Пам'яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств у 1920-ті – 1980-ті рр.
У статті висвітлюється зміст пам'яткоохоронної роботи, що її проводили громадські товариства Західної Волині в умовах перебування у складі Другої Речі Посполитої та Радянського Союзу. Звернена увага на особливості такої діяльності, спричинені культурною політикою обох держав стосовно українськ...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168738 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Пам'яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств у 1920-ті – 1980-ті рр. / О. Гаврилюк // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 234-239. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168738 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гаврилюк, О. 2020-05-08T15:38:53Z 2020-05-08T15:38:53Z 2015 Пам'яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств у 1920-ті – 1980-ті рр. / О. Гаврилюк // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 234-239. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168738 94(477.8)«1921/1939»:304.44+ 94(438)«1921/1939»:304.44 У статті висвітлюється зміст пам'яткоохоронної роботи, що її проводили громадські товариства Західної Волині в умовах перебування у складі Другої Речі Посполитої та Радянського Союзу. Звернена увага на особливості такої діяльності, спричинені культурною політикою обох держав стосовно української нації. В статье освещается содержание памятникоохранительной работы, проводившейся общественными организациями Западной Волыни в условиях пребывания в составе Второй Речи Посполитой и Советского Союза. Обращено внимание на особенности такой деятельности, обусловленные культурной политикой обеих государств относительно украинской нации. The article views the content of monument preservation activity, conducted by public organizations of the Western Volyn, when the abovementioned area was a part of the Second Rich Pospolyta and the Soviet Union. The attention is paid to the peculiarities of monument preservation activity, due to the cultural policy of both states concerning Ukrainian nation. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Вітчизняне пам'яткознавство та музеологія: традиції, досвід, перспективи Пам'яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств у 1920-ті – 1980-ті рр. Памятникоохранительная деятельность волынских общественных организаций (1920-е–1980-е гг.) Monument preservation activity of Volyn public organizations (1920s–1980s) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Пам'яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств у 1920-ті – 1980-ті рр. |
| spellingShingle |
Пам'яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств у 1920-ті – 1980-ті рр. Гаврилюк, О. Вітчизняне пам'яткознавство та музеологія: традиції, досвід, перспективи |
| title_short |
Пам'яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств у 1920-ті – 1980-ті рр. |
| title_full |
Пам'яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств у 1920-ті – 1980-ті рр. |
| title_fullStr |
Пам'яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств у 1920-ті – 1980-ті рр. |
| title_full_unstemmed |
Пам'яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств у 1920-ті – 1980-ті рр. |
| title_sort |
пам'яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств у 1920-ті – 1980-ті рр. |
| author |
Гаврилюк, О. |
| author_facet |
Гаврилюк, О. |
| topic |
Вітчизняне пам'яткознавство та музеологія: традиції, досвід, перспективи |
| topic_facet |
Вітчизняне пам'яткознавство та музеологія: традиції, досвід, перспективи |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Памятникоохранительная деятельность волынских общественных организаций (1920-е–1980-е гг.) Monument preservation activity of Volyn public organizations (1920s–1980s) |
| description |
У статті висвітлюється зміст пам'яткоохоронної роботи, що її проводили громадські
товариства Західної Волині в умовах перебування у складі Другої Речі Посполитої та Радянського Союзу. Звернена увага на особливості такої діяльності, спричинені культурною політикою обох держав стосовно української нації.
В статье освещается содержание памятникоохранительной работы, проводившейся общественными организациями Западной Волыни в условиях пребывания в составе Второй Речи Посполитой и Советского Союза. Обращено внимание на особенности такой деятельности, обусловленные культурной политикой обеих государств относительно украинской нации.
The article views the content of monument preservation activity, conducted by public organizations of the
Western Volyn, when the abovementioned area was a part of the Second Rich Pospolyta and the Soviet Union.
