До питання раціонального пошуку інвесторів українськими вченими,зокрема серед корпоративних венчурних фондів у медико-біологічній галузі
Проблема пошуку інвестицій українськими вченими-інноваторами є вельми важливою, тому що венчурна індустрія в Україні є доволі молодою та слабо розвиненою в порівнянні з провідними країнами світу. У статті розглянуті питання вибору раціонального підходу для залучення інвестицій у процес комерціалізац...
Saved in:
| Published in: | Наука, технології, інновації |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168657 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До питання раціонального пошуку інвесторів українськими вченими,зокрема серед корпоративних венчурних фондів у медико-біологічній галузі / П.Г. Мельник-Мельников, Т.В. П’ятчаніна, А.М. Огородник // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 4 (12). — С. 41-47. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860070313180528640 |
|---|---|
| author | Мельник-Мельников, П.Г. П’ятчаніна, Т.В. Огородник, А.М. |
| author_facet | Мельник-Мельников, П.Г. П’ятчаніна, Т.В. Огородник, А.М. |
| citation_txt | До питання раціонального пошуку інвесторів українськими вченими,зокрема серед корпоративних венчурних фондів у медико-біологічній галузі / П.Г. Мельник-Мельников, Т.В. П’ятчаніна, А.М. Огородник // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 4 (12). — С. 41-47. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука, технології, інновації |
| description | Проблема пошуку інвестицій українськими вченими-інноваторами є вельми важливою, тому що венчурна індустрія в Україні є доволі молодою та слабо розвиненою в порівнянні з провідними країнами світу. У статті розглянуті питання вибору раціонального підходу для залучення інвестицій у процес комерціалізації науково-технічних розробок і результатів наукової діяльності в медико-біологічній сфері українськими науковцями. Проведено дослідження деяких відмінностей між бізнес-янголами, венчурними фондами (ВФ) і корпоративними венчурними фондами (КВФ).
В статье рассмотрены вопросы выбора рационального подхода для привлечения инвестиций в процесс коммерциализации научно-технических разработок и результатов научной деятельности в медико-биологической сфере украинскими учеными. Проведено исследование некоторых различий между бизнес-ангелами, венчурным капиталом и корпоративными венчурными фондами (КВФ).
The article deals with the issues of the rational approach for attracting investments in the process of commercialization of R&D results in the field of biomedical science by Ukrainian scientists. Some differences between business angels, venture capital (VC), and corporate venture capital (CVC) funds have been investigated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:10:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА
INNOVATIVE ECONOMY 41
http://doi.org/10.35668/2520-6524-2019-4-05
УДК 338.24:336.63:330.341
П. Г. МЕЛЬНИК-МЕЛЬНИКОВ, канд. техн. наук, н.с.
Т. В. П’ЯТЧАНIНА, канд. біол. наук, с.н.с.
А. М. ОГОРОДНИК, канд. техн. наук, н.с.
ДО ПИТАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ПОШУКУ
ІНВЕСТОРІВ УКРАЇНСЬКИМИ ВЧЕНИМИ, ЗОКРЕМА
СЕРЕД КОРПОРАТИВНИХ ВЕНЧУРНИХ ФОНДІВ
У МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІЙ ГАЛУЗІ
Резюме. Проблема пошуку інвестицій українськими вченими-інноваторами є вельми важливою, тому що
венчурна індустрія в Україні є доволі молодою та слабо розвиненою в порівнянні з провідними країнами
світу. У статті розглянуті питання вибору раціонального підходу для залучення інвестицій у процес комерціа-
лізації науково-технічних розробок і результатів наукової діяльності в медико-біологічній сфері українськими
науковцями. Проведено дослідження деяких відмінностей між бізнес-янголами, венчурними фондами (ВФ)
і корпоративними венчурними фондами (КВФ). Виявлено, що взаємодія з КВФ може надати декілька важ-
ливих переваг у порівнянні з іншими типами інвесторів. Для КВФ максимізація прибутку не є найголовнішим
завданням. Це призводить до того, що інноватори можуть очікувати кращих фінансових результатів під час
оцінювання стартапу КВФ ніж звичайним ВФ. Експерти КВФ досконало ознайомлені з ситуацією на про-
фільному ринку та здатні одразу професійно оцінити запропоновану технологію, попри можливі помилки
в пітч-презентації чи бізнес-плані. Аналіз усіх трьох груп інвесторів (бізнес-янголи, ВФ і КВФ) показав, що
для українських науковців-інноваторів не менш важливими є КВФ, які (на відміну від перших двох груп по-
тенційних інвесторів) можуть розглядати запропоновану технологію попри відсутність професійних бізнес-
менеджерів, чи успішних серійних підприємців у команді, що для України нерідко трапляється. У цьому кон-
тексті отримання професійних порад чи допомоги у процесі формування команди компанії або ж потенційна
можливість ліцензування постають вкрай важливими. Також актуальною є підвищена ймовірність отримати
кращий фінансовий результат при інвестуванні від КВФ і те, що бренд КВФ великої транснаціональної ком-
панії підвищить переговорну позицію з іншими фондами при наступних раундах інвестицій.
Ключові слова: комерціалізація технологій, стартапи, бізнес-янголи, венчурні інвестори, корпоративні
венчурні фонди, трансфер технологій, медико-біологічна галузь.
ВCТУП
Одним із найбільш дієвих способів стиму-
лювання інноваційної діяльності в економіках
розвинутих країн стало створення умов для
ефективного використання венчурного інвес-
тування як важливого інструменту національних
інноваційних систем.
В Україні відповідний сегмент у його класич-
ному вигляді (венчурних інвестиційних фондів,
які здійснюють ризикове інвестування в молоді
інноваційні підприємства) ще досить молодий.
