Сучасні механізми природоохоронної діяльності: огляд міжнародного досвіду
У статті наведені результати дослідження сучасних механізмів природоохоронної діяльності, зокрема стратегічної екологічної оцінки, е-уряду та інтегрованого управління прибережними смугами. Запропоновано заходи щодо їхнього запровадження в Україні. In the article the results of research of modern mec...
Saved in:
| Published in: | Економіка природокористування і охорони довкілля |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
2012
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167357 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сучасні механізми природоохоронної діяльності: огляд міжнародного досвіду / В.О. Трофимчук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 279-285. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167357 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Трофимчук, В.О. 2020-03-25T18:05:39Z 2020-03-25T18:05:39Z 2012 Сучасні механізми природоохоронної діяльності: огляд міжнародного досвіду / В.О. Трофимчук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 279-285. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1818-4170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167357 330.342 У статті наведені результати дослідження сучасних механізмів природоохоронної діяльності, зокрема стратегічної екологічної оцінки, е-уряду та інтегрованого управління прибережними смугами. Запропоновано заходи щодо їхнього запровадження в Україні. In the article the results of research of modern mechanisms of nature reserving and saving including strategic environmental assessment, e-government, and integrated coastal zone management are represented. The steps on their implementation into Ukrainian practice are proposed. uk ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» Економіка природокористування і охорони довкілля Сучасні механізми природоохоронної діяльності: огляд міжнародного досвіду Up-to-date mechanisms of nature reserving: review of international Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Сучасні механізми природоохоронної діяльності: огляд міжнародного досвіду |
| spellingShingle |
Сучасні механізми природоохоронної діяльності: огляд міжнародного досвіду Трофимчук, В.О. |
| title_short |
Сучасні механізми природоохоронної діяльності: огляд міжнародного досвіду |
| title_full |
Сучасні механізми природоохоронної діяльності: огляд міжнародного досвіду |
| title_fullStr |
Сучасні механізми природоохоронної діяльності: огляд міжнародного досвіду |
| title_full_unstemmed |
Сучасні механізми природоохоронної діяльності: огляд міжнародного досвіду |
| title_sort |
сучасні механізми природоохоронної діяльності: огляд міжнародного досвіду |
| author |
Трофимчук, В.О. |
| author_facet |
Трофимчук, В.О. |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економіка природокористування і охорони довкілля |
| publisher |
ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» |
| format |
Article |
| title_alt |
Up-to-date mechanisms of nature reserving: review of international |
| description |
У статті наведені результати дослідження сучасних механізмів природоохоронної діяльності, зокрема стратегічної екологічної оцінки, е-уряду та інтегрованого управління прибережними смугами. Запропоновано заходи щодо їхнього запровадження в Україні.
In the article the results of research of modern mechanisms of nature reserving and saving including strategic environmental assessment, e-government, and integrated coastal zone management are represented. The steps on their implementation into Ukrainian practice are proposed.
|
| issn |
1818-4170 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167357 |
| citation_txt |
Сучасні механізми природоохоронної діяльності: огляд міжнародного досвіду / В.О. Трофимчук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. — С. 279-285. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT trofimčukvo sučasnímehanízmiprirodoohoronnoídíâlʹnostíoglâdmížnarodnogodosvídu AT trofimčukvo uptodatemechanismsofnaturereservingreviewofinternational |
| first_indexed |
2025-11-24T15:53:14Z |
| last_indexed |
2025-11-24T15:53:14Z |
| _version_ |
1850849081085132800 |
| fulltext |
Економіка природокористування і о хорони довкілля
279
зацікавлених підприємств, установ, організацій і громадян відомостями про
використання земель.
Література
1. Закон України «Про Державний земельний кадастр № 3613-VI від 07.07.2011 р.
[Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613 -17.
2. Третяк А. М. Земельний кадастр XXI століття. Зарубіжні і вітчизняні погляди на
розвиток земельного кадастру / А. М. Третяк. – К., 1999. – 115 с.
3. Третяк А. М. Державний земельний кадастр: проблеми і перспективи /
А. М. Третяк // Землевпорядкування. – 2002. – № 3. – С. 26–35.
4. Теоретичні основи державного земельного кадастру: навч. посіб. [2-ге вид.,
стереот.] / [Ступень М. Г., Гулько Р. Й., Микула О. Я. та ін.; з а заг. ред. М. Г. Ступеня]. –
Л.: Новий Світ-2000, 2006. – 336 с.
