Аналіз особливостей постіндустріального інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку

У ХХI ст. на зміну індустріально-ринкової економіки розвитку формується новий інформаційно-знаннєвий соціально-економічний розвиток, на зміну чинних правил поведінки та їх оцінки приходять нові критерії оцінки і пріоритети, на зміну старої економічної теорії К. Маркса, вже прийшла нова економічна те...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Пархоменко, В.Д., Пархоменко, О.В., Секі, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2019
Назва видання:	Наука, технології, інновації
Теми:	Проблеми науково-технічної діяльності
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168643
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Аналіз особливостей постіндустріального інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку / В.Д. Пархоменко, О.В. Пархоменко, С. Секі // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 3 (11). — С. 3-10. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168643
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1686432025-02-09T13:42:50Z Аналіз особливостей постіндустріального інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку Анализ особенностей постидустриального информационнознаниевого социальноекономического развития Analysis of the peculiarities of postindustrial information-intellectual and socio-economic development Пархоменко, В.Д. Пархоменко, О.В. Секі, С. Проблеми науково-технічної діяльності У ХХI ст. на зміну індустріально-ринкової економіки розвитку формується новий інформаційно-знаннєвий соціально-економічний розвиток, на зміну чинних правил поведінки та їх оцінки приходять нові критерії оцінки і пріоритети, на зміну старої економічної теорії К. Маркса, вже прийшла нова економічна теорія П. Ромера. Фундаментом інформаційно-знаннєвого сучасного розвитку стають творчі здібності людини. В ХХI в. на смену индустриально-рыночной экономике развития формируется новое информационно-знаниевое социально-экономическое развитие, а на смену действующим правилам поведения и их оценки приходят новые критерии оценки и новые приоритеты, на смену старой экономической теории К. Маркса уже пришла новая экономическая теория П. Ромера. Фундаментом информационно-знаниевого современного развития становятся творческие способности человека. In the twenty-first century, the industrial market economy of development is being replaced by a new information-intellectual and socio-economic development. The existing behavior rules and their assessment are being replaced by new assessment criteria and new priorities. The outdated economic theory of Karl Marx is being replaced by a new economic Theory of Paul Romer. Creative abilities of human are becoming the fundamental basis of information and knowledge of modern development. 2019 Article Аналіз особливостей постіндустріального інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку / В.Д. Пархоменко, О.В. Пархоменко, С. Секі // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 3 (11). — С. 3-10. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2520-6524 DOI: 10.35668/2520-6524-2019-3-01 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168643 332.146:330.44 uk Наука, технології, інновації application/pdf Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми науково-технічної діяльності Проблеми науково-технічної діяльності
spellingShingle	Проблеми науково-технічної діяльності Проблеми науково-технічної діяльності Пархоменко, В.Д. Пархоменко, О.В. Секі, С. Аналіз особливостей постіндустріального інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку Наука, технології, інновації
description	У ХХI ст. на зміну індустріально-ринкової економіки розвитку формується новий інформаційно-знаннєвий соціально-економічний розвиток, на зміну чинних правил поведінки та їх оцінки приходять нові критерії оцінки і пріоритети, на зміну старої економічної теорії К. Маркса, вже прийшла нова економічна теорія П. Ромера. Фундаментом інформаційно-знаннєвого сучасного розвитку стають творчі здібності людини.
format	Article
author	Пархоменко, В.Д. Пархоменко, О.В. Секі, С.
author_facet	Пархоменко, В.Д. Пархоменко, О.В. Секі, С.
author_sort	Пархоменко, В.Д.
title	Аналіз особливостей постіндустріального інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку
title_short	Аналіз особливостей постіндустріального інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку
title_full	Аналіз особливостей постіндустріального інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку
title_fullStr	Аналіз особливостей постіндустріального інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку
title_full_unstemmed	Аналіз особливостей постіндустріального інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку
title_sort	аналіз особливостей постіндустріального інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку
publisher	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Проблеми науково-технічної діяльності
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168643
citation_txt	Аналіз особливостей постіндустріального інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку / В.Д. Пархоменко, О.В. Пархоменко, С. Секі // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 3 (11). — С. 3-10. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Наука, технології, інновації
