Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстиві
22-23 квітня 2014 р. краєзнавці здійснили
 чергову науково-краєзнавчу експедицію, цього
 разу на Житомирщину.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167130 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстиві / Р. Маньковська // Краєзнавство. — 2014. — № 2. — С. 178-185. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860192180608434176 |
|---|---|
| author | Маньковська, Р. |
| author_facet | Маньковська, Р. |
| citation_txt | Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстиві / Р. Маньковська // Краєзнавство. — 2014. — № 2. — С. 178-185. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | 22-23 квітня 2014 р. краєзнавці здійснили
чергову науково-краєзнавчу експедицію, цього
разу на Житомирщину.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:06:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
178
22-23 квітня 2014 р. краєзнавці здійснили
чергову науково-краєзнавчу експедицію, цього
разу на Житомирщину. Обласну організацію
НСКУ очолює відомий музеєзнавець та гро-
мадський діяч Лариса Петрівна Грузська – ди-
ректор Житомирського обласного краєзнав-
чого музею, лауреат Премії ім. Героя України
М. І. Сікорського НСКУ. Цей край має глибокі
традиції краєзнавчих досліджень, закладені
діячами Волинського наукового товариства та
продовжені сучасними краєзнавцями і науков-
цями краю. Експедицію Президія правління
Спілки присвятила одній із важливих галузей
краєзнавства – музейному краєзнавству.
В Україні нараховується близько 500 музеїв
державного підпорядкування, серед них понад
160 – краєзнавчі музеї. У музеях зберігається
майже 12 млн. пам’яток, з яких експонується
лише 3-5% музейних предметів, нагромаджені
унікальні творіння матеріальної і духовної
культури українського народу, свідчення його
суспільно-політичного, науково-технічного
і культурного розвитку. Вони становлять не-
від’ємну частину загальнолюдських ціннос-
тей, відображають ідеали поколінь, розповіда-
ють про різні періоди історії, видатних діячів
держави, науки і культури, активно впливають
на формування почуття громадянської та на-
ціональної гідності в суспільстві, тому вкрай
необхідно залучати цей пласт історико-куль-
турної спадщини у сучасному житті.
Особливу роль у розвитку краєзнавства
відіграють краєзнавчі музеї, як осередки ви-
вчення місцевої історії, дослідження минув-
шини рідного краю та центри культурного
життя регіону. Їх зібрання яскраво демонстру-
ють самобутність та специфіку кожного краю
України. Музеї наділені багатим потенціалом
впливу на суспільні процеси, а також і самі
змушені дієво реагувати на виклики сього-
дення, зокрема, активно впроваджувати у
свою практику новітні технології, щоб розви-
вати і зміцнювати комунікативну взаємодію із
суспільством.
Не випадково визначено тему науково-кра-
єзнавчої експедиції «Музейне краєзнавство
Житомирщини: суспільно-інтеграційні тен-
денції та комунікаційні інновації». Метою
тематичної експедиції стало вивчення про-
блеми використання інноваційних технологій
у роботі музеїв Житомирщини для популяри-
зації краєзнавчих знань у регіоні. Перед учас-
никами делегації стояли конкретні завдання:
привернути увагу широкої громадськості до
проблем краєзнавства, пропагувати діяльність
Національної спілки краєзнавців України та
Житомирської обласної організації у регіоні;
ознайомитись із музейною мережею Жито-
Руслана Маньковська (м. Київ)
Суспільно-інтеграційні тенденції
та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстві
За матеріалами науково-краєзнавчої експедиції НСКУ
на Житомирщину
Для Національної спілки краєзнавців України дієвою формою залучення широкої громадськості
до краєзнавчого руху України та проблем збереження історико-культурної спадщини краю
стали науково-краєзнавчі експедиції, в рамках яких проводяться тематичні круглі столи,
прес-конференції, брифінги, наукові наради та консультації з провідними фахівцями та кра-
єзнавчим активом про нагальні питання українського краєзнавства. Такі виїзди на місця були
здійснені в 2009-2013 рр. на Полтавщину, Львівщину, Чернігівщину, Дніпропетровщину,
Запоріжжя, Херсонщину, Обухівщину, Київщину, Вінниччину. Спілка опублікувала матеріали
і документи проведених краєзнавчих експедицій у збірнику «Джерела духовності», що побачив
світ на початку 2014 року.