УДК 330.342
В. О. ТРОФИМЧУК
Державна установа «Інститут економіки природокористування та
сталого розвитку Національної академії наук України»
СУЧАСНІ МЕХАНІЗМИ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ОГЛЯД
МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ
UP-TO-DATE MECHANISMS OF NATURE RESERVING: REVIEW OF
INTERNATIONAL EXPERIENCE
У статті наведені результати дослідження сучасних механізмів природ оохоронної
діяльності, зокрема стратегічної екологічної оцінки, е -уряду та інтегрованого управління
прибережними смугами. Запропоновано заходи щодо їх нього запровадження в Україні.
Ключові слова: природоохоронна діяльність, сталий розвиток, механізми
природокористування.
In the article the results of research of modern mechanisms of nature reserving and saving
including strategic environmental assessment, e -government, and integrated coastal zone
management are represented. The steps on their implementatio n into Ukrainian practice are
proposed.
Key words: nature management, sustainable development, mechanism of nature reserving
and saving.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими
науковими та практичними завданнями . Під раціональним
природокористуванням розуміють таку його систему, при якій забезпечується
відновлення поновлюваних природних ресурсів, повн е й багаторазове
використання відходів виробництва [1, с. 15]. Наразі раціональне
природокористування, у тому числі збереження та охорона довкілля, є
актуальною темою наукових досліджень. Утім, науково-технічний і
економічний розвиток, зміна соціального середовища та інші фактори
стимулюють розвиток економіки природокористування та охорони
© В. О. Трофимчук, 2012
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17
Економіка природокористування і о хорони довкілля
280
навколишнього природного середовища. Останн я повинна еволюціонувати
відповідно до ендогенних та екзогенних змін, що відбуваються у суспільстві.
Можна виділити кілька груп чинників, що обумовлюють наведені процеси та
визначають актуальність наукових пошуків у цьому напрям і:
геополітичні зміни, зокрема створення нових коаліцій на екологічній
основі [2], прагнення країн вступити до міжнародних альянсів або отримати
доступ до ресурсів, у тому числі фінансових, що все частіше вимагає
дотримання й екологічних вимог та умов;
розвиток технологій, які ґрунтуються на економії ресурсів, пошуку
нових матеріалів або повторному використанні, активний розвиток технологій
отримання електричної і теплової енергії з альтернативних джерел, у тому числі
використання газу на звалищах твердих побутових відходів;
інформатизація світового простору, яка сприяє поширенню інформації
щодо негативних впливів на довкілля, популяризація здорового способу життя,
зокрема споживання органічної продукції, можливість участь громадян у
прийнятті рішень тощо;
зміна пріоритетів розвитку, котрі декларуються на найвищому рівні, у
т.ч. проголошення імперативу сталого розвитку, зеленої економіки тощо;
укладання угод, конвенцій та декларацій щодо зниження
антропогенного навантаження та покращення стану довкілля, до яких
залучається все більше країн.
Аналіз останніх досліджень, в яких започатковано вирішення
проблем. Узагальнення досліджень з теорії та практики природокористування,
зокрема таких авторів, як А. А. Голуб і Є. Б. Струкова [3, с. 54–64],
Л. Г. Мельника [4, с. 64–85], М. А. Хвесика, С. І. Дорогунцова [5, 6],
Є. В. Хлобистова [7, с. 5–68], дає підстави для наступного визначення
сучасного раціонального природокористування.
Раціональне природокористування передбачає комплекс науково -
технічних, соціально-економічних, освітніх, культурно -виховних і політико-
правових заходів і пов’язане з успішним задоволенням людських потреб, із
бережливим ставленням до природних багатств, що, у свою чергу, потребує
підвищення рівня екологічного мислення працівників усіх сфер діяльності.
Отже, система раціонального природокористування сприяє значно
зменшенню забруднення навколишнього середовища , що є характерним для
інтенсивного господарства.
Наразі раціональне природокористування асоціюється з поняттям сталий
розвиток. Останній можна визначити як запропонова ну світовим
співтовариством, поглиблену сучасну концепцію «бажаного суспільного
розвитку, що ґрунтується на стратегії оптимізації всієї діяльності людства
(передусім, економічної) в його взаємодії з довкіллям » [8, с. 283].
Бельгійський еколог Д. Девуйст ви значає сталий розвиток як
багатовимірну концепцію, що може бути усвідомлена через підхід, котрий
передбачає соціальну частину як об’єкт управління, екологічну – як обмеження,
економічну – як інструментарій. Це означає, що йдеться про сприйняття
Економіка природокористування і о хорони довкілля
281
системи цінностей, в якій економічна ефективність вимірю ється згідно із
соціальними потребами всіх людей на планеті, а не лише із бажанням певних
індивідів [9, с. 53–75].
