Стан, динаміка та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу України в контексті глобальних економічних процесів
У статті описано роль туристично-рекреаційної сфери у глобальній світовій економіці; окреслено передумови та тенденції подальшого розвитку індустрії туризму та рекреації. Обґрунтовано економічні, соціальні та екологічні функції туристично-рекреаційного комплексу як частини національної економіки; пр...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економіка природокористування і охорони довкілля |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
2012
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167056 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Стан, динаміка та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу України в контексті глобальних економічних процесів / М.В. Ільїна // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 106-114. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167056 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ільїна, М.В. 2020-03-15T15:58:03Z 2020-03-15T15:58:03Z 2012 Стан, динаміка та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу України в контексті глобальних економічних процесів / М.В. Ільїна // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 106-114. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167056 332.1:330.15 У статті описано роль туристично-рекреаційної сфери у глобальній світовій економіці; окреслено передумови та тенденції подальшого розвитку індустрії туризму та рекреації. Обґрунтовано економічні, соціальні та екологічні функції туристично-рекреаційного комплексу як частини національної економіки; проаналізовано стан та динаміку показників туристично-рекреаційної діяльності в Україні. Викладено основні соціально-економічні та інституціональні проблеми, що перешкоджають розвитку туризму і рекреації в Україні; надано рекомендації, спрямовані на забезпечення сталого розвитку сфери. In the article impact of global tourist-and-recreation economic sector is described. Preconditions and tendencies of further development of tourist-and-recreation industry are outlined. Economic, social and ecological functions of tourist-and-recreation complex being an integral part of a national economics are specified. State and dynamics of tourism and recreational activities in Ukraine are analyzed. Key social, economic and institutional challenges impeding the development of traditional and recreational tourism in Ukraine are presented. Recommendations to support sustainable development of the sector are provided. uk ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» Економіка природокористування і охорони довкілля Стан, динаміка та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу України в контексті глобальних економічних процесів Status, dynamics, and perpspectives to develop tourist-recreation complex of Ukraine in framework of the world economic processes Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Стан, динаміка та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу України в контексті глобальних економічних процесів |
| spellingShingle |
Стан, динаміка та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу України в контексті глобальних економічних процесів Ільїна, М.В. |
| title_short |
Стан, динаміка та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу України в контексті глобальних економічних процесів |
| title_full |
Стан, динаміка та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу України в контексті глобальних економічних процесів |
| title_fullStr |
Стан, динаміка та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу України в контексті глобальних економічних процесів |
| title_full_unstemmed |
Стан, динаміка та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу України в контексті глобальних економічних процесів |
| title_sort |
стан, динаміка та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу україни в контексті глобальних економічних процесів |
| author |
Ільїна, М.В. |
| author_facet |
Ільїна, М.В. |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка природокористування і охорони довкілля |
| publisher |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
| format |
Article |
| title_alt |
Status, dynamics, and perpspectives to develop tourist-recreation complex of Ukraine in framework of the world economic processes |
| description |
У статті описано роль туристично-рекреаційної сфери у глобальній світовій економіці; окреслено передумови та тенденції подальшого розвитку індустрії туризму та рекреації. Обґрунтовано економічні, соціальні та екологічні функції туристично-рекреаційного комплексу як частини національної економіки; проаналізовано стан та динаміку показників туристично-рекреаційної діяльності в Україні. Викладено основні соціально-економічні та інституціональні проблеми, що перешкоджають розвитку туризму і рекреації в Україні; надано рекомендації, спрямовані на забезпечення сталого розвитку сфери.