мира, Бердичева, Коростишівського та Попіль-
нянського районів; провести зустрічі із краєз-
навчим активом області щодо нагальних пи-
тань розвитку краєзнавства на Житомирщині
та сучасних підходів у функціонуванні музеїв
як соціокультурних інституцій; проаналізу-
вати можливості меморіальних музеїв у кон-
тексті сучасних тенденцій соціалізації їх
змісту роботи; обговорити із фахівцями музей-
ної справи комунікаційний потенціал сучас-
них музеїв.
Очолив делегацію Олександр Петрович
Реєнт – голова Національної спілки краєзнав-
ців України, заступник директора Інституту
історії України НАН України, член-кореспон-
дент НАН України, до її складу увійшли
Р. В. Маньковська – заступник голови Націо-
нальної спілки краєзнавців України, старший
науковий співробітник Інституту історії Ук-
раїни НАН України, кандидат історичних
наук, С. Д. Гальчак – голова правління Він-
ницької обласної організації Національної
спілки краєзнавців України, доктор історич-
них наук, О. Г. Бажан – перший заступник го-
ловного редактора журналу «Краєзнавство»
Національної спілки краєзнавців України,
старший науковий співробітник Інституту
історії України НАН України, кандидат істо-
ричних наук, О. І. Лупандін – науковий спів-
робітник Інституту історії України НАН Ук-
раїни, Я. Л. Примаченко – старший науковий
співробітник Інституту історії України НАН
України, кандидат історичних наук, С. Р. Ба-
бушко – завідувач кафедрою іноземних мов Ін-
ституту туризму ФПУ, кандидат філологічних
наук, Л. С. Соловей – старший викладач ка-
федри іноземних мов Інституту туризму ФПУ,
голова краєзнавчого осередку в Інституті, кан-
дидат педагогічних наук та краєзнавці Києва.
Програма експедиції передбачала зустрічі із
краєзнавчим активом області, презентації кра-
єзнавчих видань Спілки, відвідання музейних
закладів Житомира, Бердичева, у селах Кмитів
Коростишівського району і Романівка Попіль-
нянського району, а також обговорення акту-
альних проблем музейного краєзнавства.
Знайомство із музейною Житомирщиною
розпочалось із, на жаль, маловідомого сучас-
никам закладу – Кмитівського музею образот-
ворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука. Уні-
кальний сільський художній музей носить ім'я
уродженця сусіднього села Студениці, колек-
ціонера та шанувальника мистецтва Йосипа
Дмитровича Буханчука, який у 1974 р. передав
власну колекцію із 664 творів мистецтва
спершу у школу, а згодом особисто опікувався
будівництвом спеціальної будівлі для музею,
продовжував поповнювати фонди тоді ще на-
родного музею. Рідкісний випадок, коли про-
ект музейного приміщення був виконаний на
замовлення спеціально для експонування ху-
дожніх творів у селі Кмитів, здійснений твор-
чою групою під керівництвом відомого архі-
тектора, професора І. І. Фоміна, головним
архітектором проекту був М. Ю. Сєвєров.
Оригінальним і сучасним є вирішення архітек-
тоніки приміщення, яке вдало враховує при-
родне освітлення просторих 10 залів музею.
Директор музею Ярослав Олексійович
Хитрий розповів про історію закладу, який
був відкритий у 1985 р., наголосив, що нині
колекція музею нараховує біля 3000 творів
живопису, графіки, скульптури, декоративно-
ужиткового мистецтва. В експозиції представ-
лені роботи видатних майстрів: Є. Мойсеєнка,
В. Орешнікова, Ю. Кугача, А. Осипова,
Ю. Подляського, В. Коненка, Д. Налбандяна,
В. Рейхета, О. Шовкуненка, С. Григор'єва,
М. Максименка, М. Глущенка, Т. Яблонської,
графіків: А. Кібріка, Г. Верейського, В. Руда-
кова, Л. Сойфертіса, М. Дерегуса, В. Касіяна,
А. Кокоріна, А. Гончарова, скульпторів: К. Біла -
шової, Л. Буківського, В. Горєвого, А. Куща
та інших. Музейне зібрання дає можливість
ознайомитись з творами талановитих пред-
ставників різних національних шкіл мистец-
тва. Лише постійна експозиція нараховує
близько 750 художніх творів.
