Законодавче забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні
У статті наведені результати аналізу сучасного стану законодавчо-нормативної бази у сфері гарантування екологічної безпеки, зокрема на регіональному рівні. Розроблено пропозиції щодо подальшого її розвитку та вдосконалення. In the article the results of analysis of modern conditions of legislative b...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економіка природокористування і охорони довкілля |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
2012
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167353 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Законодавче забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні / О.П. Пристайко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 254-259. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167353 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Пристайко, О.П. 2020-03-25T18:03:18Z 2020-03-25T18:03:18Z 2012 Законодавче забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні / О.П. Пристайко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 254-259. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167353 330.15 : 504.06 У статті наведені результати аналізу сучасного стану законодавчо-нормативної бази у сфері гарантування екологічної безпеки, зокрема на регіональному рівні. Розроблено пропозиції щодо подальшого її розвитку та вдосконалення. In the article the results of analysis of modern conditions of legislative bases foe environmental safety ensuring in context of regional aspects are represented. The proposals for its thither modernization and improving are suggested. uk ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» Економіка природокористування і охорони довкілля Законодавче забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні Legislation for environmental safety securing on regional level Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Законодавче забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні |
| spellingShingle |
Законодавче забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні Пристайко, О.П. |
| title_short |
Законодавче забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні |
| title_full |
Законодавче забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні |
| title_fullStr |
Законодавче забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні |
| title_full_unstemmed |
Законодавче забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні |
| title_sort |
законодавче забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні |
| author |
Пристайко, О.П. |
| author_facet |
Пристайко, О.П. |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка природокористування і охорони довкілля |
| publisher |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
| format |
Article |
| title_alt |
Legislation for environmental safety securing on regional level |
| description |
У статті наведені результати аналізу сучасного стану законодавчо-нормативної бази у сфері гарантування екологічної безпеки, зокрема на регіональному рівні. Розроблено пропозиції щодо подальшого її розвитку та вдосконалення.
In the article the results of analysis of modern conditions of legislative bases foe environmental safety ensuring in context of regional aspects are represented. The proposals for its thither modernization and improving are suggested.
|
| issn |
1818-4170 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167353 |
| citation_txt |
Законодавче забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні / О.П. Пристайко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 254-259. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pristaikoop zakonodavčezabezpečennâekologíčnoíbezpekinaregíonalʹnomurívní AT pristaikoop legislationforenvironmentalsafetysecuringonregionallevel |
| first_indexed |
2025-11-24T16:10:05Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:10:05Z |
| _version_ |
1850851024665837568 |
| fulltext |
Економіка природокористування і о хорони довкілля
254
Висновки та перспективи подальших досліджень. Головною метою
введення рентної складової плат и за водні ресурси є забезпечення реальних
економічних вигод держави (власника ресурсу) від використання води в
народному господарстві, установлення правових засад вилучення додаткового
прибутку, одержуваного підприємствами за рахунок використання водних
ресурсів, а також стимулювання суб'єктів господарської діяльності до
раціонального водокористування.
Література
1. Исаев О. И. Развитие правовых и экономических отношений в системе платного
водопользования / О. И. Исаев // Проблемы устойчивого развития мелиор ации и
рационального природопользования. Т . ІІ: Материалы юбилейной международной научно -
практической конференции (Костяковские чтения). – М.: ВНИИА, 2007. – С. 319–324.
2. Кудинов Ю. С. Принципы экономической оценки и определение платы за
природные ресурсы / Ю. С. Кудинов // Совершенствование хозяйственного механизма в
отраслях ТЭК. – М.: ВНИИКТЭП, 1990. – С. 32–41.
3. Маркс К. Капитал. Критика политической экономики / К. Маркс. – М.: Гос. изд-
во политической литературы, 1951.
Т. ІІІ, кн. 3: Процесс капиталисти ческого производства, взятый в целом. – 1951. –
С. 669–885.
