Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог

Стаття присвячена відомому вченому, досліднику історії міст і сіл України, організатору науки, одному з засновників сучасного краєзнавчого руху на Придніпров'ї....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Кочергін, І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2014
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	Краєзнавство в особах
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167085
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог / І. Кочергін // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 69-75. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167085
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1670852025-02-09T13:53:14Z Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог Швидько Анна Кириловна: историк, краевед, педагог Shvidko Ganna Kirilivna: historian, regional studies researcher, teacher Кочергін, І. Краєзнавство в особах Стаття присвячена відомому вченому, досліднику історії міст і сіл України, організатору науки, одному з засновників сучасного краєзнавчого руху на Придніпров'ї. Статья посвящена известному ученому, исследователю истории городов и сел Украины, организатору науки, одному из основателей современного краеведческого движения на Приднепровье. This article is devoted to famous scientist, the history of Ukraine’s towns and villages researcher, science organizer, one of the founder of modern regional studies movement in Prydniprovya. 2014 Article Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог / І. Кочергін // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 69-75. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167085 908(477): 929 Швидько uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Краєзнавство в особах Краєзнавство в особах
spellingShingle	Краєзнавство в особах Краєзнавство в особах Кочергін, І. Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог Краєзнавство
description	Стаття присвячена відомому вченому, досліднику історії міст і сіл України, організатору науки, одному з засновників сучасного краєзнавчого руху на Придніпров'ї.
format	Article
author	Кочергін, І.
author_facet	Кочергін, І.
author_sort	Кочергін, І.
title	Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог
title_short	Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог
title_full	Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог
title_fullStr	Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог
title_full_unstemmed	Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог
title_sort	швидько ганна кирилівна: історик, краєзнавець, педагог
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Краєзнавство в особах
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167085
citation_txt	Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог / І. Кочергін // Краєзнавство. — 2014. — № 1. — С. 69-75. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT kočergíní švidʹkogannakirilívnaístorikkraêznavecʹpedagog AT kočergíní švidʹkoannakirilovnaistorikkraevedpedagog AT kočergíní shvidkogannakirilivnahistorianregionalstudiesresearcherteacher
first_indexed	2025-11-26T13:27:34Z
last_indexed	2025-11-26T13:27:34Z
_version_	1849859672531533824
fulltext	69 УДК 908(477): 929 Швидько Ігор Кочергін (м. Дніпропетровськ) Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог Стаття присвячена відомому вченому, досліднику історії міст і сіл України, організатору науки, одному з засновників сучасного краєзнавчого руху на Придніпров’ї. Ключові слова: Ганна Кирилівна Швидько, краєзнавство, Придніпров’я. Відновлення краєзнавчого руху на Придніп- ров’ї на сучасному етапі прямо пов’язане з про- цесами лібералізації і демократизації суспіль- ства в Україні у кінці 1980-х початку 1990-х рр., а також здобуттям державної незалежності. Ці процеси підштовхнули громад- ськість області до відновлення історичної пам’яті, в першу чергу через просвітницьку ро- боту. З’являються перші публіка- ції (у пресі і окремими видан- нями) про напівзабутих людей та маловідомі події, проводяться