День запаленої свічки
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16732 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | День запаленої свічки / О. Ровенчак // Відлуння віків. — 2008. — № 1(9). — С. 59-62. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859849271333879808 |
|---|---|
| author | Ровенчак, О. |
| author_facet | Ровенчак, О. |
| citation_txt | День запаленої свічки / О. Ровенчак // Відлуння віків. — 2008. — № 1(9). — С. 59-62. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T15:41:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
КРАЄЗНАВЧО�ЕТНОГРАФІЧНІ НАРИСИ 59
У
Дні запаленої свічки, як гарно назва�
ла похід до пам’ятних місць героїчно�
го шляху вояків Української Повс�
танської Армії, присвячений 65�річчю УПА,
депутат районної ради Павліна Савчин, узя�
ли участь сільські голови, директори шкіл,
керівники підприємств та активісти Ук�
раїнського товариства України охорони
пам’яток історії та культури. Похід було ор�
ганізовано Волинською районною ор�
ганізацією Товариства, зокрема її незмінним
відповідальним секретарем, лауреатом об�
ласної краєзнавчої премії імені Івана Вагиле�
вича Ольгою Федоришин. Разом з долиняна�
ми вшанували пам’ять героїв визвольних
змагань громадські діячі з Івано�Франківсь�
ка: заслужений працівник культури Ук�
раїни, голова обласної організації “Просвіта”
імені Тараса Шевченка Петро Арсенич та
краєзнавець, наш земляк, Василь Гук. Зво�
рушливою була зустріч учасників урочисто�
го походу із засновником колишньої підпіль�
ної організації Українського Національного
Фронту Дмитром Квецком.
Запалені свічки на могилах звитяжців
повстанської доби свідчать про живу
пам’ять про них: наші прадіди й батьки зак�
лали міцний підмурівок прагнення свободи,
і їхня правда завжди перемагатиме брехню,
якою прихованою вона не була б...
Дорога пам’яті пролягла через Гошів,
Витвицю, Станківці, Церківну, Слободу Бо�
лехівську, Липу, Розточки, Кальну... Вона
розпочалася по�християнському — зі Служ�
би Божої в святій обителі отців Василіян, в
церкві Преображення Господнього Гошівсь�
кого монастиря. У тому святому місці, де
вже оновлений монаший Чин Святого Васи�
лія Великого в Україні благословив Папа
Римський Іван Павло II під час Апостольсь�
кої подорожі нашою державою. Нинішній
ігумен монастиря на Ясній Горі отець
Дем’ян не міг оминути сумної історії бурем�
них повстанських років. Комуністичний ре�
жим репресував і священиків Гошівського
монастиря. Були арештовані отці Макарій
Грень, Іван Повх, Иосиф Янтух, Микола
Шабан та інші ченці. Вони разом із повстан�
цями, ув’язненими в тюрмах за боротьбу з
окупантами, відчули гіркоту гонінь за Сло�
во Боже, яким служили вільним людям. І
тодішній, і теперішній монаший дух про�
сякнутий великим гуманізмом, свободою в
ім’я творення добра. Заклики до соборного
думання, до єднання Божих душ задля
процвітання України, за яку боролися її
повстанці, — особливо актуальні цієї пори.
Великі сподівання, що Господь почує мо�
литви з Ясної Гори, вселяють віру в краще
майбутнє.
Сільський цвинтар, де поховані гошівсь�
кі лицарі звитяги, — наступна скорботна
зупинка урочистого походу. Очолили його
сільський голова Богдан Димид та директор
ДЕНЬ ЗАПАЛЕНОЇ СВІЧКИ
Оксана РовенчакПам’яті героїв
Відповідальний секретар Долинської районної
організації Українського товариства охорони
пам’яток історії та культури — писанкарка
Ольга Федоришин
місцевої школи Ольга Мельникович. Висо�
ка й довга братська могила... Горять запа�
лені свічки... Тут спочивають герої повс�
танських криївок, які полягли в нерівному
бою з ворогом. До сліз зворушує проникли�
ве слово 83�річного пароха села отця Василя
Лесіва. Який нестерпний біль проймав сер�
це матері, коли вона бачила закатованого
енкаведистами сина і змушена була таїтися,
бо нелюди знищили б усю родину за
“зв’язок з бандерівцями”! Хіба можна таке
забути й простити окремим невігласам, які
недолуго вправляються у переписуванні ге�
роїчної сторінки України?
— Кожне село має свою історію. З цих
історій і складається історія України — за�
уважив у розмові з учасниками походу зас�
тупник голови районної ради, голова район�
ної організації Українського товариства
охорони пам’яток історії та культури
Віктор Макосій. — Ми всі — українці. І від
кожного з нас залежить, якою буде Ук�
раїна. На селі — насамперед від сільського
голови, директора школи, всієї інтеліген�
ції, зусилля яких будуть спрямовані на
зміцнення економіки, формування духов�
ного життя, збереження історичної пам’яті.