work_keys_str_mv	AT parhomenkovd analízosoblivostejpostíndustríalʹnogoínformacíjnoznannêvogosocíalʹnoekonomíčnogorozvitku AT parhomenkoov analízosoblivostejpostíndustríalʹnogoínformacíjnoznannêvogosocíalʹnoekonomíčnogorozvitku AT sekís analízosoblivostejpostíndustríalʹnogoínformacíjnoznannêvogosocíalʹnoekonomíčnogorozvitku AT parhomenkovd analizosobennostejpostidustrialʹnogoinformacionnoznanievogosocialʹnoekonomičeskogorazvitiâ AT parhomenkoov analizosobennostejpostidustrialʹnogoinformacionnoznanievogosocialʹnoekonomičeskogorazvitiâ AT sekís analizosobennostejpostidustrialʹnogoinformacionnoznanievogosocialʹnoekonomičeskogorazvitiâ AT parhomenkovd analysisofthepeculiaritiesofpostindustrialinformationintellectualandsocioeconomicdevelopment AT parhomenkoov analysisofthepeculiaritiesofpostindustrialinformationintellectualandsocioeconomicdevelopment AT sekís analysisofthepeculiaritiesofpostindustrialinformationintellectualandsocioeconomicdevelopment
first_indexed	2025-11-26T08:37:25Z
last_indexed	2025-11-26T08:37:25Z
_version_	1849841421930987520
fulltext	ПРОБЛЕМИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ PROBLEMS OF SCIENTIFIC AND TECHNOLOGICAL ACTIVITIES 3 http://doi.org/10.35668/2520-6524-2019-3-01 УДК 332.146:330.44 В.Д. ПАРХОМЕНКО, д-р техн. наук, професор О.В. ПАРХОМЕНКО, канд. екон. наук, доцент С. СЕКІ, студент КНТЕУ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ЗНАННЄВОГО СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ Резюме. У ХХI ст. на зміну індустріально-ринкової економіки розвитку формується новий інформаційно- знаннєвий соціально-економічний розвиток, на зміну чинних правил поведінки та їх оцінки приходять нові критерії оцінки і пріоритети, на зміну старої економічної теорії К. Маркса, вже прийшла нова економіч- на теорія П. Ромера. Фундаментом інформаційно-знаннєвого сучасного розвитку стають творчі здібності людини. Відповідно до закону природи всі явища та процеси проходять три обов’язкові стадії: спочатку суб’єкт формує ціль, на другому етапі створюється знання для досягнення цілі, а на третьому — відбувається матеріалізація віртуального рішення досягнення цілі. Усе розпочинається з думок суб’єкта, з його творчих можливостей і здібностей. Саме створене знання та прийняте рішення дає початок існуванню того чи іншого процесу. Після того як процес отримав від прийнятого суб’єктом рішення право на початок існування, яви- ще починає існувати, воно цілеспрямовано функціонує та розвивається в заданому напрямі в просторово- часовому вимірі у своїх певних інформаційно-енергетичних характеристиках і параметрах. Коли йдеться про інформацію як про фундаментальну основу різноманітних системно організованих явищ, то мається на увазі, що інформація є субстанціональною основою, яка реалізується в усіх процесах і явищах. Змінився також і підхід до процесу пізнання, який є підґрунтям творчого процесу. Процес пізнання здійснюється від загального до детального, а не навпаки, як було раніше. Перераховані особливості розвитку постіндустріа- льної економіки можуть стати базисом для розроблення концепції розуміння інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку. Ключові слова: інформація, знання, субстанція, творчість, системність, цілісність, парадигма, пізнання. ВСТУП Сьогодні світ переживає нову революцію, що здатна принципово змінити життя людей — їхню роботу, дозвілля, способи об’єднання в співпраці та навіть ставлення до самих себе. На відміну від попередніх технологічних революцій, ця фунда- ментальна зміна переформовує наше розуміння часу, простору, інформації та знання. Основою інформаційно-знаннєвої революції є вибуховий розвиток інформаційних технологій, різнома- нітність і можливість вживання яких лімітовані лише винахідливістю самої людини, яка стає фундаментом розвитку. Нині очевидною стала перевага творчої складової діяльності людей над усіма іншими її формами та компонентами. У сучасних умовах розвитку інформація та знання зростають у часі подібно сніжному кому. Цей виклик вимагає від людства нових способів і засобів поширення та використання нових знань з метою подальшого прогресу, що і є головною властивістю суспільства знань і інформації. В умовах нової технологічної революції циві- лізаційного розвитку світова наукова спільнота має створити новий порядок в економічній науці з метою пояснити та відповісти на нові вимоги сучасного життя. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ Між живими організмами та навколишнім середовищем існують тісні взаємовідносини, взаємозалежність і взаємовплив, які зумовлю- ють їхню діалектичну єдність. Постійний обмін речовиною, енергією та інформацією між орга- нізмом і середовищем свідчить про наявність такої єдності. Біологічні системи на будь-якому ієрархічному рівні є відкритими системами. З навколишнього середовища для свого існу- вання вони отримують речовини (хімічні еле- менти), енергію (сонячну і хімічну) і повертають трансформовані речовини і енергію, що надає можливість активно кількісно впливати на на- вколишнє середовище, змінюючи його. Формування нової глобальної інформацій- но-комунікаційної основи життя, спілкування та виробництва називають інфосферою. Цей процес створює підстави для розгляду сучасних процесів розвитку з урахуванням природних законів розвитку. У системі “організм-середо- вище” найактивнішим є саме організм (жива ЕКОНОМІЧНІ НАУКИ НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 3 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 34 речовина), закономірність якої вперше було виявлено та сформульовано В.