In the article impact of global tourist-and-recreation economic sector is described. Preconditions and tendencies of further development of tourist-and-recreation industry are outlined. Economic, social and ecological functions of tourist-and-recreation complex being an integral part of a national economics are specified. State and dynamics of tourism and recreational activities in Ukraine are analyzed. Key social, economic and institutional challenges impeding the development of traditional and recreational tourism in Ukraine are presented. Recommendations to support sustainable development of the sector are provided.
|
| issn |
1818-4170 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167056 |
| citation_txt |
Стан, динаміка та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу України в контексті глобальних економічних процесів / М.В. Ільїна // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 106-114. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ílʹínamv standinamíkataperspektivirozvitkuturističnorekreacíinogokompleksuukraínivkontekstíglobalʹnihekonomíčnihprocesív AT ílʹínamv statusdynamicsandperpspectivestodeveloptouristrecreationcomplexofukraineinframeworkoftheworldeconomicprocesses |
| first_indexed |
2025-11-24T20:50:47Z |
| last_indexed |
2025-11-24T20:50:47Z |
| _version_ |
1850496400909926400 |
| fulltext |
Економіка природокористування і о хорони довкілля
106
УДК 332.1:330.15
М. В. ІЛЬЇНА
Державна установа «Інститут економіки природокористування та
сталого розвитку Національної академії наук України»
СТАН, ДИНАМІКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО -
РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ В КОНТЕ КСТІ
ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
STATUS, DYNAMICS, AND PERPSPECTIVES TO DEVELOP TOURIST -
RECREATION COMPLEX OF UKRAINE IN FRAMEWORK OF THE
WORLD ECONOMIC PROCESSES
У статті описано роль туристично -рекреаційної сфери у глобальній світовій
економіці; окреслено передумови та тенденції подальшого розвитку індустрії туризму та
рекреації. Обґрунтовано економічні, соціальні та екологічні функції туристично -
рекреаційного комплексу як частини національної економіки; проаналізовано стан та
динаміку показників туристично-рекреаційної діяльності в Україні. Викладено основні
соціально-економічні та інституціональні проблеми, що перешкоджають розвитку туризму
і рекреації в Україні; надано рекомендації, спрямовані на забезпечення сталого розвитку
сфери.
Ключові слова: туристично-рекреаційний комплекс, функція туристично -
рекреаційної сфери, обсяг туризму, туристично -рекреаційна діяльність, туристично -
рекреаційний ресурс.
In the article impact of global tourist -and-recreation economic sector is described.
Preconditions and tendencies of further development of tourist -and-recreation industry are
outlined. Economic, social and ecological functions of tourist -and-recreation complex being an
integral part of a national economics are specified. State and dynamics of to urism and recreational
activities in Ukraine are analyzed. Key social, economic and institutional challenges impeding the
development of traditional and recreational tourism in Ukraine are presented. Recommendations to
support sustainable development of th e sector are provided.
Key words: tourism-and-recreation complex, function of tourism -and-recreation sector, size
of tourist industry, tourist -and-recreation activity, resource of tourism sector, recreational
resource.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими
науковими та практичними завданнями. Туристично-рекреаційна сфера
стала невід‘ємною частиною економіки більшості країн світу. За даними
Світової туристичної організації ООН у 2010 році глобальні доходи л ише від
туризму склали 700 млрд євро. Згідно з повоєнною статистикою показники
індустрії туризму стабільно зростають на 5–6% щороку. Вона продукує 7%
світового ВВП, їй належить 6% робочих місць, 11% споживчих витрат, 5% усіх
податкових надходжень. Іншими словами, туриз м є одним із найприбутковіших
видів бізнесу: щорічний приріст інвестицій складає 35%, а загалом на індустрію
припадає близько 7% усього обсягу інвестування. З 1995 року обсяги в’їзного
туризму стабільно зростають щороку на 3,5%; очікується, що в нинішньому
2012 році кількість міжнародних тур истів у світі сягне 1 млрд осіб [1].
Стрімкій висхідній тенденції розвитку туризму у світі сприяє цілий
комплекс соціально-економічних та технологічних факторів: підвищення рівня
© М. В. Ільїна, 2012
Економіка природокористування і о хорони довкілля
107
загального добробуту населення, зміцненн я середнього класу як основного
споживача туристичних послуг, розвиток транспортної інфраструктури,
електронного зв‘язку та телекомунікацій, зростання мобільності населення.