Це пов’язано з недостатнім розвитком інсти-
тутів ризикового інвестування (зокрема вен-
чурних інвестиційних фондів і з майже повною
відсутністю корпоративних венчурних фондів),
інвестиційної діяльності, підтримки розроблен-
ня та впровадження інновацій, господарського
договірного забезпечення венчурного інвесту-
вання, державного стимулювання та підтримки
розвитку класичного венчурного інвестування.
Також необхідним постає вдосконалення засад
ефективності функціонування інноваційної інф-
раструктури та взаємодії закладів вищої освіти
й академічних наукових установ зі стартапами
й інвестиційними фондами.
Метою статті є аналіз раціонального підхо-
ду до пошуку інвесторів українськими вченими-
інноваторами зокрема серед корпоративних
венчурних фондів.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Головними інструментами під час комер-
ціалізації науково-технічних розробок є лі-
цензування та створення стартапів. Зазвичай
ліцензування застосовується, якщо винахід-
ник розробив еволюційне поліпшення наявної
на ринку технології. Створення стартапу має
сенс, якщо було розроблено так звану прорив-
ну (за визначенням Christensen — disruptive [1])
технологію і ринок для неї нещодавно виник,
швидко росте та становить не менше 500 млн
дол. США на рік.
НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 4
SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 442
З-поміж переваг ліцензування виділяють
формування довгострокових партнерських
відносин із ліцензіатом і регулярний прибуток
(хоча й набагато менший, ніж за умов створення
успішного стартапу). Також зазвичай з ліцензу-
ванням пов’язані вельми малі фінансові ризики
та немає необхідності переривати на деякий час
наукову діяльність.
Серед недоліків ліцензування визначають
те, що прибуток від ліцензування є набагато
нижчим у порівнянні з успішним стартапом.
Також необхідною постає обережність під час
вибору ліцензіата (який хоче та в змозі викорис-
товувати вашу інтелектуальну власність (ІВ)). До
того ж, грошові витрати під час патентування та
ліцензування за кордоном можуть бути вельми
високими.
З-поміж специфічних проблем ліцензування
можна назвати такі: терміни заявки PCT (Patent
Cooperation treaty) підійшли до часу переходу у
вельми коштовні національні фази, а ліцензійної
угоди ще недосягнуто; оскарження конкурента-
ми законності патенту; патентні витрати зрос-
тають, а суттєвого обсягу продажів продукту
досі немає; ліцензіат (з тих чи інших причин)
не використовує технологію; ліцензіат занижує
обсяги продажів (у ліцензійній угоді потрібно
завжди передбачати можливість аудиту угоди та
доступ до бухгалтерських документів ліцензіа-
та). Також до вищенаведеного переліку можуть
додаватися складнощі під час виявлення та від-
стеження ознак копіювання технології на ринку.
І наостанок, для українських науковців-іннова-
торів проблемою може бути нестача фінансів
для звернення до суду в разі порушення прав ІВ.
Серед переваг створення стартапу можна
відмітити можливі високі рівні прибутку в разі
успіху. Створення свого бізнесу може бути вель-
ми захоплюючим і багатообіцяючим для науков-
ців, які мають також бізнесові та менеджерські
здібності. З-поміж недоліків, насамперед, варто
наголосити на досить високому ризику невдачі
(за статистикою 8 з 10 стартапів не досягають
успіху навіть у розвинених економіках світу) та
значну вірогідність значних фінансових втрат. До
того ж, скоріш за все, робота в стартапі займе
увесь обсяг часу та науковцю буде потрібно на
тривалий час залишити наукову та викладацьку
діяльність. Майже завжди виникає необхідність
залучення до команди професійних бізнес-
менеджерів із відповідним рівнем оплати праці.
Причому часто виникають труднощі з залучен-
ням інвестицій. Серед інвесторів можна виділи-
ти три основні групи: бізнес-янголи, венчурний
капітал (ВК) та корпоративні венчурні фонди
(КВФ). Вони мають деякі суттєві відмінності, які
слушно буде розглянути в контексті особливос-
тей взаємодії з ними українських науковців. По-
рівняльний аналіз усіх трьох груп інвесторів для
інноваторів з західних країн вже було розглянуто
в монографіях таких авторів, як Кемпбелл [2],
Stathis [3], Котельников [4] та ін.
Бізнес-янголи — заможні особи, які ро-
зуміються на ринку та технології, що було за-
пропоновано, і готові приймати високі ризики
інвестування на стартовій і ранніх стадіях існу-
вання стартапу. Доволі часто вони об’єднуються
в союзи та мережі (наприклад, в ЄС це EBAN —
European Business Angel Network — http://www.
eban.org/, а в Україні це UANGEL — http://uangel.
com.ua/, що входить до складу EBAN). Також
варто згадати Асоціацію приватних інвесторів
України (www.uaban.org), що раніше також вхо-
дила до складу EBAN. Обсяг фінансування, як
правило, менший ніж у венчурних фондів, але
досить часто це так звані smart money (“розумні
гроші”), адже разом з інвестиціями бізнес-янгол
привносить до стартапу і гарне знання ринку,
і вкрай необхідні зв’язки в промисловості та
бізнес-середовищі. Оскільки бізнес-янголи опе-
рують власними грошима, то вони приймають
рішення швидше ніж ВК. Обсяг фінансування
не перевищує 1 млн дол. США для стартапів
на Заході, а в Україні — не більше 200–300 тис.
