Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів і районів Волинської області (2009–2012 рр.)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168751 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів і районів Волинської області (2009–2012 рр.) / Г. Бондаренко // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 303-311 . — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859681746885279744 |
|---|---|
| author | Бондаренко, Г. |
| author_facet | Бондаренко, Г. |
| citation_txt | Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів і районів Волинської області (2009–2012 рр.) / Г. Бондаренко // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 303-311 . — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| first_indexed | 2025-11-30T19:34:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
303
Геннадій Бондаренко (Луцьк)
Історико-бібліографічний огляд літератури
до історії населених пунктів і районів Волинської області
(2009–2012 рр.)
Актуальність. В краєзнавчій історіографії
та історичній бібліографії є постійна потреба
відстеження, фіксації та аналізу літератури з
історію міст і сіл України, яка має стати у май-
бутньому основою нового енциклопедичного
видання про Волинську область. Упродовж
2009–2012 років опубліковано ряд краєзнавчих
нарисів, наукових і публіцистичних видань, які
відповідно до завдань Національної спілки кра-
єзнавців України по створенню нової енцикло-
педії «Історії міст і сіл України» доповнюють
історію населених пунктів Волинської області.
Мета і завдання цієї статті – проаналізувати
публікації за період 2009–2012 рр. та залучити
до наукового обігу в історичне краєзнавство.
Виклад матеріалу. Нарис учителя історії
К. Лесіцької [1] охоплює історію с. Броди Рат-
нівського району від часу появи і до сьогодення.
Подано розповіді про зниклі хутори та інші
кутки, урочища, водні об'єкти тощо. Книга на-
сичена великою кількістю світлин, хоча не всі
вони нормальної якості. Сільська рада, школа,
церква, колгосп, лісництво знайшли своє відоб-
раження в книзі, як важливі установи й органі-
зації в житті селян. Цікаво, що школа бере
початок від хати-читальні початку 30-х років
ХХ ст. й до сучасної НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів –
дитячий садок», а церква Івана Богослова – уро-
чисто відкрита у 1995 році.
Увага приділена ветеранам війни та праці,
в тому числі тим, хто воював в Афганістані.
Окремо згадуються ті, хто підпав під репресії.
Селяни пережли важкі роки Другої світової
вйни, були втягнуті у громадянську війну, яку
вела УПА.
Втім, мирне життя, повсякдення з його
клопотами переважило труднощі. У селі було
зафіксовано 16 матерів-героїнь і тому досить ве-
ликими є окремі родини Аврамуків, Ващуків,
Мерчуків, Ятчуків та ін. Певною мірою у нарисі
показано не тільки будні, повсякдення, а й доз-
вілля селян, участь у різних святах.
Нариси Свігун Надії «Гріє душу село…» [2]
це емоційна розповідь про село Дольськ Турій-
ського району, для якої автор багато років зби-
рала матеріали і досліджувала його історію.
Село Дольськ належить до давніх поселень
Волинського Полісся і згадується у публікаціях
відомих волинезнавців М. Теодоровича, О. Цин-
каловського й інших. Книга написана на архео-
логічних та документальних джерелах. У ній
використано фольклор, топоніміку, світлини.
Адже це село було потужним центром релігійно-
освітнім та друкарським. У наступні віки село і
люди переживали багато подій, які переживало
все Волинське Полісся під владою різних дер-
жав. Не оминули село й події революцій та воєн
ХХ ст. з трагедіями й проблемами, які залиши-
лися у спадщину нащадкам, але селяни з надією
крокують разом з незалежністю і проблемами
сучасної України. Історичні і документальні
джерела не є численними, і лише об’єднавши їх
з археологічними знахідками, народними пере-
казами, місцевою топонімікою, фотодокумен-
тами можна було написати ці нариси.
«На просторах Камінь-Каширщини» [3],
таку назву має книга про Камінь-Каширський
район, який є одним із самобутніх куточків Во-
линського Полісся, багатих на предковічні ліси,
чисті озера, запашні луки, поля. Від першої пи-
семної згадки у Галицько-Волинському літописі
під 1196 роком веде свій лік історія міста
Каменя-Каширського. У районі 77 об’єктів куль-
турної спадщини, в тому числі 11 пам’яток
містобудування та архітектури національного
значення, 8 – місцевого, а також 58 пам’яток
історії, монументального мистецтва, археології
місцевого значення. Представлено відомих
людей краю таких як Григорій Рафальський –
митрополит Новгородський, Санкт-Петербурзь-
кий і Фінляндський, Євген Шабліовський –
літературознавець, Дмитро Степовик – доктор
філософії, богословських наук і мистецтвознав-
ства та інші.
