Влияние типа источника энергии при 3D принтинге на структуру и свойства деталей из сплава Ti–6Al–4V

В статье изучены состав, структура и свойства образцов из сплава Ti–6Al–4V, полученных по технологиям селективного лазерного и электронно-лучевого сплавления относительно производства деталей авиационного назначения. Проведено сравнительное исследование структуры и свойств образцов после термической...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автори:	Педаш, А.А., Клочихин, В.В., Митина, Т.А., Шило, В.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Russian
Опубліковано:	Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України 2018
Назва видання:	Современная электрометаллургия
Теми:	Электронно-лучевые процессы
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167505
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Влияние типа источника энергии при 3D принтинге на структуру и свойства деталей из сплава Ti–6Al–4V / А.А. Педаш, В.В. Клочихин, Т.А. Митина, В.Г. Шило // Современная электрометаллургия. — 2018. — № 3 (132). — С. 27-31. — Бібліогр.: 6 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-167505
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1675052025-02-10T01:30:39Z Влияние типа источника энергии при 3D принтинге на структуру и свойства деталей из сплава Ti–6Al–4V Вплив типу джерела енергії при 3D принтингу на структуру та властивості деталей зі сплаву Ti–6Al–4V Effect of type of power source at 3D printing on structure and properties of Ti–6Al–4V alloy components Педаш, А.А. Клочихин, В.В. Митина, Т.А. Шило, В.Г. Электронно-лучевые процессы В статье изучены состав, структура и свойства образцов из сплава Ti–6Al–4V, полученных по технологиям селективного лазерного и электронно-лучевого сплавления относительно производства деталей авиационного назначения. Проведено сравнительное исследование структуры и свойств образцов после термической обработки, присущей для сплава Ti–6Al–4V, до и после предварительного горячего изостатического прессования. Установлено, что появление в изломах и в микроструктуре пор и несплавлений гранул требует обязательного проведения горячего изостатического прессования деталей ответственного назначения, когда происходит устранение подобного вида дефектов и соответственно обеспечивается лучший комплекс характеристик прочности и пластичности. В статті вивчено склад, структуру та властивості зразків зі сплаву Ti–6Al–4V, що було отримано за технологіями селективного лазерного и електронно-променевого сплавлення стосовно виробництва деталей авіаційного призначення. Проведено порівняльне дослідження структури й властивостей зразків після термічної обробки, що є властивою для сплаву Ti–6Al–4V, до та після попереднього гарячого ізостатичного пресування. Встановлено, що поява в зламах та в мікроструктурі пор й несплавлень гранул зумовлює обов’язкове проведення гарячого ізостатичного пресування деталей відповідального призначення, коли відбувається усунення подібного виду дефектів й відповідно забезпечується кращий комплекс характеристик міцності й пластичності. In the paper the composition, structure and properties of specimens of Ti–6Al–4V alloy, produced by technologies of a selective laser and electron beam melting are studied as-applied to manufacture of aircraft-purpose components. Comparative investigation of structure and properties of specimens after heat treatment, typical for alloy Ti–6Al–4V, before and after preliminary hot isostatic pressing, was carried out. It was found that the appearance of pores and lacks of fusion of granules in fractures and in microstructure requires the obligatory hot isostatic pressing of critical components to eliminate the above defects and to provide the better complex of characteristics of strength and ductility. По материалам доклада, представленного на Международной конференции «Титан-2018. Производство и применение в Украине», 11–13 июня 2018, г. Киев, ИЭС им. Е. О. Патона НАН Украины. 2018 Article Влияние типа источника энергии при 3D принтинге на структуру и свойства деталей из сплава Ti–6Al–4V / А.А. Педаш, В.В. Клочихин, Т.А. Митина, В.Г. Шило // Современная электрометаллургия. — 2018. — № 3 (132). — С. 27-31. — Бібліогр.: 6 назв. — рос. 0233-7681 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/sem2018.03.04 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167505 621.762:620.18 ru Современная электрометаллургия application/pdf Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Russian
topic	Электронно-лучевые процессы Электронно-лучевые процессы
spellingShingle	Электронно-лучевые процессы Электронно-лучевые процессы Педаш, А.А. Клочихин, В.В. Митина, Т.А. Шило, В.Г. Влияние типа источника энергии при 3D принтинге на структуру и свойства деталей из сплава Ti–6Al–4V Современная электрометаллургия
description	В статье изучены состав, структура и свойства образцов из сплава Ti–6Al–4V, полученных по технологиям селективного лазерного и электронно-лучевого сплавления относительно производства деталей авиационного назначения. Проведено сравнительное исследование структуры и свойств образцов после термической обработки, присущей для сплава Ti–6Al–4V, до и после предварительного горячего изостатического прессования. Установлено, что появление в изломах и в микроструктуре пор и несплавлений гранул требует обязательного проведения горячего изостатического прессования деталей ответственного назначения, когда происходит устранение подобного вида дефектов и соответственно обеспечивается лучший комплекс характеристик прочности и пластичности.
