Технічні розробки академіка А. Люльки у роки Другої світової війни та їх вплив на військове літакобудування в СРСР
У статті висвітлено вклад відомого українського вченого Архипа Люльки у розробку реактивних двигунів, розкрито роль цього технічного винаходу для розвитку військової авіації СРСР в роки Другої світової війни. В статье освещен вклад известного украинского ученого Архипа Люльки в разработку реактивны...
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167236 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Технічні розробки академіка А. Люльки у роки Другої світової війни та їх вплив на військове літакобудування в СРСР / П. Дрок // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 129-131. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167236 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Дрок, П. 2020-03-21T16:14:48Z 2020-03-21T16:14:48Z 2014 Технічні розробки академіка А. Люльки у роки Другої світової війни та їх вплив на військове літакобудування в СРСР / П. Дрок // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 129-131. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167236 364.46+321.02 А.Люлька У статті висвітлено вклад відомого українського вченого Архипа Люльки у розробку реактивних двигунів, розкрито роль цього технічного винаходу для розвитку військової авіації СРСР в роки Другої світової війни. В статье освещен вклад известного украинского ученого Архипа Люльки в разработку реактивных двигателей, раскрыта роль этого технического изобретения для развития военной авиации СССР в годы Второй мировой войны. The article highlights the contribution of the famous Ukrainian scientist Arkhip Liulka in the development of jet engines; the roles of technical invention of Soviet Air Force during the Second World War have shown. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство До 70-річчя вигнання нацистських окупантів з України Технічні розробки академіка А. Люльки у роки Другої світової війни та їх вплив на військове літакобудування в СРСР Технические разработки академика А. Люльки в годы Второй мировой войны и их влияние на военное самолетостроение в СССР Technical developments academician Arkhyp Liulka during World War II and its impact on military aircraft in the USSR Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Технічні розробки академіка А. Люльки у роки Другої світової війни та їх вплив на військове літакобудування в СРСР |
| spellingShingle |
Технічні розробки академіка А. Люльки у роки Другої світової війни та їх вплив на військове літакобудування в СРСР Дрок, П. До 70-річчя вигнання нацистських окупантів з України |
| title_short |
Технічні розробки академіка А. Люльки у роки Другої світової війни та їх вплив на військове літакобудування в СРСР |
| title_full |
Технічні розробки академіка А. Люльки у роки Другої світової війни та їх вплив на військове літакобудування в СРСР |
| title_fullStr |
Технічні розробки академіка А. Люльки у роки Другої світової війни та їх вплив на військове літакобудування в СРСР |
| title_full_unstemmed |
Технічні розробки академіка А. Люльки у роки Другої світової війни та їх вплив на військове літакобудування в СРСР |
| title_sort |
технічні розробки академіка а. люльки у роки другої світової війни та їх вплив на військове літакобудування в срср |
| author |
Дрок, П. |
| author_facet |
Дрок, П. |
| topic |
До 70-річчя вигнання нацистських окупантів з України |
| topic_facet |
До 70-річчя вигнання нацистських окупантів з України |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Технические разработки академика А. Люльки в годы Второй мировой войны и их влияние на военное самолетостроение в СССР Technical developments academician Arkhyp Liulka during World War II and its impact on military aircraft in the USSR |
| description |
У статті висвітлено вклад відомого українського вченого Архипа Люльки у розробку реактивних двигунів, розкрито роль цього технічного винаходу для розвитку військової авіації СРСР
в роки Другої світової війни.
В статье освещен вклад известного украинского ученого Архипа Люльки в разработку реактивных
двигателей, раскрыта роль этого технического изобретения для развития военной авиации СССР в
годы Второй мировой войны.
