Розвиток екосистеми підтримки науки,освіти та інновацій

У статті розглянуто питання створення Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ). Описано загальну концепцію формування та окремі аспекти діяльності Національного репозитарію відповідно до проголошеної в нормативних документах мети та місії НРАТ. Визначено його роль у розвитку наукової, ос...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2019
Main Author:	Чмир, О.С.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2019
Series:	Наука, технології, інновації
Subjects:	Інформаційні технології
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168662
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Розвиток екосистеми підтримки науки,освіти та інновацій / О.С. Чмир // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 4 (12). — С. 75-84. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168662
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1686622025-02-09T16:44:45Z Розвиток екосистеми підтримки науки,освіти та інновацій Развитие экосистемы поддержки науки, образования и инноваций Ecosystem development support for science, education and innovation Чмир, О.С. Інформаційні технології У статті розглянуто питання створення Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ). Описано загальну концепцію формування та окремі аспекти діяльності Національного репозитарію відповідно до проголошеної в нормативних документах мети та місії НРАТ. Визначено його роль у розвитку наукової, освітньої та інноваційної діяльності, а також щодо утвердження на вітчизняному ґрунті принципів академічної доброчесності. В статье рассматриваются вопросы создания Национального репозитария академических текстов (НРАТ). Описана общая концепция формирования и отдельные аспекты деятельности Национального репозитария в соответствии с провозглашенной в нормативных документах целью и миссией НРАТ. Определена его роль в развитии научной, образовательной и инновационной деятельности, а также в части утверждения на отечественной почве принципов академической добропорядочности. The article discusses the creation of the National Repository of Academic Texts (NRAT). The general concept of the formation and certain aspects of the activities of the National Repository are described in accordance with the goal and mission of the NRAT proclaimed in regulatory documents. Its role in the development of scientific, educational and innovative activities, as well as in terms of the establishment of principles of academic integrity on a domestic basis, is determined. 2019 Article Розвиток екосистеми підтримки науки,освіти та інновацій / О.С. Чмир // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 4 (12). — С. 75-84. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. 2520-6524 DOI: 10.35668/2520-6524-2019-4-10 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168662 001.89 uk Наука, технології, інновації application/pdf Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Інформаційні технології Інформаційні технології
spellingShingle	Інформаційні технології Інформаційні технології Чмир, О.С. Розвиток екосистеми підтримки науки,освіти та інновацій Наука, технології, інновації
description	У статті розглянуто питання створення Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ). Описано загальну концепцію формування та окремі аспекти діяльності Національного репозитарію відповідно до проголошеної в нормативних документах мети та місії НРАТ. Визначено його роль у розвитку наукової, освітньої та інноваційної діяльності, а також щодо утвердження на вітчизняному ґрунті принципів академічної доброчесності.
format	Article
author	Чмир, О.С.
author_facet	Чмир, О.С.
author_sort	Чмир, О.С.
title	Розвиток екосистеми підтримки науки,освіти та інновацій
title_short	Розвиток екосистеми підтримки науки,освіти та інновацій
title_full	Розвиток екосистеми підтримки науки,освіти та інновацій
title_fullStr	Розвиток екосистеми підтримки науки,освіти та інновацій
title_full_unstemmed	Розвиток екосистеми підтримки науки,освіти та інновацій
title_sort	розвиток екосистеми підтримки науки,освіти та інновацій
publisher	Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Інформаційні технології
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168662
citation_txt	Розвиток екосистеми підтримки науки,освіти та інновацій / О.С. Чмир // Наука, технології, інновації. — 2019. — № 4 (12). — С. 75-84. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.
series	Наука, технології, інновації
work_keys_str_mv	AT čmiros rozvitokekosistemipídtrimkinaukiosvítitaínnovacíj AT čmiros razvitieékosistemypodderžkinaukiobrazovaniâiinnovacij AT čmiros ecosystemdevelopmentsupportforscienceeducationandinnovation
first_indexed	2025-11-28T02:32:39Z
last_indexed	2025-11-28T02:32:39Z
_version_	1849999665622155264
fulltext	ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ INFORMATIONAL TECHNOLOGIES 75 http://doi.org/10.35668/2520-6524-2019-4-10 УДК 001.89 О.С. ЧМИР, д-р екон. наук, професор РОЗВИТОК ЕКОСИСТЕМИ ПІДТРИМКИ НАУКИ, ОСВІТИ ТА ІННОВАЦІЙ Резюме. У статті розглянуто питання створення Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ). Описано загальну концепцію формування та окремі аспекти діяльності Національного репозитарію від- повідно до проголошеної в нормативних документах мети та місії НРАТ. Визначено його роль у розвитку наукової, освітньої та інноваційної діяльності, а також щодо утвердження на вітчизняному ґрунті принципів академічної доброчесності. Продемонстровано механізм позитивного впливу загальнонаціонального науко- вого архіву на сферу наукових досліджень через відкритість інформації, можливості оперативної наукової комунікації, значне розширення аудиторії, у якій проводиться обговорення гіпотез та отриманих результатів. Визначено ключові аспекти впливу доступності якісної інформації на освітні процеси впродовж життя лю- дини – від початкової освіти до підвищення кваліфікації та набуття нових знань і навичок. Показано, як саме функціонування Національного репозитарію академічних текстів може допомогти науковцям, освітянам і підприємцям подолати “долину смерті інновацій” завдяки інструментам інформаційної інтеграції. Доведено, що Національний репозитарій не може бути лише електронним архівом вітчизняних академічних текстів із відповідним реєстром та електронними примірниками, доступними для ознайомлення у режимі 24/7. Не- достатньо лише зберігати дані. Потрібно забезпечити їх максимально повне залучення в обіг. Тому НРАТ має стати основою вітчизняної цифрової екосистеми науки, освіти й інновацій, побудованої на принципах інклюзії, — всеохоплюючого процесу, в рамках якого надаються широкі можливості усім зацікавленим сто- ронам на принципах доступності, рівних можливостей, сталості, стабільності, розвитку. Продемонстровано здатність НРАТ сприяти валоризації, тобто продуктивному використанню наукових даних. Наведено аргу- ментацію того, що офіційний веб-портал Національного репозитарію не може обмежуватись однією функ- цією — слугувати точкою доступу до академічних текстів. Він має також підтримувати академічну доброчес- ність, відкриту науку, забезпечувати інформаційну підтримку основних категорій відвідувачів і користувачів. Запропоновано орієнтовну структуру інформаційно-довідкових