Книга Василя Загури про с. Куснище [4] на-
повнена подіями і особами від часу першої
згадки про село. Крізь віки автор показує, які
події найбільше зачіпили його. Звичайно, що це
світові війни й революції. Багато односельців
загинули у Другій світовій війні. Їхні імена уві-
ковічнені у списках книги пам'яті – 90 осіб.
Окремий розділ присвячено односельчанам, які
були в УПА. Передставлено факти боротьби з
радянською владою.
Повоєнний розвиток села відмічений актив-
ністю трудівників, діяльністю сільської ради,
школи. Історія Воскресенської церкви у Кус-
нищі переплетена з долею її священиків, серед
яких були видатні постаті. Список священиків
подано на с.158 від 1620 р. Про зміни в архітек-
турі села розповідаюь світлини різних років,
серед них фото і рисунки старої і нової церкви,
старого і нового приміщення школи.
Ґрунтовний краєзнавчий нарис вийщов за
редакцією О. Середюка про селище Рокині [5].
Історична довідка про населений пункт розпові-
дає про нього від першої літописної згадки і
з версіями походження назви. У книзі багато
місця займають історичні постаті, трудівники,
окремо приділена увага сільськогосподарській
станції і сільськогосподарському музею-скан-
сену, де під відкритим небом зібрано будівлі,
господарські споруди і реманент.
Документи і світлини збагачують розповідь
про життя людей та їхні досягнення, про роль
школи і церкви у розвитку селища, у його духов-
ному повсякденні.
Валентина Штинько і Євгенія Ковальчук [6]
зібрали і видали краєзнавчі нариси про сак-
ральні святині і людей у багатьох селах різних
районів Волинської області. Ці нариси, яких
близько 50-ти друкувалися у багатьох номерах
газети «Волинь-нова» і були доповнені доку-
ментальними та ілюстративними матеріалами,
кольоровими вкладками. Ця книга є важливим
свідченням і документом для нащадків, істо-
ричною сторінкою про духовність і суттєвим
доповненням до історії населених пунктів
Волино-Поліського краю.
Монографія Святослава Терського [7] при-
свячена княжому періоду в історії міста Володи-
мира-Волинського, складається з 5-ти розділів і
має покажчик імен та географічний. Вона напи-
сана на значній кількості історичних джерел,
серед яких багато археологічних, оскільки автор
брав участь в розкопках стародавнього Володи-
мира і окремо представлено писемні джерела у
1-му розділі. Книга охоплює важливі пам’ятки
середньовічного міста і старожитності. Поєд-
нання речових і писемних джерел дають можли-
вість проникнути у глибину століть й відтворити
життя міста. Особливе значення має відтворення
інфраструктури міста, розташування забудова-
них житлових кварталів, торгово-ремісничих
центрів, релігійних храмів, дитинця, окольного
граду. Розглянуто систему укріплень.
Саме у княжий період припав найбільший
розвиток міста, важливого центру Волинсько-
Галицької держави. Звичайно, що причетними
до слави Володимира були Роман і Данило
Галицькі та їхні попередники і послідовники.
Господарство і культура міста представлені
у багатьох ілюстраціях, частина яких подана у
кольорі. Особлива увага приділена військовій
справі, зброї та іншим обладункам пішого і кін-
ного воїнів. Для дослідників цікавим буде «Ка-
талог житлових та господарських споруд
Володимира (ІХ–ХІV ст.)» і «Каталог поховань
ІХ–ХІV ст. на території старого міста». Від
кам’яного віку (понад 12 тисяч років тому) і
перших поселень до спалення татарами міста
у 1500 р. складено «Літопис важливих дат і
подій».
Дві публікації присвячені 600-річчю Шацька.
Перша – «Шацьке поозер’я» Валерія Мельника
[8] – це мистецько-краєзнавче видання присвя-
чене 600-річчю Щацька. Великий формат книги
і якісний папір дають можливість представити
історію, культуру і природу у виразних ілюстра-
ціях. Як перлина України, поозер’я багате не
лише водними ресурсами і об’єктами, лісами,
рідкісними тваринами і рослинами. Воно має
славну історію, яка складає частину загальноук-
раїнської та європейської. Про це свідчать часи
Галицько-Волинської держави, Литви і Речі По-
сполитої, Російської імперії. Польська шляхта і
російське дворянство мали за честь володіти
Шацькими озерами, або мати угіддя в цьому ма-
льовничому краї. Серед власників озер були
гетьман Іван Виговський, графи Ржевуські, По-
нятовські та Браницькі.
Після другої світової війни у поозер’ї віднов-
люється життя, будуються підприємства і житло.