format	Article
author	Педаш, А.А. Клочихин, В.В. Митина, Т.А. Шило, В.Г.
author_facet	Педаш, А.А. Клочихин, В.В. Митина, Т.А. Шило, В.Г.
author_sort	Педаш, А.А.
title	Влияние типа источника энергии при 3D принтинге на структуру и свойства деталей из сплава Ti–6Al–4V
title_short	Влияние типа источника энергии при 3D принтинге на структуру и свойства деталей из сплава Ti–6Al–4V
title_full	Влияние типа источника энергии при 3D принтинге на структуру и свойства деталей из сплава Ti–6Al–4V
title_fullStr	Влияние типа источника энергии при 3D принтинге на структуру и свойства деталей из сплава Ti–6Al–4V
title_full_unstemmed	Влияние типа источника энергии при 3D принтинге на структуру и свойства деталей из сплава Ti–6Al–4V
title_sort	влияние типа источника энергии при 3d принтинге на структуру и свойства деталей из сплава ti–6al–4v
publisher	Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Электронно-лучевые процессы
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/167505
citation_txt	Влияние типа источника энергии при 3D принтинге на структуру и свойства деталей из сплава Ti–6Al–4V / А.А. Педаш, В.В. Клочихин, Т.А. Митина, В.Г. Шило // Современная электрометаллургия. — 2018. — № 3 (132). — С. 27-31. — Бібліогр.: 6 назв. — рос.
series	Современная электрометаллургия
work_keys_str_mv	AT pedašaa vliânietipaistočnikaénergiipri3dprintingenastrukturuisvoistvadetaleiizsplavati6al4v AT kločihinvv vliânietipaistočnikaénergiipri3dprintingenastrukturuisvoistvadetaleiizsplavati6al4v AT mitinata vliânietipaistočnikaénergiipri3dprintingenastrukturuisvoistvadetaleiizsplavati6al4v AT šilovg vliânietipaistočnikaénergiipri3dprintingenastrukturuisvoistvadetaleiizsplavati6al4v AT pedašaa vplivtipudžerelaenergíípri3dprintingunastrukturutavlastivostídetaleizísplavuti6al4v AT kločihinvv vplivtipudžerelaenergíípri3dprintingunastrukturutavlastivostídetaleizísplavuti6al4v AT mitinata vplivtipudžerelaenergíípri3dprintingunastrukturutavlastivostídetaleizísplavuti6al4v AT šilovg vplivtipudžerelaenergíípri3dprintingunastrukturutavlastivostídetaleizísplavuti6al4v AT pedašaa effectoftypeofpowersourceat3dprintingonstructureandpropertiesofti6al4valloycomponents AT kločihinvv effectoftypeofpowersourceat3dprintingonstructureandpropertiesofti6al4valloycomponents AT mitinata effectoftypeofpowersourceat3dprintingonstructureandpropertiesofti6al4valloycomponents AT šilovg effectoftypeofpowersourceat3dprintingonstructureandpropertiesofti6al4valloycomponents
first_indexed	2025-12-02T12:02:09Z
last_indexed	2025-12-02T12:02:09Z
_version_	1850397875904708608
fulltext	27ISSN 2415-8445 СОВРЕМЕННАЯ ЭЛЕКТРОМЕТАЛЛУРГИЯ, № 3 (131), 2018 ЭЛЕКТРОННО-ЛУЧЕВЫЕ ПРОЦЕССЫ УДК 621.762:620.18 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/sem2018.03.04 ВПЛИВ ТИПу ДжЕрЕЛА ЕНЕрГіЇ ПрИ 3D ПрИНТИНГу НА СТруКТуру ТА ВЛАСТИВОСТі ДЕТАЛЕй зі СПЛАВу Ti–6Al–4V* О. О. Педаш, В. В. Клочихін, Т. А. Мітіна, В. Г. Шило АТ «МОТОР СІЧ». 69068, м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, 15. E-mail: tb.ugmet@motorsich.com В статті вивчено склад, структуру та властивості зразків зі сплаву Ti–6Al–4V, що було отримано за технологія- ми селективного лазерного и електронно-променевого сплавлення стосовно виробництва деталей авіаційного призначення. Проведено порівняльне дослідження структури й властивостей зразків після термічної обробки, що є властивою для сплаву Ti–6Al–4V, до та після попереднього гарячого ізостатичного пресування. Встанов- лено, що поява в зламах та в мікроструктурі пор й несплавлень гранул зумовлює обов’язкове проведен- ня гарячого ізостатичного пресування деталей відповідального призначення, коли відбувається усунення подібного виду дефектів й відповідно забезпечується кращий комплекс характеристик міцності й пластич- ності. Бібліогр. 