Cover Image

Поступ українського краєзнавства

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Краєзнавство
Date:2015
Main Authors: Реєнт, О., Дмитрук, В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2015
Subjects:
До 90-річчя Національної спілки краєзнавців України
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168523
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Поступ українського краєзнавства / О. Реєнт, В. Дмитрук // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 8-27. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860151579737325568
author Реєнт, О.
Дмитрук, В.
author_facet Реєнт, О.
Дмитрук, В.
citation_txt Поступ українського краєзнавства / О. Реєнт, В. Дмитрук // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 8-27. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Краєзнавство
first_indexed 2025-12-07T17:52:19Z
format Article
fulltext 8 Олександр Реєнт, Володимир Дмитрук (м. Київ) Поступ українського краєзнавства Здобуття Україною незалежності стало мо- гутнім стимулом відродження духовності й істо- ричної пам’яті народу. Небачено розширилися межі наукового пошуку й коло людей, причет- них до вивчення і збереження багатовікових культурних традицій. На тлі загального поси- лення інтересу суспільства до витоків і джерел духовності з кожним роком примножується по- тенціал і урізноманітнюються функції краєзнав- ства, зростає його виховна роль. На рубежі тисячоліть, у період переоцінки цінностей і творення нових форм людського співжиття виховний і об’єднуючий потенціал «малої історії» стає особливо вагомим. На початку третього тисячоліття український краєзнавчий загал, який веде свій славетний родовід від легендарних літописців часів мо- гутньої Київської Русі та героїчної доби козач- чини, має вагомі підстави для святкування юві- лею інституції, що започаткувала 90 років тому організаційне об’єднання розпорошених на українських теренах регіональних і місцевих осередків дослідників рідного краю. Кожен, хто цікавиться минулим своєї країни, знаходить теми і сюжети для самостійного науко - вого пошуку у величезному часовому діапазоні – від часів трипільської культури до наших днів. Свій слід в історії залишили античні держави Північного Причорномор’я і середньовічні міста-фортеці, запорозькі Січі, блискучі шедеври архітекторів XVIII–XIX століть. Тисячолітні храми і рядова міська забудова середньовіччя, що збереглися до наших днів – це те, що ми по- винні не тільки досконально вивчити і зберегти, а й передати у спадщину нашим нащадкам. Український краєзнавчий рух, що веде свій родовід від легендарних літописців часів мо- гутньої Київської Русі, героїчної доби козач- чини, недовгої, але знаменної пори Центральної Ради, часів тоталітаризму та епохи національно- демократичного відродження, є вагомою скла- довою української національної історії, культури та духовності. Відомі діячі науки, літератури та мистецтва, шанувальники рідної природи та культури в усі часи української історії дбали про ретельне вив- чення та дбайливе збереження для майбутніх по- колінь історичних, мистецьких, фольклорно-ет- нографічних надбань, побутово-господарських традицій рідного народу. Для України краєзнавство завжди було не лише міцним фундаментом історичної пам’яті, а й фор- мою самозахисту від ударів долі. Безпрецедентні гоніння царизму на українську культуру й мову за- грожували українству національною смертю, і тільки самовіддані зусилля кількох поколінь крає- знавців підтримували в суспільстві інтерес до культури, мови, традицій українського народу. Обстоювати українські національні цінності і в імперські, і в радянські часи значило свідомо під- давати свою долю неабияким випробуванням. Ідея створення інституції, яка б займалася про- блемами місцевої історії, виникла у 20–40-х рр. XIX ст.1843 року в Києві було створено Тимча- сову комісію для розгляду давніх актів, котру за- звичай називали Археографічною. У її роботі, поряд із видатними науковцями М. Костомаро- вим, О. Лазаревським, О. Левицьким, М. Мак- симовичем, В. Іконниковим, брав активну участь і Тарас Шевченко. Величезне значення для становлення українсь- кого краєзнавства мала плідна діяльність «Това- риства Нестора-Літописця» при Київському університеті Святого Володимира, Одеського наукового товариства історії та старожитностей, Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові, Наукового історико-філологічного товариства при Харківському університеті, Подільського церковного історико-археологічного товариства, Товариства дослідників Волині у Житомирі та багатьох інших регіональних об’єднань поціно- вувачів рідного краю. Розвитку краєзнавства сприяло й проведення п’ятнадцяти Археологіч- них з’їздів, шість із яких відбулися в Україні. Значну увагу краєзнавству, його освітньо-ви- ховній функції приділяли видатні вчені та діячі української культури: М. Драгоманов, І. Франко, М. Грушевський, Д. Багалій, Д. Яворницький та інші, чия плідна праця наприкінці ХІХ – на по- чатку ХХ ст. сприяла розвитку краєзнавства як науки та усвідомленню її нерозривного зв’язку з освітньою галуззю. На думку І. Франка, добре поставлена краєзнавча робота в школі «дає змогу докладно ознайомитись зі своїм краєм і 9 усією Батьківщиною… Адже це перший ступінь, перша прикмета раціональної освіти – знати своє найближче оточення, знати минуле і сучасне свого народу і відчувати себе живим і свідомим членом живого, об’єднаного організму». У роки національно-визвольних змагань ук- раїнського народу, в умовах Першої світової та громадянської воєн виникали і активно функціо- нували численні краєзнавчі організації, опираю- чись на підтримку Центральної Ради, гетьман- ського уряду, Директорії. 1917 року в Києві розпочав діяльність Цент- ральний комітет охорони пам’яток старовини і мистецтва під головуванням Михайла Грушевсь- кого. Того ж року з ініціативи художника Сергія Васильківського в Харкові було засновано това- риство «Музей Слобожанщини». Серед вагомих справ, започаткованих у період Української революції, здійснювалися заходи щодо впоряд- кування могили Тараса Шевченка в Каневі, ство- рення Національної галереї, Всеукраїнського «Шевченківського» або «Пам’яткового» музею. У надзвичайно складних умовах українська ін- телігенція зуміла не лише зберегти, а й реально примножити краєзнавчі традиції, зробити їх вагомим чинником ствердження національної ідеї. Провідну роль у розвитку й організації крає- знавчої роботи взяла на себе Українська акаде- мія наук. У першому її Статуті, затвердженому гетьманом П. Скоропадським 1918 року, йшло - ся, що Академія у Києві «ставить собі на меті, окрім загальних наукових завдань, виучувати сучасне і минуле Вкраїни, української землі та народу». На початку 1920-х років в структурі історико- філологічного відділу ВУАН плідно працював ряд комісій краєзнавчого профілю. Етнографіч - на комісія утворена 1920 р. як секція Українсь- кого наукового товариства. 1921 р. етнографічна секція увійшла до складу ВУАН. З 1925 р. секцію перейменовано на Етнографічну комісію ВУАН. До комісії входили відомі вчені, етнографи, краєзнавці – А. Лобода (голова), М. Біляшівсь- кий, О. Косач, П. Демуцький, Л. Ревуцький, М. Рудинський, В. Ляскоронський, С. Терещен - ко, В. Модзалевський та ін. Головним завданням комісії було збирання етнографічних і краєзнав- чих матеріалів. До роботи залучалося широке коло вчителів, студентів, культпрацівників, ама- торів-краєзнавців, або кореспондентів. З комі- сією співпрацювало багато краєзнавчих гуртків та етнографічних товариств на місцях, особливо шкільних, був запроваджений спеціальний «крає- знавчий практикум» для учнівської молоді. Ре- зультати досліджень членів комісії публікувалися в «Етнографічному віснику» та «Бюлетені». Дослідженням і охороною історико-культурної спадщини займалася Археологічна комісія, утво- рена 1921 р. Головою обраний Ф. Шміт, члени комісії – М. Василенко, О. Грушевський, А. Дах- нович, В. Іконников, Ф. Ернст (секретар), Т. Кра- сицький, М. Макаренко, В. Щербина, Д. Щерба- ківський, М. Біляшівський (товариш голови) та ін. Краєзнавчими проблемами займалися секції етнографії, музеєзнавства, історії мистецтва. Активною розробкою краєзнавчих проблем займалася секція етнографії, етнології і краєзнав- ства науково-дослідної кафедри історії України. Вона була створена у жовтні 1921 р. в Харкові академіком Д. Багалієм, який вважав, що вив- чення історії окремих регіонів повинно стати першою сходинкою на шляху до побудови за- гальної концепції історії України і написання фундаментальних праць. Обґрунтувавши ідею вивчення історії по окремих регіонах (т.зв. «обласна концепція»), Д. Багалій виступив за- сновником наукової школи, яка відіграла важ- ливу роль у розвитку системних регіонально- історичних досліджень. Секцію очолював О. Ве- тухов, в її роботі брали участь П. та О. Кова- левські, Я. Риженко, П. Білецька. Однією з голов- них напрямів її діяльності були краєзнавчі та етнографічні експедиції та екскурсії. Глибокою зацікавленістю відзначалася діяль- ність Київської комісії краєзнавства при ВУАН, утвореної в листопаді 1922 р. До складу назва- ної комісії входили такі відомі українські вчені, як А. Лобода (голова), В. Лучицький (заступ- ник), О. Фомін, І. Шмальгаузен, М. Птуха (заступник), В. Липський, П. Тутковський, М. Василенко, М. Шарлемань та інші. 1923 р. затверджено Президію комісії, в яку увійшли А. Лобода (голова), М. Птуха, Д. Белінг (секре- тар) та В. Лучицький. Головним завданням комісії було об’єднання краєзнавчих осередків і координація їхньої ро- боти, з’ясування стану краєзнавства в Україні та сприяння його поширенню, науково-дослідна робота, складання довідників, посібників, про- грам, пробудження інтересу до краєзнавчих сту- дій на місцях. Поступ українського краєзнавства Численними конкретними практичними спра - вами сповнена діяльність Харківської комісії краєзнавства під керівництвом Д. Зеленіна та О. Федоровського, створеної 1923 р. Велику допомогу згаданому координаційному центру надавали патріархи харківського краєзнавства академіки Д. Багалій та Д. Яворницький, в її роботі також брали участь С. Таранушенко, О. Синяв ський, О. Івановський. Наприкінці 1923 року в Україні було створено третю академічну краєзнавчу комісію – Одеську, під головуванням С. Дложевського, директора Одеського історико-археологічного музею. На- скільки плідно працювала остання, свідчить хоча б той факт, що одеським дослідникам рід- ного краю, незважаючи на труднощі, вдалося на- лагодити видання «Вісника Одеської комісії краєзнавства», зібрати необхідну для постійної роботи бібліотеку. У роботі комісії брали участь Д. Яворницький, Г. Цомакіон, В. Селінов, В. Стратен, Ф. Камінсь- кий, О. Трефільєв. Р. Волков очолював етнографо- діалектологічну секцію, М. Слабченко – соці- ально-історичну. Філії Комісії працювали в Тирас- полі й Херсоні. Члени комісії займалися розкоп- ками Ольвії, Березані, Усатова. Археологічною секцією була складена археологічна карта краю. Відзначаючи позитивну роль краєзнавчих комі - сій при ВУАН в академічному звіті Президії ВУАН, академіки В. Липський, А. Кримський, А. Лобода наголошували: «Разом з тим необхідним є те, аби принаймні Центральні комісії краєзнавства