Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект

У статті висвітлюється історія традицій вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка засобами музично-пісенного мистецтва на його батьківщині – Черкащині. Показується участь земляків поета – професійних і самодіяльних митців, у створенні та виконанні творів шевченківської тематики....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Мельниченко, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2014
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167119
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект / В. Мельниченко // Краєзнавство. — 2014. — № 2. — С. 89-93. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167119
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1671192025-02-09T13:44:45Z Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект Музыкально-песенная Шевченкиана Черкасщины: историко-краеведческий аспект Musical Honouring the Memory of T. Shevchenko in Cherkassy Region: Historical and Local Lore Research Aspects Мельниченко, В. До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка У статті висвітлюється історія традицій вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка засобами музично-пісенного мистецтва на його батьківщині – Черкащині. Показується участь земляків поета – професійних і самодіяльних митців, у створенні та виконанні творів шевченківської тематики. В статье отображается история традиций почитания памяти Т. Г. Шевченко средствами музыкально-песенного искусства на его родине – Черкасщине, показывается участие земляков поэта – профессиональных и самодеятельных деятелей искусства в создании и исполнении произведений шевченковской тематики. The article represents the history of traditions in honouring T. G. Shevchenko with the means of music and songs in his motherland – Cherkassy region. There has been shown the participation of the poet’s countrymen – professional and amateur artistic figures in creating and performing the compositions devoted to Shevchenko. 2014 Article Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект / В. Мельниченко // Краєзнавство. — 2014. — № 2. — С. 89-93. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167119 94 (477.46)«19»:908 (477.46) uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
spellingShingle	До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка Мельниченко, В. Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект Краєзнавство
description	У статті висвітлюється історія традицій вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка засобами музично-пісенного мистецтва на його батьківщині – Черкащині. Показується участь земляків поета – професійних і самодіяльних митців, у створенні та виконанні творів шевченківської тематики.
format	Article
author	Мельниченко, В.
author_facet	Мельниченко, В.
author_sort	Мельниченко, В.
title	Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект
title_short	Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект
title_full	Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект
title_fullStr	Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект
title_full_unstemmed	Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект
title_sort	музично-пісенна шевченкіана черкащини: історико-краєзнавчий аспект
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167119
citation_txt	Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект / В. Мельниченко // Краєзнавство. — 2014. — № 2. — С. 89-93. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT melʹničenkov muzičnopísennaševčenkíanačerkaŝiniístorikokraêznavčijaspekt AT melʹničenkov muzykalʹnopesennaâševčenkianačerkasŝinyistorikokraevedčeskijaspekt AT melʹničenkov musicalhonouringthememoryoftshevchenkoincherkassyregionhistoricalandlocalloreresearchaspects
first_indexed	2025-11-26T10:25:16Z