І. Вернадським у формі біогеохімічних принципів. Пошук розуміння нового улаштування світу, що вимагає глобалізації знань і наукових до- сягнень, став основою виникнення нової фази розвитку людства, пов’язаної з появою інфор- маційно-знаннєвого суспільства і його найбільш розвиненої форми — суспільства знань. В епоху інформаційно-знаннєвого суспільства людство має могутній інструмент для об’єднання зусиль із метою отримання нових знань, які спрямовані на розв’язання своїх глобальних проблем, еко- номічного зростання і підвищення життєвого рівня населення. Інформаційно-знаннєве суспільство вно- сить істотні, якісні зміни в методологію сучасної освіти, системи управління, докорінної зміни свідомості тощо. Знання стають підґрунтям для реалізації нових потреб і вимог, а також стають одним із найважливіших виробничих чинників. В інформаційно-знаннєвому суспільстві еконо- міка країни зазнає суттєвих змін і трансформу- ється в економіку, що заснована на інформації та знаннях, інтелектуальних інформаційних тех- нологіях і підтримується всебічно розвиненою людиною. Ці тенденції в економіці вимагають змін підходів до формування нових компетенцій та інфраструктури, які підтримують процес по- стійного вдосконалення знань і умінь. Нові суттєві соціально-економічні зміни сьо- годення вимагають від учених пошуку відпові- дей на нові численні питання, саме тому тему пропонованої вашій увазі статті можна назвати актуальною. Метою статті є аналіз особливостей по- стіндустріального інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку. АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ Однією з фундаментальних наукових дороб- ків у системі дослідження знаннєвої економіки є праця Елвіна Тоффлера “Третя хвиля”, в якій здійснено обґрунтування того, що людство пе- реходить до нової технологічної революції, де на заміну аграрного суспільства та індустріальної цивілізації окреслюються контури третього ін- формаційно-знаннєвого етапу розвитку. У сфері інформаційно-знаннєвої економіки дослідження проводили Дж. Барні, Д. Белл, П. Давенпорт, Г. Дейлі, С. Дятлов Л. Едвінссон, М. Кастельс, Г. Маркуз, Б. Мільнер, Р. Лейн, Д. Тіс, Ф. Уеб- стер, Н. Штер. Серед українських дослідни- ків варто згадати праці О. Амоші, Ю. Бажала, В. Бази -левича, С. Вовканича, Б. Гальчинського, В. Геєця, М. Голубця, М. Долішнього, А. Жарі- нової, Р. Калюжного, В. Кравціва, В. Куценко, Р. Михасюка, В. Осецького, В. Панасюка, Р. Тринька, Ю. Туниці, Л. Федулової, А. Чухна. Однак, попри посилену увагу вчених до цієї проблематики, сутність сучасного соціально- економічного розвитку свідчить про те, що в цій проблематиці досі відчутні наукові прога- лини, зокрема в частині підходів до розуміння формування інформаційно-знаннєвої концепції соціально-економічного розвитку. У цьому на- прямі відсутні праці, присвячені одночасному розгляду зв’язку і впливу інформації, знання і людини на сучасний соціально-економічний розвиток. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Аналіз особливостей інформаційно-знаннє- вого соціально-економічного розвитку ми роз- глянемо в межах формування в навколишньому середовищі енергетичної парадигми [1]. Такий підхід бачення сучасного розвитку дає підстави розробити нові методологічні засади пояснення проходження сучасних соціально-економічних процесів. Цей напрям досліджень є важливим, тому що на сучасному етапі більшість учених- економістів є прибічниками теоретичних під- ходів індустріально-ринкового механізму, коли панує різне розуміння сутності того, що відбу- вається в сучасному цивілізаційному розвитку. Сьогодні настав час, коли світова і вітчиз- няна наукові думки мають подолати сталі під- ходи розуміння сутності ринкового мислення і на основі енергетичної парадигми розглянути новий порядок розуміння сутності сучасних про- цесів розвитку. У цьому контексті доречно на- вести слова відомого економіста П. Кругмана: “Справжня рідкість у світі — це не ресурси,.. а розуміння того, що відбувається” [2]. Сучасний цивілізаційний соціально-еконо- мічний розвиток перебуває на етапі переходу від індустріального до інформаційно-знаннє- вого розвитку. Поки досі панує стара індустрі- ально-ринкова парадигма, але ми бачимо, що почали формуватися нові підходи до розуміння сучасного розвитку (наприклад, інформаційна парадигма керованого розвитку людського сус- пільства) [3; 4]. Докорінні зміни, які зараз від- буваються в нашому житті, примушують шукати і пропонувати нові підходи пояснення суттєвих змін сьогодення. Варто нагадати, що на зміну теорії К. Марк- са, яка базувалася на ресурсах і фізичній праці, уже прийшла нова теорія R. Solow і П. Ромера, заснована на провідній ролі знань, які в сучас- ному розвитку вже становлять 60 % від загаль- ної кількості впливу на соціально-економічний розвиток і лише 40 % розвитку залежить від ресурсів і фізичної праці [5; 6]. ПРОБЛЕМИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ PROBLEMS OF SCIENTIFIC AND TECHNOLOGICAL ACTIVITIES 5 У монографії Л. Попової розглянуто про- цес формування енергетичної парадигми су- часного розвитку [1]. Вона зараховує творчу працю людини до створення нової енергії, що стає основою сформованого знання для до- сягнення цілі. Ми, сприймаючи і розвиваючи ідею енергетичного розуміння розвитку, про- аналізуємо особливості сучасного прогресу з позиції інформаційно-знаннєвого розуміння проходження сучасних соціально-економічних процесів. Такий підхід може відігравати роль практичного інструментарію для формування нової концепції сучасного розвитку, підвищення рівня індивідуальних творчих можливостей лю- дини, а також бути базисом для переформуван- ня нової свідомості людини і системи управління соціально-економічним розвитком. Розглянемо базові принципи здійснення аналізу сучасного інформаційно-знаннєвого со- ціально-економічного розвитку, а саме будемо: по-перше, керуватися та використовувати закони природи, тобто наш аналіз спирався на гармонію з правилами (законами) природи; по-друге, спиратися на те, що всі процеси та діяльність людини, яка є частиною природи, по- чинається з голови (думок), тобто з процесу роз- роблення віртуального розв’язання проблеми; по-третє, керуватися фундаментальним принципом, який свідчить, що фундаментом різноманітних соціально-економічних явищ і процесів є інформація та знання; по-четверте, вважати, що різноманітні полі- тичні, соціальні, психологічні, економічні явища (процеси) мають інформаційно-знаннєву при- роду. Таку саму природу має