The article highlights the contribution of the famous Ukrainian scientist Arkhip Liulka in the development
of jet engines; the roles of technical invention of Soviet Air Force during the Second World War have shown.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167236 |
| citation_txt |
Технічні розробки академіка А. Люльки у роки Другої світової війни та їх вплив на військове літакобудування в СРСР / П. Дрок // Краєзнавство. — 2014. — № 3-4. — С. 129-131. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT drokp tehníčnírozrobkiakademíkaalûlʹkiurokidrugoísvítovoívíinitaíhvplivnavíisʹkovelítakobuduvannâvsrsr AT drokp tehničeskierazrabotkiakademikaalûlʹkivgodyvtoroimirovoivoinyiihvliânienavoennoesamoletostroenievsssr AT drokp technicaldevelopmentsacademicianarkhypliulkaduringworldwariianditsimpactonmilitaryaircraftintheussr |
| first_indexed |
2025-11-27T07:37:14Z |
| last_indexed |
2025-11-27T07:37:14Z |
| _version_ |
1850806632968093696 |
| fulltext |
129
УДК 364.46+321.02 А.Люлька
Павло Дрок (м. Переяслав-Хмельницький)
Технічні розробки академіка А. Люльки у роки Другої
світової війни та їх вплив на військове літакобудування в СРСР
У статті висвітлено вклад відомого українського вченого Архипа Люльки у розробку реак-
тивних двигунів, розкрито роль цього технічного винаходу для розвитку військової авіації СРСР
в роки Другої світової війни.
Ключові слова: Друга світова війна, Архип Люлька, реактивний двигун, РД-1, штурмова
авіація, винищувачі.
Радянсько-німецька війна 1941–1945 рр.,
поразки Червоної армії у 1941 р., окупація гіт-
лерівцями значної частини СРСР обумовили
необ хідність якнайскорішої розробки та впро-
вадження новітніх наукових розробок у сфері
військово-промислового комплексу, створення
нових, більш досконалих, зразків військової тех-
ніки та озброєння. Одним із пріоритетних на-
прямків стала «боротьба за небо». Винищу-
вальна, штурмова авіація в роки Другої світової
війни набирала все більшої ваги у проведені як
тактичних, так і стратегічних військових опера-
цій. Це чітко розуміло вище державно-партійне
керівництво та військове командування радян-
ського союзу. Втілювати надважливе завдання
мали радянські науковці, серед яких значна роль
відводилася науковому потенціалу українця Ар-
хипа Михайловича Люльки (1908–1984).
Біографії нашого видатного земляка при-
свячено декілька праці [2; 5; 7], однак його
вклад у розробку реактивних двигунів для вій-
ськових літаків у наукових студіях розкрито
лише частково [4; 8].
Над проблемою турбореактивного двигуна
(ТРД–1) Архип Люлька працював ще у 1930-х
рр., але тоді через нестачу фінансування та
інші бюрократичні перепони він не зміг завер-
шити дослідження та інженерне конструю-
вання свого задуму. Якщо коротко і не фахівцю
вдатися до технічних характеристик, то у про-
екті «pеактивного турбодвигуна» РТД-1 забез-
печувалося швидше згорання палива, а отже
зростала потужність двигуна, у рази збільшу-
валася швидкість літальних апаратів на які пла-
нувалося їх встановлення [3].
Проект РТД-1 був схвалений наpкоматом
авіапромисловості, А. Люлька був переведений
у Ленінград у спеціальне конструкторське
бюро (СКБ–1) на Кіровському заводі. Його кон-
структорська група була посилення ще рядом
визначних учених. У 1940 р почалося виготов-
лення та випробування моделей туpбіни, комп-
pессоpа і камер згорання ТРД-1 [4].
У квітні 1941 р в заявці на винахід А.М. Лю -
ль ка вперше запропонував новий тип ТРД –
двоконтурний (ДТРД), який «... має перевагу в
економічності перед одноконтурним турбореак-
тивним авіаційним двигуном при помірних
швидкостях польоту». До серпня 1941 РД-1 гото-
вий в металі на 75%. Довести розробку до логіч-
ного завершення не вдалося через напад нацист-
ської Німеччини на СРСР та необхідність
евакуації наукових установ. Архип Люлька отри-
мав наказ надій но сховати проект випробовува-
ного двигуна та усю технічну документацію, а
самому вилеті ти в евакуацію на Урал. Авіакон-
структор з ко легами переїхав до Челябінська на
тракторний завод, де, виконуючи військове за-
мовлення, по ринув у роботи, пов’язані з розроб-
кою танкової техніки. Лише наприкінці лютого
1942 р. на по рядок денний було знову поставлене
питан ня про відновлення розробок реактивного
дви гуна. Учений разом зі своєю групою, що налі -
чувала п’ятнадцять учених, з Челябінська пере -
брався до міста Білімбай Свердловської області,
де тоді розташовувалось евакуйоване ще у жов -
тні 1941 р. конструкторське бюро заводу № 293.
