Кременецький культурно-освітній осередок: музейний аспект
The history of foundation of the Kremenets museum is closely connected with the basis of cultural development of the Kremenets Lyceum. It was founded in 1937 by the best scientists of this institution. The first director became Francishek Monchak. History the Kremenec of a museum causes special inte...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16761 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Кременецький культурно-освітній осередок: музейний аспект / О. Панфілова // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2008. — С. 191-198. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859618976223461376 |
|---|---|
| author | Панфілова, О. |
| author_facet | Панфілова, О. |
| citation_txt | Кременецький культурно-освітній осередок: музейний аспект / О. Панфілова // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2008. — С. 191-198. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | The history of foundation of the Kremenets museum is closely connected with the basis of cultural development of the Kremenets Lyceum. It was founded in 1937 by the best scientists of this institution. The first director became Francishek Monchak. History the Kremenec of a museum causes special interest from a position of a history of culture of edge and museotogy.
|
| first_indexed | 2025-11-29T00:28:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
олександра ПаНФілоВа
старший викладач,
Кременецький
гуманітарно-педагогічного інститут
ім. Тараса Шевченка
КРЕМЕНЕЦЬКИЙ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІЙ ОСЕРЕДОК:
МУЗЕЙНИЙ АСПЕКТ
Всебічне дослідження розмаїття культурного життя окремих
осередків сприяє відтворенню повної картини національної
духовності України. Вивчення кременеччини міжвоєнного
періоду постає у ракурсі синтезу двох культур і є одним із
найактуальніших аспектів дослідження Західної України та
Польщі. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення
наступних завдань:
а) розкрити передумови та відтворити процес заснування
кременецького краєзнавчого музею ім. Віллібальда Бессера;
б) проаналізувати значення діяльності провідних науковців
музею.
кременеччина найчастіше цікавила науковців у контексті
Волинського шкільництва. Є чимало польськомовних публі-
кацій, присвячених базовому центру культурного розвитку
краю — кременецькому ліцею ХіХ ст., який згодом припинив
своє існування[1-4]. Друге відродження культурно-освітньої
сфери осередку знову тісно пов’язаний із полонізацією краю
у 1920–1930-х роках.
На початку ХХ ст. музейна справа на Україні набрала ваги
у загальнокультурному процесі. Саме в цей час багато му-
зеїв почали розгортати свою теоретичну та практичну робо-
ту в сфері розвитку народних промислів. історія виникнення
краєзнавчого музею у кременці перш за все пов’язана із діяль-
ністю ліцею, оскільки він був запланований як структурний
підрозділ цього навчального закладу. Задовго до виникнення
музею провідні науковці ліцею згуртувались у краєзнавче
олекСаНДРа ПаНФілоВа192
товариство ім. Віллібальда Бессера, яке належало до креме-
нецького відділу краєзнавчого товариства охорони пам’яток
архітектури. В.Бессер — відомий вчений ХіХ ст., діяльність
якого тісно переплелась із кременцем та ліцеєм. товариство
вело активну громадську діяльність і у 1929 р. в Познані от-
римало “Визнання”( “Uznanie”) під час ііі з’їзду краєзнав-
чих товариств [5]. Учасники товариства активно підтримували
стосунки із краєзнавчими гуртками різних куточків Польщі:
Вільна, любліна, Борислава. Вони обмінювались досвідом ро-
боти над збором і утриманням цінних пам’яток, експонатами,
здійснювали екскурсії. організували у кременці метеороло-
гічну станцію.
Відомо, що у 1932 р. краєзнавче товариство у кременці очо-
лював архітектор Здіслав целярський, викладач рисунку у
ліцеї [6, арк. 119]. його заступником був призначений Фран-
цішек Мончак, а членами — анатолій Басінський (скарбник),
ян Бопре, кржеглік клаудію ( секретар), Здіслав опольський,
Броніслав Робак, Фортунат Шубіаковський [7, 33]. У склад
ревізійної комісії увійшли: олександр Бергер, атанасій Холс,
Станіслав Помикальський, Станіслав гольяш і Францішек
гроньський. основною метою товариства було проведення акції
охорони пам’яток кременеччини та всього повіту. Поступово
коло діяльності товариства розширювалось і, коли було зібрано
достатньо краєзнавчого матеріалу, постало питання створення
на кременецьких теренах музею.
Заснуванню музею також сприяла низка передумов,
пов’язаних з історичною, етнографічною та географічною цін-
ністю кременеччини як однієї з найяскравіших місцин Волині.