динаміка еконо- мічних і соціальних процесів, а інформація є субстанцією; по-п’яте, вважати, що технологічною осно- вою сучасного розвитку є діалектична система “інформація — людина — знання”; по-шосте, використовувати авторський під- хід, який свідчить, що впровадження віртуально- го рішення щодо досягнення цілі — це взаємодія двох систем (“інформація — людина — знання” і “людина — суспільство”); по-сьоме, вважати, що засадами руху і про- гресу є творчі можливості людини, які надані їй природою. Підґрунтям нашого аналізу є принцип, який свідчить, що людина діє відповідно до техноло- гічного закону природи, який підтверджує, що в будь-якому процесі суб’єкт природи збирає й обробляє інформацію відповідно до сфор- мульованої цілі, а вже сформоване віртуальне знання з досягнення цілі переформовується в послугу чи предмет. Таким чином, діалектич- на система “інформація — людина — знання” є базисом сучасного соціально-економічного розвитку [7; 8]. Аналізуючи цивілізаційний розвиток, що ба- зується на інформації, знаннях і творчості, які властиві людині, а також знаючи, що інформація та знання є енергією [7; 8], можна погодитися з думкою, що цивілізаційний розвиток базується не енергетичній парадигмі. Розглянемо деякі особливості сучасного соціально-економічного цивілізаційного роз- витку В інформаційно-знаннєвому суспільстві провідне місце посідають люди. Це означає, що “на місце управління речами приходить управ- ління людьми”, а найгострішою і центральною проблемою стає дилема про свободу та безпе- ку людської особистості в широкому розумінні цього слова, а саме про цілі, способи і форми вільного волевиявлення, а також про безпечне існування і життєдіяльність людської особис- тості. Оскільки виробником знань та інформації є людина, а будь-який розвиток є результа- том творчої діяльності людської особистості, то можна дійти висновку, що спрямованість і якість індивідуальної творчої праці людини тісно пов’язані з такими її фундаментальними якос- тями, як свідомість, духовність і моральність. Таким чином, нові інформаційні технології, ін- формаційна економіка та інформаційно-зна- ннєве суспільство сприяють переходу на духо- вно-моральну основу поведінки людини, слу- гують гуманістичним цілям розвитку людської цивілізації. Ось чому в сучасних умовах розвитку до пріоритетних потреб суспільства зараховують вже не матеріальні, а інформаційно-знаннєві потреби (починає цінуватися не те що ти маєш, а те, що ти вмієш). Авторитетною людиною стає людина-творець, а не людина-споживач. У процесі аналізу всіх різноманітних про- блем інформаційно-знаннєвого суспільства ми розглядаємо інформацію та знання не як аб- страктний, відчужений від живої людини фено- мен, а визначаємо знання активним учасником формування свідомості людини, яка володіє свободою вибору і творчою рисою. Ми наголо- шуємо на наявності тісного взаємозв’язку між людиною, інформацією та знаннями, показуємо значення і місце людини і її творчих здібностей у сучасному цивілізаційному розвитку. Постіндустріальний етап розвитку суттєво впливає на всі сфери життя, що свідчить про входження людини в нові умови життєдіяльності [10], а тому в сучасних умовах розвитку як ін- дивідуальна свідомість людини, так і свідомість суспільства докорінно змінюються, а це вимагає зміни освіти, виховання, управління, а також НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 3 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 36 ставлення до проведення наукових досліджень тощо. Сучасний соціально-економічний розвиток значною мірою залежить від інформаційно- аналітичного методу створення нових знань, що базується на системному підході розумін- ня процесів і явищ [9]. Викладемо особливості нової моделі наукових досліджень, яка суттєво відрізняється від традиційної. Варто зазначити, що як стара, так і нова моделі наукових досліджень самі по собі не роз- кривають сутність природи, це неможливо, хоча цього прагне кожний дослідник. Нове трактуван- ня наукових досліджень суттєво відрізняється від традиційного, засади якої було закладено ще в часи Р. Декарта, І. Ньютона та Ф. Бекона. Наведемо відмінності традиційного та нового розуміння наукового пізнання за критеріями, за якими відбувається перехід від: – поняття “частина” до поняття “цілісність”. Мислення в межах традиційного підходу пе- редбачало, що для складної системи динаміку цілісності можна зрозуміти на підставі цілей складових частин цієї цілісності. У сучасній парадигмі за основу береться зворотний про- цес: мету складових можна зрозуміти лише на підставі цілісності, без цілого складові самі іс- нувати не можуть. У цьому варіанті відбуваєть- ся переорієн тація підходу до аналізу системи. Якщо раніше науковці здійснювали дослідження йдучи від простого до цілого, то новий підхід передбачає рух від цілого до простих складових; – поняття “структура” до поняття “процес”. Традиційна модель первинною вважає наявну структуру, а не сили та механізми здійснення процесів у системі. У сучасній моделі кожна структура стає зрозумілою як прояв процесів у системі, причому межа взаємозв’язків має динамічну природу. Цей критерій базується на інформаційному обміні між об’єктами, а інфор- мація розглядається як безкінечний фундамент прогресу, що є постійним джерелом “процесу”; – об’єктивної науки до епістемологічної нау- ки. Традиційна парадигма вважає, що науковий опис є об’єктивним, а знання — незалежними від дослідника та процесу пізнання. Сучасна парадигма базується на епістемології і для того, щоб зрозуміти процес формування знань, по- трібно безпосередньо стати “учасником” до- сліджуваних явищ; – поняття “будівля” до поняття “мережа”, як метафори знань. Розуміння знань як “будівлі”, яка утворена з фундаментальних та абсолютних істин, засад, концептуальних понять тощо, до- мінувала в науці та