матеріалів, які мають бути представлені на офіційному веб-порталі НРАТ. Ключові слова: Національний репозитарій академічних текстів, освіта, наука, інновації, електронний архів, збереження даних, інформація. ВСТУП “Інформація — це нова нафта” (“Data is the new oil”) проголосив СЕО Intel Брайан Кржанич на конференції Automobility у Лос-Анжелесі в листопаді 2016 року [1]. Така метафора доволі влучна, адже у світі відбувається четверта про - мислова революція, у рамках якої в еконо міч ну та соціальну сферу впроваджуються кі бер фізичні системи. Якщо четвертий технологічний уклад (ХХ ст.) базувався на масовому використанні двигуна внутрішнього згоряння, основою роботи якого є продукти переробки нафти, то базу п’ятого (кінець ХХ — початок ХХІ ст.) становлять інформаційно-комунікаційні технології [2]. Створення технічних можливостей для збирання, збереження та передачі інфор ма- ції щодо явищ навколишнього світу та жит- тє діяльності людей призвело до лавино- подібного зростання обсягів даних, доступних для використання. Їх продукують соціальні медіа, засоби масової комунікації, обладнання з відповідними датчиками (наприклад, під’єд- наними до всесвітньої мережі), інтернет-плат - форми тощо. Кількість таких джерел над зви- чайно велика та постійно зростає. Вважається, що кожного дня створюється понад 2,5 квінтильйони байт або 2,5 мільйони трильйонів байт даних. Згідно з експертними оцінками, у наступному році кожна людина в середньому щоденно буде генерувати 1,5 GB даних [1] або 547 GB на рік. З урахуванням наявного населення планети це означає ство- рення інформації в неймовірних обсягах понад 11,3 EB/добу або 4,1 ZB/рік. І це стосується лише людської діяльності. Додавання до системи пристроїв, що належать до інтернету речей, збільшує зазначені обсяги на порядки. Лише один автономний автомобіль генерує 4 TB даних на добу або 1,5 PB щороку. Отже, маємо надзвичайні масштаби інформаційних ресурсів, які лише починають формувати нові риси сучасного та майбутнього світу. І людство має навчитись ефективно працювати з ними, розуміючи пов’язані з цим виклики. Сказане повною мірою стосується наукової та освітньої сфер діяльності. НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 4 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 476 Проте нікуди не зникла, а навіть стала більш гострою традиційна проблема, пов’язана з якістю та ефективністю використання даних. Якість даних ми розуміємо як об’єктивність, точність, прозорість, відкритість, доступність, актуальність, коректність, надійність, валідність і верифікованість, придатність для обробки. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ Оскільки дані не самоціль, а цінне джерело інформації для аналітичних досліджень та ресурс для навчання і розвитку, мають пос- тійно удосконалюватись інструменти ро боти з ними. Окрім того, дані мають бути пов’язані між собою. Наприклад, набір даних (включаючи Big Data), які вже оброблялися за допомогою певних технологій для вирішення конкретного завдання, потребує посилання на опис цьо- го завдання, методику його вирішення, вико- ристане програмне забезпечення, отримані результати та їх інтерпретацію. Саме такий набір даних матиме найбільшу цінність для суспільства. Отже, необхідно забезпечити на- лежні умови для збору, перевірки, обробки, систематизації, збереження та надання у від- критий доступ інформації, що в сукупності дозволить підняти на якісно новий рівень ос- віт ню, наукову та інноваційну діяльність. Оп- ра цюванню зазначених питань і присвячена пропонована вашій увазі стаття. АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ Чимало наукових праць присвячено ролі цифрових архівів у збереженні наукової, освітньої та іншої суспільно значимої інформації [3–4]. Дослідники вивчають теоретичні та прикладні аспекти побудови системи кількісних та якісних показників використання наукових публікацій, а також їх впливовості, інструменти науко-, бібліо-, вебометрії [5–9], підходи до організації метаданих, управління ними й використання у науковій та освітній діяльності [10–11], управління даними, забезпечення пов - торюваності й достовірності інформації [12–14]. Також предметом досліджень є практичні питання реалізації політики відкритої науки та діяльності репозитаріїв [15–20], що дає зм о гу сформувати уявлення про спільні риси, від- мінності, сильні сторони та недоліки конкретних проєктів, що зумовлені національними особ- ливостями та стадією зрілості електронних архівів. Окремий сегмент наукових публікацій охоплює дослідження сфери соціальних комунікацій і мереж обміну науковою та ос- віт ньою інформацією, питання мотивації дос- лідників [21–26]. Більш детальний огляд актуальних публі- кацій з проблематики, що розглядається, представлено у матеріалах нашого дослідження [27]. Разом із тим, наукові, методичні і прак - тичні питання створення єдиного загально- національного архіву наукової, освітньої та інноваційної інформації України, системно майже не розглядалися. ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ Упровадження цифрових рішень у наукову та освітню діяльність відбувається стрімко та за багатьма напрямами. Воно покликане упорядкувати документообіг, спростити роботу з документами, зробити доступними наукові джерела інформації, запропонувати зручні засоби архівування, а також комунікації між науковцями для формування академічних спільнот, обміну даними, рецензування тощо. Перші відкриті цифрові архіви наукових даних почали створюватися ще на початку 1990-х рр., а зараз їх кількість сягає декількох тисяч. Зокрема, згідно з рейтингом репозитаріїв від Cybermetrics Lab, у світі налічується 2790 усіх видів сховищ, основу яких становлять інституційні репозитарії (2708) [28], OpenDOAR містить відомості про 3903 репозитарії [29], DOAJ охоплює 12 686 журналів зі 128 країн [30]. Міжнародні наукометричні бази працюють з відфільтрованим за кількісними та якісними характеристиками контентом за основними галузями знань, що складається з публікацій майже з усіх країн світу (Web of Science, Sco- pus). Існують мультидисциплінарні міжнародні та національні бази (EBSCO, e-library), тематичні архіви (Medline, Arxiv, Statista) тощо. Зібрання наукової інформації, створені в цифровому середовищі та доступні корис- тувачам онлайн, спростили доступ до акаде- мічних даних і практично знищили кордони, які заважали науковій комунікації. Вони вирішують завдання збереження та систематизації ін- фор мації, забезпечують видимість наукових розробок, прямо або опосередковано сприяють формуванню мереж науковців за галузевою належністю або характером вирішуваних нау- кових завдань. Щоб підвищити ефективність роботи корис- тувачів із різними електронними архівами ши- роко використовуються харвестри, які по суті є хабами даних або інструментами пошуку не- обхідної інформації з різних джерел у інтернет- мережі, — у єдиній точці доступу. Окрему нішу займають платформи, які поєд нують функції соціальної мережі, циф- рового архіву, площадки для обговорення та рецензування наукових досліджень, фор- ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ INFORMATIONAL TECHNOLOGIES 77 му вання творчих колективів, пошуку вакан- сій і мережевого спілкування (Researchgate, Academia). В Україні функціонує більше сотні наукових електронних архівів, які