Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах

Міграція через державний кордон суттєво впливає на розвиток економічного співробітництва прикордонних регіонів України та Польщі, зокрема у сфері переміщення трудових ресурсів, торгівлі, потоку інвестицій, налагодження двостороннього партнерства, активізується транскордонне співробітництво. Завдяки...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Краєзнавство
Date:	2015
Main Author:	Стрільчук, Л.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут історії України НАН України 2015
Subjects:	Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168720
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах / Л. Стрільчук // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 105-109. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168720
record_format	dspace
spelling	Стрільчук, Л. 2020-05-08T15:34:17Z 2020-05-08T15:34:17Z 2015 Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах / Л. Стрільчук // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 105-109. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168720 32:01(477+438) Міграція через державний кордон суттєво впливає на розвиток економічного співробітництва прикордонних регіонів України та Польщі, зокрема у сфері переміщення трудових ресурсів, торгівлі, потоку інвестицій, налагодження двостороннього партнерства, активізується транскордонне співробітництво. Завдяки активним міграційним потокам відбувається культурне зближення, стираються негативні історичні стереотипи, міждержавні відносини переходять із політичної площини взаємин у міжнаціональну взаємодію. Миграция через государственную границу существенно влияет на развитие экономического сотрудничества приграничных регионов Украины и Польши, в частности в сфере перемещения трудовых ресурсов, торговли, потока инвестиций, налаживания двустороннего партнерства, активизируется трансграничное сотрудничество. Благодаря активным миграционным потокам происходит культурное сближение, стираются негативные исторические стереотипы, межгосударственные отношения переходят из политической плоскости взаимоотношений в межнациональное взаимодействие. Migration of the state border significantly influences the development of economic cooperation of border regions of Ukraine and Poland, particularly in the movement of labor, trade, investment flows, of bilateral partnership, active cross-border cooperation. Due to active migration flows is cultural rapprochement erased the negative historical stereotypes bilateral relations move from relations in the political sphere of international cooperation. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах Проблемы трудовой миграции через государственную границу в современных украинских-польских отношениях Problems of migration across the state border in modern Ukrainian-Polish relations Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах
spellingShingle	Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах Стрільчук, Л. Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри
title_short	Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах
title_full	Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах
title_fullStr	Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах
title_full_unstemmed	Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах
title_sort	проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах
author	Стрільчук, Л.
author_facet	Стрільчук, Л.
topic	Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри
topic_facet	Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри
publishDate	2015
language	Ukrainian
container_title	Краєзнавство
publisher	Інститут історії України НАН України
format	Article
title_alt	Проблемы трудовой миграции через государственную границу в современных украинских-польских отношениях Problems of migration across the state border in modern Ukrainian-Polish relations
description	Міграція через державний кордон суттєво впливає на розвиток економічного співробітництва прикордонних регіонів України та Польщі, зокрема у сфері переміщення трудових ресурсів, торгівлі, потоку інвестицій, налагодження двостороннього партнерства, активізується транскордонне співробітництво. Завдяки активним міграційним потокам відбувається культурне зближення, стираються негативні історичні стереотипи, міждержавні відносини переходять із політичної площини взаємин у міжнаціональну взаємодію. Миграция через государственную границу существенно влияет на развитие экономического сотрудничества приграничных регионов Украины и Польши, в частности в сфере перемещения трудовых ресурсов, торговли, потока инвестиций, налаживания двустороннего партнерства, активизируется трансграничное сотрудничество. Благодаря активным миграционным потокам происходит культурное сближение, стираются негативные исторические стереотипы, межгосударственные отношения переходят из политической плоскости взаимоотношений в межнациональное взаимодействие. Migration of the state border significantly influences the development of economic cooperation of border regions of Ukraine and Poland, particularly in the movement of labor, trade, investment flows, of bilateral partnership, active cross-border cooperation. Due to active migration flows is cultural rapprochement erased the negative historical stereotypes bilateral relations move from relations in the political sphere of international cooperation.
