Сутність екологізації виробництва в умовах реструктуризації лісового господарства
Обґрунтовано теоретичні положення напрямів екологізації виробництва лісового господарства. Визначено систему методів організації і стимулювання екологізації лісокористування і відтворення лісових ресурсів....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
2012
|
| Назва видання: | Економіка природокористування і охорони довкілля |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167342 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сутність екологізації виробництва в умовах реструктуризації лісового господарства / Л.І. Сахарнацька // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 188-194. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167342 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1673422025-02-09T10:52:10Z Сутність екологізації виробництва в умовах реструктуризації лісового господарства Greening essence of production in the forest of restructuring Сахарнацька, Л.І. Обґрунтовано теоретичні положення напрямів екологізації виробництва лісового господарства. Визначено систему методів організації і стимулювання екологізації лісокористування і відтворення лісових ресурсів. The theoretical position of directions in ecological forestry production. The system of methods of organization and stimulation of ecological foresty used and regeneration of forest resources. 2012 Article Сутність екологізації виробництва в умовах реструктуризації лісового господарства / Л.І. Сахарнацька // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 188-194. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167342 330.15:630 uk Економіка природокористування і охорони довкілля application/pdf ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Обґрунтовано теоретичні положення напрямів екологізації виробництва лісового господарства. Визначено систему методів організації і стимулювання екологізації лісокористування і відтворення лісових ресурсів. |
| format |
Article |
| author |
Сахарнацька, Л.І. |
| spellingShingle |
Сахарнацька, Л.І. Сутність екологізації виробництва в умовах реструктуризації лісового господарства Економіка природокористування і охорони довкілля |
| author_facet |
Сахарнацька, Л.І. |
| author_sort |
Сахарнацька, Л.І. |
| title |
Сутність екологізації виробництва в умовах реструктуризації лісового господарства |
| title_short |
Сутність екологізації виробництва в умовах реструктуризації лісового господарства |
| title_full |
Сутність екологізації виробництва в умовах реструктуризації лісового господарства |
| title_fullStr |
Сутність екологізації виробництва в умовах реструктуризації лісового господарства |
| title_full_unstemmed |
Сутність екологізації виробництва в умовах реструктуризації лісового господарства |
| title_sort |
сутність екологізації виробництва в умовах реструктуризації лісового господарства |
| publisher |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
| publishDate |
2012 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167342 |
| citation_txt |
Сутність екологізації виробництва в умовах реструктуризації лісового господарства / Л.І. Сахарнацька // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 188-194. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Економіка природокористування і охорони довкілля |
| work_keys_str_mv |
AT saharnacʹkalí sutnístʹekologízacíívirobnictvavumovahrestrukturizacíílísovogogospodarstva AT saharnacʹkalí greeningessenceofproductionintheforestofrestructuring |
| first_indexed |
2025-11-25T20:50:21Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:50:21Z |
| _version_ |
1849796931133374464 |
| fulltext |
Економіка природокористування і о хорони довкілля
188
6. Кластерний аналіз лісового сектору Карпатського регіону України та
рекомендації для кластерного менеджменту [Електрон ний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.forza.org.ua/fa/files/klasterbig.pdf .
7. Лісовий кодекс України [Електронний ресурс] / в редакції закону України №3404 -
IV від 08.02.2006 р. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi -
bin/laws/main.cgi?nreg=3852-12&p=1299739851587401.
8. Земельний кодекс України № 276 від 25.10.2001 р. [Електронний ресурс] – Режим
доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi -bin/laws/main.cgi?nreg=2768-14&p=1299739851587401.
9. Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають
у власності громадян або юридичних осіб [Електрон ний ресурс] / Постанова Кабінету
Міністрів України № 502 від 11.04.2002 р. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi -
bin/laws/main.cgi?nreg=502-2002-%EF&p=1299671700530689 .
УДК 330.15:630
Л. І. САХАРНАЦЬКА
Державний вищий навчальний закл ад
«Ужгородський національний університет»
СУТНІСТЬ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ
РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
GREENING ESSENCE OF PRODUCTION IN THE FOREST OF
RESTRUCTURING
Обґрунтовано теоретичні положення напрямів екологізації виробницт ва лісового
господарства. Визначено систему методів організації і стимулювання екологізації
лісокористування і відтворення лісових ресурсів.
Ключові слова: лісове господарство, сталий розвиток, екологізація виробництва,
економічні механізми, еколого-економічна оцінка лісів.
The theoretical position of directions in ecological forestry production. The system of
methods of organization and stimulation of ecological foresty used and regeneration of forest
resources.