6, табл. 2, іл. 5. К л ю ч о в і с л о в а : титановий сплав; адитивні технології; селективне лазерне плавлення; електронно-про- меневе плавлення; мікроструктура; механічні властивості При виготовленні деталей з титанових сплавів все більш широке застосування знаходять адитивні технології (технології 3D принтингу), сутність котрих полягає в отриманні виробів шляхом поша- рового нарощування матеріалу на основі комп’ю- терної моделі майбутньої деталі на спеціальному обладнанні (3D принтерах) з використанням різ- них методів (SLM, EBM, DMLS, DMD та ін.). На даний момент розроблено широку гаму техно- логій виготовлення деталей методом 3D принтингу у тому числі з титанових сплавів з використанням ма- шин, в котрих у якості джерела підведення енергії до матеріалу побудови (дрібнодисперсного порошку), як правило, використовується лазер (один чи декіль- ка) або електронний промінь. При використанні у якості підведення енергії лазеру або електронного променю реалізуються як певні переваги, так і не- доліки, що впливають на якість деталі, що виготов- ляється в цілому. В літературі відмічається [1–6], що технологія селективного лазерного сплавлення (SLM) забезпечує гарну якість поверхні, а установки, котрі використовують у якості джерела енергії елек- тронний промінь (EBM) характеризуються підвище- ною продуктивністю, меншою собівартістю готової продукції й підвищеною щільністю матеріалу. Метою роботи було провести порівняльне до- слідження технологій 3D принтингу, що вико- ристовують у якості джерел підведення енергії лазери або електронний промінь та визначення раціональної технології при виготовленні деталей авіаційної техніки. Матеріали та методика експерименту. У якості об’єкту для досліджень використовували зразки зі сплаву Ti–6Al–4V для випробування механічних властивостей та мікроструктури, що були отри- мані методами селективного лазерного сплавлен- ня та сплавленням за допомогою електронного променю. Фракції гранул, що використовувались при ви- готовленні зразків, складали 20…50 мкм при от- риманні лазерним сплавленням та 45…105 мкм — електронно-променевим. Вказані порошки були отримані за технологією газоструменевого розпи- лення розплаву інертним газом. Зразки отриму- вали як циліндричні диаметром 14 мм, так і пря- мокутного перерізу 16×16 мм. Довжина зразків складала 60 мм. Побудову зразків на 3D принтері здійснювали у напрямку Z. Для усунення внутрішньої пористості і підви- щеної щільності зразків після процесу друку ви- конували гаряче ізостатичне пресування (ГІП) на гарячому ізостатичному пресі фірми «QUINTUS» (Швеція). ГІП проводили по режиму: нагрів до температури 920 ± 10 оС з тривалістю витримки *По материалам доклада, представленного на Международной конференции «Титан-2018. Производство и применение в Украине», 11–13 июня 2018, г. Киев, ИЭС им. Е. О. Патона НАН Украины. © О. О. ПЕДАШ, В. В. КЛОЧИХІН, Т. А. МІТІНА, В. Г. ШИЛО, 2018 28 ISSN 2415-8445 СОВРЕМЕННАЯ ЭЛЕКТРОМЕТАЛЛУРГИЯ, № 3 (131), 2018 ЭЛЕКТРОННО-ЛУЧЕВЫЕ ПРОЦЕССЫ 2 год.; тиск робочого газу у сосуді високого ти- ску — 100 МПа. Зразки після ГІП піддавали термічній обробці у вакуумній печі за режимом: нагрівання 750 ± 10 оС з витримкою 1,5 год. в середовищі