issn	2222-5250
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168720
citation_txt	Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах / Л. Стрільчук // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 105-109. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT strílʹčukl problemitrudovoímígracííčerezderžavniikordonusučasnihukraínsʹkopolʹsʹkihvzaêminah AT strílʹčukl problemytrudovoimigraciičerezgosudarstvennuûgranicuvsovremennyhukrainskihpolʹskihotnošeniâh AT strílʹčukl problemsofmigrationacrossthestateborderinmodernukrainianpolishrelations
first_indexed	2025-11-26T00:08:44Z
last_indexed	2025-11-26T00:08:44Z
_version_	1850593277936402432
fulltext	105 УДК 32:01(477+438) Людмила Стрільчук (м. Луцьк) Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах Міграція через державний кордон суттєво впливає на розвиток економічного співробіт- ництва прикордонних регіонів України та Польщі, зокрема у сфері переміщення трудових ре- сурсів, торгівлі, потоку інвестицій, налагодження двостороннього партнерства, активізується транскордонне співробітництво. Завдяки активним міграційним потокам від- бувається культурне зближення, стираються негативні історичні стереотипи, міждержавні відносини переходять із політичної площини взаємин у міжнаціональну взаємодію. Ключові слова: міграція, державний кордон, міждержавні відносини, Україна, Республіка Польща. Постановка наукової проблеми та її зна- чення. Після розпаду Союзу РСР з’явилися мож- ливості переміщення людей через державний кордон, а відтак і різновиди міграції. У харак- тері, напрямах та інтенсивності міграційних по- токів постійно відбуваються зміни, однак, найголовнішою причиною міграції через укра- їнсько-польський кордон продовжує залишатися економічний стан у нашій державі. З’ясування причин та особливостей міграції дозволить про- стежити і те, яким чином відбувається вирі- шення проблем міграції сусідніми Україною та Польщею, наскільки захищені або ж як часто по- рушуються інтереси громадян обох держав, які виїжджають з метою працевлаштування. Мета статті – аналіз стану міграційних процесів на українсько-польському прикор- донні, дослідження проблем та наслідків мігра- ції через державний кордон та її вплив на міждержавні взаємини. Аналіз останніх досліджень з цієї проблеми. До аналізу причин та особливостей сучасної міграції в українсько-польських взаєминах не- одноразово зверталися політики, політологи, соціологи, науковці та журналісти. Запропоно- вана стаття опирається на публікації Д. Бори- сова, Н. Завітневич, О. Шокало, І. Маркова. З польських дослідників А. Міщук, А. Федун та інші. Окрім того автор залучає статистичні дані українських прикордонних служб, польських та українських соціологічних лабораторій. Виклад основного матеріалу і обґрунтування отриманих результатів дослідження. Віссю ук- раїнсько-польського прикордоння є державний кордон завдовжки 529 км. Він становить 14,8% протяжності кордонів Республіки Польща і 6,9% – довжини кордону України [6, С. 67]. До міждержавного кордону прилягають із по- льського боку Люблінське та Підкарпатське воє- водства, а з українського – Волинська, Львівська та Закарпатська області. Розпад СРСР та докорінна ломка економічних контактів, що регулювалися центральною владою призвели до гострих кризових явищ в українській економіці та послідуючих за цим структурних змін. Перебудова економічного розвитку держави призвела до істотного економічного спаду, скоро- чення промислового та сільськогосподарського виробництва, а отже до суттєвого вивільнення робочої сили. Саме останній фактор – відсут- ність роботи, що слугує синонімом поняттю «відсутності засобів до існування», спонукав наших співвітчизників шукати вакансії трудов- лаштування за межами України, зокрема, у Республіці Польща. Географічна близькість ос- танньої для жителів Заходу України та мовна близькість, стали визначальними факторами по- льського вектору трудової міграції для жителів українсько-польського прикордоння. Аналіз міграційних тенденцій, що сформува- лися в останні два десятиліття, свідчать про ак- тивну участь України у світових міграційних процесах. А між тим, міграційні процеси, як не- від’ємна та постійна складова історії досить відчут но впливають на стан та перспективи еко- номічного, соціального та культурного розвитку суспільства, впливаючи на нього як позитивно і негативно. Для України міграція є негативним прикладом, оскільки відбувається відтік людських ресурсів, причому найбільш продуктивного віку. З цього слідує і наступна негативна тенденція – частина трудових мігрантів