підтримуються зак- ладами вищої освіти, науковими установами та видавництвами [31]. Вони по-різному орга- нізовані, мають нетотожну структуру і глибину даних, різні пошукові системи, політики по во- дження з даними, використовують різні прог- рамні продукти тощо. Однак єдиної системи гарантованого постійного збереження інфор- мації та інтегрованої пошукової системи досі не створено. Існує усталена практика надання обов’яз- кового примірника [32], передачі на збережен- ня електронних версій наукових періодичних фахових видань [33], державної реєстрації та обліку відкритих науково-дослідних, дослідно- конструкторських робіт і дисертацій [34], а також реєстрації технологій та їх складових [35]. Це розрізнені системи, у яких накопичено цінну інформацію про вітчизняну науку, освіту та ін новаційну діяльність. Науковці та практики активно використовують їх у своїй роботі. Проте синергетичний ефект від поєднання в єдиному архіві цих та інших даних може бути досягнутий саме у Національному репозитарії академічних текстів (НРАТ), рішення про створення якого прийнято Кабінетом Міністрів України у 2016– 2017 роках [36–37]. Це рішення матиме значний вплив на розвиток наукової та освітньої сфери України. У НРАТ, відповідно до нормативних доку- ментів, будуть представлені всі основні види академічних текстів — від кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти до статей у наукових виданнях, монографій, звітів у сфері наукової та науково-технічної діяльності, науково- і навчально-методичних праць, депонованих наукових робіт. Метадані цього контенту забезпечать видимість інформації про авторів, їх афіляцію, сформовані творчі колективи, впровадження розробок тощо [38]. Важливість НРАТ для науки складно пере- оцінити. Національний репозитарій буде вери- фікованим і надійним джерелом інформації для вчених, звідки вони отримуватимуть актуальні відомості про новітні розробки, передові нау - кові школи, проривні ідеї. Завдяки НРАТ скорочується час, який раніше був необхідний для повноцінного обміну інформацією, суттєво знижуються й витрати ресурсів для її отримання. Ще один важливий аспект — формування завдяки репозитарію віртуальної площадки для реалізації важливих етапів процесу наукового дослідження — “обкатки” гіпотез, пошуку колег для проведення спільних досліджень, фахового обговорення наукових результатів тощо. Інформаційне середовище НРАТ та його ши- рока доступність для всіх бажаючих має стати акселератором освітнього процесу. Кон тент НРАТ буде затребуваний для цілей навчання на різний його стадіях — від загальної до ви- щої освіти, а також під час підвищення ква лі- фікації, набуття нових знань і навичок у рамках безперервної освіти впродовж життя. Ще один аспект — підтримка інновацій. Вже стало “загальним місцем” казати про те, що інновації є основою розвитку економіки та суспільства загалом, забезпечують прогрес виробничої сфери, дають змогу запроваджувати нові інструменти підтримки соціальних транс- формацій, а за належного регулювання — сприяють збереженню та відновленню еко- систем. Без інновацій бізнес не може зберігати свої конкурентні позиції, створювати нові ринки, розвиватися. З іншого боку, постачальником і провідником інноваційних змін є наука, де, власне, інноваційні розробки зароджуються, та освіта, що формує кадри, здатні реалізовувати інновації. Подолання “долини смерті інновацій” пот ре- бує ефективної екосистеми, здатної забез- печити трансфер технологій і знань та з’єднати основних акторів інноваційного процесу. Міс- цем, де можуть ефективно комунікувати пред - ставники бізнесу, освіти та науки, інно ва цій- ним аналогом “market place”, має стати На- ціональний репозитарій. Адже у НРАТ буде накопичуватись, постійно оновлюватись, на- дійно зберігатись та надаватися у відкритий доступ інформація про основні наукові до- сяг нення вітчизняної науки та їх практичне впровадження, відомості про авторів розробок, результативні творчі колективи, а також наукові та освітні інституції, їх науковий, освітній, лабо- раторний потенціал, організації, які здійснюють фінансування. Для того, щоб отримати інформацію від- повідного змісту, необхідно або дуже добре знати конкретний сегмент ринку або витратити значні ресурси (як фінансові, так і часові) на пошук розробок чи інституцій, де готують від- повідні кадри або є необхідні лабораторії. Отже бізнес, йдучи традиційним шляхом, не має можливості швидко вирішувати актуальні завдання, отже, втрачає доходи і стратегічні перспективи. У нинішніх реаліях пошук інформації про наукові розробки вітчизняних науковців пот- ребує кропіткої фахової роботи з великою кількістю джерел інформації, представленої на різноманітних площадках. Наприклад, щоб НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 4 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 478 отримати дані про науковий потенціал закладів вищої освіти та наукових установ і організацій України, потрібно працювати з їх сайтами та ін ституційними репозитаріями, які мають не- тотожний інтерфейс і структуру. У результаті лише один пошуковий запит за однією або декількома ключовими ознаками потребуватиме задіяння не менше 700 ресурсів, працювати необхідно з кожним — окремо, причому не всі вони надають інформацію онлайн. На відміну від цього доступного, але доволі витратного способу, робота з Національним репозитарієм академічних текстів (після його повноцінного введення в експлуатацію та наповнення відповідним контентом) дасть змогу працювати на єдиній площадці — офіційному веб-порталі НРАТ, користуючись зручним інтерфейсом, зрозумілою пошуковою системою та власним електронним кабінетом. Це на порядок зменшить витрати часу та спростить пошук як відомостей про окремих науковців, так і наукові й освітні інституції, які будуть ко- рисними бізнесу для забезпечення трансферу знань і технологій. Національний репозитарій не має бути у бук- вальному розумінні лише електронним архівом вітчизняних академічних текстів із відповідним реєстром та електронними при мірниками, до- ступними для ознайомлення всім користувачам у режимі 24/7. НРАТ має стати основою вітчизняної цифро- вої екосистеми науки, освіти та інновацій, по- будованої на принципах інклюзії. Йдеться про всеохоплюючий процес, у межах якого надаються широкі можливості всім зацікавленим сторонам з метою досягнення суспільного прог - ресу. Ознаками та принципами інклюзії є дос- тупність, рівні можливості, сталість, стабільність і розвиток [39]. Недостатньо лише зберігати дані — варто забезпечити їх максимально повне залучення в обіг, тобто практичне використання у науковій, освітній та інноваційній діяльності. Для цього потрібно створити середовище, де: • академічні тексти будуть аналізуватися за допомогою спеціально налаштованих інс- трументів; • можна буде пов’язувати академічні тексти з джерелами інформації, посиланнями на розробки інших авторів; • буде здійснюватися моніторинг практичного втілення ідей та їх розвитку; • стане доступним спостереження за діяль- ністю творчих колективів; • очевидною буде динаміка змін у різних га- лузях знань, народження та відмирання кон цепцій, формування нових дисциплін на основі нетривіальних міжгалузевих об’єд- нань; • усі зацікавлені сторони отримають доступ до актуальної інформації про новітні прик- ладні розробки. Архів