Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості

Процес седиментації в районі північного узбережжя Азовського моря характеризується значною мінливістю параметрів. Важливу роль у формуванні сучасних донних осадків відіграє співвідношення біогенних процесів, твердого стоку річок, абразії берегів, еолових надходжень, за умови постійного зростання впл...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2019
Main Authors:	Альохіна, Т.М., Куразєєва, Л.В., Скворцов, В.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України 2019
Series:	Геологія і корисні копалини Cвітового океану
Subjects:	Сучасні процеси
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168249
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості / Т.М. Альохіна, Л.В. Куразєєва, В.В. Скворцов // Геологія і корисні копалини Cвітового океану. — 2019. — Т. 15, № 2 (56). — С. 81-90. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168249
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1682492025-02-23T18:30:12Z Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості Современный седиментогенез Азовского моря: факторы и особенности Modern sedimentogenesis of the Azov Sea: factors and features Альохіна, Т.М. Куразєєва, Л.В. Скворцов, В.В. Сучасні процеси Процес седиментації в районі північного узбережжя Азовського моря характеризується значною мінливістю параметрів. Важливу роль у формуванні сучасних донних осадків відіграє співвідношення біогенних процесів, твердого стоку річок, абразії берегів, еолових надходжень, за умови постійного зростання впливу техногенного та антропогенного чинників. Процесс седиментации в районе северного побережья Азовского моря характеризируется значительной изменчивостью параметров. Важную роль в формировании современных донных осадков играет соотношение биогенных процессов, твердого стока рек, абразии берегов, эоловых поступлений, при условии постоянного увеличения влияния техногенного и антропогенного факторов. The process of sedimentation in the region of the northern coast of the Azov Sea is characterized by significant changeability of parameters. In the formation of modern sediments the relation of biogenic processes, riverine load, coastal abrasion and eolic deposition is played an important role in conditions of constant increase of technogenic and anthropogenic factors. 2019 Article Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості / Т.М. Альохіна, Л.В. Куразєєва, В.В. Скворцов // Геологія і корисні копалини Cвітового океану. — 2019. — Т. 15, № 2 (56). — С. 81-90. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1999-7566 DOI: https://doi.org/10.15407/gpimo2019.02.081 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168249 uk Геологія і корисні копалини Cвітового океану application/pdf Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Сучасні процеси Сучасні процеси
spellingShingle	Сучасні процеси Сучасні процеси Альохіна, Т.М. Куразєєва, Л.В. Скворцов, В.В. Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості Геологія і корисні копалини Cвітового океану
description	Процес седиментації в районі північного узбережжя Азовського моря характеризується значною мінливістю параметрів. Важливу роль у формуванні сучасних донних осадків відіграє співвідношення біогенних процесів, твердого стоку річок, абразії берегів, еолових надходжень, за умови постійного зростання впливу техногенного та антропогенного чинників.
format	Article
author	Альохіна, Т.М. Куразєєва, Л.В. Скворцов, В.В.
author_facet	Альохіна, Т.М. Куразєєва, Л.В. Скворцов, В.В.
author_sort	Альохіна, Т.М.