The attention is paid to the peculiarities of monument preservation activity, due to the cultural policy of both
states concerning Ukrainian nation.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168738 |
| citation_txt |
Пам'яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств у 1920-ті – 1980-ті рр. / О. Гаврилюк // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 234-239. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gavrilûko pamâtkoohoronnadíâlʹnístʹvolinsʹkihgromadsʹkihtovaristvu1920tí1980tírr AT gavrilûko pamâtnikoohranitelʹnaâdeâtelʹnostʹvolynskihobŝestvennyhorganizacii1920e1980egg AT gavrilûko monumentpreservationactivityofvolynpublicorganizations1920s1980s |
| first_indexed |
2025-11-26T01:44:00Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:44:00Z |
| _version_ |
1850605902990671872 |
| fulltext |
УДК 94(477.8)«1921/1939»:304.44+
94(438)«1921/1939»:304.44
Олександр Гаврилюк (м. Луцьк)
Пам’яткоохоронна діяльність волинських громадських
товариств (1920-ті–1980-ті рр.)
У статті висвітлюється зміст пам’яткоохоронної роботи, що її проводили громадські
товариства Західної Волині в умовах перебування у складі Другої Речі Посполитої та Радян-
ського Союзу. Звернена увага на особливості такої діяльності, спричинені культурною політи-
кою обох держав стосовно української нації.
Ключові слова: Західна Волинь, культурна спадщина, пам’яткоохоронна діяльність, Друга
Річ Посполита, Радянський Союз, громадське товариство.
234
У середовищі сучасних українських науков-
ців-соціогуманітаристів все виразнішим стає
зацікавлення національною культурною спад-
щиною, історією її охорони у різні періоди
українського минулого. Закономірність звер-
нення до означеної тематики зумовлена роллю
пам’яток історії та культури у збереженні
ідентичності української нації, формуванні її
історичної пам’яті, пошануванні власної націо-
нальної історії і власних національних героїв.
Поряд із загальноукраїнським аспектом висвіт-
лення теми з’являється все більше й більше до-
сліджень регіонального спрямування. На цьому
тлі спостерігається епізодичний характер ви-
вчення пам’яткоохоронної роботи у Західній
Волині (на території сьогоднішніх Волинської
та Рівненської областей) впродовж 1920-х –
1980-х рр., зокрема, участь у ній тодішніх гро-
мадських товариств регіону.
Якщо брати до уваги період перебування оз-
начених теренів під владою Другої Речі Поспо-
литої як головних складників Волинського
воєводства (1921–1939 рр.), то певні моменти
вищевказаної теми знайшли висвітлення насам-
перед у статтях Н. Кінд-Войтюк [1] та Н. Заста-
вецької [2]. Натомість практично невивченою
залишається діяльність громадських товариств
на Волині та Рівненщині у радянську добу. Чи
не єдиними розвідками тут можна вважати до-
слідження Г. Муляр з історії пам’яткоохоронної
справи у Волинській і Рівненській (до 1991 р. –
Ровенській) областях Української РСР протягом
1944–1991 рр. Однак у них досить стисло гово-
риться про внесок обласних осередків Україн-
ського товариства охорони пам’яток історії та
культури (УТОПІК) у збереження культурної
спадщини регіону [3]. Отже, тема зберігає на-
укову актуальність.
Мета статті полягає у тому, щоб на під-
ставі низки джерел та наукових публікацій
висвітлити діяльність волинських громадських
товариств 1920-х – 1980-х рр. щодо охорони
історико-культурної спадщини Західної Волині.
Акцент зроблено на показ внеску організацій
УТОПІК Волинської та Рівненської областей
у пам’яткоохоронну роботу.
До провідних громадських осередків Волин-
ського воєводства у справі пошуку, вивчення
та збереження культурної спадщини належали
Волинське товариство краєзнавців і опіки над
пам’ятками старовини, створене 1927 р. та
Волинське товариство приятелів наук (1935 р.),
що постали в Луцьку. Перше з них у 1933 р.
увійшло до складу Польського товариства
краєзнавців і опіки над пам’ятками минув-
шини, яке діяло з 1906 р. у Варшаві і на початку
1930-х рр. стало загальнопольською громад-
ською організацією у галузі охорони культурної
спадщини. Відділення Волинського товариства
краєзнавців і опіки над пам’ятками старовини
працювали у таких містах, як Володимир-
Волинський, Дубно, Ковель, Костопіль, Острог,
Рівне, Сарни та ін. [4]. Члени Товариства об’єд-
нувалися у різні секції, зокрема, краєзнавчу та
музейну. У 1931 році до його складу входило
285 осіб [5].