дол. США. Ситуація погіршується також і через
те, що в умовах недостатньої кількості потен-
ційних інвесторів в Україні і бізнес-янголи, і ВК
хочуть мати при першому раунді не менш ніж
блокуючий пакет акцій а в багатьох випадках —
не менш 50 % акцій компанії, що при наступних
раундах інвестицій призведе до дуже малої долі
винахідників. Специфіку функціонування біз-
нес-янголів та їх об’єднань розглядали чимало
науковців. У цьому контексті можна відмітити
монографії Хілла і Пауера [5] та Bell [6].
Венчурний капітал представлений у ви-
гляді венчурних фондів, які створюються на
деякий строк (стандартним є термін у 10 ро-
ків) і оперують не своїми власними грошима,
а капіталом, який формується з різних джерел.
ВФ надають фінансування (на 3–5 років, іно-
ді і більше) і досвід комерціалізації в обмін на
частину статутного капіталу компанії, на загал
воліють інвестувати на більш пізніх стадіях для
зниження ризиків; зазвичай не бажають інвес-
тувати на умовах міноритарного пакета акцій.
Більшість ВФ бажають як мінімум блокуючий
пакет акцій. ВФ шукають стартапи з потенціа-
лом експоненціального росту продажів і тому
не цікавляться стабільно працюють компаніями
з невеликими темпами росту. Також ВФ мають
тенденцію інвестувати локально, тобто в стар-
тапи до яких можна дістатися за декілька годин
з метою оперативної перевірки стану справ.
ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА
INNOVATIVE ECONOMY 43
Питання венчурного інвестування в Україні до-
сліджувала низка авторів серед яких можна від-
мітити роботу Буряка [7] та навчальний посібник
Кузьміна та Литвина [8].
Венчурний фонд чекає від вченого-іннова-
тора:
• команду, у якій є успіхи комерціалізації в
минулому;
• обґрунтований бізнес-план і захищену ІВ;
• прибутковість інновації не менш 40–50 %
річних;
• появу перших продажів не пізніше ніж через
рік після інвестування;
• обсяг інвестування не менше 1–5 млн дол.
США;
• стратегію “виходу” для інвестора через
3–5 років (продаж компанії або IPO — initial
public offering — публічне розміщення акцій
компанії на біржі).
Значні обсяги інвестування ВФ на перший
погляд можуть виглядати дивними для україн-
ських науковців, але гроші у венчурних фондів є
і при середній вартості проведення так званого
due diligence (тобто ретельної перевірки всього
того, що інвестори почули під час презентації:
тобто стан справ з ІВ, чи дійсно працює роз-
роблена технологія, тощо) в межах 50–150 тис.
дол. США їм не вигідно вкладати малі суми. Для
подолання цієї проблеми в деяких країнах були
створені так звані seed funds (тобто “посівні”
фонди з суто державним або змішаним фінан-
суванням, які покривають нішу від 25 тис. дол.
США до 1 млн дол. США). У США — це SBIR/
STTR (https://www.sbir.gov), у Фінляндії — SITRA
(https://www.sitra.fi/en/), у Великій Британії —
UK Innovation & Science Seed Fund (https://
midven.co.uk/funds/uki2s-2/), у Ізраїлі — YOZMA
(http://www.yozma.com/home/), у Російській Фе-
дерації — це фонд Бортника (http://fasie.ru/).
Варто зазначити, що в Україні в 2019 р. почав
функціонувати Фонд підтримки винаходів Міне-
кономрозвитку України (https://www.sfii.gov.ua/).
Фонд розглядає заявки від стартапів за такими
напрямами: інформаційно-комунікаційні тех-
нології та робототехніка; розробка нових тех-
нологій в енергетиці та пошук альтернативних
джерел енергії й енергоефективних техноло-
гій; технології виробництва нових матеріалів,
включаючи наноматеріали; застосування нових
технологій і обладнання для сучасної медицини
та фармацевтики. Розмір Фонду становить 100
млн грн, на конкурсній основі може надавати
стартапам гранти до півмільйона гривень для
написання бізнес-плану та розробки прототипу
для демонстрації технології. Для інноваторів
України це допомагає розв’язати проблему при-
дбання маркетингових оглядів сучасного стану
на ринку у сфері винаходу, що зазвичай коштує
не менше декількох тисяч доларів (наприклад,
Frost&Sullivan — https://ww2.frost.com/) і є осно-
вою для якісного бізнес-плану. Згідно з резуль-
татами оцінки перспективності стартапу, на дру-
гому етапі приймається рішення про надання
підтримки в розмірі до 2 млн грн з входженням
Фонду до числа акціонерів компанії.
Український фонд стартапів (УФС) почав
працювати влітку 2019 року. Він на конкурсній
основі надає гранти для фінансування стартапів
з перспективними інноваційними розробками
на ранній стадії розвитку. Статутний капітал
Фонду становить 390 млн грн, який сформо-
вано з державного бюджету. Розмір гранту для
одного стартапу складає від 25 тис. до 75 тис.
дол. США.
Серед венчурних фондів, які працюють в
Україні, варто назвати такі: AVentures (http://
aventurescapital.com/), Digital Future (https://
digital-future.org/), Genesis Investments (http://
genesisinvest.vc/), GrowthUP та ін. Більшість
із них спеціалізується на інвестуванні в ІТ-
технології, робототехніку, штучний інтелект
тощо. Декілька з чинних в Україні фондів
(наприклад, Noosphere Ventures — https://
noosphereventures.com/, TA Ventures — https://
taventures.vc/, Chernovetski Investment Group —
http://cig.vc/, крипто фонд Vanhealthing —
https://vanhealthing.com, Центр Інновацій “Схо-
ди в майбутнє” — https://uptofuture.org) готові
інвестувати в стартапи медико-біологічної галу-
зі. Це пов’язано з довгими строками виведення
продукту на ринок, які можуть сягати 7–10 років.