у Києві, Харкові і Одесі користувались в урядових установах правами і авторитетами, які відпові- дають їх державному і науковому значенню». В окремих округах почали створюватися гро- мадські краєзнавчі товариства (у 1920 – в Ізюм- ському і Роменському, 1922 – у Волинському і Житомирському, 1923 – у Коростенському, Лубен ському, Одеському; 1924 – у Чернігівсь- кому, у 1925 – у Дніпропетровському, Лугансь- кому, Меліто польському). За типовим Статутом, основними завданнями краєзнавчого товариства були: наукова обробка даних, що стосуються продуктивних сил краю (округу, району); поши- рення відповідних відомостей про край; заохо- чення широких мас до вивчення краю. Крає- знавчі товариства займалися освітньою та видавничою діяльністю: організовували лекції, екскурсії, подорожі, створювали бібліотеки, сприяли всебічному вивченню краю. Потреба у власному краєзнавчому науковому центрі ставала все виразнішою. Вона знайшла відображення у створенні Чернігівського інсти- туту краєзнавства. Керівне ядро інституту (А. Верзилов, С. Воробйов, В. Дубровський та ін.) у жовтні 1924 р. провело губернську крає- знавчу конференцію, на яку зібралось понад 80 осіб. Інститут планувався як самостійна юри- дична організація з відділеннями в округах. За статутом, затвердженим Чернігівським губвикон- комом, головне завдання його полягало в об’єд- нанні наукових установ, товариств, організацій, вузів, адміністративних та господарських установ Чернігівщини та окремих осіб для вивчення її в «природно-історичному, соціально-економічному та культурно-історичному відношеннях». М. Гру- шевський особисто опікувався станом справ Ін- ституту, в липні 1924 р. він приїздив до Чернігова та зустрічався з керівниками Інституту. Плідно працювали на ниві краєзнавчого руху історичні кафедри Інститутів народної освіти. З 1925 р. в системі ІНО були утворені спеціальні наукові кафедри краєзнавства. Так, наприклад, у Донецькому ІНО була відкрита науково-до- слідна кафедра по вивченню Донбасу. Робота проводилася в секціях: соціально-історичній з підсекціями археології та освіти і культурної праці та вивчення природних багатств Донбасу. Одеське товариство при ВУАН, засноване 28 березня 1926 р. під керівництвом М. Гордієв - ського, займалося вивченням культурних течій в регіоні, підготовкою літописів окремих населе- них пунктів, підприємств, організацій. Донецьке товариство, засноване 1926 р., внесло помітний вклад у розвиток музейництва. Полтавське това- риство під керівництвом В. Щепотьєва займа- лося виявленням і опрацюванням пам’яток укра- їнської матеріальної і духовної культури. Цікаві завдання вирішували кабінети крає- знавства, одним із яких був Кабінет по вивченню Поділля, заснований при Вінницькій філії Все- народної бібліотеки України навесні 1924 р. Під керівництвом В. Отамановського він, зокрема, займався консолідацією місцевих наукових сил, розробкою питань краєзнавчої бібліографії, по- пуляризацією історичних знань, виданням крає- знавчої літератури. В планах кабінету була під- готовка «Бібліографії Поділля», циклу розвідок дослідників Поділля, створення «Енциклопедії Поділлєзнавства». Велика увага приділялася вивченню та охороні пам’яток старовини і ми- К Р А Є З Н А В С Т В ООлександр Реєнт, Володимир Дмитрук 1/2 ’2015 10 Поступ українського краєзнавства стецтва. Фактично кабінет став координаційним центром із дослідження історії, економіки, при- роди та охорони пам’яток Поділля. Такі ж кабі- нети діяли в Черкасах, Миколаєві та Умані. Харківська Слобожанська Комісія стала ініціа- тором проведення Першої Всеукраїнської крає- знавчої конференції 28–31 травня 1925 р., на яку зібралися 75 делегатів – представників 22 місце- вих осередків з усіх регіонів України. В доповіді секретаря Всеукраїнського Центрального Вико- навчого Комітету О. Буценка зазначалося, що «краєзнавство – це одне з найважливіших завдань відродження нашого господарства, яке може від- бутися лише при новому і точному облікові при- родних багатств і всіх продуктивних сил країни». Широку дискусію на конференції викликала інформація О. Лазаріса про сучасний стан крає- знавства. Поряд із визначенням основних шля- хів діяльності, а саме: «вростати в широкі кола робітничо-селянських мас, найщільніше зв’язу- ватись з краєзнавцями на місцях, зробити крає- знавство цілим рухом», він фактично закликав нищити всю роботу старих краєзнавців-дослід- ників і вчених. Проти таких хибних тверджень рішуче виступили Д. Багалій, М. Яворський, О. Яната, М. Шарлемань. Конференція прийняла звернення до всіх краєзнавчих організацій, в якому, зокрема, гово- рилося: «Перша Всеукраїнська конференція з краєзнавства була першою спробою виявити краєзнавчі сили УСРР, зробити перший підсу- мок досягнень, здобутих уже в краєзнавчій ро- боті, з’ясувати умови роботи та перспективи її, об’єднати краєзнавчі сили України. Конферен- ція показала силу і життєдайність краєзнавчого руху». Ідея створення краєзнавчого наукового центру реалізувалася, коли Перша Всеукраїнська крає- знавча конференція обрала Український комітет краєзнавства (УКК) при Головнауці, який скла- дали постійно діючий орган із 15 осіб (М. Явор - ський, Д. Багалій, О. Яната, М. Криворотченко та ін.) і правління з 42 представників окружних краєзнавчих осередків і зацікавлених державних і громадських організацій. (На увічнення цієї не- пересічної події в листопаді 1998 р. в Харкові було урочисто відкрито меморіальну дошку на будинку, де працював Український комітет крає- знавства). У жовтні 1926 р. Президія Укрголовнауки за- твердила новий склад Комітету, ввівши до нього В. Левицького, М. Волобуєва, В. Гериновича, К. Дубняка, С. Рудницького. Завдання Комітету, які були викладені в «Положенні про УКК», передбачали: облік, систематизацію та організа- цію всієї краєзнавчої роботи; розробку планів та програм різних галузей краєзнавчої роботи; вив- чення форм і методів краєзнавчої роботи; загальне організаційне і наукове керування роботою існую- чих краєзнавчих організацій і утворення нових; зв’язок з центральними, науковими, державними та господарськими установами і організаціями; участь у наукових та громадських з’їздах, що мають відношення до краєзнавчої роботи. Для надання краєзнавчому руху масовості Укра їнський комітет краєзнавства запровадив інститут кореспондентів, на яких покладалося завдання організації краєзнавчих осередків. У програмі роботи кореспондентів Українського комітету краєзнавства, опублікованій у журналі «Краєзнавство» (1927, №1), передбачалося збирання даних про наявність новостворених осередків, читання доповідей на краєзнавчі теми, про матеріали з питань краєзнавства, що вміщувалися в місцевій пресі. Окремо збиралися дані про ентузіастів краєзнавства і сферу їх за- цікавлень. Про досвід і ефективність роботи Українсь- кого комітету краєзнавства в ті часи свідчить реальне зростання краєзнавчих організацій і осередків. Якщо в 1925 р. в республіці нарахо- вувалося 5 товариств, 11 гуртків у 5 округах, то на 1 січня 1929 р. діяло 51 товариство, 658 гурт- ків у 32 округах. Український комітет краєзнав- ства всебічно сприяв дослідженню історії насе- лених пунктів України, вивченню окремих промислових і сільськогосподарських підпри- ємств, розробці наукових засад пам’яткоохорон- ної роботи. Взаємозбагаченню, обміну набутим досвідом значною мірою сприяли творчі зв’язки Українсь- кого комітету краєзнавства з Центральним бюро краєзнавства, краєзнавчими організаціями інших республік СРСР та зарубіжних країн. Зо- крема, зі звіту УКК за 1929 рік довідуємося, що Комітет підтримував тісні контакти з 61 крає- знавчою організацією в союзних республіках, 8 зарубіжними. Незважаючи на певні труднощі, здебільшого матеріального характеру, в 1927 р. співробітни- кам Українського комітету краєзнавства вдалося налагодити у м. Харкові видання науково-мето- 11 1/2 ’2015Олександр Реєнт, Володимир Дмитрук К Р А Є З Н А В С Т В О 12 дичного журналу «Краєзнавство», розрахова- ного і на науковців, і на широкий краєзнавчий актив. Матеріали, опубліковані на його сторін- ках в 1927–1930 рр., дають яскраве уявлення про основні напрями краєзнавчої роботи, реальні здобутки місцевих організацій, окремих крає- знавців. 1927 р. вийшло 3 номери, в 1928–1929 рр. – по 10 номерів, 1930 р. – 5 номерів. Редакція жур- налу вбачала своїм завданням «об’єднати крає- знавчі сили, піднести їх роботу на наукову ос- нову, поставити перед краєзнавцями актуальні проблеми, висунуті сучасним життям». Журнал «Краєзнавство» став важливим ета- пом у розвитку краєзнавчої справи в Україні, він мав велике значення для консолідації краєзнав- чих сил, для комплексного вивчення історії України. Одним зі своїх головних завдань Український комітет краєзнавства вважав порушення про- блеми підготовки кадрів для краєзнавчої роботи та обліку краєзнавчих сил республіки. Зусил- лями Комітету 1928 р. масовий краєзнавчий рух охопив 32 округи республіки, запроваджувалися спеціальні курси, кореспондентами УКК чита- лися лекції, проводилися семінари. Комітетом були засновані унікальні форми роботи, які сприяли переростанню краєзнавства в масовий рух. Зокрема, він ініціював складання докладної бібліографії методичних матеріалів з краєзнав- ства, почав створення центральної картотеки і фонотеки краєзнавчих об’єктів. Реальним кроком уперед у заснуванні науко- вих форм краєзнавства стала діяльність на цій ниві видатного українського історика М.Гру- шевського. Утворені ним в 1924–1925 рр. при кафедрі історії України комісії порайонного до- слідження (Києва та Правобережної України, Лі- вобережної України, Полудневої України та За- хідної України) ставили розробку краєзнавчих проблем на рівень високих вимог академічної науки, утворювали, за словами М. Грушевсь- кого, «асоціацію порайонного дослідження істо- рії України». Отже, в 1920-х роках академічними устано- вами України було набуто цінний і важливий до- свід краєзнавчих досліджень, їхньої безпосеред- ньої організації на місцях, залучення до цієї справи широких кіл громадськості. На початку 1930-х років в Україні було понад 30 тис. актив- них краєзнавців. В умовах активного формування тоталітарної системи, панування вульгарно-соціологічних схем демократичний за своїм характером краєзнавчий пошук, студіювання певних регіонів не вклада- лися в тогочасні концепції вітчизняної історії, не узгоджувалися з монопольним правом кремлівсь- ких ідеологів на істину. Саме це і стало однією з причин ліквідації численних краєзнавчих органі- зацій, масових незаконних репресій в середовищі самовідданих дослідників рідного краю. Звинувачені в українському буржуазному на- ціоналізмі, ідеалізації патріархальщини, зв’язках з міфічними контрреволюційними організаціями краєзнавчі осередки були розгромлені, журнали й інші краєзнавчі видання закриті, зруйновано велику кількість унікальних пам’яток історії та культури, а найактивніші діячі стали жертвами політичних репресій. На рубежі 1920–1930-х років краєзнавчий рух в Україні почав згортатися. Зі сторінок газет і журналів все частіше сипалися звинувачення на адресу Українського комітету краєзнавства, його окремих діячів, яким приписувалися націона- лізм, участь у різноманітних ухилах, у відкритій контрреволюційній діяльності. Зокрема, журнал «Советское краеведение» (1931 р., №2) прямо звинувачує УКК в об’єднанні «опортуністичних, антирадянських» сил, що приховуються під гас- лами «академізму, аполітичності». За подібними звинуваченнями, як правило, йшли арешти. Так, на основі сфабрикованих справ були репресо- вані голова Українського комітету краєзнавства М. Яворський, заступник голови УКК М. Кри- воротченко, члени комітету М. Волобуєв, В. Ге- ринович, С. Рудницький, О. Яната і багато інших. Практично весь склад Українського комі- тету краєзнавства було репресовано. Масові незаконні реп ресії проводилися і на місцях. Їх жертвами стали директори і праців- ники багатьох музеїв, організатори та члени краєзнавчих товариств, багато авторів і видавців краєзнавчої літератури. Відродження краєзнавства поступово відбу- вається вже в перші повоєнні роки. В 1950-х роках намітилися позитивні тенденції збіль- шення випуску літератури з краєзнавчої пробле- матики. В цей період в Україні побачили світ ці- каві роботи з історії міст – Львова, Харкова, Києва, Одеси, Севастополя, Вінниці, Житомира, Луганська, Луцька, Чернігова, окремих проми- слових і сільськогосподарських підприємств. 