Черкащина на завершальному етапі Другої світової війни (історіософські та методологічні нотатки)
У статті висвітлюються деякі аспекти протистояння на радянсько-німецькому фронті в період 1943–1944 рр. Розкриваються особливості соціально-економічної ситуації, морально-психологічного стану різних категорій населення. Аналізуються гуманітарні наслідки війни. В статье освещаются некоторые аспекты...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167234 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Черкащина на завершальному етапі Другої світової війни (історіософські та методологічні нотатки) / О. Лисенко // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 113-116. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167234 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Лисенко, О. 2020-03-21T16:14:29Z 2020-03-21T16:14:29Z 2014 Черкащина на завершальному етапі Другої світової війни (історіософські та методологічні нотатки) / О. Лисенко // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 113-116. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167234 93/94(477.46)005 «1943/1944» У статті висвітлюються деякі аспекти протистояння на радянсько-німецькому фронті в період 1943–1944 рр. Розкриваються особливості соціально-економічної ситуації, морально-психологічного стану різних категорій населення. Аналізуються гуманітарні наслідки війни. В статье освещаются некоторые аспекты противостояния на советско-германском фронте в период 1943–1944 гг. Раскрываются особенности социально-экономической ситуации, морально-психологического состояния различных категорий населения. Анализируются гуманитарные последствия войны. This article highlights some aspects of the confrontation on the Soviet-German front in 1943-1944. Peculiarities of socio-economic situation, morale and psychological stance of different groups of people are exposed. Humanitarian consequences of the war are analyzed. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство До 70-річчя вигнання нацистських окупантів з України Черкащина на завершальному етапі Другої світової війни (історіософські та методологічні нотатки) Черкасщина на завершающем этапе Второй мировой войны (историософские и методологические заметки) Cherkasy region on the final stages of World War II (historiosophical and methodological notes) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Черкащина на завершальному етапі Другої світової війни (історіософські та методологічні нотатки) |
| spellingShingle |
Черкащина на завершальному етапі Другої світової війни (історіософські та методологічні нотатки) Лисенко, О. До 70-річчя вигнання нацистських окупантів з України |
| title_short |
Черкащина на завершальному етапі Другої світової війни (історіософські та методологічні нотатки) |
| title_full |
Черкащина на завершальному етапі Другої світової війни (історіософські та методологічні нотатки) |
| title_fullStr |
Черкащина на завершальному етапі Другої світової війни (історіософські та методологічні нотатки) |
| title_full_unstemmed |
Черкащина на завершальному етапі Другої світової війни (історіософські та методологічні нотатки) |
| title_sort |
черкащина на завершальному етапі другої світової війни (історіософські та методологічні нотатки) |
| author |
Лисенко, О. |
| author_facet |
Лисенко, О. |
| topic |
До 70-річчя вигнання нацистських окупантів з України |
| topic_facet |
До 70-річчя вигнання нацистських окупантів з України |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Черкасщина на завершающем этапе Второй мировой войны (историософские и методологические заметки) Cherkasy region on the final stages of World War II (historiosophical and methodological notes) |
| description |
У статті висвітлюються деякі аспекти протистояння на радянсько-німецькому фронті
в період 1943–1944 рр. Розкриваються особливості соціально-економічної ситуації, морально-психологічного стану різних категорій населення. Аналізуються гуманітарні наслідки війни.
В статье освещаются некоторые аспекты противостояния на советско-германском фронте в период 1943–1944 гг. Раскрываются особенности социально-экономической ситуации, морально-психологического состояния различных категорий населения. Анализируются гуманитарные последствия войны.
This article highlights some aspects of the confrontation on the Soviet-German front in 1943-1944. Peculiarities
of socio-economic situation, morale and psychological stance of different groups of people are exposed.
Humanitarian consequences of the war are analyzed.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167234 |
| citation_txt |
Черкащина на завершальному етапі Другої світової війни (історіософські та методологічні нотатки) / О. Лисенко // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 113-116. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lisenkoo čerkaŝinanazaveršalʹnomuetapídrugoísvítovoívíiniístoríosofsʹkítametodologíčnínotatki AT lisenkoo čerkasŝinanazaveršaûŝemétapevtoroimirovoivoinyistoriosofskieimetodologičeskiezametki AT lisenkoo cherkasyregiononthefinalstagesofworldwariihistoriosophicalandmethodologicalnotes |
| first_indexed |
2025-11-26T15:32:33Z |
| last_indexed |
2025-11-26T15:32:33Z |
| _version_ |
1850628833088110592 |
| fulltext |
112
До 70-річчя
вигнання нацистських
окупантів з України
113
УДК 93/94(477.46)005 «1943/1944»
Олександр Лисенко (м. Київ)
Черкащина на завершальному етапі Другої світової війни
(історіософські та методологічні нотатки)
У статті висвітлюються деякі аспекти протистояння на радянсько-німецькому фронті
в період 1943–1944 рр. Розкриваються особливості соціально-економічної ситуації, морально-
психологічного стану різних категорій населення. Аналізуються гуманітарні наслідки війни.