здобуває статус імміг- рантів у РП, залишаючись там на постійне місце проживання, народжує там дітей, у такий спосіб відбувається зменшення кількості жителів Ук- раїни. До того ж, у нашій державі тривалий час не існувало взагалі, а на сьогодні діє досить не чіт- кий правовий механізм щодо міграції, а це в свою чергу тягне за собою нелегальну міграцію, що саме по собі є досить негативною тенденцією. Відомо, що Україна, як одна із правонаступ- ниць СРСР, не мала інституту міграційного права. Початок розробки цього інституту було покладено прийняттям Декларації про держав- ний суверенітет, після чого в країні виникла про- блема недостатньої правової бази. Наступним кроком у цьому напрямі стало прийняття Кон- ституції України, зокрема, стаття 92 Конституції регулювала демографічні та міграційні процеси [1]. Попри це, з 1996 року і до 2002 року жодних базових актів, які б регулювали міграцію так і не було прийнято. Два законопроекти, які пода- валися до Верховної Ради з питань міграції від- ставали від потреб часу і виявилися не актуальними, а тому і не були прийняті. Вступ РП до Європейського Союзу вніс нові актуальні проблеми до порядку міграції, і усі вони були продиктовані Євросоюзом, що, як відомо, значно ускладнило для українців можливості пе- ретину кордону з країнам-членами ЄС, а отже і міграції у західному напрямку. Як наслідок, сучасна міграційна політика України носить переважно обмежувальний та охоронний характер. Відсутність базового зако- нодавства в сфері міграції та законодавства про трудових мігрантів негативно впливає на про- блему вирішення загальних питань управління міграційними потоками, зокрема на залучення праці трудових мігрантів, ускладнює ефективне здійснення відповідної державної політики та негативно впливає на розвиток міждержавних стосунків [7]. В Україні функціонує шість органів влади з повноваженнями у сфері міграції, це – Кабінет Міністрів України, Державний комітет України у справах національностей та міграції, Держав- ний департамент у справах громадянства, імміг- рації та реєстрації фізичних осіб, Дипломатичні представництва і консульські установи України, Міністерство праці та соціальної політики Ук- раїни, міністерство охорони здоров’я України. Окрім того, функціонує кілька відомств, які зай- маються проблемами нелегальної міграції, серед них найбільше навантаження лягає на Держав- ний комітет у справах охорони державного кор- дону України. В зв’язку із цим нерідко виникає проблема неможливості визначення відповідаль- ного органу виконавчої влади за належне прове- дення державної міграційної політики [3, С. 140]. Згідно офіційної статистики близько 20 млн. українців живуть за межами нашої держави. Серед країн-донорів міграції пострадянського простору Україна продукує найбільше трудових мігрантів. Цей показник є особливо тривожним на тлі депопуляції українського етносу – низької народжуваності та високої смертності [5]. Аналіз статистичних даних свідчить, що пере- важна більшість українців, які щорічно в’їжджа- ють до РП – це особи молодші 30 років: студенти, молоді спеціалісти інженерно-технічного про- філю, управлінці, працівники культури, молоді робітники, які влаштовуються сільському госпо- дарстві чи на будівництві. Ще однією особливістю сучасної української міграції у Польщу є її дві ха- рактерні ознаки: трудова та етнічна. У перші роки після здобуття Україною незалежності перева- жала етнічна міграція, а в останнє десятиліття держава стикається із масовим виїздом українців на роботу до РП. Не вдаючись до аналізу еконо- мічних причин такого стану речей, зауважимо, що окрім негативних економічних тенденцій для Ук- раїни, масовий, часто не зовсім контрольований виїзд до Польщі трудових мігрантів веде до загос- трення українсько-польських взаємин. Переважна частина українських мігрантів виїжджає до сусідньої Польщі, головним чином, на сезонні сільськогосподарські роботи, або ж постійні заробітки, які є головним джерелом існування для родин мігрантів. Ще однією особ- ливістю української трудової міграції в Респуб- ліку Польща є те, що їдучи у Польщу не на постійне, чи не на довготривале проживання, скорочуються витрати на соціальне обслугову- вання мігрантів. Тому, більшість українських за- робітчан працює поза правовим полем, а отже і отримує суттєво меншу платню за свою працю. Відомим є також факт того, що польські ро- ботодавці, як правило, не зацікавлені в оформ - ленні дозволу на працевлаштування українських працівників, особливо сільськогосподарських, зважаючи на пов’язані із цим матеріальні ви- трати. Адже, легалізація