Сьогоднішній похід — данина шани й
пам’яті героям Української Повстанської
Армії напередодні її 65�річчя.
... До світлого образу Богоматері, що в
підніжжі Ясної Гори, лягають квіти вдяч�
ності за її святий покров повстанців. Адже
УПА, створена на свято Покрови, постійно
перебувала під опікою Небесної Заступниці.
У Витвиці на учасників походу чекав Му�
зей Зеновія Красівського — активного бор�
ця за вільну Україну, автора політичної по�
езії. У ньому колишня сподвижниця цього
героїчного села світлої пам’яті Ольга Вит�
вицька зібрала багатющий історичний ма�
теріал. На жаль, нині він втрачає статус
кращого в районі. Відновити музейну славу
може лише тісна співпраця сільського голо�
ви Богдана Бандри і колективу місцевої
школи. Для вчителів та їхніх вихованців —
прекрасна нагода стати продовжувачами
справи своїх попередників: священика й
письменника Миколи Дерлиці, котрий сво�
го часу вів активну просвітницьку роботу,
тієї ж Ольги Витвицької, родин Січків,
Красівських, Витвицьких, Янишівських та
інших патріотів звитяжної доби.
Як завжди, у сумній задумі зустріли гос�
тей села старі ясени біля пам’ятника Зе�
новію Красівському, посаджені батьком на
честь своїх синів. Згадалися “Невільницькі
плачі” талановитого поета і мужнього бор�
ця, видані 1984 року в Лондоні. Тоді не дру�
кували його твори в Україні, бо на перед�
ньому плані були поети, для яких у їхніх се�
лах багряніли червоні прапори, і ці червоні
прапори для борзописців були найсвятіши�
ми над усі барви.
Квіти, короткий спомин про борця й пое�
та — і знову дорога. Подбав про поїздку,
виділивши автобус, керівник лінійного ви�
робничого управління магістральних газо�
проводів, депутат районної ради Володимир
Іванишин.
У селах Станковецької сільської ради,
яку очолює Іван Курило, цікавим оповіда�
чем про повстанців був їхній побратим, 81�
річний Василь Гук, котрий нині живе в Іва�
но�Франківську. Він же — автор краєзнав�
чої книги “Церківна й Станківці”, виданої
2004 року.
Василь Гук, а також інші відомі краєз�
навці Прикарпаття доводять історичну
невідповідність даних про начебто перше
Поминальна молитва біля братської могили в Гошеві
підняття національного прапора на Коло�
мийщині. Він стверджує як учасник тих
подій, що саме в Церківні під орудою нині
покійного Василя Січка — тодішнього голо�
ви першої в Україні громадської організації
Українського Християнсько�Демократич�
ного Фронту, яка згодом стала політичною
партією, молоді хлопці гордо піднесли у ви�
сочінь неба наші синьо�жовті знамена. Це
був, як писала зарубіжна преса, період пер�
ших синьо�жовтих прапорів, перших
національних виступів і перших надій на
нове відродження незалежної держави, за
яку боролася Українська Повстанська
Армія.
Оповідач згадав Михайла Черешньов�
ського — всесвітньо відомого скульптора і
колишнього активного повстанця. У старих
церквах час зберіг неповторні роботи
Майстра — автора величних пам’ятників
національним героям України в США, де
він жив і творив після того, як був змуше�
ний залишити батьківську землю.
Гідно вшанувавши пам’ять повстанців зі
Станківців та Церківни, учасники походу
обрали курс на Слободу Болехівську, де, як
і в усіх гірських селах, шанують пам’ять
про УПА, дбають про збереження історич�
ної старовини. І приклад у цьому подає
сільський голова Степан Данилів — умілий
керівник добрих справ у трьох громадах:
Слободі Болехівській, Липі та Лужках.
Свіжий факт — будівництво оригінальної
дерев’яної церкви всім селом у Слободі Бо�
лехівській.
Знавець історії сіл Марія Комар з пова�
гою згадала сільський загін Української
Народної Самооборони, який згодом влився
в УПА. За волю України поклали голови по�
над 30 слободоболехівців. Повстанську
місію продовжив засновник Українського
Національного Фронту Дмитро Квецко —
патріот України, за незалежність якої
віддав 25 тюремних років.
Село Липа відоме старшинською шко�
лою “Олені”, де формувалися сотні Ук�
раїнської Повстанської Армії. Тут разом з
побратимами загинув провідник Карпатсь�
кого краю ОУН�УПА Ярослав Мельник
(“Роберт”). Цього літа відкрито пам’ятник
героєві. Наступного року Липа скликатиме
свідомих українців з усього Прикарпаття:
святу “Яворина�2008” буде надано облас�
ний статус.
