"Нова Колочава" – унікальний краєзнавчий часопис гірського карпатського села
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167068 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | "Нова Колочава" – унікальний краєзнавчий часопис гірського карпатського села / М. Делеган // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 201-203. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167068 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Делеган, М. 2020-03-15T17:31:10Z 2020-03-15T17:31:10Z 2014 "Нова Колочава" – унікальний краєзнавчий часопис гірського карпатського села / М. Делеган // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 201-203. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167068 uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя "Нова Колочава" – унікальний краєзнавчий часопис гірського карпатського села Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
"Нова Колочава" – унікальний краєзнавчий часопис гірського карпатського села |
| spellingShingle |
"Нова Колочава" – унікальний краєзнавчий часопис гірського карпатського села Делеган, М. Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя |
| title_short |
"Нова Колочава" – унікальний краєзнавчий часопис гірського карпатського села |
| title_full |
"Нова Колочава" – унікальний краєзнавчий часопис гірського карпатського села |
| title_fullStr |
"Нова Колочава" – унікальний краєзнавчий часопис гірського карпатського села |
| title_full_unstemmed |
"Нова Колочава" – унікальний краєзнавчий часопис гірського карпатського села |
| title_sort |
"нова колочава" – унікальний краєзнавчий часопис гірського карпатського села |
| author |
Делеган, М. |
| author_facet |
Делеган, М. |
| topic |
Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя |
| topic_facet |
Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167068 |
| citation_txt |
"Нова Колочава" – унікальний краєзнавчий часопис гірського карпатського села / М. Делеган // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 201-203. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT deleganm novakoločavauníkalʹniikraêznavčiičasopisgírsʹkogokarpatsʹkogosela |
| first_indexed |
2025-11-27T08:46:06Z |
| last_indexed |
2025-11-27T08:46:06Z |
| _version_ |
1850806626097823744 |
| fulltext |
Національна спілка
краєзнавців України:
панорама
сучасного життя
201
Михайло Делеган (м. Ужгород)
«Нова Колочава» – унікальний краєзнавчий часопис
гірського карпатського села
Шостий рік радує читачів змістом та
оформленням оригінальна сільська, істинно
краєзнавча газета «Нова Колочава». З виходом
першого номера у січні 2008 року переважна
частина тих, хто ознайомився з ним були впев-
нені у недовгому існуванні сільського часо-
пису, як це сталося із більшістю подібних про-
ектів. Однак плани і дії її засновника, видавця
і головного редактора, депутата Верховної
Ради Укра їни V-VI скликань, члена правлінь
Національної та Закарпатської обласної орга-
нізації Національної спілки краєзнавців
України, реальні та довгоживучі. У програм-
ному зверненні до односельців, як зазначено у
першому номері газети, її засновник пояснив
привід для створення так: «Досліджуючи ар-
хівні матеріали (мається на увазі документи –
М. Д.) я натрапив на підшивку старих газет.
Старе покоління, безсумнівно пам’я тає, що за
радянських часів у Колочаві протягом трьох
років видавали власну газету. Називалася вона
«Вперед». Дуже цікаво було тримати в руках
це раритетне видання і читати новини села
п’ятидесятирічної давності… Мені спало на
думку: «Чому б її не відродити!». Ви тримаєте
в руках перший випуск газети «Нова Ко-
лочава», – писав на першій сторінці часопису
у січні 2008 року Станіслав Михайлович
Аржевітін.
Нова газета творить справжній літопис Ко-
лочави, з номера в номер інформує всіх і кож-
ного про цікаві події в житті села. Творцями і
учасниками важливих та буденних подій є самі
жителі населеного пункту, тому інтерес до їх
викладу без перебільшення – величезний. І, зви-
чайно, переважну частину цікавих подій тво-
рить винахідливий і молодецьки енергійний
та безмежно допитливий сам С. М. Аржевітін і
його команда.
На сторінках газети містяться звернення
голови села (з першого номера), депутатів сіль-
ської ради, представників інтелігенції, активі-
стів до жителів села з приводу необхідності
вирішення актуальних питань і проблем одно-
сельців. До прикладу, через актуальність, у
другому номері газети за березень 2008 року
опубліковано розлоге інтерв’ю з тодішнім сіль-
ським головою Ю. П. Хлантою. У інтерв’ю
йдеться про болючі проблеми – газифікацію
села, будівництво і ремонт доріг, відновлення
зруйнованого у присілку Сухар моста, поліп-
шення медичного обслуговування, нестачу ди-
тячих садків, культурне життя села, розвиток
сільського туризму, ліквідацію сміття та інших
відходів процесу життєдіяльності населення.