Довготривалі доклінічні та клінічні дослідження,
складність отримання дозволів у таких органах,
як FDA в США, EMA в ЄС та Фармкомітет, в Ук-
раї ні є одними з причин.
Тому українські науковці (і особливо ті, хто
працює у медико-біологічній галузі) мають при-
ділити увагу третьому типу інвесторів — КВФ,
які створюються великими транснаціональними
компаніями. Вони відрізняються тим, що інвес-
тують у стартапи свого чи суміжного профілю до
напряму діяльності транснаціональної компанії.
Серед переваг взаємодії з ними є те, що екс-
перти корпоративних венчурних фондів доско-
нало знають ситуацію на профільному ринку та
зможуть (на відміну від звичайного венчурного
фонду) швидко та професійно оцінити запро-
поновану технологію, не зважаючи на можливі
помилки маркетингового аналізу ринку вина-
хідником, недоліки бізнес-плану та наявної ко-
манди чи інші недоліки пітч-презентацій. Так,
15-річний досвід презентацій науково-техніч-
них розробок і стартапів одного з авторів статті
як вітчизняним, так і закордонним інвесторам,
НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 4
SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 444
свідчить про те, що для українських науковців
ці недоліки (разом із недостатньо захищеною
ІВ) часто стають головними чинниками в разі
відмови від інвестування.
На відміну від класичних венчурних фондів,
головною метою яких є максимізація прибутку,
серед інших переваг КВФ є те, що КВФ “скау-
тингової” моделі хочуть мати у своєму портфелі
багато стартапів з метою найширшого охвату
ринку, інші хочуть відстежувати розвиток у най-
більш багатообіцяючих напрямах. Важливим є
те, що в усіх моделей КВФ максимізація прибут-
ку не є найголовнішим завданням. Це означає,
що інноватори можуть очікувати кращих фінан-
сових результатів під час оцінювання стартапу
КВФ ніж звичайним ВФ.
Інвестори з класичних венчурних фондів
насамперед керуються тим, наскільки вдала
та збалансована команда керує стартапом, чи
були в них успішні стартапи в минулому, якою
мірою розроблений продукт відповідає потре-
бам ринку. Експерти, які працюють у КВФ при
великих корпораціях, під час прийняття рішення
про фінансування звертають увагу на те, на-
скільки технологія відповідає стратегії всієї ком-
панії та яку потенційну користь компанія може
отримати від неї.
У минулих декадах класичний бізнес деяких
фармацевтичних гігантів почав гальмувати. До
цього моменту компанії самі розробляли пре-
парати й інвестували в їх розробку, для чого
створювались великі науково-дослідні центри.
Однак продуктивність цієї системи стала занадто
повільною для темпів зростання бізнесу: накопи-
чений портфель фармкомпаній часто не забез-
печував довгостроковий сталий розвиток через
довгий цикл виведення препарату на ринок. Тому
багато транснаціональних фармкомпаній ство-
рили механізми придбання нових препаратів і
технологій на світовому ринку у вигляді КВФ.
Упродовж останніх років у корпоративному
венчурному підприємництві відбувалося стрім-
ке зростання. Динаміка розвитку та принципи
функціонування КВФ розглянуто в монографіях
Romans [9], Mason et al. [10], Tollington [11],
MacMillan et al. [12].
До 2004 р. існувало приблизно 200 КВФ,
а вже станом на кінець 2018 р. ця цифра вирос-
ла до більш ніж 1500. Згідно з The 2018 Global
CVC Report (https://www.cbinsights.com/research/
report/corporate-venture-capital-trends-2018/),
кількість угод про інвестування сягнула у 2018 р. —
2740, а загальна сума інвестицій — $ 53 млрд
дол. США, що в порівнянні з 2017 р. (36 млрд
дол. США) зросло в півтора рази. На сучасному
етапі половина компаній зі списку Fortune 100
мають КВФ. Це зростання не є лише явищем
притаманним США. Понад 60 % компаній з КВФ
розташовані за межами США. Більше полови-
ни всіх КВФ було сформовано після 2009 року.
Китайська Baidu Ventures створена у 2016 р. і
наразі є одним з найбільш активних КВФ та фо-
кусується на технологіях пов’язаних зі штучним
інтелектом та віртуальною реальністю.
Переваги, які здатні дати корпоративні вен-
чурні фонди стартапам, це: професійна оцінка
та перевірка ринкової привабливості технології;
акселерація доведення технології та продук-
ту до ринку; участь в інкубаторах і програмах-
акселераторах, що існують при багатьох КВФ;
надання своїх каналів для виходу на локаль-
ний і світовий ринки, що є вкрай важким для
стартапу; можливість долучитися до клієнтської
бази транснаціональної компанії; потенційна
можливість “виходу” у вигляді купівлі стартапу
материнською корпорацією, ліцензування його
технології; можливість запросити співробітників
корпорації як експертів і консультантів.
Співробітники провідних корпоративних
фондів є одними з кращих експертів у своїй га-
лузі. Вони надають професійну оцінку технології,
що пропонується, консультують з подальшого
розвитку відповідно до реалій поточного стану
ринку. КВФ здатні надати цінні клієнтські бази,
канали поставок і операційні механізми. Під час
вибору фонду потрібно спочатку розглядати
КВФ при найбільших компаніях. Саме глобальні
корпорації зможуть надати стартапу необхідні
інструменти для більш швидкої та ефективної
експансії на світовий ринок. Головними функція-
ми КВФ є: виявлення та відстеження глобальних
ринкових трендів і можливостей; фінансування
стартапів поза головною структурою корпорації;
ліцензування; створення екосистеми стратегіч-
них партнерств.