Національним духом славиться село
Лужки. Тут 1946 року за одну ніч горяни
відновили Стрілецьку могилу, зруйновану
радянськими посіпаками, і встановили
синьо�жовтий прапор.
За селом в урочищі Марина діяла парти�
занська шпитальня, яку знищили енкаве�
дисти. На цьому місці тепер збудовано кап�
личку. В іншому урочищі — Миті — в
братській могилі спочивають 11 безсмерт�
них воїнів УПА.
У цьому селі народився Ярослав Лесів —
політичний в’язень, священик і поет, який
провів найдовше в світі тюремне голоду�
вання — 192 дні! Ярославові Лесіву, як і
Зеновію Красівському, була перекрита до�
рога до видання поетичного слова, бо ра�
дянська система друкувала “щирих
ленінців”, які сьогодні поповнюють лави
лжепатріотів.
КРАЄЗНАВЧО�ЕТНОГРАФІЧНІ НАРИСИ 61
Біля пам’ятника Зеновію Красівському — відомому політичному діячу, правозахиснуку й поету
Розповідати про героїчне минуле і ни�
нішнє життя села Розточок випала честь
директорові нової гарної школи Галині
Довганич. Разом з інтелігенцією й депута�
тами над перспективами розвитку Розто�
чок наполегливо працює сільський голова
Микола Гаф’як.
Тісна співпраця єднає сільського голову
Віктора Равлюка й директора місцевої шко�
ли Ганну Сабан у Кальні, про що слушно за�
уважили міський голова Долини Володи�
мир Гаразд, депутат районної ради Олег Ду�
дар, директор Кропивницької школи Петро
Тимочко, колишній депутат районної ради
від цього села Мирослава Гузій та інші учас�
ники походу повстанськими стежками.
Кальнянська земля виплекала славних
патріотів — Василя Коса, Михайла Дяка,
Миколу Федіва та інших вірних своїх синів.
З метою збереження пам’яті про героїв�од�
носельців у школі облаштовано світлицю
“Історія села Кальни”, при якій працює гур�
ток “Пошук”. Про те, що школярі ведуть ве�
лику дослідницьку роботу, знають історію
свого села і люблять його, свідчить їхня
цікава розповідь під час зустрічі з учасни�
ками Дня запаленої свічки, яких вони віта�
ли хлібом�сіллю.
Учасники походу вклонилися пам’яті
патріота Михайла Дяка на місцевому цвин�
тарі, помолилися за упокій душ усіх повстан�
ців села в столітній церкві, яка височіє між
крислатими старими липами — німими свід�
ками живої слави села, що зветься Кальною.
Відомий історик, голова обласної органі�
зації “Просвіта” імені Тараса Шевченка
Петро Арсенич, узявши активну участь у
поході, щиро подякував за організацію Дня
запаленої свічки і нагородив Грамотою
відповідального секретаря районної ор�
ганізації Українського товариства охорони
пам’яток історії та культури Ольгу Федори�
шин за велику подвижницьку, патріотичну
і просвітницьку працю у вивченні та збере�
женні історичних і культурних пам’яток
краю... Діловій розмові тринадцятої сесії
Долинської районної ради передувала
приємна місія. За підсумками урочистого
походу місцями героїчної слави борців за
самостійну Україну напередодні 65�річчя
УПА голова районної організації Українсь�
кого товариства охорони пам’яток історії та
культури, заступник голови районної ради
Віктор Макосій вручив грамоти Товариства
сільським головам Богданові Димиду, Бог�
данові Бандрі, Іванові Курилу, Степанові
Даниліву, Миколі Гаф’яку та Вікторові
Равлюку. Удостоїлися таких же нагород ди�
ректори шкіл з Гошева та Кальні Ольга
Мельникович і Ганна Сабан, а також депу�
тати районної ради Олег Дудар й Володимир
Іванишин.
62 КРАЄЗНАВЧО�ЕТНОГРАФІЧНІ НАРИСИ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16732 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0045 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:41:00Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Ровенчак, О. 2011-02-15T23:10:21Z 2011-02-15T23:10:21Z 2008 День запаленої свічки / О. Ровенчак // Відлуння віків. — 2008. — № 1(9). — С. 59-62. — укp. XXXX-0045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16732 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Краєзнавчо-етнографічні нариси День запаленої свічки Article published earlier |
| spellingShingle | День запаленої свічки Ровенчак, О. Краєзнавчо-етнографічні нариси |
| title | День запаленої свічки |
| title_full | День запаленої свічки |
| title_fullStr | День запаленої свічки |
| title_full_unstemmed | День запаленої свічки |
| title_short | День запаленої свічки |
| title_sort | день запаленої свічки |
| topic | Краєзнавчо-етнографічні нариси |
| topic_facet | Краєзнавчо-етнографічні нариси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16732 |
| work_keys_str_mv | AT rovenčako denʹzapalenoísvíčki |