З іншого боку як сфера економіки туризм є вкрай вразливим до
фінансово-економічних криз, соціальних негараздів (як то посилення
розшарування населення, зростання безробіття, збідніння середнього класу),
політичної нестабільності (військові і громадянські конфлікти), до техногенних
катастроф та стихійних лих. Однак за сприятливих умов т уризм сприяє
глобальному економічному розвитку та підвищенню рівня життя у бідних
країнах. Так, у 2010 році міжнародні туристи витратили 340 млрд дол. у
країнах, що розвиваються. Це у декілька разів перевищує обсяг міжнародної
фінансової допомоги цим країн ам. Для України важливою властивістю
індустрії туризму є її здатність сприяти зменшенню диспропорцій платіжного
балансу експортно орієнтованих країн. Туризм пом‘якшує наслідки економічної
рецесії, виступає каталізатором відновлення економіки. Так, за даним и Світової
організації туризму, після світової фінансової кризи 2008 року туристична
сфера однією з перших продемонструвала економічне зростання: вже через 2
роки кількість міжнародних туристів зросла на 7% до попереднього року та
сягла 940 мільйонів [2].
Аналіз останніх досліджень, в яких започатковано вирішення
проблем. Дослідження сучасного стану, проблем та перспектив розвитку
туристично-рекреаційного комплексу України основується на аналізі
статистичних даних національних та міжнародних організацій – Світової
організації туризму ООН, Програми розвитку ООН, Світового економічного
форуму, Державної служби статистики України, Київського міжнародного
інституту соціології тощо.
Мета статті. В межах даного дослідження здійснено оцінку стану,
тенденцій, проблем та перспектив розвитку туристично -рекреаційного
комплексу України з урахуванням існуючих міжнародних процесів, а також
можливостей ТРК в частині підтримання та забезпечення сталого розвитку
національної економіки та суспільства в цілому.
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням
отриманих наукових результатів. Туристично-рекреаційна сфера виконує
низку економічних, соціальних та екологічних функцій. Економічні функції
туристично-рекреаційної сфери полягають у збільшенні надходжень до
бюджетів усіх рівнів від економічної діяльності у туристично -рекреаційній
сфері; забезпеченні зайнятості населення як безпосередньо у туристично -
рекреаційній індустрії, так і у супутніх сферах (одне робоче місце в індустрії
туризму створює 1,5 робочих м ісця в інших сферах економіки); зростанні
доходів громадян та підприємців, залучених до туристично -рекреаційної
діяльності; стимулюванні інвестиційної діяльності, спрямованої на будівництво
туристичних, рекреаційних, курортних об'єктів, розвиток інженерно -
транспортної та комунальної інфраструктури; підвищенні ефективності
використання матеріально-фінансових ресурсів підприємств та громадян,
Економіка природокористування і о хорони довкілля
108
залучених до туристично-рекреаційної діяльності; збільшенні надходжень
валютних коштів завдяки розвитку іноземного тур изму; стимулюванні розвитку
суміжних сфер (будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництва
побутових товарів, громадського харчування, готельної індустрії тощо);
сприянні зростанню конкурентоспроможності вітчизняних туристично -
рекреаційних об'єктів та територій; диверсифікації джерел надходжень до
бюджетів всіх рівнів. На локальному рівні наявність туристично -рекреаційних
ресурсів, функціонування туристичних об’єктів та підприємств підтримують
місцеву економіку, сприяють зростанню доходів місцев их мешканців завдяки
підвищенню рівня зайнятості, створенню нових робочих місць та розвитку
місцевих ремесел та сприяє зменшенню рівня бідності населення (в першу
чергу в сільських та депресивних регіонах).