Існування у багатьох КВФ можливостей
для придбання ліцензій є вкрай важливим для
українських науковців з установ НАН України та
закладів вищої освіти (за винятком стартапів у
галузі IT-технологій, там своя специфіка, яка ви-
ходить за рамки цієї статті), адже досить часто
перспективній технології в українському старта-
пі не вистачає професійних бізнес-менеджерів
(які вже мають позитивний досвід виводу про-
дукту на ринок) і маркетологів. Саме це слабке
місце перешкоджає прийняттю позитивного
рішення про інвестування з точки зору класич-
ного венчурного капіталу.
Корпоративні венчурні фонди у медико-біо-
логічній галузі є одними із найстаріших. Так SR
One (КВФ від GlaxoSmithKline) було створено
ще 1985 р., Novartis Venture Fund — 1996 р.,
а Lilly Ventures та Sanofi-Genzyme BioVentures
2001 року.
ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА
INNOVATIVE ECONOMY 45
Корпоративний венчурний капітал у сфері
медико-біологічних наук насамперед цікавиться
біотехнологіями, фармацевтикою, діагности-
кою, медичними приладами та гаджетами для
діагностики, пошуком нових лікарських засобів,
розробками в сфері eHealth тощо.
Серед найбільш активних фондів виді-
ляють Merck Global Health Innovation Fund,
Kaiser Permanente Ventures, Lilly Ventures,
Johnson&Johnson Innovation, Siemens Venture
Capital, Pfizer Venture Investments, Novartis
Venture Fund, Roche Venture Fund, SR One (GSK),
GE Ventures і Google Ventures, а серед азійських
КВФ — Mitsubishi Healthcare, Samsung Ventures,
Takeda Ventures та Novartis Korea. Стислу інфор-
мацію про кожний фонд можна отримати в базі
Crunchbase (www.crunchbase.com), де розмі-
щені такі дані, як рік заснування, загальна сума
інвестицій фонду, кількість раундів інвестицій
та стартап компаній у фонді на даний момент і
головні напрямки інвестицій.
ВИСНОВКИ
Аналіз всіх трьох груп інвесторів (бізнес-
янголи, ВФ та КВФ) показав, що для українських
науковців-інноваторів не менш важливими є
КВФ, які, на відміну від перших двох груп по-
тенційних інвесторів, можуть розглядати запро-
поновану технологію, попри відсутність профе-
сійних бізнес-менеджерів, чи успішних серійних
підприємців у команді, що для України нерідко
трапляється. У цьому контексті отримання про-
фесійних порад чи допомоги під час формуван-
ня команди компанії або потенційна можливість
ліцензування є вельми важливими. Також ак -
туальною є підвищена ймовірність отримати
кращий фінансовий результат у разі інвестуван-
ня від КВФ, адже для них максимізація прибутку
не є першочерговим завданням. Бренд КВФ
великої транснаціональної компанії підвищить
переговорну позицію з іншими фондами при
наступних раундах інвестицій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Clayton M. Christensen. The Innovator’s Dilemma.
Collins / Clayton M. Christensen. — 2006. — 286 p.
2. Кемпбелл К. Венчурный бизнес: новые подходы
(перевод с англ.) / К. Кемпбелл. — М. : Альпина
Бизнес Букс, 2004. — 428 с.
3. Stathis M. The Startup Company Bible for Entrep-
reneurs / M. Stathis. Apex VA Publishing, 2004. —
572 p.
4. Котельников В. Венчурное финансирование от А до
Я как сделать проект привлекательным для инвес -
тора полное пошаговое руководство / В. Котель-
ников. — М. : Эксмо, 2009. — 176 с.
5. Хилл Брайан. Бизнес-ангелы; Как привлечь их
деньги и опыт под реализацию своих бизнес-
идей / Брайан Хилл, Ди Пауэр. — М. : Эксмо,
2008. — 494 с.
6. Joseph R. Bell. Finding an Angel Investor In a Day /
Joseph R. Bell, Tracey Taylor // The Planning shop,
Palo Alto, California. — 2007. — 180 p.
7. Буряк Л. Д. Венчурне інвестування як інструмент
фінан су вання інноваційного розвитку суб’єктів
ма ло го підприємництва / Л. Д. Буряк, А. М. Пав-
лі ковський, Н. Л. Кремпова // Формування рин-
кових відносин в Україні. — 2015. — № 4. —
С. 57–61.
8. Кузьмін О. Є. Венчурний бізнес : навч. посіб. /
О. Є. Кузьмін, І. В. Литвин. — Київ : Знання,
2012. — 350 с.
9. Romans A. Masters of Corporate Venture Capital /
A. Romans // CreateSpace Independent Publishing
Platform. — 2016. — 248 p.
10. Mason H.Corporate Venturing: A Survival Guide.
Global Corporate Venturing / H. Mason, E. Ar-
rington, J. Mawson. — London, UK. — 2019. —
186 p.
11. Tollington J. E. The Role of Corporate Venture Capi-
tal in Innovation / J. E. Tollington // Nova Science
Pub. Inc. — 2010. — 85 p.
12. MacMillan I.Corporate Venture capital: Seeking In-
novation and Strategic Growth / I. MacMillan, E. Ro-
berts et al. // CreateSpace Independent Publishing
Platform. — 2012. — 44 p.
REFERENCES
1. Clayton, M. Christensen. (2006). The Innovator’s
Dilemma. Collins. 286 p.
2. Campbell, K. (2004). Venchurnyy biznes: novyye
podkhody [Venture business: new approaches].
Moscow.
3. Stathis, M. (2004). The Startup Company Bible for
Entrepreneurs. Apex VA Publishing. 572 p.