Музейники розповіли про створення ста-
ціонарних та пересувних виставок, попов-
нення музейних збірок, роботу з рідними та
колегами видатних художників, краєзнавцями,
колекціонерами, підприємствами художнього
промислу та Національною академією мис-
тецтв України. Учасники експедиції обгово-
рили тематику екскурсій та лекцій, які прово-
179
Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації
у музейному краєзнавстві
дяться у музеї, досвід залучення місцевих
мешканців, учнів навколишніх сіл та широ-
кого загалу до відвідування надзвичайно зміс-
товної і цінної музейної колекції, висловили
низку рекомендацій щодо використання форм
та методів музейної педагогіки, а також про-
позиції із активізації рекламної діяльності за-
кладу, який необхідно обов’язково включити
до туристичних маршрутів України.
За програмою науково-краєзнавчої експеди-
ції у приміщенні Літературно-меморіального
музею В. Г. Короленка у Житомирі відбулась
зустріч із представниками органів місцевої
влади, засобів масової інформації та краєзнав-
чим активом області, а також анонсована пре-
зентація краєзнавчих видань Спілки. Учасни-
ків зібрання привітав перший заступник
голови Житомирської обласної ради Володи-
мир Юрійович Арешонков. Він привернув
увагу на значенні краєзнавства у сьогоденні,
особливо у вихованні молодого покоління,
проінформував про краєзнавчі проекти місце-
вих органів влади спільно із обласною органі-
зацією краєзнавців. Зокрема, обласна рада ви-
ділила 6 млн. грн. на ремонт одного із
найкращих музеїв України – Житомирського
обласного краєзнавчого музею. У виступах на-
чальника обласного управління культури Жи-
томирської ОДА, народного артиста України
Юрія Григоровича Градовського та депутата
обласної ради Віктора Степановича Балюрка
переконливо звучала думка, що патріотизм до
Батьківщини починається із любові до рідного
краю, і краєзнавство спроможне через дослід-
ження історії міста чи села піднести цю ідею
серед громади і реалізувати її.
Голова Національної спілки краєзнавців Ук-
раїни О. П. Реєнт висвітлив питання, які хви-
лювали аудиторію – про соціально-політичні
виклики у сучасному суспільстві, місце і зна-
чення громадських організацій у ньому, роль
краєзнавства у зміцненні духовних засад сус-
пільства, формуванні національної гідності та
суспільної свідомості, повноцінне викорис-
тання краєзнавчого потенціалу у створенні
системи національної освіти, діяльності біб-
ліотечних установ та туристичних організацій.
Вчений зупинився на значенні музейної галузі
у всебічному ствердженні гуманістичних цін-
ностей у суспільстві, інтеграції національної
спадщини у культуру світового співтоварис-
тва, наголосив, що музей є дієвим засобом
подолання духовної ентропії – процесу зне-
цінювання морально-етичних принципів у
сьогоденні.
Очільник Спілки ознайомив загал із краєз-
навчими виданнями. До 200-річного ювілею
Кобзаря підготовлено унікальну колективну
працю «Україна Тараса Шевченка» за участю
усіх регіональних організацій, де вперше у
єдиному комплексі розглядається краєзнавчий
аспект шевченківської теми у всеукраїнському
контексті. У книзі представлено міста і села, в
яких перебував Тарас Шевченко, висвітлю-
ється середовище спілкування і творчості
митця, розкривається присутність Кобзаря у
всіх аспектах народної пам’яті, увічнення його
імені у музеях, світлицях та пам’ятниках,
через діяльність товариств, клубів, студій,
присвяту мистецьких і народних творів, ви-
дання творів Т. Г. Шевченка та праць про
нього у краї за роки незалежності. О. П. Реєнт
повідомив, що за ініціативи Спілки під час
експедиції на Черкащину спільно із Музеєм
однієї книги «Кобзаря» Т. Шевченка, єдиним
у світі, підготовлено і видано книгу про уні-
кальні раритети із фондів музею. У жовтні
2014 р. Спілка проведе у Шевченківському
національному заповіднику у м. Каневі ХІІІ
Всеукраїнську наукову історико-краєзнавчу
конференцію «Краєзнавча Шевченкіана
Укра їни», присвячену 200-річчю від дня
народження Тараса Шевченка. Регіональні
організації Спілки проводять низку заходів зі
вшанування 200-річного ювілею Тараса Шев-
ченка, які стають помітними подіями у куль-
турному житті регіонів.