академічних текстів має бути допов- нений масивами даних, зібраних під час про- ведення спостережень, наукових експеримен- тів і соціологічних опитувань, методиками та протоколами досліджень, відомостями про використані математичні моделі й програмні продукти, описами принципів і способів ана- літичної обробки даних (включаючи прийняті допущення, цілі та критерії оцінювання), ін- фор мацією про отримані результати та їх ін- тер претацію авторами досліджень. Юридичним і фізичним особам, які воло- діють великими даними (Big Data) й зацікав- лені у їх обробленні задля вирішення певних завдань, НРАТ (за умови дотримання певних правил) надасть можливість розміщувати на своїх ресурсах відповідну інформацію. Кон- тент НРАТ також має включати відомості про розроблені технології і, можливо — патенти. Наскрізний зв’язок наукових розробок, ав - торів академічних текстів, наукових та освітніх інституцій, наукових колективів і шкіл, об’єктів практичного впровадження результатів НДДКР, сформований на різнопланових даних НРАТ, забезпечить ефективне використання науко- вого, освітнього, лабораторного та вироб ничого потенціалу країни. Усе, що було сказано вище, стосувалось ака демічних текстів і пов’язаних з ними даних. Вони є найголовнішим і найціннішим ресурсом, заради збереження й надання доступу до якого створюється НРАТ. Разом із тим, офіційний веб- портал не може обмежуватись однією функ- цією — слугувати точкою доступу до академічних текстів. Адже основна мета Національного ре- позитарію полягає не лише у всебічній підтримці розвитку освітньої, наукової, науково-тех нічної та інноваційної діяльності шляхом поліпшення доступу до академічних текстів, а й у сприянні академічній доброчесності. Утвердження культури академічної добро- чесності нагально потрібне вітчизняній науці та освіті, що підтверджує активний діалог, який ведеться на різних площадках — у Верховній Раді, Уряді, МОН України, НАЗЯВО тощо [40– 44]. Проєкти відповідного спрямування вже реалізуються [45]. Неможливо побудувати позитивну ака де міч - ну репутацію окремого науковця, закла ду ви- щої освіти, наукової установи та їх струк тур - них підрозділів без прозорості оцінок якос ті наукових текстів та індивідуальної від по ві- ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ INFORMATIONAL TECHNOLOGIES 79 дальності авторів, інституцій, до яких вони афільовані, а також безпосередніх учасників про цесу здобуття освіти. Поступово стає нор - мою практика обов’язкової перевірки квалі- фі каційних робіт здобувачів вищої освіти та наукових праць, у яких висвітлено резуль тати дисертаційних досліджень, на наявність неко - ректних запозичень. У цьому контексті репози- тарій відіграватиме важливу роль, оскільки він формує відкритий архів наукової та освітньої інформації, який буде використовуватися різноманітними антиплагіатними сервісами як база для порівняння під час перевірки на наявність збігів текстових і графічних фраг- ментів. Також офіційний веб-портал репозитарію має стати цінним інструментом інформаційної підтримки політики академічної доброчесності. Для того, щоб наукові та освітні установи імп- лементували у свою діяльність кращі практики, необхідно їх інформаційно підтримувати. На- приклад, заклади вищої освіти приймають влас ні кодекси академічної доброчесності як важливий несудовий інструмент боротьби з академічною недоброчесністю. Ці кодекси мають інтегрувати у собі дієві норми щодо виявлення, оцінювання та реагування на випадки акаде- мічної недоброчесності. Важливим чинником прогресу в цій сфері можуть стати представлені на порталі НРАТ: • результати відповідних досліджень; • кодекси академічної доброчесності; • меморандуми або декларації означеного спрямування; • типові угоди/контракти зі здобувачами освіти та працівниками освітніх і наукових установ щодо зобов’язання керуватись прин ципами відкритої науки; • юридично досконалі вимоги щодо надання робітниками (під час прийому на роботу) і слухачами (перед початком навчання) згоди на розміщення в інституціональних репо зитаріях академічних текстів і служ бо- вих творів їх авторства; • поради від провідних вітчизняних і зарубіж- них установ; • матеріали моніторингу дотримання акаде- міч ної доброчесності. Поширення практик академічної добро- чес ності є неможливим у закритому сегмен- тованому середовищі з надмірним обмеженням доступу до наукової інформації. Тому доцільно доповнити інформаційні ресурси НРАТ мате ріа- лами про політику відкритої науки та відкритого доступу, принципи FAIR тощо. Лише висвітленням названих вище питань неможливо обмежити інформаційно-довідкову складову офіційного веб-порталу НРАТ. Орієн тую - чись на цільову аудиторію відвідувачів, ко рис - тувачів та інституціональних учасників репози- та рію [46], доцільно подавати актуальні відо- мості про нормативно-правову базу, новини, документи, винесені на суспільне обговорення, які мають бути окремо структуровані для нау- ков ців, освітян, інноваторів. До складу цих ма - теріалів варто включаючи відомості про май- бутні захисти здобувачів вищої освіти освітньо- наукового та наукового рівня з дос тупом до заздалегідь оприлюднених текстів дисертацій. Також для інституційних учасників буде корисною інформація щодо видавничої діяльності й кращих фахових видань України та світу. ВИСНОВКИ Таким чином, за допомогою Національного репозитарію академічних текстів, побудованого в рамках описаної вище концепції, усі учасники інноваційного процесу — науковці, освітяни, підприємці — зможуть ефективно об’єднати зусилля з метою досягнення суспільного прог- ресу. Завдяки Національному репозитарію фактично будуть створені умови для валоризації наукових даних у розумінні їх продуктивного використання як наукового, освітнього та ін- но ваційного ресурсу. Адже у процесі роботи з контентом НРАТ (академічні тексти, пов’язані з ними дані, метадані) генеруватиметься цінність, яка буде реалізована економічними суб’єктами, а також буде приносити економічний дохід і суспільну користь. Разом із тим, запропоноване нами ба чен- ня Національного репозитарію не є всеохоп- люю чим. У світі активно розвиваються он- лайнові архіви та хмарні сервіси, які прямо чи опосередковано впливатимуть на всі інші елект- ронні сховища даних, формуючи нові стандарти роботи з інформацією (зокрема — аналітичної) і техніко-техно ло гічні рішення, змінюючи правові режими тощо. Національний репозитарій має імплементувати кращі практики, інтегруватися з аналогічними вітчизняними та зарубіжними інформаційними системами. Отже, детальної розробки потребують правила та методики ро- бо ти з даними, пов’язаними з академічними текстами, включаючи метадані, списки поси- лань, джерела використаної інформації, ма- сиви дослідницьких даних. Окремої уваги зас луговує такий аспект діяльності НРАТ, як забезпечення наукової комунікації. Ці та інші питання, пов’язані з розвитком і постійним удос - коналенням Національного репозитарію, роз- ширенням його контенту та функціональних можливостей, будуть потребувати подальших досліджень. НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 4 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 480 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Intel CEO: Data Is The New Oil [Electronic resource] // The Fuse. — 2016. November 15. — Access: http:// energyfuse.org/intel-ceo-data-new-oil/. 