13 У перші повоєнні роки основна увага у краєзнавчій роботі приділялася вивченню і до- слідженню історії міст і сіл України. 1949 р., зважаючи на виключне наукове значення до- слідження історії міст і сіл, при Президії АН України була утворена спеціальна комісія, до складу якої увійшли провідні вчені-історики, літератори, фахівці з інших спеціальностей. На комісію покладалося завдання наукової коор- динації досліджень в цій галузі, залучення до їхнього проведення наукових установ Академії наук, кафедр вищих навчальних закладів, куль- турно-освітніх організацій. Сам факт ство- рення такої комісії свідчив про наявність сфор- мованої громадської думки щодо необхідності активізації в Україні досліджень з історії міст і сіл. 29 травня 1962 року ЦК Компартії України прийняв постанову про видання «Історії міст і сіл УРСР». Для його підготовки була створена Головна редакційна колегія, до складу якої увійшли провідні вчені. Інститут історії АН УРСР здійснював науково-методичне керів- ництво роботою, Головна редакція Української радянської енциклопедії – наукове редагування усіх томів, Державна історична бібліотека фор- мувала картотеку краєзнавчої літератури. 26-томна «Історія міст і сіл Української РСР» – праця, яка започаткувала новий напрям у вітчиз- няній історіографії і сьогодні не має аналогів у світі, стала результатом об’єднання зусиль понад 100 тисяч літописців – дослідників рідного краю – науковців, працівників культури, вчителів, крає- знавців-аматорів. Завдяки цьому виданню всі міста, містечка й численні села України отримали свою біографію, в якій зафіксовано основні істо- ричні етапи їхнього розвитку. Основне значення цієї праці полягає в тому, що до її написання, до витоків своєї історії долучилися десятки тисяч самодіяльних дослідників, шанувальників свого минулого. А цьому немає ціни. Вона дала могут- ній поштовх розвитку краєзнавчого руху в Україні, сприяла поширенню серед населення знань про рідний край, його історію, традиції, культуру, підвищила інтерес до пізнання і вив- чення історії українського народу. Загальний обсяг цієї титанічної праці, яка досі не має аналогів у світі, становив 2360 ав- торських аркушів, у томах вміщено 1340 статей з історіями обласних і районних центрів та інших значних населених пунктів, 8619 статей про всі селища міського типу та центри сільрад, уміщено 9 тисяч ілюстрацій. Іншим важливим напрямом відродження краєзнавства став громадський рух за увічнення історії українського козацтва. Як відомо, в пе- ріод 1930–1950-х років козацька тематика пере- бувала не в пошані ідеологічних провідників на- шого суспільства. Вона поступово зникла з програм наукових досліджень, активно вилуча- лася з видавничих планів, сторінок періодичних видань. Із метою увічнення найвидатніших історич- них подій, пов’язаних з історією українського козацтва, для збирання, систематизації і збері- гання монументальних речей і споруд, матері- альних і музейних знахідок пропонувалося утво- рити в м. Запоріжжі, на острові Велика Хортиця, що був одним із важливих центрів Запорозької Січі – Державний історико-культурний заповід- ник і розмістити на його території Музей історії запорозького козацтва з п’ятьма діорамами, те- матичний садово-декоративний парк та етногра- фічний відділ. ЦК КПУ, обговоривши записку з цього питання, 31 серпня 1965 року прийняв по- станову «Про увічнення пам’ятних місць, пов’язаних з історією українського козацтва». Аналогічну постанову 18 вересня 1965 р. при- йняв і уряд республіки. Згаданими документами територія острова Велика Хортиця в м. Запо- ріжжі загальною площею 3 тисячі гектарів ого- лошувалася Державним історико-культурним заповідником. 6 квітня 1993 р. Уряд України прийняв постанову «Про національний заповід- ник «Хортиця». Велику увагу дослідники краю приділяли створенню Музею народної архітектури і побуту в Переяславі-Хмельницькому, Львові, Ужгороді та Музею народної архітектури та побуту України в м. Києві. Ідея створення музею під відкритим небом у Києві в повоєнні роки неодноразово порушу- валася представниками наукової і творчої інте- лігенції. Це питання, зокрема, ставили перед урядом України академіки Б. Патон, М. Риль- ський, О. Гончар, О. Корнійчук, члени-кореспон- денти М. Сиваченко, Ф. Шевченко, доктори наук Г. Логвин, К. Гуслистий, О. Касименко, М. Брай - чев ський та ін. 17 липня 1976 року відбулося відкриття пер- шої черги Державного музею народної архітек- тури та побуту України. Поступ українського краєзнавства 1/2 ’2015Олександр Реєнт, Володимир Дмитрук К Р А Є З Н А В С Т В О 14 Як своє пріоритетне завдання краєзнавці роз- глядали увічнення подвигу українського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр. На середину 1980-х рр. в містах і селах України було встановлено понад 8 тис. пам’ятників вої- нам-землякам. 9 травня 1981 р. у Києві було відкрито мемо- ріальний комплекс «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941– 1945 рр.» На дніпровських схилах на площі створено архітектурно-скульптурний ансамбль, що включає музейний комплекс, чашу «Вогонь Слави», Алею міст-героїв, майданчик воєнної техніки часів війни, 7 скульптурних композицій. У розвитку краєзнавства, його наукових основ велике значення мало створення 1979 року у структурі академічного Інституту історії від- ділу історичного краєзнавства, на який, серед інших завдань, покладалася підготовка «Зводу пам’яток історії та культури», який буде першим фундаментальним виданням про нерухомі пам'ятки – археології, історії, архітектури, мону- ментального мистецтва, які мають історичну, наукову або художню цінність. Починаючи з 1980 року, започатковано про- ведення всеукраїнських наукових конференцій з історичного краєзнавства (Вінниця, Полтава, Чернігів, Кам'янець-Подільський, Миколаїв, Луцьк, Черкаси, Харків, Дніпропетровськ, До- нецьк, Хмельницький), яких на сьогодні вже проведено 13, першу Всесоюзну краєзнавчу кон- ференцію (Полтава), десятки круглих столів, симпозіумів, семінарів, сотні регіональних кон- ференцій, значення яких для розвитку історич- ного краєзнавства було величезним. Вони стали науковою школою для сотень краєзнавців, сприяли переростанню краєзнавства у могутній громадський рух. На хвилі демократичних перетворень, націо- нального піднесення суспільства 27 березня 1990 року в Києві відбувся І-й Всеукраїнський краєзнавчий з’їзд, який мав статус установчого для Всеукраїнської спілки краєзнавців (ВСК) – повноправної спадкоємиці традицій, впровадже- них свого часу Українським комітетом краєзнав- ства. Головою правління Всеукраїнської спілки краєзнавців було обрано доктора історичних наук, академіка АН України П. Т. Тронька. Від- повідно до затвердженого з’їздом Статуту, основним завданням діяльності ВСК було вихо- вання у громадян почуття національної самосві- домості, глибокої поваги до історії, культури, мови, традицій українського народу, а також інших народів, пов’язаних із ним своєю долею, шанобливе ставлення до скарбів рідної природи та культури. Членам Спілки належить головна участь у краєзнавчих, етнографічних і фольклорних екс- педиціях, підтримка дієвих зв’язків з усіма біб- ліотечними установами держави, надання мето- дичної допомоги колекціонерам-аматорам і досвідченим збирачам української старовини. 1993 року ВСК поновила випуск репресова- ного журналу «Краєзнавство». У пам’ять про своїх славетних попередників, які стали жерт- вами тоталітарного режиму, почали видаватися документальні збірники «Репресоване краєзнав- ство». В усіх областях постійно виходять у світ краєзнавчі монографії, путівники, буклети, довідники. Встановлено спілчанську Премію ім. Дмитра Яворницького. Краєзнавці України беруть найактивнішу участь у підготовці масштабного загальнонаціо- нального видання – науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» – про тра- гічні роки політичних репресій. В рамках Дер- жавної програми «Реабілітовані історією» (По- станова КМУ від 11.09.1992 р. №530) на сьогодні в усіх областях видано 100 книг, у яких названо сотні тисяч прізвищ громадян України, котрі стали жертвами політичних репресій ко- муністичного тоталітарного режиму, вперше опубліковані унікальні архівні документи, на- риси, статті. Члени Спілки проводять і значну пам’яткоо- хоронну роботу, розробляють туристично-екс- курсійні маршрути, беруть участь у створенні нових і поповненні експозицій існуючих музей- них закладів, розвивають освітянське краєзнав- ство, готують краєзнавчі підручники для шкіл і вишів, допомагають вітчизняному туризму в усіх його формах. Основними пріоритетами у своїй діяльності Спілка вважає – виховання у громадян почуття національної самосвідомості, глибокої поваги до історії, культури, мови, традицій українського народу, а також інших народів, пов’язаних з ним своєю долею, шанобливе ставлення до скарбів рідної природи і культури, всебічне сприяння розвиткові державності незалежної України, від- родження духовності та історичної пам’яті укра- їнського народу. 25 грудня 1996 року відбувся ІІ з’їзд ВСК, який підбив підсумки виконання статутних по- ложень і поставив завдання на майбутнє, прийняв постанову, в якій підкреслювалося, що «демокра- тичне за своїм характером, формами й методами роботи краєзнавство не лише виконує науково- пізнавальні функції, а й сприяє вирішенню назрі- лих народногосподарських проблем». За минулі роки були створені численні крає- знавчі осередки в містах і селах, у навчальних закладах, виріс і згуртувався великий загін крає- знавців. У Розпорядженні Президента України від 19 жовтня 2000 р. «Про забезпечення комплекс- ного розвитку малих міст України» доручено Ка- бінету Міністрів «забезпечити підготовку за уча- стю Національної академії наук України «Історії міст і сіл України» у новій редакції». Указ Президента від 23 січня 2001 року «Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні» надав нового поштовху в розвитку краєзнавчого руху. Кабінет Міністрів України розробив і прийняв постанову від 10 червня 2002 року «Про затверд- ження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року», яка передбачає, зокрема: утво- рення наукових центрів краєзнавчих досліджень в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі; розробку програми з курсу «Краєзнавство» для вищих навчальних закладів гуманітарного про- філю, загальноосвітніх шкіл, удосконалення під- готовки та перепідготовки фахівців з краєзнавчої роботи. 