last_indexed	2025-11-26T10:25:16Z
_version_	1849848208124018688
fulltext	88 До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка УДК 94 (477.46)«19»:908 (477.46) Василь Мельниченко (м. Черкаси) Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект У статті висвітлюється історія традицій вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка засобами музично-пісенного мистецтва на його батьківщині – Черкащині. Показується участь земляків поета – професійних і самодіяльних митців, у створенні та виконанні творів шевченківської тематики. Ключові слова: Т. Г. Шевченко, музично-пісенне мистецтво, Черкащина, шевченкіана. 89 Музично-пісенна Шевченкіана є особливим мистецьким явищем і невід’ємною частиною художнього процесу, що впродовж тривалого часу розвивається в Україні і, зокрема на Чер- кащині – батьківщині Т. Г. Шевченка. Історія музично-пісенної Шевченкіани Черкащини бере свій початок з народної музично-пісен- ної творчості, яка склала основу творів відо- мих композиторів – уродженців краю, завдяки яким ще в середині ХІХ століття розпочалося і продовжується нині життя шевченкових ге- роїв на музичній сцені. Особливо тісна дружба пов’язувала Т. Г. Шев - ченка із своїм земляком, відомим українським композитором, співаком і драматургом Семе- ном Семеновичем Гулаком-Артемовським (1813-1873), який народився в Городищі. Дру- гові-земляку із сусідніх Моринець С. С. Гулак- Артемовський присвятив свою пісню «Стоїть явір над водою». Прикметно, що він був одним із небагатьох, хто не відцурався Т. Г. Шев- ченка, коли він був на засланні, і підтримував його матеріально [1, 997]. Вагомий внесок у популяризацію творчої спадщини Т. Г. Шевченка та розвиток народно - го музично-хорового мистецтва зробив відомий фольклорист, хоровий диригент і композитор Порфирій Данилович Демуцький (1860-1927). Він, працюючи у 1889-1918 роках лікарем у селі Охматів Жашківського району, організував народний хор (близько 100 співаків), з яким вис- тупав у багатьох містах Укра їни – Києві, Одесі, Таращі, Умані, Жашкові, а також в Галичині. У цьому унікальному хорі співали селяни як з Охматова, так і з навколишніх сіл – Вороного, Побійної, Нової Греблі, Сорокатяг, Сабадаша. На початку ХХ століття львівський журнал «Літературно-науковий вісник» писав про се- лянський хор з Черкащини: «Час перед кон- цертом схожий, кажуть, буває на ярмарок – стільки тут стоїть коней з фаетонами, натачан- ками, бричками і возами, стільки збирається людей – і панів, і попів, і селян. Характер спі- вів дуже різноманітний: се все народні укра- їнські псалми, думи, побутові й інші пісні» [2, 73]. У творчому доробку композитора – во- кальні твори на слова Т. Г. Шевченка «Запо- віт», «Чернець», «Б’ють пороги» [3]. Як блискучий майстер хорового виконання і неперевершений інтерпретатор народної пісні та творчості композиторів-класиків в історію української культури увійшов Олек- сандр Кошиць. Він народився 1875 року в селі Ромашки неподалік Канева, а дитинство його пройшло в селі Тарасівці (нині – Звени- городський район). Ще навчаючись в Київ - ській духовній академії, яку закінчив 1901 року, він керував академічним хором, ху- дожня і виконавська майстерність якого від- значалася високим рівнем. Водночас висту- пав як диригент в Шевченківських концертах, які щороку влаштовувалися з ініціативи Ми- коли Лисенка [4]. Шевченківська тема посідає важливе місце у творчості українського композитора і хоро- вого диригента Кирила Григоровича Сте- ценка (1882-1922), який народився в селі Квітки Корсунь-Шевченківського району. Своєю творчістю й діяльністю К.