конференції, організуються клу - би, кафедри і товариства, які по- чали активно діяти в галузі кра- єзнавства. На думку професора С. І. Світленка «суттєвим чинни- ком пожвавлення історико-крає - знавчих досліджень стала реалі- зація цілої низки соціально- значущих наукових та науково- популярних історико-краєзнавчих проектів за- гальнонаціонального, обласного, міського та університетського масштабів, які здійснювалися значною мірою силами університетських істо- риків, архівістів, музеєзнавців та краєзнавців» [6, с. 386]. Серед тих, хто в останні 25 років мав безпосередній вплив на становлення краєзнав- чих досліджень, є професор Ганна Кирилівна Швидько. Г. К. Швидько народилась 1 травня 1944 р. в родині колгоспників Кирила та Горпини Швидь- ків в невеличкому селі Бажани, що в Петропав- лівському районі Дніпропетровської області. Село виникло на початку ХХ ст. в часи Столи- пінської аграрної реформи неподалік давнього козацького займища Дмитрівки [32, с.7, 8]. Ди- тинство Ганни Швидько минуло у важких умо- вах: голод 1947 р., тяжка праця матері-одиначки (чоловік загинув на війні) в колгоспі аби прого- дувати трьох дітей, експерименти М. С. Хру- щова в сільському господарстві, які сильно вдарили по селянинові. Вже з 4-го класу маленька Ганна допомагала матері заробляти трудодні в колгоспі. З 7-го класу, як згадує сама Ганна Кирилівна, в колгоспі працювали всі діти, незалежно від заможності чи бідності [32, с.30, 31]. Попри не вповні сприятливі матеріальні умови та необхід- ність працювати з раннього ди- тинства, Ганна Кирилівна мала сильну жагу до знань. Свій шлях «в науку» вона почала в початко- вій школі рідного села Бажани, потім була Олефірівська* семи- річка, а згодом і десятирічка в Дмитрівці. Після закінчення середньої школи Г. К. Швидько залишилась працювати в кол- госпі, але бажання здобути вищу освіту пере- могло. У 1963 р. вона спробувала вступити до Харківського авіаційного інституту, але через хворобу ця спроба була не вдалою [32, с. 39]. Потім ще 4 роки сільського життя, в якому були вечірня школа в Олефірівці, аматорські теат- ральні постановки та багато іншого. Лише у 1967 р. вдалося вступити на історико-філологіч- ний (з 1971 р. історичний) факультет Дніпропет- ровського державного університету (далі – ДДУ). З першого курсу молода студентка окрім на- вчання, поринає в громадське життя універси- тету. Спочатку її обирають головою студентської ради, наприкінці першого курсу вона стає чле- ном профкому, а згодом і парткому універси- тету*. Поруч з навчанням та виконанням різних громадських обов’язків, Ганна Швидько почала займатися науковою роботою. Поштовхом стала Швидько Ганна Кирилівна Олефірівка – село неподалік с. Бажани. ** У період роботи в колгоспі Г. К. Швидько за наполяганням парторга стала кандидатом в члени КПРС. літня археологічна практика 1968 р., яка прохо- дила в Кам’янці-Подільському. В тому році археологічна експедиція діяла під керівництвом відомого архітектора-реставратора Є. М. Пламе- ницької (1927-1994), яка здійснила десятки про- ектів реставрацій пам’яток України. З 1970 р. Г. К. Швидько стала постійним учасником архе о логічних розкопок, увійшовши до складу Археологічної експедиції ДДУ, якою керує І. Ф. Ковальова [8, с. 24]. Під час роботи в екс- педиції Ганні Кирилівні пощастило познайоми- тися з багатьма відомими істориками: Д. Я. Теле - гіним (1919-2011), О. М. Апанович (1919-2000) та Ф. П. Шевченком (1914-1996), які зіграли помітну роль в становленні її як науковця. Ф. П. Шевченко через багато років виступив опонентом під час зихисту докторської дисерта- ції [32, с. 50]. О. М. Апанович підтримала праг- нення Ганни Кирилівни займатися науковими дослідженнями, давши рекомендацію фахівцю з історії міст України XVII ст. О. С. Компан (1916- 1986) [10, с. 7]. Важливою сторінкою студентського життя сама Г. К. Швидько вважає перебування в сту- дентському будівельному загоні в містечку Урай, що в Тюменській області (Російська Федерація) влітку 1970 року. Тут була не лише молодіжна романтика, а швидше можливість заробити на життя [32, с. 47-48]. Ганна Кирилівна з юності звикла розраховувати на власні сили. Маленька стипендія, перебування в чужому місті, а го- ловне відсутність батьківської підтримки під- штовхували до пошуку додаткових заробітків. До слова, однією з причин участі (щоправда, не найважливішою) в археологічних експедиціях стала можливість заробити на одяг та взуття. Поєднання корисного з приємним дозволило Г. К. Швидько успішно закінчити університет та продовжити свої наукові пошуки. 