Еколого-економічна оцінка можливостей використання підземних шахтних вод для питних водопотреб
Ситуація з водними ресурсами в Україні характеризується сталим зростанням дефіциту і різкого погіршення якості водних ресурсів, особливо питної води належної якості. Забезпечення населення якісною питною водою є першочерговою метою держави. Один з варіантів вирішення проблем з питною водою в Донецьк...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка природокористування і охорони довкілля |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
2012
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167355 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Еколого-економічна оцінка можливостей використання підземних шахтних вод для питних водопотреб / І.Ю. Рижков // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 267-273. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860139461945327616 |
|---|---|
| author | Рижков, І.Ю. |
| author_facet | Рижков, І.Ю. |
| citation_txt | Еколого-економічна оцінка можливостей використання підземних шахтних вод для питних водопотреб / І.Ю. Рижков // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 267-273. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка природокористування і охорони довкілля |
| description | Ситуація з водними ресурсами в Україні характеризується сталим зростанням дефіциту і різкого погіршення якості водних ресурсів, особливо питної води належної якості. Забезпечення населення якісною питною водою є першочерговою метою держави. Один з варіантів вирішення проблем з питною водою в Донецько-Луганському регіоні та поліпшення її стану в Кіровоградській та Волинській областях є використання підземної шахтної води для господарсько-питного водопостачання.
A situation with water resources in Ukraine is characterized by the permanent increase of deficit and sharp worsening of quality of water resources, especially drinking-water of the proper quality. Providing of population a quality drinking-water is the near-term aim of the state. One of variants of decision of problems with a drinking-water in the Donetsk-Luhansk region and an improvement of her state in the Kirovohrad and Volyn areas is the use of mine underwater for an economic-drinkable water-supply
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:48:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
Економіка природокористування і о хорони довкілля
267
Література
1. Земельні відносини в Україні: [зб. нормат. актів] / уклад.: Д. В. Ковальський,
Л. О. Панькова. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 720 с.
2. Земельний Кодекс України: науково-практичний коментар / за заг. ред.
В. І. Семчика; [3-є вид., перероб. і доп.]. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре» . – 2007. – 896 с.
3. Мотолич М. Б. Природні ресурси Львівщини / М. Б. Мотолич, І. Б. Ковальчук. – Л.:
ПП Лукащук В. С., 2009 – 120 с.
УДК 330.15 : 627.12
І. Ю. РИЖКОВ
Державна установа «Інститут економіки природокористування та
сталого розвитку Національної академії наук України»
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА МОЖЛИВОСТЕЙ
ВИКОРИСТАННЯ ПІДЗЕМНИХ ШАХТНИХ ВОД ДЛЯ ПИТНИХ
ВОДОПОТРЕБ
АN ECOLOGICALLY–ECONOMIC ESTIMATION OF POSSIBILITIES OF
THE USE OF MINE UNDERWATER FOR DRINKABLE WATER
NECESSITIES
Ситуація з водними ресурсами в Україні характеризується сталим зростанням
дефіциту і різкого погірш ення якості водних ресурсів, особливо питної води належної
якості. Забезпечення населення якісною питною водою є першочерговою метою держави.
Один з варіантів вирішення проблем з питною водою в Донецько -Луганському регіоні та
поліпшення її стану в Кіровогр адській та Волинській областях є використання підземної
шахтної води для господарсько -питного водопостачання.
Ключові слова: еколого-економічна оцінка, шахтні води, демінералізація, питна вода.
A situation with water resources in Ukraine is characterized by the permanent increase of
deficit and sharp worsening of quality of water resources, especially drinking -water of the proper
quality. Providing of population a quality drinking -water is the near-term aim of the state. One of
variants of decision of prob lems with a drinking-water in the Donetsk-Luhansk region and an
improvement of her state in the Kirovohrad and Volyn areas is the use of mine underwater for an
economic-drinkable water-supply
Key words: ecologically-economic estimation, mine underwater, demineralization, drinking-
water.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими
науковими та практичними завданнями. Вода – це стратегічний, життєво
важливий природний ресурс, що має особливе значення. Він є національним
багатством кожної країни, однією з природних основ її економічного розвитку.