Стеценко був продовжувачем національного напряму української музики, розпочатого Миколою Лисенком. Композитор залишив нащадкам великі скарби світської і духовної музики. В його творчому доробку – музика до інсценізації поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки», хор «За- повіт» на слова Т. Г. Шевченка, хорова поема «Рано-вранці новобранці» на вірші Т. Г. Шев- ченка. До 50-річчя від дня смерті Шевченка К. Г. Стеценко написав кантату «Шевченкові» [5, 195]. Яскравою сторінкою черкаської Шевчен- кіани є кобзарство, яке в усі часи було вираз- ником прагнень і устремлінь українського на- роду. Народні співці – кобзарі, передавали з покоління в покоління своє мистецтво, яке ви- ховувало в народу патріотизм, почуття націо- нальної гідності і високу духовність. Як поет Т. Г. Шевченко зростав на кобзарських піснях та думах. Вони ще в ранньому дитинстві по- лонили майбутнього поета і супроводжували його впродовж усього життя. І не випадково, що збірник своїх творів з поваги до кобзарів – творців і виконавців історичних пісень і мело- дійних речитативів-дум він назвав «Кобза- рем». Шевченко захоплювався неповторною iнди- вiдуальнiстю кожного кобзаря і був просто за- коханий у кобзарськi спiви та пiдносив їх на- віть над поемами Гомера. Одним із таких кобзарів був Никін Іванович Прудкий (1890-1982), що народився у Каневі. Він півстоліття приносив до Шевченкової мо- гили народну пісню та думу. В 1920-х роках він був єдиним кобзарем у штаті створеного тоді Шевченківського заповідника [6, 526]. І хоч згодом така посада в заповіднику була скасована, він все рівно багато років співав на Шевченковій могилі в Каневі, виконуючи пісні та думи з життя українського народу, пісні на слова Т. Г. Шевченка, власні компози- ції [7]. Після війни за сфабрикованим звину- ваченням був ув’язнений на п’ять років і лише в 1961 році повністю реабілітований [8]. На- віть переселившись в похилому віці до Чер- кас, він продовжував приїздити на Тарасову гору. Надовго запам’яталися відвідувачам з різ- них куточків України і закордонним гостям виступи біля Шевченкової могили славетного українського кобзаря Олексія Сергійовича Чуприни (1908-1993), який народився в селі Гарбузин Корсунь-Шевченківського району. Під час Великої Вітчизняної війни під акомпа- немент своєї бандури він співав в Курську, Харкові, Братиславі, Будапешті, Празі, Порт- Артурі. А пiсля вiйни щоліта кожного ранку майже три десятирiччя вiн пiднiмався на високу днiпровську кручу до усипальницi Кобзаря. В його репертуарі були народні пісні, твори композиторів, кантати. Він був членом Все - української спілки коб- зарів, учасником з’їздів кобзарів (1988, 1990) та інших кобзарських за- ходів. Виступав на Ве- ресаєвих святах, грав на відкритті пам’ятника Т. Шевченку у Львові. Похований, за його за- повітом, з кобзарськими почестями в Каневі не- подалік Тарасової гори. В музеї Т. Г. Шевченка в Каневі зберігається бан- дура О. С. Чуприни, на лицевому боці якої зображена хата Шевченка і його могила, а на зворотному – позначені всі бойові і мирні дороги, якими йому довелося пройти [9]. Кобзарську пісню і думу присвячують Т. Г. Шевченкові сучасні послідовники кобзар- ського мистецтва Черкащини. Напередодні травневого Дня пам’яті поета в Каневі відбу- ваються обласні та Всеукраїнські свята коб- зарського мистецтва, які завершуються пісен- ним реквієм на Шевченковій могилі. Далеко за межами Черкащини став відо- мим кобзар із села Великий Хутір Драбів- ського району Михайло Дмитрович Коваль, в репертуарі якого налічується понад сто тво- рів – історичних пісень, дум, псалмів, балад, обрядових та побутових пісень на власні слова та слова українських поетів. Одна з най- улюбленіших пісень кобзаря «На високій дуже кручі». Ця пісня про Тараса Шевченка, який з високої канівської гори, як вважає автор, дивиться саме на його рідне село Ве- ликий Хутір. 