4. Kotelnikov, V. (2009). Venchurnoe fynansyrovanye
ot A do Ya kak sdelat proekt pryvlekatelnym dlia
ynvestora polnoe poshahovoe rukovodstvo [Ven-
ture financing from A to Z how to make a project
attractive for an investor; complete step-by-step
guidance]. Moscow, 176 p.
5. Hill, B., & Dee, P. (2008). Byznes-anhely Kak pry-
vlech ykh denhy y opyt pod realyzatsyiu svoykh
byznes-ydei [Business Angels: How to attract their
money and experience for the implementation of
your business ideas]. Moscow.
6. Bell, J. R. & Tracey, T. (2007). Finding an Angel Inves-
tor In a Day. The Planning shop. California. 180 p.
7. Buryak, L. D., Pavlikovsky, A. M., & Krempova, N. L.
(2015). Venchurne investuvannia yak instrument
finansuvannia innovatsiinoho rozvytku subiektiv
maloho pidpryiemnytstva [Venture investing as a
tool for financing innovative development of small
business entities]. Formuvannia rynkovykh vid-
nosyn v Ukraini [Formation of market relations in
Ukraine]. 4. 57–61.
8. Kuzmin, O. E., & Litvin, I. V. (2012). Venchurnyi bi-
znes [Venture business]. Kyiv. 350 p.
9. Romans, A. (2016). Masters of Corporate Venture
Capital. CreateSpace Independent Publishing Plat-
form. 248 p.
10. Mason, H., Arrington, E., & Mawson, J. (2019). Cor-
porate Venturing: A Survival Guide. Global Corpo-
rate Venturing. London. 186 p.
11. Tollington, J. E. (2010). The Role of Corporate Venture
Capital in Innovation. Nova Science Pub. Inc. 85 p.
12. MacMillan, I., & Roberts, E. et al. (2012). Corporate
Venture capital: Seeking Innovation and Strategic
Growth. CreateSpace Independent Publishing Plat-
form. 44 p.
НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 4
SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 446
P.G. MELNIK-MELNIKOV, PhD in Engineering
T.V. PIATCHANINA, PhD in Biology, Associate Professor
A.N. OHORODNYK, PhD in Engineering
TO THE PROBLEM OF RATIONAL SEARCH FOR INVESTORS BY UKRANIAN SCIENTISTS,
IN PARTICULAR AMONG CORPORATE VENTURE FUNDS IN THE BIOMEDICAL FIELD
Abstract. The article deals with the issues of the rational approach for attracting investments in the process of
commercialization of R&D results in the field of biomedical science by Ukrainian scientists. Some differences be-
tween business angels, venture capital (VC), and corporate venture capital (CVC) funds have been investigated. It
has been found that engagement with CVC can have several important advantages over other types of investors.
Maximizing profits is not the most important task for CVC. This leads to the fact that innovators can expect bet-
ter financial results when evaluating a startup by CVC comparing with a conventional VC. Corporate venture fund
experts are well aware of the situation in the profile market and are able to evaluate professionally the proposed
technology immediately, despite possible mistakes in the pitch presentation or business plan. An analysis of all
three investor groups (business angels, VCs and CVCs) showed that CVC are equally important to Ukrainian in-
novators, because unlike the first two groups of potential investors, they may consider the proposed technology
despite the lack of professional business managers, or successful serial entrepreneurs in a team that often hap-
pens in Ukraine. In this context, obtaining professional advice, assistance in the formation of a company team,
or potential licensing are extremely important. Also, quite relevant is the increased likelihood of a better financial
result when assessing by CVC and the fact that the CVC brand of a large multinational company will increase the
bargaining position with other funds in subsequent rounds of investment.
Keywords: technology commercialization, startups, business angels, venture investors, corporate venture funds,
technology transfer, life science industry.
П. Г. МЕЛЬНИК-МЕЛЬНИКОВ, канд. техн. наук, н.с.
Т. В. ПЯТЧАНИНА, канд. биол. наук, с.н.с.
А. М. ОГОРОДНИК, канд. техн. наук, н.с.
К ВОПРОСУ РАЦИОНАЛЬНОГО ПОИСКА ИНВЕСТОРОВ УКРАИНСКИМИ УЧЕНЫМИ,
В ЧАСТНОСТИ СРЕДИ КОРПОРАТИВНЫХ ВЕНЧУРНЫХ ФОНДОВ В МЕДИКО-
БИОЛОГИЧЕСКОЙ ОТРАСЛИ
Резюме. В статье рассмотрены вопросы выбора рационального подхода для привлечения инвестиций в
процесс коммерциализации научно-технических разработок и результатов научной деятельности в медико-
биологической сфере украинскими учеными. Проведено исследование некоторых различий между бизнес-
ангелами, венчурным капиталом и корпоративными венчурными фондами (КВФ). Выявлено, что взаимо-
действие с КВФ может дать несколько важных преимуществ по сравнению с другими типами инвесторов.
Для КВФ максимизация прибыли не является главной задачей. Это приводит к тому, что инноваторы могут
ожидать лучших финансовых результатов при оценке стартапа КВФ чем обычным венчурным фондом. Экс-
перты корпоративных венчурных фондов в совершенстве знают ситуацию на профильном рынке и способ-
ны сразу профессионально оценить предложенную технологию, несмотря на возможные ошибки в питч-
презентации или бизнес-плане. Анализ всех трех групп инвесторов (бизнес-ангелы, ВК и КВФ) показал,
что для украинских ученых-инноваторов весьма важными являются КПФ, которые в отличие от первых двух
групп потенциальных инвесторов могут рассматривать предложенную технологию несмотря на отсутствие
профессиональных бизнес-менеджеров, или успешных серийных предпринимателей в команде, что для
Украины нередко случается. В этом контексте получение профессиональных советов, или помощи при
формировании команды старапа или потенциальная возможность лицензирования крайне важны. Также,
актуальным является повышенная вероятность получить лучший финансовый результат при инвестирова-
нии от КВФ и то, что бренд КВФ от крупной транснациональной компании повысит переговорную позицию
с другими фондами при следующих раундах инвестиций.