іноземного працівника 3/4 ’2015Людмила Стрільчук К Р А Є З Н А В С Т В О 106 Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах 107 передбачає сплату роботодавцем спеціального податку, розмір якого коливається залежно від кваліфікації працівника. Окрім того, легалізація працівника покладає додаткові зобов’язання на роботодавця: забезпечення мінімальної заробіт- ної платні, соціального та медичного захисту, на- лежних умов праці. За таких умов, українським трудовим мігрантам, щоб мати роботу досить часто доводиться погоджуватися на такі умови праці, тобто трудовлаштування без жодних гаран- тій. Тому досить частими є факти порушення прав трудових мігрантів, зокрема порушення прав прийому на роботу, порушення умов праці, суттєва різниця в оплаті праці. Гострою пробле- мою є соціальна незахищеність громадян України на території Польщі: це відсутність страховки у разі хвороби, проблеми із візами, тощо. Найбільшою проблемою міграційної хвилі українців у Польщу, особливо нелегальних тру- дових мігрантів, є їхня правова незахищеність як з боку України, так і з боку Польщі. Українські дипломатичні представництва змушені констату- вати, що приїзд українців на роботу в РП здебіль- шого перебувають під контролем організованих кримінальних угрупувань. А часто й самі міг- ранти стають кримінальними елементами й став- лять загрозу для безпеки польського суспільства [3, с. 149]. То ж, якщо зважити на масштаби міг- рації українців до сусідньої Польщі, то можна зрозуміти всю глибину соціально-психологічних деформацій українських мігрантів. Активне регулювання у сфері трудової міг- рації держава здійснює через розвиток інституту ліцензування посередницької діяльності з пи- тань працевлаштування за кордоном. Громадяни України, які працевлаштовуються за кордоном через посередницькі структури, які мають ліцен- зію, є єдиною в країні категорією трудових міг- рантів, які легально отримують роботу і є соціально захищеними у трудових відносинах з боку іноземного роботодавця. Ключовим питанням українсько-польської міграційної взаємодії з точки зору забезпечення прав трудових мігрантів є проблеми вдоскона- лення процедури перетину міждержавного кор- дону та спрощення візового режиму. Не секрет, що для українців отримання візи (після вступу РП в Євросоюз) та процедура перетину кордону є до- волі проблематичними. Складнощі і перепони, з якими стикаються українські мігранти часто ве- дуть до процвітання незаконного тіньового біз- несу щодо відкриття віз, довжелезні черги на пунктах перетину кордону, тривалі перевірки ус- кладнюють рух мігрантів у західному напрямку. Серед проблем, які спричиняють черги на українсько-польському кордоні є недостатня густота пунктів пропуску. На спільному кордоні, що має протяжність, як уже зазначалося, 529 км, працюють 12 пунктів пропуску, 6 із яких авто- мобільні. Власне, не складно вирахувати, що в середньому, один пункт перетину кордону припадає на 80-90 км. Інфраструктура діючих пунктів пропуску на українсько-польському між- державному кордоні лише частково відповідає сучасним європейським вимогам. Значна рекон- струкція не потрібна лише переходам Краковець – Корчова та Смільниця – Кросцєнко. Усі ж інші переходи необхідно модернізувати та доводити до європейських стандартів [3, с. 147 – 148]. Як свідчить статистика, найактивніший рух через українсько-польський кордон зафіксовано на автодорожніх переходах (в середньому 8 млн 884 тис. українців щорічно). Анкетні досліджен - ня, проведені поляками в цих пунктах засвідчили, що головним мотивом українців, які перетинають кордон є купівля товарів у Польщі [6, с. 68]. Дані зібрані польськими дослідниками засвідчують, що, наприклад, головними місцями затуплення товару на польсько-українському прикордонні є міста Холм та Люблін (для прибуваючих із Ук- раїни через Ягодин – Дорогуськ), Замость та Гру- бешов (для прибуваючих через Устилуг - Зосін) і т.