Водні ресурси забезпечують усі сфери життя і господарської діяльності
людини, визначають можливості розвитку сільського господарства, розміщення
населених пунктів, організації відпочинку й оздо ровлення людей [1].
Однією з важливих невирішених соціальних проблем у світі є проблема
низької якості питної води та її дефіциту. За прогнозами, до 2025 року дві
третини населення землі будуть жити в умовах постійного браку питної води.
Україна є однією з найменш забезпечених водою серед країн Європи. Ситуація,
© І. Ю. Рижков, 2012
Економіка природокористування і о хорони довкілля
268
що склалася з водними ресурсами в Україні характеризується сталим
зростанням дефіциту і різкого погіршення якості водних ресурсів, особливо
питної води належної якості.
Аналіз останніх досліджень, в яких започатковано вирішення
проблем. В рамках реалізації компоненту охорона довкілля «Програми
підтримки вугільного сектору України» міжнародними та вітчизняними
експертами проведено оцінку підземних вод вугільних шахт. Також в рамках
роботи Міжвідомчих робочих груп з підготовки до реалізації спільних
українсько-японських проектів проведені дослідження з демінералізації та
очищення шахтних вод.
Метою статті є еколого-економічна оцінка можливостей використання
підземних шахтних вод для питних водопотреб.
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням
отриманих наукових результатів. Щорічно вугільними підприємствами
Міністерства енергетики та вугільної промисловості України відкачується
близько 400–450 млн м3 шахтних вод, з яких понад 90% скидається в
гідрографічну мережу і водні об'єкти. Шахтні води крім підвищеної природної
мінералізації (як правило, 1,5–3 г/дм3, на багатьох шахтах – 5–10 г/дм3, а на
окремих – більш 20 г/дм3) також відрізняються бактеріальним забрудненням,
значним вмістом зважених речовин, нафтопродуктів, що привносяться в
процесі експлуатаційної діяльності підприємств. Особливо екологічно
небезпечним є вміст у шахтних водах іонів важких металів (титан, миш'як,
нікель, берилій, цинк, кадмій, марганець тощо) та токсичних хімі чних сполук,
які в окремих випадках перевищують гранично допустимі концентрації в 3 -10
разів. Очищення шахтних вод від механічних домішок здійснюється на
вугільних підприємствах за допомогою ставків -освітлювачів (157 одиниць) і
ставків-накопичувачів (38 одиниць). Практично на всіх шахтах діють станції
біологічного очищення води (8 хлораторних). 61 станція механічної очистки та
12 станцій фізико-хімічної очистки [2].
Для захисту водойм і річок від забруднення відкачувані шахтні в оди
згідно з діючими санітарними нормами повинні проходити наступні обов’язкові
етапи очистки:
1) біологічну чистку з ціллю знезаражування води шляхом її хлорува ння у
хлораторних станціях;
2) механічну чистку від зважених часток у ставках -відстійниках;
3) чистку води у ставках-накопичувачах від шкідливих мікроелементів;
4) демінералізацію (при необхідності) шахтних вод.
На кожній діючій шахті уся відкачувана вода проходить на поверхні через
ставки-відстійники, де відбувається її чистка від зважених часток з д оведенням
вмісту останніх до потрібної концентрації 10–25 мг/л. Після відстійників вода
подається у хлораторну, де піддається знезараженню. Мають місце окремі
випадки скидання шахтних вод у гідрографічну сітку з перебільшенням
нормативних показників по виваженим речовинам, але вони є слідством
порушень експлуатаційної та технологічної дисципліни.
Економіка природокористування і о хорони довкілля
269
На шахтах, де відкачувані шахтні води мають підвищений (вище
гранично допустимого) вміст шкідливих мікроелементів (хром, титан, барій,
свинець і т.д.), для чистки і доведення їх вмісту до но рмативного
використовуються ставки-накопичувачі (відстійники). Однак ця технологія не
завжди дає потрібний результат, оскільки ставки -накопичувачі, що
експлуатуються впродовж десятиліть, потребують на багатьох шахтах
реконструкції з метою забе зпечення ефективності технології чистки і
запобігання зворотної фільтрації з них нечищених вод (як правило, діючі
ставки-накопичувачі не мають протифільтраційних екранів).