2’2014Василь Мельниченко К Р А Є З Н А В С Т В О 90 Чуприна Олексій Сергійович Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект 91 Талановитий кобзар М. Коваль постійно виступає перед шанувальниками кобзарського мистецтва Черкащини, мав концерти в Білору- сії, Росії, Канаді, Фінляндії. Ним записано диск «Гомін, гомін...» та низку інших дисків із кобзарськими та духовними творами [10]. Музично-хорові традиції Шевченкового краю набули розвитку після утворення в 1954 році Черкаської області. Важливою подією для Черкас і усієї Черкащини стало створення у 1957 році при обласній філармонії Черка- ського народного хору, про який чудово напи- сав черкаський поет Микола Негода: Черкаський хор – і дух степів Дихне із залу з виднокраю, Нехай і далі лине спів З ланів Шевченківського краю [11, 57]. Коваль Михайло Дмитрович Черкаський академічний заслужений український народний хор Черкаський академічний заслужений український народний хор Черкаський народний хор став гідним про- довжувачем багатих музично-хорових тради- цій черкаської шевченкіани. За час свого існування цей унікальний і самобутній колек- тив став живою легендою нашого краю, ві- зитною карткою Черкащини, її гордістю і сла- вою. Своєю творчістю, високопрофесійною майстерністю Черкаський народний хор стверджує пророчі слова Тараса Шевченка про те, що «наша пісня, наша слава не вмре, не загине». Прикметно, що саме шевченківський бере- зень 1981 року увійшов в історію музично-хо- рової Шевченкіани Черкащини пам’ятною по- дією – врученням Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка Черкаському державному заслуженому українському народному хору [12], яким у різний час керували М. Кущ, А. Авдієвський, В. Конощенко, А. Пашкевич, Є. Кухарець, П. Савчук, О. Стадник, М. Плаш- кевич, Л. Трофименко. Пізніше лауреатом Шевченківської премії стала також народна артистка України Р. Кириченко [13]. У 1964 році черкащани широко відзначали 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка – дату, святкування якої в грудні 1962 року включено до програми ЮНЕСКО [54]. Редак- ція «Черкаської правди» і об’єднання пись- менників оголосили конкурс на текст і му- зику до пісень, присвячених Т. Г. Шевченкові. Кращі з них включалися до збірника «Співає Черкащина», що видавався на початку 1960-х років обласним відділенням хорового товариства і обласним будинком народної творчості. До ювілейного збірника «Співає Черка- щина», виданого під назвою «Безсмертному Кобзареві» (упорядники А. Хмара і В. Осад- чий) увійшла ціла низка прекрасних творів ав- торів-черкащан – літераторів В. Симоненка, М. Негоди, П. Манойла, композиторів А. Ви- нокура, В. Осадчого, П. Трофименка, М. Чес- новицького, О. Сокирнянського. Насамперед, це кантата Я. Цегляра «Безсмертному Кобза- реві» та хор А. Чекаля «Крізь століття» на слова В. Симоненка, сюїта А. Винокура «Вінок Кобзареві» на слова М. Негоди, пісні М. Чесновицького «Ой маю, маю» та П. Тро- фименка «Минають дні» на слова Т. Шев- ченка, В. Осадчого – «Шевченків краю, тобі співаю» на слова В. Дергачова, О. Сокир- нянського – «Ти з нами, Кобзарю» на слова П. Манойла [14, 53 – 55; 15]. З листопада 1963 по березень 1964 року в області тривали місцеві і районні огляди сіль- ської художньої самодіяльності, розгорнуті до шевченківського ювілею. Заключний тур цього заходу зібрав у Черкасах 34 хорових, 14 танцювальних, 5 драматичних колективів, 47 солістів-вокалістів, 33 читців та представників інших сценічних жанрів [16, 65 – 66]. Поетичне слово і естетичний світогляд Т. Г. Шевченка відігравали і відіграють винят- кову роль у становленні та розвитку музично- пісенного мистецтва Черкащини, а твори Кобзаря займають важливе місце в репертуарі професійних і самодіяльних художніх колек- тивів, окремих виконавців. Насамперед таких відомих далеко за межами Черкас і області, як Черкаський державний заслужений укра- їнський народний хор, ансамблі «Росава», «Вербена», «Березіль», «Черкащанка», хори «Червона калина», шовкового комбінату та багатьох інших, чиї творчі біографії нероз- ривно пов’язані із шевченківською темати- кою. Впродовж усіх років існування в репер- туарі