Широкій громадськості були представлені
книга документів та матеріалів науково-краєз-
навчих експедицій Спілки за 2009-2013 рр. під
назвою «Духовні джерела», збірник лауреатів
Премії імені Д. Яворницького «Материк кра-
єзнавства», матеріали Других краєзнавчих
читань пам‘яті академіка Петра Тронька «Біб-
ліотечне краєзнавство у культурному про-
сторі України» підготовлені спільно із Націо-
2’2014К Р А Є З Н А В С Т В О
180
Руслана Маньковська
нальною історичною бібліотекою України та
чергове число журналу «Краєзнавство» –
№ 1 за 2014 рік.
Відзначивши роботу Житомирської облас-
ної організації, до розбудови якої доклав
багато років подвижницької праці учений
і громадський діяч, лауреат Премії імені
Д. Яворницького НСКУ Михайло Юхимович
Костриця, О. П. Реєнт подякував особисто
Л. П. Грузській за організацію у проведенні
експедиції, вручив нагороди активістам краєз-
навчого руху Житомирщини – відомому пись-
меннику Василю Марцельовичу Врублев-
ському, директору краєзнавчого видавництва
«Волинь»; знаному досліднику Георгію Па-
вловичу Мокрицькому, та спілчанські квитки
новоприйнятим членам НСКУ: декану істо-
ричного факультету Житомирського держав-
ного університету ім. І. Франка, доктору істо-
ричних наук Івану Івановичу Ярмошику,
директору Музею космонавтики ім. С. Коро-
льова, кандидату філософських наук Ірині
Дмитрівні Дячук, заступнику голови Олев-
ської районної ради Юрію Віталійовичу Халі-
мончуку.
З інформацією про діяльність краєзнавчої
організації та стан музейної справи в області
виступила Л. П. Грузська. Вона підняла також
проблему відвідування музеїв, зазначивши,
що протягом року в Україні їх відвідують
близько 20 млн. осіб, що набагато менше, ніж
у країнах світу. Зарубіжні музеологи визна-
чили таке поняття, як «люди музейного типу»,
який формується із врахуванням рівня освіти,
достатку і досвіду ознайомлення з музеями із
дитинства. Нам необхідно активно формувати
традицію відвідування музеїв, починаючи
з родини та школи. Розширення контактів
музею і людини сприяє підвищенню ролі
музею у суспільному житті, а також прино-
сить економічний ефект, що є немаловажним
у розвитку галузі. Досвід багаторічної музей-
ної роботи переконує, що мало хто, ознайо-
мившись з музейною експозицією, залиша-
ється байдужим до унікальних пам’яток,
емоційне сприйняття яких підсилюють зміс-
товна розповідь співробітників та викорис-
тання технічних засобів. Проте, щоб пробу-
дити бажання відвідувачів ознайомитися з ко-
лекцією, необхідно розвивати комунікативні
можливості, залучати різноманітні форми
співпраці з музейною аудиторією зі всіма її
соціальними, професійними, віковими та ін-
шими особливостями.
В обговоренні актуальних питань діяль-
ності музеїв взяла участь заступник голови
Спілки, музеєзнавець Р. В. Маньковська, наго-
лосивши, що наше суспільство змінилося під
впливом інформаційних технологій і вони від-
кривають перед музеями нові можливості, а
використання мультимедійних та інтернет тех-
нологій позитивно впливає на взаємодію му-
зеїв і суспільства. Останнім часом особлива
увага приділяється дослідженню музейної
аудиторії, використовуючи при цьому нові тех-
нології. Соціологи можуть отримувати необ-
хідну інформацію про відвідувачів, їхні за-
пити, культурні потреби, що є важливим при
розробці стратегії розвитку закладу. Музей-
ники європейських країн цим питанням при-
святили першу конференцію з дослідження і
оцінки музейної аудиторії, яка відбулася в
Берліні 27-28 лютого 2014 р. На ній обгово-
рювались інноваційні проекти дослідження
аудиторії, а також можливості застосування
новітніх технологій у музейних комунікаціях.
Р. В. Маньковська наголосила, що вирішення
завдань сучасної музейної комунікації базу-
ється на міждисциплінарному підході і потре-
бує залучення музеєзнавчих, педагогічних,
соціологічних та психологічних методів до-
слідження.