Щодо Волинського товариства приятелів
наук, то ініціатором його заснування став поль -
ський історик, редактор краєзнавчого часопису
«Волинський щорічник» («Rocznik Wołyński»),
президент Союзу вчителів Польщі в Рівному
Я. Гоффман [6]. До складу одного з керівних
Пам’яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств (1920-ті–1980-ті рр.)
235
органів Товариства – наукової ради – окрім 22
поляків входили і два українці. Це професор
Празького університету В. Д’яконенко та С. Ти-
мошенко – відомий архітектор, колишній ректор
Української господарської академії в Подєбра-
дах (Чехословаччина). З 1930 р. він проживав у
Луцьку і провадив у Західній Волині активну по-
літичну, громадську, а також пам’яткоохоронну
діяльність [7]. Волинське товариство приятелів
наук налічувало близько 100 членів та відзнача-
лося чіткою пропольською орієнтацією. Це від-
верто демонструвала його січнева установча
відозва 1935 р., де зазначалося, що Волинська
земля споконвіку належала й належить Речі
Посполитій [8].
Діяльність Товариства проводилася у чоти-
рьох комісіях. Ними були природнича (географія,
геологія, біологія, ґрунтознавство), гуманістична
(історія, філологія, етнографія, мистецтво, пси-
хологія, педагогіка та інші науки), господарча
(економіка, землеробство) та музейно-бібліо-
течна комісії. Гуманістичну комісію очолював
Я. Гоффман, а її історичний відділ – професор
Л. Гай. Музейно-бібліотечна комісія поділялася
на дві секції: музейну та бібліотечну. У її складі
працював відомий історик та краєзнавець
Ю. Нєць, завдяки керівництву якого бібліотека
Товариства поповнювалася старовинними руко-
писними та друкованими матеріалами, картами,
сучасними виданнями книг та періодики [9]. Для
поглибленого дослідження Західної Волині То-
вариство встановило й підтримувало наукові
контакти з Польською академією мистецтв, Дер-
жавним архівом та Союзом музеїв Польщі, від-
ділами археології Державного архівного музею
у Львові та Кракові, Товариством розвитку схід-
них земель у Варшаві, Нумізматично-археоло-
гічним товариством у Кракові, Об’єднанням
львівських нумізматів, іншими науковими та на-
уково-громадськими інституціями країни.
Аналізуючи архівні дані, матеріали міжво-
єнних часописів, інші джерела, можна дійти
висновку, що пам’яткоохоронні зусилля Волин-
ського товариства краєзнавців і опіки над
пам’ятками старовини та Волинського товарис-
тва приятелів наук зосереджувалася на таких
напрямках, як пошук і збір історичних (архео-
логічних, археографічних тощо) та етнографіч-
них пам’яток, їх вивчення, систематизація й
опис, збереження об’єктів культурної спад-
щини, популяризація історії і пам’яток шляхом
видавничої, туристичної діяльності, організації
краєзнавчих виставок та ін. Зокрема, різносто-
ронній характер носила археографічна діяль-
ність обох товариств. Їх члени інвентаризували
волинські архіви та приватні збірки, проводили
в архівах пошуки матеріалів з історії та культур-
ної спадщини Західної Волині, налагоджували
співпрацю з архівними закладами Речі Поспо-
литої. Так, у 1935 р. товариства здійснили
архівні пошуки у церквах сіл Байова та Несвіч
Луцького повіту, римо-католицькому костелі у
селі Тайкури Здолбунівського повіту, прийняли
на опрацювання документи Дубенського мі-
ського архіву та архіву князів Острозьких з
музею Острога. Були здійснені поїздки до Кре-
менця, Почаєва та Вишнівця. У 1936–1937 рр.