29–30 жовтня 2003 року відбувся ІІІ з’їзд Спілки. Серед головних завдань Спілки, ви- значених постановою III з’їзду, було зосередити зусилля активу на виконанні вимог Указу Пре- зидента України «Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні» та практичній реа- лізації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України Програми розвитку краєзнав- ства на період до 2010 року, забезпечити підне- сення наукового рівня загальнотеоретичних роз- робок, підготовку узагальнюючих праць з окремих напрямів краєзнавства, розширити роботу з популяризації досліджень, активніше залучати громадськість до збереження та по- пуляризації національної історико-культурної спадщини; активніше співробітничати з держав- ними установами, науково-дослідницькими центрами, закладами культури й освіти, полі- тичними партіями та громадськими організа- ціями, зацікавленими в розвитку краєзнавства, відродженні історичної пам’яті українського на- роду, збереженні унікальних природних скарбів рідної землі. Питання виконання рішень III з’їзду постійно перебували в полі зору правління Спілки, яке пе- ріодично скликало пленуми з найнагальніших проблем краєзнавчої діяльності, а також Прези- дії правління, що проводила свої засідання що- квартально. 2004 року Спілкою разом з НАН України та громадськими організаціями було підготовлено масштабну, ХІ-у за ліком, Всеукра- їнську наукову конференцію з історичного крає- знавства, що відбулася в місті Хмельницькому. А наступного, 2005-го, було проведено низку за- ходів, зокрема ювілейний пленум правління в Харкові, присвячених 80-річчю Всеукраїнської спілки краєзнавців. Визначальною подією для краєзнавців Укра - їни стало прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №908 від 16 жовтня 2008 року, за якою відповідно до статті 7 Закону України «Про професійних творчих працівни- ків та творчі спілки», враховуючи видатні за- слуги в забезпеченні розвитку української на- ціональної культури, Спілці надано статус Національної. З особливим піднесенням сприйняли цю звістку понад 300 делегатів і гостей ІV з’їзду Спілки, який відбувся 28 жовтня 2008 року в Українському домі. На з’їзді було прийнято звернення, в якому зазначалося: «Нам, як літописцям рідної землі, випала висока честь захищати наше історичне минуле, донести до майбутніх поколінь все те, що відбувалось на кожному клаптику української землі, у повному енциклопедичному багатотом- ному виданні «Історія міст і сіл України». Націо- нальна спілка краєзнавців України закликає українську громадськість наполегливо і принци- пово відстоювати інтереси та пропагувати досяг- нення національної культури, втілювати у життя нові ініціативи і важливі загальнонаціональні проекти по об’єднанню українського суспіль- ства, зміцненню авторитету України у міжнарод- ній гуманітарній співпраці». Надання нашій Спілці творчого статусу та вивищення її до рангу національної, безпе- речно, свідчить про вагому роль українського краєзнавчого руху в утвердженні нашої Неза- Поступ українського краєзнавства 15 лежної Держави, донесенні до широких верств населення її правдивої історії. У повсякденній діяльності на виконання Державної програми розвитку краєзнавства ми маємо однодумців в особі багатьох наукових і творчих установ, дер- жавних органів, громадських організацій, з якими співробітничаємо на широкій ниві до- слідження історії «малої батьківщини», разом сприяючи відродженню історичної пам’яті, ду- ховності та національної гідності. 12 червня 2009 року у приміщенні Київського національного університету ім. Тараса Шев- ченка відбулися пленум правління Національної спілки краєзнавців України, на якому були при- йняті Методичні рекомендації по організації ро- боти регіональних осередків НСКУ, у зв’язку з новим статусом Спілки та нарада «Концепту- альні засади організаційно-методичної роботи з підготовки енциклопедичного видання «Історія міст і сіл України». За участю наукової гро- мадськості відбулося обговорення проблем під- готовки унікального загальноукраїнського ен- циклопедичного видання «Історія міст і сіл України». Видання має охопити цілісну історію усіх існуючих і зниклих населених пунктів України, проблеми їх літочислення, визначні іс- торико-культурні пам’ятки, національні святині, видатні постаті української історії та ін. Подіб- ного масштабного видання до цього часу не має жодна країна світу. 25–26 червня 2009 р. Національна спілка краєзнавців України, започаткувавши новий на- прям своєї діяльності, здійснила дводенну Нау- ково-краєзнавчу експедицію до Полтавщини. Метою такого масштабного заходу було вив- чення стану історико-культурної спадщини краю, надання допомоги у збереженні і віднов- ленні його унікальних національних пам’яток. У селищі Опішня члени експедиції оглянули Центр гончарства, приділили увагу вивченню умов та проблем його функціонування, поши- ренню досвіду збереження народних ремесел, реальним потребам у допомозі на рівні місцевих і центральних органів влади. У с. Лютенці Гадяцького району важливим бу - ло питання вивчення наявних матеріалів, пам’я - ток історії та архітектури, умов, можливостей та шляхів створення музейного комплексу про зна- менитих вихідців села Засядька Олександра Дмитровича (видатного інженера-артилериста, генерал-лейтенанта артилерії, конструктора по- рохових ракет, піонера їх використання у воєнних цілях) та Христового Миколи Федоровича (відо- мого діяча української культури, який очолював відділ мистецтв при Наркомосі, Київський опер- ний театр, Музей мистецтв ВУАН, репресований у 1938 році та ін.); висвітлення яскравого козаць- кого періоду в історії села, а також визначення ха- рактеру термінових робіт по відбудові у селі Свято-Троїцького собору 1670 року забудови. У с. Сухому Кобиляцького району члени екс- педиції зустрілися з громадським активом села, ознайомилися з організацією роботи та станом утримання меморіального музею-садиби Олеся Гончара, можливістю розширення його експози- цій, вирішенням питання про виділення додат- кового приміщення. 22 жовтня 2009 року у місті Дніпропет- ровську членами правління НСКУ Клепаком Г.О., Маньковською Р.В., Бажаном О.Г. та Под- куром Р.Ю. спільно з Дніпропетровською облас- ною організацією Спілки у Національній гірни- чій академії проведено презентацію книги документальних спогадів про одного з заснов- ників сучасного краєзнавчого руху в Україні, видатного вченого-історика Юрія Зіновійовича Данилюка – «Покликання бути людиною». 20 листопада 2009 року Національна спілка краєзнавців України провела в Українському домі Урочистості з нагоди 230-річчя від дня народ- ження Олександра Дмитровича Засядька – славет- ного українця, видатного інженера, воєначальника, винахідника першої у світі порохової ракети. 24 грудня 2009 року у Національному музеї лі- тератури України відбулась церемонія відзначення переможців і дипломантів Першого всеукраїнсь- кого конкурсу на кращий громадський музей. Ініціативу Спілки активно підтримали музей- ники-ентузіасти з усіх регіонів України. На сьо- годні в Україні діє більше 6 тисяч громадських музеїв, з яких 4 тисячі – шкільні. На регіональ- ному рівні у конкурсі взяло участь близько 1000 громадських музеїв, що діють у складі підпри- ємств, установ, організацій та як приватні. 103 із них стали переможцями заключного туру. Науковці своїм завданням вбачають активне використання широкого потенціалу краєзнавства в національній освіті. Спираючись на багаторіч- ний досвід, узагальнений на ХІІ Всеукраїнській науковій історико-краєзнавчій конференції «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи», присвяченій 200-річчю від дня 1/2 ’2015Олександр Реєнт, Володимир Дмитрук К Р А Є З Н А В С Т В О 16 Поступ українського краєзнавства 17 народження українських просвітителів Івана Ва- гилевича та Маркіяна Шашкевича (м. Івано- Франківськ, Прикарпатський національний уні- верситет імені Василя Стефаника, 6–7 жовтня 2011 р.), краєзнавці стверджують, що освіта є визначальним чинником соціально-економічної, культурної, наукової, політичної життєдіяльно- сті суспільства, повинна мати гуманістичний ха- рактер і ґрунтуватися на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності, а одним із головних пріоритетів освітньої галузі має стати національне вихо- вання з невід’ємною складовою – краєзнав- ством, спрямованим на залучення молодого по- коління до вивчення історії і культури рідного краю, формування свідомого громадянина дер- жави, виховання любові до рідної землі. Підсумковим документом обговорення на- гальних проблем використання краєзнавчої складової в системі освіти стали рекомендації учасників форуму про введення до навчальної шкільної програми предмета «Історія рідного краю», внесення до гуманітарного циклу дис- циплін у вищих навчальних закладах усіх про- філів навчального курсу «Основи краєзнав- ства», підготовку підручників із краєзнавства, науково-методичну роботу з викладачами і вчителями дисципліни «Краєзнавство», форми і методи позашкільної освіти, участь у ній біб- ліотек, музеїв, закладів культури, туристичних організацій. 2015 року відзначаються ювілейні дати в історії Національної спілки краєзнавців України. 90 років тому, в травні 1925 року, під час І Всеукраїнської краєзнавчої конференції було створено Українсь- кий комітет краєзнавства. 25 років тому, в березні 1990 року його правонаступницею на І Установ- чому з’їзді стала Всеукраїнська спілка краєзнавців, яку очолив академік НАН України Петро Тимофі- йович Тронько (1915–2011), 100-річний ювілей якого припадає також на 2015 рік. За останні три роки НСКУ втілює в життя за- початковані ще Українським комітетом крає- знавства та Всеукраїнською спілкою краєзнавців напрацювання в розвитку краєзнавства та реалі- зовує нові краєзнавчі проекти. 