філософії упродовж тисячі років. В уяві сучасної парадигми метафора “бу- дівлі” поступилася місцем метафорі “мережа”. Сьогодні дійсність визначають як мережу взаєм- них відносин і її опис створюється мережею вза- ємних відносин між досліджуваними явищами; – поняття “істина” до поняття “наближений опис”. Парадигма Р. Декарта базувалася на пе- реконанні, що наукове знання спроможне дати абсолютну істину. У контексті сучасної моделі прийнято вважати, що будь-яке поняття, теорія або відкриття є лише наближеними і, відповідно, — обмеженими, тобто наука ніколи не досягне цілісного й остаточного розуміння дійсності. Науковці ніколи не досягають істини, а обмеж- уються наближеними описами дійсності, які по- трібно постійно піддавати сумніву та перегляду. Створення нової моделі наукового мислен- ня, яке тісно пов’язано з інформацією та зна- ннями, відкриває нові методологічні можли- вості розуміння як сутності творчої роботи, так і формування практичних підходів до організації інтелектуальних систем праці. Нова модель наукового пізнання базуєть- ся на принципі руху матерії та енергії. Все в природі постійно змінюється в просторі та часі, а тому претендувати на знання істини немож- ливо. На жаль упродовж життя ми часто бачимо порушення начебто зрозумілої парадигми на- укового пізнання. Ми створюємо нові струк- тури та проводимо реформи без детального аналізу взаємних відносин між досліджувани- ми подіями. Легко приймаються рішення щодо створення нових структур, які не наповнюються внутрішнім змістом і зв’язками. Це призводить до помилок і втрат. Стадія наукового пізнання є творчою фа- брикою створення нового знання, властивість якого є більшим за суму складових (інформа- ції). Цей принцип кореспондується з загальною теорією систем, з природною синергією та з принципом можливості безкінечного прогресу й удосконалення. Кожній людині природа надала здатність до творчого пізнання універсальних законів буття, доцільного використання їх у своїй життєдіяль- ності з розумно обумовленим управлінням роз- витком. Людина має дотримуватися та викону- вати відповідні універсальні закони природи, діяти в гармонії з законами природи. Найрізноманітніші ролі та функції, які вико- нує людина, тісно пов’язані та взаємозумовлені та впливають один на одного, утворюючи певну інтегральну єдність. Фундаментом інтегральної єдності є внутрішня сутність та інформаційно- знаннєва орієнтація життєдіяльності людини. Нині людину розглядають як цілісну систему, а тому зусилля мають бути спрямовані на фор- мування людини з новим світоглядом, свідоміс- тю, а саме — цілісною свідомістю. ПРОБЛЕМИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ PROBLEMS OF SCIENTIFIC AND TECHNOLOGICAL ACTIVITIES 7 Цілісність людської особистості визначають як органічну єдність всіх індивідуальних якостей і властивостей, усіх творчих здібностей і сил, усіх різноманітних ролей і функцій людини як невід’ємної частини єдиного суспільного орга- нізму й активного суб’єкта біологічної частини природи. Людина водночас є членом суспіль- ства і часткою природи. Слова “цілісність”, “доцільність”, “ціле пок - ла дання” мають однаковий корінь і взає мо по- в’язані за своїм змістом. Головною ознакою зна- ння є принцип цілісності, адже все починається з цілі, мети, проблеми. Отже, в рамках нашого розуміння життєдіяльності йдеться про ціліс- ність знання, тому що будь-яка діяльність роз- починається з цілі і вся система спрямовується на досягнення цілі. Наведемо приклад. Людина заходить в ауди- торію, у якій міститься значна кількість різнома- нітної інформації і на яку відвідувач не реагує. Але як тільки з’являється ціль, відвідувач починає збирати інформацію відповідно до своєї цілі. Така послідовність зберігається в будь-якому процесі, у будь-якій сфері діяльності. Тобто все починаєть- ся з формування цілі, на досягнення якої спря- мована вся цілеспрямована діяльність суб’єкта. Кожна людина має стратегічну фундамен- тальну ціль, на яку спрямовується діяльність всієї організаційної структури, а це означає, що вона є цілісною системою. Цілісність водночас постає головною озна- кою єдності елементів системи, зокрема і сус- пільної системи, у якій живе людина. Отже, йтися має про досягнення, забезпечення, підтримку цілісності суспільства, цілісної єдності всіх його членів, інститутів та ієрархічних структур. Така цілісна єдність має забезпечуватися цілісною єд- ністю дій, зумовлених єдиною метою, яка базу- ється на генетичній природі системного явища. Ось чому в суспільстві потрібно мати ціль, яка б влаштовувала як суспільство, так і окрему людину, або хоча б мати взаємовигідний комп- роміс на спільні дії суспільства й окремої люди- ни. Різноманіття суспільних та індивідуальних ролей і функцій завжди передбачає їх виконання системно цілісним шляхом. Економічна діяльність людей за своєю сут- ністю є діяльність інформаційно-знаннєвою. Головною характеристикою, головною власти- вістю праці як найважливішої форми людської життєдіяльності є діалектична система “інфор- мація — людина — знання”. Ось чому головний методологічний підхід до дослідження будь-якого окремого цілісно існуючого явища, об’єкта чи предмета поля- гає в тому, щоб досліджувати окреме явище як невід’ємну частину вищого рівня системної цілісності. Чим вищий рівень узагальнення, тим більш точно (ближче до реальності) визначають- ся й описуються конкретні параметри даного аналізованого предмета. На цьому принципі базується технологія пізнання. Аналіз подій свідчить, що інформація, енер- гія, простір, час є потенціалом, що існують як індивідуальні категорії, і починають працювати разом з появою цілі, принципу буття, що фор- мується творчою працею суб’єкта управління. Творчий процес, що виходить від суб’єкта, дає початок для існування певного процесу. Після початку існування системно