Волинське товариство приятелів наук інвента-
ризувало приватні документи родини Гротов-
ських, архівні матеріали Ковельської державної
гімназії, ознайомилось зі станом залишків ар-
хіву Ходкевичів у Млинові, переглянуло архіви
Хрестовоздвиженського братства у Луцьку, цер-
кви в Дубровиці Сарненського повіту, римо-ка-
толицького костелу Турійська Володимирського
повіту, костелу в селі Радехів Любомльського
повіту. Товариство працювало також з рукопи-
сами бібліотеки римо-католицької капітули у
Луцьку, прийняло на збереження понад три де-
сятки актів волосних судів [10].
Підсумовуючи пам’яткоохоронну діяльність
громадських товариств міжвоєнної Західної
Волині – Волинського товариства краєзнавців і
опіки над пам’ятками старовини та Волинського
товариства приятелів наук, можна стверджувати,
що ці осередки зробили помітний внесок у до-
слідження, збереження й популяризацію
пам’яток краю. Зрозуміло, що вона проводилось
ними у пропольському дусі. Для товариств було
властивим різке применшення або цілковите іг-
норування значення наукових результатів про
Західну Волинь у царині пам’яткознавства, одер-
жаних раніше українськими і російськими уче-
ними – своєрідна реакція на ущемлення поляків
царизмом, пропаганда теорії культурної місії
польської спільноти щодо українських земель,
Західної Волині зокрема. Вивчаючи регіон, то-
вариства шукали матеріал, який би доводив його
одвічну територіальну й етнічну приналежність
Другій Речі Посполитій. Крім того, ці осередки,
розвиваючи у Західній Волині польську науку і
роблячи ставку на молодь, виховували відданих
польській державі громадян. Проте така діяль-
ність все ж слугувала розширенню наукових ві-
домостей про регіон, а також збереженню
частини його культурних реліквій, які й дотепер
складають безцінне надбання українського на-
роду.
Щодо другої половини 1940-х–1980-х рр., то
у тодішніх Волинській та Ровенській областях
радянської Україні відбувалося, як і у республіці
загалом, формування й розгортання діяльності
відповідних пам’яткоохоронних державних орга -
нів. Однак вони виявилися неспроможними забез-
печити повноцінну охорону культурної спадщини.
Тому виникла гостра потреба у створенні громад-
ських організацій з охорони пам’яток історії та
культури й залучення до цієї справи широких
верств населення. Активізація зусиль громад-
ськості в означеній сфері знайшла вияв у засну-
ванні на протязі 1966 р. УТОПІК.
Волинська обласна організація Товариства
була заснована 21 жовтня 1966 р. [11]. Її перша
(установча) конференція відбулася 12 листопада
1966 р. На початках діяльності Волинської об-
ласної організації УТОПІК весь тягар повсяк-
денної роботи ліг на плечі голови Товариства,
яким був кандидат історичних наук, доцент
Луцького державного педагогічного інституту
імені Лесі Українки Р. Оксенюк [12]. Згодом об-
ласну організацію УТОПІК очолювали заступ-
ники голови виконавчого комітету обласної Ради
депутатів трудящих (з 1977 р. – Ради народних
депутатів) І. Клімаш, А. Вербівська, С. Удаль-
цова. З кінця 1970-х рр. і по 1991 р. діяльність
Волинської обласної організації УТОПІК вели-
кою мірою була пов’язана з Л. Протас, яка пра-
цювала на посаді відповідального секретаря
[13]. Рівненська обласна організація УТОПІК
створена 20 жовтня 1966 р. Головою був обра-
ний В. Томашевський – кандидат історичних
наук, доцент Рівненського державного педаго-
гічного інституту. Згодом її очолювали З. Краси-
ленко та ін. На посаді відповідального секретаря
працювали О. Мошняга, В. Мельничук та ін.
[14]. У складі обласної організації діяли відпо-
відні секції (археологічних пам’яток, пам’яток
архітектури і будівництва, воєнно-історичних,
науки й техніки, пропаганди пам’яток револю-
ційної, бойової і трудової слави тощо).
