"Руська трійця" на п'єдесталі
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167069 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | "Руська трійця" на п'єдесталі / М. Косило // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 203-205. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167069 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1670692025-02-09T14:47:16Z "Руська трійця" на п'єдесталі Косило, М. Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя 2014 Article "Руська трійця" на п'єдесталі / М. Косило // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 203-205. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167069 uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя |
| spellingShingle |
Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя Косило, М. "Руська трійця" на п'єдесталі Краєзнавство |
| format |
Article |
| author |
Косило, М. |
| author_facet |
Косило, М. |
| author_sort |
Косило, М. |
| title |
"Руська трійця" на п'єдесталі |
| title_short |
"Руська трійця" на п'єдесталі |
| title_full |
"Руська трійця" на п'єдесталі |
| title_fullStr |
"Руська трійця" на п'єдесталі |
| title_full_unstemmed |
"Руська трійця" на п'єдесталі |
| title_sort |
"руська трійця" на п'єдесталі |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167069 |
| citation_txt |
"Руська трійця" на п'єдесталі / М. Косило // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 203-205. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT kosilom rusʹkatríjcânapêdestalí |
| first_indexed |
2025-11-27T00:46:50Z |
| last_indexed |
2025-11-27T00:46:50Z |
| _version_ |
1849902407108001792 |
| fulltext |
Буштинського лісокомбінату Юрія Васильовича
Маркуся. Про кожного із тих, чиї спогади помі-
щені у номері, поруч подано коротку біогра-
фічну довідку і фото.
Цікаво, що С. М. Аржевітін тут активно і ши-
роко використав унікальні фотографії фотоко-
респондента В. Ю. Чмиря, колекцію якого він
практично врятував від загибелі, викупивши її.
Таких фотографій спорудження Теребле-Ріцької
ГЕС більше не існує.
Постійно привертає увагу читачів рубрика
«Видатні колочавці», яка розповідає про життя
і діяльність найвідоміших односельчан. Одному
з перших у цій рубриці були присвячені мате-
ріали уродженцю Колочави Івану Лугошу, який
у далекому 1747 році підготував рукопис
«Перло драгоценноє. Житіє святих». Мало хто
із старожилів пам’ятав про зазначену особу та
її творіння. А молодь за І. Лугоша до публікації
про нього газети нічого не знала взагалі. За-
значимо, що згодом С. М. Аржевітін встановив
пам’ятник Івану Лугошу біля старовинної Свя-
тодухівської церкви при в’їзді в Колочаву. Нині
усі школярі – від мала до велика добре знають,
хто такий їхній земляк Іван Лугош і чим він про-
славився. Активно поширює газета ретроспек-
тивну архівну інформацію щодо родоводів жи-
телів Колочави. Отже, газета вдало формує
думку щодо необхідності пізнання історичного
минулого своєї родини, свого села, свого краю,
уміння цінити і шанувати творіння батьків, дідів
та прадідів і на цій реалістичній основі осми-
слювати основи будівництва доброго майбутнь-
ого наступних поколінь нескорених горян. До
прикладу, вдало відроджено щорічне святку-
вання Дня села. Нинішнього року започатковано
вперше в Україні фестиваль ріплянки, про що з
цікавістю дізналася і вся Україна (див. Делеган
Михайло. Краєзнавці Закарпаття започаткували
фестиваль «Колочавська ріплянка». «Краєзнав-
ство», 2013. – № 3. С. 182-185).
Важливо також зазначити, що газета ста-
більно виходить у кольоровому варіанті. Ство-
рено електронний варіант газети, що дає мож-
ливість знайомитися з її змістом на відстані.
У світ вийшло 25 номерів газети. На виході чер-
гові номери.
На початку сьомого року виходу часопису
побажаємо йому довгого творчого, просвітниць-
кого життя і посильного вкладу у подальший
розвиток оповитого легендами гірського закар-
патського села.
203
Михайло Косило (м. Івано-Франківськ)
«Руська трійця» на п’єдесталі
Сьогодні нам особливо рельєфно бачиться та
велика роль, яку відіграли зачинателі націо-
нально-культурного відродження у Галичині
для формування національної свідомості та єд-
ності українського народу. Заснуванням народо-
знавчо-літературного гуртка «Руська трійця» та
виданням першого на Західноукраїнських зем-
лях україномовного альманаху «Русалка Дніст-
ровая» Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та
Яків Головацький в умовах іноземного пану-
вання зважилися на революційну подвижницьку
справу – відродження українства та утвер-
дження української слов’янської писемності.
Підготовка до ювілейних святкувань у 2011
році 200-річчя від дня народження Маркіяна
Шашкевича, Івана Вагилевича, проведення на
всеукраїнському рівні урочистих заходів, зо-
крема, ХІІ наукової історико-краєзнавчої конфе-
ренції, дозволили осмислити велич західноук-
раїнських інтелектуалів та провести обмін
думок щодо вшанування пам’яті знаних просві-
тителів.
Ініціаторами побудови скульптурного порт-
рета М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головаць-
кого стала Івано-Франківська обласна організа-
ція Національної спілки краєзнавців України
(ідея знаного краєзнавця Богдана Михайловича
Гавриліва). Наміри краєзнавців підтримали
письменники, журналісти та обласна організа-
ція Українського товариства охорони пам’яток
історії та культури. Перший в Україні пам’ятник
засновникам українського літературно-крає-
знавчого гуртка «Руська трійця» (1833 р.) – за-
чинателям українського національного відрод-
ження в Галичині, авторам альманаху «Русалка
Дністровая» – першої книги українською мовою
на західноукраїнських землях (1837 р.) мав
постати в центрі Івано-Франківська неподалік
корпусу Станіславської гімназії (тепер морфо-
логічний корпус Національного медичного уні-
верситету) де навчався І.Вагилевич, уродженець
с. Ясень, що на Івано-Франківщині.