Директором заводу й головним його конструкто -
ром в той період був В.Ф. Болховітінов, котрий
активно займався розробкою літака БІ-1 з рідин -
ним реактивним двигуном. Він, наскільки було
можливо, допомагав колезі й створив максималь -
но сприятливі умови для продовження робіт над
двигуном РД-1. Наприкінці 1942 р. А.М. Люлька
був направлений до блокадного Ленінграда на Кі-
ровський завод за технічною документацією, що
була ретельно схована дослідником на початку ві -
йни перед відправкою у евакуацію, а також вуз-
лами до створюваного двигуна, закопаними на
території заводу. По Ладозі, під по стійними об-
стрілами, ризикуючи життям, дослід ник спро-
мігся вивезти цінний вантаж й доставити його за
призначенням. Проте час було згаяно [8].
На продовження робіт над двигуном РД-1 іс -
тотно вплинув головний конструктор літаків й
одночасно головний інженер одного з главків
Наркомату авіаційної промисловості М.І. Гудков,
котрий прийняв рішення встановити на свій лі -
так ЛаГГ-3 двигун РД-1 замість поршневого мо-
тора М-105 з реактивним прискорювачем, як це
планувалось раніше. Спільними зусиллями бу ла
розроблена компоновка винищувача ЛаГГ-3 з
турбореактивним двигуном РД-1. Відповідний
проект було направлено до Центрального аеро -
гідродинамічного інституту, який, у свою чергу,
підтвердив точність проведених розрахунків й
реальність заявлених у ньому параметрів [5].
Після схвалення проекту М.І.Гудков звер-
нувся до Й.В.Сталіна з клопотанням про розгляд
питання про створення реактивного винищу-
вача. У травні 1943 р. дане питання було роз -
глянуто й обговоре но на засіданні спеціальної
комісії, котра й прийня ла рішення про передчас-
ність побудови реактивно го винищувача й у той
же час визнала перспектив ність створен ня та-
кого літака й рекомендувала про довжити роботи
над турбореактивним двигуном.
Після повернення з евакуації до Москви,
Архип Люлька разом зі своєю групою 1943 р. пе-
рейшов на роботу до Центрального інститу ту
авіаційного машинобудування, де був при зна -
чений начальником лабораторії з досліджен ня й
розробки реактивних двигунів. На той час стало
відомо, що в Німеччині з’явились літа ки «Хейн-
кель» та «Мессершмітт» з реактивни ми двигу-
нами, котрі розвивали значну швидкість. Зок-
рема, швидкість «Мессершмітга-262», досяга ла
860 км/год., в той час як Архип Люлька ще 1937
р. пропонував довести швидкість літаків, над
двигу нами яких він працював, до 900 км/год [6].
Незаперечна перевага цих літаків спонукала
СРСР форсувати розробки турбореактивних
дви гунів та реактивних літаків. В 1944 р були
при йняті постанови Державного комітету обо-
рони «Про створення авіаційних реактивних
двигунів» й «Про створення літаків з реактив-
ними двигунами». Тимчасом група учених під
керівництвом Архипа Люльки розробила проект
модернізованого турбо реактивного двигуна М-
18, перейменованого піз ніше на С-18 (стендо-
вий). Основою для його роз робки стали розра-
хунки та креслення РД-1. На спе ціальній фаховій
нараді, скликаній у Міністерстві авіаційної про-
мисловості, проект було затверджено, прийнято
у виробництво й визначено заводи, на яких мало
розгорнутися виробництво нового двигуна.