Заступник голови НСКУ підкреслила та -
кож, що Спілка значну увагу приділяє музей-
ному краєзнавству, дослідженню історії му-
зейної справи України: проведено Перший
Всеукраїнський конкурс громадських музеїв,
у с. Халеп’є на Обухівщині Київської області
відкрито Літературний музей Івана Франка на
Дніпрі. У 2011 р. НСКУ з метою репрезенту-
вати музейні колекції України започаткувала
медіа-проект «Музейні скарби України», ос-
новною темою якого стало гасло: «Музеї –
скарбниця української культури: погляд крізь
століття». Учасники проекту поставили уні-
кальне завдання представити широкому загалу
181
Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації
у музейному краєзнавстві
історію розвитку музейної справи України від
виникнення перших музеїв на поч. ХІХ ст. до
сучасних інновацій в музейництві, розкри-
ваючи основні етапи процесу формування му-
зейної мережі та особливості змісту музейних
експозицій. Культурологічний проект Націо-
нальної спілки краєзнавців України «Музейні
скарби України» покликаний відкрити сус-
пільству глибину і могутність української
культури, унікальність і неповторність істо-
рико-культурної спадщини, збереженої в му-
зеях протягом століть, привернути увагу укра-
їнської та світової громадськості до широкого
науково-просвітницького, пізнавально-вихов-
ного, духовно-естетичного потенціалу музеїв.
Учасники експедиції оглянули експозицію
Літературно-меморіального музею Володи-
мира Галактіоновича Короленка, де ознайоми-
лися із життям і діяльністю визначного літера-
тора, публіциста, критика і правника. У цьо му
ошатному будиночку пройшли 13 років дитин-
ства та ранньої юності письменника. Заві-
дуюча музейним закладом Віра Дмитрівна
Мороз розповіла про відкриття музею 27 лип -
ня 1973 р., у день 120-річчя від дня народ-
ження В. Г. Короленка. Нині основний музей-
ний фонд нараховує понад 10 тис. музейних
предметів. Вона розповіла про його твори, в
яких відображено житомирський період життя
В. Г. Короленка («Ночью», «Парадокс», «Моё
первое знакомство с Диккенсом», «История
моего современника»), звернула увагу на ме-
моріальні речі родини, прижиттєві видання
письменника та його сучасників, представила
твори графіки, живопису, скульптури, при-
кладного мистецтва, присвячені земляку та
його часу. У музеї постійно відбуваються різ-
номанітні науково-освітні заходи за творами
В. Г. Короленка, а також з народознавчої те-
матики, літературно-музичні вечори, творчі
зустрічі у літературній вітальні. Учасники
експедиції обговорили питання модернізації
експозиції, запропонували використати но-
вітні технології у відтворенні самобутнього
світу письменника, представити місця прожи-
вання письменника не лише фотографіями та
картами, але і за допомогою мультимедійного
показу.
Музейний простір України важко уявити
без унікального закладу Житомира – Музею
космонавтики ім. С. П. Корольова. Саме в
цьому місті народився і провів дитинство ви-
датний учений ракетно-космічної галузі та за-
сновник практичної космонавтики. Учасники
експедиції відвідали Меморіальний будинок-
музей академіка С. П. Корольова та експози-
цію «Космос», де через особисті речі видат-
ного земляка та його родини розповідається
про життя та діяльність геніального конструк-
тора. Розвиток космонавтики представлений
макетами супутників, елементами космічних
кораблів, їхніх вузлів й агрегатів. Відвідувачі
із зацікавленістю оглядають місячний ґрунт –
капсулу із землею з Місяця, яку подарувало
музею NASA, спускний апарат космічного
корабля «Союз-27», що побував у космосі,
костюми космонавтів, зразки їжі для них.
Директор музею Ірина Дмитрівна Дячук на
зустрічі з науковцями розповіла про історію
формування колекцій, участь у створенні
музею матері С. Корольова – М. М. Баланиної,
доньки – Н. С. Корольової, дружини – Н. І. Ко-
рольової, його друзів, колег.
Музейниця означила основну філософську
ідею експозиції – єдність людини та космосу,
звернула увагу на особливості побудови екс-
позицій науково-технічних музеїв, поділи-
лася багаторічним досвідом співпраці з вче-
ними Національної академії наук України та
інших країн. У музеї впро ваджено новітні
технології, зокрема, відкрито сучасний сте-
рео-кінозал, який дає відвідувачам можли-
вість побачити галактику в стереозображенні,
створено спеціальне світлове та музичне
оформлення, що перетворює статичну експо-
зицію у неординарну інсталяцію. Під кінець
зустрічі О. П. Реєнт відзначив плідну працю
співробітників обох музеїв, їх внесок у розви-
ток музейної справи Житомирщини та Ук-
раїни, побажав колективу поширювати досвід
їхньої роботи із відвідувачами серед інших
музейних закладів країни.