Останнім часом у наукових та політичних колах усе частіше говорять про
недостатню ефективність сталого розвитку як політичного імперативу розвитку
сучасності [10], тому з’являються нові течії та напрями поєднання зусиль для
забезпечення належного існування нинішнім та можливості для розвитку
майбутніх поколінь. Одним із таким напрямів є зелена екон оміка [11] та зелена
політика [12], які реалізуються зокрема , через новий набір інструментів та
механізмів.
Метою статті є огляд сучасних механізмів природоохоронної
діяльності, що використовуються у світовій практиці, та рекомендації щодо їх
застосування в українській практиці в контексті реалізації положень
екологічної політики держави.
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням
отриманих наукових результатів. Екологічна політика, її зміст, можливості
реалізації та підвищення ефективно сті все частіше стають предметом для
дискусій у професійних, наукових, владних колах. У грудні 2010 року прийнято
нову стратегію державної екологічної політики, яка вже на етапі створення та
прийняття спричинила багато суперечок, критичних зауважень та обговорень.
Вважаємо, що власне прийняття нового документа є прогресом та кроком
уперед. Основною його проблемою, як і багатьох інших, є реалізація та
контроль за виконанням проголошених цілей. Саме тому необхідн і нові
інструменти, які дадуть змогу втілювати проголошені цілі в життя.
Зауважимо, що наразі екологічна політика перестає бути внутрішн ьою
справою та сферою впливу лише однієї країни. На її формування та реалізацію
(не в розумінні виконання конкретного документ а, а політики як системи
відносин) упливають:
геополітичні угруповання, так і як Європейське Співтовариство, що
запроваджує певні регламенти у сфері використання та охорони природних
ресурсів, виконання яких є обов’язковим для всіх, хто співпрацює із ним;
фінансові установи – Світовий банк, Європейський банк реконструкції
та розвитку, які вимагають дотримання певних умов та проведення екологічних
досліджень (наприклад, стратегічного екологічного аналізу) при використанні
їхніх інвестиційних ресурсів;
міжнародні угоди та конвенції, зокрема такі, як Кіотський протокол,
що вимагають від країн певних дій , спрямованих на зниження антропогенного
навантаження на довкілля;
територіальні угоди про транскордонне співробітництво, спільне
використання ресурсів тощо, у рамках яких країни змушені знаходити
компромісні рішення зі спільного використання територій та акваторій,
зменшення негативних наслідків впливу на навколишнє природне середовище;
уніфікація, популяризація та розвиток інформаційних систем з
моніторингу стану довкілля, прогнозування надзвичайних си туацій, обміну
Економіка природокористування і о хорони довкілля
282
інформацією та обговорення програм, стратегій та політик з погляду їхнього
впливу на довкілля.
Зазначені чинники зумовлюють формування нових інструментів для
реалізації екологічної політики, серед яких можна виділити стратегічну
екологічну оцінку (СЕО) як систематичний процес виявлення та врахування
факторів і можливих наслідків стратегій, політик та програм, що розробляються
і впроваджуються. Протокол із СЕО так і не був ратифікований українським
урядом, тому практика впровадження обмежуєтьс я лише вимогами іноземних
інвесторів, для яких, згідно із законодавством Європейського Співтовариства,
ця процедура є обов’язковою.
Загалом методичні підходи до проведення СЕО можна поділити на
декілька груп:
1. Економічна оцінка будь-яких ініціатив стратегічного рівня. У багатьох
країнах, що використовують цей підхід, на законодавчому рі вні не існує
принципових відмінностей між великими проектами та ініціативами
стратегічного рівня. Наприклад у США NEPA (Національне агентство з
охорони навколишнього природного середовища) вимагає проведення
процедури оцінки для всіх важливих та/або масштабних проектів програм
підтримки примарій (ППП).
2. Обов’язкове проведення СЕО для стратегій, планів та програм
визначеного типу або рівня, Як правило, це стосується ініці атив, що пов’язанні
з екологічно небезпечними проектами, масштабним використанням природних
ресурсів або, навпаки, охороною довкілля.
Наприклад, у Нідерландах СЕО виконується для планів і програм у таких
галузях, як енергетика, водозабезпечення, утилізація відходів, охорона довкілля
тощо.