У той же час діють загони УПА, згадки про які іс-
нують і до сьогодні. Справедливими є твердження
автора про регіон як привабливий до вкладання
інвестицій в оздоровчо-відпочинкову та краєз-
навчо-туристичну інфраструктуру. Отже, ця книга
може служити рекламним проспектом і наочним
посібником при викладанні курсу волинезнавство.
3/4 ’2015Геннадій Бондаренко К Р А Є З Н А В С Т В О
304
Друга книга – краєзнавчо-історичний ек-
скурс О. Демедюка «Шацьк» [9], в якому
спроба узагальнити матеріал про селище різних
часів і висловити власні думки про історію
краю і його роль у державотворенні. Автор
представляє окремі концепції походження
Шацька, поняття «Полісся», які є дискусій-
ними. У книзі висловлено життя людей і розви-
ток селища від найдавніших часів: у часи
князівські, литовсько-польської доби, в складі
Росії та СРСР. У тексті документи, світлини, ста-
тистика і хронологія, картографічні матеріали.
Представлено пам’ятки історії та культури, куль-
тові споруди, наслідки археологічних розкопок
в урочищі Сад. Дискусійним є твердження ав-
тора, що краєзнавство не стало основою історії
(с. 48). Воно може стати тільки основою історії
регіону. Втім, історичне краєзнавство має у
своїй основі історичну науку з її методами і
технологіями. Дискусійними є твердження
викладені у висновках (с. 130), де можливість
прогнозування майбутнього не може бути
сприйнято як альтернатива, бо історичний про-
цес не має альтернативи.
О. Демедюк є також автором книги про села
Шацького району [10] – Світязь, Підманово,
Омельно. Це історико-краєзнавчі нариси про іс-
торію, природу і культуру населених пунктів,
життя яких пов’язані з Щацьким поозер’ям і
озером Світязь зокрема.
У виданні про Любомльщину [11] подається
історія району від найдавніших часів, у викладі
основних подій, представлення історичних по-
статей. До книги вміщено п’ять інвестиційних
проектів: у галузі харчової промисловості та
переробки сільськогосподарських продуктів, до-
будова незавершеного житла, розвиток м’ясо-
молочного скотарства, відгодівля великої рогатої
худоби; та п’ять інвестиційних об’єктів: склад-
ські та інші приміщення, торговий центр, ко-
лишній тваринницький комплекс, виробниче
приміщення заводу «Світязь».
Ілюстрації та статистика, характеристика ін-
вестиційних об’єктів дозволяють ознайомитись
з можливостями їх використання як у господар-
ському розвитку району, так і в туристичній
сфері.
Велику частину книги займає історія населе-
них пунктів району відповідно до існуючих
сільських рад. Звичайно, що туристична сфера
повинна мати в районі власну інфраструктуру,
яка має спиратися на історико-культурну спад-
щину. Пам’ятники, храми, пам’ятки природи,
зокрема згоранські озера, можуть бути внесе-
ними в проекти створення оздоровчих і відпо-
чинкових об’єктів. Інформація книги може бути
використана також для краєзнавчої роботи –
навчання та поширення краєзнавчої освіти і
знань.
Важливо, що з’явилися нові книги про По-
лісся і поліщуків. Автори історико-краєзнавчих
нарисів «За болотом Луховим…» М. Денисюк і
Т. Філюк [12] пишуть про своє село на Ратнів-
щині і людей, намагаючись розкрити їхні долі
упродовж кількох віків. Перед читачем прохо-
дять події, які зачіпали не тільки навколишні
села, а й Україну. У книзі передаються особли-
вості життя у поліському регіоні. Село пиша-
ється своїми людьми, які в основному працюють
на землі, але частина з них стала представни-
ками інших професій – учителями, лікарями
правниками тощо.
Через спогади і документи автори показують
долю односельців, яких зачепило воєнне лихо-
ліття і різні політичні переслідування. Вони
ілюструють це через книги пам’яті. Згадують і
життя євреїв, яких в основному знищили на-
цисти, а також тих, небагатьох, хто вижив і при-
їздить до колишньої батьківщини.
Частина сторінок книги присвячена релігій-
ному життю, церковним справам. Розповіда-
ється про історію будівництва храмів.
Із захопленням, з ілюстративним мате -
ріалом розповідається у книзі про чудову при-
роду краю: ліси, озера, болота, краєвиди над
Прип’яттю, мальовничі куточки із старезними
дубами.
Певний час селяни окрім ґрунтових не мали
добрих доріг та постійного зв’язку. Лише у
1980-х роках постали дороги з твердим покрит-
тям і змогли вже курсувати автобуси, регулярно
поступала пошта. Хабарище, Щетинська Воля,
Залухів тепер мають зв’язок з райцентром і
Луцьком.