Фактично робота по влаштуванню музею на території кре-
менецького ліцею розпочалась у березні 1937 року, у ній були
задіяні провідні науковці закладу. З перших днів визначались
основні напрями спрямування цієї установи. Вони охоплювали
дослідження у таких галузях як геологія, археологія, морфоло-
гія, етнологія, ґрунтознавство, антропологія, культура, історія,
архітектура, господарське, суспільне життя краю, кліматоло-
гія, вивчення флори та фауни.
кРеМеНецЬкИй кУлЬтУРНо-оСВітНій оСеРеДок 193
Музей кременецької Землі перейняв ім’я краєзнавчого то-
вариства, а точніше став його логічним вдосконаленим продов-
женням. Найактивнішими його втілювачами стали археолог і
географ Франц Мончак, геолог Здіслав опольський, біолог ок-
тавіан Дуда, пізніше - археолог олександр цинкаловський.
Наукові працівники започаткували першу музейну експо-
зицію. Спочатку музей містився у двох невеличких приміщен-
нях кременецького ліцею, але згодом значно розширився і
загальними зусиллями та клопотанням місцевих ентузіастів
почав займати п’ять кімнат та два коридори. Проте й цього
місця не вистачало, щоб умістити всі цінні експонати. Саме
тому кабінети наукових працівників, виставкові зали та ка-
бінет директора розміщувались окремо від основної частини
експозиції [8, 4]. один із залів також служив за майстерню, де
працівники виконували пластичні карти, здійснювали очи-
щення та консервацію об’єктів. До підготовки відкриття музею
входило також кількарічне стажування наукових працівників
у провідних музеях Франції, італії, Чехії, поїздки до країн аме-
рики, африки для поглиблення досвіду та з метою збагачення
закладу цінними колекціями, які згодом були представлені для
загального огляду [9, 4].
10 червня 1937 р. для численних відвідувачів відбулось уро-
чисте відкриття науково-дослідницької та культурно-освіт-
ньої установи під назвою “Музей землі кременецької імені
Віллібальда Бессера”[9, 3]. Регіональний музей охоплював те-
риторію кременецького повіту, тепер у межах кременецького,
Шумського, ланівецького та частини Збаразького районів. На
посаду директора музею був призначений Францішек Мончак,
професор географії кременецького ліцею, випускник Універ-
ситету яна казимира у львові [10, арк. 23]. Працівник з чи-
малим досвідом роботи у наукових установах Чехії, австрії
і аргентини, на кременеччині, крім педагогічної роботи зай-
мався виконанням гіпсометричних карт Волині та кременеч-
чини, друкувався у науково-популярних польських виданнях.
До початково малого особового складу музею увійшли також
Станіслава Санойца (секретар) та Броніслав гняздовський, як
олекСаНДРа ПаНФілоВа194
музейний працівник [11, арк. 145].
Перші роки діяльності музею були направлені на накопи-
чення цінних матеріалів, для чого активно залучались учні
ліцею та місцеві жителі. однією з перших у експозиції музею
з’явилась ентомологічна колекція комах, жуків та метели-
ків, поширених на території краю [8, 4]. У наступні роки вона
продовжувала розширюватись. тривало дослідження флори
і фауни Страхової та лисої гір. Наступним напрямком роботи
музею стало вивчення пташиного світу краю, найбільше уваги
біологи та природодослідники приділяли лелекам, для збере-
ження рідкісного виду.
тісні зв’язки провідних науковців з іншими установами
такого типу сприяли обміну досвідом та урізноманітненню
наявних матеріалів. Практику обміну збірками та окремим
рівноцінними музейними експонатами було введено ще задовго
до започаткування кременецького музею. тож Ф. Мончак,
підтримуючи загальну думку колективу, здійснює кілька об-
мінів експозиційними матеріалами із Народовими музеями у
кракові та Познані. Підтримувалась постійна переписка пра-
цівників музею із Народним музеєм у Варшаві, Народним му-
зеєм у кракові, Українським народним музеєм “гуцульщина”
ім. йосафата кобринського у коломиї, Природничим музеєм у
гродно, Національним музеєм у львові, археологічним музеєм
у Варшаві та іншими [12, арк.10, 67, 102, 134]. У листах вони
обмінювались специфікою зберігання рідкісних експонатів,
допомагали влаштовувати колекційні виставки за межами
кременця, найчастіше це були нумізматичні колекції або ж
зібрання волинських вишивок.
