культура, екологічна освіта та поведінка. Діяльність людини в екосистемах визначається орієнтирами на організацію і трансформацію навколишнього природного середовища. У цьому контексті основними функціями є:  біфуркаційна, тобто виведення екосистем зі стану стійкої динамічної рівноваги і порушення усталених механізмів самооргані зації та розвитку;  організаційна, пов’язана з розвитком і трансформацією людиною екосистеми у бажаному для себе напрямі;  креативна, яка полягає в діяльності щодо створення нового класу систем – еколого-економічних, функціонально-організованих на принципах дії природних екосистем, але сконструйованих та системно організованих людиною. У ході дослідження виявлено, що питання формування територіальних стратегій та реалізація концепції сталого розвитку на регіональному рівні , створення нової системи регулювання природоохоронної діяльності залишаються не вирішеними. Метою статті є дослідження теоретичних та методологічних підходів до побудови системі регулювання природоохоронної діяльності. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів . Наразі основою формування екологічної політики, дослідження особливостей її реалізації та змін , що виникають у ході історичного онтогенезу повинна стати структурно -динамічна теорія. Вона дасть змогу дослідити динаміку макроекономічних і внутрішніх показників та окремих їхніх складових із позицій впливу на загальні зміни в системі регулювання природоохоронної діяльності, процеси формування природоохоронної діяльності в Україні. Тому ми вважаємо, що наразі актуальними є структурно-динамічні дослідження системи регулювання природоохоронної діяльності та розроб лення на їхній основі рекомендацій щодо її вдосконалення. Слід уточнити, що ми розуміємо під системно-динамічною теорією з позицій природокористування та природоохоронної діяльност і. У рамках системно-динамічної теорії системи природокористування та природоохоронної діяльності повинні розглядатись з позицій їх нього Економіка природокористування і о хорони довкілля 104 постійного розвитку та зміни. Основоположною тезою теорії є той факт, що будь-які закономірності і показники розвитку системи відображають ситуацію на момент проведення дослідження і є результатом онтогенезу системи протягом усього періоду її існування та можуть і будуть змінюватись з часом. Також робиться припущення, що, з одного боку, за вирішення певного завдання може відповідати декілька елементів системи, з іншого – один елемент системи може забезпечувати розв’язання кількох проблем. Отже, ефективність вирішення завдань визначається не тільки раціональністю функціонування ключових елементів, але і взаємозв’язками в сис темі та між завданнями, що потребують вирішення. Тоді предметом системно-динамічної теорії природокористування є дослідження законів та закономірностей формування індивідуальних особливостей системи. До основних принципів системно-динамічного аналізу процесів природоохоронної діяльності відносяться: регулярність проведення моніторингу основних показників та тенденцій розвитку; спадковість – спостереження ключових показників протягом тривалого проміжку часу та незмінність їх при переході від одної системи (методики моніторингу чи аналізу) до іншої, що дає можливість досліджувати динаміку та передбачати тенденції розвитк у; об’єктивність і науковість, тобто інформація для аналізу не повинна збиратись згідно з науково обґрунтованим переліком основних показників і не залежати від очікуваних результатах дослідження; практична значимість і суттєвість, яка є наслідком попередніх принципів та визначає практичну спрямованість досліджень; динамічність; узгодженість і взаємопов’язаність, що дає змогу адекватно оцінити взаємовпливовість та зв’язок між елементами системи і результатами; однозначність в інтерпретації результатів – важливий принцип аналізу, що запобігає спекулюванню результатами досліджень; оперативність прийняття рішень. Практичне застосування системно-динамічної теорії для дослідження процесів у системі регулювання природоохоронної діяльності може будуватись : на аналізі основних показників роботи системи шляхом побудови матриць. Перша – оцінка впливу проміжного та фінального показників для виділення вузьких місць та елементів