title	Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості
title_short	Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості
title_full	Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості
title_fullStr	Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості
title_full_unstemmed	Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості
title_sort	сучасний седиментогенез азовського моря: чинники та особливості
publisher	Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Сучасні процеси
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168249
citation_txt	Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості / Т.М. Альохіна, Л.В. Куразєєва, В.В. Скворцов // Геологія і корисні копалини Cвітового океану. — 2019. — Т. 15, № 2 (56). — С. 81-90. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Геологія і корисні копалини Cвітового океану
work_keys_str_mv	AT alʹohínatm sučasnijsedimentogenezazovsʹkogomorâčinnikitaosoblivostí AT kurazêêvalv sučasnijsedimentogenezazovsʹkogomorâčinnikitaosoblivostí AT skvorcovvv sučasnijsedimentogenezazovsʹkogomorâčinnikitaosoblivostí AT alʹohínatm sovremennyjsedimentogenezazovskogomorâfaktoryiosobennosti AT kurazêêvalv sovremennyjsedimentogenezazovskogomorâfaktoryiosobennosti AT skvorcovvv sovremennyjsedimentogenezazovskogomorâfaktoryiosobennosti AT alʹohínatm modernsedimentogenesisoftheazovseafactorsandfeatures AT kurazêêvalv modernsedimentogenesisoftheazovseafactorsandfeatures AT skvorcovvv modernsedimentogenesisoftheazovseafactorsandfeatures
first_indexed	2025-11-24T10:33:05Z
last_indexed	2025-11-24T10:33:05Z
_version_	1849667497235578880
fulltext	81ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2019. 15, № 2: 81—90 https://doi.org/10.15407/gpimo2019.02.081 Т.М. Альохіна, Л.В. Куразєєва, В.В. Скворцов ДНУ «Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України» СУЧАСНИЙ СЕДИМЕНТОГЕНЕЗ АЗОВСЬКОГО МОРЯ: ЧИННИКИ ТА ОСОБЛИВОСТІ Процес седиментації в районі північного узбережжя Азовського моря характери� зується значною мінливістю параметрів. Важливу роль у формуванні сучасних донних осадків відіграє співвідношення біогенних процесів, твердого стоку річок, абразії берегів, еолових надходжень, за умови постійного зростання впливу тех� ногенного та антропогенного чинників. Ключові слова: Азовське море, седиментація, донні осадки, антропогенний вплив. Вступ Азовське море є мілководною шельфовою водоймою естуарного типу, що займає площу 39,1 тис. км2, середня глибина не переви/ щує 8 м, а максимальна — 13,5 м. Азовське море глибоко врізаєть/ ся в степові райони, що обумовлює чітко визначену континен/ тальність басейну. Незначні розміри моря обумовлюють низьку інерційність та чутливу реакцію до змін фізико/географічних умов, що визначають надзвичайну динамічність та значну прос/ торову мінливість параметрів процесу осадконакопичення, а вплив антропогенних чинників настільки вагомий, що його мож/ на порівняти із природними процесами. Зазначене обумовило актуальність досліджень, а саме визначен/ ня і характеристику чинників сучасного седиментогенезу в Азовсь/ кому морі та оцінку антропогенної складової в цьому процесі. Об’єкти та методи досліджень Проби донних осадків на узбережжі та акваторії у північній час/ тині Азовського моря були відібрані під час експедиційних робіт 2014—2018 рр. (рис. 1). В пробах визначалися: гранулометрія су/ © Т.М. АЛЬОХІНА, Л.В. КУРАЗЄЄВА, В.В. СКВОРЦОВ, 2019 Сучасні процеси 82 ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2019. 15, № 2 Т.М. Альохіна, Л.В. Куразєєва, В.