Але продовжує бути найбільш гострим у галузі питання демінерал ізації
шахтних вод. Враховуючи важл ивість вирішення цієї проблеми, у вугіл ьній
галузі ще у 80-х роках минулого століття були проведені роботи по дослі дно-
експериментальній перевірці на шахтах «Петровська» ВО «Донецьквугілля» і
«Терновська» ВО «Павлоградвугілля» технологій демінералізації ш ахтних вод з
вмістом солей до 5 мг/л та 20 мг/л розробниками яких були інститут колої дної
хімії води АН України та Московський інженерно -будівельний інститут. На
шахті «Терновська» випробувалась дослідно -промислова випарна
демінералізаційна установка продуктивністю 30 м3/добу (1,25 м3/годину) (без
подальшої переробки сольових розсолів), на шахті «Петровська» –
електродіалізна опріснювальна установка циркуляційного типу ЕДУ -50
продуктивністю 50 м3/добу (2,1 м3/годину) (теж без переробки розсолів).
Одночасно з цими проектами аналогічні роботи були організовані інститутом
ВТІ ім. Ф.Е. Дзержинського на Зуєвській ТЕЦ у м. Зугрес Донецької області, де
провадились іспити опріснювальних установок – електродіалізних апаратів і
зворотньоосмотичної установки з рулонними модулями ЕРО-6,5/900.
Проводились досліди з опріснювання води Зуєвського водоймища, яка по
хімічному складу була аналогічна шахтним в одам, що відкачувались з шахт
цього регіону. Утилізація розсолів при цьому теж не була передб ачена.
Ці роботи не були закінчені внаслідок припинення фінансування. Але
внаслідок їх виконання була підтверджена принципова можливість знесолення
шахтних вод різного ступеня мінералізації.
Одна з перших спроб створення демінералізаційної установки з п овним
технологічним циклом була зроблена у ПНР, де ще у 1971 була введена у
експлуатацію випарна установка продуктивністю 100 м 3/годину на шахті
«DEMBENSKA» з переробкою розсолів до сухих товарних продуктів –
кухонної солі і гіпсу. Аналогічну установку було намічено спроектувати і
побудувати на шахті «Красноармійська -Західна» № 1
ВО «Красноармійськвугілля» на пр одуктивність 300 м3/годину. Проект на
технологічну частину було розроблено спеціалізованою організацією п/я 1297,
а виготовлення випарних апаратів нам ічалося на заводах
ВО «Свердловхіммаш». У 1992 році у зв’язку з припиненням фінансування
будівництво установки було припинено, а у подальшому, внасл ідок розпаду
СРСР і порушенням коопераційних зв’язків з заводами Росії, виг отовлення
Економіка природокористування і о хорони довкілля
270
обладнання на ВО «Свердловхіммаш» стало практично нем ожливим, і
реалізація всього проекту була взагалі зупинена.
Необхідно відзначити, що причинами зупинки будівництва
демініралізаційної установки на шахті стала не тільки необхідність величезних
капітальних вкладень (у сьогоднішніх цінах на рівні 140 –160 млн грн) та
очікувані надмірні експлуатаційні витрати (до 8 –10 млн грн на рік), що
практично зводили нанівець рентабельність шахти. Виконані прорахунки
засвідчили високу затратність промислового використання відомих способів
демінералізації, яка складає до 180–200 тис. грн на 1 м3/годину продуктивності
по капітальним вкладенням і до 4,8 грн на 1 м 3 відкачуємої шахтної води – по
експлуатаційним витратам. Попередні розрахунки, що проводились науково -
дослідними інститутами галузі, свідчать про те, що загальні вит рати на
демінералізацію усієї відкачуємої шахтної води і доведення її якості до вимог
«Водного кодексу України» можуть стан овити більш як 16 млрд грн по
капітальним вкладенням і до 3,75 млрд грн на рік – по експлуатаційним
витратам. До цього слід додати невизначеність подальшого використання
сотень тисяч тон сухих сольових відходів демінераліції (їх складування,
розділення на складові мінеральні частини, транспорт до споживача тощо). На
сьогодні дуже важко реалізувати впровадження тільки силами Міністерства
енергетики та вугільної промисловості України та Державного агентства
екологічних інвестицій України впровадження механізму демінералізації
шахтних вод. Тому необхідно активізувати роботу з іншими зацікавленими
організаціями, установами, підприємствами, з арубіжними та вітчизняними
інвесторами в зазначеному напрямку.