Період до початку 1970-х рр. знаменував
собою первісний етап становлення організацій
УТОПІК обох областей. Як і в інших регіонах
Української РСР, ними був окреслений комплекс
заходів, спрямованих на поліпшення стану
збереження пам’яток, здійснено чимало прак-
тичних кроків у цьому напрямі. Особливо ши-
рокого розмаху діяльність організацій УТОПІК
Волинської та Рівненської областей набула у
1970-і – 1980-і рр. Їх осередки проводили від-
повідні й нерідко ефективні заходи з виявлення,
обліку, паспортизації об’єктів культурної спад-
щини, упорядкування прилеглої до нерухомих
пам’яток території, фінансування їх ремонту
та реставрації тощо. Так, у 1972 р. Волинська
обласна організація УТОПІК виділила на
реставрацію архітектурних пам’яток, музейну
роботу майже 40 тис. крб. Звичайно, першочер-
гове місце відводилося благоустрою пам’ятників
доби соціалізму. Рівненська обласна організація
УТОПІК впродовж 1971–1973 рр. профінан -
сувала пам’яткоохоронні рятівничо-реставра-
ційні роботи на загальну суму майже 195 тис.
крб [15].
У 1980-х рр. організації УТОПІК обох облас-
тей особливої уваги надавали вивченню пам’я -
ток, пам’ятних місць, пов’язаних з боротьбою
народів Радянського Союзу проти нацизму. Ши-
рокомасштабна робота проводилася з виявлення
братських могил, а також окремих поховань ра-
дянських воїнів. Майже в кожному населеному
пункті були споруджені пам’ятники, стели в
честь загиблих на фронтах війни земляків.
Також велика увага зверталася на реставрацію
пам’яток архітектури (насамперед соціалістич-
ної доби), створення і діяльність громадських
музеїв, народних університетів пропаганди
пам’яток. Одним із видів роботи осередків
Товариства в обох областях стало проведення
наукових краєзнавчих конференцій, де розгляда-
лися питання пам’яткознавства.
Аналізуючи співпрацю організацій УТОПІК
Волині та Рівненщини з органами влади, можна
бачити, що діяльність перших повністю підпо-
рядковувалася потребам державно-партійних
структур, хоча статут Товариства формально це
забороняв. Робота управлінь культури виконко-
мів Рад та відділів культури комітетів партії
різних рівнів значною мірою базувалася на
використанні ресурсів обласних, районних та
міських організацій УТОПІК. Простежується
інтеграція міських осередків Товариства до дер-
жавної виконавчої ланки влади. Його представ-
ники входили до складу дорадчих колегіальних
3/4 ’2015Олександр Гаврилюк К Р А Є З Н А В С Т В О
236
органів при виконкомах. Існували директивні
плани залучення до складу Товариства нових
членів та план надходження фінансових коштів.
На 1 липня 1968 р. Волинська обласна організа-
ція УТОПІК нараховувала 1150 первинних осе-
редків, у яких перебувало 86 тис. членів, у тому
числі 46,7 тис. членів молодіжних секцій. Рівнен-
ська обласна організація у цей час нараховувала
1500 первинних осередків загальною чисель-
ністю 65,5 тис. членів (у тому числі 38,8 тис.
членів молодіжних секцій) [16]. Засобом тиску
на УТОПІК слугувало й те, що, як правило, об-
ласні, районні та міські його організації очолю-
вали заступники голів виконкомів. Останні для
досягнення потрібних показників нерідко вико-
ристовували адміністративні примусові важелі
впливу на керівників підприємств, установ, ор-
ганізацій та профспілок. Методи створення осе-
редків Товариства, ієрархічно підпорядкована
структура, адміністрування та наказові форми
роботи були перейняті з досвіду діяльності Ко-
муністичної партії України (КПУ), що посилю-
вало негативні тенденції та формалізм у роботі.
Внаслідок цього в багатьох районах Волинської
та Рівненської областей осередки Товариства
існували формально і практичною діяльністю не
займалися.
Обидві обласні організації УТОПІК також
не могли не підпорядковуватися ідеологічним
вимогам у пам’яткоохоронній роботі, вико-
нання яких суворо контролювали партійно-ра-
дянські органи. Це, зокрема, відбивають звіти
обласного осередку Товариства Рівненщини за
1967–1973 рр. [17]. Якщо на початках у них
можна було віднайти констатацію певних недо-
ліків у проведенні органами влади пам’яткоо-
хоронної діяльності, то з початку 1970-х років
така критика зникає. Зокрема, у звіті за 1967 р.