Нещодавно, у травні 2013 р. Житомир зба-
гатився оригінальним, першим в Україні му-
зеєм Бориса Лятошинського – видатного укра-
їнського композитора, диригента, педагога,
2’2014К Р А Є З Н А В С Т В О
182
Руслана Маньковська
одного із основоположників модерного на-
прямку в українській музиці. Заклад розмі-
щено в музичній школі № 1, яка носить ім`я
корифея української культури. На місці бать-
ківської хати встановлено пам’ятник компози-
тору, його іменем названо одну із вулиць Жи-
томира. Делегація Спілки ознайомилась із
унікальними архівними документами, фотоз-
німками, нотами, платівками, предметами
інтер’єру та побуту, особистими речами, пере-
даними музею спадкоємцями Бориса Лято-
шинського, хранителями його меморіальної
кімнати в Києві – подружжям Дмитра й
Тетяни Гомонів. Документи, меморіальні екс-
понати, рояль маестро, що відтворений на
полотні з портретом композитора художником
Юрієм Дубініним, розповідають про тернис-
тий життєвий і творчий шлях видатного ком-
позитора, передають дух тієї епохи, в якій він
жив і творив. Авторами унікальної експозиції
є директор музичної школи №1 Валентина Чу-
довська та працівники обласного краєзнавчого
музею кандидат мистецтвознавства Ірина Ко-
поть і Людмила Журавська. Учасники експе-
диції відзначили вдалу художню концепцію
оформлення експозиції, здійснену художни-
ком Ю. Дубініним, яка не лише гармонійно
поєднує музейні предмети, але й підкреслює
раритетні пам’ятки у музейному показі. Вис-
тупом учнів музичної школи, які на роялі ком-
позитора виконали його твори, завершився на-
сичений перший день експедиції.
Знайомство із музеями Житомирської об-
ласті члени експедиції продовжили у місті
Бердичеві, яке своєю історією сягає початку
ХV ст. Екскурсію містом провів директор
Музею історії міста Бердичева, голова прав-
ління міської організації Спілки Павло Степа-
нович Скавронський. Краєзнавець торкнувся
основних етапів розвитку міста, зупинився на
дискусії серед краєзнавців щодо походження
його назви, пояснив зміст сучасного герба
міста, на якому зображено бойову сокиру –
бердиш (вважається, що назва міста походить
від слова берда – так називали бойову сокиру
у слов`ян) та жезл бога торгівлі Меркурія, що
символізує минуле міста, як одного з основних
центрів торгівлі, вигідно розташованого на пе-
рехресті шляхів із Західної Європи до Росії. Із
1765 р. тут щорічно відбувалося 10 ярмарків,
куди з'їжджалися купці з Києва, Чернігова, а
також з Галичини, Прусії, Туреччини, Австрії,
Росії.
Серед історико-архітектурних пам‘яток
міста виділяється Бердичівський історико-
культурний заповідник. Архітектурний ком-
плекс ХV-ХVІІІ ст. включає стіни фортеці
з вежами, прибрамний корпус та костьол.
У 1627 р. київський воєвода Януш Тишкевич
заснував кляштор, а у 1630 р. подарував замок
католицькому ордену Босих Кармелітів на
знак подяки за звільнення із татарського по-
лону. Святинею храму (він був у 1991 р.
повернутий релігійній громаді) є ікона Божої
Матері Бердичівської, яку ще у 1647 р. київ-
ський єпископ Станіслав Заремба оголосив
чудотворною, а 1998 р. відбулась її коронація.
У 2011 р. в костьолі створено Всеукраїнський
Санктуарій Матері Божої Святого Скапуля-
рію. Члени делегації оглянули костьол Свя-
тої Варвари, який було споруджено у 1759-
1781 рр., де 14 березня 1860р. вінчався з
графинею Евеліною Ганською відомий фран-
цузький письменник Оноре де Бальзак. Кра-
єзнавці Бердичева старанно зберігають істо-
рію свого міста, де століттями мирно
вживались українці, євреї, поляки, росіяни та
інші нації, вшановують пам’ять видатних зем-
ляків, люблять повторювати за письменником
Шоломом Алейхемом, що Бердичів – це єв-
рейський Париж.