23 січня 2012 року було скликано V (позачер- говий) з’їзд Національної спілки краєзнавців України у зв’язку з необхідністю обрання нового складу керівних органів Спілки та її Голови після раптової смерті 12 вересня 2011 року за- сновника та протягом більше 20 років незмін- ного керівника Спілки, видатного державного, наукового і громадського діяча, академіка НАН України, Героя України Петра Тимофійовича Тронька. На обласних конференціях делегатами з’їзду було висунуто 149 членів Спілки, в роботі з’їзду брало участь 134 делегати та численні гості. Головою Національної спілки краєзнавців України було обрано Олександра Петровича Ре- єнта, заступника директора Інституту історії України НАН України, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, профе- сора, заслуженого діяча науки і техніки України, котрий, починаючи з 2003 року, обирався заступ- ником Голови НСКУ. За підсумками роботи з’їзду було прийнято Звернення до української громадськості та По- станову, в якій зафіксовано наступні рішення: за- тверджено звіти Правління та Ревізійної комісії НСКУ за звітний період; затверджено зміни та доповнення до Статуту НСКУ та Положення про Ревізійну комісію НСКУ; обрано головою Спілки до чергового з’їзду Реєнта Олександра Петровича – заступника директора Інституту іс- торії України НАН України, члена-кореспон- дента НАН України; затверджено голову та чле- нів Ревізійної комісії НСКУ, склад Правління, Президії Правління, заступників голови та від- повідального секретаря Спілки на період до чер- гового з’їзду. З’їзд також прийняв наступні рі- шення: Правлінню Спілки створити при НСКУ науково-дослідний Інститут краєзнавства за підтримки Інституту історії України НАН України та розробити Положення про нього; Президії Правління Спілки підготувати план за- ходів по увічненню пам’яті академіка НАН України, Героя України П. Т. Тронька; зверну- тися до вищих органів державної влади про за- твердження Державної програми розвитку крає- знавства до 2025 року; розробити пропозиції щодо співпраці Національної спілки краєзнавців України з центральними і місцевими органами державної влади; звернутися до державних інституцій про внесення до національного класифікатора «Класифікатор професій» профе- сії «краєзнавець»; звернутися до Президента України з пропозицією про встановлення Дня краєзнавця та запровадження звання «Заслуже- ний краєзнавець України»; регіональним органі- заціям привести у відповідність Положення про регіональну організацію із внесеними змінами 18 та доповненнями до Статуту НСКУ; приділити увагу музейному краєзнавству, сприяти ство- ренню районних краєзнавчих музеїв, підтримати краєзнавців-колекціонерів у їх експозиційно-ви- ставковій діяльності. З’їзд закликав регіональні організації тісно співпрацювати з центральними, регіональними та місцевими ЗМІ, постійно дбати про поширення кращого досвіду роботи краєзнавчих осередків і окремих літописців рід- ного краю, брати участь у створенні краєзнавчих теле- і радіопрограм. Протягом 2012 – початку 2015 рр. Націо- нальна спілка краєзнавців України провела V (позачерговий) з’їзд, чотири пленуми Правління, один із яких присвячувався 85-річчю журналу «Краєзнавство» в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна, тринадцять засі- дань Президії правління, три з яких за участю голів правлінь регіональних організацій. На пленумах Правління та засіданнях Пре- зидії правління розглядалися питання щодо поточної діяльності НСКУ та вирішувалися на- гальні проблеми, визначені на з’їзді Спілки першочерговими, зокрема, реалізація рішень V (позачергового) з’їзду НСКУ, реєстрація Дер- жавною реєстраційною службою України доку- ментів НСКУ, результати перевірки Національ- ної спілки краєзнавців України Рахунковою палатою України (12 березня – 12 квітня 2012 р.), підготовка і проведення пленуму Правління НСКУ, присвяченого 85-річчю жур- налу «Краєзнавство», пропозиції до Державної програми розвитку краєзнавства на період до 2025 р., організаційна робота регіональних організацій НСКУ, рекомендація до друку чер- гових номерів журналу «Краєзнавство», крає- знавчих видань Національної спілки краєзнав- ців України, висунення кандидатів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шев- ченка, положень про Премію імені академіка Петра Тронька НСКУ та Премії імені Героя України Михайла Сікорського, підготовка і про- ведення Урочистостей з нагоди вручення згада- них премій та Премії імені Д. Яворницького НСКУ, створення при Президії правління Спілки науково-методичного кабінету, форму- вання бібліотеки НСКУ; затверджено розподіл обов’язків членів Президії правління НСКУ, штатний розпис апарату Спілки та план викори- стання бюджетних коштів, заходи по увічненню пам’яті академіка НАН України П. Т. Тронька, плани заходів НСКУ, звернення до громадськості України щодо відзначення 200-річчя Т. Г. Шев- ченка, Положення про порядок прийому в члени Національної спілки краєзнавців України, на- прями роботи та склад редколегії журналу «Крає - знавство», Положення про обласні організації НСКУ, рішення про прийом нових членів НСКУ та відзначення активістів краєзнавчого руху. Національна спілка краєзнавців України роз- робила проект Державної програми розвитку краєзнавства на період до 2025 року. Метою Програми є подальший розвиток краєзнавства, як галузі наукових знань, та розгортання краєз- навчого руху – невід’ємної складової сучасного громадянського суспільства. Завданнями Про- грами є: – узагальнення теоретичного і практичного до- свіду в краєзнавстві, удосконалення його науково- методологічних основ, поглиблення досліджень джерельної бази, розробка галузевих напрямів: історичного, природничого, географічного, етно- графічного, культурно-мистецького, освітян сько - го, пам’яткознавчого, музейницького, бібліотеч - ного, туристичного, екологічного краєзнавства; – поширення краєзнавчої складової та зміц- нення навчально-методичної бази краєзнавства у системі національної освіти; – популяризація краєзнавчих досліджень і за- лучення широких кіл громадськості до збере- ження історико-культурної спадщини України. Президія НАН України у червні 2013 р. за- твердила запропонований Національною спіл- кою краєзнавців України та Інститутом історії України НАН України оновлений склад Міжві- домчої координаційної ради з питань краєзнав- ства при Президії НАН України (33 особи, голова – Реєнт О. П., заступники – Даниленко В. М., Коцур В. П., відповідальний секретар – Мань- ковська Р. В.). Основним завданням Ради є: – координація наукових досліджень і гро- мадської діяльності в галузі краєзнавства, крає- знавчої роботи навчальних закладів, архівів, музеїв та бібліотек, інших державних установ і громадських організацій; – науково-методичне забезпечення та конт- роль за реалізацією завдань Державної програми розвитку краєзнавства. Національна спілка краєзнавців України під- готувала і рекомендувала до друку навчальний підручник для студентів вищих навчальних за- кладів «Основи краєзнавства». Підручник Олександр Реєнт, Володимир Дмитрук К Р А Є З Н А В С Т В О 1/2 ’2015 Поступ українського краєзнавства 19 уніфікований для всіх спеціальностей, містить сучасні теоретичні та практичні розробки з ос- новних питань краєзнавства. Авторський колек- тив з урахуванням результатів найновіших нау- кових досліджень приділив увагу висвітленню науково-методологічних засад краєзнавства, іс- торії розвитку науки, головних напрямів у струк- турі краєзнавства та впливу краєзнавчих знань на патріотичне виховання молодого покоління. У додатках вміщено навчально-методичний та хрестоматійний матеріал з дисципліни «Основи краєзнавства». До його написання залучені відомі вчені, пе- дагоги, фахівці з краєзнавства. Поява такого під- ручника є нагальною потребою не лише освітян- ського краєзнавства: він сприятиме новому поштовху краєзнавчих досліджень і поглиб- ленню гуманітаризації української освіти. Головним завданням введення курсу краєз- навства в освіту є збереження її національного характеру, виховання національної гідності, формування у майбутніх громадян національної самосвідомості через любов до рідного краю, відродження історичної пам’яті ‒ чинників, без яких неможливий духовний розвиток нації. Метою підручника «Основи краєзнавства» є представлення краєзнавства як комплексної га- лузі знань про окремо взятий край, виділення його природних особливостей та історико-куль- турної самобутності в загальноукраїнському контексті, а також формування в молодих людей патріотичних почуттів, поваги до історії своєї малої батьківщини, необхідності зберігати її ду- ховну спадщину як унікальну складову не лише українського, а й світового надбання. Підручник включає теоретико-методологічні засади науки краєзнавство і характеристику ета- пів його історичного розвитку, розкриває внесок видатних постатей у формування наукової га- лузі, специфіку джерельної бази краєзнавства, дає загальну характеристику країв України; в ньому виокремлено природу та історію краю як предмет краєзнавчих досліджень, зазначено роль науково-освітніх, культурних, музейних, пам’яткоохоронних і туристичних закладів у розвитку краєзнавства. Додатки містять доку- менти з розвитку краєзнавства, теми семінар- ських занять, довідково-інформаційний мате- ріал, словник основних краєзнавчих термінів, предметний, іменний покажчики, список ілюс- трацій. До 200-річного ювілею Т. Г. Шевченка НСКУ приурочила видання: Україна Тараса Шевченка: іст.-краєзнав. нариси / упоряд.: Р. В. Маньков - ська, В. М. Мельниченко; голов. ред. О. П. Реєнт; Харків: Фоліо, 2014. – 575 с.: іл. У пропонованій книжці комплексно розглядається краєзнавчий аспект шевченківської теми у всеукраїнському контексті. До видання увійшло 26 нарисів, підготовлених дослідниками з усіх областей України, АР Крим, міста Севастополя та міста Києва, кожен з яких висвітлює місця, пов’язані з життям та творчістю Т.Шевченка, розповідає про людей, з якими спілкувався поет, а також про музеї та пам’ятники Великому Кобзареві. Ілюстративним доповненням книжки є репро- дукції, архівні документи, світлини пам’ятників, твори мистецтва тощо. Книга є внеском крає- знавців України до святкування 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка. Також до святкування 200-річчя від дня на- родження Т. Г. Шевченка було проведено ХІІІ Всеукраїнську наукову історико-краєзнавчу конференцію «Краєзнавча Шевченкіана Ук- раїни», яка відбулася 24–25 жовтня 2014 р. у Шевченківському національному заповіднику в Каневі. На конференції у доповідях та пові- домленнях охарактеризовано процес зарод- ження та розвиток шевченківських традицій в різних куточках України, розкрито різні ас- пекти життя і творчості Т. Г. Шевченка. На ос- нові використання широкого комплексу джерел (архівних документів, наукової літератури, ма- теріалів періодичної преси і творів мистецтва) учасники конференції висвітлили історію тво- рення всенародної Шевченкіани в Україні, показали широку палітру форм і художньо-мис- тецьких засобів вшанування пам’яті Т. Г. Шев- ченка та популяризації його творчої спадщини в регіонах держави. 27 березня 2014 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Та- раса Шевченка відбулася Міжнародна науково- практична конференція «Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти», присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Бер- линського. Організатори конференції: Київ- ський національний університет імені Тараса Шевченка (кафедра етнології та краєзнавства) та Національна спілка краєзнавців України (Ки- ївська міська організація). У заході взяли участь понад 110 осіб – відомі вчені, співробітники на- укових установ та викладачі вищих навчальних закладів, аспіранти, працівники бібліотек і му- зеїв, краєзнавці, студенти й учні – члени Малої академії наук України. Серед учасників конфе- ренції близько третини – члени Національної спілки краєзнавців України. Науковий форум розглянув широку києвознавчу тематику: Т. Г. Шевченко і Київ, вшанування пам’яті Вели- кого Кобзаря; діяльність наукових установ, на- вчальних закладів і наукових товариств, окремих дослідників у галузі києвознавства, в тому числі вчених Київського університету; проблеми топоніміки, адміністративно-територіального устрою, соціально-економічного розвитку та розвитку науки, освіти, культури й мистецтва Києва; питання духовності, повсякденного життя киян. За результатами цих конференцій побачили світ видання: – Краєзнавча Шевченкіана України. Мате- ріали ХІІІ Всеукраїнської наукової історико- краєзнавчої конференції, присвяченої 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка, м. Канів, 24– 25 жовтня 2014 р. / За заг. ред. О. П. Реєнта. – Черкаси, 2014. – 364 с.; – Києвознавчі читання: історичні та етнокуль- турні аспекти. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Бер- лінського. – К., 2014. Крім того, Спілка підготувала і ряд інших видань, серед яких можна виокремити: − Джерела духовності: Науково-краєзнавчі експедиції Національної спілки краєзнавців Укра їни 2009–2013 рр. Документи та матеріали / Нац. спілка краєзнавців України; за заг. ред. О. П. Реєнта; упоряд.: Є. В. Букет, С. Д. Гальчак, В. І. Дмитрук, Р. В. Маньковська. – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2014. – 340 c.: 8 с. іл. У збір- нику подано матеріали та документи науково- краєзнавчих експедицій Національної спілки краєзнавців України, що проводилися в 2009– 2013 роках на Полтавщину, Львівщину, Дніпро- петровщину, Запорожжя та Херсонщину, Чер нігівщину, Кіровоградщину, Черкащину, Київщину, Вінниччину, Житомирщину, висвіт- люються актуальні питання розвитку українсь- кого краєзнавства в перших десятиліттях ХХІ століття та внесок краєзнавців у збереження і популяризацію історико-культурної спадщини України. − Материк Краєзнавства: Збірник присвяче- ний лауреатам Премії імені Дмитра Яворниць- кого Національної спілки краєзнавців України. – Донецьк: ТОВ «Видавничо-поліграфічне під- приємство «ПРОМІНЬ», 2013. – 134., іл. У збір- нику подано біографії лауреатів Премії ім. Дмит - ра Яворницького НСКУ з 1992 до 2012 року, а також відомості про організації, що отримали цю премію. − Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України / Збірник матеріалів Всеукра- їнської науково-практичної конференції, м. Київ, 20 листопада 2013 р. Науковий збірник містить доповіді та повідомлення учасників Всеукра- їнської науково-практичної конференції «Бібліо- течне краєзнавство у культурному просторі України», що відбулася 20 листопада 2013 року в рамках Других краєзнавчих читань пам’яті П. Тронька в Національній історичній бібліотеці України. – V (позачерговий) з’їзд Національної спілки краєзнавців України (23 січня 2012 року). Мате- ріали та документи / Упоряд.: В.Дмитрук, Р.Мань - ковська. – К., 2012. – 182 с., іл. У збірнику по- дано матеріали та документи V (позачергового) з’їзду Національної спілки краєзнавців України, який підсумував діяльність Спілки та її регіо- нальних організацій за період з листопада 2008 р. до січня 2012 р. – Журнал «Краєзнавство»: 1927–2011 рр. – Повні електронні версії / Національна спілка краєзнавців України. – 2012 р. – Щоквартально видається спілчанський нау- ковий журнал «Краєзнавство». НСКУ продовжує один із напрямів своєї ді- яльності – науково-краєзнавчі експедиції. 6–7 червня 2012 р. Національна спілка краєзнавців України спільно з Кіровоградською обласною організацією НСКУ здійснила наукову розвідку на Кіровоградщину. Метою подорожі було озна- йомлення з історико-культурною спадщиною краю, з’ясування стану збереження пам’яток, зустрічі з науковцями, музейниками, краєзнав- цями щодо розвитку краєзнавчого руху на Кіро- воградщині. З метою зібрання матеріалу для видання «Укра - їна Тараса Шевченка», присвяченого 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка, була органі- зована і проведена 24 квітня 2013 року науково- 20 Олександр Реєнт, Володимир Дмитрук К Р А Є З Н А В С Т В О 1/2 ’2015 краєзнавча експедиція Національної спілки краєзнавців України на Яготинщину. Основними завданнями експедиції було зібрання краєзнав- чого матеріалу про перебування на Яготинщині Т. Г. Шевченка, подвижницьку діяльність графа Кирила Розумовського, мистецьку спадщину ви- датної художниці Катерини Білокур. 3–4 жовтня 2013 р. відбулася науково-крає- знавча експедиція НСКУ на Вінниччину «Сак- ральна історія Поділля», присвячена 1000-річчю заснування Лядовського Усікновенського скель- ного чоловічого монастиря, метою якої було привернення уваги широкої громадськості до історико-культурної спадщини Поділля, популя- ризація вагомого краєзнавчого доробку вінниць- ких краєзнавців серед українського загалу, висвітлення у наукових виданнях і ЗМІ унікаль- ної сакральної історії краю. 22–23 квітня 2014 р. відбулася науково-крає- знавча експедиція «Музейне краєзнавство Жи- томирщини: суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації». Експедиція відві- дала провідні музейні заклади в Житомирі, Берди чеві, Попільнянському і Коростишівсь- кому районах, зустрілася з науковим і краєзнав- чим активом. Національна спілка краєзнавців України про- водила й інші заходи, які реалізовувалися через її науково-дослідницьку та просвітницьку діяль- ність. Зокрема, 15 березня 2012 року Національна спілка краєзнавців України спільно з Інститутом історії України НАН України та Головною ред- колегією науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» провели наукову кон- ференцію на тему: «Політичні репресії в Укра- їнській РСР 1937–1938 рр.: дослідницькі реф- лексії та інтерпретації» (До 75-річчя «великого терору» в СРСР)». Мета круглого столу поля- гала у виробленні нових підходів, оприлюднені нововиявлених документальних матеріалів, які стосуються природи сталінського режиму, меха- нізму державного терору, специфіки політичних репресій в Українській РСР у 1930-і роки. 11 травня 2012 року у Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Н. К. Круп - ської відбулися VІІ Стусівські читання «Пресвіт- лої дороги свічка чорна…», організовані управ- лінням культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації, Благодійним фондом Василя Стуса, Донецькою обласною організа- цією Національної спілки краєзнавців України та обласною бібліотекою ім. Н. Крупської. 30 вересня 2012 р. в Черкаському національ- ному університеті імені Богдана Хмельницького відбулося засідання Президії правління Націо- нальної спілки краєзнавців України за участю голів регіональних організацій НСКУ. Черка- щина обрана місцем проведення засідання Пре- зидії правління як область, де напрацьовано значний досвід в організації краєзнавчої роботи. Головним питанням порядку денного було обго- ворення пропозицій до Державної програми роз- витку краєзнавства до 2025 року. Важливим роз- ділом програми заходу була шевченківська тематика, зокрема підготовка та відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Крім того, на засіданні обговорювалися питання організаційної роботи та інші питання. Учас- ники заходу ознайомилися з експозицією облас - ного краєзнавчого музею, музеєм «Кобзаря» в Черкасах, де прийняли рішення про спільні проекти з нагоди 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка, та здійснили експедицію історич- ними місцями Чигиринщини. Зокрема, 1 жовт ня 2012 р. члени Президії правління Національної спілки краєзнавців України та голови правлінь регіональних організацій НСКУ відвідали істо- ричні місця, пов’язані з історією українського козацтва, життям і діяльності Б. Хмельницького: Холодний Яр, Медведівку, Хутір Буда, Чигирин, Суботів, ознайомилися з роботою Національ- ного історико-культурного заповідника «Чиги- рин», домовилися про співпрацю в питаннях надання території Холодного Яру особливого статусу. 10–12 жовтня 2012 р. за участю Національної спілки краєзнавців України у м. Вінниці відбу- лася ІІІ Міжнародна науково-практична конфе- ренція «Роль краєзнавства в соціально-економіч- ному і культурному розвитку регіону». Метою конференції було розкриття ролі краєзнавства в соціально-економічному та культурному роз- витку регіону, поглиблення партнерських взає- мозв’язків з державними установами, закладами, громадськими організаціями, творчими спіл- ками, національно-культурними товариствами, науковцями, краєзнавцями для збереження істо- ричної пам’яті територіальних громад, забезпе- чення виявлення, збору та популяризації інфор- мації про минувшину та сьогодення рідного краю. 21 Поступ українського краєзнавства Під час проведення науково-методичного се- мінару в рамках засідання Президії правління НСКУ на Волині 4 червня 2013 р. відбувся обмін досвідом регіональних організацій НСКУ, на якому про найкращі досягнення обласних ор- ганізацій виступили Г. В. Бондаренко (голова правління Волинської обласної організації), О. П. Гончаров (голова правління Київської міської організації), М. Ю. Косило (голова прав- ління Івано-Франківської обласної організації), М. В. Делеган (голова правління Закарпатської обласної організації), І. В. Балибіна (відпові- дальний секретар Полтавської обласної органі- зації) та інші. За результатами виступів вирі- шено схвалити та перейняти досвід роботи Київської міської, Волинської, Івано-Фран- ківської, Хмельницької та Черкаської обласних організацій іншим регіональним організаціям Спілки. Члени Президії правління Спілки та го- лови правлінь регіональних організацій НСКУ ознайомилися з експозицією Літературно- меморіального музею Лесі Українки в с. Коло- дяжному, роботою археологічної експедиції в Шацькому районі, відвідали пам’ятки м. Воло- димира-Волинського та Меморіальний музей В. Липинського в с. Затурці, зустрілися з керів- ництвом Волинської обласної ради та історич- ного факультету Східноєвропейського націо- нального університету ім. Лесі Українки. 7 липня 2014 р. відбулося виїзне засідання Президії правління НСКУ та голів правлінь регіональних організацій у Полтаві. У ході засідання було заслухано інформацію про ді- яльність Спілки за перше півріччя 2014 р., яку виголосив Голова Спілки, член-кореспондент НАН України О. П. Реєнт, визначено лауреатів Премії імені академіка Петра Тронька НСКУ 2014 р., прийнято рішення про проведення Уро- чистого вручення Премії імені академіка Петра Тронька НСКУ 2014 р. 15 липня 2014 р. Разом із тим, заслухано інформацію члена Президії правління, голову правління Черкаської ОО НСКУ В. М. Мельниченка про підготовку ХІІІ Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції «Краєзнавча Шевченкіана Украї - ни», присвяченої 200-річчю від дня народ- ження Т.Г.Шевченка, в жовтні 2014 р. у Шев- ченківському національному заповіднику в Каневі. Також із доповіддю «Краєзнавство Пол- тавщини: завдання на перспективу» виступив голова правління Полтавської ОО НСКУ, рек- тор Полтавського університету економіки і тор- гівлі О. О. Нестуля, про полтавські краєзнавчі видання розповів керівник Центру дослідження історії Полтавщини Полтавської облдержадмі- ністрації О. А. Білоусько. Заслухано доповідь заступника голови Спілки Р. В. Маньковської про концепцію та структуру «Літопису Націо- нальної спілки краєзнавців України (2008− 2015)». Після засідання учасникам заходу було за- пропоновано екскурсію університетом із відві- дуванням музею та оглядову екскурсію по істо- ричних пам’ятках м. Полтави. 