Окрім цього, для комплексного вирішення проблеми демінералізації
шахтних вод необхідно провести комплекс науково -дослідних робіт, що
повинні будуть вирішити наступні питання:
1) адаптацію наявних технологій і опріснювального устаткування для
цілей поліпшення техніко-економічних показників процесу демінералізації та
його економічної доступності;
2) розробку технологічних схем і устаткування для отримання відходів
демінералізації у вигляді сухих продукт ів;
3) розробку технологічних схем, регламентів і обладнання для утилізації
відходів демінералізації, які неможливо використати, і вирішення питань
створення спецполігонів для їх захоронення.
Більшість шахт скидає шахтні води після очищення від завислих речов ин
та бактеріальних забруднень. За рівнем забруднення шахтні води
розподіляються на три категорії: нормативно чисті, що допущені до скидання
без очищення; нормативно-очищені на очисних спорудах; недостатньо очищені
та забруднені. Уся шахтна вода, що скидає ться у зовнішню мережу, піддається
механічному очищенню та знезараженню (хлоруванню), оскільки усі вугільні
підприємства мають достатнє число устаткування для чищення шахтних вод від
механічних та біологічних домішок.
Економіка природокористування і о хорони довкілля
271
Основним забруднювачем шахтної води, п о якому не досягаються
нормативні показники, є мінеральні солі. У зв’язку з цим у галузі дуже гостро
стоїть проблема демінералізації шахтних вод, оскільки скидання у водойми
шахтних вод з високим вмістом солей зумовлює їх поступову концентрацію, що
негативно впливає на флору і фауну як самих водоймищ, так і прилеглих до них
територій. Але необхідно відзначити, що гострота цієї проблеми для різних
вуглевидобувних регіонів не однакова. Наприклад, мінералізовані шахтні води
більшості шахт державних підприємств «Львіввугілля» та «Волиньвугілля»
використовуються в технічних цілях, тому негативний вплив вугільних
підприємств Львівсько-Волинського басейну на підземні та поверхневі води
проявляється у створенні просадок, заболочуванні та підтопленні земель.
Практично не порушують водний режим шахти і розрізи буро -вугільного
Олександрійського району, мінералізація відкачуваних вод яких складає 0,8 –
0,9 г/дм3.
Враховуючи дефіцит водних ресурсів в Донбасі, а також зростання цін на
воду, використання шахтних вод для нужд депресивних шахтарських регіонів є
реальною перспективою, але потребує значних фінансових вкладень.
В рамках роботи Міжвідомчих робочих груп з підготовки до реалізації
спільних українсько-японських проектів підготовлено інвестиційні проекти з
демінералізації та очищення шахтних вод. Розроблено проектну пропозицію до
пілотного проекту з підготовки питної води з підз емної шахтної води на шахті
ім. П. Л. Войкова, яку затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 12 серпня 2009 року № 1048 -р «Питання забезпечення питного
водопостачання м. Свердловськ Луганської області» [4]. Проектом передбачено
очищення шахтної води від зважених частинок, знесолення води, коректування
та знежирення очищеної води.
Фінансування проекту передбачається за схемою цільови х екологічних
(зелених) інвестицій. Згідно з вимогами Порядку розгляду, схвалення та
реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій у період дії
зобов’язань сторонами Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про
зміну клімату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 221
від 22.02.2008 [4]. Даний проект внесено до плану заходів та погоджено
Прем’єр-міністром України 29 лютого 2012 року. Проект узгоджено з
Організацією з розробки нових промислових та енергетичних технологій Японії
(NEDO). Тривалість проекту – 20 років. Очищення шахтних вод у обсязі
13 400 м3/добу (~600 м3/годину) або 4,9 млн м3/рік на території колишньої
шахти ім. П. Л. Войкова дозволить знизити витрати електричної енергії для
вироблення 1 м3 води питної якості на 4 949,4 тис. кВт·год/рік. Завдяки
впровадженню проекту викиди забрудненої води зм еншуються в 4 рази або на
4 890 тис. м3/рік (640 м3/годину). Очікуваний щорічний прибуток від його
впровадження 5,2 млн грн. Внаслідок реалізації проекту буде забезпечен о
питною водою 80 тис. мешканців м. Свердловськ Луганської області [5].