4. Яковец Ю. В. Рента, антирента, квазирента в глобально -цивилизационном изме-
рении / Ю. В. Яковец. – М.: Академкнига, 2003. – 240 с.
5. Охрименко С. Е. Водная рента в оценке стоимости прав пользования водными
объектами: теоретические основы / С. Е. Охрименко. – М.: ЦЭМИ РАН, 2004. – 35 с. –
(Препринт #WP/2004/170).
6. Брю С. Л. Экономикс: краткий курс / С. Л. Брю, К. Р. Макконнелл; [пер. 1-го англ.
изд.]. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 461 с.
УДК 330.15 : 504.06
О. П. ПРИСТАЙКО
Державна установа «Інститут економіки природокористування та
сталого розвитку Національної академії наук України»
ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА
РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
LEGISLATION FOR ENVIRONMENTAL SAFETY SECURING ON
REGIONAL LEVEL
У статті наведені результати аналізу сучасного стану законодавчо -нормативної
бази у сфері гарантування екологічної безпеки, зокрема на регіональному рівні. Розроблено
пропозиції щодо подальшого її розвитку та вдосконалення.
Ключові слова: екологічна безпека, сталий розвиток, нормативно -правове
забезпечення, регіональна політика
In the article the results of analysis of modern conditions of legislative bases foe
environmental safety ensuring in context of regional aspects are represented. The prop osals for its
thither modernization and improving are suggested.
Key words: environmental safety, sustainable development, legislative background, regional
policy.
© О. П. Пристайко, 2012
Економіка природокористування і о хорони довкілля
255
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими
науковими та практичними завданнями. Стан законодавчого та нормативно -
методичного забезпечення екологічної безпеки в Україні не можна вважати
задовільним через низку причин, серед яких слід виділити наступні: ситуацію
перманентних парламентських криз, що негативно впливають на прийняття
законопроектів у сфері екологічної безпеки, які традиційно вважаються нашими
законодавцями дещо другорядними; недостатня структурованість виконавчої
влади; організаційно-управлінська нескоординованість діяльності місцевої
влади та представництв центральної влади на місцях; корупція та нестача
бюджетних коштів на реалізацію заходів щодо екологічної безпеки; недостатнє
науково-методичне обґрунтування законодавчого та нормативного
забезпечення екологічної безпеки регіонального розвитку в Україні.
У нашому дослідженні використовується термін гарантування
екологічної безпеки у зв’язку з тим , що він є нормативно усталеним та
прописаний у двох основоположних актах щодо цього питання – Конституції
України (у ст. 16 зазначається, що гарантування екологічної безпеки і
підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків
Чорнобильської катастрофи – планетарного масштабу, збереження генофонду
Українського народу є обов'язком держави) [1] та Законі України «Про основи
національної безпеки» (зокрема, у ст. 5 стосовно принципів гарантування
національної безпеки йдеться про те, що національна безпека України
гарантується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до
прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у
політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково -
технологічній, інформаційній та інших сферах) [2]. Зауважимо, що про
гарантування йдеться тільки у ст. 8, а саме одним із напрямів державної
політики з питань національної безп еки та в екологічній сфері є здійснення
комплексу заходів, які гарантують екологічну безпеку ядерних об'єктів і
надійний радіаційний захист населення та довкілля, зведення до мінімуму
впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Аналіз останніх досліджень, в яких започатковано вирішення
проблем. За роки незалежності в Україні сформувала власна наукова школа, що
забезпечує органи державного управління якісною теоретичною та
методологічною базою обґрунтування прийняття управлінських рішень у галузі
екологічного права, економіки природокористування та управління
екологічною безпекою. Серед них необхідно визначити праці В. І. Андрєйцева
[3], Б. М. Данилишина [4], Ю. С. Шемшученка [5], В. І. Семчик,
Н. Р. Малишевої, В. В. Костицького, П. Ф. Кулініча, В. І. Олещенка,
О. О. Веклич [6], В. С. Міщенка, Л. Г. Мельника, О. Ф. Балацького,
С. К. Харичкова, Т. П. Галушкіної [7], Л. І. Максимів, Є. В. Хлобистова [8],
З. В. Герасимчук [9] та багатьох інших. Водночас прийняття декларативних та
нормативних документів щодо ро звитку країни в цілому та більш специфічних
аспектів, у тому числі екологічних, потребує постійного аналізу законодавчої
Економіка природокористування і о хорони довкілля
256
бази стосовно екологічної безпеки, корегування програмних документів і
вдосконалення механізмів регіонального розвитку.