Ключові слова: Друга світова війна, Україна, Черкащина, окупаційний режим, матеріальні
і людські втрати, гуманітарні наслідки війни.
Невмирущі рядки вічного й завжди акту-
ального Кобзаря, чий 200-літній ювілей нині
святкує людство, щоразу постають у новій
іпостасі, коли заходить мова чи то про істо-
ричні перипетії, чи то про сучасні виклики.
Напевно, жодна група, окрім хіба-що євреїв,
не виявляла на теренах сучасної України біль-
шої готовності до співжиття зі своїми сусідами
на засадах дружби і порозуміння. Та щоразу
особисті та корпоративні амбіції політиків, ім-
персько-шовіністичні сили на історичних кру-
тозламах виявлялися сильнішими за здоровий
глузд, здорову конкуренцію та повагу до права
на самовизначення українського народу.
Після славної епохи Козаччини, кількох
років на початку ХХ ст. та трохи більше
20 років на рубежі ХХ і ХХІ ст. українці отри-
мували шанс на розбудову суверенної держави.
Віковічна мрія стати рівними серед рівних
«в сім’ї вольній, новій», здається набула реаль-
ного втілення, однак недолугі політики і зов-
нішні вороги зробили все, аби поставити під
сумнів це наше природне право. Напевно,
такою вже є доля нашого народу – за власну
свободу платити своєю кров’ю.
У роки Другій світовій війни йшлося не
тільки про національну державність, а саме іс-
нування українства як етнічної, соціальної, по-
літичної спільноти.
Нацистський окупаційний режим у най-
брутальніший спосіб знищував соціальну
структуру, господарську інфраструктуру і тра-
диції, а головне, – людей, які заважали Гітлеру
і його помічникам втілювати в життя доктрину
«життєвого простору» для німців. Черкащина
зазнала величезних збитків від бойових дій та
окупації. Лише у м. Золотоноша гітлерівці роз-
стріляли 12 750 осіб єврейської, української та
інших національностей з Золотоніського, Чор-
нобіївського, Драбівського, Іркліївського рай-
онів [1, с.159-160].
У Київській області було знищено майже
270 тис. цивільних громадян, Полтавській –
майже 113 тис. [2, с. 552]. На примусові ро-
боти до Райху було вивезено майже 170 тис.
мешканців Київщини і 175 тис. – Полтавщини,
з районів Черкащини – 85 тис. [3, с. 149-150].
Загальна кількість населення Київської
області з 1 січня 1941 р. до 1 січня 1945 р.
скоротилося з 3 млн 694 тис. до 2 млн 456 тис.
(на 33,5%), Полтавської – з 2 млн 226 тис. до
1 млн 591 тис. (на 28,5%) [4, с. 772].
Війна спричинила деструктивні демогра-
фічні та соціальні явища. На початок 1946 р.
на 100 жінок 1928–1917 р.н. припадало тільки
36,4 чоловіків у віці від 30 до 39 р. – 52,2, від
40 до 49 р. – 60,7 [5, 18].
Різка зміна статевих пропорцій у складі
населення ускладнила ситуацію з народжува-
ністю.
Станом на 1 вересня 1945 р. в УРСР на-
лічувалося 377 889 інвалідів війни. Руйну-
вання системи охорони здоров’я надзвичайно
перешкоджали надання їм повноцінної медич-
ної допомоги, реабілітації і соціальної реадап-
тації. Так, упродовж усього 1944 р. у Пол-
тавської області лише 5727 інвалідів отримали
стаціонарну й амбулаторну спеціалізовану до-
помогу [6].
Руйнування житлової площі у листах
Київської області становило 33,2%, Полтавсь-
кої – 42,9%, у сільській місцевості було зруй-
новано на Полтавщині 106 тис. 823 будинків,
а на Київщині 800 тис. осіб залишилося без
даху над головою [7, 95].
Надзвичайно складною була санітарно-епі-
деміологічна ситуація на щойно визволених
територіях. Тиф і шлунково-кишкові хвороби
стали найбільшою бідою, а відсутність оку-
пантами перешкоджали зменшенню загрози
поширення небезпечних інфекцій.