12 червня 1972 р. Ганна Швидько блискуче захищає дипломну роботу на тему: «Соціально- економічний розвиток міста Кам’янця-Поділь- ського у XVI-XVIII ст.» [9, с.19]. В тому ж році вона вступає до аспірантури на кафедру історії СРСР та УРСР. Керівником з написання канди- датської дисертації погодилась стати О. С. Ком- пан. Подолавши багато перепон, Г. К. Швидько, здавалось стала на обраний шлях, однак доля знову вирішила її випробувати. 1972 рік в Україні був позначений початком нового витку політичних репресій. До влади в Києві на зміну П. Ю. Шелесту прийшов лояль- ний до Москви В. В. Щербицький, який разом з секретарем ЦК КПУ з ідеології В.Ю. Маланчу- ком розгорнули боротьбу проти «націоналістич- ної діяльності та пропаганди» на теренах УРСР. Однією з тих, хто потрапив під удар була й історик О. С. Компан. Наказом по Інституту історії АН УРСР від 12 вересня 1972 року її було звільнено з роботи «за пропаганду буржуазно-націоналіс- тичних ідей і дружні взаємини з репресованими дисидентами» [1, с. 333]. Такий поворот подій зробив не можливою підготовку дисертації під керівництвом київського історика. В цій склад- ній ситуації на допомогу прийшов засновник сучасної джерелознавчої наукової школи Укра - їни М. П. Ковальський (1929-2006), який пого- дився стати науковим керівником кандидатської дисертації. Г. К. Швидько стає аспіранткою новоствореної кафедри історіографії та джере- лознавства ДДУ. У 1973 р. вона стала членом парткому ДДУ, через що змушена була перейти на заочну форму навчання в аспірантурі. Гро- мадські обов’язки відбирали багато часу, який був потрібен для підготовки дисертації. Аби приділяти більше уваги науці, Г. К. Швидько скористалась вакансією, що відкрилась на ка- федрі істо рії СРСР та УРСР, обійнявши восени 1975 р. посаду старшого викладача. Нарешті, 22 лютого 1980 р. в Інституті істо- рії АН УРСР Г.К. Швидько захистила кандидат- ську дисертацію на тему «Радянська історіог- рафія соціально-економічного розвитку міст України у XVI-XVIII ст.». Захист викликав інтерес науковців Інституту, оскільки дисертан- тка не побоялась посилатися в своїй роботі на опальних у той час О.М. Апанович та О.С. Ком- пан [10 с. 8]. 1’2014Ігор Кочергін К Р А Є З Н А В С Т В О 70 Члени краєзнавчого клубу «Ріднокрай» в Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці У житті Ганни Кирилівни почався новий дуже продуктивний, в сенсі наукових здобутків, етап. Чи не щороку, протягом 1979-1988 рр. ви- ходять друком дослідження, які торкалися соці- ально-економічної історії України XVI-XVIII ст. [20, 21, 22, 24, 25, 26, 30]. Хоча публікації, через існуючий на той час порядок, випускалися під грифом «навчальний посібник» – всі вони були повноцінними науковими дослідженнями. Також Ганна Кирилівна щорічно друкувала десятки на- укових і публіцистичних статей, брала участь у всесоюзних наукових конференціях. Поруч з плідною науковою діяльністю, Г. К. Швидько проводила активну громадську роботу. У 1980 р. вона взяла на себе обов’язки керівника Дніпро- петровської підсекції Української секції Науко- вої Ради з історіографії АН СРСР. Протягом 1981-1987 рр. виконувала обов’язки вченого сек- ретаря Вченої ради ДДУ [10, с. 9]. Попри велику кількість громадських дору- чень, Ганна Кирилівна знаходила час для роботи в архівних зібраннях Москви, Києва та інших центрів, готуючи докторську дисертацію. Захист докторської дисертації відбувся 25 грудня 1987 р. в Інституті історії АН УРСР [18, с. 126]. Тема дисертації «Джерела з соціально-економіч- ної історії міст Лівобережної України другої по- ловини XVII – першої половини XVIII ст.» була підготовлена цілком у руслі джерелознавчої школи М. П. Ковальського