У 1937 р. працівники музею провели археологічні розко-
пки кременецького, Дубенського та Здолбунівського повітів.
Дослідили городища: Щумськ, Васильківці, Угорськ, Щум-
бар, куликів, Жолоби, тилявка, Стіжок, Рудка, кокорів,
лози, Ридомль, Сапанів, лішня, гаї. Результати також ви-
користали для створення точної карти кременецького пові-
ту. обов’язковим учасником розкопок був фотограф, який
фіксував знайдені археологічні, етнографічні та мистецькі
кРеМеНецЬкИй кУлЬтУРНо-оСВітНій оСеРеДок 195
пам’ятки [12, арк. 123-124].
Наступного року група науковців кременецького ліцею про-
довжила морфологічні, археологічні та етнографічні описи
теремного, Суража, Боложовки, Шумська та Брикова. До скла-
ду комісії увійшли: Ф.Мончак (керівник), докт. З.опольський
(морфологічно-геологічні роботи), о.цинкаловський, делегат
археологічного музею у Варшаві (археологічні розкопки),
Б.гняздовський (лаборант музею кременецької землі, завіду-
вач відділу мистецтв), У.Пястовський (етнографія), я.гіпський
( фонографічне нотування народних пісень), г.германович (
фотоінструктор) [12, арк. 133]. У доповідях до куратора кре-
менецького ліцею о.цинкаловський звітує про закінчення
розкопок за 1938 р., де зазначає опрацьованими 41 населений
пункт [12, арк. 11].
Чимало уваги у залах музею було приділено на висвітлення
діяльності Волинської гімназії ХіХ століття. окремо плану-
валось створення розділів “Словацький і кременець” та ”Во-
линь в Польщі”. Зібрані матеріали спочатку розміщувались
у чотирьох залах. Перша зала присвячувалась етнографії,
друга флорі і фауні кременеччини, третя історії та археології,
четверта — культурі краю.
Рідкісні експонати з залу давньої історії нараховували ти-
сячі років. Збором архелогічних матеріалів зайнявся відомий
дослідник старожитностей Волині о.цинкаловський. До од-
них із найцінніших пам’яток належать знахідки трипільської
культури з розкопок у с. Бодаки (Вишнівецької гміни), нині
Збаразького району, проведені відомим археологом напри-
кінці квітня 1939 р. — були знайдені знаряддя праці, побу-
тові речі, орнаментований глиняний посуд, кістки свійських
тварин [9, 4].
Незабаром працівники музею та місцева громадськість від-
крили для огляду збірку експонатів, присвячених збройним
силам Польщі. Чисельність збірки дала змогу створити ок-
ремий суто військовий зал [13, 485].
крім того у короткий термін науковці зібрали багатий
матеріал з історії краю, чималі колекції мистецьких робіт
олекСаНДРа ПаНФілоВа196
українських та польських професійних художників та волин-
ських самодіяльних майстрів. кременеччина здавна славилась
виробами з кераміки та ткацтвом, було зібрано також колек-
цію виробів з лози, рогози тощо. Неабияку цінність становили
документи, пов’язані з історією краю. Серед найцінніших екс-
понатів музею був каталог бібліотеки Волинського ліцею ХіХ
ст., печатка 1863 р., скриня з сімома замками, дерев’яне рало,
давня народна кераміка з елементами візантійського малярс-
тва, палеонтологічні та археологічні знахідки, зразки давнього
килимарства.
До наших днів дивом збереглись багаті матеріали про най-
давніший на території України кременецький ботанічний сад,
заснований у 1806 р., гербарій рослин, зібраних у ХіХ ст. ди-
ректором саду професором В. Бессером, каталог рослин фран-
цузькою мовою, виданий у кременці в 1810 році.
Зберігся реєстр матеріалів, які під час німецької окупа-
ції було відправлено на виставку до кенігсбергу. У переліку
числяться 16 рідкісних фотографій, вісім зразків кераміки,
12 волинських вишивок, дві шаблі XVII ст., цінні килими, зо-
лоті та срібні монети, ряд живописних робіт кременецьких
художників [9, 4]. Загальні витрати на 1, 5 млн. крб. Назад ці
експонати не повернулися, як і багато інших вивезених на чис-
ленних підводах, за свідченнями очевидців, під час відступу
ворожої армії.