Метою статті є узагальнення законодавчого забезпечення екологічної
безпеки на регіональному рівні , визначення пріоритетних напрямів розбудови її
системи формулювання основних напрямів регіонального розвитку у цьому
контексті.
Виклад основного матеріалу дослідження з пов ним обґрунтуванням
отриманих наукових результатів. У загальному розуміння, екологічна
безпека регіонального розвитку є взаємопов’язаною системою, що складається
з трьох нерозривних складових – законодавчого та нормативного забезпечення,
організаційно-управлінської та організаційно -економічної системи і
здійснюється на основі правових актів, котрі регулюють діяльність як прямого
адміністративного управління, так і його економічні важелі.
На думку фахівців, джерелом екологічного права є нормативні акти, що
містять еколого-правові норми, призначені для регулювання екологічних
правовідносин [10, с. 17]. В Україні основними юридичними джерелами права
фактично є тільки нормативно -правові документи, провідне місце серед яких
займають закони. Їхню сукупність прийнято вважати екологічним
законодавством, яке поділяють на закони та підзаконні акти. Таким чином , до
правових джерел екологічної безпеки належать: Конституція України , закони
України, укази і розпорядження Президента України , постанови Верховної
Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України , накази,
інструкції, інші нормативно-правові акти міністерств та інших центральних
органів виконавчої влади, акти місцевих державних адміністрацій та органів
місцевого самоврядування, міжнародні договори України.
Конституція України як основний закон держави є політико-правовим
актом, що має найвищу юридичну силу. Вона є також основним джерелом
права України, у тому числі екологічного [5, с 36]. На конституційному рівні
закріплені обов'язки держави щодо охорони навколишнього природного
середовища і гарантування екологічної безпеки (ст. 16), прав власності на
природні ресурси (ст. 13), права громадян на безпечне для життя і здоров'я
довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50) .
Водночас вона покладає на кожного обов'язок не заподіювати шкоду природі та
відшкодовувати завдані їй збитки (ст. 66).
Норми Конституції України мають пряму дію. Закони та інші
нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції й повинні
відповідати їй (ст. 8), що повною мірою стосується й актів екологічного права.
Існує багато законів та кодексів України, що можна віднести до
компетенції екологічного права [5, с. 37 –44], або права екологічної безпеки [3,
с. 49]. Серед тих, що створюють нормативно -правовий каркас екологічної
безпеки, слід виділити Кодекс України «Про надра», Земельний кодекс
України, Лісовий кодекс України, Кодекс України про адміністративні
правопорушення, Водний кодекс України, Закони України : «Про основні засади
(стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 р.», «Про
Економіка природокористування і о хорони довкілля
257
місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про
охорону атмосферного повітря», «Про природно -заповідний фонд України»,
«Про тваринний світ», «Про екологічну експер тизу», «Про зону надзвичайної
екологічної ситуації», «Про екологічний аудит», «Про відходи», «Про об'єкти
підвищеної небезпеки», «Про підприємництво в Україні» тощо.
Звичайно, в інших законодавчих актах теж містяться положення, що
можна віднести до екологічного права. Значну кількість екологічних норм
містять, зокрема, Закони України «Про власність» (1991 р.), «Про підприємства
в Україні» (1991 р.), «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1991 р.), «Про
транспорт» (1994 р.).
У Декларації про державний сувере нітет України від 16 липня 1990 року
виділено окремий розділ «Екологічна безпека», в якому передбачено, що
Україна дбає про екологічну безпеку громадян, генофонд народу, його
молодого покоління, а також має право заборонити будівництво та припинити
функціонування будь-яких суб'єктів, які спричиняють загрозу еко логічній
безпеці [11].