організованого про- цесу, який було створено творчим суб’єктом, він цілеспрямовано функціонує і розвивається в заданому напрямі та просторово-часовому вимірі, у певних інформаційно-енергетичних характеристиках і параметрах. Отже, виник- нення і функціонування будь-якої системи є неможливим без наявності суб’єкта управління. Наявна реальність має системну багаторів- неву структурно-функціональну організацію, за- вдяки якій окремі її елементи існують і взаємо- діють між собою в межах цієї єдиної цілісності. Кожен окремий елемент як невід’ємна частина єдиної цілісно наявної реальності існує цілісно і має системну багаторівневу структурно-функ- ціональну організацію. За таким принципом по- будована природа і сам Всесвіт. Свідомість, енергія, інформація та матерія є невід’ємними та необхідними діалектично взає мо- діючими частинами єдиної цілісно існуючої ре- альності. Загалом інформація не може існува- ти сама по собі без енергії, а енергія — без інформації. І інформація, і енергія діалектично взаємодіють в межах єдиної цілісно-існуючої реальності як дві сторони однієї монети. Будь-яка енергетична взаємодія між двома і більш складними системами супроводжується певним перенесенням енергії. Завжди, коли розглядається взаємодія двох і більше систем, то має місце не просто енергетична взаємоді я, як це традиційно прийнято вважати, а інфор- маційно-енергетична взаємодія. Причому між інформацією та енергією діє універсальний принцип інформаційно-енергетичної відповід- ності характеру, рівню, типу та виду інформації та енергії. Інтелектуальна діяльність людини, ступінь розвиненості її творчих можливостей, уміння створювати нові знання — все це реалізується в практичній діяльності за допомогою інформа- ційно-знаннєвої взаємодії та відносин. Людина взаємодіє з навколишнім світом відповідно до свого уміння творчо мислити. Людина як носій комплексу продуктивних по- треб і здібностей постає одиничною соціальною НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 3 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 38 продуктивною силою, яка сформована суспіль- ним впливом і як часткою інтегральної соціальної сили всієї людської цивілізації (включаючи і по- передні покоління). З огляду на це, можна дійти висновку, що зв’язок між різними поколіннями, зв’язок між різними історичними та соціально- економічними епохами існування людської циві- лізації є саме інформаційно-знаннєвим. Особливе місце в життєдіяльності людини ві- діграють системи управління. Основою управлін- ня завжди є рішення, яке приймається суб’єктом управління. Рішення приймається на базі систем- ного аналізу інформації, зібраної щодо проблеми чи явища, які вирішуються. Таким чином, осно- вою будь-якого рішення є знання. Відповідно до системного підходу розуміння сутності явища чи проблеми можна виявити не лише зовніш- ні характеристики проблеми, а й явні якісні та кількісні параметри, а також приховані змістовні характеристики та спрямованість проблеми. Таким чином, інформація і знання є основою управління соціально-економічними процесами. Будь-який успіх чи поразка — це завжди зу- мовлений і керований інформаційно-знаннєвий процес. Усі процеси в природі є керованими і відбуваються згідно з наявними законами. Лю- дина є частиною природи, тому результат реа- лізації конкретних зусиль для досягнення цілі, результат цілеспрямованої дії обов’язково має суб’єкта та ціль. Саме на базі сформованих знань прийма- ється рішення, яке стає основою діяльності й отриманого результату. Ми дотримуємося підходу, що розвиток соціальних процесів є не стихійним, а завжди постає програмованим і керованим процесом, що завжди передбачає наявність відповідного суб’єкта управління і цілі, на яку спрямовано управління, Будь-яке явище існує як цілісна система, що не може існувати без відповідного суб’єкта управління і цілі, а тому, щоб мати афективний результат між людиною і суспільством, під час організації управління суспільством має бути встановлено ціль, яка б влаштовувала як люди- ну, так і суспільство. Будь-яка система держав- ного управління, зокрема економіка, — це за- вжди керована система, що завжди має суб’єкт управління, який приймає певні управлінські рішення і несе за них відповідальність. Таку саму ситуацію ми маємо і в приватному житті. Також варто зазначити, що інформація сут- тєво впливає і на формування свідомості люди- ни, а тому перехід до інформаційно-знаннєвого суспільства вимагає суттєвих змін в організа- ції як виховної роботи, так і в організації всіх систем управління, переформування системи освіти, зміни комунікативної інфраструктури в системі суспільного виробництва, створення ефективної системи забезпечення прав грома- дян і соціальних інститутів на вільне отримання, поширення і використання інформації як най- важливішої умови демократичного розвитку. В інформаційно-знаннєвому суспільстві нині відбувається перегляд старої парадигми розви- тку з паралельним розробленням нової парадиг- ми, найважливішими елементами якої стають людина, ціль, інформація і знання. На нашу думку, дослідження особливостей сучасного розвитку є основою розроблення нових підходів щодо розу- міння сутності інформаційно-знаннєвого суспіль- ства, які стають новим магістральним напрямом міждисциплінарних досліджень у ХХІ столітті. ВИСНОВКИ 1. Аналіз інформаційно-знаннєвого розумін- ня сучасного соціально-економічного розвитку зроблено в межах енергетичної парадигми, що становить підґрунтя розвитку сучасного навко- лишнього середовища. 2. Чинні правила поведінки та їх оцінки замі- нюють нові критерії сприйняття життя з новими пріоритетами й економічною теорією. Також на зміну старої економічної теорії К. Маркса при- йшла нова економічна теорія П. Ромера. 