фіксувалися певні здобутки в охороні археоло-
гічної спадщини, пам’яток архітектури. Тут
говорилося про проведення і завершення рестав-
рації Луцької брами XVI ст. в місті Дубно, скла-
дання проектно-кошторисної документації щодо
реставрації Троїцького монастиря-фортеці в селі
Межиричі Острозького району та ін. [18]. Вод-
ночас наводилися факти про зневажливе став-
лення місцевих керівників до охорони пам’яток.
Зокрема, говорилося, що виконком Острозької
міської Ради депутатів трудящих з ініціативи го-
лови виконкому Є. Нечипорука без погодження
з відповідними організаціями 2 серпня 1967 р.
ухвалив рішення про знесення дзвіниці на тери-
торії колишнього місцевого костелу. Звільнена
площадка була використана під спортивний май-
данчик для потреб спортивної школи, що розта-
шовувалася в приміщенні колишнього костелу.
У селі Горбаків Гощанського району голова міс-
цевого колгоспу самочинно розпочав будівниц-
тво цегельного заводу на території городища
села Дорогобуж – відомої археологічної пам’ят -
ки Х–ХІ ст. [19].
Відділи культури обох обласних комітетів
КПУ надавали значної уваги виховній функції у
діяльності УТОПІК, що була складником ідео-
логічної роботи. Переважна більшість заходів
спрямовувалися на військово-патріотичне вихо-
вання молоді, зокрема, вивчення переможних
сторінок радянської військової історії на місце-
вих взірцях. Одне з головних завдань полягало
також у використанні відповідних пам’яток для
вивчення й пропаганди революційних та трудо-
вих традицій радянського суспільства. Тому не
випадково найбільшої активності діяльність
членів Товариства досягала в ході ідейно-полі-
тичних кампаній, пов’язаних із святкуванням
ювілейних чи знаменних подій з історії СРСР та
УРСР. Однак усе це, незважаючи на постійний
ріст масовості учасників, тримало громадський
пам’яткоохоронний рух на низькому науковому
рівні, мало суто екскурсійно-пропагандистський
характер. Пам’ятки археології та сакральної
архітектури практично залишалися поза його
увагою.
Нові умови для діяльності організацій
УТОПІК обох областей принесли друга поло-
вина 1980-х – початок 1990-х рр. З початком пе-
ребудови (1985 р.) на порядок денний постали
питання про виживання Товариства, шляхи ви-
ходу з кризи, інші форми реалізації статутних
завдань. Через поступове самоусунення дер-
жавних структур та компартійних органів від
підтримки та контролю УТОПІК припиняється
масштабне поповнення фонду Товариства
членськими внесками. Як наслідок, згорта-
ються широкомасштабні пам’яткоохоронні
проекти, започатковані ним. Відмова від фор-
мального підходу до обліку членів УТОПІК по-
казала також реальний стан справ із членством
в обох обласних організаціях.
На хвилі демократизації, викликаної перебу-
довою, у республіці з’явилася ще одна громад-
ська організація, яка швидко прилучилася до
Пам’яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств (1920-ті–1980-ті рр.)
237
1. Кінд-Войтюк Н. Наукові товариства Другої
Речі Посполитої у дослідженні історії та пам’яток
Волинського воєводства (1921–1939 рр.) / Наталія
Кінд-Войтюк // Краєзнавство. – 2008. – № 1–4. –
С. 22–27; Кінд-Войтюк Н. Волинське товариство
приятелів науки в дослідженні історії та пам’яток Во-
линського воєводства (1935–1939) / Н. Кінд-Войтюк,
С. Новіков // Матеріали ІV Волин. міжнар. іст.-кра-
єзн. конф., присвяченої 10-річчю заснування істо -
ричного факультету Житомирського державного
університету ім. І. Франка: зб. наук. праць. – Жито-
мир, 2011. – С. 244–246, ін.