До підзаконних актів можна віднести Постанови ВР України, укази
Президента України, розпорядження Кабінету Міністрів України, листи,
інструкції та методики, що видаються центра льними органами державної
виконавчої влади, а також локальні нормативно -правові акти: рішення місцевих
референдумів, акти органів місцевого самоврядування, органів місцевих
держадміністрацій та органів управління в галузі екології.
Укази і розпорядження Президента України приймаються відповідно до
ст. 106 Конституції України та є обов'язковими для виконання на території
держави. Вони не повинні суперечити Конституції та законам України, тобто
мають підзаконний характер.
Президент оголошує в разі необхідності окремі місцевості України
зонами надзвичайної екологічної ситуації з наступним затвердженням цих
рішень Верховною Радою України [1].
Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються
відповідно до ст. 117 Конституції України і також нал ежать до категорії
підзаконних. Вони не повинні суперечити не лише Конституції та законам, а й
указам Президента України. Забезпечення проведення політики у сфері
екологічної безпеки покладається на Кабінет Міністрів України (ст. 116),
ініціювання встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній
Республіці Крим належить до її відання [1].
Найбільш широкими повноваженнями в екологічній сфері щодо видання
наказів, інструкцій, інших нормативно-правових актів міністерств та інших
центральних органів виконавчої влади наділені Міністерство охорони
навколишнього природного середовища України, Міністерство охорони
здоров'я України, Державний комітет України по земельних ресурсах,
Державний комітет України по водному господарству, Державний комітет
лісового господарства України та інші.
Економіка природокористування і о хорони довкілля
258
Держстандарт України наказом № 495 від 18 серпня 1997 р. затвердив і
ввів у дію державні стандарти України ДСТУ ISO 14001-97 «Системи
управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови
щодо їх застосування» і ДСТУ ISO 14004 -97 «Системи управління
навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління
системи і засобів забезпечення». Вони заповнили прогалину, яка утворилася
після втрати чинності ГОСТу 1-42333-86 «Управление охраной окружающей
среды. Основные положения». Новизна запроваджених стандартів полягає в
тому, що при описі системи екологічного управління в них залишається значне
місце для ініціативної діяльності підприємств.
Зокрема, у ДСТУ ISO 14001-97 «Системи управління навко лишнім
середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування»
зазначається: «Слід зауважити, що цей стандарт не встановлює конкретних
вимог до екологічних характеристик, окрім обов’язку дотримуватися чинного
законодавства і нормативних акті в, а також обов’язку щодо постійного
вдосконалення. Так що дві організації, які здійснюють подібну діяльність, але
мають різні екологічні характеристики, можуть обидві відповідати його
вимогам» [12, c.153].
Правова природа актів місцевих державних адміністрацій та органів
місцевого самоврядування зумовлена їхнім правовим статусом, визначеним
Конституцією України та спеціальними законами. Згідно із За коном України
«Про місцеві державні адміністрації» (1999 р.), державні адміністрації
областей, районів, міст Київ та Севастополь, а також районів у цих містах
приймають у межах своєї компетенції відповідні рішення. Такі ж за назвою
акти відповідно до Закону «Про місцеве са моврядування в Україні» (1997 р.)
приймають сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, а також виконавчі
комітети сільських, міських і районних у містах рад.
Належність міжнародних договорів до джерел екологічного права
України випливає з Конституції України. Відповідно до ст. 9 , чинні міжнародні
договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є
частиною національного законодавства
Висновки та перспективи подальших досліджень . Перспективи
розвитку законодавчої та нормативної системи права екологічної безпеки
визначаються тенденціями збільшення ролі економічно-організаційних важелів
регулювання за рахунок організаційно -управлінських. Це формує необхідність
законодавчого та нормативного регулювання через економічні інструменти,
зокрема податкові, у контексті підвищення плати за використання природних
ресурсів та компонентів, землі за рахунок зменшення оподаткування прибутку і
заробітної плати. Також спостерігається тенденція зміщення податків за
використання ресурсів та землі з національного рівня на регіональний, а в
окремих випадках – на рівень місцевих громад.