д. Дослідження красномовно засвідчують, що більшість торгівельних операцій здійснюється у безпосередній близькості від кордону. Для міст, які розміщені у безпосередній близькості від між- державного кордону, вздовж доріг, що ведуть до пунктів пропуску, попит на товари у зв’язку із при- буваючими українцями став важливим імпульсом для економічного розвитку [8, с. 61 – 64]. Економічний розвиток пов'язаний із актив- ною торгівлею є, поза сумнівом, позитивним наслідком міграційного руху. Однак, задля справедливості слід зауважити, що поряд із по- зитивними моментами міграції на українсько- польському прикордонні є, на жаль, і вкрай не- гативні явища: прикордоння обох держав – це місце процвітання так званої «сірої зони», вве- зення безакцизних товарів (алкоголю та цига- рок), нелегальна міграція тощо. В науковій літературі виділяють декілька етапів міграції українців у Польщу з моменту здобуття нашою державою незалежності. Пер- ший етап – припадає на першу половину 90-х років ХХ століття. Він характеризується великою часткою серед мігрантів висококваліфікованих фахівців, представників інтелектуальної та куль- турної еліти. Порівнюючи реалії України і, на- приклад, Польщі, зокрема: рівень зарплат, купівельну спроможність, кращу соціальну захи- щеність та економічну стабільність суспільства загалом, порівняння було не на користь України, а тому, більшість таких мігрантів доклали макси- мальних зусиль щоб отримати громадянство РП. Другий етап міграції розпочинається з 1994 року. Він увібрав у себе головним чином низько кваліфікованих працівників, які першими і най- більш гостро відчули на собі економічну кризу, що охопила практично всі сфери українського життя [4, с. 112]. Простій та закриття промисло- вих підприємств, масове і тривале безробіття – штовхали найменш соціально захищені прошарки суспільства до трудової міграції. В першій поло- вині 90-х років ХХ століття активізовується малий торгівельний бізнес, особливо на прикордонні. Згідно статистичних даних, наприклад, на Волині пік безробіття припадає на 1995–1999 роки, особливо у поліських районах області, тому друга половина 90-х років характеризу- ється ще вищою ніж у попередні роки динамі- кою трудової міграції у Польщу [4, с.117]. Стан трудової міграції на рубежі ХХ–ХХІ століття зберігав основні тенденції поперед- нього десятиліття, з тією особливістю, що дрібна торгівля на прикордонні демонструє тен- денцію до укрупнення оборотних капіталів і збільшення кількості задіяних у ній. Період, що передував вступу Республіки Польща в ЄС сприяв активній міграції через українсько-по- льський кордон. Новий етап міграції розпочи- нається із 2004 року, він пов'язаний із запровадженням візового режиму для українців через новонабуте членство Польщі у Європей- ському Союзі. Тому, у період 2004 – 2005 років відбувається помітний спад трудової міграції, натомість збільшується кількість студентів, на- уковців, працівників культури, бізнесменів се- редньої та крупної ланки, які у цей період є переважаючими соціальними групами мігрантів. Як ілюструють дані соціологічних опитувань громадськість України та Польщі дала одноз- начно негативну оцінку запровадженню візового режиму між країнами з 1 травня 2004 року. Не- задоволення особливо гостро висловлювали і представники численних національних меншин: української в Республіці Польща та польської в Україні. Запровадження візового режиму при- звело до посилення еміграційних тенденцій в їх- ньому середовищі, адже виникли проблеми із поїздками на історичну батьківщину [3, с. 154]. На думку польських економістів, найвагомі- шими чинниками у відносинах між Республікою Польща та Україною є прикордонна торгівля і тру- дова міграція, оскільки підприємці, які працюють у східних воєводствах Польщі, головним пріори- тетом називають торгівлю з Україною. І польські і українські дрібні підприємці кажуть, що потреба отримувати навіть безкоштовні візи ускладнює контакти між ними. Проте, експерти у Варшаві вважають, що з плином часу візовий режим не буде вже так негативно впливати на стан торгівлі, бо підприємці, які витримують труднощі початко- вого періоду, отримують довгострокові візи. То ж, серед негативних наслідків запровадження візо- вого режиму слід виділити такі: – ускладнення вільного перетину україн- сько-польського кордону людьми, а отже това- рами і послугами; – перетворення України з країни транзиту нелегальних мігрантів на країну – накопичувача нелегалів; – знане гальмування позитивної динаміки торгово-економічних взаємин між Україною та Польщею; – зниження рівня гуманітарного співробіт- ництва [3, с. 155]. У 2005 році Україна висунула ініціативу про спрощення візового режиму з країнами ЄС, яку підтримала Польща. Йшлося про видачу віз без запрошення та довідки про доходи для україн- ських студентів, науковців, журналістів, праців- ників культури та бізнесменів. РП запропонувала для країн членів ЄС впровадити так звану «по- льську модель», яка передбачала видачу для українців безкоштовних віз у відповідь на безві- зовий в’їзд, який запровадила наша країна для єв- ропейців. Як наслідок такої політики, 18 червня 2007 року було підписано Угоду про спрощення візового режиму між Україною та Євросоюзом. І хоча, на трудових