Помітне місце газета приділяє спогадам ке-
рівників і працівників різних установ, що діяли
і діють на території великого села (раніше –
селище). Сповна реалізовано декларовану іні-
ціатором створення газети обіцянку про те, що
на сторінках газети читачі знайдуть публікації
про видатних колочавців та інтерв’ю із зна-
ними сучасниками, статті щодо удосконалення
організації громадського життя і побуту, поліп-
шення умов праці, проведення актуальних
свят, фестивалів та інших масових заходів на
основі вікових традицій і з метою їх віднов-
лення, поширення серед молоді та розвитку і
подальшого удосконалення.
В газеті друкуються статті і повідомлення
рядових жителів села, у яких вони діляться роз-
думами, пропонують варіанти вирішення за-
гально значимих проблем і питань. Газета,
в стилі новітніх вимог європейських і загально-
цивілізаційних норм вдало служить форму-
ванню громадянського суспільства у великому
гірськокарпатському селі. Вона формує у гро-
мадян вміння осмислювати питання громади
колективно і з врахуванням думок особистостей,
враховувати перспективні потреби колочав ців.
Тут автор проекту, на наше переконання, що
ґрунтується на багаторічних спостереженнях та
спілкування з колочавцями, перевершив за-
вдання, які ставив перед газетою, плануючи її
життєвий поступ. Саме така діяльність вихо-
ванця гірського села природньо проникає в
серця і душі жителів села, робить на них циві-
лізаційно благородний вплив і має вагоме сус-
пільне значення.
Як відомо, нинішні умови призвели до масо-
вого виїзду українців і, зокрема закарпатців, на-
самперед жителів гірських районів, на заробітки
за кордон. Через це, як і передбачалося, часопис
став дуже популярним серед означеної категорії
населення. Повертаючись додому, заробітчани
беруть підшивку газети «Нова Колочава» і з не-
прихованою цікавістю знайомляться із подіями
і явищами, що відбулися у рідному селі у період
їх перебування за межами України. А нерідко
газети передаються і за кордон…
Велику частину газети займає ретроспек-
тивна інформація (майже кожен другий номер).
У цьому плані, очевидно, їй немає рівних в
Україні. Особливо цінною і важливою є велика
за обсягом ретроспективна інформація, що
ґрунтується на історичних першоджерелах – на-
самперед документах Державного архіву Закар-
патської області, а також архівів Управління
Служби безпеки України в Закарпатській обла-
сті, архівного відділу Міжгірської районної
державної адміністрації та відомчих архівів.
Хоча, на нашу думку, було цікаво та важливо
зазначати осіб, які сприяли у пошуках окремих
документів чи матеріалів. А ще важливіше –
вказувати конкретні архівні першоджерела, що
значно підвищило б наукову цінність видання.
Хо ча, закономірно, видавець не ставить перед
газетою завдання дотримуватися наукових
принципів.
Лютневий 2013 року номер газети майже
цілком присвячений Теребле-Ріцькій гідроелек-
тростанції – дев’ять сторінок із дванадцяти.
В номері ви знайдете і план електрифікації За-
карпаття, і угорські та чеські креслення (про-
екти) гідроелектростанції, процес будівництва
ГЕС 1949-1956 рр., плани виселення жителів
села Вільшани і присілку Мерешор, цікаву ін-
формацію про будівниц тво греблі, монтаж
трубопроводу, прокладання тунелю, монтаж
турбін, формування водосховища ГЕС, вве-
дення в експлуатацію гідроелектростанції. На
шпальтах газети вміщено спогади учасників та
свідків спорудження Теребле-Ріцької гідроелек-
тростанції – тесляра і каменяра Петра Івановича
Драча, робітника колочавської міні-гідроелек-
тростанції Андрія Васильовича Павлюка, вчи-
тельки Вільшанської школи Анастасії Іванівни
Савинець-Красношапки, вчительки Колочава-
Лазівської восьмирічної школи Любові Дмит-
рівни Аржевітіної (Дринь) (мами С. М. Аржеві-
тіна), тогочасного учня Колочавської середньої
школи Василя Михайловича Дербака і лісника
1’2014Михайло Делеган К Р А Є З Н А В С Т В О
202
Буштинського лісокомбінату Юрія Васильовича
Маркуся. Про кожного із тих, чиї спогади помі-
щені у номері, поруч подано коротку біогра-
фічну довідку і фото.