3. Відсутність обов’язкових вимог щодо проведення СЕО. Прикладом є
Великобританія, де екологічна оцінка ППП не є обов’язковою, але її
можливість передбачена нормативними документами. Водночас департаментом
з охорони навколишнього природного середовища країни видано офіційне
керівництво з проведення СЕО на основі інтеграції екологічних факторів у
загальну оцінку ініціатив стратегічного рівня (т.зв. Policy Appraisal). Заслуговує
на увагу той факт, що в керівництві наводяться практичні приклади такої
оцінки, які гідні для наслідування з погляду департаменту.
Узагальнюючи, можна сказати, що майже всі країни, у т.ч. Європейського
Співтовариства, що запроваджують СЕО, не мають чіткої методики її
проведення, а власне інструмент перебуває на стадії становлення. Утім, СЕО
вважається ефективним і перспективним інструментом, за допомогою якого
можливо підвищити ефективність планування, знизити антропогенний вплив на
довкілля, упроваджувати ідеї сталого розвитку в життя. Світова практика СЕО,
що уникає чітко визначеної та затвердженої методики, рекомендує зобов’язати
виконувати таку оцінку на законодавчому рівні ( в яких випадках вона повинна
проводитись, залежить від країни).
Стосовно рішень СЕО можна проводити ще до їхнього прийняття, а не
Економіка природокористування і о хорони довкілля
283
паралельно з оцінкою деталей за конкретним проектом. Процедура стратегічна
екологічна оцінка дає змогу розглянути та обговорити найбільш істотні
альтернативи систематичним і певною мірою відкритим для всіх зацікавлених
сторін способом (англ. stakeholders), а також ураховувати екологічні фактори на
всіх рівнях прийняття рішень, а не тільки на проектному.
Результати, отримані у процесі оцінки стратегічних документів, у
подальшому можуть бути використані для екологічної оцінки чи аудиту,
містити опис потенційних проблем, що слід ураховувати на проектному рівні,
граничні умови тощо.
Інтегроване управління прибережною зоною ( Integrated Coastal Zone
Management) як новий підхід до інтегрованого управління нею для сталого
використання ресурсів та збереження різ номаніття на основі погодження
секторальних і територіальних планів розвитку на всіх рівнях (від
наднаціонального до локального) , в Україні досліджувалось переважно в
рамках океанологічних та біологічних наук, а управлінські аспекти
використання інструменту залишаються поза увагою.
Не можна ігнорувати такий інструмент, як електронний уряд ( E-
government) – організацію державного управління на основі електронних
засобів обробки, передавання та розповсюдження інформації, надання послуг
державними органами всім категоріям громадян електронними засобами та
інформування. Якщо в Україні та Росії поняття е -уряду є суто утилітарним та
зведено фактично до спілкування з вузького коло питань (переважно на
комунальну тематику) і має точковий характер використання , то в США,
Великобританії та інших державах він є скоріше концепцією, спрямованою на
підвищення ефективності діяльності уряду в цілому, реалізацію права доступу
до інформації, контролю за роботою органів влади, спрощення взаємодії між
громадянами та бізнес-структурами й органами місцевого самоврядування для
більш ефективного використання ресурсів для економічного зростання та
соціального добробуту.
Технології е-урядування вже давно використовуються й успішно
функціонують у багатьох зарубіжних країнах (Великобрита нії, Данії, Естонії,
Катарі, Коста-Ріці, Латвії, Норвегії, Об'єднаних Арабських Еміратах, Сінгапурі,
США, Чехії, Швеції тощо). Уряд США надає громадянам різноманітні послуги
через Інтернет: видачу ліцензій, сплату податків тощо. В Англії реєстрація фірм
потребує заповнення через мережу тільки однієї форми. Фінляндія та Сінгапур
пропонують своїм громадянам послуги через мобільний зв'язок. Наприклад,
Верховний суд Сінгапуру надсилає громадянам SMS, щоб нагадати дату
засідання. Крім того, ті громадяни, котрі а вторизовані на сайті, можуть
електронним способом подавати до суду позови у незначних справах. On -line
податкова служба Ірландії дає змогу підприємствам отримувати інформацію
про оподатковування, сплачувати податки, заповнивши відповідні електронні
форми, а також отримувати податкові кредити. Сайт земельної служби цієї
держави надає компаніям інформацію про нерухомість і можливість
здійснювати будь-які операції, пов'язані із землею і нерухомістю. Сайт
Економіка природокористування і о хорони довкілля
284
Федерального агентства зайнятості Ірландії містить інфор мацію про ринок
робочої сили для роботодавців і працівників, а сайт Реєстраційної палати дає
можливість зареєструвати компанію будь -якої організаційно-правової форми,
найменування компанії, внести зміни до статутних документів, оформити
фінансові папери, легалізувати іноземні документи. В Естонії функціонує
Інтернет-портал «Сьогодні вирішую я» (Täna otsustan mina), за допомогою
якого громадянин республіки може взяти участь в управлінні державою :
висловити свою думку про поточні процеси в країні, запропонувати поправки
до законопроектів тощо. Цей портал також дозволяє користувачу голосувати.