Соціальні функції туристично-рекреаційної сфери полягають у сприянні
розвитку малого та середнього підприємництва у сфері надання туристичних,
оздоровчих та екскурсійних послуг; забезпеченні вирішення проблем
зайнятості: створенню нових та збереженню наявних робочих місць,
зменшенню безробіття, реабіліта ції трудових ресурсів у депресивних регіонах,
а також тимчасовій (сезонній) зайнятості у сільській місцевості; зменшенні
імміграції з сільських та депресивних районів; створенні, забезпеченні
функціонування та розвитку регіональних систем закладів охорони здоров’я;
відновленні фізичного та психічного здоров’я трудових ресурсів завдяки
створенню умов для відпочинку і санаторно -курортного лікування широких
верств населення; поліпшенні якості життя місцевих жителів та рівня
конкурентоспроможності туристично -рекреаційних центрів завдяки розвитку
комунальної та інженерної інфраструктури поселень; збереженні соціальної
стабільності завдяки забезпеченню прав громадян на відпочинок, санаторно -
курортне лікування, свободу пересування, безпечне для життя і здоров'я
довкілля; зростанні соціального капіталу: зміцненні місцевих громад завдяки
зростанню рівня добробуту місцевих жителів, формуванню соціальних зв’язків,
зростанню рівня довіри і толерантності до мешканців інших регіонів,
представників інших національностей, ку льтур та релігій, зростанню
культурного рівня місцевих жителів; соціально-економічному розвитку регіонів
та соціальній відповідальності громадян завдяки практиці зонування
туристичних територій, виділенню захисних територій, установленню правил
використання зелених зон, контролю за дотриманням санітарно -гігієнічного
стану туристично-рекреаційних об’єктів; формуванні національної свідомості
завдяки відродженню національної культури, народних ремесел та збереженню
і відновленню унікальних історико -культурних та архітектурних пам’яток.
Екологічні функції туристично -рекреаційної сфери полягають у
збереженні належного стану навколишнього природного середовища;
раціональному використанню й охороні природних ресурсів, особливо
невідновних; розробці та реалізації заходів, спрямованих на зменшення рівня
забруднення атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів, збереження
біорізноманіття та природної спадщини, подолання наслідків та недопущення
Економіка природокористування і о хорони довкілля
109
надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру; впровадженні
нових очисних споруд, використанні відновних джерел енергії, розробленні
енергоощадних технологій з метою збереження традиційних природних
ресурсів та ландшафтів; екологічній освіті і вихованню дітей та молоді.
Подальший розвиток туризму і рекреації в Україні та світі неможливий
без створення належних природно -ресурсних, економічних та соціальних умов:
якісного навколишнього природного середовища, раціонального використання
й охорони природних ресурсів, ефективного регулювання економічної
діяльності у сфері туризму, забезпечення соціального захисту і зайнятості
населення. Сталий розвиток туристичної сфери передбачає збалансованість між
елементами екологічно орієнтованої, економічно ефективної та соціально
відповідальної діяльності; дозволяє залучити увес ь комплекс рекреаційних
ресурсів та найбільш ефективно використовувати сукупний виробничий і
соціально-культурний потенціал територій при збереженні екологічного і
культурного різноманіття.
Україна лише стала на шлях сталого розвитку економіки, тому
вітчизняній туристично-рекреаційній сфері притаманні низький рівень розвитку
туристично-рекреаційного комплексу та незначний відсоток туристів – як
внутрішніх, так і закордонних та іноземних (табл.).
Таблиця
Обсяги туризму в Україні за категоріями туристів, 2000–2010 рр.*
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Всього туристів,
тис. осіб 2 014 2 175 2 265 2 857 1 890 1 826 2 207 2 864 3 042 2 290 2 281
У тому числі:
в'їзних 378 416 418 591 436 326 299 372 373 282 336
виїзних 285 271 303 344 442 567 868 336 1 282 914 1 296
внутрішніх 1 351 1 488 1 545 1 922 1 012 932 1 039 2 155 1 387 1 094 649
Кількість
екскурсантів 1 644 1 874 1 992 2 691 1 502 1 705 1 769 2 393 2 406 1 909 1 954
* Джерело: [3].