і стала суттєвим внес- ком у розробку теорії джерелознавства. Значу- щості захисту надавав той факт, що провідною установою по докторській дисертації виступила кафедра історіографії та джерелознавства Мос- ковського державного університету ім. М. В. Ло- моносова. Через рік після захисту Г. К. Швидько обійняла посаду професора кафедри історії СРСР та УРСР, а у 1990 р. їй було присвоєне вчене звання професора. Ім’я вченого-історика Г. К. Швидько на зламі 1980-1990-х рр. стало відомим не лише в Ук- раїні, але й поза її межами. Наслідком цього стало кілька міжнародних відряджень наукового характеру. Влітку 1991 р. її разом з іншими відо- мими українськими вченими (О. М. Апанович, В. А. Брехуненко, М. Г. Жулинський, П. С. Со- хань) запросили до участі в черговому франко- українському колоквіумі, які традиційно прово- дилися у Сорбонні. 6 серпня 1991 р. вона виступила на 5-му міжнародному франко-укра - їн ському колоквіумі «Козаки України» з допо- віддю про кошового отамана Костя Гордієнка [11, с. 708, 710]. Влітку 1992 р. Г. К. Швидько прочитала курс лекцій з історії Української ко- зацької держави в Українському вільному уні- верситеті у Мюнхені. У 1993 р. взяла участь у міжнародному науковому семінарі «Освіта і наука в Україні» в Іллінойському університеті (США) [10, с. 16]. Рубіж 1980-1990-х рр. був переломним не лише в житті Г.К. Швидько, але й всієї країни. Процес «Перебудови», який тривав тоді в країні розширив свободу творчості та активізував сус- пільно-політичні та національно-культурні рухи. На історичному факультеті ДДУ було піднято питання про відкриття кафедри історії України. Питання було вирішене позитивно. Наказом рек- тора університету № 500 від 5 травня 1989 р. «Про відкриття кафедри історії України» на іс- торичному факультеті був створений новий під- розділ. Завідувачем кафедри була призначена професор Г. К. Швидько. Окрім завідувача до складу кафедри увійшли В. І. Костенко, О. Ф. Ні- кілєв, Ю. А. Мицик, О. І. Журба, Г. М. Виногра- дов [29, с.129, 131]. Поява кафедри історії України свідчила про початок українізації навчально-виховного Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог 71 Швидько Г. К. веде засідання історико- краєзнавчого студентського клубу «Грані» в Національному гірничому університеті У 1920-х – початку 1930-х рр. в Дніпропетровському державному університеті, який тоді називався Інститут народної освіти, існувала кафедра історії України, яку очолював Д. І. Яворницький. На початку 1930-х рр. кафедра була ліквідована. процесу у вищій школі. Також вона стала одним з чинників розгортання краєзнавчого руху на Дніпропетровщині. Викладачі кафедри активно публікували в місцевій пресі (газети «Дніпров- ська правда», «Дніпро вечірній» та інші) мате- ріали краєзнавчого характеру та видали кілька книжок з історії запорозького козацтва [12-14]. За рік до створення кафедри зусиллями істо- риків історичного факультету, правління облас- ної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також співробіт- ників історичному музею ім. Д. І. Яворницько - го у квітні 1988 р. відбулась перша конференція, яка була присвячена історичному краєзнавству [23; 27, с. 128]. На конференції були представ- лені десятки доповідей з історії Придніпров’я, які потім увійшли до окремої збірки, виданої у 1990 р. [5]. Паралельно з історичним факультетом роз- гортається краєзнавча робота на базі Дніпропет- ровської обласної наукової бібліотеки. У 1989 р. тут був створений відділ краєзнавчої літератури та бібліографії. Тоді ж було заплановано органі- зувати у відділі краєзнавчий клуб. Для цього не- обхідно було провести консультації з професій- ними істориками. Керівник відділу Н. М. Титова (нині директор обласної бібліотеки) звернулась по допомогу до Г. К. Швидько. Н. М. Титова сумнівалась тоді чи схоче солідний і маститий вчений займатися справами бібліотечного клубу. Але Ганна Кирилівна не лише погодилась допо- могти, але й дала згоду очолити його роботу [3, с. 85]. Перше засідання краєзнавчого клубу «Рід- нокрай» на тему «Легенди козацьких степів» відбулося 30 жовтня 1990 р. На засіданні