Key words: forestry, sustainable developmen t, ecological forestry production, economic
instruments, environmental and economic assessment of forest.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими
науковими та практичними завданнями. За формування нової економічної
системи Україна не може існувати відокремлено від процесів
загальноєвропейської та світової інтеграції. Це стосується всіх без винятку сфер
суспільної діяльності, які безпосередньо дотичні до теоретичних основ сталого
екобезпечного розвитку сучасної економіки. По суті – це нова галузь
інформативно-аналітичних знань, що потребує поглибленого вивчення
насамперед з боку тих дисциплін, які межують з природними і економічними
науками, одна з них – економіка природокористування.
Аналіз останніх досліджень, в яких започаткова но вирішення
проблем. Відомий вчений В. І. Вернадський зауважував, що ми є свідками
визначного перелому наукової думки людства, переживаємо нові досягнення
© Л. І. Сахарнацька, 2012
http://www.forza.org.ua/fa/files/klasterbig.pdf
Економіка природокористування і о хорони довкілля
189
науки і техніки та, охоплюючи поглядом майбутнє, ми самі маємо брати участь
в його побудові [3, с. 26].
Поступове осмислення відносин у системі «суспільство – навколишнє
природне середовище» супроводжувалося серйозними теоретичними
пошуками, дискусіями й розробками фахівців, визначних громадських і
державних діячів та науковців на основі міждисциплінарни х принципів щодо
розв’язання глобальних проблем людства. Економісти -екологи розглядають три
основних напрями таких підходів, які в узагальненому вигляді представив
В. Возняк [4]. Перший напрям об'єднує фахівців, які в цілому негативно
ставляться до соціально-економічного розвитку (К. Боулдінг, Г. Дейлі,
С. Маисхольт, Д. Медоуз, Дж. Форрестер, Г. Тейлор та ін.). В основу другого
напряму покладено загальну концепцію розв’язання екологічних проблем на
основі соціально-економічного зростання за умови доповнення механізмів
ринкової економіки методами державного регулювання (Р. Барр, К. Дойч,
У. Дженкс), яке, на нашу думку, на сучасному етапі розвитку є найбільш
оптимальним для умов України. Своєю чергою ця прагматична течія має два
піднапрями: представники першог о з них надають перевагу економічним а
другого – адміністративно-консервативним регуляторам охорони
навколишнього природного середовища [6]. До третього напряму належать
спеціалісти центриської спрямованості. Вони наголошують на необхідності
розробки альтернативної моделі розвитку й способу життя на засадах
соціальної орієнтації розв’язання екологічних проблем [8]. Загалом дискусія
точиться навколо двох питань:
причин сучасної екологічної дестабілізації й шляхів її подолання;
можливості поєднання в умовах е фективної екологічної політики
економічного зростання з охороною навколишнього природного середовища.
Чинники сучасного екологічного стану базуються на суперечностях,
об'єктивно обумовлених наявністю бідних і багатих країн, різницею в рівнях
доходів громадян цих країн, в інтересах людей, засобах виробництва та
способах життя в цілому. Деякі науковці вважають, що однією з основних
причин погіршення екологічного стану є технократичний підхід до розвитку
суспільства. Це поступово виснажує екологічну ємність те риторії і потребує
скорочення тих галузей промисловості, які істотно впливають на забруднення
навколишнього природного середовища. Досвід виявив хибність такої точки
зору і засвідчив, що якість життя людей за таких умов погіршується.
Інша група вчених дотримується точки зору, згідно з якою перевага
надається інституційним важелям державотворення на межі відносин із
природокористуванням [4, с. 33]. На їх думку, головну роль в цій діяльності
повинні відігравати певні законодавчі акти у вигляді норм, інструкці й та
положень відповідних державних установ, основною функцією яких має бути
контроль за виконанням мережі нормативів (Дж. Гелбрейт, М. Ельшлегер,
К. Капи, Р. Неш, Г. Хендерсон та ін.).
Останнім часом набувають поширення концепції залучення екологічної
діяльності до системи ринкових механізмів, що сприятиме утворенню
Економіка природокористування і о хорони довкілля
190
екологічного капіталу цінової спрямованості (У. Баумоль, А. Низ, У. Оутс,
Ф. Фірмен, Р. Хевмен та ін.) [4, с. 34].
Метою статті є обґрунтування теоретичних положень сутності,
напрямів, функцій та інструментів екологізації виробництва в умовах
реструктуризації лісового господарства.