За даними Держкомстату у 2010 році турис тами стали лише 2,281 млн
українців (5% громадян країни). Динаміка обсягів туристів свідчить про
відсутність довгострокових тенденцій розвитку сфери (2,014 млн осіб у 2000 р.,
2,281 млн – у 2010 р.). Більше того, існує стійка тенденція до скорочення
кількості внутрішніх туристів та збільшення обсягів виїзного туризму: кількість
внутрішніх туристів протягом 2000 –2010 рр. зменшилася з 1,351 млн до
649 тис., а іноземних туристів – з 378 тис. до 336 тис. За зазначений період
обсяги в’їзного (іноземного) та внут рішнього туризму щороку спадали в
середньому на 3,4%. Натомість кількість виїзних (закордонних) туристів зросла
з 285 тис. (2000 р.) до 1,296 млн (2010 р.), а середній темп приросту цього
показника склав 24,2%. Саме завдяки значній кількості виїзних турист ів
довгострокова динаміка загального обсягу туристів має слабку та нестабільну,
але позитивну тенденцію: 2 млн осіб у 2000 р., 2,281 млн осіб – у 2010 р.
(середній темп приросту склав 1,8%). Разом з так само низькими показниками
Економіка природокористування і о хорони довкілля
110
середнього щорічного приросту кількості екскурсантів (1,2% за аналізований
період) це свідчить про відсутність стійких тенденцій розвитку туристично -
рекреаційного комплексу, а також про те, що Україна як місце туризму і
рекреації стає все менш привабливою не лише для іноземних, але і для власних
громадян. Одним з наслідків цього є низькі показники зайнятості у туризмі та
санаторно-курортному лікуванні – 22 тис. та 102 тис. осіб відповідно, що
сукупно є менше 1% зайнятих у вітчизняній економіці (для порівняння
показник зайнятості у світовій туріндустрії складає 8%) [3].
Причина зменшення попиту на послуги вітчизняної туристично -
рекреаційної індустрії криється не лише у їх низькій якості, але й у
несправедливій та невиправданій ціні на такі послуги на фоні загального
зубожіння населення. Обсяги реалізованих туристичних послуг і послуг,
наданих готелями й іншими місцями для тимчасового проживання постійно
зростають: з 2002 р. обсяг послуг готелів та інших підприємств із тимчасового
розміщення збільшився з 790,3 млн до 4,2 млрд грн (на 493% з урахуванням
індексу інфляції), а послуг з організації подорожувань – з 404,4 млн до
3,2 млрд грн (на 728% відповідно). При цьому кількість підприємств готельного
типу, номерів у них та житлова площа номерів зростають неістотно – у
середньому за аналізований період відповідно на 1,2, 1,7 і 3,8% щорічно. Все це
свідчить про відсутність перспектив розширення ринку послуг за умов
збереження існуючої політики управління.
Триває неухильна тенденція до зменшення кількості санаторно -
курортних і оздоровчих закладів, місць у них та чисельності оздоровлених.
Середній щорічний приріст цих показників є від’ємним практично для всіх
типів санаторно-курортних закладів (рис.). Так, починаючи з 1990 року
кількість ліжок у санаторіях та пансіонатах з лікуванням щороку ско рочується
на 0,6%, у санаторіях-профілакторіях – на 6,2%, у будинках і пансіонатах
відпочинку – на 3,3%, на базах та в інших закладах відпочинку – на 1,7%, у
дитячих оздоровчих таборах – на 4,7% [4]. Загалом за цей період кількість
таких закладів зменшилася в середньому на 18%, а кількість ліжок у них – на
30%; середня тривалість перебування у санаторно -курортних і оздоровчих
закладах скоротилася до 13,5 днів, що є значно нижче за норму.