Проект екологічно спрямований та сприяє доступу до екологічно чистих
та безпечних технологій, має надзвичайно важливе соціально -економічне та
Економіка природокористування і о хорони довкілля
272
екологічне значення для розвитку вугільних регіонів України. Його реалізація
забезпечить стабільне водопостачання населенню м. Свердловськ Луганської
області, підвищення рівня ресурсо- та енергозбереження, створення нових
робочих місць, поліпшення екологічного та соціального стану вугільного
регіону.
Враховуючи дефіцит питної води, особливо в Донецькому регіоні, проект
заслуговує на його подальше тиражування.
Майже на 50 шахтах можливе використання шахтної води для
господарсько-питного водопостачання у розмірі 192 млн м3/рік, що дозволить
вирішити водні проблеми в Донецько-Луганському регіоні та поліпшити їх стан
у Волинській та Кіровоградській областях. Це е економічно доцільним, так як
мінералізація шахтних вод на цих шахтах становить не більше 2,3 г/дм 3. Також
ще більш ніж на 20 шахтах можливе ви користання шахтної води для
господарсько-питного водопостачання у розмірі 43 млн м3/рік, але на цих
шахтах мінералізація шахтних вод становить від 5,2 до 22 г/дм 3, що е
екологічно доцільним, але потребує вкладення більших коштів для очистки
води до норм питної.
З 2007 по 2012 роки на утримання водовідливних комплексів шахт, що
належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної
промисловості України витрачено 3,2 млрд грн з Державного бюджету України
(табл.). Щорічні багатомільйонні витрати на утримання водовідливних
комплексів шахт повинні та можуть, у більшості випадків, окупитися, шляхом
використання підземної шахтної води для господарсько -питного
водопостачання.
Таблиця
Інформація про фактичне фінансування витрат на утримання
водовідливних комплексів шахт, які ліквідовані, підлягають ліквідації та
знаходяться в стадії підготовки до ліквідації , що належать до сфери управління
Міненерговугілля за період 2007 –2012 років, млн грн
Показники
Всього за
період
2007–
2012
2007 2008 2009 2010 2011
Станом
на
квітень
2012
Всього по підприємствах 3 279,1 310,8 344,8 392,5 742,0 1 081,1 407,7
ДП «Укршахтгідрозахист» 452,9 55,2 59,6 58,4 73,5 144,6 61,4
ДП «Донвуглереструктуризація» 1 193,2 143,0 148,9 85,6 223,6 424,4 167,4
ДП «Обласна дирекція
«Луганськвуглереструктуризація» 498,2 37,1 38,7 25,1 105,0 224,1 67,9
Шахти, що знаходяться в стадії
підготовки до ліквідації 1 134,7 75,4 97,4 223,2 339,8 287,8 110,8
Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, забезпечення
населення якісною питною водою є першочерговою метою держави. Один з
варіантів вирішення проблем з питною водою в Донецько -Луганському регіоні
Економіка природокористування і о хорони довкілля
273
та поліпшення її стану в Кіровоградській та Волинській областях є
використання підземної шахтної води для потреб питного водопостачання, що
буде доцільно як для довкілля, так і для економіки цих регіонів.
Література
1. Національна доповідь про стан охорони навколишнього природного середовища у
2007 році. – К.: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 2009.
– С. 58.
2. Шамі Пурі, Видобуток вугілля в Україні: як покращити вплив на довкілля / Шамі
Пурі, А. Деміденко // «Вода та довкілля» VII міжнародного водного форуму «Aqua Ukraine –
2009»: матеріали міжнар. наук. -практ. конф. (м. Київ, 10–13 листоп. 2009 р.). – К.:
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 2009. – С. 119.
3. Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання забе зпечення питного
водопостачання м. Свердловськ Луганської області» № 1048-р від 12.08.2009 [Електронний
ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1048 -
2011-%D1%80.