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням
отриманих наукових результатів. За критерієм ставлення до можливостей
подолання негативної екологічної ситуації фахівці також розмежувалися на дві
групи. Науковці, що ратують за скорочення найбільш забруднювальних галузей
промисловості, передрікають наближення глобальної екологічної катастрофи.
Інші вчені, які складають більшість, вважають, що існують реа льні можливості
покращення стану навколишнього природного середовища за умов виконання
певної системи заходів з обов'язковою підтримкою держави та державного
регулювання цими процесами.
З впевненістю можна стверджувати, що без постійного зростання
виробництва не можливо вирішувати нагальні соціальні та еколого -економічні
питання. Тому за останні роки у цьому плані важливого значення набув
критерій співіснування, тобто економічного зростання з поступовим
розв’язанням екологічних проблем.
У більшості економічно розвинених країн, згідно з критеріями, що
визначають напрями екологічної політики, застосовується пряме й непряме
державне регулювання. З цього приводу показовою є неокласична модель
ринку прав на торгівлю дозволами та лімітами на забруднення навколишн ього
природного середовища (Р. Андерсон, С. Аткінсон, Д. Макінтош та ін.). На
жаль, ця модель, не зважаючи на її позитивні сторони, не одержала
практичного застосування.
Необхідність співіснування та водночас розв’язання проблем розвитку
довкілля завдяки науковим розробкам фахівців різних країн світу набула
пріоритетного значення, почався процес поступового втілення її у життя,
значною мірою чому сприяла конференція ООН з навколишнього природного
середовища та розвитку (Ріо-92). В декларації конференції бул и викладені такі
життєво важливі положення [5] :
людина – головне набуття Всесвіту, вона має незаперечне право на
здорове та плідне життя у гармонії з природою;
право на розвиток повинно реалізовуватися у такий спосіб, щоб
забезпечувалися всі нагальні потр еби людства за умови збереження та
поетапного відтворення навколишнього природного середовища для сучасного
і майбутнього поколінь;
необхідна увага має бути зосереджена на скороченні різниці в рівнях
життя, викорінюванні бідності.
Конференція в Ріо-де-Жанейро не тільки задекларувала єдність охорони
навколишнього природного середовища та економічного зростання, а й
висвітлила шляхи досягнення цієї мети, основу яких повинні складати загальні
Економіка природокористування і о хорони довкілля
191
інтереси світового співтовариства, а потім вже інтереси окремих краї н та груп
населення [8].
В декларації конференції підкреслено, що всі держави мають право не
тільки здійснювати власну політику щодо навколишнього природного
середовища та розпоряджатися власними природними багатствами, але й нести
відповідальність перед людством за діяльність на своїй території, яка може
спричиняти збитки іншим країнам світового співтовариства. До того ж вони
зобов'язані сприяти забороні перенесенню на територію інших країн шкідливих
виробництв, які можуть завдати значної шкоди довкіллю, і нформувати інші
країни щодо потенційних можливостей техногенних і природних катастроф та
нарощувати ефективність природоохоронного законодавства. Поряд із тим
бідні країни та країни з перехідною економікою, до яких входить і Україна,
потребують значної фінансової підтримки у сфері охорони природи.
Чинна система природокористування і охорони навколишнього
природного середовища не відповідає вимогам сучасної екології і перетворилася
на чинник, який стримує інтеграційні еколого -економічні процеси. Від
розв’язання комплексу цих проблем багато в чому залежатиме становлення
нашої країни на основі збалансованого і керованого використання власного
природно-ресурсного та промислово-виробничого потенціалу. В цьому
провідну роль має відігравати нова екологічна політика , що формує головні
риси інформативно-економічної культури майбутнього [2].
На сучасному етапі розвитку, в умовах трансформації економіки
України необхідно застосовувати в практичній діяльності вартісну оцінку
природних ресурсів, створювати ринок природних ресурсів, зокрема лісових,
ринок екологічних послуг, екологічного капіталу тощо.
Лісове господарство має низку специфічних особливостей, врахування
яких за екологізації виробництва сприятиме розв’язанню проблем підвищення
ефективності розвитку і розміщенн я лісогосподарського виробництва та
лісовідновлення [2]. Специфічними особливостями галузі, зокрема, є такі:
велика тривалість циклу лісовирощування лісових насаджень (50 –
100 рр. і більше);
здатність лісу відтворювати (регенерувати) показники якості
екологічності) навколишнього природного середовища;
велика просторова компонента порівняно з іншими галузями
економіки, в яких здійснюється виробнича діяльність;
здатність лісу до природного поновлення чи штучного лісорозведення;
великий діапазон природно-географічних, лісівничих, екологічних та
економічних умов відтворювальних процесів;
нерівномірність територіального розподілу лісів з різними рівнями
техногенного навантаження;
важливість лісівничих (екологічних) чинників, що формують
економічні умови та можливості відтворення лісових ресурсів;
різноманітність корисностей лісу, які необхідно враховувати у процесі
відтворення лісових екосистем.