2. Заставецька Н. Діяльність Польського това-
риства краєзнавчого у сфері збереження пам’яток іс-
торії та культури на західноукраїнських землях
(1920–1930-ті рр.) / Наталія Заставецька // Україна:
культурна спадщина, національна свідомість, дер-
жавність / НАН України, Інститут українознавства
ім. І. Крип’якевича. – 2008. – Вип. 17: Українсько -
польсько-білоруське сусідство: ХХ століття. –
С. 275–281, ін.
3. Муляр Г. Діяльність Волинської обласної орга-
нізації УТОПІК (друга половина 1960-х–1980-ті
роки) / Галина Муляр // Молода наука Волині:
пріоритети та перспективи досліджень: Матеріали
VI Міжнар. наук-практ. конф. студентів і аспірантів
(14–15 трав. 2012 р.) : у 3 т. Т. 1. – Луцьк : Волин. нац.
ун-т ім. Лесі Українки, 2012. – С. 37–38; Муляр Г. В.
Пам’яткоохоронна діяльність в Україні у 1944–
1991 рр. (на прикладі Волинської і Рівненської облас-
тей): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст.
наук: спец. 07.00.01 «історія України» / Г. В. Муляр. –
Луцьк, 2015. – 20 с.
4. Ziemia Wołyńska (Łuck). – 1938. – № 1. – S. 15.
5. Державний архів Волинської області (далі –
Держархів Волинської області), ф. 46, оп. 2, спр. 127,
арк. 5.
6. Znicz. – 1936. – № 5. – S. 152.
7. Дублянський А. Волинське товариство прияте-
лів науки / А. Дублянський // Українська нива. –
1936. – 13 верес.; Гаврилюк О. Н. Волинські стежки
архітектора і громадського діяча Сергія Тимошенка
/ О. Н. Гаврилюк, С. В. Гаврилюк // Актуальні пи-
тання історії науки і техніки : матеріали 14-ї Всеукр.
наук. конф., м. Львів, 8–10 жовт. 2015 р. – К. – Львів:
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК,
2015. – С. 81–83.
8. Mier K. Zagadnienia kulturalne Wołynia / K. Mier //
Znicz. – 1936. – № 3. – S. 37; Mędrzecki W. Wojewódz-
two Wołyńskie 1921–1939. Elementy przemian cywili-
zacijnych, społecznych, politycznych / W. Mędrzecki. –
Wrocław – Warszawa – Krakow –Gdańsk – Lodź:
Zaklad Narodowy imenia Ossolińskich. Wydawnictwo
Polskie j Akademii Nauk, 1988. – S. 168.
9. Державний архів Рівненської області (далі –
Держархів Рівненської області), ф. 160, оп. 1, спр. 75,
арк. 12, 13; Rzeźniak M. Julian Nieć (1908–1939), his-
toryk, organizator życia naukowego na Wołyniu /
M. Rzeźniak // Волинський музей: історія і сучас-
ність: матеріали ІIІ Всеукр. наук.-практ. конф., при-
свяченої 75-річчю Волинського краєзнавчого музею
та 55-річчю Колодяжненського літературно-меморі-
ального музею Лесі Українки, Луцьк – Колодяжне,
18–19 трав. 2004 р. Наук. зб. Вип. 3. – Луцьк: МП
«Пульс», 2004. – С. 117–118.
справи охорони пам’яток. Нею стала Всеукраїн-
ська спілка краєзнавців, заснована 1989 р. з іні-
ціативи Голови президії УТОПІК П. Тронька.
31 березня 1989 р. постало Рівненське обласне
краєзнавче товариство на чолі з І. Пащуком.
17 листопада 1989 року було створене Волинське
обласне краєзнавче товариство, яке очолив
Г. Бондаренко. Його організаторами стали різні
установи і громадські організації. Основна роль
тут належала Луцькому державному педагогіч-
ному інститутові імені Лесі Українки, Інститутові
післядипломної педагогічної освіти, Волинсько -
му краєзнавчому музеєві, товариству «Знання» та
Волинському відділенню Українського фонду
культури на чолі з М. Онуфрійчуком, які забезпе-
чили на початках роботу Товариства [20].