окрім Г. К. Швидько виступили вчені-історики ДДУ, відомі на даний час дослідники козаччини Ю. А. Мицик та І. С. Стороженко [2, с. 4]. За більше ніж 20 років роботи клубу, на його засіданнях прозвучали майже двісті доповідей на різні теми: історія запорозького козацтва та його ватажків, про меценатів, громадських дія- чів місцевого та земського самоврядування, діяльність катеринославської «Просвіти», долі репресованих діячів, голодомор, дніпровське лоцманство, архітектуру, визначні пам’ятки краю, проблеми екології та багато інших. Не- рідко матеріали доповідей клубних засідань стають основою солідних праць, монографій, розділів книг, публікуються в журналах та на- укових збірках. Часто розглядаються питання малодосліджені або спірні, які викликають дискусії і полеміку, що стає додатковим приво- дом до поглибленого вивчення сторінок історії краю [3, с. 87]. В своїй роботі клуб «Ріднокрай» спирається на досвід діяльності Катеринославської вченої архівної комісії, яка існувала на початку ХХ ст. і мала значний вплив на розвиток історичного краєзнавства на Придніпров’ї. Тим самим засвід - чувався незнищенний зв’язок поколінь краєзнав- ців області. За прикладом комісії, Г. К. Швидь - ко запропонувала членам клубу підготувати спеціальне видання, на сторінках якого краєз- навці області могли б представляти результати своїх пошуків. Так у 1997 р. на світ з’явився кра- єзнавчий альманах «Січеславщина». Ганна Ки- рилівна стала одним з натхненників альманаху, його науковим редактором і активним співавто- ром [19]. Члени клубу «Ріднокрай» також беруть активну участь в підготовці бібліографічних видань обласної бібліотеки. Одне з них – «Моє Придніпров’я», упорядником якої є керівник краєзнавчого відділу бібліотеки Ірина Станіс- лавівна Голуб, вже більше десяти років форму- ється здебільшого завдяки матеріалам, які на- дають краєзнавці області. Серед активних ав то рів видання незмінно залишається профе- сор Г. К. Швидько. Таким чином, проведення першої обласної краєзнавчої конференції, створення кафедри іс- торії України на історичному факультеті ДДУ, поява краєзнавчого клубу «Ріднокрай», публіка- ція значної кількості краєзнавчих розвідок ство- рило сприятливий ґрунт для організаційного оформлення зусиль дослідників історії При- дніпров’я. Також значний вплив на цей процес мало відновлення у березні 1990 р. Всеукраїн- ської спілки краєзнавців. Тож, у квітні 1991 р. була організована Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської спілки краєзнавців. Головою правління була обрана Ганна Кири- лівна Швидько. Відтоді краєзнавча робота в Дніпропетров- ської області отримала новий імпульс для своєї діяльності. Завдяки зусиллям Г. К. Швидько у 1994 р. здійснено перевидання знакової для історії Дніпропетровщини праці А. Скальков- ського «Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького». У 2000 р. перевидано твір 1’2014Ігор Кочергін К Р А Є З Н А В С Т В О 72 На даний час випущено вже шість номерів альманаху. архієпископа Феодосія (Макаревського) «Мате- ріали до історико-статистичного опису Катери- нославської єпархії», який є своєрідною енцик- лопедією історії міст і сіл Придніпров’я кінця XVIII – початку ХХ ст. Останнє видання було підготовлене тоді, коли Ганна Кирилівна вже працювала професором кафедри українознав- ства і політології (нині історії та політичної теорії) Національної гірничої академії України (нині Національний гірничий університет (далі НГУ). У 1995 р. Г. К. Швидько звільнилась з ДДУ і перейшла працювати до найстарішого в Дні - про пет ровській області вищого навчального за- кладу – Національної гірничої академії України. На переконання завідувача кафедри Віктора Юхимовича Пушкіна з приходом Ганни Кири- лівни значно виріс науковий потенціал, а також відкрилися нові можливості у роботі кафедри [16, с. 7]. Важливою є підтримка ректора НГУ Геннадія Григоровича Півняка, який всіляко сприяє розвиткові гуманітарного напрямку в ос- вітньо-виховному процесі технічного навчаль- ного закладу. Завдяки сприянню Г. Г. Півняка та активної участі Інституту гуманітарних проблем, який очолює