В. Скворцов часних відкладів ситовим методом, питома щільність кількісним гідростатичним методом, сумарний солевміст шляхом визначення сухого залишку у водній ви/ тяжці, величина рН та питома електропровідність в лабораторних умовах за до/ помогою пристрою РНТ/028, значення редокс/потенціалу (Eh) пристроєм Pen type ORP tester SX/630 одразу після взяття проб, щоб отримати реальні дані обс/ тановки, та мінералогія осаду шліховим методом. Аналіз чинників седиментогенезу На північному узбережжі Азовського моря в гідродинамічно ак/ тивній зоні значно розвинуті коси, пересипи, бари, затоки, лимани. Коси майже цілком складені мушлевим матеріалом. Вузькі пересипи відділяють від відкрито/ го моря систему лиманів вздовж східного та північного берегів. В широких зато/ ках між косами відбуваються процеси трансгресії моря. Обриви, що утворюють/ ся на узбережжі Обитічної затоки мають висоту 30—40 м. Біля їх підніжжя май/ же відсутня прибережна пляжна полоса, яка зустрічається лише в долинах річок чи потічків, що впадають в море. Пляжі сформовані кварцовим піском та муш/ лями молюсків (переважно кардиуму та мітілястера). У формуванні геоморфо/ логічних особливостей прибережного Азовського шельфу велику роль відігра/ ють біогенні процеси, пов’язані з життєдіяльністю бентосних угруповань [4, 10]. Сучасний седимент Азовського моря можна розглядати як багатокомпоне/ нтну систему, найвагомішими складовими якої є матеріал абразії берегів, тери/ генний стік річок, біогенна складова, еолове надходження та антропогенна ком/ понента (рис. 2). Варіативність об’ємів абразійного матеріалу складає від 2 до 17 млн т/рік за се/ редньорічного надходження протягом останніх 30 років близько 5,8 млн т/рік. Північноазовська берегова область характеризується відносно високими темпами абразії, що коливається в межах десятків сантиметрів на рік. Схили розмиву вини/ Рис. 1. Досліджені ділянки північного узбережжя Азовського моря 83ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2019. 15, № 2 Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості кають на косах та пересипах в яких проходить процес руйнування сучасних і давніх хвилеприбійних валів та еолових форм, що складені піщаним та піщано/мушлевим матеріалом. Швидкості розмиву берегів часто залежать від темпів відступу суміжного активного кліфу, з яким динамічно пов’язані пересипи та коси. При роз/ миві схилів утворюється велика кількість наносів із мінімальною кількістю дрібно/ зему у їх складі, що постійно виноситься за межі берегової зони [1]. Розмив донних відкладів спостерігається на всьому простяганні підводного схилу Північного Приазов’я, переважно до глибин 8—9 м. Дослідження останньо/ го десятиріччя [2] дозволили визначити в першому наближенні кількість ма/ теріалу, який надходить до берегової зони від розмиву дна. Так, для Обитічної за/ токи (площа розмиву 2200 км2) за швидкості розмиву 2 мм/рік об’єм матеріалу складає 3,8 млн т; для Бердянської (площа розмиву 520 км2) за швидкості розми/ ву 2,1 мм/рік — 1,53 млн т; для Білосарайської (площа розмиву 200 км2) за швид/ кості розмиву 2,3 мм/рік — 0,62 млн т. Невелика площа розмиву в межах Маріупольського району (лише 100 км2) за швидкості розмиву 2 мм/рік до бере/ гової зони виносить до 0,28 млн т матеріалу [6]. Найбільший внесок у твердий річковий стік Азовського моря належить р. Дон. З кінця 80/х років стік наносів у порівнянні із умовно природним періодом ско/ ротився практично в 10 разів і не перевищує на теперішній час 0,4 млн т/рік. Стік наносів р. Кубань, наразі, становить не більше 0,86 млн. т/рік. Внесок ма/ лих річок (Кальміус, Міус, Берда, Обитічна та ін.) у твердий стік порівняно не/ значний і становить у середньому 0,05 млн т/рік. Об’єм твердих часток, що над/ ходять на водну поверхню Азовського моря еоловим шляхом в сучасний період становить близько 