Економіка природокористування і о хорони довкілля
192
Основні напрями екологізації лісового господарства повинні включати:
розширене відтворення лісових ресурсів з метою дове дення лісистості
території до оптимального значення;
збереження лісів, підвищення їх соціально -екологічної ролі у
задоволенні потреб людства в різноманітних ресурсах, товарах і послугах;
забезпечення пріоритету екологічних функцій лісових насаджень над
економічними;
ранжування територій, що підлягають лісорозведенню, згідно зі
здатністю лісових насаджень здійснювати позитивний вплив на навколишнє
природне середовище;
розробка системи критеріїв та індикаторів управління лісовим
господарством на засадах стало го розвитку для запобігання виникненню
суперечностей між різними видами лісокористування;
впровадження ресурсозберігаючих, мало - та безвідходних технологій у
лісозаготівельній сфері, комплексної переробки деревини та недеревної
продукції, екологічно орієнт ованих організаційно-технічних систем
лісорозведення; залучення вчених -екологів до розробки прогнозних заходів з
питань лісокористування, відтворення лісових ресурсів, лісівничо -екологічного
і економічного обґрунтування довгострокових програмних пріоритетн их заходів
розвитку лісового комплексу, застосування незалежної експертизи.
У різних регіонах, зонах, областях питання екологізації лісового
господарства слід вирішувати з урахуванням їх природно -екологічних
особливостей і специфіки лісогосподарського вир обництва. У густо населених,
урбанізованих і промислово розвинених регіонах головна увага повинна бути
зосереджена на істотному зменшенні антропогенних навантажень на
навколишнє природне середовище, зниженні рівня забруднення земельних,
водних угідь, атмосферного повітря, на оптимізації взаємодії людини з
природою, що зрештою сприятиме збереженню природних екосистем,
включаючи і лісові, та підвищенню екологічної безпеки життєдіяльності
населення [7].
Загалом процес екологізації лісового господарства може вк лючати дві
основні складові: екологізацію лісокористування і лісовідновлення
(лісорозведення). В умовах економічної й екологічної кризи особливої
актуальності набуває проблема порівняння і обґрунтування варіантів (напрямів)
екологічно орієнтованого розміще ння лісокультурних об'єктів. Це зумовлено
такими основними екологічними і соціально -економічними чинниками:
обмеженістю матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у всіх
сферах виробництва і природокористування, включаючи лісове господарство;
відсутністю комплексної оцінки лісу як соціально -еколого-
економічного чинника та екологічного контролю за процесами лісорозведення і
лісокористування;
необґрунтованістю визначення пріоритетності використання ресурсів і
їх розподілу, з огляду на цільові установки, нап рями екологічно стійкого
розвитку територій, виробничі і природоохоронні комплекси недосконалістю
Економіка природокористування і о хорони довкілля
193
господарсько-економічного механізму у лісовому господарстві (державного
планування і керування, ціноутворення, фінансово -кредитної системи,
оподатковування).
У системі методів організації і стимулювання екологізації
лісокористування і відтворення лісових ресурсів важливе місце займає
еколого-економічна оцінка лісових ресурсів [1]. У цій площині ліс є об'єктом,
що має багатофункціональне економічне і соціальне значення. і тому еколого-
економічну оцінку лісових ресурсів необхідно здійснювати відповідно до вимог
комплексності: кількісного обліку і вартісної оцінки всіх компонентів лісового
біогеоценозу; обліку дефіцитності певних компонентів лісового біоценозу;
вартісної оцінки взаємовпливу будь -якої господарської акції в лісі; регіональної
диференціації оцінок; врахування динамічності абсолютних оцінок у часі.
Еколого-економічна оцінка лісових ресурсів на практиці повинна
використовуватися для: планування й еконо мічного стимулювання екологізації
лісокористування і відтворення лісових ресурсів; організації платного
користування всіма компонентами лісових ресурсів; удосконалення
технологічних процесів з питань відтворення і використання лісових ресурсів;
обґрунтування напрямів щодо підвищення продуктивності лісів; оцінки змін
(позитивних і негативних), що відбуваються у лісах під впливом антропогенної
діяльності і природних чинників; застосування економічних санкцій за
порушення правил лісокористування й екологічно н еобґрунтованих систем
лісорозведення; обліку (аудиту) й аналіз відтворення і використання лісових
ресурсів; обґрунтування проектів, необхідність розробки яких
обумовлюватиметься потребами вилучення лісових насаджень з
лісогосподарського користування.