Ключевые слова: коммерциализация технологий, стартапы, бизнес-ангелы, венчурные инвесторы, кор-
поративные венчурные фонды, трансфер технологий, медико-биологическая отрасль.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРІВ
Мельник-Мельников Петро Георгійович — канд. техн. наук, н.с. відділу менеджменту наукових досліджень та
інновацій Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, вул.
Васильківська, 45, Київ, Україна, 03022; +38 (044) 259-01-67; petermelnik@ukr.net; ORCID: 0000-0002-2556-4254
П’ятчаніна Тетяна Віталіївна — канд. біол. наук, с.н.с, заввідділу менеджменту наукових досліджень та ін-
новацій Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, вул.
Васильківська, 45, Київ, Україна, 03022; +38 (044) 259-01-67; tanya_pyatchanina@ukr.net; ORCID: 0000-0002-
7992-995X
Огородник Анна Миколаївна — канд. техн. наук, н.с. відділу менеджменту наукових досліджень та інновацій
Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, вул. Василь-
ківська, 45, Київ, Україна, 03022; +38 (044) 259-01-67; kassmail@ukr.net; ORCID: 0000-0002-7756-7222
ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА
INNOVATIVE ECONOMY 47
INFORMATION ABOUT THE AUTHORS
Melnik-Melnikov P.G. — PhD in Engineering, Research Fellow of Department of Research Management and
Innovation of R.E. Kavetskyi Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology, National Academy of
Sciences of Ukraine, Vasilksvska St., 45, Kyiv, Ukraine, 03022; +38 (044) 259-01-67; petermelnik@ukr.net; ORCID:
0000-0002-2556-4254
Piatchanina T.V. — PhD in Biology, Senior Research Fellow, Head of the Department of Research Management and
Innovation of R.E. Kavetskyi Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology, National Academy of
Sciences of Ukraine, Vasilksvska St., 45, Kyiv, Ukraine, 03022; +38 (044) 259-01-67; tanya_pyatchanina@ukr.net;
ORCID: 0000-0002-7992-995X
Ohorodnyk A.N. — PhD in Engineering, Research Fellow of Department of Research Management and Innovation of R.E.
Kavetskyi Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology, National Academy of Sciences of Ukraine,
Vasilksvska St., 45, Kyiv, Ukraine, 03022; +38 (044) 259-01-67; kassmail@ukr.net; ORCID: 0000-0002-7756-7222
ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРАХ
Мельник-Мельников П.Г. — канд. тех. наук, н.с. отдела менеджмента научных исследований и инноваций Ин-
ститута экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р. Е. Кавецкого НАН Украины, ул. Ва-
сильковская, 45, Киев, Украина, 03022; +38 (044) 259-01-67; petermelnik@ukr.net; ORCID: 0000-0002-2556-4254
Пятчанина Т.В. — канд. биол. наук, с.н.с., зав. отдела менеджмента научных исследований и инноваций Инсти-
тута экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р. Е. Кавецкого НАН Украины, ул. Василь-
ковская, 45, Киев, Украина, 03022; +38 (044) 259-01-67; tanya_pyatchanina@ukr.net; ORCID: 0000-0002-7992-995X
Огородник А.Н. — канд. тех. наук, н.с. отдела менеджмента научных исследований и инноваций Института
экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р. Е. Кавецкого НАН Украины, ул. Васильков-
ская, 45, Киев, Украина, 03022; +38 (044) 259-01-67; kassmail@ukr.net; ORCID: 0000-0002-7756-7222
http://doi.org/10.35668/2520-6524-2019-4-06
УДК 330.341.1
Т.В. ГРУЗДОВА, м.н.с.
АДАПТАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ІНДИКАТОРІВ
ЦИФРОВИХ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ
У СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ:
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ1
Резюме. Цифрова трансформація у сфері охорони здоров’я в багатьох країнах світу спрямована на зміц-
нення системи охорони здоров’я в умовах наростальної нестачі кадрів, старіння населення та зростання
числа хронічних захворювань. До технологій, що використовує цифрова система охорони здоров’я, за-
раховують: електронні системи, які забезпечують електронне зберігання медичних даних пацієнтів; елек-
тронні мережі для обміну чи передачі даних пацієнтів іншим медичним працівникам і фахівцям; електронні
системи для діагностики або призначення лікарських засобів; телемедицину (надання медико-санітарної
допомоги на відстані); мобільні телефони та пристрої (розроблено понад 165 тис. мобільних додатків для
медичних послуг); робототехніку; штучний інтелект; геноміку — дисципліну, яка використовує дані геному
людини для діагностики захворювання. Безперервний збір, аналіз і використання даних про рівень здоров’я
пацієнтів та їх стан може прискорити істотне поліпшення якості й ефективності надання медичної допомоги.
Європейською комісією розроблено низку індикаторів для визначення рівня впровадження та ефективності
використання електронних систем у сфері охорони здоров’я, серед яких — індекс цифрової економіки та
суспільства (DESI), що охоплює понад 30 показників цифровізації в країнах ЄС. Визначення цих індикаторів
в Україні потребує вивчення та виявлення проблем їх застосування в економіці України за показниками гру-
пи “цифрові публічні послуги (e-здоров’я)”. Обґрунтовано пропозиції щодо розв’язання виявлених проблем
для забезпечення ефективного впровадження електронних систем у сферу охорони здоров’я України.