2. Techno-Economic Paradigms: Essays in Honour ofCarlota Perez / Ed. by Wolfgang Drechsler, Rainer Kattel Anderik S.Reinert. — London; New York : Anthem, 2009. — 429 p. 3. Li X. M. The role of arXiv, RePEc, SSRN and PMC in formal scholarly communication / X. M. Li, M. Thelwall, K. Kousha // Aslib Journal of Infor- mation Management. — 2015. — Vol. 67, No. 6. — P. 614–635. 4. Schopfel J. Document supply of grey literature and open access: ten years later / J. Schopfel // Inter- lending & Document Supply — 2015. — Vol. 43, No. 2. — P. 84–93. 5. Da Silva J. A. T. Why do some retracted papers continue to be cited? / J. A. T. Da Silva, H. Bor ne mann- Cimenti // Scientometrics. — 2017. — Vol. 110, No. 1. — P. 365–370. 6. Ennas G.Features of top-rated gold open access journals: An analysis of the scopus database / G. En - nas, M. C. Di Guardo // Journal of Informetrics. — 2015. — Jan. — V. 9, № 1. — P. 79–89. 7. Peters I. Research data explored: an extended ana- ly sis of citations and altmetrics / I. Peters, P. Kraker, E. Lex, C. Gumpenberger, J. Gorraiz // Scien- tometrics. — 2016. — May. — V. 107, № 2. — P. 723–744. 8. Robinson-Garcia N. Analyzing data citation practices using the data citation index / N. Robinson-Garcia, E. Ji menez-Contreras, D. Torres-Salinas // Journal of the Association for Information Science and Tech nology. — 2016. — Vol. 67, No. 12. — P. 2964– 2975. 9. Vincent-Lamarre P., Boivin J. Estimating open ac cess mandate effectiveness: The MELIBEA score / P. Vincent-Lamarre, J. Boivin, Y. Gargouri, V. Lariviere, S. Harnad // Journal of the Association for Information Science and Technology. — 2016. — Vol. 67, No. 11. — P. 2815–2828. 10. Peroni S. Setting our biblio graphic referen- ces free: towards open citation data / S. Peroni, A. Dutton, T. Gray, D. Shotton // Journal of Do- cumentation. — 2015. — Vol. 71, No. 2. — P. 253– 277. 11. Tuarob S. A generalized topic modeling approach for automatic document annotation / S. Tuarob, L. C. Pouchard, P. Mitra, C. L. Giles // International Journal on Digital Lib raries. — 2015. — Vol. 16, No. 2. — P. 111–128. 12. Karcher S. Beyond the mat rix: Repo sitory services for qualitative data / S. Karcher, D. Kirilova, N. Weber // Ifla Journal-International Federation of Library Associations. — 2016. — Vol. 42, No. 4. — P. 292–302. 13. Poole A. H. How has your science data grown? Digital curation and the human factor: a critical literature review / A. H. Poole // Archival Science. — 2015. — Vol. 15, No. 2. — P. 101–139. 14. Sayao L. F. Digital curation and research data / L. F. Sayao, L. F. Sales // Atoz-Novas Praticas Em Informacao E Conhecimento. — 2016. — Vol. 5, No. 2. — P. 67–71. 15. Babini D. Latin Ame rican science is meant to be open access: Initiatives and current challenges / D. Babini, J. D. Machin-Mastromatteo // Information Development. — 2015. — Vol. 31, No. 5. — P. 477–481. 16. Borrego A. Measuring compliance with a Spanish Government open access mandate / A. Borrego // Journal of the Association for Information Science and Technology. — 2016. — Vol. 67, No. 4. — P. 757– 764. 17. Borrego A. Institutional repositories versus Re- searchGate: The depositing habits of Spanish researchers / A. Borrego // Learned Publishing. — 2017. — Vol. 30, No. 3. — P. 185–192. 18. Nwagwu W. E. Counterpoints about predatory open access and knowledge publishing in Africa / W. E. Nwagwu // Learned Publishing. — 2015. — Vol. 28, No. 2. — P. 114–122. 19. Orduna-Malea E. The dark side of open access in Google and Google Scholar: the case of Latin- American repositories / E. Orduna-Malea, E. D. Lo- pez-Cozar // Scientometrics. — 2015. — Vol. 102, No. 1. — P. 829–846. 20. Schopfel J. Ready for the future? A survey on open access with scientists from the French National Research Center (CNRS) / J. Schopfel, C. Fer - rant, F. Andre, R. Fabre // Inter lending & Document Supply. — 2016. — Vol. 44, No. 4. — P. 141–149. 21. Al Saifi S. A. The relationship between face to face social networks and knowledge sharing: an ex plo- ratory study of manufacturing firms / S. A. Al Saifi, S. Dillon, R. McQueen // Journal of Know- ledge Management. — 2016. — Vol. 20, No. 2. — P. 308–326. 22. Kim Y. Social scientists’ data sharing be haviors: Investigating the roles of individual moti va tions, institutional pressures, and data repositories / Y. Kim, M. Adler // International Journal of In for- mation Management. — 2015. — Vol. 35, No. 4. — P. 408–418. 23. Kim Y. Institutional and individual factors affecting scientists’ data-sharing behaviors: A multilevel analysis / Y. Kim, J. M. Stanton // Journal of the Association for Information Science and Techno - logy. — 2016. — Vol. 67, No. 4. — P. 776–799. 24. Kim Y. Understanding data sharing be haviors of STEM researchers: The roles of attitudes, norms, and data repositories / Y. Kim, P. Zhang // Lib- rary & Information Science Re search. — 2015. — Vol. 37, No. 3. — P. 189–200. 25. Serrano-Vicente R. Open Access Awareness and Perceptions in an Institutional Landscape / R. Ser- rano-Vicente, R. Melero, E. Abadal // Journal of Aca - demic Librarianship. — 2016. — Vol. 42, No. 5. — P. 595–603. 26. Zhu Y. M. Who support open access publishing? Gender, discipline, seniority and other factors associated with academics’ OA practice / Y. M. Zhu // Scientometrics. — 2017. — Vol. 111, No. 2. — P. 557–579. 27. Створення та забезпечення функціонування тес- тової експлуатації першої черги Національного репозитарію академічних текстів : звіт про НДР / ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”; кер. О.С. Чмир. — Київ, 2018. — 351 с. 28. Ranking Web of repositories [Electronic resource]. — Access: http://repositories.webometrics.info. 29. Directory of Open Access Repositories [Electronic resource]. — Access: http://v2.sherpa.ac.uk/ opendoar. 30. DOAJ (Directory of Open Access Journals) [Electronic resource]. — Access: https://doaj.org 31. Чмир О. С. Проект створення національного репозитарію академічних текстів: стан і перспек- тиви розвитку [Електронний ресурс] / О. С. Чмир // Національний репозитарій академічних текстів та цифрові сервіси відкритої науки : наук.-практ. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ INFORMATIONAL TECHNOLOGIES 81 конф. (Київ, 15 березня 2019 р.). — Режим до- ступу: http://www.ukrintei.ua/sites/default/files/ chmyr_0.pdf 32. Про обов’язковий примірник документів [Елек- тронний ресурс] : Закон України від 9 квіт. 1999 р. № 595-XIV. — Режим доступу: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/595-14 33. Про затвердження Порядку передавання елек- тронних копій періодичних друкованих наукових фахових видань на зберігання до Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського [Елек- тронний ресурс] : Спільний наказ ВАК України та НАН України від 07 лип. 2008 р. No. 436/311. — Режим доступу: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/z0020-09. 34. Про затвердження Порядку державної реєстрації та обліку відкритих науково-дослідних, дослідно- конструкторських робіт і дисертацій [Електро- нний ресурс] : наказ МОН України від 27 жовт. 2008 р. № 977. — Режим доступу: https://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/z0312-09. 