Варто підкреслити, що через усю книгу про-
ходить теза, що жоден окупаційний режим,
жодна зовнішня влада не дбала про поліщуків.
Звичайно, що умови життя і розвитку Полісся у
різні часи були з різними можливостями відпо-
відно до розвитку людства, але виживати, буду-
вати і творити потрібно було враховуючи власні
сили й можливості.
Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів
і районів Волинської області (2009–2012 рр.)
305
А власні сили є, бо одним із свідчень стала
ця книга і люди, які об’єдналися навколо її ви-
дання і які хочуть, щоб їхнє село мало всі умови
необхідні для того, щоб життя було заможним і
щасливим.
Ця книга знайде читача в згаданих у ній
селах, а також у всх, хто не байдужий до історії
культури та природи рідного краю.
Книга Є. Д. Ющука про Навіз Рожищен-
ського району [13] присвячена 435-ій річниці
першої писемної згадки про село. Вона склада-
ється з п’яти розділів. Перший розділ розповідає
про місцезнаходження села на карті Рожищен-
ського району і Волинської області, про перші
давні поселення, про навколишню природу
краю. У ХVI столітті селом володів Михайло За-
горовський, але воно переходило до різних влас-
ників і впродовж кількох століть селян гнобили
польські та російські поміщики.
У книзі наголошується на тому факті, що
власне житло селяни стали будувати з другої
половини ХІХ ст. з місцевого матеріалу: де-
рево, солома, очерет. Орної землі не було у до-
статній кількості й багато селян виїздили на
заробітки.
У другому розділі висвітлено міжвоєнний
пероід польського панування. Згадується ре-
форма, за якою кращі землі переходять до пере-
селенців з Польщі й одночасно проводиться
політика ополячення і покатоличення. Втім, у
селі створюється осередок «Просвіти» з 30 осіб,
який очолює М. Щиборук.
Третій розділ присвячний природі та еколо-
гії, де розписано кліматичні умови, рослиний і
твариний світ, Гурсько-Гривенський гідрологіч-
ний заказник з переліком позицій, що входять до
«Червоної книги».
Друга світова і Велика Вітчизняна війна гли-
боко зачепили село і людей, про що свідчить
пам'ятник жителям, які загинули на фронтах і
список односельчан. Повоєнна відбудова здій-
снювалася руками тих, хто залишився або по-
вернувся у село. Їхні прізвища згадані серед
ветеранів колгоспного руху, землеробів, буді-
вельників, щоферів, доярок тощо. Про це розпо-
відає четвертий розділ книги, у якому також
представлена робота сільської ради, школи куль-
тури. Духовність селян пов'язана з давньою
мурованною у ХV–ХVI столітті і новою Свято-
Успенською церквою, які представлені на світ-
линах.
П'ятий розділ накреслює перспективи села,
розповідає про молодь та сучасне життя. Осно-
вою цього розділу є світлини, що і відтворюють
це життя.
У книзі багато світлин до кожного рзділу, а
також використано архівні джерела і літературу.
Серед публікацій вирізняються дві книги
Олександри Кондратович історико-краєзнавчий
нарис про села Кримне і Броницю [14] й «На-
родний календар Волинського Полісся (зима,
весна, літо, осінь: від свята до свята)» [15].
Дослідження сіл Кримна і Брониці Камінь-
Кащирського району О. П. Кондратович, розпо-
відає, що ці поліські села мають давню історію,
про що свідчать археологічні знахідки. Серед
них відомий скарб с. Качин того ж району, срібні
прикраси якого свідчать, про торгівельні зв'язки
з іншими територіями, про використання юве-
лірних виробів,
Село Кримне пережило складні роки, коли
йому мали змінити назву. Але патріоти, як пише
автор, відстояли назву свого села. І містечко
Катеринівка знову стала селом Кримне.
За різних влад жили і працювали кримняни
на своїй землі, на панській, у колективних гос-
подарствах. Але при різних владах і формах
власності вони завжди залишалися патріотами
своєї землі та краю. Пан Ян Терлецький не зміг
переконати селян змінити на Катеринівку назву
села, яке продовжувало розвиватися і у якому
була збудована церква і торгова площа, на якій
проходило 12 ринків на рік.
Багато сторінок у книзі присвячено різним
родинам, які прагнули будувати щасливе життя.
Розповідається про родини Федчиків, Грицаків,
Василів та інші. У тому числі автор розповідає
про свою родину від гілки Василів, про своїх
батькі Надію і Павлина Кондратовичів. Трагіч-
ність долі поліського села підкреслюється і під-
силюється подіями років Другої світової війни і
перших повоєнних років, коли політичні рухи,
переслідування влади руйнували родини. Втім,
на оптимістичній ноті звучать слова про май-
бутнє села, де є прагнення поколінь вчитися,
працювати.