0,92 млн т/рік [3]. Надзвичайно багатий розвиток зообентосу в Азовському морі сприяє інтен/ сивному надходженню карбонатного матеріалу біогенного походження у донний осад з подальшим його осадженням та захороненням у вигляді мушель та детри/ ту [7]. В умовах Азовського моря донні молюски є важливим чинником, що обу/ мовлюють режим осадконакопичення та формування елементів рельєфу узбе/ режжя та дна. Надходження мушлевого матеріалу змінювалось протягом ос/ танніх 70 років від 10,4 до 14,7 млн т/рік. Процес експансії чорноморських видів молюсків до Азовського моря продовжується у зв’язку із зростанням галінності. Лише за останні 20 років кількість видів молюсків збільшилась на 13 видів [8]. Масовий розвиток великих молюсків/інтродуцентів, розміри стулок яких у 2—3 Рис. 2. Компоненти сучасного седименту Азовського моря 84 ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2019. 15, № 2 Т.М. Альохіна, Л.В. Куразєєва, В.В. Скворцов рази більші та товстіші за аборигенні види, призвело до змін біогенної складової донних та узбережних накопичень. Стулки відмерлих молюсків/вселенців (Mya, Cunearca, Аbra) залишаються, у більшості, в зоні продукування та не надходять до узбережних наносів, що викликає розмив пляжних відкладень та призводить до збільшення карбонатності донних осадків. Антропогенна діяльність, у вигляді зарегулювання річок, призвела до різкого падіння об’ємів твердого стоку в 5 разів. Сумарна кількість матеріалу, що надходить у Азовське море від усіх джерел зменшилась у 2,5 рази із 26,4 до 10,6 млн т/рік. При цьому біогенна складова збільшилась на 30—40 % у порівнянні з умовно природ/ ним періодом. Утім, біогенна компонента не компенсувала скорочення надход/ жень теригенного матеріалу. І, в цілому, за останні 60—70 років об’єм надходжень осадового матеріалу зменшився більш ніж на 30 %. Характерною особливістю осадового теригенного матеріалу, до масштабних зрушень джерел живлення Азовського моря, була його тонкозернистість. Осад складався на 70 % із часток дрібної алевритової та пелітової фракцій, 18 % при/ падало на крупно алевритові і 13 % — на піщані часточки. Це було основою ши/ рокого розвитку на акваторії пелітових та дрібноалевритових мулів. Суттєва зміна структури матеріалу, що формує седимент призвела до змін йо/ го гранулометричного складу: відбулося зменшення втричі надходження пеліто/ вих та дрібноалевритових часток, піщаного та крупно алевритового матеріалу — вдвічі. Аналіз зміни частки пелітової фракції та карбонатності у верхньому шарі осадків показав, що повсюдно спостерігається збільшення площ мушлевих відкладень, скорочення площ глинистих мулів та збільшення карбонатності дон/ них осадків загалом в три рази, а в районі піщаних островів — в п’ять [5]. Результати досліджень Результати наших досліджень північного району Азовського мо/ ря значною мірою корелюють із літературними даними. Матеріал, відібраний в ході експедицій повсюдно представлений органогенно/кальцитово/кварцовими пісками. Так, седимент узбережжя Арабатської стрілки в районі с. Щасливцеве харак/ теризується переважанням псамітової фракції, представленої переважно мушле/ вим детритом (органогенним кальцитом). Сумарна частка дрібнодисперсного матеріалу, що походить із суглинків не перевищує 2 %. Аналіз проб відібраних на Обитічній косі (рис. 3) засвідчив домінування мушлевого детриту (псамітової фракції) в усіх відібраних зразках. Органогенний кальцит у пробах представле/ ний частинами мушель, або їх різнорозмірними уламками та глинисто/кремене/ во/кальцитовими стяжіннями. Його наявність коливається від 49582 г/т до 765988 г/т. Найбільша кількість органогенного кальциту концентрується у прибійній зоні. Лише у пробах із підніжжя схилів (де вони є) визначено невели/ кий відсоток алевритів та пелітів, сумарна частка яких становить 4 %. На відміну від Обитічної коси, матеріал, відібраний між косами Обитічна та Бердянська вздовж вузької пляжної ділянки, свідчить про розмив берегових схилів — це підтверджується строкатим гранулометричним складом проб, знач/ не коливання показників якого у кожній з фракцій засвідчує наступи моря, аб/ разію та перемішування принесеного матеріалу з розмитим береговим. 85ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2019. 15, № 2 Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості Ділянка акваторії, на якій були відібрані проби із дна моря, розташована в північній частині Бердянської затоки, приблизно в 10 км на захід від Бердян/ ської коси. Рельєф морського дна на даній ділянці сформувався під впливом річки Куца Бердянка, про що свідчить наявність потужного конусу виносу, який з обох боків супроводжується турбулентними заглибленнями дна. Характер гра/ нулометричного складу не є одноманітним, має місце поступове укрупнення осадку у напрямку від берега. Так, при зменшенні нахилу дна від 1/100 м до 0,5/100 м на відстані від берегу до 2 км відзначено тенденцію до укрупнення оса/ ду. На відстані від берегу 2,3 км за уклону дна 0,04/100 м псамітова фракція суттєво збільшена. Результати гранулометричного аналізу проб на ділянці узбе/ режжя Бердянської затоки демонструють розмив берегового схилу, що позна/ чається у суттєвому збільшенні пелітової фракції. Питома щільність донного осаду в обстеженій ділянці акваторії відносно од/ норідна і в середньому становить 2,41 г/см3. Однак привертає увагу різкий пере/ пад даного показника до 2,31 г/см3 на середині профілю, що в геоморфологічно/ му плані відповідає зменшенню кута нахилу морського дна (рис. 4). Проведені дослідження із визначення фізико/хімічних показників у донних осадках досліджуваних районів не виявили принципових відмінностей. Вміст водорозчинних солей, що відображає сорбційні властивості донного осаду, де/ монструє помірні значення. На всіх обстежених ділянках домінуючим компо/ нентом осадку є псамітова фракція, представлена мушлевим детритом, що доб/ ре промивається. Показник питомої електропровідності, який зазвичай корелює із солевмістом, має незначне збільшення у північно/західному напрямку і, як і солевміст, має значний розмах коливань. Відносно стабільними є значення вод/ невого показника. Значення окисно/відновного потенціалу хоча і знаходиться у позитивному діапазоні, але, з урахуванням достатньо великої похибки, свідчить про перехідну редокс/обстановку у седименті (табл. 1). Рис. 3. Розподіл донного осадку за розмірами часток 86 ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2019. 15, № 2 Т.М. Альохіна, Л.В. Куразєєва, В.В. Скворцов При підготовці проб до мінералогічного аналізу з донного осаду було виділено ситовим методом фракцію +0,5 класу. Майже на 100 % вона представлена частинка/ ми мушель, які є продуцентами органогенного кальциту. Також часто зустрічаються непошкоджені мушлі, які дають змогу визначити видовий склад (рис. 5). Легка фракція проб представлена переважно кварцом та органогенним кальцитом. У пробах, відібраних з дна Бердянської затоки, ці два мінерали зна/ ходяться в обернено пропорційній залежності. В пробах, що тяжіють до берега, спостерігається різке переважання кварцу (82 % масової долі), в той час як вміст органогенного кальциту дорівнює 15,5 % масової долі. З глибиною вміст кварцу зменшується, за рахунок зростання вмісту органогенного кальциту. На глибинах 4,7 м вміст цих мінералів приблизно однаковий (51 % та 47 % відповідно). З по/ дальшим віддаленням від берега і збільшенням