Надзвичайний стан, що склався в цей час,
характеризують дані про захворюваність насе-
лення на дистрофію та смертність від неї.
Внаслідок економічної політики окупантів та
голоду 1946–1947 р. на 20 червня 1947 р. кіль-
кість хворих на дистрофію в Київській області
становила понад 83 тис. осіб у Полтавській –
60 тис., а померло від неї – відповідно 1422
і 1282 особи. А всього в Україні в цей час на-
лічувалося 1 млн 154 198 дистрофіків, 46,5 тис.
яких померли [8, с.279].
Війна та окупація різко погіршили матері-
альне становище цивільного населення, яке і
до того було невисоким. Зруйнувала легка
промисловість не мала можливості задоволь-
нити навіть мінімальні потребам у одязі,
взутті, предметах першої необхідності. Тому
органи соціального забезпечення з нетерпін-
ням очікували на гуманітарну допомогу з за-
кордону. Наприкінці 1943 – на поч. 1944 р. на
бази «Різноекспорту» почали надходити зі-
брані представниками США, Канада та інших
країн промисловості товари, які розподілялися
серед мешканців республіки.
РНК УРСР ухвалив постанов, згідно з якими
ці подарунки мали бути передані насамперед ін-
валідам, родинам фронтовиків, партизанам та
членам їх сімей, дітям-сиротам, робітникам,
службовцям та інженерно-технічним працівни-
кам, які постраждали від німецької окупації,
науковцям і творчій інтелігенції похилого віку.
20 квітня 1943 р. до Києва прибуло 13 ва-
гонів з речами, але їх не було кому розванта-
жувати. Один «Студебекер» повільно вивозив
велику кількість танків на базу, що перебувала
за 6 км від залізниці. Як завжди, найбільше по-
терпали від нерозпорядливості найменш захи-
щені категорії населення. Восени 1944 р. в
Києві знову не було кому розвантажити 5 ва-
гонів речей, що призначалися дітям-сиротам.
А в цей час Київський приймальник-розпо-
дільник змушений був припинити приймання
дітей унаслідок відсутності постільної бі-
лизни, матраців і ковдр. Для тих вихованців,
які вже перебували у будинках, яслах і дитячих
лікувальних установах, ще в липні видали
80 тис. м тканин, 6000 комплектів взуття аме-
риканської гуманітарної допомоги [9, с. 85–86].
Тому, які б політичні вітри не віяли над-
ворі, для кожної відповідальної і тверезо мис-
лячої людини вирішальна роль радянських
Збройних сил у розгромі нацизму і фашизму
залишатиметься незаперечною істиною. Від
6 до 7 млн наших співвітчизників за роки війни
воювали у складі них боягузи і зрадники, ма-
родери і шкурники, та це не може спростувати
той факт, що ця військова сила винесла на собі
найважчий тягар війни, хоча нелегко було всім:
і трудящим тилових районів і тим, хто зали-
шався на окупованій території, і тим, кого ви-
везли на примусову працю до Райху.
Вдруге за війну військові дії на території
Черкащини відбувалися вже в ході епічної
«битви за Дніпро». Донині серед вітчизняних
і зарубіжних фахівців відсутня єдність у тому,
які стратегічні та фронтові операції охоплює
цей термін. Одні схильні вважати, що вона по-
чалася ще Донбаською стратегічною опера-
цією, інші – Чернігівсько-Полтавською.
Та все ж основні події на сучасних землях
Черкащини відбувалися в ході Київської стра-
тегічної наступальної операції 3–13 листопада
1943 р. Не вдаючись до її характеристики, за-
значимо лише, що у складі 1-го Українського
фронту (УФ) в цій операції було задіяно 42 стрі -
лецькі, 3 кавалерій дивізії, 1 механізований і
5 танкових корпусів, 4 окремі танкові та 2 стрі-
лецькі бригади, всього – 671 тис. чол. Якщо ла-
конічно підвести підсумки операції, то голов-
ними серед них стали: визволення столиці
України і створення стратегічного плацдарму
на правому березі Дніпра по фронту понад
300 км і на глибину 50 км, що відіграло важ-
ливу роль у проведенні наступних операцій на
теренах Правобережної України.
Сучасні спеціалісти воєнної історії вио-
кремлюють дві самостійні фронтові операції в
ході наступу на Київ – Лютізьку (1 жовтня –
2 листопада 1943 р.) і Букринську (12–24 жовт -
3/4’2014Олександр Лисенко К Р А Є З Н А В С Т В О
114
ня 1943 р.). У першій з них було задіяно
253,8 тис. військовослужбовців, у другій –
186 тис. того ж 1-го УФ та 2-ї повітряної армії.