Цікаво, що С. М. Аржевітін тут активно і ши-
роко використав унікальні фотографії фотоко-
респондента В. Ю. Чмиря, колекцію якого він
практично врятував від загибелі, викупивши її.
Таких фотографій спорудження Теребле-Ріцької
ГЕС більше не існує.
Постійно привертає увагу читачів рубрика
«Видатні колочавці», яка розповідає про життя
і діяльність найвідоміших односельчан. Одному
з перших у цій рубриці були присвячені мате-
ріали уродженцю Колочави Івану Лугошу, який
у далекому 1747 році підготував рукопис
«Перло драгоценноє. Житіє святих». Мало хто
із старожилів пам’ятав про зазначену особу та
її творіння. А молодь за І. Лугоша до публікації
про нього газети нічого не знала взагалі. За-
значимо, що згодом С. М. Аржевітін встановив
пам’ятник Івану Лугошу біля старовинної Свя-
тодухівської церкви при в’їзді в Колочаву. Нині
усі школярі – від мала до велика добре знають,
хто такий їхній земляк Іван Лугош і чим він про-
славився. Активно поширює газета ретроспек-
тивну архівну інформацію щодо родоводів жи-
телів Колочави. Отже, газета вдало формує
думку щодо необхідності пізнання історичного
минулого своєї родини, свого села, свого краю,
уміння цінити і шанувати творіння батьків, дідів
та прадідів і на цій реалістичній основі осми-
слювати основи будівництва доброго майбутнь-
ого наступних поколінь нескорених горян. До
прикладу, вдало відроджено щорічне святку-
вання Дня села. Нинішнього року започатковано
вперше в Україні фестиваль ріплянки, про що з
цікавістю дізналася і вся Україна (див. Делеган
Михайло. Краєзнавці Закарпаття започаткували
фестиваль «Колочавська ріплянка». «Краєзнав-
ство», 2013. – № 3. С. 182-185).
Важливо також зазначити, що газета ста-
більно виходить у кольоровому варіанті. Ство-
рено електронний варіант газети, що дає мож-
ливість знайомитися з її змістом на відстані.
У світ вийшло 25 номерів газети. На виході чер-
гові номери.
На початку сьомого року виходу часопису
побажаємо йому довгого творчого, просвітниць-
кого життя і посильного вкладу у подальший
розвиток оповитого легендами гірського закар-
патського села.
203
Михайло Косило (м. Івано-Франківськ)
«Руська трійця» на п’єдесталі
Сьогодні нам особливо рельєфно бачиться та
велика роль, яку відіграли зачинателі націо-
нально-культурного відродження у Галичині
для формування національної свідомості та єд-
ності українського народу. Заснуванням народо-
знавчо-літературного гуртка «Руська трійця» та
виданням першого на Західноукраїнських зем-
лях україномовного альманаху «Русалка Дніст-
ровая» Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та
Яків Головацький в умовах іноземного пану-
вання зважилися на революційну подвижницьку
справу – відродження українства та утвер-
дження української слов’янської писемності.
Підготовка до ювілейних святкувань у 2011
році 200-річчя від дня народження Маркіяна
Шашкевича, Івана Вагилевича, проведення на
всеукраїнському рівні урочистих заходів, зо-
крема, ХІІ наукової історико-краєзнавчої конфе-
ренції, дозволили осмислити велич західноук-
раїнських інтелектуалів та провести обмін
думок щодо вшанування пам’яті знаних просві-
тителів.
Ініціаторами побудови скульптурного порт-
рета М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головаць-
кого стала Івано-Франківська обласна організа-
ція Національної спілки краєзнавців України
(ідея знаного краєзнавця Богдана Михайловича
Гавриліва). Наміри краєзнавців підтримали
письменники, журналісти та обласна організа-
ція Українського товариства охорони пам’яток
історії та культури. Перший в Україні пам’ятник
засновникам українського літературно-крає-
знавчого гуртка «Руська трійця» (1833 р.) – за-
чинателям українського національного відрод-
ження в Галичині, авторам альманаху «Русалка
Дністровая» – першої книги українською мовою
|