В. Ю. Пушкін, на базі НГУ 27-29 ве- ресня 1999 р. відбулась ІХ Всеукраїнська на- укова конференція «Історичне краєзнавство на межі тисячоліть: досвід, проблеми, перспек- тиви». Конференція перетворилась на солідний і представницький форум, в організації якого також взяли участь Всеукраїнська спілка крає - знавців, Інститут історії НАН України, Міністер- ство освіти і науки України, Міністерство куль- тури і мистецтв України, Дніпропетровська обласна державна адміністрація. На конференції працювало сім наукових секцій за різними на- прямками, було виголошено десятки доповідей. Одну з секцій, де обговорювалися проблеми і перспективи розвитку краєзнавства Дніпропет- ровщини, очолила Г.К. Швидько, яка виступила з доповіддю про сучасні умови роботи краєзнав- ців Дніпропетровщини [17, с. 158]. Заслуги Г. К. Швидько, а також В. Ю. Пуш- кіна та ректора Г. Г. Півняка відзначив голова правління ВСК П. Т. Тронько в своєму звіті, який він виголосив на ІІІ з’їзді Всеукраїнської спілки краєзнавців, що відбувся у жовтні 2003 р. [4, с.34] ІХ Всеукраїнська краєзнавча конференція активізувала краєзнавчі дослідження, які стали проводитися на базі НГУ. За активної участі завідувача В. Ю. Пушкіна, Г. К. Швидько та співробітників кафедри історії та політичної тео- рії, Національний гірничий університет посту- пово перетворився на один з осередків краєзнав- чого руху на Придніпров’ї. З 2002 р. тут на базі кафедри історії та політичної теорії щороку від- буваються краєзнавчі конференції, присвячені різним аспектам історичного розвитку Дніпро- петровщини від давнини до сьогодення. Перша конференція відбулась у березні 2002 р. і мала назву «Дослідники Придніпровського краю». З того часу конференція традиційно відбуваєть - ся наприкінці першого місяця весни. Тематика конференцій різноманітна: життя і діяльність видатних особистостей, проблемні питання історії міст і сіл, збереження історико-культур- ної спадщини та інші. Г.К. Швидько є одним з організаторів і неодмінним головуючим всіх конференцій. Конференції стимулювали наукові пошуки в сфері краєзнавства, що в свою чергу вимагало своєчасного і регулярного оприлюднення ре- зультатів цих пошуків. Спочатку краєзнавчі матеріали розміщувалися в «Гуманітарному журналі», який видається силами Інституту гу- манітарних проблем. З 2004 р. Г. К. Швидько за- пропонувала створити нове видання, яке було б повністю присвячене питанням краєзнавчого ха- рактеру. В тому ж році вийшов перший номер наукового збірника «Історія та культура При- дніпров’я. Невідомі та маловідомі сторінки: На- уковий щорічник». На сторінках цього часопису публікуються матеріали просопографічного ха- рактеру, результати археологічних досліджень, історія розвитку міст і сіл Придніпров’я, пи- тання благодійництва та розвитку архітектури, культури, освіти тощо. Хронологічний діапазон досліджень охоплює період від середньовіччя до сьогодення. Окрім організаційної роботи, Г. К. Швидько приділяє чимало уваги навчальному процесу. У 1997 р. вона підготувала підручник з історії України XVI-XVIIІ ст. для учнів 8-го класу. Вихід цього підручника став одним з помітних явищ освітнього життя. Він витримав вже три видання, перекладений російською та угорською мовами. Ним користуються не лише учні шкіл, але й студенти вишів, оскільки в ньому історич- ний процес, на думку доктора історичних наук Т. Ф. Литвинової, почасти представлений наба- гато краще ніж в більшості підручників для вищої школи [10, с. 17-18]. У 1998 р. за авторст - вом Г. К. Швидько вийшов підручник «Історія Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог 73 1. Білокінь С. М. Компан Олена Станіславівна // Довідник з історії України (А-Я): Посібн. для серед. загальноосвіт. навч. закл. / За загал. Ред. І. Підкови, Р. Шуста. 2-е вид. доопр. і доповн. – К.: Генеза, 2001. – С. 332-333. 2. Голуб І. С. Клуб «Ріднокрай»: 20 років дієвого патріотизму // Клуб «Ріднокрай»: 20 років життя та діяльності: Довідково-бібліографічне видання / Упо- ряд. І. С. Голуб. – Д.: ДОУНБ, 2010. – С. 3-14. 3. Голуб І.