Окремим напрямом є судова система регулювання екологічної безпеки,
недостатній розвиток якої пов'язаний не тільки з недосконалістю правових
засад, але головним чином з тим, що постраждалою стороною від екологічно
Економіка природокористування і о хорони довкілля
259
небезпечної діяльності часто є місцеві громади або власники
сільськогосподарських угідь, котрі не мають досвіду відстоювання свої х прав, у
тому числі щодо екологічно безпечних умов життя та господарювання , у суді.
Засоби масової інформації є окремим інструментом комунікації між
суб’єктами-донорами негативного екологічного впливу в особі промислових
підприємств, об’єктами-реципієнтами негативного екологічного впливу у
вигляді сільськогосподарських та рекреаційних підприємств і місцевих громад,
окремих громадян і системою державної та місцевої влади, яка прагне
сформувати стратегічний потенціал екологічної безпеки розвитку регіонів у
контексті законодавчого та нормативного забезпечення організаційно -
управлінських й організаційно-економічного механізму.
Можна сподіватися, що на практичному рівні ситуація покращиться
завдяки прийняттю Програми економічного розвитку на 2010 –2014 рр.
«Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» .
Підготовлений проект закону України «Про державне прогнозування і
стратегічне прогнозування» сприятиме формуванню законодавчих засад
стратегічного потенціалу гарантування екологічної безпеки регіонального
розвитку в Україні. Запровадження системи моніторингу та оцінювання
ефективності бюджетних програм стане ще одним кроком до розроблення
ефективного нормативно-методичного забезпечення екологічної безпеки
регіонального розвитку [13, с. 5].
Література
1. Конституція України – Офіц. вид. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). –
1996. – № 30. – С. 141.
2. Закон України «Про основи національної безпеки» . – Офіц. вид. // Відомості
Верховної Ради. – 2003. – № 39. – С. 351.
3. Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки / В. І. Андрейцев. – К.: Знання-Прес,
2002. –332 с.
4. Данилишин Б. М. Екологічна складова політики сталого розвитку : [монографія] /
Б. М. Данилишин. – Донецьк: Юго–Восток, Лтд, 2008. – 256 с.
5. Екологічне право України / [ за наук. ред. Ю. С. Шемшученка]. – К.: Юридична
думка, 2008. – 720 с.
6. Веклич О. О. Сучасний стан та ефективність економічного механізму
екологічного регулювання / О. О. Веклич // Економіка України. –2003. – № 10. – С. 62–70.
7. Галушкина Т. П. Економіка природокористування / Т. П. Галушкина – Х.: Бурун
книга, 2009. – 480 с.
8. Хлобистов Є. В. Екологічна безпека трансформаційної економіки /
Є. В. Хлобистов. – К.: Чорнобильінтерінформ, 2004. – 320 с.
9. Герасимчук З. В. Регіональна політика сталого розвитку: теорія, методологія,
практика / З. В. Герасимчук. – Луцьк: Надстир`я, 2008. –525 с.
10. Баб'як О. С. Екологічне право України : навч. посіб. / О. С. Баб'як, П. Д. Біленчук,
Ю. О. Чирва. – К.: Атака, 2001. – 216 с.
11. Декларація про державний суверенітет України. – Офіц. вид. // Відомості
Верховної Ради УРСР (ВВР). – 1990. – № 31. – С. 429.
12. Жарова Л. В. Екологічне підприємництво та екологізація підприємства: теорія,
організація, управління: [монографія] / Л. В. Жарова Є. Ю. Какутич, Є. В. Хлобистов. –
Суми:Університетська книга, 2009. – 240 с.
13. Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава.
[Електронний ресурс] / Комітет з економічних реформ при Президентові України. – К.,
2010. – 45с. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua.
|