3. Відбувається наближення принципів діяль - ності людини до гармонії з законами природи. Відповідно до закону природи всі явища та про- цеси проходять обов’язкові три стадії: 1) суб’єкт формує ціль; 2) створюється знання для досяг- нення цілі; 3) відбувається матеріалізація вірту- ального рішення досягнення цілі. Усе починаєть- ся з думок суб’єкта, з його творчих можливостей і здібностей. Людина стає фундаментом розвитку. 4. Провідним елементом стають творчі зді- бності людини. Створене знання і прийняте рі- шення дає початок часу існування певного про- цесу. Явище починає існувати після прийнятого суб’єктом рішення. Воно функціонує та розви- вається в просторово-часовому вимірі і у своїх інформаційно-енергетичних характеристиках і параметрах, у напрямі досягнення сформованої цілі. Виникнення та функціонування будь-якої системи є неможливим без наявності суб’єкта управління. 5. Інформація, на нашу думку, є фунда- ментальною основою різноманітних системно організованих явищ. Інформація постає суб- станціональною засадою, що реалізується в усіх процесах і явищах. 6. Змінився підхід до розуміння процесу піз- нання, який є основою творчого процесу. Нині процес пізнання здійснюється від загального до детального, а не навпаки, як було раніше, а людину розглядають як складну цілісну систему. ПРОБЛЕМИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ PROBLEMS OF SCIENTIFIC AND TECHNOLOGICAL ACTIVITIES 9 7. Перераховані особливості розвитку постін- дустріальної економіки можуть стати основою розроблення концепції розуміння інформаційно- знаннєвого соціально-економічного розвитку. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Попова Л. Человек в потоке перемен / Л. Попо- ва. — Київ : Інтерсервіс, 2015. — 198 с. 2. Кругман П.Р. Возвращение великой депрессии? : пер. с англ. / П.Р. Кругман. — М. : Эксмо, 2009. 3. Государство и рынок: механизмы и методы регу- лирования в условиях перехода к инновацион- ному развитию / под ред. С.А. Дятлова, Д.Ю. Ми- ропольского, В.А. Плотникова. — СПб. : Астерион, 2010. 4. Дятлов С.А. Информационная парадигма соци- ально-экономического развития / С.А. Дятлов // Известия Санкт-Петербургского университета экономики и финансов. — СПб. : Изд-во СПбУЭФ, 1995. — № 3–4. 5. Solow R.M. A contribution the Theory of Economical Growth / R.M. Solow // Quartery Journal of Eco no- mics. — 1956. — P. 3–4. 6. Ромер П. Растущий оборот прибылей и долго- срочный экономический рост / П. Ромер // Журнал политической экономии. — 1986. — октябрь. — С. 1002–1011. 7. Пархоменко О.В. Інформаційно-знаннєвий під хід до визначення парадигми соціально-еко но міч- ного розвитку / О.В. Пархоменко, В.Д. Пархо- менко // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 1. — С. 13–20. 8. Пархоменко В.Д. Інформація як природна уні вер- сальна категорія / В.Д. Пархоменко, С. Секі // Наука, технології, інновації. — 2018. — № 2. — С. 3–8. 9. Старіш О.Г. Системологія: підручник / О.Г. Ста- ріш. — Київ : Центр навч. літ-ри, 2005. — 232 с. 10. Дятлов С.А. Информационные аспекты анализа экономических явлений / С.А. Дятлов // Эконо- мика образования. — 1999. — № 3. — С. 31–44. REFERENCES 1. Popova, L. (2015). Chelovek v potoke peremen [Man in the flow of change]. Kyiv: Interservis, 198. 2. Kruhman, P.R. (2009). Vozvrashchenie velikoj dep- ressii? [Return of the Great Depression?]. Moscow. 3. Dyatlov, S.A., & Miropol'skij, D.Yu. & Plotnikov V.A. (Eds.) (2010). Hosudarstvo y rynok: mekha nyzmy y metody rehulyrovanyia v uslovyiakh perekhoda k ynnovatsyonnomu razvytyiu [The state and the mar- ket: mechanisms and methods of regulation in the conditions of transition to innovative development]. St. Peterburg, Asterion. 4. Diatlov, S.A. (1995). Informacionnaya paradigma social'no-ekonomicheskogo razvitiya [The infor ma - tion paradigm of socio-economic deve lop ment]. Yzvestyia Sankt-Peterburhskoho unyver syteta еko- nomyky y fynansov [Proceedings of the St. Pe ters- burg University of Economics and Fi nan ce]. 3–4. 5. Solow, R.M. (1956). A contribution the Theory of Eco - nomical Growth. Quartery Journal of Economics. 3–4. 6. Romer, P. (1986). Rastushchij oborot pribylej i dolgosrochnyj ekonomicheskij rost [Growing profit turnover and long-term economic growth]. Zhurnal po lytycheskoi ekonomyy [Journal of Political Eco- no my].1002–1011. 7. Parkhomenko, O.V., & Parkhomenko, V.D. (2017). Informatsiino-znannievyi pidkhid do vyznachennia paradyhmy sotsialno-ekonomichnoho rozvytku [An information-knowledge approach to defining the paradigm of socio-economic development]. Nau- ka, tekhnolohii, innovatsii [Science, technology, in novation]. 1, 13–20. 8. Parkhomenko, V.D. & Seki, S. (2018). Informatsiia yak pryrodna universalna katehoriia [Information as a natural universal category]. Nauka, tekhnolohii, in- no vatsii [Science, technologies, innovations]. 2. 3–8. 9. Starish, O.H. (2005). Systemolohiia [Systemology]. Kyiv. 232 p. 10. Diatlov, S.A. (1999). Informacionnye aspekty analiza ekonomicheskih yavleniji [Information Aspects of the Analysis of Economic Phenomena]. Ekonomyka obrazovanyia [Economics of Edu ca tion.]. 3. 