Друга книга про народний календар є одним
з наступних творчих доробків О. Кондратович в
галузі етнографії Полісся. Вона складається з
чотирьох розділів, відповідно до кожної пори
року за народним календарем. Вона охоплює
свята, які до сьогодні збереглися у поліських
3/4 ’2015Геннадій Бондаренко К Р А Є З Н А В С Т В О
306
селах, у традиціях живої мови, піснях, танцях, в
традиційних обрядах, з використанням рушни-
ків, посуду, страв.
Частина цих свят ведуть свій родовід ще
від язичества, а окремі традиції враховані у
християнських обрядах. Народний календар на
прикладі кількох десятків свят у часовій послі-
довності показує ті звичаї, які полісяни збері-
гають століттями, передають своїм дітям та
онукам.
Важливість цієї книги полягає в тому, що
вона підкреслює також характерні риси пове-
дінки людей, тобто їхній менталітет і традиції.
Обсяг книги майже 6 друкованих аркушів і вмі-
щує ілюстративні матеріали.
Матеріали зібрані О. Кондратович можуть
бути використані при викладанні курсів етног-
рафії та волинезнавства як у загальноосвітній,
так і вищій школі. Отже, ця книга заслуговує
бути потрібною викладачам і студентам, вчите-
лям та учням і всім, хто цікавиться культурою,
традиціями та звичаями рідного краю.
Історико-краєзнавчі нариси Р. Н. Миткалика
[16] побудовані на спогадах і документах, де ді-
йовими особами виступають село Прилісне з
околицями і його люди. Шість розділів книги
охоплюють природу краю з географічними хар-
ктеристиками, історичне минуле, окремо події
ХХ століття, лихоліття Другої світової війни,
повоєнні роки і сучасність.
Важливими є топонімічні дослідження ав-
тора, які говорять і свідчать про географічні
назви, відтворюючи давнюю історію, важливі
події або традиції.
Особливістю книги є намагання автора по-
казати рідний край на тлі подій всесвітньої
історії, що йому вдається, використовуючи істо-
ричні екскурси. В центрі уваги село Прилісне,
яке до 1964 р. мало назву Маневичі, яку пере-
брав на себе райцентр. Також багато уваги при-
ділено історичним постатям, які відомі в краї ї
за його межами. Тільки прізвище автора пред-
ставляє тринадцять родин Миткаликів. Як ніж
пройщла по родинах війна і політика, яка одних
змусила стати на бік нацистських окупантів,
інших – на бік радянської влади, ще інших –
піти в УПА.
Життя селян не завжди було сумним і непри-
вітним. Були й часи відпочинку та дозвілля, коли
молодь співала і танцювала, коли відмі ча ли
різні свята – державні та традиційно-поліські.
У господарському житті Прилісного поруч
стоїть назва Сойне, якого немає на картах, але
всі знають цей важливий у регіоні торфобрекет-
ний завод, що забезпечує роботою і паливом, що
допомагає змінювати і вдосконалювати соці-
альну сферу села.
Велика кількість документів та світлин
стверджує достовірність інформації та ґрунтов-
ність пошукової роботи, аналізу й висновків, які
визначають майбутні шляхи.
Слово про книгу великого авторського колек-
тиву «Земля моїх батьків» [17] написали член
Національної спілки краєзнавців України Григо-
рій Гуртовий і голова Луцької райдержадмініст-
рації Володимир Демчук, який долучився до
пошукової роботи і написання книги. Вона охоп-
лює історію сіл Промінь, Вербаїв, Мстишин,
Коршовець, Лучиці Луцького району, насичена
оригінальними архівними документами, кар-
тами. Автори представили галерею історичних
постатей, які відомі не лише в області, а й в
Україні та за її межами, представили список жи-
телів, які загинули у роки Другої світової війни.
Вони не оминули жахливих подій війни, коли ні-
мецькими карателями у 1943 р. було спалено
с. Вербаїв, протистояння між радянської владою,
ОУН і УПА.
Згадуються складні роки повоєнного часу,
створення колгоспу, будівництво закладів куль-
тури і медицини в селах. Детально викладено
історію відомої ікони Пулганівської Божої
Матері й Свято-Михайлівської церкви с. Про-
мінь та її настоятелів. Розповідається про храм
Петра і Павла в с. Коршовець. Багато уваги при-
ділено становленню і розвитку освіти, зібрано
світлини, які представляють школи, учителів й
учнів у Коршовці та Проміні у різні часи.