35. Про затвердження форми Реєстраційної картки технології та її складових та інструкції з її оформ- лення [Електронний ресурс] : наказ МОН України від 09 листоп. 2015 р. № 1156. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1501-15. 36. Про створення Національного репозитарію ака- демічних текстів [Електронний ресурс] : розпо- рядження Кабінету Міністрів України від 22 лип. 2016 р. № 504. — Режим доступу: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/504-2016-%D1%80. 37. Положення про Національний репозитарій ака- демічних текстів [Електронний ресурс] : По- станова Кабінету Міністрів України від 19 лип. 2017 р. № 541. — Режим доступу: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/541-2017-%D0%BF. 38. Chmyr O.S. Institutional provision of open access in Ukraine / O.S. Chmyr // Науковий вісник Дипло- матичної академії України. — 2017. — Ч. ІІІ. — С. 126–133. (Серія “Економічні науки”). 39. Alan Berube Measuring “inclusive eco nomies” in metropolitan America [Electronic resource] / Alan Berube, John Irons // THE AVENUE. — 2016. — May 12. — Access: https://www.brookings.edu/ blog/the-avenue/2016/05/12/measuring-inclusive- economies-in-metropolitan-america/. 40. Збалансований розвиток людського капіталу в Україні: завдання освіти і науки [Електронний ресурс]: рекомендації парламентських слухань (10 квіт. 2019 року). — Режим доступу: http://kno. rada.gov.ua/news/Robota_Kom/Parl_Kom_slukh/ Parl_slukh/8_skl/75312.html. 41. Про затвердження плану дій із впровадження Іні- ціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2018— 2020 роках [Електронний ресурс] : розпоряджен- ня Кабінету Міністрів України від 18 груд. 2018 р. № 1088-р. — Режим доступу: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1088-2018-%D1%80. 42. Про затвердження деталізованого плану заходів МОН з виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2019 рік [Електронний ресурс] : наказ МОН від 3 квіт. 2019 р. № 436. — Режим доступу: https:// mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5cb/ f08/02d/5cbf0802dc861831675220.pdf. 43. Стратегія національного агентства із забез- печення якості вищої освіти до 2022 р. [Елект- ронний ресурс]. — Режим доступу: https://bit. ly/2o7SUj6. 44. 100+ корупційних схем: антикорупційний поря- док денний для уряду та громадськості [Елек- тронний ресурс]. — Режим доступу: https://bit. ly/2obXc90. 45. Проект сприяння академічній доброчесності в Україні (Srtengthening Academic Integrity in Ukraine Project — SAIUP) [Електронний ре- сурс]. — Режим доступу: https://saiup.org.ua/ pro-proekt/. 46. Розроблення вимог до створення Національного репозитарію академічних текстів, формування його структури та стандартів : звіт про НДР / ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації”; кер. О.С. Чмир. — Київ, 2017. — 359 с. REFERENCES 1. Intel CEO: Data Is The New Oil (2016). The Fuse. Retrieved from: http://energyfuse.org/intel-ceo- data-new-oil/. 2. Wolfgang, D., Anderik, R. K., & Reinert, S. (Eds.) (2009). Techno-Economic Paradigms: Essays in Honour of Carlota Perez. London–New York: Anthem. 429 p. https://doi.org/10.7135/upo9781843318224 3. Li, X. M., Thelwall, M., & Kousha, K. (2015). The role of arXiv, RePEc, SSRN and PMC in formal scholarly communication. Aslib Journal of Infor- ma tion Management. 6, 614–635. https://doi. org/10.1108/ajim-03-2015-0049 4. Schopfel, J. (2015). Document supply of grey literature and open access: ten years later. Inter- lending & Document Supply. 2, 84–93. https://doi. org/10.1108/ilds-02-2015-0004 5. Da Silva, J. A. T., & Bornemann-Cimenti, H. (2017). Why do some retracted papers continue to be cited? Scientometrics. 1, 365–370. https://doi.org/ 10.1007/s11192-016-2178-9 6. Ennas, G., & Di Guardo, M. C. (2015). Features of top-rated gold open access journals: An analysis of the scopus database. Journal of Informetrics. 1. P. 79–89. https://doi.org/10.1016/j.joi.2014.11.007 7. Peters, I., Kraker, P., Lex, E., Gumpenberger, C., & Gorraiz, J. (2016). Research data explored: an extended analysis of citations and altmetrics. Scientometrics. 2, 723–744. https://doi.org/ 10.1007/s11192-016-1887-4 8. Robinson-Garcia, N., Jimenez-Contreras, E., & Torres-Salinas, D. (2016). Analyzing data citation practices using the data citation index. Journal of the Association for Information Science and Technology. 12, 2964–2975. https://doi.org/ 10.1002/asi.23529 9. Vincent-Lamarre, P., Boivin, J., Gargouri, Y., Lari- viere, V., & Harnad, S. (2016). Estimating open access mandate effectiveness: The MELIBEA score. Journal of the Association for Information Science and Technology. 11, 2815–2828. https:// doi.org/10.1002/asi.23601 10. Peroni, S., Dutton, A., Gray, T., & Shotton, D. (2015). Setting our bibliographic references free: towards open citation data. Journal of Documentation. 2, 253– 277. https://doi.org/10.1108/jd-12-2013-0166 11. Tuarob, S., Pouchard, L. C., Mitra, P., & Giles, C. L. (2015). A generalized topic modeling approach for automatic document annotation. International Journal on Digital Libraries. 2. 111–128. https:// doi.org/10.1007/s00799-015-0146-2 12. Karcher, S., Kirilova, D., & Weber, N. (2016). Beyond the matrix: Repository services for qualitative data. Journal-International Federation of Library As sociations. 4, 292–302. https://doi.org/10.1177/ 0340035216672870 13. Poole, A. H. (2015). How has your science data grown? Digital curation and the human factor: a cri- tical literature review. Archival Science. 2, 101–139. https://doi.org/10.1007/s10502-014-9236-y НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 4 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 482 14. Sayao, L. F., & Sales, L. F. (2016). Digital curation and research data. Atoz-Novas Praticas Em Infor- macao E Conhecimento. 2. 67–71. https://doi. org/10.5380/atoz.v5i2.49708 15. Babini, D., & Machin-Mastromatteo, J. D. (2015). La- tin American science is meant to be open access: Ini tiatives and current challenges. Information De- ve lopment. 5, 477–481. https://doi.org/10.1177/ 0266666915601420 16. Borrego, A. (2016). Measuring compliance with a Spanish Government open access mandate. Journal of the Association for Information Science and Technology. 4, 757–764. 17. Borrego A. (2017). Institutional repositories versus ResearchGate: The depositing habits of Spanish researchers. Learned Publishing. 3, 185–192. https:// doi.org/10.1002/leap.1099 18. Nwagwu,W. E. (2015). Counterpoints about pre- datory open access and knowledge publishing in Africa. Learned Publishing. 2. 114–122. https://doi. org/10.1087/20150205 19. Orduna-Malea, E., & Lopez-Cozar, E. D. (2015). The dark side of open access in Google and Google Scholar: the case of Latin-American repositories. Scientometrics. 1, 829–846. https://doi.org/10.1007/ s11192-014-1369-5 20. Schopfel, J., Ferrant, C., Andre, F., & Fabre, R. (2016). Ready for the future? A survey on open access with scientists from the French National Research Center (CNRS). Interlending & Document Supply. 4, 141– 149. https://doi.org/10.1108/ilds-06-2016-0023 21. Al Saifi, S. A., Dillon, S., & McQueen, R. (2016). The relationship between face to face social networks and knowledge sharing: an exploratory study of ma nufacturing firms. Journal of Knowledge Ma- na gement. 