Еколого-економічна оцінка лісових ресурсів дає змогу більш
цілеспрямовано здійснювати відтворення лісових насаджень (з обліком
природних, екологічних і економічних умов певних районів) планувати
ефективне використання продуктивної сили лісових земель.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, екологізація
лісового господарства вимагає всебічного врахування якісних параметрів
продукції лісу для оцінки економічної ефективності екологізації виробництва.
Управління природними біогеоценозами, до яких належать і лісові екосистеми є
завданням еколого-економічного характеру. Тому важливо мінімізувати
витрати у процесі лісогосподарської діяльності за умови збереження
економічних і екологічних функцій лісових екосистем. Для сталого, екологічно
безпечного розвитку лісогосподарського виробництва під час процесів
трансформації в економіці країни вкрай необхідна розробка та впровадження
програм екологізації виробництва. Позитивне значення має також використання
передового світового досвіду із розв’язання екологічних проблем з урахуванням
місцевих особливостей.
Література
1. Антоненко І. Я. Еколого-економічна оцінка ефективності використання і охорони
лісових ресурсів: дис. … кандидата екон. наук: 08.08.01 / І. Я. Антоненко. – К., 2001. – 190 с.
Економіка природокористування і о хорони довкілля
194
2. Бабич Р. Б. Організаційно-економічний механізм регулювання екологізації
виробництва: дис. …кандидата екон. наук: 08.08.01 / Р. Б. Бабич. – К., 2005. – 169 с.
3. Вернацький В. И. Размышление натуралиста. Кн. 1. Пространство и время в
неживой и живой природе / В. И. Вернацький – М.: Наука, 1975. – 298 с.
4. Возняк В. Общественное развитие и экология: взаимосвязь, противоречия,
кризисы / В. Возняк // Вопросы экономики. – 1995. – № 2.– С. 31–37.
5. Коптюг В. А. Конференция ООН по окружающей среде и развитию (Рио -де-
Жанейро, июнь 1992): Информац ионный обзор, РАН / В. А. Коптюг – Новосибирск: ТПА,
1992. – 264 с.
6. Медоуз Д. Х. За пределами роста: уч. пособие / Д. Х. Медоуз, Д. Л. Медоуз,
И. Рандерс. – М.: Изд. Группа рогрес, Пандея. – 1994. – 359 с.
7. Фурдичко О. І. Лісова галузь України у контексті з балансованого розвитку:
теоретико-методологічні, нормативно правові та організаційні аспекти: [монографія] /
О. І. Фурдичко, В. В. Лавров. – К.: Основа, 2009. – 424 с.
8. Царенко О. М. Еколого-економічні проблеми розвитку агропромислового
виробництва / О. М. Царенко. – К.: Вища школа, 1998. – 294 с.
УДК 330.322 : 631.1
Ю. М. ХВЕСИК
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ НА ДЕПРЕСИВНИХ ТЕРИТОРІЯХ:
ІНВЕСТИЦІЙНО-ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ
FORMATION OF RATIONAL LAND USE IN DEPRESSED AREAS:
INVESTMENT AND INSTITUTIONAL ASPECTS
В статті розкрито інвестиційно -інституціональні аспекти формування системи
раціонального землекористування на депресивних територіях, які можуть бути
репрезентативними в цілому для України.
Ключові слова: землекористування, ринок землі, інвестиції, інституціональне
забезпечення, форми власності.
In the article the institutional aspects of investment and the formation of rational land use in
depressed areas, which may be representative for the whole of Ukraine.
Key words: land use, land market, investment, institutional support, forms of ownership .
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими
науковими та практичними завданнями. Проблеми раціоналізації
землекористування особливо актуалізувалися в останній час, коли аграрна
сфера зазнала масштабних інституціональних трансформацій. Особливою
резонансністю відзначаються заходи щодо реформування відносин власності на
земельні ресурси, впровадження перспе ктивних організаційно-правових форм
аграрного природокористування, вдосконалення системи фіскального
регулювання залучення земельноресурсного потенціалу в господарський
оборот. Виникла необхідність формування інституціонального середовища
ринку земель, що дасть можливість у постмораторний період забезпечити
справедливий перерозподіл земельної власності й уникнути соціальних
антагонізмів на селі.
© Ю. М. Хвесик, 2012
|