Під час відвідання Музею історії міста
Бердичева відбулась зустріч членів експеди-
ції із колективом музею та місцевими краєз-
навцями. На зібранні заступник міського го-
лови Бердичева Іван Омелянович Демусь
розповів про перспективи розвитку міста, на-
голосив на гуманітарній складовій у діяль-
ності місцевої влади та ролі колективу музею
у культурному житті Бердичева. Голова
НСКУ О. П. Реєнт поділився планами Спілки
на майбутнє, представив її творчий доробок,
відзначив роботу краєзнавців місцевого осе-
редку, зокрема досвідченого організатора і
дослідника П. С. Скавронського, вручив йому
Подяку НСКУ, а також членські квитки
183
Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації
у музейному краєзнавстві
Спілки науковим співробітникам музею Ла-
рисі Василівні Коломієць та Наталії Микола-
ївні Захарчук.
Після зустрічі краєзнавці оглянули експо-
зицію музею, який своєю драматичною істо-
рією сягає у 1925 р. і тісно пов’язаний з іме-
нем видатного вченого і музеєзнавця Теодосія
Мовчанівського. Саме він запропонував, щоб
зберегти будівлю колишнього монастиря
Босих Кармелітів, створити тут заповідник.
Значна частина унікальних колекцій була втра-
чена під час Другої світової війни, монастир
зазнав значних руйнувань. Поступове відрод-
ження закладу в післявоєнний час було обір-
ване розпорядженням влади про передачу
фондів Бердичівського історичного музею до
Житомирського краєзнавчого. Із 1954 р. у Бер-
дичеві не було музею, він припинив своє існу-
вання. І лише через тридцять років, у 1984 р.,
у місті знову було відкрито краєзнавчий музей.
Тривалий час він перебував у не пристосова-
них для музейного показу приміщеннях, та
після реставрації кляштору Босих Кармелітів
музей розмістили у просторій двоповерховій
будівлі й урочисто відкрили 22 серпня 2003 р.
У 7 експозиційних залах представлена історія
міста, традиції та культурні досягнення його
мешканців. Унікальним експонатом музею є
Євангеліє 1780 р., надруковане старослов'ян-
ською мовою в окладі виготовленому в дру-
карні кляштору Босих Кармелітів із зображен-
ням Розп'яття Ісуса Христа та образу Матері
Божої Бердичівської. Зберігається турецька на-
города «Орден Меджибіс» за самовідданість
та вірність, також рідкісний знак Петрово –
Полтавського кадетського корпусу, виготовле-
ний до його 50-річчя. У 2010 р. заклад попов-
нився музеєм освіти м. Бердичева та музеєм
воїнів-інтернаціоналістів.
Працівники музею постійно проводять за-
гальноміські заходи: тематичні, фото та мис-
тецькі виставки, зустрічі з цікавими особис-
тостями, концерти художніх колективів. Вони
розгорнули широку роботу із розробки турис-
тичних маршрутів містом. Спілкуючись із му-
зейниками, пересвідчуєшся у їх невтомному
бажанні розвивати заклад, залучати фахівців
до експозиційного оформлення залів, осучас-
нення концептуальних підходів у роботі
музею, виробленні різноманітних форм у його
комунікаційній діяльності.
Із Житомирщиною пов’язане ім’я видат-
ного українського діяча культури Максима
Тадейовича Рильського, тому Романівсь -
кий літературно-меморіальний музей-садиба
М. Т. Рильського увійшов до маршруту експе-
диції. Музей був відкритий для відвідувачів
у 1990 р. у меморіальному приміщенні, яке
належало родині Рильських. Завідуюча музей-
ним закладом Марія Дмитрівна Авраменко
провела делегацію садом, посадженим Макси-
мом Тадейовичем. Краєзнавці відвідали па -
м’ят ні місця, пов’язані із М. Рильським, вша-
нували на місцевому цвинтарі пам’ять батька
поета Тадея, його матері Меланії та брата Бог-
дана.
У 4-х залах музею представлені матеріали
про родину поета, експонати, пов'язані з жит-
тям М. Т. Рильського в Романівці, а також чис-
ленні документи, книги, фотографії, особисті
речі, які розповідають про творчий шлях,
громадську діяльність, захоплення видатного
українського поета та про життєві долі бага-
тьох талановитих людей пов'язаних з родиною
Рильських. У цьому будинку деякий час діяла
сільська школа, в якій у 1918-19 рр. вчителю-
вав М. Т. Рильський, про що засвідчує відтво-
рений клас старої сільської школи. Спершу у
1965 р. при школі відкрили музейну кімнату,
згодом весь будинок віддали під музей. Колек-
тив музею започаткував проведення літера-
турно-мистецьких свят «Романівська весна»,
яким вшановують славний рід Рильських,
українське поетичне слово і плекають любов
до рідної землі.