2, 308–326. https://doi.org/10.1108/ jkm-07-2015-0251 22. Kim, Y., & Adler, M. (2015). Social scientists’ data sharing behaviors: Investigating the roles of individual motivations, institutional pressures, and data repositories. International Journal of Informa- tion Management. 4, 408–418. https://doi.org/ 10.1016/j.ijinfomgt.2015.04.007 23. Kim, Y., & Stanton, J. M. (2016). Institutional and indi - vidual factors affecting scientists’ data-sharing behaviors: A multilevel analysis. Journal of the As- so ciation for Information Science and Techno logy. 4, 776–799. https://doi.org/10.1002/asi.23424 24. Kim, Y., & Zhang, P. (2015). Understanding data sharing behaviors of STEM researchers: The roles of attitudes, norms, and data repositories. Library & Information Science Research. 3, 189–200. https:// doi.org/10.1016/j.lisr.2015.04.006 25. Serrano-Vicente, R., Melero, R., & Abadal, E. (2016). Open Access Awareness and Perceptions in an Institutional Landscape. Journal of Academic Lib- ra rianship. 5, 595–603. https://doi.org/10.1016/j. acalib.2016.07.002 26. Zhu, Y. M. (2017). Who support open access pub- lishing? Gender, discipline, seniority and other fac tors associated with academics’ OA practice. Scientometrics. 2, 557–579. https://doi.org/ 10.1007/s11192-017-2316-z 27. Stvorennia ta zabezpechennia funktsionuvannia testovoi ekspluatatsii pershoi cherhy Natsionalnoho repozytariiu akademichnykh tekstiv (2018) [Cre- ation and security functions of the test and op- erational testing of the first chergy of the National Repository of Academic Texts (2018)]. Kyiv, 351 p. 28. Ranking Web of repositories. Retrieved from: http:// repositories.webometrics.info. 29. Directory of Open Access Repositories. Retrieved from: http://v2.sherpa.ac.uk/opendoar/. 30. DOAJ (Directory of Open Access Journals). Ret- rieved from: https://doaj.org. 31. Chmyr O. S. (2019). Proekt stvorennia natsionalnoho re pozytariiu akademichnykh tekstiv: stan i pers pek- ty vy rozvytku [The Project of Creating a National Re- pository of Academic Texts: State and Prospects for Development]. Natsionalnyi repozytarii aka de mi- chnykh tekstiv ta tsyfrovi servisy vidkrytoi nauky [Na- tional Repository of Academic Texts and Digital Ser - vices in Open Science]. Kyiv. Retrieved from: http:// www.ukrintei.ua/sites/default/files/chmyr_0.pdf. 32. Pro oboviazkovyi prymirnyk dokumentiv: Zakon Uk- rai ny vid 9.04.1999 No. 595-XIV [On the obligatory copy of the documents: Law of Ukraine dated April 9, 1999, No. 595-XIV]. Retrieved from: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-14. 33. Pro zatverdzhennia Poriadku peredavannia elekt - ronnykh kopii periodychnykh drukovanykh nau ko- vykh fakhovykh vydan na zberihannia do Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V.I. Vernadskoho: Spilnyi nakaz VAK Ukrainy ta NAN Ukrainy vid 07.07.2008 No. 436/311 [On approval of the Procedure for transferring electronic copies of periodicals to the VI National Library of Ukraine Vernadsky: Joint order of the Higher Attestation Commission of Ukraine and NAS of Ukraine dated July 07, 2008, No. 436/311]. Retrieved from: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/z0020-09. https://doi.org/10.37068/evu.8-9 34. Pro zatverdzhennia Poriadku derzhavnoi reiestratsii ta obliku vidkrytykh naukovo-doslidnykh, doslidno- konstruktorskykh robit i dysertatsii”: Nakaz MON Uk- rainy vid 27.10.2008 No. 977 [On Approval of the Pro - cedure for State Registration and Accounting of Open Research, Development Works and Dissertations: Or- der of the Ministry of Education and Science of Ukraine of October 27, 2008, No. 977]. Retrieved from: https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0312-09. 35. Pro zatverdzhennia formy Reiestratsiinoi kartky tekhnolohii ta yii skladovykh ta instruktsii z yii oformlennia: Nakaz MON Ukrainy vid 09.11.2015 No. 1156 [On approval of the form of the Tech- no logy Registration Card and its components and instructions for its registration: Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine of November 09, 2015, No. 1156]. Retrieved from: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/z1501-15. 36. Pro stvorennia Natsionalnoho repozytariiu aka- demichnykh tekstiv: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 22.07.2016 No. 504 [On the creation of the National Academic Text Repository: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated July 22, 2016, No. 504]. Retrieved from: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/504-2016-%D1%80. 37. Polozhennia pro Natsionalnyi repozytarii aka- demichnykh tekstiv: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 19.07.2017 No. 541 [Regulation on the National Repository of Academic Texts: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of July 19, 2017, No. 541]. Retrieved from: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/541-2017-%D0%BF. 38. Chmyr, O.S. (2017). Institutional provision of open ac cess in Ukraine [Institutional provision of open ac- cess in Ukraine]. Naukovyi visnyk Dyplomatychnoi akademii Ukrainy [Scientific Bulletin of the Dip- lomatic Academy of Ukraine]. 3, 126–133. 39. Berube A., & Irons J. (2016). Measuring “inclusive economies” in metropolitan America. THE AVENUE. May 12. Retrieved from: https://www.brookings. edu/blog/the-avenue/2016/05/12/measuring- ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ INFORMATIONAL TECHNOLOGIES 83 inclusive-economies-in-metropolitan-america/. 40. Zbalansovanyi rozvytok liudskoho kapitalu v Ukraini: zavdannia osvity i nauky [Balanced development of human capital in Ukraine: the challenge of education and science] (2019). Retrieved from: http://kno. rada.gov.ua/news/Robota_Kom/Parl_Kom_slukh/ Parl_slukh/8_skl/75312.html. 41. Pro zatverdzhennia planu dii iz vprovadzhennia Initsiatyvy “Partnerstvo “Vidkrytyi Uriad” 2018–2020 rokakh: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 18.12.2018 No. 1088-r [On approval of the action plan for the implementation of the Open Go vernment Partnership Initiative in 2018-2020: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine of De cember 18, 2018, No. 1088-r]. Retrieved from: https:// z a k o n . ra d a . g o v. u a / l a w s / s h o w / 1 0 8 8 - 2 0 1 8 - %D1%80. 42. Pro zatverdzhennia detalizovanoho planu zakhodiv MON z vykonannia Planu priorytetnykh dii Uriadu na 2019 rik: nakaz MON vid 3.04.2019 No. 436 [On approval of a detailed plan of activities of the Mi - nistry of Education and Science for the imp le men- tation of the Government Priority Action Plan for 2019: Order of the Ministry of Education and Science of April 3, 2019, No. 436]. Retrieved from: https:// mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5cb/ f08/02d/5cbf0802dc861831675220.pdf. 43. Stratehiia natsionalnoho ahentstva iz zabez- pechennia yakosti vyshchoi osvity do 2022 roku [Strategy for the National Agency for Quality As- surance for Higher Education by 2022]. Retrieved from: https://bit.ly/2o7SUj6. 44. 100+ koruptsiinykh skhem: antykoruptsiinyi po- riadok dennyi dlia uriadu ta hromadskosti [100+ Corruption Schemes: Anti-Corruption Agenda for Government and the Public]. Retrieved from: https://bit.ly/2obXc90. 