динамічного вакууму (1∙10–1…5∙10–2 мбар), охолодження в по- тоці інертного газу (аргону). Для проведення порівняльних досліджень ча- стину зразків не піддавали ГІП, а проводили тер- мічну обробку безпосередньо після друку. Після обробки по вказаним варіантам заготов- ки проходили механічну обробку для забезпечен- ня розмірів, що передбачені технічною докумен- тацією на виготовлення зразків для механічних випробувань. Хімічний склад сплаву визначали методами спектрального й хімічного аналізів. Механічні властивості (σв, σ02, δ, ψ) зразків ви- пробовували на розривній машині ZDMY 30 на відповідність вимогам стандарту AMS4928 й га- лузевих стандартів ОСТ1 90002 і ОСТ1 90006 на вітчизняний титановий сплав ВТ-6, що застосо- вується традиційно для виготовлення відповідаль- них деталей та вузлів в авіаційній промисловості. Ударну в’язкість (KCU) визначали на зраз- ках, що були випробувані на маятниковому копрі «Instron SI-1M». Фрактографічне дослідження зламів проводи- ли на зруйнованих при механічних випробуваннях розривних та ударних зразках під бінокулярним мікроскопом «STEMI 2000-C». Макроструктуру вивчали на шліфах, що були виготовлені із розривних та ударних зразків в по- перечному та повздовжньому напрямках. Дослідження мікроструктури проводили на травлених мікрошлифах у поперечному та повздовжньому перерізах на мікроскопі «Axio Observer. Dlm» при збільшенні ×500. результати досліджень. За результатами ви- пробувань встановлено, що хімічний склад обох варіантів виготовлення зразків за основними елементами задовільний, відповідає вимогам стандарту AMS 4928 для сплаву Ti–6Al–4V і зна- ходиться приблизно на одному рівні в усіх дослід- жуваних варіантах (табл. 1). Візуальний огляд за допомогою бінокулярного мікроскопу показав, що макроструктура зразків досліджуваних технологій виготовлення як до, так і після ГІП характеризується проявом макрозерна величиною 1…3 бала при оцінюванні за шкалою макроструктур, прийнятої для титанових сплавів в авіаційній промисловості (рис. 1). Тріщин, розшарувань, неметалевих включень, що не допускаються, ділянок лікваційного поход- ження, що видимі неозброєним оком, в макро- структурі досліджуваних зразків не виявлено. Фрактографічне дослідження показало, що злами ударних та розривних зразків характеризу- ються дрібнокристалевою будовою та мають світ- Т а б л и ц я 1 . хімічний склад дослідних зразків, мас. % Варіант технології Ti Al V C SLM Основа 5,9 4,3 0,06 EBM -»- 5,8 4,0 0,07 Норми AMS 4928 -»- 5,5…6,75 3,5…4,5 ≤ 0,08 Рис. 1. Макроструктура зразків, отриманих за технологією SLM (а, б) та EBM (в, г) до ГІП (а, в), після ГІП (б, г), ×3 Рис. 2. Фрактографія зламів зразків, що отримані за техноло- гіями SLM (а, б) та EBM (в, г) після механічних випробувань: а, б — до ГІП; в, г — після ГІП, ×3 29ISSN 2415-8445 СОВРЕМЕННАЯ ЭЛЕКТРОМЕТАЛЛУРГИЯ, № 3 (131), 2018 ЭЛЕКТРОННО-ЛУЧЕВЫЕ ПРОЦЕССЫ лий відтінок (рис. 2). В декотрих зразках до ГІП виявлені поодинокі пори й округлі частинки, що виступають, котрі уявляють собою, ймовірно, не- сплавлені частинки вихідного порошку (рис. 3). Подібне характерно для зразків, що отримані за обома досліджуваними технологіями сплавлен- Рис. 3. Пори й включення в зламах зразків, що отримані за технологією SLM (а) та EBM (б) до ГІП Рис. 4. Мікроструктура зразків, що отримані за технологіями SLM (а, б) та EBM (в, г) до ГІП (а, в), після ГІП (б, г) 30 ISSN 2415-8445 СОВРЕМЕННАЯ ЭЛЕКТРОМЕТАЛЛУРГИЯ, № 3 (131), 2018 ЭЛЕКТРОННО-ЛУЧЕВЫЕ ПРОЦЕССЫ ня. В зламах зразків