Однак у авторського колективу під керівницт-
вом Г. Кривошеєва бракує внутрішньої логіки.
Якщо ці дві операції подаються у списку са-
мостійних фронтових операцій, проведених
поза межами стратегічних, то чим була
Київська стратегічна наступальна операція.
Ще більше запитань виникає, коли мова захо-
дить про втрати. За всю Київську стратегічну
наступальну операцію радянські війська без-
поворотно втратили 6491 особу (30569 зага-
лом). Втрати в ході Букринської операції ста-
новлять відповідно 6498 (27938), Лютізької –
24422 (60642) [10, с. 136, 181].
Та в обох випадках видаються заниженими
втрати наступаючих військ. Про надзвичайну
напругу боїв за Дніпро свідчать практично всі
її учасники. Так, фронтовик Віктор Білодід
згадував: «Важчих боїв, ніж за Дніпро, я не
бачив. Був вихід на Воронеж, був прорив під
Воронежем, була Курська дуга…
Дніпро! За силою вогню, за настирливістю
ворожих атак, за жорсткістю ведення бою – за-
хопити хоч метр, хоч хату… – таких боїв я не
зустрічав до кінця війни.
Рівень напруги боїв на Дніпрі можна зіста-
вити хіба з тим, що було в Сталінграді…»
[11, с. 36]. До речі, Н. Бойко, яка записала це
інтерв’ю (ст. п.с. НІЕЗ «Переяслав» вважає,
що на Букринському плацдармі загинуло
55 тис. радянських воїнів [11, с. 40].
Однією з найбільших операцій на оточення
стала Корсунь-Шевченківська битва (24 січня –
19 лютого 1944 р.) І хоча військові історики і
донині дисктують з приводу її перебігу і ре-
зультатів, вона увійшла до переліку тих гран-
діозних бойовищ, у ході яких гітлерівська
армія зазнавала дошкульних втрат і відступала
з загарбаних територій.
Держава високо оцінила самовідданість і
відвагу радянських солдатів та офіцерів,
210 тис. з яких полягли в боях за визволення
краю. 22 з’єднанням і частинам було при-
своєно звання «Черкаських», 23 – «Корсунсь-
ких», 20 – «Уманських», 6 – «звенигородсь-
ких», 160 черкащан удостоєні звання героя
Радянського Союзу, а І. Черняхівський і
Н. Степаненко – двічі нагороджувалися Золо-
тою Зіркою Героя.
Значну допомогу у розгромі нацистів нада-
вали учасники руху Опору. Так, група канівсь-
кого лікаря Олексія Крячка брала участь у фор -
сування Дніпра поблизу с. Зарубинці у вересні
1943 р., забезпечивши човнами кілька регуляр-
них підрозділів. Партизанська група чапаєвців
на чолі з О. Танком сподіяла з мотострільцями
під час штурму с. Григорівка, розгромила штаб
німецького гарнізону, захопила радіостанцію,
кілька вантажівок і зброю [12, с. 194].
Саме до партизанських лав приєдналась
уціліла половина невдалого з 7-тисячного де-
санту на Букринському плацдармі.
Внесок черкаських «народних месників» у
розгром ворога міг бути більшим, якби ра-
дянське керівництво приділяло матеріально-
технічному забезпеченню антинацистського
руху опору належну увагу.
1 квітня 1942 р. вийшла постанова ДКО
«Про організацію обліку і поховання полеглих
воїнів, виявлених на звільненій території»
Поряд з тим, що цей документ з’явився з оче-
видним запізненням, звертає на себе увагу й
те, що органам влади на місцях зобов’язалися
залучати до санітарних поховань місцевих
мешканців, причому вони здійснювалися без
встановлення імен та фіксації місць похо-
вання, тобто з порушенням передбачених по-
становою приписів.
12 квітня 1942 р. у війська надійшов наказ
НКО СРСР від 12 квітня 1942 р. про персональ-
ний облік втрат особового складу. Однак наказ
виконувався вкрай незадовільно. Автори книги
«Народная война» з цього приводу пишуть:
«Фронтовикам запам’яталась, як «знамениті»
похоронні команди більше часу проводили за
вивертанням кишень убитих, ніж похованням.