для більш детального аналізу ( у рядках – основні та проміжні показники , рівень деталізації яких залежить від мети та об’єкта дослідження, а в колонках – значення за попередні та звітний періоди і динаміка змін. Друга – факторний аналіз витрати – результати (у рядках – аналогічні показники, у колонках – структура елементів формування кінцевого результату, наприклад, фінансового аналізу витрат, ефективності проведення програм тощо, за минулі та поточний періоди). Зауважимо, що витрати та результати не повинні бути суто фінансові, проте повинні мати числовий вигляд; на визначенні та званого динамічного нормативу як показник а еталонного Економіка природокористування і о хорони довкілля 105 (запланованого) розвитку. З метою аналізу обрані показники (рівень деталізації залежить від мети та об’єкта дослідження) ранжуються в еталон ному впорядкуванні, потім їм присвоюється номер відповідно до розташування за зростанням, і прикінцевим етапом є побудова зведеного показника, що д ає змогу оцінити дії всієї сукупності факторів. Висновки та перспективи подальших досліджень . На сучасному етапі розвитку суспільних відносин, коли всі процеси змінюються, прискорюються та ускладнюються, система підходів до природокористування та аналізу системи регулювання природоохоронної діяльності потребує нових підходів, що відповідатимуть сучасним вимогам та викликам. Ми вважаємо, що саме такою є системно-динамічна теорія, яка повинна стати основою дослідження складної штучної динамічної та зазвичай постійної системи природоохоронної діяльності, якій притаманні всі властивості системи та котра перебуває в постійному розвитку і прагне до стану біфуркаційної сталості. Поява структурно-динамічної теорії є відповіддю на сучасні виклики та постійні зміни в навколишньому середовищі (не тільки і не стільки природному, скільки політичному, інституційному, економічному). Серед найбільш розповсюджених нині інструментів, що діють у рамках основних принципів цієї теорії, можна назвати інтегроване управління прибережними смугами, процедури стратегічної екологічної оцінки (планів, програ м, проектів) та екологічного аналізу наслідків комплексних програм, що перебувають на стадії формування (наприклад, комплексні програми відбору та реалізації проектів на основі часткового або повного фінансування з боку міжнародних чи європейських фінансових структур), використання можливостей так званого електронного уряду тощо. Розвиток таких інструментів д асть змогу зробити якісний стрибок у втіленні постулатів сталого розвитку та зеленої економіки у практику господарювання. Література 1. What is a «Green Economy» / World resources institute [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wri.org/stories/2011/04/qa -what-green-economy. 2. Runnalls David Environment and Economy: joined a t the hip or just strange bedfellows? // S.A.P.I.EN.S. – 2011. – Vol. 4 (№ 1) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sapiens.revues.org/1150 . 3. Callahan D. As the green economy grows, the ‘dirty rich’ ar e fading away / D. Callahan // Washington Post, 2010. – August 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://voices.washingtonpost.com/achenblog/2010/08/08 -week. 4. Щедровицкий П. Г. Программирование регионального развития [Электронный ресурс] / П. Г. Щедровицкий // Материалы докладов на Приволжском экономическом форуме [«Стратегии регионального развития»], (Самара, 2001 г.). – Режим доступа: http://www.shkp.ru/lib/reports/40/print . 5. Геєць В. М. Ринкова трансформація в 1991 –2000 роках: здобутки, труднощі, уроки / В. М. Геєць // Вісник НАН України. – 2001. – № 2. – С. 4–16. 6. National Sustainable Development St rategies in the European Union [Електронний ресурс] // UN: a first analysis by the European commission – UN: 2004. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/sustainable/docs/sustainable_developmen t_strategies.pdf. http://sapiens.revues.org/1150 http://voices.washingtonpost.com/achenblog/2010/08/08-week http://www.shkp.ru/lib/reports/40/print http://ec.europa.eu/sustainable/docs/sustainable_development_strategies.pdf

Методологічні засади формування структурно-динамічної теорії в системі регулювання природоохоронної діяльності

Репозитарії

Схожі ресурси