31–44. V.D. PARKHOMENKO, Doctor of Engineering, professor O.V. PARKHOMENKO, Ph.D. in economic sciences, associate professor S. SEKI, student of KNTEU ANALYSIS OF THE PECULIARITIES OF POST-INDUSTRIAL INFORMATION-INTELLECTUAL AND SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT Abstract. In the twenty-first century, the industrial market economy of development is being replaced by a new information-intellectual and socio-economic development. The existing behavior rules and their assessment are being replaced by new assessment criteria and new priorities. The outdated economic theory of Karl Marx is being replaced by a new economic Theory of Paul Romer. Creative abilities of human are becoming the fundamental basis of information and knowledge of modern development. According to the law of nature, all phenomena and processes go through the three stages: first, a person creates a goal, at the second stage knowledge is gained to achieve the goal, and at the third one, the virtual solution is materialized in order to achieve the goal. It all starts from the thoughts of the person, his creative capabilities and opportunities. The created knowledge and the decision made gives the base to the existence of a process. The phenomenon begins to exist after the process received the right starting from the decision made by the subject, it purposefully works and develops in a given direction in the Spatio-temporal dimension in its specific information and energy characteristics and parameters When it comes to information as the fundamental basis of various systemically organized phenomena, it means that information is a substantial basis, is implemented in all processes and phenomena. The outlook on the process of cognition, which is the basis of the creative process, has also changed. The process of cognition is carried out from the general to the detailed and not conversely, as it was before. Early mentioned features of the post-industrial economy development can become the basis for the design of the concept of understanding information-intellectual and socio-economic development. Keywords: information, knowledge, substance, creativity, systematicity, integrity, paradigm, cognition. НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 3 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 310 В.Д. ПАРХОМЕНКО, д-р техн. наук, профессор О.В. ПАРХОМЕНКО, канд. экон. наук, доцент С. СЕКИ, студент КНТЭУ АНАЛИЗ ОСОБЕННОСТЕЙ ПОСТИДУСТРИАЛЬНОГО ИНФОРМАЦИОННО-ЗНАНИЕВОГО СОЦИАЛЬНО-ЕКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ Резюме.В ХХI в. на смену индустриально-рыночной экономике развития формируется новое информа- ционно-знаниевое социально-экономическое развитие, а на смену действующим правилам поведения и их оценки приходят новые критерии оценки и новые приоритеты, на смену старой экономической теории К. Маркса уже пришла новая экономическая теория П. Ромера. Фундаментом информационно-знание- вого современного развития становятся творческие способности человека. Согласно закону природы все явления и процессы проходят три обязательных стадии: сначала субъект формирует цель, на втором этапе создается знание для достижения цели, а на третьем — происходит материализация виртуального решения достижения цели. Все начинается с мыслей субъекта, его творческих возможностей и способ- ностей. Именно созданное знание и принятое решение дает начало существования тому или иному про- цессу. После того как процесс получил от принятого субъектом решения право на начало существования, явление начинает существовать, оно целенаправленно работает и развивается в заданном направлении в пространственно-временном измерении в своих определенных информационно-энергетических ха- рактеристиках и параметрах. Когда речь идет об информации как о фундаментальной основе различных системно организованных явлений, то имеется в виду, что информация является субстанциональной ос- новой, реализуется во всех процессах и явлениях. Изменился также и взгляд на процесс познания, кото- рый является основой творческого процесса. Процесс познания осуществляется от общего к детальному, а не наоборот, как было раньше. Перечисленные особенности развития постиндустриальной экономики могут стать базисом для разработки концепции понимания информационно-знаниевого социально-эко- номического развития. Ключевые слова: информация, знания, субстанция, творчество, системность, целостность, парадигма, познания. ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРІВ Пархоменко Володимир Дмитрович — д-р техн. наук, чл.-кор. НАПН України, професор, радник в.о. дирек- тора Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-45; iiv1director@gmail.com Пархоменко Олексій Володимирович — канд. екон. наук, доцент, докторант ДВНЗ “Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана”, пр. Перемоги, 54/1, м. Київ, Україна, 03680; +38 (061) 220-95-85; pav_ua@i.ua Секі Стефан — студент Київського національного торговельно-економічного університету, 02156, вул. Кіото, 19, м. Київ, Україна; +38 (044) 513-33-48. INFORMATION ABOUT THE AUTHORS Parkhomenko V. D. — Doctor of Science in Engineering, corr. member of the NAPS of Ukraine, Professor, Adviser of Ukrainian Institute of Scientific and Technical Expertise and Information, 180, Antonovichа Str., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044)521-00-45; iiv1director@gmail.com Parkhomenko O. V. — PhD in Economics, Associate Professor, Doctoral Candidate of Kyiv National Economics University named after V. Hetman, 54/1, Peremogy Av., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (061) 220-95-85; pav_ua@i.ua Seki S. — student of Kiev National University of Trade and Economics, 19, Kioto Str., Kyiv, Ukraine, 02156; +38 (044) 513-33-48. ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРАХ Пархоменко В. Д. — д-р техн. наук, чл.-кор. НАПН Украины, профессор, советник и.о. директора Украинско- го института научнотехнической экспертизы и информации, ул. Антоновича, 180, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044) 521-00-45; iiv1director@gmail.com Пархоменко А. В. — канд. экон. наук, доцент, докторант ДВНЗ “Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана”, пр. Победы, 54/1, г. Киев, Украина, 03680; +38 (061) 220-95-85; pav_ua@i.ua Секи С. — студент Киевского национального торгово-экономического университета, 02156, ул. Киото, 19, г. Киев, Украина; +38 (044) 513-33-48.

Аналіз особливостей постіндустріального інформаційно-знаннєвого соціально-економічного розвитку

Репозитарії

Схожі ресурси