45. Proekt spryiannia akademichnii dobro ches nosti v Ukraini (Srtengthening Academic Integrity in Ukraine Project) [Srtengthening Academic In tegrity in Ukraine Project]. Retrieved from: https://saiup.org.ua/pro-proekt/. 46. Rozroblennia vymoh do stvorennia Natsionalnoho repozytariiu akademichnykh tekstiv, formuvannia yoho struktury ta standartiv [Elaboration of requirements for creation of the National Repository of Academic Texts, formation of its structure and standards]. (2017). Kyiv. 359 p. О.S. CHMYR, Doctor Sc. in Economics, Professor ECOSYSTEM DEVELOPMENT SUPPORT FOR SCIENCE, EDUCATION AND INNOVATION Abstract. The article discusses the creation of the National Repository of Academic Texts (NRAT). The general concept of the formation and certain aspects of the activities of the National Repository are described in accor- dance with the goal and mission of the NRAT proclaimed in regulatory documents. Its role in the development of scientific, educational and innovative activities, as well as in terms of the establishment of principles of academic integrity on a domestic basis, is determined. The mechanism of the positive impact of the national scientific ar- chive on the field of scientific research is demonstrated due to the openness of information, the possibility of oper- ational scientific communication, a significant expansion of the audience in which the hypotheses and the results are discussed. The key aspects of the impact of the availability of quality information on educational processes throughout a person’s life, from primary education to advanced training and the acquisition of new knowledge and skills, are identified. It is shown how the functioning of the National Repository of Academic Texts can help scientists, educators and entrepreneurs overcome the “valley of the death of innovation” through information in- tegration tools. It is proved that the national repository cannot be only an electronic archive of domestic academic texts with the corresponding registry and electronic copies available for review 24/7. It is not enough to save data. It is necessary to ensure their maximum full involvement in circulation. Therefore, NRAT should become the basis of the domestic digital ecosystem of science, education and innovation, built on the principles of inclusion, a comprehensive process in which wide opportunities are provided to all interested parties on the principles of accessibility, equal opportunities, permanence, stability, development. The ability of NRAT to provide valorization, that is, the productive use of scientific data, is demonstrated. The argument is given that the official portal of the National Repository cannot be limited to one function — to serve as an access point to academic texts. It should also maintain academic integrity, open science, provide information support for the main categories of visitors and users. Based on this, an approximate structure of information and reference materials is proposed, which should be placed on the official web portal of NRAT. Keywords: National repository of academic texts, education, science, innovation, electronic archive, data storage, information. Е.С. ЧМЫРЬ, д-р экон. наук, профессор РАЗВИТИЕ ЭКОСИСТЕМЫ ПОДДЕРЖКИ НАУКИ, ОБРАЗОВАНИЯ И ИННОВАЦИЙ Резюме. В статье рассматриваются вопросы создания Национального репозитария академических текстов (НРАТ). Описана общая концепция формирования и отдельные аспекты деятельности Национального репозитария в соответствии с провозглашенной в нормативных документах целью и миссией НРАТ. Определена его роль в развитии научной, образовательной и инновационной деятельности, а также в части утверждения на отечественной почве принципов академической добропорядочности. Продемонстрирован механизм положительного влияния общенационального научного архива на сферу научных исследований благодаря открытости информации, возможности оперативной научной коммуникации, значительному расширению аудитории, в которой проводится обсуждение гипотез и полученных результатов. Определены НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ • 2019, № 4 SCIENCE, TECHNOLOGIES, INNOVATIONS • 2019, № 484 ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРА Чмир Олена Сергіївна — д-р екон. наук, професор, завідувач відділу Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 031507; +38(044) 521-09-95; ES@ukrintei.ua; ORCID: 0000-0002-9376-7344 INFORMATION ABOUT THE AUTHOR Chmyr О.S. — Doctor Sc. in Economics, Professor, Head of Department of Ukrainian Institute of Scien tific and Technical Expertise and Information, Antonovicha Str, 180, Kyiv, Ukraine, 031507; +38 (044) 521-09-95; ES@ukrintei.ua; ORCID: 0000-0002-9376-7344 ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРЕ Чмырь Е.С. — д-р экон. наук, профессор., заведующая отделом Украинского института научно-техни- ческой экспертизы и информации, ул. Антоновича, 180, г. Киев, Украина., 031507; +38 (044) 521-09-95; ES@ukrintei.ua; ORCID: 0000-0002-9376-7344 Підписано до друку 27.12.2019 р. Тираж 100 прим. Формат 60×84 1/8. Умов. друк. арк. 9,77. Обл.-вид. арк. 11,01. Зам. № 0212. Верстка та друк номера — ДНУ “Український інститут науково-технічної експертизи та інформації” Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців серія ДК № 5332 від 12.04.2017 р. Літературний редактор — А.О. Ласкова-Ярмоленко Верстка — А.Є. Мельник ключевые аспекты влияния доступности качественной информации на образовательные процессы в течение жизни человека — от начального образования до повышения квалификации и приобретения новых знаний и навыков. Показано, как функционирование Национального репозитария академических текстов может помочь ученым, педагогам и предпринимателям преодолеть “долину смерти инноваций” благодаря инструментам информационной интеграции. Доказано, что Национальный репозитарий не может быть только электронным архивом отечественных академических текстов с соответствующим реестром и электронными экземплярами, доступными для ознакомления в режиме 24/7. Недостаточно только сохранять данные. Нужно обеспечить их максимально полное вовлечение в оборот. Поэтому НРАТ должен стать основой отечественной цифровой экосистемы науки, образования и инноваций, построенной на принципах инклюзии, — всеобъемлющего процесса, в рамках которого предоставляются широкие возможности всем заинтересованным сторонам на принципах доступности, равных возможностей, постоянства, стабильности, развития. Продемонстрирована способность НРАТ обеспечивать валоризацию, то есть продуктивное использование научных данных. Приведена аргументация в отношении того, что официальный портал Национального репозитария не может ограничиваться одной функцией — служить точкой доступа к академическим текстам. Он должен также поддерживать академическую добропорядочность, открытую науку, обеспечивать информационную поддержку основных категорий посетителей и пользователей. Исходя из этого предложена примерная структура информационно-справочных материалов, которые целесообразно размещать на официальном веб-портале НРАТ. Ключевые слова: Национальный репозитарий академических текстов, образование, наука, инновации, электронный архив, хранение данных, информация.

Розвиток екосистеми підтримки науки,освіти та інновацій

Institution

Similar Items