глибини в складі проб переважає органогенний кальцит, його кількість поступово зростає до 76 % масової долі на найглибших замірах, вміст кварцу поступово зменшується до 22 %. Дана зако/ номірність простежується навіть візуально на прикладі вихідних проб (рис. 6). До складу легких фракцій всіх проб входять вуглефіковані залишки рослин в кіль/ костях від 11,7 г/т до 6899,8 г/т. В прибережних пробах, відібраних з акваторії Бер/ дянської затоки, присутній також металургійний графіт в кількостях до 444,9 г/т. Серед важких мінералів домінують амфіболи (арфведсоніт, актиноліт) та епідот. Також присутні ільменіт, рутил, марказит, магнетит, альмандин, тур/ малін, ставроліт, силіманіт, циркон, лейкоксен, лімоніт, монацит, апатит, сфен. Рис. 4. Профіль дна та питома щільність донного осаду в акваторії Бердянської затоки Таблиця 1. Значення фізико?хімічних показників у донних осадках Азовського моря Район відбору проб Питома щільність, г/см3, M ± m Середній солевміст, % у 100 г сухої проби, M± m EС, (мкСм/см), M ± m рН, (Од.), M ± m Eh, мВ, M ± m Арабатська стрілка Обитічна коса Ділянка між косами Обитічна та Бердянська Бердянська затока Узбережжя Бердянської затоки 2,53 ± 0,086 2,46 ± 0,081 2,47 ± 0,181 2,41 ± 0,053 2,23 ± 0,056 1,03 ± 1,13 1,11 ± 1,28 1,07 ± 0,98 0,87 ± 0,54 1,13 ± 1,04 2,84 ± 2,16 2,72 ± 1,96 2,13 ± 1,65 1,92 ± 1,24 2,88 ± 1,95 8,06 ± 0,77 8,07 ± 0,36 8,35 ± 0,48 8,51 ± 0,68 8,31 ± 0,42 — 115 ± 76 108 ± 81 195 ± 58 103 ± 76 87ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2019. 15, № 2 Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості Магнітні фракції проб представлені магнетитом (2,9—147,1 г/т), а також арф/ ведсонітом, актинолітом, силіманітом і кварцом, в зернах яких присутні тонко/ зернисті або пиловидні включення магнетиту, іноді до 70 % об’єму кристалу. Са/ ме в магнітних фракціях сконцентровані техногенні компоненти, які спостеріга/ ються майже у всіх відібраних пробах у вигляді металевих кульок та дротинок. Електромагнітна фракція осаду в основному представлена арфведсонітом (рис. 7, а), епідотом (рис. 7, б), актинолітом. Ці мінерали можна віднести до осад/ коутворюючих, оскільки їхній сумарний вміст різко переважає: авфведсоніт — в окремих пробах до 136007,5 г/т; епідот — до 1051,0 г/т; актиноліт до 20679,4 г/т. Також у всіх пробах, але в значно менших кількостях присутні ільменіт (рис. 7, в) — від 1,2 до 282,2 г/т, альмандин — від 22,6 до 460,6 г/т та рутил — від 1,6 до 14,0 г/т. Серед важких мінералів неелектромагнітної фракції наскрізним мінералом є циркон (рис. 7, г). Його вміст в більшості проб становить 34,6—63,2 г/т, максималь/ ний 186,1 г/т. Мінерал можна розглядати як потенційно розсипоутворювальний. Сучасне антропогенне забруднення Промисловість та сільське господарство, рекреаційне викорис/ тання узбережжя, судноплавство та інші види антропогенної діяльності обумов/ люють різноманіття та високу інтенсивність надходження техногенного ма/ теріалу до акваторії Азовського моря. Трансформація речовинного складу діля/ нок дна та узбережжя у теперішній час набула значного масштабу. Побутове сміття, вугілля, уламки цегли та інших будівельних матеріалів, бій скла, поліети/ лен, пластик та інше — повсюдні елементи антропогенного забруднення. При/ бережні полютанти, як і у випадку з морськими, можна поділити за ґенезисом Рис. 5. Типові продуценти органогенного кальциту у донному осаді Азовського моря: а — Cardium; б — Mytilus; в — Mya Рис. 6. Донний осад Бердянської затоки: а — прибережна ділянка (т. 226); б — віддалена від берега ділянка (т. 233) 88 ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2019. 15, № 2 Т.М. Альохіна, Л.В. Куразєєва, В.