Черкаського хору, його солістів різних років народних артистів України Р. Кири- ченко, О. Павловської, заслужених артистів України Т. Власенко, В. Гнилокваса, В. Заха- рова, Є. Крикун, М. Тихоненка, І. Черненка, В. Чорнодуба звучали «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої, думи», інші пісні та концертні програми на Шевчен- кові вірші [17, 51]. Отже, зародившись в середині ХІХ сто- ліття традиція виконання і популяризації музично-пісенних творів на слова Т. Г. Шев- ченка в подальшому набула значного роз- витку. Завдяки професійним і самодіяльним композиторам і виконавцям Черкащини – батьківщини великого Кобзаря, музично-пі- сенна шевченкіана особливого звучання на- була в роки незалежності України, ставши важливим чинником патріотичного та есте- тичного виховання. 2’2014Василь Мельниченко К Р А Є З Н А В С Т В О 92 Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект 93 1. Шевченко Тарас і музика // Черкащина: Універ- сальна енциклопедія /Автор-упорядник В. Жадько. – К. ВПК «Експрес-поліграф», 2010. – 1104 с.: іл. 2. Концерт Охматівського хора // Літературно-на- уковий вісник. – Львів, 1901. – Т. ХІІІ. – Кн.1. 3. Демуцький Порфирій Данилович // [Електрон- ний ресурс]. Режим доступу: histans.com/?termin=De- mucky_P_D / (дата зверення: 13.01.2013). 4. Мельниченко В. М., Носань С. Л. 50 пісенних літ. – Черкаси, 2007. 5. Овсієнко Л. Г. // Малий енциклопедичний словник Корсунщини. – Корсунь-Шевченківський, 2004. – Т. 2. – С. 195. 6. Тарахан-Береза З. Святиня. Науково-докумен- тальний літопис Тарасової гори. – К., 1998. 7. Українці в світі. Прудкий Никін Іванович // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. ukrainians-world.org.ua/about/45/49/86/103/ (дата зве- рення: 27.01.2013). 8. Калиновська Т., Жук П. Через ту бандуру // Чер- каський край. – 2012. – 6 квітня. 9. Жеплинський Б. Кобзар з пишною чуприною. Кобзарськими cтежинами // [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.ukrlit.vn.ua /article/1232.html/ (дата звернення: 27.01.2013). 10. Козоріз В.П. Божа людина з Великого Хутора (до 60-ліття Михайла Коваля) [Електронний ресурс]. Режим доступу: velikijhutir.cherkassy.ua /great_people /koval. php?news_id=477/ (дата звернення: 27.01.2013). 11. Носань С. Із пісні любові, із слави віків! // Спільна справа. Вісник Черкаської обласної держав- ної адміністрації. – 1961. – №1. – Березень. 12. Черкаська правда. – 1981. – 13 березня. 13. Мельниченко В.М., Носань С.Л. 50 пісенних літ. – Черкаси, 2007. 14. ДАЧО. – Ф. Р-2631, оп.1, спр. 208. 15. Безсмертному Кобзареві // Співає Черкащина. – К., 1964. – Випуск 3. 16. ДАЧО. – Ф.Р-2631, оп.1, спр. 259. 17. Мельниченко В.М., Соса П.П. Шевченко і Черкаси. – Черкаси, 1999. Джерела та література Василий Мельниченко Музыкально-песенная Шевченкиана Черкасщины: историко-краеведческий аспект В статье отображается история традиций почитания памяти Т. Г. Шевченко средствами музы- кально-песенного искусства на его родине – Черкасщине, показывается участие земляков поэта – про- фессиональных и самодеятельных деятелей искусства в создании и исполнении произведений шевчен- ковской тематики. Ключевые слова: Т.Г. Шевченко, музыкально-песенное искусство, Черкасщина, шевченкиана. Vasiliy Melnichenko Musical Honouring the Memory of T. Shevchenko in Cherkassy Region: Historical and Local Lore Research Aspects The article represents the history of traditions in honouring T. G. Shevchenko with the means of music and songs in his motherland – Cherkassy region. There has been shown the participation of the poet’s co- untrymen – professional and amateur artistic figures in creating and performing the compositions devoted to Shevchenko. Key words: T.G.Shevchenko, music and song art, Cherkassy region, honouring the memory.

Музично-пісенна Шевченкіана Черкащини: історико-краєзнавчий аспект

Institution

Ähnliche Einträge