Тоді ж авіаконструктора перевели на робо -
ту до НДІ-1 й призначили начальником відділу
№ 21 по турбореактивних двигунах. Разом з
ним до НДІ перейшла працювати і група
конструкто рів, що до того займалась розроб-
ками під його керівництвом. Уже в серпні 1944
р. було виготов лено перший комплект вузлів й
агрегатів двигу на С-18 з восьмиступеневим
осьовим компресором. На початку 1945 р. було
виготовлено ще п’ять двигунів, що дозволило
розпочати їх випробування, в ході яких їх
творці вперше зустрілися з таким невідомим
3/4’2014Павло Дрок К Р А Є З Н А В С Т В О
130
Бомбардувальник Іл-22 з чотирма ТР-1
Винищувач Су-11 з двома ТР-1Двигун ТРД–1
раніше явищем, як помпаж. При виведенні пер-
шого примірника двигуна на режим підвище-
ної тяги виникла нестійкість роботи, що супро-
воджувалася різким некерованим зростанням
температури газу і викидом його через компре-
сор, через що у лічені секунди випробовуваний
двигун швидко виходив з ладу. Однак дана про-
блема досить швидко була вирішена завдяки
тому, що Архип Люлька не лише вважав своїм
обов’язком особисто бути присутнім на випро-
буваннях, а й постійно надавав значної ваги до-
сягненням своїх зарубіжних колег. Так, коли в
НДІ надійшли турбореактивні двигуни Jumo зі
збитого німецького літака і два трофейних
зразка в справному стані, авіаконструктор ре-
тельно проаналізував їх параметри. З’ясува-
лось, що тяга Jumo була значно меншою, ніж у
С-18, а вага та питома витрата палива – біль-
шими; крім того німецький двигун мав більш
досконалу і багатофункціональну систему ав-
томатичного управління. Завдяки цьому труд-
нощі, що виникли, були подолані, а роботи з
вдосконалення нового двигуна, що продовжу-
вались до листопада 1945 р., вершились успіш-
ними випробуваннями [6].
У липні 1946 р. за успішні стендові випро-
бовування вітчизняного турбореактивного дви-
гуна С-18 авіаконструктор та його найближчі
сподвижники отримали державні нагороди.
28 травня 1947 р. було здійснено перший
пуск літака Су-11 з двигунами ТР-1. В ході по-
даль випробувань Су-11 досяг швидкості у 900
км/год. Ще одним літаком, на якому в липні-
серпні ж року випробовувалися двигуни ТР-1,
був Іл-22. Справжнім тріумфом вітчизняної ре-
активної авіації став повітряний парад в Ту-
шино у 1947 р., і реактивні літаки різних марок,
у тому числі Су–11 та Іл-22, з оригінальної кон-
струкції реактивними двигунами демонстру-
вали досягнення радянської авіації, неоцінен-
ний внесок у розвиток якої зробив український
авіаконструктор Архип Люлька [8].
Технічні розробки академіка А. Люльки у роки Другої світової війни
та їх вплив на військове літакобудування в СРСР
131
Джерела та література
1. Евтифьев М.Д. Огненные крылья. История
создания реактивной авиации СССР (1930–1946). –
М., 2005.
2. Згуровский М. Киевскийе политехники – пио-
неры авиации, космонавтики, ракетостроенияю –
К., 2011.
3. Кудрявцев В.Ф. Авиационные двигатели
А.М. Люльки. // Авиация и космонавтика – 1993. –
№ 11–12.
4. Кузьмина Л.М. Огненное сердце: О создании
первого отечественного турбореактивного двига-
теля, Герое Социалистического труда, лауреате Ле-
нинской и Государственной премий генеральном
конструкторе академике А.М. Люльке. – М., 1988;
її ж. Неизвестный Люлька: Пламенное сердце
гения. – М., 1997.
5. Петренко М. Вшанування пам’яті Архипа
Люльки. // Київський політехнік. – 2008. – № 13
(2829) – 10 квітня.
6. Пономарев А.П. Советские авиационные кон-
структоры. – М., 1990.
7. Саркисов А.А. Пионер отечественного реак-
тивного двигателестроения. К 100-летию со дня
рождения академика А.М. Люльки. // Вестник Рос-
сийской Академии Наук – 2008. – Т. 78. – № 4. –
С. 346–352.
8. Шендеровський В. Архип Люлька // Нехай не
згасне світ науки. Книга 2. – К., 2006.
Павел Дрок
Технические разработки академика А. Люльки в годы Второй мировой войны
и их влияние на военное самолетостроение в СССР
В статье освещен вклад известного украинского ученого Архипа Люльки в разработку реактивных
двигателей, раскрыта роль этого технического изобретения для развития военной авиации СССР в
годы Второй мировой войны.
Ключевые слова: Вторая мировая война, Архип Люлька, реактивный двигатель, РД-1, штурмовая
авиация, истребители.
Pavlo Drok
Technical developments academician Arkhyp Liulka during World War II
and its impact on military aircraft in the USSR
The article highlights the contribution of the famous Ukrainian scientist Arkhip Liulka in the development
of jet engines; the roles of technical invention of Soviet Air Force during the Second World War have shown.
Key words: World War II, Arkhyp Liulka jet engine, the RD-1, assault aircraft, fighter.
|