після ГІП пор та часток, що виступають не виявлено. Мікроструктура зразків, що отримані за до- сліджуваними технологіями виготовлення, харак- теризується наявністю видовженої пластинчатої α-фази у перетвореній епітаксіально зрощеній β-матриці і є характерною для сплаву Ti–6Al–4V після термічної обробки (рис. 4). Пластинчата α-фаза в структурі зразків, що пройшли ГІП, відріз- няється більш широкими розмірами у порівнянні зі зразками до ГІП. Слід відмітити відсутність безперервного ланцюжка α-фази на міжзеренних межах перетвореної β-фази. При металографічно- му дослідженні суттєвої різниці у мікроструктурі зразків у повздовжньому та поперечному перері- зах не виявлено. В зразках до ГІП при мікроаналізі виявлено одиничні дефекти у вигляді несплавлень й мікро- пор діаметром 4…32 мкм (рис. 5). Після прове- дення ГІП структура характеризується практично повною відсутністю подібного виду дефектів. Механічні властивості зразків, що отримані з використанням обох технологій як до, так і після проведення ГІП, відповідають вимогам стандарту AMS 4928 і вітчизняних стандартів ОСТ1 90002 й ОСТ1 90006, що застосовуються при виготовлені відповідальних деталей авіаційного призначення і знаходяться приблизно на одному рівні (табл. 2). Із результатів випробувань видно, що показни- ки міцності зразків, що пройшли ГІП, дещо нижчі за показники міцності зразків, що не піддавалися ГІП, при цьому для значень характеристик пла- стичності й ударної в’язкості спостерігається зво- ротна залежність. Помітно вищі значення ударної в’язкості у зразках, що отримані за технологією SLM після ГІП, ймовірно пов’язані з утворенням більш брилистої й пластинчатої α-фази і видовже- ними β-зернами, що формують колонії з більш по- стійним рівномірним розміром. Висновки 1. Таким чином, виготовлення деталей та загото- вок за 3D технологіями з використанням у якості джерела енергії лазеру або електронного променю забезпечує рівень механічних властивостей спла- ву Ti–6Al–4V у відповідності до нормативної до- кументації на продукцію авіаційного призначення. 2. Виявлення в зламах та в мікроструктурі пор і несплавлень гранул обумовлює обов’язкове про- ведення ГІП деталям відповідального призначен- ня, що отримані методом 3D принтингу для сут- тєвого покращення структурного стану. 3. В рамках перспективних робіт при виготов- ленні деталей авіаційної техніки за досліджува- ними технологіями автори планують проведення серії робіт по випробуванню виготовлення зразків та реальних деталей з гранул титанового сплаву Рис. 5. Мікроструктура зразків, що отримані за технологією SLM (а) та EBM (б) до ГІП Т а б л и ц я 2 . Механічні властивості дослідних зразків досліджуваних варіантів технології при T = 20 оС Варіант технології σв, МПа σ0,2, МПа δ, % ψ, % KCU, Дж/см2 SLM Термообробка 961 922 15,6 39,0 33,1 EBM 1006 959 15,2 42,7 47,9 SLM ГІП + термообробка 942 920 13,4 45,1 63,2 EBM 960 914 14,6 41,2 44,7 AMS 4928 ≥ 896 ≥ 827 ≥ 10,0 ≥20,0 – ОСТ1 90002 (середньогабаритні штамповані зі сплаву ВТ6 після ТМО та старіння) 930…1180 – ≥ 9 ≥ 25 ≥ 35 ОСТ1 90006 (гарячекатаний пруток зі сплаву ВТ6) 930…1130 – ≥ 10 ≥ 35 ≥ 35 31ISSN 2415-8445 СОВРЕМЕННАЯ ЭЛЕКТРОМЕТАЛЛУРГИЯ, № 3 (131), 2018 ЭЛЕКТРОННО-ЛУЧЕВЫЕ ПРОЦЕССЫ Ti–6Al–4V, що отримані плазмовим відцентровим розпиленням і характеризуються кращою сферич- ністю форми й відсутністю спадкових гранул. Список літератури/References 1. Dovbysh, V.M., Zabednov, P.V., Zlenko, M.A. (2015) Addi- tive technologies and products from metal. Moscow, GNTs RF FGUP NAMI [in Russian]. 