Протягом сезону 2010–2011 рр. було оздоровлено лише 783 тис. дітей аб о
11% від загальної кількості дітей в Україні. Міграція дітей віком до 17 років з
метою оздоровлення у санаторно-курортних і оздоровчих закладах найбільшою
мірою здійснюється до АР Крим (33% від загальної кількості міграцій дітей в
Україні), Донецьку (9%), Запорізьку (5%), Миколаївську (5%), Одеську (10%)
та Херсонську (6%) області [5, c. 5]. Однак основна маса українських дітей
оздоровлюються не на узбережжях морів, а в регіонах свого постійного
проживання незалежно від екологічної ситуації, багатства і рі зноманітності
природних туристичних, рекреаційних ресурсів та розвиненості мережі дитячих
санаторно-курортних та оздоровчих закладів, а на вибір батьками регіону
відпочинку й оздоровлення дітей більшою мірою впливає територіальна
близькість і розвиненість мережі санаторно-курортних і оздоровчих закладів,
аніж багатство природних рекреаційних ресурсів.
Економіка природокористування і о хорони довкілля
111
0,6%
-8,4%
-48,7%
-28,5%
-58,5%
-15,7%
-12,0%
12,9%
-59,7%
-65,5%
С
ан
ат
ор
ії,
па
нс
іо
на
ти
з
лі
ку
ва
нн
ям
С
ан
ат
ор
ії-
пр
оф
іл
ак
то
рі
ї
Б
уд
ин
ки
,
па
нс
іо
на
ти
ві
дп
оч
ин
ку
Б
аз
и,
ін
ш
і
за
кл
ад
и
ві
дп
оч
ин
ку
Д
ит
яч
і
оз
до
ро
вч
і
та
бо
ри
закладів місць, тис.
Рис. Абсолютний приріст кількості санаторно -курортних закладів та місць у них
за період 1990–2010 рр., % [4].
Однією з вагомих причин неефективного викор истання вітчизняного
туристично-рекреаційного потенціалу є критично низький рівень
платоспроможного попиту на туристичні послуги. Як форма дозвілля щорічні
туристичні подорожі з метою відпочинку та оздоровлення є невід‘ємною
ознакою приналежності до середн ього класу. Однак в Україні, згідно з
дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, у 2011 році, як і у
попередньому 2010, переважна більшість громадян (66%) не планувала
відпочивати влітку взагалі. Кількість тих, хто не мав можливості кудись поїхати
минулого літа, склала 23%. 16% збиралися на відпочинок до Карпат, Криму та
інших курортних місць, провести відпустку на дачі або в заміському будинку
планували 6% опитаних, поїхати до родичів у село – 5%. Лише 1% планував
відпочивати за кордоном [6].
Слід зауважити вражаючу різницю між обчисленими за результатами
опитування показниками внутрішнього туризму (7,3 млн осіб, що збиралися
влітку 2011 р. на відпочинок до Карпат, Криму та інших курортних місць) та
даними про обсяги внутрішнього туризму, н аданими Державною службою
статистики (650 тис. українців, що подорожували країною протягом того ж
року). Така значна розбіжність може свідчити про велику частку тіньового
сектору вітчизняної індустрії туризму. Це враження посилює різка
невідповідність числа внутрішніх туристів обсягам зайнятості у вітчизняній
туристично-рекреаційній сфері – 124 тис. працівників або менше 1% зайнятих в
економіці країни.
Аналіз результатів обчислення природоресурсного потенціалу
вітчизняного туристично-рекреаційного комплексу у грошовому вимірі за
Економіка природокористування і о хорони довкілля
112
регіонами та адміністративними районами, зв‘язку цього потенціалу з кількістю
та економічними показниками розташованих і працюючих на його території
санаторно-курортних і оздоровчих закладів, розподілу обсягів закладів
санаторно-курортного лікування за кількістю постійного населення регіонів
свідчать про неузгодженість існуючої системи розміщення та функціонування
санаторно-курортних і оздоровчих закладів з наявними природно -
рекреаційними, трудовими ресурсами та попитом на послуги тур истично-
рекреаційної сфери.
Підсумовуючи огляд стану і тенденцій розвитку індустрії туризму та
сфери санаторно-курортного лікування в Україні, особливо гострими
проблемами слід визнати несправедливе співвідношення ціни та якості
туристичних послуг, правову і соціальну незахищеність туристів та
незадовільний екологічний стан природно -рекреаційних ресурсів.