8 червня в ОКІА «Новини Полтавщини» відбулася прес-конфе- ренція голови НСКУ О. П. Реєнта та голови правління Полтавської обласної організації НСКУ О. О. Нестулі про результати засідання Президії правління НСКУ та голів правлінь ре- гіональних організацій, розвиток краєзнавчого руху в Україні та на Полтавщині. У Полтавсь- кому краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського відбулася презентація журналу «Краєзнав- ство», видань НСКУ та полтавських краєзнав- чих видань. НСКУ спільно з ДВНЗ «Переяслав-Хмель- ницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» щорічно з 2012 року в жовтні проводить Всеукраїнський історико- культурологічний форум «Сікорські читання». Метою його проведення є вшанування подвиж- ницького поступу відомого музейного діяча Героя України Михайла Івановича Сікорського. Спілка є співорганізатором щорічної Міжна- родної наукової конференції «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігій- ний виміри», яка відбувається на базі Одеського національного морського університету. Національна спілка краєзнавців України під- писала угоди про співпрацю з Київським націо- нальним університетом імені Тараса Шевченка, Національним педагогічним університетом ім. М. Драгоманова, Українським державним цент- ром туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, Держав- ною архівною службою України, меморандуми про співпрацю з ГО «Вікімедіа Україна» та Ін- формаційним агентством «RegioNews». У рам- ках реалізації положень підписаних угод і мемо- рандумів реалізовуються регулярні спільні заходи. Зокрема, щорічно з 2013 року в Спілці проходить історико-краєзнавча практика студен- 1/2 ’2015Олександр Реєнт, Володимир Дмитрук К Р А Є З Н А В С Т В О 22 Поступ українського краєзнавства 23 тів 4 курсу історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шев- ченка та Національного педагогічного універси- тету імені М. Драгоманова. Студенти, котрі про- ходили практику в Національній спілці краєзнавців України (керівники практики – Р. В. Маньковська, заступник голови НСКУ та В. І. Дмитрук, відповідальний секретар НСКУ), озна- йомилися з діяльністю Спілки, краєзнавчою лі- тературою, документами тощо. Практиканти брали участь у створенні Літопису Спілки, крає- знавчої бібліотеки та архіву. Студенти, заціка- вившись діяльністю Спілки, обрали теми для підготовки наукових статей з метою участі в міжнародних і всеукраїнських наукових конфе- ренціях, а також виявили бажання стати членами НСКУ. Інформаційне агентство «RegioNews» є партнером НСКУ. Меморандум про співпрацю було підписано 15 березня 2012 року. Підпи- санню передувала веб-конференція з керів- ництвом Національної спілки краєзнавців Укра їни, яка відбулася 8 лютого на сайті Інфор- маційного агентства. У конференції взяли участь: О. П. Реєнт – голова Національної спілки краєзнавців України, член-кореспондент НАН України; Р. В. Маньковська – заступник голови НСКУ; В. І. Дмитрук – відповідальний секретар НСКУ. З нагоди Міжнародного дня музеїв 18 травня 2012 року в Інформаційному агентстві «Regio- News» відбулася прес-конференція, присвячена реалізації культурологічного проекту Націо- нальної спілки краєзнавців України «Музейні скарби України». У прес-конференції взяли участь: Руслана Маньковська – заступник го- лови Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту істо- рії України НАН України, кандидат історичних наук, доцент; Світлана Махонько – керівник проекту «Музейні скарби України», головний редактор творчого об’єднання суспільних і на- уково-освітніх програм телерадіокомпанії УТР; Олександр Махонько – головний режисер твор- чого об’єднання суспільних і науково-освітніх програм телерадіокомпанії УТР; Оксана Голуб – завідувач Роменським краєзнавчим музеєм – філією Державного історико-культурного запо- відника «Посулля»; Сергій Гальченко – виконав- чий директор Асоціації музеїв України. Проект «Музейні скарби України» започаткований На- ціональною спілкою краєзнавців України 2011 року. Перші вісім фільмів про осередки ви- вчення місцевої історії – краєзнавчі музеї, зокрема і про Роменський краєзнавчий музей, вже створені та були презентовані під час прес- конференції. 12 липня 2012 р. у столичній інформагенції «RegioNews» відбулася прес-конференція, ор- ганізована Національною спілкою краєзнавців України і громадською організацією «Вікімедіа Україна». Вона присвячувалася 50-річчю від початку видання 26-томної «Історії міст і сіл України» і водночас 97-й річниці з дня народ- ження відомого українського вченого, акаде- міка Петра Тронька, одного з творців цього енциклопедичного видання. Тож було пошано- вано і пам’ять видатного науковця, залишивши по собі велику наукову спадщину, багато доб- рих справ на ниві історії і краєзнавства. У прес- конференції взяли участь заступник голови НСКУ, старший науковий співробітник Інсти- туту історії НАН Укра їни, кандидат історичних наук Руслана Маньковська, директор Інституту державного управління і права Київського на- ціонального університету культури і мистецтв, доктор історичних наук Валентина Бездрабко, голова правління Громадської організації «Ві- кімедіа Укра їна», заступник головного редак- тора газети «Слово Просвіти» Євген Букет, ви- конавчий директор ГО «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич. НСКУ співпрацює з ГО «Вікімедіа Україна» в проведенні фотоконкурсів «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить землю», підготовці фотоальбомів, роботі в складі журі конкурсів. До складу журі конкурсів входили заступник голови НСКУ Р.В.Маньковська, відповідальний секре- тар НСКУ В. І. Дмитрук, прес-секретар НСКУ Є. В. Букет. Спілка спільно з ГО «Вікімедіа Україна» видала фотоальбом «Вікі любить пам’ятки» (упорядник Є. Букет, науковий редак- тор Р. Маньковська). Спілка щорічно плідно співпрацює з Малою академією наук України, зокрема в проведенні Всеукраїнського конкурсу науково-дослідних робіт членів МАН України. В організації роботи конкурсу та в складі журі від НСКУ беруть ак- тивну участь Реєнт О. П., Маньковська Р. В., Дмитрук В. І., Гончаров О. П., Бажан О. Г., Чух- ліб Т. В., Томазов В. В., Григор’єва Т. Ф., Брат- чук Г. Й. та ін. Національна спілка краєзнавців України за- снувала три всеукраїнські краєзнавчі премії. Премія імені Дмитра Яворницького присуд- жується щорічно окремим краєзнавцям, колек- тивам краєзнавців або краєзнавчим організа- ціям і установам за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації істо- рико-культурних і природних багатств рідного краю. Вручення премії здійснюється в листо- паді, що приурочено до дня народження Д. І. Яворницького. Премія імені академіка Петра Тронька при- суджується з 2013 року щорічно окремим крає- знавцям за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культур- них і природних багатств рідного краю. Премія присуджується за номінаціями: – за висвітлення науково-краєзнавчої та громадської діяльності академіка Петра Тронь - ка (дослідження проблем історії міст і сіл України, теоретичного та практичного крає- знавства); – за науково-організаційну та просвітницьку діяльність в краєзнавстві (проведення конфе- ренцій, круглих столів, лекцій, семінарів, читань, експедицій, краєзнавчих заходів і про- ектів, популяризація краєзнавства працівни- ками наукових, освітянських, туристичних, бібліотечних, архівних установ, засобів масової інформації); – за внесок у музейну та пам’яткоохоронну справу: діяльність у сфері збирання, збереження та охорони історико-культурної спадщини України; – за видання краєзнавчої літератури: моно- графій, нарисів, описів, путівників, довідників, окремих публікацій, циклів статей тощо. Вручення премії здійснюється в липні, що приурочено до дня народження П. Т. Тронька. Премія імені Героя України Михайла Сікор - ського присуджується з 2013 року щорічно окремим діячам за вагомий внесок у дослід- ження і збереження культурної спадщини Укра - їни та розвиток музейної справи. Вручення пре- мії здійснюється в жовтні, що приурочено до дня народження М. І. Сікорського, у межах Всеукраїн ського історико-культурологічного форуму «Сікорські читання» у м. Переяславі- Хмельницькому (ДВНЗ «Переяслав-Хмельниць - кий державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»). 2014 року за рішенням Президії правління НСКУ грошову винагороду всіх премій вирі- шено перерахувати Збройним Силам України. Неодноразово у всеукраїнській і регіональній пресі публікувалися інтерв’ю та статті Голови НСКУ О. П. Реєнта і членів Президії правління НСКУ про діяльність Спілки та краєзнавчий рух загалом в Україні, зокрема у виданнях «Голос України», «Урядовий кур’єр», «День», «Слово Просвіти», «Культура і життя», «Освіта» та ін. Регулярно здійснюється інформаційне напов- нення офіційного сайту Спілки. Оскільки 2015 рік для Національної спілки краєзнавців України є ювілейним, на першому цьогорічному засіданні Президії правління НСКУ основні питання присвячувалися відзначенню 90-річчя НСКУ та 100-річчя Героя України, академіка Петра Тронька. Уже цьогоріч Спілка подала Київському міському голові В. В. Кличку документи та ма- теріали щодо перейменування однієї з вулиць Києва ім’ям академіка Петра Тронька. Серед інших запланованих ювілейних заходів можна виокремити наступні: прес-конференція в ІА «RegioNews»; Міжнародна наукова конфе- ренція «Дев’ятнадцяті Слобожанські читання»; Всеукраїнська наукова конференція «Искать и удивляться значит то же», присвячена 100-річ чю від дня народження П. Т. Тронька в Національ- ному літературно-меморіальному музеї Григо- рія Сковороди на Харківщині; Урочистий пленум Правління НСКУ; науково-краєзнавча експедиція «Пам’ятні місця Слобожанщини Героя України, академіка Петра Тронька»; «Наукові читання на честь П. Т. Тронька» у рамках «Ольвійського форуму – 2015» на базі Чорноморського державного університету імені Петра Могили; науково-краєзнавча експедиція «Народне музейництво Закарпаття»; липневі Урочистості з нагоди відзначення 100-річчя від дня народження Героя України, академіка П. Т. Тронька, вручення Премії імені академіка Петра Тронька НСКУ 2015 р., круглий стіл «Петро Тронько: державник, учений, громадсь- кий діяч», урочисте відкриття погруддя П. Т. Троньку в м. Богодухові та меморіальної аудиторії у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна, виставка до 100-річчя від дня народження П. Т. Тронька в Національному заповіднику «Софія Київська», встановлення меморіальної дошки П. Т. Тронь - 1/2 ’2015Олександр Реєнт, Володимир Дмитрук К Р А Є З Н А В С Т В О 24 Поступ українського краєзнавства 25 Джерела та література ку на приміщені Національного заповідника «Хортиця»; просвітницький лекторій «Крає- знавство у розвитку духовних засад суспіль- ства», Треті краєзнавчі читання пам’яті Петра Тронька в Національній історичній бібліотеці України; 34 Міжнародна науково-краєзнавча конференція молодих вчених, присвячена 100- річчю від дня народження Героя України, ака- деміка П. Т. Тронька у Харківському національ- ному університеті ім. В. Н. Каразіна; виставка в Національній спілці краєзнавців України з нагоди 90-річчя НСКУ та 100-річчя академіка Петра Тронька; екскурсійний маршрут «Київ - ські адреси Петра Тронька»; проведення юві- лейних виставок, фотовиставок, краєзнавчих читань, круглих столів, видання літератури за затвердженими планами регіональних і місце- вих організацій НСКУ тощо. Крім того, Національна спілка краєзнавців України протягом 2015 року запланувала видати ряд важливих у спілчанській діяльності видань. Одним із найзначніших є видання згадуваного вище підручника для студентів вищих навчаль- них закладів «Основи краєзнавства». Також го- туються до друку збірники «Національна спілка краєзнавців України в інформаційному просторі України», «Літопис Національної спілки крає- знавців України (2008–2015)». Ювілеям при- свячуватиметься і випуск чергових номерів нау- кового журналу «Краєзнавство». 