Такими чином, чвертьстолітній період діяль-
ності організацій УТОПІК на Волині та Рівнен-
щині охарактеризувався помітними здобутками
й водночас суттєвими недоліками. Їх роботі
були притаманні вади радянської системи
управління, постійний ідеологічний тиск пар-
тійних органів, жорстке підпорядкування дер-
жавній владі. Однак вони змогли згуртували
широке коло небайдужих до культурних на-
дбань осіб, стали тією вагомою громадською
структурою, що досить помітно фінансувала на
теренах Західної Волині пам’яткоохоронні за-
ходи, фактично впроваджувала їх у життя. По-
зитивний досвід діяльності Волинського та
Рівненського обласних відділень УТОПІК впро-
довж другої половини 1960-х – 1980-х рр. пови-
нен слугувати сучасній пам’яткоохоронній
роботі і стати об’єктом детальнішого вивчення
вітчизняних науковців.
3/4 ’2015Олександр Гаврилюк К Р А Є З Н А В С Т В О
238
Джерела та література
Пам’яткоохоронна діяльність волинських громадських товариств (1920-ті–1980-ті рр.)
239
10. Держархів Рівненської області, ф. 160, оп. 1,
спр. 30, арк. 1; Macko S. Z działalności Wołyńskiego
Towarzystwa Przyjacioł Nauk / S. Macko // Wołyń. –
1937. – 7 lutego; Macko S. Poсzynania naukowe
na Wołyniu: z działalności Wołyńskiego Towarzystwa
Przyjacioł Nauk / S. Macko // Wołyn. – 1937. –
19 grudniа.
11. Держархів Волинської області, ф. Р – 3146,
оп. 1, спр. 1, арк. 1–2.
12. Там само, спр. 2, арк. 1–35.
13. Там само, спр. 68, арк. 6.
14. Держархів Рівненської області, ф. Р – 2528,
оп. 1, спр. 21, арк. 4; спр. 40, арк. 4.
15. Держархів Волинської області, ф. Р – 3146,
оп. 1, спр. 90, арк. 44; Держархів Рівненської області,
ф. Р – 204, оп. 12, спр. 224, арк. 43.
16. Держархів Волинської області, ф. Р – 3146,
оп. 1, спр. 17, арк. 2.
17. Держархів Рівненської області, ф. Р – 2528,
оп. 1, спр. 6, арк. 1–12; спр. 40, арк. 1–8; спр. 53,
арк. 1–7; спр. 101, арк. 1–36; спр. 119, арк. 1–21.
18. Там само, спр. 6, арк. 6–8.
19. Там само, арк. 9.
20. Минуле і сучасне Волині та Полісся: Волин-
ська обласна організація Національної спілки краєз-
навців України: матеріали до відзначення 20-річчя
від часу створення. Спец. вип. – Луцьк : МП «Пульс»,
2009. – 292 с., іл. (Серія: «Краєзнавча бібліотека
Волині»).
Александр Гаврилюк
Памятникоохранительная деятельность волынских общественных организаций
(1920-е–1980-е гг.)
В статье освещается содержание памятникоохранительной работы, проводившейся обществен-
ными организациями Западной Волыни в условиях пребывания в составе Второй Речи Посполитой и
Советского Союза. Обращено внимание на особенности такой деятельности, обусловленные культур-
ной политикой обеих государств относительно украинской нации.
Ключевые слова: Западная Волынь, культурное наследие, памятникоохранительная деятельность,
Вторая Речь Посполитая, Советский Союз, общественная организация.
Oleksandr Havryliuk
Monument preservation activity of Volyn public organizations (1920s–1980s)
The article views the content of monument preservation activity, conducted by public organizations of the
Western Volyn, when the abovementioned area was a part of the Second Rich Pospolyta and the Soviet Union.
The attention is paid to the peculiarities of monument preservation activity, due to the cultural policy of both
states concerning Ukrainian nation.
Key words: Western Volyn, cultural heritage, monument preservation activity, the Second Rich Pospolyta,
the Soviet Union, public organization.
|