2. Edwards, P., O’Conner, A., Ramulu, M. (2013) Electron beam additive manufacturing of titanium components: Properties and performance. J. of Manufacturing Sci. and Engin., Trans- act. of the ASME, 135(6). 3. Thijs, L., Verhaeghe, F., Craeghs, T. et al. (2010) A study of the microstructural evolution during selective laser melting of Ti. Acta Materialia, 58(9), 3303–3312. 4. Mohammadhosseini, A., Fraser, D., Masood, S., Jahedi, M. (2013) Microstructure and mechanical properties of Ti–6Al– 4V manufactured by electron beam melting process. Materi- als Research Innovations, 17, 106–112. 5. Froes, F.H. (2013) Titanium powder metallurgy: Develop- ments and opportunities in a sector poised for growth. Powder Metallurgy Review, 2(4), 29–43. 6. Burghardt Kloden. Additive manufacturing — selective electron beam melting. http://ifam.fraunhofer.de/content/ dam/ifam/en/documents/dd/infobltter/additive_manufactur- ing-electron_beam_melting_fraunhofer_ifam_dresden.pdf/ ВЛИЯНИЕ ТИПА ИСТОЧНИКА ЭНЕрГИИ ПрИ 3D ПрИНТИНГЕ НА СТруКТуру И СВОйСТВА ДЕТАЛЕй Из СПЛАВА Ti–6Al–4V А. А. Педаш, В. В. Клочихин, Т. А. Митина, В. Г. Шило АО «МОТОР СИЧ». 69068, г. Запорожье, просп. Моторостроителей, 15. E-mail: tb.ugmet@motorsich.com В статье изучены состав, структура и свойства образцов из сплава Ti–6Al–4V, полученных по технологиям селективного лазерного и электронно-лучевого сплавления относительно производства деталей авиационного назначения. Проведено сравнительное исследование структуры и свойств образцов после термической обра- ботки, присущей для сплава Ti–6Al–4V, до и после предварительного горячего изостатического прессования. Установлено, что появление в изломах и в микроструктуре пор и несплавлений гранул требует обязательно- го проведения горячего изостатического прессования деталей ответственного назначения, когда происходит устранение подобного вида дефектов и соответственно обеспечивается лучший комплекс характеристик проч- ности и пластичности. Библиогр. 6, табл. 2, ил. 5. К л ю ч е в ы е с л о в а : титановый сплав; аддитивные технологии; селективное лазерное плавление; элек- тронно-лучевое плавление; микроструктура; механические свойства EFFECT OF TYPE OF POWER SOURCE AT 3D PRINTING ON STRUCTURE AND PROPERTIES OF Ti–6Al–4V ALLOY COMPONENTS A.A. Pedash, V.V. Klochikhin, T.A. Mitina, V.G. Shilo JSC «MOTOR SICH». 15 Motorostroiteley Ave., 69068, Zaporozhye. E-mail: tb.ugmet@motorsich.com In the paper the composition, structure and properties of specimens of Ti–6Al–4V alloy, produced by technologies of a selective laser and electron beam melting are studied as-applied to manufacture of aircraft-purpose components. Comparative investigation of structure and properties of specimens after heat treatment, typical for alloy Ti–6Al–4V, before and after preliminary hot isostatic pressing, was carried out. It was found that the appearance of pores and lacks of fusion of granules in fractures and in microstructure requires the obligatory hot isostatic pressing of critical components to eliminate the above defects and to provide the better complex of characteristics of strength and ductility. 6 Ref., 2 Tabl., 5 Fig. K e y w o r d s : titanium alloy; additive technologies;. selective laser melting; electron beam melting; microstructure; mechanical properties Поступила 11.07.2018

Влияние типа источника энергии при 3D принтинге на структуру и свойства деталей из сплава Ti–6Al–4V

Репозитарії

Схожі ресурси