Необґрунтована монополізація санаторно -курортними закладами
природо-рекреаційних ресурсів порушує гарантоване Конституцією України
право кожного громадянина користуватися природними ресурсами включно з
морськими та річковими узбережжями, перешкоджає розвитку мережі
приватних закладів, нівелює переваги конкурентного середовища та, у
кінцевому підсумку, призводить до зменшення попиту на послуги вітчизняної
туристичної індустрії. Причинами необґрунтовано високої ціни відпочинку й
оздоровлення на вітчизняних курортах у приватних закладах є катастрофічна
бідність місцевого населення через високий рівень безробіття (особливо
сезонного, що призводить до деградації трудового потенціалу), відсутність
інших сфер прикладання праці, негативні демографічні процеси.
Негативним фактором є комплексність проблем туристично -рекреаційної
сфери, які доповнюють необґрунтовано різка територіальна диференціація
господарського використання рекреаційного потенціалу окремих територій, що
призводить до виснаження та деградації природних ресурсів. Так, високий і
стабільний попит на відпочинок на морському узбережжі Чорного моря
спричиняє виснажливий спосіб використання ресурсів Кримськ ого півострова,
де протягом минулого 2011 р. відпочило щонайменше 6,5 млн. чол., і щороку
цей показник зростає в середньому на 16% [7, c. 6]. Виснажливе
природокористування особливо загрожує рекреаційним ресурсам південного
берегу Криму – унікальному за своїми природно-кліматичними властивостями
курорту, який щороку приймає на оздоровлення 55% туристичного потоку
Криму, хоча займає лише 3,4% території півострова. Екологічну ситуацію
погіршують неврегульованість відносин власності та неконтрольованість
приватної підприємницької діяльності з надання туристичних і санаторно -
курортних послуг населенню.
Погіршують перспективи розвитку вітчизняної туристично -рекреаційної
сфери системні соціально-економічні проблеми – низький рівень доходів
домогосподарств [8], руйнація системи соціального туризму як частини
соціального захисту населення та неефективність боротьби з тіньовою
діяльністю у сфері туристичних, екскурсійних, санаторно -курортних і
Економіка природокористування і о хорони довкілля
113
готельних послуг. Розвитку іноземного туризму перешкоджають низький
рівень громадської безпеки, системи охорони здоров‘я та гігієни, ускладненість
візових, митних та прикордонних процедур, незадовільний стан транспортної
інфраструктури, нерозвиненість індустрії гостинності, відсутність єдиної
системи стандартів послуг та ранжува ння санаторно-курортних і готельних
закладів на групи за якістю, комплексністю послуг та ціною.
Наявність та задавненість цих проблем пояснюють, чому згідно зі
щорічними рейтингами конкурентоспроможності країн у сфері туризму
Світового економічного форуму у 2011 році за показником привабливості для
туристів Україна посіла 85 місце (77 у 2010 р.), за показником людського,
культурного та природного потенціалу – 118, а за пріоритетністю туризму для
держави – 130 місце (що підтверджує відсутність національної стратегії
розвитку туристично-рекреаційної сфери, загальнонаціональних інвестиційних
програм та планів розвитку туризму та санаторно-курортної сфери) [9].