Якщо ідея поправки чи іншої пропозиції містить раціональне зерно і
підтримується іншими Інтернет -користувачами, естонський прем'єр -міністр
відсилає цю пропозицію зі своєю резолюцією у відповідне міністерство.
Сьогодні болгари завдяки новій ІТ -системі, котра об'єднує паспортний
департамент із міністерством внутрішніх справ, поліцією та системою
кримінального судочинства, можуть одержати паспорт протягом 5 –10 хвилин.
Зазвичай, ця процедура займає, як мінімум, кілька тижнів.
Висновки та перспективи подальших досліджень . Наразі створюються
інструменти екологічної політики нової формації, які основані на інтеграції та
узгодженні інтересів та програм розвитку всіх суб’єктів , господарюючих на
територій, відходу від секторального бачення проблем та максимально
використання синергетичних ефектів проведення оцінок, консультацій,
екологічного аналізу на самих ранніх стадіях планування.
Україна зволікає з упровадженням планування та го сподарювання нових
інструментів екологічної політики, що пов’язано насамперед з інертністю
управлінських структур та обмеженістю досвіду, відсутністю офіціальних
приписів для використання нових інструментів, незацікавленістю підприємців
та управлінців. Вважаємо, що необхідно стимулювати розвиток нових
інструментів екологічної політики, через поширення інформації, проведення
тренінгів, реалізації локальних проектів з їх використання. Це в сукупності
сприятиме поступовій зміні традиції планування, прогнозування та управління
територіальним розвитком у напрямі інтеграційного, адаптаційного та
заснованого на максимальному врахуванні інтересів усіх зацікавлених сторін у
розв’язанні соціо-еколого-економічних проблем суспільного розвитку.
Література
1. Шабанов В. В. Введение в рациональное природопользование / В. В. Шабанов. –
М.: Моск. гос. ун-т природообустройства, 2007. – 75 с.
2. Green Economy coalition [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.greeneconomycoalition.org.
3. Голуб А. А. Экономика природных ресурсов: учебн. пособ . для вузов / А. А. Голуб,
Е. Б. Струкова. – М.: Аспект-Пресс, 1999. – 241 с.
4. Мельник Л. Г. Екологічна економіка: підручник / Л. Г. Мельник. – Суми:
Університетська книга, 2002. – 346 с.
5. Екосередовище і сучасність: у 3 т. / [Дорогунцов С. І., Хвесик М. А., Горбач Л. М.,
Пастушенко П. П.]. – К.: Кондор, 2006
Т. 1: Природне середовище у сучасному вимірі. – 2006. – 424 с.
6. Горев Л. Н. Оптимизация экосред: в 3 кн. / Л. Н. Горев, С. И. Дорогунцов,
М. А. Хвесик. – К.: Наукова думка, 1997.
http://www.greeneconomycoalition.org
Економіка природокористування і о хорони довкілля
285
Кн. 1: Оценка и процессы. – 1997 – 544 с.
7. Хлобистов Є. В. Екологічна безпека трансформаційної економіки /
Є. В. Хлобистов. – К.: Чорнобільінтерінформ, 2004. – 336 с.
8. Гринів Л. С. Концептуальні засади просторової парадигми екологічно
збалансованої економіки / Л. С. Гринів // Регіональна економіка. – 2001. – № 4. – С. 54–63.
9. Девуйст Д. Измерение и оценка устойчивого развития на локальном уровне /
Д. Девуйст // Механізм регулювання економіки, економіка природокорист ування, економіка
підприємництва та організації виробництва. – 2002. – № 1–2. – С. 63–75.
10. Люри Д. И. Устойчиво ли «устойчивое развитие»?/ Д. И. Люри // История и
синергетика: методология исследования. – М.: УРСС, 2005. – С. 164–180.
11. UNEP. Green Economy [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.unep.org/greeneconomy/
12. Яцков А. В. Зелена політика регіону / А. В. Яцков. – О.: ІПРЕЕД НАНУ, 2011. –
32 с.
http://www.unep.org/greeneconomy/
|