Пам’ятник «Руській трійці» мав бути збудо-
ваний на народні кошти без жодної копійки із
бюджету, оскільки міська влада відмовилася
фінансувати цей проект. Івано-Франківські
обласні організації Національних спілок крає-
знавців, письменників, обласна організація
Українського товариства охорони пам’яток істо-
рії та культури у червні 2012 р. оголосили істо-
рико-патріотичну акцію на Прикарпатті по збору
коштів під гаслом: «Збудуємо методом народної
будови пам’ятник «Руській трійці» в Івано-
Франківську – зачинателям українського націо-
нального відродження в Галичині, авторам аль-
манаху «Русалка Дністровая» – першої книги
українською мовою на західноукраїнських зем-
лях о. Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича
та Якова Головацького».
Це звернення знайшло підтримку широкої
громадськості. На рахунок благодійного фонду
надійшли кошти від 460 колективів, організа-
цій та індивідуальних благодійників. Всього –
більше 20 тис. доброчинців на теренах області,
України та зарубіжжя відгукнулися своєю ки-
шенею та пожертвували понад 180 тис. грн.
У журналі «Краєзнавець Прикарпаття» було
розпочато публікацію списку грошових пожерт-
вувань від колективів та прізвища індивідуаль-
них благодійників, а за підсумками акції плану-
валася видати брошуру з історії створення
памятника та переліком всіх благодійників.
Від початку акції до встановлення пам’ят-
ника минуло 550 днів щоденної копіткої праці
десятків активістів, зусиль сотень і тисяч па-
тріотів, котрі як навчав Андрей Шептицький
«Не потоком умних і галасливих фраз, а тихою,
невтомною працею люблять Україну».
І ось настав довгоочікуваний день. 31 груд -
ня 2013 року (ювілейний рік заснування літе-
ратурно-краєзнавчого гуртка «Руська трійця»)
біля накритого білим полотнищем пам’ятника
у центрі Івано-Франківська зібралися сотні
краєзнавців, письменників, учителів, лікарів,
службовців, представників духовенства міста,
області, земляки І.Вагилевича з Рожнятів-
щини, М.Шашкевича, Я.Головацького зі Львів-
щини.
Урочистості розпочалися співом державного
славеня «Ще не вмерла Україна» та духовного
гімну України «Боже великий, єдиний», під
звуки яких з’явилася, з під білих шат, велична
скульптурна композиція – «Руська трійця». Це-
ремонію освячення пам’ятника представниками
трьох гілок української церкви розпочав архіє-
пископ і митрополит Івано-Франківський Укра-
їнської греко-католицької церкви Володимир.
У своєму слові до громади Високопреосвящен-
ний владика наголосив: «Сьогодні, коли ми по-
свячуємо цей пам’ятник, можемо собі завдати
таке питання: «Чому для таких світлих людей
ми не мали пам’ятника по сьогоднішній день?»
І всі розуміючи скажемо, що були такі часи, що
не хотіли, щоби ми могли мати свою історію,
вчитися правди, для своїх дітей творити добро.
Тільки ми це можемо робити, коли маємо вільну
незалежну Батьківщину – Україну, пошанувати
тих людей – «світочів», які гуртували наш укра-
їнський народ, нагадували їм, що народ має
1’2014Михайло Косило К Р А Є З Н А В С Т В О
204
свою давню велику історію і заслуговує мати
рідну мову, і мати вільну незалежну Батьків-
щину – Україну».
Обов’язки модератора урочистостей було
доручено голові обласної організації Націо-
нальної спілки краєзнавців України Косилу
Михайлу Юрійовичу. До слова запрошувалися
краєзнавці, письменники, освітяни, зокрема
заступник Івано-Франківського міського го-
лови Верес Михайло Йосипович, заступник го-
лови Івано-Франківської облдержадміністрації
Болюк Зінаїда Андріївна, генеральний дирек-
тор ОТБ «Галичина», голова постійної комісії
обласної ради Бабій Ольга Михайлівна, голова
обласної організації Українського товариства
охорони пам’яток історії та культури Тимків
Василь Миколайович, академік, доктор філоло -
гічних наук, професор Національного медич-
ного університету Качкан Володимир Ата назі -
йович, голова обласної організації Наці ональної
спілки письменників Баран Євген Михайло-
вич, лауреат державної премії ім. Т.Шевченка,
перший лауреат премії «Русалка Дністровая»
Пушик Степан Григорович, Заслужений пра-
цівник культури України, Почесний громадя-
нин м. Івано-Франківська Гаврилів Богдан
Михайлович, член Національних спілок краєз-
навців, письменників, журналістів з Дрогобича
Роман Пастух, поет з Долини Роман Любко та
правнук Івана Вагилевича – Іван Дем’янович
Вагилевич.
Після завершення церемонії урочистого від-
криття усі учасники акції фотографувалися біля
пам’ятника, який став окрасою міста та викли-
кає приязне відношення його мешканців. А мо-
лодь має нове місце-символ для зустрічей, по-
дружні пари роблять на згадку свої світлини
біля Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича,
Якова Головацького з вірою і надією на світлу
долю.
«Руська трійця» на п’єдесталі
205
|