1. ІІ з’їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців (25 груд. 1996 р., м. Київ): Матеріали та документи / Редкол.: П.Т.Тронько (голов. ред.) – К.: Рідний край, 1997. – 185 с. 2. ІІІ з’їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців (29–30 жовтня 2003 року). Матеріали і документи / Упоряд.: О.Г. Бажан, В.І. Дмитрук, А.А. Ситник. – К.: ВЦ «Академія», 2004. – 160 с. 3. IV з’їзд Національної спілки краєзнавців Ук- раїни (28 жовтня 2008 року). Матеріали та доку- менти. – Кам’янець-Подільський: видавець Зволейко Д.Г., 2009. – 232 с., іл. 4. V (позачерговий) з’їзд Національної спілки кра- єзнавців України (23 січня 2012 року). Матеріали та документи / Упоряд.: В. Дмитрук, Р. Маньковська. – К., 2012. – 182 с., іл. 5. XII Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Освітянське краєзнавство: досвід, про- блеми, перспективи», присвячена 200-річчю від дня народження українських просвітителів І. Вагилевича та М. Шашкевича (6–7 жовтня 2011 року): зб. мате- ріалів / Нац. акад. пед. наук України [та ін.]; [редкол.: П. Т. Тронько та ін.]. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2011. – 352 с.: табл. 6. Баженов Л. В. Історичне краєзнавство Право- бережної України ХІХ – на початку ХХ століть: Ста- новлення. Історіографія. Біобібліографія / Л. В. Ба- женов. – Хмельницький, 1995. 7. Бібліотечне краєзнавство у культурному про- сторі України / Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Бібліотечне крає- знавство у культурному просторі України», що від- булася 20 листопада 2013 р. в рамках Других крає- знавчих читань пам’яті П.Тронька / ДЗ «Нац. іст. б-ка України», Київ. нац. ун-т культури і мистец., Нац. спілка краєзнавців України. – К., 2013. – (IІ Краєзнавчі читання пам’яті Петра Тронька). 8. Бібліотечне краєзнавство у культурному про- сторі України: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 22 листоп. 2011 р. / ДЗ «Нац. іст. б-ка України», Київ. нац. ун-т культури і мистец., Нац. спілка краєзнавців України; [редкол.: Скорохватова А. В. та ін.; ред.: Кудласевич Т. С., Чеховська І. В.]. – К.: Виниченко, 2011. – 227 с.: портр. – (I Краєзнавчі читання пам’яті Петра Тронька); 9. Верменич Я. В., Дмитрук В. І. Тронько Петро Тимофійович // Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін. – Т. 10: Т–Я. – К.: Наук. думка, 2013. – С. 157–158. 10. Всеукраїнська спілка краєзнавців 1997–2003 роки / Упоряд.: О.Г. Бажан, А.А. Ситник. – К.: Інсти- тут історії України НАН України, 2003. – 143 с. 11. Всеукраїнська спілка краєзнавців: від «А» до «Я» / Упоряд.: О.Г. Бажан, А.А. Ситник. – К., 2001. – 91 с. 12. Всеукраїнській спілці краєзнавців – 80 / Упо- ряд.: Р. Маньковська. – К., 2005. – 36 с. 13. Дем’янчук Г. С., Дем’янчук В. Г., Дем’янчук А. Г. Українське краєзнавство: сторінки історії. – К., 2006. 14. Джерела духовності: Науково-краєзнавчі екс- педиції Національної спілки краєзнавців України 2009–2013 рр. Документи та матеріали / За заг. ред. О.П. Реєнта; упоряд.: Є.В. Букет, С.Д. Гальчак, В.І. Дмитрук, Р.В. Маньковська. – Вінниця: ПП Балюк І.Б., 2014. – 380 с.: 8 с. іл. 15. Дмитрук В. І. Виховання патріотизму почина- ється з любові та вивчення рідного краю // Краєзнав- ство. – 2014. – № 3/4. – С. 135–137. 1/2 ’2015Олександр Реєнт, Володимир Дмитрук К Р А Є З Н А В С Т В О 26 16. Дмитрук В. І. Зібрання в Полтаві // Культура і життя. – 2014. – № 29. – 9–18 липня. – С. 13. 17. Дмитрук В. І. З іменем Петра Тронька // Куль- тура і життя. – 2015. – № 8–9. – 20 лютого. – С. 6. 18. Дмитрук В. І. Урочистий пленум, присвячений 85-річчю Національної спілки краєзнавців України // Сумський історико-архівний журнал. – 2010. – № VІІІ-ІХ. – С. 223–224. 19. Журнал «Краєзнавство»: 1927–2011 рр. – Повні електронні версії / Національна спілка крає- знавців України. – 2012 р. 20. Історичне краєзнавство в Українській РСР / АН УРСР, Ін-т іст. – К., 1989. 21. Історія України: Маловідомі імена, події, факти: 3б. ст. / НАН України. Ін-т історії України та ін.; Відп. ред. П. Т. Тронько. Вип. 1–36. – К., 1996– 2011. 22. Києвознавчі читання: історичні та етнокуль- турні аспекти: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 200-річчю від дня народження Та- раса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського, [Київ, 27 березня 2014 р.] / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Іст. ф-т, Каф. етнології та краєзнавства, Нац. спілка краєзнавців України, Київ. міськ. орг.; [ред. кол.: О. П. Реєнт (го- лова) та ін.; упоряд. О. П. Гончаров, Н. В. Терес]. – К.: Фоліант, 2014. – 475 с. 23. Краєзнавство в Україні: сучасний стан і пер- спективи: Науковий збірник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2003. – 232 с. 24. Краєзнавство. Науковий журнал. – 1993–2014. 25. Краєзнавці України (Сучасні дослідники рід- ного краю): Довідник. – Київ – Кам’янець-Поділь- ський, 2003. – Вип. 1. – 270 с. 26. Краєзнавча Шевченкіана України. Матеріали ХІІІ Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 200-річчю від дня народ- ження Т. Г. Шевченка, м. Канів, 24–25 жовтня 2014 р. / За заг. ред. О. П. Реєнта. – Черкаси, 2014. – 364 с. 27. Материк краєзнавства: Збірник присвячений лауреатам Премії імені Дмитра Яворницького Націо- нальної спілки краєзнавців України / Упоряд.: Р. Мань - ковська, В. Устименко, Є. Букет, О. Романцов. – К.– Донецьк: ТОВ «Видавничо-поліграфічне підпри- ємство «ПРОМІНЬ», 2013. – 134 с. 28. Обранець історії: зб. наукових праць [до 95-річ - чя від дня народження акад. НАН України Петра Тимофійовича Тронька: матеріали Перших читань, 19 листопада 2010 р.]. – Дніпропетровськ: Націо- нальна гірнича академія, 2011. 29. Перший Всеукраїнський конкурс на кращий громадський музей / Упоряд.: П.В. Бабенко, В.І. Дми - трук, Г.О. Клепак, Р.В. Маньковська, А.О. Перевоз- ник. – К., 2009. – 27 с. 30. Пленум правління Національної спілки крає- знавців України (12 червня 2009 р.): Матеріали та документи / Упоряд.: О.Г. Бажан, В.І. Дмитрук, В.М. Дудник, Г.О. Клепак, Р.В. Маньковська. – К., 2010. – 42 с. 31. Премія імені Дмитра Яворницького Національ- ної спілки краєзнавців України / Упоряд.: В.І. Дмит- рук, В.М. Дудник, Г.О. Клепак, Р.В. Маньковська. – К., 2009. – 18 с. 32. Прокопчук В. С. Інституціоналізація крає- знавчого руху Правобережної України 20-х років ХХ – початку ХХІ ст. / наук. ред. П. Т. Тронько; МОН України, Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2009. – 600 с. 33. Прокопчук В. С. Історичне краєзнавство Пра- вобережної України 30-х років ХХ – початку ХХІ ст.: від репресій, занепаду – до відродження, розквіту / наук. ред. П. Т. Тронько; Кам’янець-Поділ. держ. ун-т, Центр дослідж. іст. Поділля Ін-ту іст. України НАНУ. – Кам’янець-Подільський: Абетка-Нова, 2005. – 600 с. 34. Прокопчук В. С. Під егідою Українського ко- мітету краєзнавства / Кам’янець-Поділ. держ. ун-т, Центр дослідж. іст. Поділля Ін-ту іст. України НАНУ. – Кам’янець-Подільський: Абетка-Нова, 2004. – 312 с. 35. Репресоване краєзнавство (20–30-ті роки) / Авторський колектив: Л.Бабенко, С.Бабенко, Г.Бі- лоус, та ін. / Голова редколегії Тронько П.Т. – К.: Рід- ний край, 1991. – 480 с.: іл. 36. Тронько П. Т. Звіт Правління Національної спілки краєзнавців України // Краєзнавство. – 2009. – № 1/2. – С. 12–21. 37. Тронько П. Т. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід, проблеми, перспективи). – К., 2000. – 270 с. 38. Тронько П. Т. Історія міст і сіл України в кон- тексті регіональних досліджень. Досвід, проблеми, перспективи. – К., 2001. – 18 с. 39. Тронько П. Т. «Історія міст і сіл України»: до- свід і нагальні проблеми видання // Краєзнавство. – 2009. – № 3/4. – С. 40–42. 40. Тронько П. Т. Краєзнавство у відродженні ду- ховності та культури. – К., 1994. 41. Тронько П. Т. Краєзнавство України: здобутки і проблеми; До ІІІ з’їзду Всеукраїнської спілки крає- знавців. НАН України. Інститут історії України. – К.: НАНУ, 2003. – 126 с. 27 42. Тронько П. Т. Національна спілка краєзнавців України: сторінки історії: книга-альбом /; [упоряд.: П. Бабенко та ін.; фото: М. Завгородній та ін.]. – К., 2010. – 120 с.: фотогр. Бабенко, Павло (упоряд.); Дмитрук, Володимир (упоряд.); Клепак, Григорій (упоряд.). 43. Тронько П. Т. Українське краєзнавство в XX столітті (до 75-річчя Всеукраїнської спілки краєзнав- ців). – К., 2002. 44. Тронько П. Т., Прокопчук В.С. Український комітет краєзнавства: історія становлення й наслід - ки діяльності // Краєзнавство. – 2010. – № 1/2. – С. 76–96. 45. Україна Тараса Шевченка: історико-краєзнавчі нариси / Упоряд.: Р. В. Маньковська, В. М. Мельни- ченко, голов. ред. О. П. Реєнт. – Харків: Фоліо, 2014. – 575 с. 46. Установча конференція Київської міської ор- ганізації Національної спілки краєзнавців України (26 лютого 2010 року): Матеріали та документи. – К.: ТОВ Вид-во «Телесик», 2011. – 66 с. 47. Що ми залишимо нащадкам?: Збірник мате- ріалів і док. про держ., громад. діяльність та наук. роботу акад. НАН України, Героя України Петра Тимофійовича Тронька / Упоряд.: Я.В. Верменич, В.М. Іршенко. За ред. акад. НАН України В.А. Смо- лія. – К., 2008. – 552 с. 48. Я тобою, Україно, живу...: [літопис життя і ді- яльн. вчен., держ. і громад. діяча, акад. НАН України, Героя України Петра Тимофійовича Тронька: фото- альбом] / [упоряд.: П. В. Бабенко та ін.; вступ. ст. акад. НАН України В. А. Смолія]. – К.: Фенікс, 2010. – 199 с.: фотогр. Поступ українського краєзнавства
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168523
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2222-5250
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:52:19Z
publishDate 2015
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Реєнт, О.
Дмитрук, В.
2020-05-04T12:08:52Z
2020-05-04T12:08:52Z
2015
Поступ українського краєзнавства / О. Реєнт, В. Дмитрук // Краєзнавство. — 2015. — № 1-2. — С. 8-27. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.
2222-5250
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168523
uk
Інститут історії України НАН України
Краєзнавство
До 90-річчя Національної спілки краєзнавців України
Поступ українського краєзнавства
Article
published earlier
spellingShingle Поступ українського краєзнавства
Реєнт, О.
Дмитрук, В.
До 90-річчя Національної спілки краєзнавців України
title Поступ українського краєзнавства
title_full Поступ українського краєзнавства
title_fullStr Поступ українського краєзнавства
title_full_unstemmed Поступ українського краєзнавства
title_short Поступ українського краєзнавства
title_sort поступ українського краєзнавства
topic До 90-річчя Національної спілки краєзнавців України
topic_facet До 90-річчя Національної спілки краєзнавців України
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168523
work_keys_str_mv AT reênto postupukraínsʹkogokraêznavstva
AT dmitrukv postupukraínsʹkogokraêznavstva

Similar Items