Трупи засипали землею там же, де їх виявили:
у траншеях, щілинах, вирвах. Робили це по-
гано: виднілися руки, ноги, голови мерців. Над
могилою навіть палиці не ставили. Солдати та
офіцери, які бачили процедуру похоронів»,
скаржилися командирам: «Ці похоронні
команди краще надіслати на передову, під во-
гонь, ніж допускати їх до святої справи від-
дання почестей загиблим!» обурювалися, що
ніхто цим не керує по-справжньому: «Коли ми
Черкащина на завершальному етапі Другої світової війни
(історіософські та методологічні нотатки)
115
1. Коваль М.В. Україна в Другій світовій та Ве-
ликій Вітчизняній війнах 1935–1945 рр. – К., 1999.
2. Безсмертя. Книга Пам’яті України. – К., 2000.
3. Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Ра-
дянського Союзу. 1941–1945 р. – В 3 т. – К., 1969. –
Т. 3.
4. Лисенко О., Перехрест О., Перехрест І., Іржав -
ська А. Демографічні втрати України в роки Другої
світової війни. – У кн.: Україна в Другій світовій
війні: погляд з ХХ ст. – У двох кн. Кн. друга. – К.,
2011.
5. Перковський А.Л., пирожков С.І. Демогра-
фічні втрати народонаселення Української РСР у
40-х рр. // Укр. іст. журн. – 1990. – № 2.
6. УДАВО України. – Ф. 342, оп. 14, спр. 1637,
арк. 23.
7. Марзеей А.Н. Санитарные последствия разру-
шения городов Украины в период войны и оккупа-
ции. 1941–1945 гг. // Медико-санитарные последст -
вия войны и мероприятия по их ликвидации (Труды
второй конференции (17–19 декабря 1946 г.) – Т. 1. –
М., 1948.
8. Добров П., Перехрест І. Медико-санітарні на-
слідки Великої Вітчизняної війни для населення
України та їх ліквідація в період відбудови (1943–
1950 рр.) – Донецьк, 2007.
9. Вронська Т.В., Лисенко О.Є. Українські гро-
мади зарубіжжя в роки Другої світової війни: акції
допомоги народу України. – К., 1997.
10. Великая Отечественная война без грифа сек-
ретности. Книга потерь. – М., 2009.
11. Цит. за: Бойко Надія. Букринська епопея, або
наша помилка // Українська культура. – 2007. – ве-
ресень.
12. Дорошенко Т.Є. Партизанський і підпільний
рух на Канівщині в період Великої Вітчизняної
війни. // Черкащина в контексті історії України. –
Черкаси, 2005.
13. Народная война. К 70-летию начала Великой
Отечественной войны 1941–1945 гг. – М.: Обще-
ственный фонд «Патриот», 2011.
відступали, ще було важко зробити, а тепер
цілком можливо. Винести трупи до дороги і
поховати на видному місці, з пам’ятником.
Мине війна рідні захочуть приїхати, подиви-
тися на могили героїв. І що вони знайдуть?»
[13, с. 393–394].
В одному з інтерв’ю 75-річний фронтовик
на запит молодого кореспондента «Чи було у
вас на війні щось захоплююче і веселе?» від-
повів: «Ні, такого не припам’ятаю. Це була
дуже важка робота». І зовсім неочікуваною
була відповідь на друге питання, що стосува-
лось друзів-побратимів: «Ні, друзів не було,
тому що я служив у піхоті. Через 2–3 тижня
від роти залишилося кілька осіб. Нас попов-
нювали за рахунок мобілізованих солдатів. Ми
не встигали як слід познайомитися один з
одним…» [13, с. 394].
3/4’2014Олександр Лисенко К Р А Є З Н А В С Т В О
116
Александр Лысенко
Черкасщина на завершающем этапе Второй мировой войны (историософские и
методологические заметки)
В статье освещаются некоторые аспекты противостояния на советско-германском фронте в пе-
риод 1943–1944 гг. Раскрываются особенности социально-экономической ситуации, морально-психо-
логического состояния различных категорий населения. Анализируются гуманитарные последствия
войны.
Ключевые слова: Вторая мировая война, Украина, Черкасщина, оккупационный режим, матери-
альные и человеческие потери, гуманитарные последствия войны.
Oleksandr Lysenko
Cherkasy region on the final stages of World War II (historiosophical and methodological notes)
This article highlights some aspects of the confrontation on the Soviet-German front in 1943-1944. Peculi-
arities of socio-economic situation, morale and psychological stance of different groups of people are exposed.
Humanitarian consequences of the war are analyzed.
Key words: World War II, Ukraine, Cherkasy region, occupation regime, material and human losses,
humanitarian consequences of war.
Джерела та література
|