С. Клуб «Ріднокрай» та його голова (Ганна Кирилівна Швидько) // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат області на 2009 рік: Бібліо - графічний покажчик / Упорядник І. С.Голуб. – Д.: ДОУНБ, 2008. – С. 84-88. 4. III з’їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців (29-30 жовтня 2003 року). Матеріали та документи. – К.: ВЦ «Академія», 2004. – 160 с. 5. Збірка рефератів доповідей обласної науково- практичної конференції з історичного краєзнавства. – Д.: Вид-во ДДУ, 1990. – 200 с. 6. Історична пам’ять Дніпропетровщини: колек- тивна монографія. – Д.: Моноліт, 2012. – 476 с. 7. Історія і сучасність Національного гірничого університету (1899-2009 рр.): монографія / За ред. проф. Г. К. Швидько. – Д.: НГУ, Ліра, 2009. – 504 с. 8. Ковальова І. Ф. Про роль особистості в науці // Історія і особистість історика: Збірник наукових праць, присвячених 60-річному ювілею професора Ганни Кирилівни Швидько. – ДНГУ, 2004. – С. 23-25. 9. Ковальський М. П. Дослідниця джерел та істо- ріографії України XVI-XVII ст. // Історія і особис- тість історика: Збірник наукових праць, присвячених 60-річному ювілею професора Ганни Кирилівни Швидько. – Д.: НГУ, 2004. – С. 19-22. 10. Литвинова Т. Ф. Біографічні нотатки до біб- ліографії Г.К. Швидько // Швидько Ганна Кирилівна: До 60-річччя від дня народження: Біобібліографіч- ний покажчик. – Д.: НГУ, 204. – С. 3-22. 11. Луняк Є. М. Козацька України XVI-XVIII ст. у французьких історичних дослідженнях. – К. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2012. – 808 с. 12. Мицик Ю.А. Засвіт встали козаченьки: На- риси / Ю. А. Мицик, І. С. Стороженко. – Д.: Промінь, 1990. – 134 с. держави та права України (Х – початок ХІХ ст.)», який зараз є базовим для однойменного курсу, який професор Ганна Швидько читає студентам юристам в Національному гірничому універси- теті. У 2002 р. під загальним керівництвом Г. К. Швидько був підготовлений і випущений навчальний посібник «Політична історія Укра - їни» [15]. Традиційно багато працює Ганна Кирилівна в науковій сфері. За останні десять років вона випустила десятки статей, а також підготувала чотири монографії (одна у співавторстві) [7, 28, 31, 33]. Більшість публікацій пов’язані з істо- рією навчального закладу, в якому Г. К. Швидько працює вже майже 20 років. У 2005 р. Г. К. Швидько очолює Дніпропет- ровське регіональне відділення Науково-дослід- ного інституту козацтва Інституту історії Ук- раїни НАН України [18, с. 128]. Відділення було створено для активізації козакознавчих студій на Придніпров’ї. Для цього проводяться конферен- ції, презентації, з 2005 р. видається науковий збірник «Січеславський альманах», головним редактором якого є Ганна Кирилівна. В альма- насі публікуються знані вчені-козакознавці зі всієї України. Ще одним доволі плідним напрямком діяль- ності вченого є підготовка кандидатів і докторів наук. Загалом за 20 років керівництва аспіран- тами і докторантами нею підготовлено 18 кан- дидатів та 2 доктори наук. Праця професора Г. К. Швидько визнана державному рівні. У 1997 р. вона отримала звання Заслуженого діяча науки і техніки Ук- раїни, а у 2004 р. була нагороджена орденом княгині Оль ги 3-го ступеню [18, с. 128]. На- укова громадсь кість теж вшанувала Ганну Ки- рилівну. У 1999 р. вона стала членом Всеукра- їнського громадського об’єднання «Українська академія історичних наук», яку очолює акаде- мік НАН України В. А. Смолій. Організація об’єднує відомих істориків України. Нещо- давно, в листопаді 2013 р. Г. К. Швидько стала лауреатом всеукраїнської премії ім. Д. І. Явор- ницького, яку щорічно вручає Національна спілка краєзнавців України. Постать Ганни Швидько викликає захоп- лення і може слугувати прикладом для насліду- вання. Вона, як нині прийнято говорити, «зро- била себе сама», пройшовши шлях від селянки до знаного в Україні й поза її межами науковця- дослідника, професора та громадського діяча. При чому її наукові пошуки мають прикладний характер, оскільки її роль в організації історич- ної науки та краєзнавчого руху на Придніпров’я є незаперечними. 