Г. Гуртовий і Г. Курта склали історико-крає-
знавчий нарис про с. Городок Луцького району
[18]. У межах села археологами П. Раппопортом,
В. Коноплею, С. Панишком було досліджено
залишки різних культур, зокрема пізнього палео-
літу, давньоруського часу. В урочищі Кампа
збереглося городище Х–ХІІІ ст. В урочищі
«Замчисько» знайдено кераміку від давніх куль-
тур аж до давнньоруського часу. Скарб монет
1500 р., знайдений у Городку, свідчать про гос-
подарське життя.
Цікавим є той факт, що Городок було перей-
меновано на Йосипівку і довелося боротися за
повернення його назви.
Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів
і районів Волинської області (2009–2012 рр.)
307
У книзі приділено увагу пошукам писемної
згадки. Перша згадка про село належить до 26
грудня 1551 р. Понад 129 років стоїть у Городку
Свято-Миколаївський храм, його купили і пере-
везли у 1890 р. з села Білосток. До 120-річчя
храму встановлено пам'ятний знак.
Литовської метрики. З історією села звя'зані
відомі роди Дубинецьких і Пронських, які у
різні часи володіли ним. Це село відоме ба-
гатьма славними іменами. У ньому народився
видатний борець Петро Михайлович Янковсь-
кий, матеріали про якого зібрано у Торчинсь-
кому історичному музеї. Село перебувало у
володінні відомого письменника Юзефа Кра-
шевського, якому у 2012 р. відзначається 200
років від дня народження. Він багато написав про
Волинський край. Згадуються й сучасники –
лікар Ю. Фокін і його родина, братии Пенціки,
хлороби і вчені. Історія села та його жителів
дозволяє пишатися нащадками і братии з них
приклад.
Багато уваги приділено війнам і революціям,
важливим датам і подіям ХХ ст. Сельчани брали
участь в УПА, їхні спогади свідчать про укра-
їнсько-польський конфліт і таргедію 1943–1944 р.
У 2012 р. Г. Гуртовий презентував нову
книгу. Це книга про село Білосток [19], біля
якого розташовані Козацькі криниці з цілющою
водою, про що свідчать давні перекази. Осеред-
ком християнської віри, незважаючи на межкон-
фесійні чвари, й освіти був монастир і повітове
та приходське духовні училища, які були від-
криті у приміщеннях монастиря. Село і мона-
стир пов'язані з ім'ям Іова Кондзелевича –
відомий художник, який є засновником волинсь-
кої іконописної школи кінця XVII – початку
XVII ст.
Книга «Обірване коріння нації. Волинська
хрестоматія» члена Національної спілки кра-
єзнавців України А. І. Бондарчука [20], який
є народним депутатом України першого скли-
кання, охоплює важливі події, що вплинули на
розвиток нації, мали резонанс у світі, та позна-
чились на долі Волині й Полісся, волинян і
поліщуків.
Автор використав багато документів та свід-
чень людей, що робить його розповіді реаліс-
тичними й достовірними. Книга може бути
прикладом використання «усної народної істо-
рії» як методології викладу місцевих подій, які
не відбиті у документах архівів. Вона поділена
на 9 частин, кожна з яких має свій заголовок.
Центральними дійовими особами виступають
люди і села Грива Камінь-Каширського, Соб’я -
тин Маневицького і Вовчак Турійського райо-
нів, а також автор.
Вже у першій частині «На зламах історії»
справедливо зауважено, чотири події вплинули
на хід світового історичного процесу, а саме
Перша і Друга світові війни, Жовтнева револю-
ція і Громадяннська війна, розпад СРСР, які від-
крили нові шляхи й поліським селам. Тільки
одні з них розвивалися а інші зникали. Факти,
свідчення, коментарі першої частини книги ста-
новлять основу для роздумів й оцінок, які читач
може знайти у тексті або зробити сам. Вони в
основному стосуються «хвороби», якою за авто-
ром є більшовизм.
Друга частина «Волинь. Витоки опору» пе-
реносить читача в конкретні події від 30-х років
ХХ ст., коли починають активно діяти націона-
лістичні групи, з’являються Т. Боровець, загони
УПА і коли розкол серед націоналістів набув ха-
рактеру братовбивчої війни. Спираючись на спо-
гади і документи, автор згадує спеціальні групи
і агентів НКВС, які вливалися в ОУН або діяли
ніби загони УПА.
У третій частині «Розповідають документи»
вміщено як відомі та і маловідомі документальні
свідчення про угоди радянського НКВС з німець-
ким гестапо. Секретний додатковий протокол від
23 серпня 1939 р., підписаний В. Молотовим і
І. Рібентропом. Частина документів розповідає
про боротьбу силових відомств з українським на-
ціоналістами.