Музейники активно залучають до екскурсій
та заходів учнів місцевої школи, які спільно із
працівниками музею провели для учасників
експедиції літературно-тематичну екскурсію.
У невеличкому селі на Житомирщині на-
тхненно працюють подвижники української
культури та музейної справи. Їхні сучасні під-
ходи у музейному показі, креативні задумки
екскурсійної роботи варті поширення серед
інших українських музеїв.
На підсумковому круглому столі учасники
2’2014К Р А Є З Н А В С Т В О
184
Руслана Маньковська
185
експедиції обмінялись враженнями та дум-
ками щодо ролі краєзнавства у сучасному
житті, взаємодії музеїв та суспільства. Л. П.
Грузська зупинилась на формах комунікації
музею і суспільства, які, на думку музейниці,
визначаються специфікою музейних установ.
Музейна комунікація має зміцнювати партнер-
ські зв’язки музею із науковцями, залучати мо-
лодих людей до музейного простору, сприяти
інтелектуальному розвитку людини. На тому,
як сучасні суспільні виклики вимагають роз-
витку поряд із традиційними нових напрямів
діяльності музею, наголосила Р. В. Маньков-
ська. Такі форми як експозиційно-виставкова,
просвітницько-освітня, видавнича в умовах
інформаційно-технологічного розвитку необ-
хідно доповнювати можливостями музейної
педагогіки, засобами новітніх комунікаційних
технологій. Як дієвий засіб комунікації з су -
спільством, музеї активно використовують за-
соби масової інформації, радіо, телебачення,
газети, журнали, інтернет-видання, які допо-
магають сформувати зацікавленість громадян
у відвідуванні музеїв.
Думку Р. В. Маньковської підтвердила
М. Д. Авраменко, яка відзначила: чим більше
музейний захід висвітлюється у засобах масо-
вої інформації, тим кількість відвідувань
експозиції чи виставки стає більш масовою.
На жаль, треба відзначити, що інформації про
музеї у медіа-просторі України ще досить
недостатньо, її обсяг набагато менший і дуже
поступається сюжетам про різноманітні фор -
ми розваг.
Узагальнюючи роботу експедиції, голова
Національної спілки краєзнавців України, за-
ступник директора Інституту історії України
НАН України, член-кореспондент НАН
Укра їни О. П. Реєнт підкреслив, що музеї у
сучасному суспільстві розглядаються як не-
від'ємна складова його соціокультурного про-
стору, а музейна діяльність передбачає широкі
контакти з громадськістю, тому комуніка-
тивна функція набуває особливої ваги у взає-
мозв’язках музею та суспільства. Відвідавши
сім музеїв Житомирщини можна констату-
вати, що поряд із традиційними формами му-
зейної комунікації, в умовах інформаційно-
технологічного розвитку з’являються сучасні
засоби взаємодії музею і суспільства, спрямо-
вані на розширення сфери впливу музейних
закладів на громадськість. Розвиток інформа-
ційних технологій, що базуються на викорис-
танні комп’ютерів та телекомунікаційних сис-
тем, спонукає музеї переходити до більш
перспективних форм комунікації. Музейне
краєзнавство, яке вдало поєднує професійний
підхід музейників та краєзнавчу складову їх
діяльності, вбираючи інформаційно-техноло-
гічні інновації, вибудовує оригінальну сис-
тему комунікацій і займає важливе місце
у соціокультурному просторі сучасного су -
спільства.
Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації
у музейному краєзнавстві
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167130 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:06:58Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Маньковська, Р. 2020-03-19T11:44:46Z 2020-03-19T11:44:46Z 2014 Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстиві / Р. Маньковська // Краєзнавство. — 2014. — № 2. — С. 178-185. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167130 22-23 квітня 2014 р. краєзнавці здійснили
 чергову науково-краєзнавчу експедицію, цього
 разу на Житомирщину. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстиві Article published earlier |
| spellingShingle | Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстиві Маньковська, Р. Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя |
| title | Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстиві |
| title_full | Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстиві |
| title_fullStr | Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстиві |
| title_full_unstemmed | Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстиві |
| title_short | Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстиві |
| title_sort | суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстиві |
| topic | Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя |
| topic_facet | Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167130 |
| work_keys_str_mv | AT manʹkovsʹkar suspílʹnoíntegracíinítendencíítakomuníkacíiníínnovacííumuzeinomukraêznavstiví |