1’2014Ігор Кочергін К Р А Є З Н А В С Т В О 74 Джерела та література Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог 75 13. Мицик Ю. А. Сполохи козацької звитяги: На- риси / Ю. А. Мицик, В. С. Степанков, І. С. Сторо- женко. – Д.: Січ, 1991. – 206 с. 14. Мицик Ю. А. Як козаки воювали: Історичні розповіді про запорозьких козаків / Ю. А. Мицик, С. М. Плохій, І. С. Стороженко; Художник-оформлю- вач К. Д. Ткаченко. – Д.: Промінь, 1990. – 302 с. 15. Політична історія України / За ред. проф. Г. К. Швидь ко. – Д.: Національна гірнича академія України, 2002. – 259 с. 16. Пушкін В. Ю. Передмова // Історія і особис- тість історика: Збірник наукових праць, присвячених 60-річному ювілею професора Ганни Кирилівни Швидько. – ДНГУ, 2004. – С. 5-7. 17. Рудий Г. Я. ІХ Всеукраїнська наукова конфе- ренція «Історичне краєзнавство на межі тисячоліть: досвід, проблеми, перспективи» // Український істо- ричний журнал. – 2000. – № 2. – С. 158-159. 18. Савчук В. С. Професор Ганна Кирилівна Швидько: штрихи до портрету ювілярки // Моє При- дніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетров- ської області на 2014 р.: Краєзнав. бібліограф. ви- дання / Упоряд. І.С. Голуб. – Д.: ДОУНБ, 2013. – С. 125-128. 19. Січеславщина. Краєзнавчий альманах / За ред. Г. К. Швидько. – Д.: Поліграфіст, 1997. – Вип.1. – 77 с. 20. Швидько А. К. Борьба городов Украины за осуществление решений Переяславкой рады (вторая половина XVII – середина XVIII вв.): Учебное посо- бие. – Д.: ДГУ, 1983. – 84 с. 21. Швидько А. К. Значение воссоединения Украины с Россией для экономического развития го- родов Левобережной Украины: Учебное пособие. – Д.: ДГУ, 1985. – 100 с. 22. Швидько А. К. Источники по истории город- ских поселений Левобережной Украины в отече- ственных архивохранилищах (вторая половина XVII – середина XVIII вв.): Учебное пособие. – Д.: ДГУ, 1986. – 84 с. 23. Швидько А. К. Первая краеведческая // Дне- провская правда. – 1988. – 21 февраля. – №26. – С.4. 24. Швидько А. К. Социальные отношения и клас- совая борьба в городах Левобережной Украины вто- рой половины XVII – середины XVIII вв.: Учебное пособие. – Д.: ДГУ, 1984. – 91 с. 25. Швидько А. К. Социально-экономическое раз- витие городов Украины в XVI-XVIII вв.: Учебное по- собие. – Д.: ДГУ, 1979. – 99 с. 26. Швидько А. К. Социально-экономическое раз- витие Украины в XIV – середине XVIII в. – Д.: ДГУ, 1988. – 86 с. 27. Швидько Г. К. Історичне краєзнавство Дніп- ропетровщини 70-80-х років ХХ ст. // Січеславщина. Краєзнавчий альманах. Вип. 6. / Упоряд. І.Голуб. – Д.: ДОУНБ, 2012. – С. 120-129. 28. Швидько Г. К. Катеринославський Піквікський клуб. (1858-1860). До 170-річчя Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки / Упоряд. І. С.Голуб. – Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2003.– 147 с. 29. Швидько Г. К. Кафедра як явище часу // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропет- ровської області на 2014 р.: Краєзнав. бібліограф. видання / Упоряд. І.С. Голуб. – Д.: ДОУНБ, 2013. – С. 129-131. 30. Швидько Г. К. Класова боротьба на Україні в дожовтневий період (XV-XVIII ст.). – Д.: ДДУ, 1981. – 54 с. 31. Швидько Г. К. Криворізький Галілей (До 125- річчя професора І. І. Танатара): монографія. – Д.: НГУ, 2006. – 120 с. 32. Швидько Г. К Минуле у променях пам’яті. – К.: Генеза, 2004. – 72 с. 33. Швидько Г. К. Михайло Комаров і Катеринос- лавщина: монографія. – Д.: НГУ, 2011. – 228 с. Игорь Кочергин Швидько Анна Кириловна: историк, краевед, педагог Статья посвящена известному ученому, исследователю истории городов и сел Украины, организатору науки, одному из основателей современного краеведческого движения на Приднепровье. Ключевые слова: Анна Кириловна Швидько, краеведческое движение, Приднепровье. Igor Kochergin Shvidko Ganna Kirilivna: historian, regional studies researcher, teacher This article is devoted to famous scientist, the history of Ukraine’s towns and villages researcher, science organ- izer, one of the founder of modern regional studies movement in Prydniprovya Key words: regional studies movement, historian, regional studies researcher, teacher, Prydniprovya

Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог

Institution

Ähnliche Einträge