таким чином, у лічені роки працівники музею провели
значну роботу зі збереження пам’яток архітектури, збору
матеріалів для фондів та організації експозицій, але найбільш
вагомими були відкриття, пов’язані із розкопками. Після за-
криття ліцею у 1939 р. музей був перейменований, але все ж
продовжив свою діяльність. із вступом у місто німецьких військ
кілька провідних діячів ліцею було заарештовано і розстріля-
но, серед них перший директор музею Ф. Мончак та доктор З.
опольський.
Важливе значення музею кременецької землі полягає у
пожвавленні культуротворчих процесів навколо осередку,
підняття загального рівня освідченості населення. До наших
кРеМеНецЬкИй кУлЬтУРНо-оСВітНій оСеРеДок 197
днів дійшли лише залишки тогочасних музейних колекцій-
них надбань. Ще гірша ситуація постала у кременчан із збе-
реженням історичної частини міста — унікальна дерев’яна
архітектура була назавжди втрачена після німецької окупації
воєнних років.
Шлях, пройдений музеєм, викликає зацікавлення не тільки
з краєзнавства, історії музейної справи, науки і культури, але
й музейної історіографії та музеєзнавства.
1. Baufeld A. Liceum Krzemienieckie // Nowe tory.— 1914.— №8.— Rok. II.
2. Beaupre A. Ein polhisches kultur-zentrum in Wolhynien (Krzemieniec).—Deutsch
von A. Z. Wien. Mechitharisten.— Buchdr., 1916.
3. Janowski L.W promieniach Wilna i Krzemienienca.— Wilno., 1923.— 271s.
4. Rolle M. T. Czacki i Krzemieniec.— Lwow, 1913.
5. Фонди кременецького краєзнавчого музею (далі - ккМ) – 33488.— Док. —
3547.
6. Державний архів тернопільської області – Ф.228.— кременецкая государс-
твенная гимназия и лицей им. т. Чацкого.— оп. 1.— Спр. 203.
7. Walne zebranie oddzialu krajoznawczego // Zycie Krzemienieckie.— 1932.—
№12.
8. Оболончик Н. Музей кременецької Землі// Діалог.— 2001.— №34.
9. Чернихівський Г. І. кременецький краєзнавчий музей. Путівник.— кременець,
2005.
10. Фонди ккМ – 40473 – Док.— 40477.
11. Фонди ккМ – 40341- Док.— 4329.
12. Фонди ккМ – 39555- Док.— 4047.
13. Nowe znaleziska archeologiczne w pow. Krzemienieckim // Zycie Krzemienieckie.—
1938.— №12.— Rok.VіI.
Oleksandra Panfilova
Senior lecturer,
Kremenets Teachers Training Institute
named after Taras Shevchenko
To the question of Kremenets cultural education center
The history of foundation of the Kremenets museum is closely
connected with the basis of cultural development of the Kremenets
Lyceum. It was founded in 1937 by the best scientists of this
олекСаНДРа ПаНФілоВа198
institution. The first director became Francishek Monchak.
History the Kremenec of a museum causes special interest from
a position of a history of culture of edge and museotogy.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16761 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0040 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T00:28:32Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Панфілова, О. 2011-02-16T11:54:12Z 2011-02-16T11:54:12Z 2008 Кременецький культурно-освітній осередок: музейний аспект / О. Панфілова // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2008. — С. 191-198. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0040 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16761 The history of foundation of the Kremenets museum is closely connected with the basis of cultural development of the Kremenets Lyceum. It was founded in 1937 by the best scientists of this institution. The first director became Francishek Monchak. History the Kremenec of a museum causes special interest from a position of a history of culture of edge and museotogy. uk Інститут народознавства НАН України Публікації Кременецький культурно-освітній осередок: музейний аспект To the question of Kremenets cultural education center Article published earlier |
| spellingShingle | Кременецький культурно-освітній осередок: музейний аспект Панфілова, О. Публікації |
| title | Кременецький культурно-освітній осередок: музейний аспект |
| title_alt | To the question of Kremenets cultural education center |
| title_full | Кременецький культурно-освітній осередок: музейний аспект |
| title_fullStr | Кременецький культурно-освітній осередок: музейний аспект |
| title_full_unstemmed | Кременецький культурно-освітній осередок: музейний аспект |
| title_short | Кременецький культурно-освітній осередок: музейний аспект |
| title_sort | кременецький культурно-освітній осередок: музейний аспект |
| topic | Публікації |
| topic_facet | Публікації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16761 |
| work_keys_str_mv | AT panfílovao kremenecʹkiikulʹturnoosvítníioseredokmuzeiniiaspekt AT panfílovao tothequestionofkremenetsculturaleducationcenter |