Висновки та перспективи подальших досліджень. Розвиток
туристично-рекреаційного комплексу в Україні є неможливим без системних
економічних перетворень: підвищення рівня життя населення, гарантування
прав власності, забезпечення вільної та чесної конкуренції на ринку
туристичних послуг, розвитку супутніх видів економічної діяльності. Власне
туристична індустрія потребує докорінної модернізації та значних
капіталовкладень у розвиток інфраструктури, регламентації процесу надання
туристично-рекреаційних послуг та стимулювання приватної ініціативи. Інше
актуальне завдання для вітчизняної туристично -рекреаційної сфери полягає у
створенні нових та оптимізації мережі існуючих санаторно -курортних і
оздоровчих закладів. У свій час більшість вітчизняних комплексів санаторно -
курортних закладів було створено без належного врахування нерівномірності
розміщення природно-рекреаційних ресурсів. На практиці намагання
максимізувати ренту і екстенсивно збільшувати прибуток від надання
туристичних послуг призводить до перевикористання, виснаження і деградації
природно-рекреаційних ресурсів в одних регіонах та недовикористання ц их
ресурсів в інших. Перспективним напрямом державної політики України у
сфері туризму і рекреації є створення умов для залучення інвестицій у розвиток
туристичної індустрії, інженерно -транспортної та комунальної інфраструктури
села, стимулювання інновацій ної діяльності у сфері надання туристичних
послуг з метою зменшення негативного впливу туристичної діяльності на
довкілля та впровадження принципів сталого природокористування.
Література
1. Un wto tourism highlights . 2011 Edition / Unwto. – Unwto, 2011. – Р. 12.
2. Un wto world tourism barometer / Unwto. – 2012. – № 10. – Р. 10.
3. Туристичні потоки [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики
України. – К.: Держкомстат України, 2011. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
4. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади [Електронний ресурс] / Державний
комітет статистики України. – К.: Держкомстат України, 2011. – Режим доступу:
www.ukrstat.gov.ua.
Економіка природокористування і о хорони довкілля
114
5. Оздоровлення дітей у дитячих з акладах оздоровлення та відпочинку влітку 2010
року / Статистичний бюлетень Держкомстату України. – К.: Держкомстат України,
2010. – 59 с.
6. Як планують відпочивати українці [Електронний ресурс] / Київський
міжнародний інститут соціології – Режим доступу: http://kiis.com.ua/ua/news/view -84.html.
7. Концепция развития сельского туризма в Крыму. – Симф.: Undp Ukraine, 2010. –
85 с.
8. Соціально-економічне становище домогосподарств України у 2010 році (за
даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств). – К.: Держкомстат
України, 2011. – 39 с.
9. Blanke J. The travel & tourism competitiveness report 2011. Beyond the downturn /
J. Blanke, Th. Chiesa. – Geneva: World economic forum, 2011. – 531 c.
УДК 332 (477)
І. О. ІРТИЩЕВА
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова,
Т. В. СТРОЙКО
Миколаївський державний аграрний університет
ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА РИНКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ДЛЯ
ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
DIAGNOSTICS MARKET ECONOMIC INFRASTRUCTURE FOR SUSTAIN
ABLE DEVELOPMENT
У статті досліджено основні проблеми сучасного етапу функціонування суб’єктів
ринкової інфраструктури. Виявлено основні диспропорції та невикористанні можливості з
метою подальшого обґрунтування стратегічних напря мів розвитку ринкової
інфраструктури.
Ключові слова: ринкова інфраструктура, агропродовольча сфера, діагностика,
реалізація.
In the article the basic problems of the modern phase of the business market infrastructure.
The main disparities and untapped opportunities to further study the strategic directions of
development of market infrastructure.
Key words: market infrastructure, agrofood field, diagnosis, implementation.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими
науковими та практичними завданнями . Найбільш важливим елементом
дослідження інфраструктурної складової агропродовольчої сфери є економічна
діагностика стану її ринкової інфраструктури, що являє собою збір, аналіз та
інтерпретацію індикаторів та факторів, які забезпечують сталий розвиток
галузі. Ми вважаємо, що основним завданням такої діагностики повинно стати
виявлення диспропорцій та невикористаних можливостей для подальшого
обґрунтування варіантів стратегії її сталого розвитку.
Аналіз останніх досліджень, в яких започ атковано вирішення
проблем. Важливий внесок у визначення проблем становлення та розвитку
ринкової інфраструктури зробити вітчизняні та зарубіжні вчені: П. Бєлєнький,
В. Бралатан [1], Т. Бронштейн, О. Варченко [2], Б. Данилишин, Г. Калетнік [3],
© І. О. Іртищева, Т. В. Стройко, 2012
www.ukrstat.gov.ua
|