Ключові слова: електронна система, охорона здоров’я, індикатори цифрових публічних послуг, цифрові-
зація охорони здоров’я, ефективність використання.
1 Стаття підготовлена в рамках відомчої наукової теми ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”: “Цифрові
технології в інноваційній трансформації економіки України” (реєстраційний номер 0118U007629)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168657 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2520-6524 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:10:23Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мельник-Мельников, П.Г. П’ятчаніна, Т.В. Огородник, А.М. 2020-05-07T11:12:47Z 2020-05-07T11:12:47Z 2019 До питання раціонального пошуку інвесторів українськими вченими,зокрема серед корпоративних венчурних фондів у медико-біологічній галузі / П.Г. Мельник-Мельников, Т.В. П’ятчаніна, А.М. Огородник // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 4 (12). — С. 41-47. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2520-6524 DOI: 10.35668/2520-6524-2019-4-05 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168657 338.24:336.63:330.341 Проблема пошуку інвестицій українськими вченими-інноваторами є вельми важливою, тому що венчурна індустрія в Україні є доволі молодою та слабо розвиненою в порівнянні з провідними країнами світу. У статті розглянуті питання вибору раціонального підходу для залучення інвестицій у процес комерціалізації науково-технічних розробок і результатів наукової діяльності в медико-біологічній сфері українськими науковцями. Проведено дослідження деяких відмінностей між бізнес-янголами, венчурними фондами (ВФ) і корпоративними венчурними фондами (КВФ). В статье рассмотрены вопросы выбора рационального подхода для привлечения инвестиций в процесс коммерциализации научно-технических разработок и результатов научной деятельности в медико-биологической сфере украинскими учеными. Проведено исследование некоторых различий между бизнес-ангелами, венчурным капиталом и корпоративными венчурными фондами (КВФ). The article deals with the issues of the rational approach for attracting investments in the process of commercialization of R&D results in the field of biomedical science by Ukrainian scientists. Some differences between business angels, venture capital (VC), and corporate venture capital (CVC) funds have been investigated. uk Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука, технології, інновації Інноваційна економіка До питання раціонального пошуку інвесторів українськими вченими,зокрема серед корпоративних венчурних фондів у медико-біологічній галузі К вопросу рационального поиска инвесторов украинскими учеными, в частности среди корпоративных венчурных фондов в медикобиологической отрасли To the problem of rational search for investors by ukranian scientists, in particular among cor-porate venture funds in the biomedical field Article published earlier |
| spellingShingle | До питання раціонального пошуку інвесторів українськими вченими,зокрема серед корпоративних венчурних фондів у медико-біологічній галузі Мельник-Мельников, П.Г. П’ятчаніна, Т.В. Огородник, А.М. Інноваційна економіка |
| title | До питання раціонального пошуку інвесторів українськими вченими,зокрема серед корпоративних венчурних фондів у медико-біологічній галузі |
| title_alt | К вопросу рационального поиска инвесторов украинскими учеными, в частности среди корпоративных венчурных фондов в медикобиологической отрасли To the problem of rational search for investors by ukranian scientists, in particular among cor-porate venture funds in the biomedical field |
| title_full | До питання раціонального пошуку інвесторів українськими вченими,зокрема серед корпоративних венчурних фондів у медико-біологічній галузі |
| title_fullStr | До питання раціонального пошуку інвесторів українськими вченими,зокрема серед корпоративних венчурних фондів у медико-біологічній галузі |
| title_full_unstemmed | До питання раціонального пошуку інвесторів українськими вченими,зокрема серед корпоративних венчурних фондів у медико-біологічній галузі |
| title_short | До питання раціонального пошуку інвесторів українськими вченими,зокрема серед корпоративних венчурних фондів у медико-біологічній галузі |
| title_sort | до питання раціонального пошуку інвесторів українськими вченими,зокрема серед корпоративних венчурних фондів у медико-біологічній галузі |
| topic | Інноваційна економіка |
| topic_facet | Інноваційна економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168657 |
| work_keys_str_mv | AT melʹnikmelʹnikovpg dopitannâracíonalʹnogopošukuínvestorívukraínsʹkimivčenimizokremaseredkorporativnihvenčurnihfondívumedikobíologíčníigaluzí AT pâtčanínatv dopitannâracíonalʹnogopošukuínvestorívukraínsʹkimivčenimizokremaseredkorporativnihvenčurnihfondívumedikobíologíčníigaluzí AT ogorodnikam dopitannâracíonalʹnogopošukuínvestorívukraínsʹkimivčenimizokremaseredkorporativnihvenčurnihfondívumedikobíologíčníigaluzí AT melʹnikmelʹnikovpg kvoprosuracionalʹnogopoiskainvestorovukrainskimiučenymivčastnostisredikorporativnyhvenčurnyhfondovvmedikobiologičeskoiotrasli AT pâtčanínatv kvoprosuracionalʹnogopoiskainvestorovukrainskimiučenymivčastnostisredikorporativnyhvenčurnyhfondovvmedikobiologičeskoiotrasli AT ogorodnikam kvoprosuracionalʹnogopoiskainvestorovukrainskimiučenymivčastnostisredikorporativnyhvenčurnyhfondovvmedikobiologičeskoiotrasli AT melʹnikmelʹnikovpg totheproblemofrationalsearchforinvestorsbyukranianscientistsinparticularamongcorporateventurefundsinthebiomedicalfield AT pâtčanínatv totheproblemofrationalsearchforinvestorsbyukranianscientistsinparticularamongcorporateventurefundsinthebiomedicalfield AT ogorodnikam totheproblemofrationalsearchforinvestorsbyukranianscientistsinparticularamongcorporateventurefundsinthebiomedicalfield |