В. Скворцов на: продукти металургійної промисловості (рис. 8, а), комунально/побутові від/ ходи, забруднення від судноплавства та наслідки рекреації (рис. 8, б). Найбільша маса антропогенних відходів приурочена до великих міст, наприклад, Маріупо/ ля, де подекуди 100 % пляжного матеріалу має техногенне походження. Досить вагомою є доля антропогенної складової у таких містах як Бердянськ. Відносно чистими можна вважати коси Арабатську, Обитічну; майже чистими — косу Бірючий острів. Найбільший антропогенний внесок у формування відкладів уз/ бережної зони визначається у північно/східних районах Азовського моря. Це пов’язано із концентрацією в даному районі великої кількості промислових підприємств. Внесок металургійних шлаків становить 14 % від загальної кіль/ кості техногенних домішок, доля яких в осаді становить 19,6 %. Узбережжя північно/східного району Азовського моря відзначається також максимальними концентраціями у пляжних відкладах вуглистих часточок, техногенного графіту, нафтопродуктів та інших полютантів. Середній вміст техногенного матеріалу в донних осадках моря складає 5,11 %. Екстремальні значення техногенного матеріалу фіксуються в районі м. Маріу/ поль (понад 15 %). Шлейф техногенних компонентів у донному осаді тягнеться у південно/західному напрямку на відстань понад 50 км. Основними об’єктами/ забруднювачами є промислові стоки м. Маріуполь, що надходять із водами р. Кальміус, а також викиди металургійних підприємств у атмосферне повітря. В межах акваторії інтенсивність забруднень донних відкладів знижується і на глибинних ділянках не перевищує 2 %. Визначається 3 ареали із підвищеним вмістом техногенного матеріалу: ділянка перед Керченською протокою (8,6 %), а також біля Бердянського (5,5 %) та Генічеського (9,6 %) морських портів [9]. Серед шляхів надходження забруднюючих речовин антропогенного поход/ ження основними слід вважати діяльність вітру та річковий стік. Так, щорічно су/ Рис. 7. Головні мінерали важкої фракції донного осаду досліджених ділянок Азовського моря: а — арфведсоніт; б — епідот; в — ільменіт; г — циркон. Бінокуляр. Збіль/ шення: а — 35 Х ; б — 20 Х ; в, г — 50 Х 89ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2019. 15, № 2 Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості марно еоловим шляхом та теригенними виносом до акваторії Азовського моря надходить 675 тис. т антропогенного матеріалу. На акваторію Азовського моря з річковим стоком потрапляє близько 178,5 тис. т/рік техногенного матеріалу. Стік малих річок у техногенній складовій балансу відіграє меншу роль ніж інші скла/ дові, проте визначає суттєвий вплив на забруднення гирлових ділянок річок [5]. Висновки Висока гідродинамічна активність, мілководність, перманент/ ність надходження теригенного матеріалу, коливання біопродуктивності бентос/ них систем обумовлюють високу динамічність седиментаційного процесу та меж розповсюдження ареалів основних літологічних типів донних відкладень Азов/ ського моря. Протягом останніх 60—70 років екосистема Азовського моря відчула низку «антропогенних стресів», пов’язаних з господарською діяльністю людини як на акваторії, так і на водозабірних територіях. Це позначилось на об’ємах та якісно/ му складі надходжень осадового матеріалу. Отримані дані демонструють за/ лежність структури і складу донних відкладів північного Азовоморського узбе/ режжя від природних і техногенних факторів. Донні осадки неоднорідні, важли/ ву роль у їх формуванні відіграють біогенні джерела надходження матеріалу. Ант/ ропогенно/техногенне забруднення осаду повсюдне, зменшується у напрямку до відкритого моря. Важка фракція проб осаду постійно містить часточки чорних, кольорових і рідкісних металів промислового і антропогенного походження. Детальне вивчення та аналіз сучасних седиментаційних процесів дають можливість оцінити стабільність накопичення певних важких мінералів з по/ дальшим прогнозом формування їх розсипів. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Антонюк О.С. Особливості абразійних процесів на українських берегах Азовського моря. Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Географія. Землеустрій. Природокорис� тування. 2013. № 2. С. 43—50. 2. Азовское море в конце XX — начале XXI веков: геоморфология, осадконакопление, пела/ гические сообщества. Т. X. / Отв. ред. Г.Г. Матишов; Мурманск. мор. биол. ин/т КНЦ РАН. Апатиты: Изд/во КНЦ РАН, 2008. С. 45—58. 3. Ивлиева О.В. Техногенный седиментогенез в Азовском море: Автореф. дис.… док. гео/ граф. наук. Ростов/на/Дону, 2007. 46 с. 4. Иноземцев Ю.И. Литолого/минералогические особенности прибрежно/морских осадков Азовского моря. Киев: АН УССР, Ин/т геохимии и физики минералов, 1974. 57 с. 5. Матишов Г Г., Гаргопа Ю.М., Бердников С.В., Дженюк С.Л. Закономерности экосистем/ ных процессов в Азовском море. Москва: Наука, 2006. 304 с. Рис. 8. Деякі техногенні ком/ поненти донного осаду Азов/ ського моря: а — магнітна флокула природних (магне/ тит) і техногенних (мета/ лургійні кульки) часточок; б — частково обкатані зерна скла. Бінокуляр. Збільшен/ ня: а —120 Х ; б — 80 Х 90 ISSN 1999�7566. Геологія і корисні копалини Світового океану. 2019. 15, № 2 Т.М. Альохіна, Л.В. Куразєєва, В.В. Скворцов 6. Непша О.В. Надходження теригенного матеріалу внаслідок абразії кліфів та морського дна як фактор стабільності акумулятивних утворень Північного Приазов’я. Геологомінера� логічний вісник Криворізького національного університету. 2017. № 1. С.32—41. 7. Фроленко Л.Н. Видовой состав зообентоса Азовского моря и некоторые биолого/эколо/ гические особенности доминирующих видов. Известия вузов. Северо�Кавказский НЦ ВШ. Естественные науки. 2005. №4. С. 127—133. 8. Халіман І.О. Молюски північної частини Азовського моря (фауна, зоогеографія, еко/ логія).: Автореф. дис. … канд. біол. наук. Київ, 2006. 21 с. 9. Хрусталев Ю.П., Ивлиева О.В. Антропогенный материал в донных отложениях Азовско/ го моря. Проблемы антропогенной морской седиментологии (на примере Азовского моря). Ростов/на/Дону: Гефест, 1999. С. 144—173. 10. Шнюков Е.Ф., Орловский Г.Н., Усенко В.П., Григорьев А.В., Гордиевич В.А. Геология Азовского моря. Киев: Наук. думка, 1974. 247 с. Стаття надійшла 14.05.2019 Т.М. Алехина, Л.В. Куразеева, В.В. Скворцов СОВРЕМЕННЫЙ СЕДИМЕНТОГЕНЕЗ АЗОВСКОГО МОРЯ: ФАКТОРЫ И ОСОБЕННОСТИ Процесс седиментации в районе северного побережья Азовского моря характеризируется зна/ чительной изменчивостью параметров. Важную роль в формировании современных донных осадков играет соотношение биогенных процессов, твердого стока рек, абразии берегов, эоло/ вых поступлений, при условии постоянного увеличения влияния техногенного и антропоген/ ного факторов. Ключевые слова: Азовское море, седиментация, донные осадки, антропогенное влияние. T.M. Alokhina, L.V. Kurazieva, V.V. Skvortsov MODERN SEDIMENTOGENESIS OF THE AZOV SEA: FACTORS AND FEATURES The process of sedimentation in the region of the northern coast of the Azov Sea is characterized by significant changeability of parameters. In the formation of modern sediments the relation of biogenic processes, riverine load, coastal abrasion and eolic deposition is played an important role in conditions of constant increase of technogenic and anthropogenic factors. Keywords: the Azov Sea, sedimentation, bottom sediment, anthropogenic influence.

Сучасний седиментогенез Азовського моря: чинники та особливості

Institution

Similar Items