Частини 4, 5, 6 стосуються історії сіл Грива,
Соб’ятин і Вовчак як приклад долі багатьох на-
селених пунктів краю, з яких чимало зникли з
сучасної карти. А їх сотні тільки по районах Во-
линської області. У шостій частині вміщено
слова пісень, які складали і співали люди, крию-
чись від влади. Співали про своє злиденне
життя, про Сталіна і Гітлера, про колгоспи і рад-
госпи. Вражаючими є долі представлених у
книзі людей, зокрема родин Конищуків, Марчу-
ків та ін., які мають онуків та правнуків, котрим
вже потрібна ця книга для власного самоутвер-
дження на рідній землі.
Сьома частина «Волинський мартиролог:
хутори і села –«чорні діри» картографії і статис-
3/4 ’2015Геннадій Бондаренко К Р А Є З Н А В С Т В О
308
тики» пройнята болем за знищені, спалені, зруй-
новані населені пункти. Частина з них була лік-
відована у процесі колективізації, укрупнення.
Були змінені назви багатьох сіл, які нібито
несли в собі небезпеку для майбутнього життя
і радянського патріотизму. Насправді, зникав іс-
торичний ареал топонімії, основа формування
і збереження національної самосвідомості.
«Власний погляд у минуле» викладений ав-
тором у 8-й частині книги. Переосмислення ми-
нулого, особливо багатого на суперечливі події,
завжди болюче, але виклад власного досвіду і
власних оцінок має сприяти майбутнім поколін-
ням у зрозумінні минулого.
Особливою є остання частина «Привид Ко-
сово над Україною», де А. Бондарчук подає ви-
сновок, у якому наголошує, що косівські події
«дуже слизький і небажаний прецедент для ба-
гатьох держав, у тому числі України».
Всі частини книги об’єднує ідея розповісти
про долю поліщуків та Полісся крізь призму
історії і долі тих сіл, про які говорить автор у
книзі і яка виявилась подібною для багатьох на-
селених пунктів і людей краю. Він робить це як
журналіст, використовуючи велику джерельну
базу для підсилення своєї розповіді. Можна пев-
ною мірою не погодитися з назвою книги
«Обірване коріння нації», бо саме на теренах
Волино-Поліського краю воно збереглося, а іс-
торична пам’ять і національна свідомість тим
більше, хоча були доволі травмовані й ушкод-
жені. У книзі багато роздумів філософського,
історико-політичного та морально-етичного
спрямування. Вони й наштовхують на переос-
мислення минулого крізь призму нових вимірів
життя ХХІ століття.
Документи, спогади, ілюстрації, статистика
справді роблять книгу хрестоматією. Вона може
бути використана для вивчення історії краю і ви-
кладання курсу «волинезнавство».
Отже, багато в чому нариси про населені
пункти схожі між собою й у той же час різні,
як і доля людей і родин, які у них жили і жи-
вуть. Мікроісторія Волинської області попов-
нилася за 2009–2011 роки низкою краєзнавчої
літератури, яка сприятиме подальший роботі
над історією міст і сіл, поповнить новими сто-
рінками волинезнавство. Ці книги є вагомим
внеском у ряд публікацій для створення май-
бутнього тому «Волинська область» в новому
енциклопедичному виданні «Історія міст і сіл
України».
Документально-публіцистичною є ще одна
книга А. Бондарчука про 1996–2006 рр. [20].
Вона починається з хроніки подій і статисти-
чими таблицями про сільське і міське населення
Горохівського району, його кількісний і віковий
склад, зміни щодо народжуваності й смертності
та кількість дворів.
Автобіографічного характеру є наступна
книга А. Бондарчука Хроніка волинського «камі-
кадзе» [21]. Вона наповнена спогадами про 10
років від початку шляху до депутатської діяль-
ності автора. Він згадує про важкий шлях
виборчого процесу, коли він став депутатом
Верховної Ради першого скликання. А. Бондар-
чук розповідає про людей, які зустрічалися на
його шляху і залишили як гарні спогади, так і
негатив у спілкуванні. Книга вміщує порів-
няльну статистику по Горохівському району, до-
кументи і світлини. Багато уваги приділено
роботі Верховної Ради, її комісіям. Автор роз-
повідає про складні події перевороту гекачепіс-
тів, що могло привести до повернення СРСР,
про конституційний процес і ствердження неза-
лежності України. «Фатальні парадокси україн-
ської незалежності» – таку назву має останній
розділ книги, де автор аналізує прогалини у
будівництві української державності і сподіва-
ється на краще майбутнє для України.