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розгляду,
схвалення та реалізації проект ів цільових екологічних (зелених) інвестицій у період дії
зобов’язань сторонами Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну
клімату» [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/221 -2008-%D0%BF.
5. Перелік проектів спільного впровадження станом на 1 квітня 2011 р.
[Електронний ресурс] / Державне агентство екологічних інвестицій України. – Режим
доступу:
http://www.neia.gov.ua/nature/control/uk/publish/article?art_id=126312&cat_id=126307 .
УДК 332.333
І. О. ШЕВЧЕНКО
Державна установа «Інститут економіки природокористування
та сталого розвитку Національної академії наук України»
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО
ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ
THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BASIS OF THE STATE LAND
CADASTRE
Проаналізовано сучасний стан організації державного земельного кадастр у в Україні,
а також досліджено його функції і роль в системі управління земельними ресурсами.
Ключові слова: земельний кадастр, управління земельними ресурсами, геоінформаційна
система (ГІС), функції земельного кадастру.
Analyzed the current state of the state land cadastre in Ukraine, and studied its function and
role in the system of land administration.
Key words: land cadastre, land administration, Geographic Information System (GIS),
features of the land cadastre.
Постановка проблеми в загальному ви гляді та її зв'язок із важливими
науковими та практичними завданнями. Ринкові перетворення, що
відбуваються в Україні, зокрема, перехід до завершального етапу земельної
© І. О. Шевченко, 2012
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/221-2008-%D0%BF
http://www.neia.gov.ua/nature/control/uk/publish/article
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167355 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-4170 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:48:26Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
| record_format | dspace |
| spelling | Рижков, І.Ю. 2020-03-25T18:04:30Z 2020-03-25T18:04:30Z 2012 Еколого-економічна оцінка можливостей використання підземних шахтних вод для питних водопотреб / І.Ю. Рижков // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 267-273. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167355 330.15 : 627.12 Ситуація з водними ресурсами в Україні характеризується сталим зростанням дефіциту і різкого погіршення якості водних ресурсів, особливо питної води належної якості. Забезпечення населення якісною питною водою є першочерговою метою держави. Один з варіантів вирішення проблем з питною водою в Донецько-Луганському регіоні та поліпшення її стану в Кіровоградській та Волинській областях є використання підземної шахтної води для господарсько-питного водопостачання. A situation with water resources in Ukraine is characterized by the permanent increase of deficit and sharp worsening of quality of water resources, especially drinking-water of the proper quality. Providing of population a quality drinking-water is the near-term aim of the state. One of variants of decision of problems with a drinking-water in the Donetsk-Luhansk region and an improvement of her state in the Kirovohrad and Volyn areas is the use of mine underwater for an economic-drinkable water-supply uk ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» Економіка природокористування і охорони довкілля Еколого-економічна оцінка можливостей використання підземних шахтних вод для питних водопотреб Аn ecologically–economic estimation of possibilities of the use of mine underwater for drinkable water necessities Article published earlier |
| spellingShingle | Еколого-економічна оцінка можливостей використання підземних шахтних вод для питних водопотреб Рижков, І.Ю. |
| title | Еколого-економічна оцінка можливостей використання підземних шахтних вод для питних водопотреб |
| title_alt | Аn ecologically–economic estimation of possibilities of the use of mine underwater for drinkable water necessities |
| title_full | Еколого-економічна оцінка можливостей використання підземних шахтних вод для питних водопотреб |
| title_fullStr | Еколого-економічна оцінка можливостей використання підземних шахтних вод для питних водопотреб |
| title_full_unstemmed | Еколого-економічна оцінка можливостей використання підземних шахтних вод для питних водопотреб |
| title_short | Еколого-економічна оцінка можливостей використання підземних шахтних вод для питних водопотреб |
| title_sort | еколого-економічна оцінка можливостей використання підземних шахтних вод для питних водопотреб |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167355 |
| work_keys_str_mv | AT rižkovíû ekologoekonomíčnaocínkamožlivosteivikoristannâpídzemnihšahtnihvoddlâpitnihvodopotreb AT rižkovíû anecologicallyeconomicestimationofpossibilitiesoftheuseofmineunderwaterfordrinkablewaternecessities |