мігрантів, спрощений візовий режим не поширюється, потік бажаючих отри- мати роботу за кордоном щорічно зростає. На сьогодні, Україна та Республіка Польща підписали цілий ряд двосторонніх угод про 3/4 ’2015Людмила Стрільчук К Р А Є З Н А В С Т В О 108 Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах 109 взаєм не трудовлаштування громадян України та Польщі та про взаємний трудовий і соціальний за- хист громадян, що працюють поза межами своїх держав. Проте, висновки таких угод ще не гаран- тують чітких механізмів їх реалізації. Так сусідні Україна та Польща домовилися про трудовлашту- вання на польські підприємства 60 тис. чоловік. Пізніше з’ясувалося, що 42 тис. українців, в основ - ному із Західної України, вже працюють у різних секторах економіки Польщі – сільському господар- стві, будівництві, текстильній промисловості [2]. Таким чином, активізація роботи щодо вико- нання двосторонніх договорів про працевлаш- тування і соціальний захист прав громадян України у Польщі та розширення українсько-по- льського співробітництва разом з укладанням міжнародних договорів постає чинником пози- тивного впливу на українсько-польські відно- сини в сфері міграції, тобто, регулювання міграції має здійснюватися одночасно і скоорди- новано на законодавчому, дипломатичному та виконавчому рівнях при чому з обох сторін. Це дозволить уникнути численних порушень та не- порозумінь у сфері міграції. Однак, попри вище сказане, все ж для Ук- раїни головним завданням залишається ство- рення відповідних соціально-економічних умов в країні задля того аби скоротився, а з часом і взагалі припинився потік трудових мігрантів до європейських країн, у тому числі і до РП. Джерела та література 1. Асланян Г. Чи потрібен Україні спеціалізова- ний орган у галузі міграції? / Г. Асланян. // Лабора- торія законодавчих ініціатив 2004. [Електорнний ресурс]. – Режим доступу: http://parlament.org.ua/con- tent/print–Назва з екрану. 2. Борисов Д. Польща легалізує українських за- робітчан / Д. Борисов // львівська газета. – 2005. – № 83 (657). 3. Завітневич Н.Г. Гуманітарний чинник в укра- їнсько-польських міждержавних відносинах. Дис… к.політ.наук: 23.00.04/ Н.Г. Завітневич. – К., 2008. – 241 с. 4. Кузьмич О.М. Волиняни у Польщі. Трудова міграція 1991 – 2008 рр./ О.М. Кузьмич: моногр. – Луцьк : Волинські старожитності, 2012. – 240 с. 5. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри (понятійний апарат, конкретизаційні підходи, теорія і практика) / За ред.. Ю.І. Римаренка. – К.: Генеза, 1998. – 912 с. 6. Стрільчук Л. Українсько-польське прикор- доння: кордонні переходи та кордонний рух у межах єврорегіону «Буг»/ Л. Стрільчук // Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. Число 5. – Луцьк, 2007. – С. 67 – 71. 7. Шокало О. Інтеграція чи повернення додому? / О. Шокало // Дзеркало тижня. – 2005.– № 12 (540). 8. Miszczuk A. Gorzym-Wilkowski W. Transgra- niczny ruch drogowy jako impuls rozwoju lokalnego / A. Miszczuk, W. Gorzym-Wilkowski // Wiadomosci Sta- tystyczne. – 1996. Nr. 1. – S. 61 – 64. Людмила Стрильчук Проблемы трудовой миграции через государственную границу в современных украинских-польских отношениях Миграция через государственную границу существенно влияет на развитие экономического сот- рудничества приграничных регионов Украины и Польши, в частности в сфере перемещения трудовых ресурсов, торговли, потока инвестиций, налаживания двустороннего партнерства, активизируется трансграничное сотрудничество. Благодаря активным миграционным потокам происходит культурное сближение, стираются негативные исторические стереотипы, межгосударственные отношения пе- реходят из политической плоскости взаимоотношений в межнациональное взаимодействие. Ключевые слова: миграция, государственная граница, межгосударственные отношения, Украина, Республика Польша. Lyudmila Strilchuk Problems of migration across the state border in modern Ukrainian-Polish relations Migration of the state border significantly influences the development of economic cooperation of border re- gions of Ukraine and Poland, particularly in the movement of labor, trade, investment flows, of bilateral partner- ship, active cross-border cooperation. Due to active migration flows is cultural rapprochement erased the negative historical stereotypes bilateral relations move from relations in the political sphere of international cooperation. Key words: migration, state border, inter-state relations, Ukraine, Poland.

Проблеми трудової міграції через державний кордон у сучасних українсько-польських взаєминах

Institution

Similar Items