Першою великою за обсягом стала книга
Володимира Музиченка [22] про єврейську гро-
маду міста Володимира-Волинського, який євреї
у давні часи називали Людмир. Вона розповідає
про життя впродовж 800 років єврейської об-
щини та її трагедію під час холокосту у роки
Другої світової війни. Володимирські єврейські
купці і ремісники були відомі у Європі своїми
товарами і виробами. Вони мали привілеї від ли-
товських і польських правителів, хоча окремі з
них і проводили антиєврейську політику. У книзі
розповідається про організацію життя єврей-
ського кагалу та його керівників. Євреї як і пред-
ставники інших меншин розселялися компактно
і крім житлової забудови будували синагоги, бу-
дівлі торгівельного та ремісничого призначення.
У Володимирі функціонували шинки, корчми,
заїзджі двори. Основна маса еврейського насе-
леня міста була бідна і знедолена, яка щоденною
важкою працею намагалася прогодувати свої ро-
Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів
і районів Волинської області (2009–2012 рр.)
309
дини. Плани міста різних часів показують роз-
ташування єврейських кварталів, забудови і
цвинтарів.
Частина матеріалу про рабинат різних часів,
представляє керівників громади і духовних на-
ставників, таких як Ваад Арба Арцот, Шломо
Карлінгер, легендарна жінка-цідик Хана-Рахель
Вербемахер та інші.
До Другої світової війни євреї мали свої
освітні, партійні, культурні та спортивні осе-
редки, чоловічу і жіночу школи, про що свідчить
ілюстративний матеріал. Виходили на ідиш га-
зети. Війна принесла незворотні втрати для
єврейської громади Володимира-Волинського –
нацисти знищили 22000 осіб єврейської націо-
нальності. Було розтріляно німцями 600 офіце-
рів з табору Офлаг № 365 «Норд», які були
євреями.
У книзі зібрано багато спогадів, які стосу -
ються 20 століття. Серед них жахливі свідчення
про холокост. Автор включив додаткові мате-
ріали та літературу, які допомагають орієнтува-
тися в тематиці книги.
За спонсорства і передмовою народного де-
путата В. Горбатюка вийшла книга краєзнавчих
нарисів про його рідне село Піддубці Луцького
району [23]. 13 авторів подали свої матеріали
до книги. Зокрема, О. Бірюліна розповіла про
село за допомогою археологічних та докумен-
тальних джерел, а також про дві писемні згадки
і найдавніших мешканців, про таємниці курга-
нів, які розповідають про волинян і дерегови-
чів, чиї культури переплелися у цій місцевості
на межі Волині та Полісся. Вона згадала
Я. Фітцке, К. Мельник та інших дослідників
давнини. Н. Пушкар простежує зв'язок з Під-
дубцями родини Косачів і Лесі Українки, яка
писала про село спогади – «образки». Г. Гулько
присвятив свої нариси Свято-Троїцькому хра-
мові, його іконі та дзвонам, а також Другій сві-
товій війні, де виклав власні погляди на
тогочасну ситуацію та долю людей, які вою-
вали за різні ідеали, але пам'ятники і могили
знаходяться в одній землі.
Інші автори приділили увагу рідній школі,
культурі, спортивним досягненням, проблемам
минулим і сучасним, які вимагають у влади і
громади їх долати й сподіватися на краще май-
бутнє. Книга насичена ілюстративними матеріа-
лами і має 8 кольорових вкладок.
Суттєвим наповненням історії населених
пунктів є публікації про людей – подвижників
своєї справи у різні часи. Зокрема про Луцького
князя Миколу Святошу і його діяння у ХІІ ст.
пише І. Майданець [24]. Життя Андроника
Лазарчука – художника з Ковельщини дослідив
А. Семенюк [25]. А. Антонюк здійснив проект
книги про Миколу Царенка – відомого органі-
затора культури на Волині у радянський час
[26].
Дві книги розповідають про талановитих і
відомих людей на Старовижівщині: нариси
«Надвечір'я моє…» [27] про 20 років хору «Над-
вечір'я», створеного у грудні 1990 р. Друга книга
«На берегах Вижівки-2» [28], що продовжує роз-
повідь першої книги, яка вийшла у 2008 р. увіб-
рала спогади людей старшого покоління.
22 автори взяли участь у першому виданні і 26
у другому. Тут представлена історія, природ-
ниче, мистецьке, літературне краєзнавство й ві-
домі постаті.
«Голгофа академіка Кравчука» [29]. Таку
назву має документальний збірник про відомого
волинянина математика Михайла Кравчука,
який вийшов у серії «Бібліотека вчителя» Во-
линського інституту післядипломної педагогіч-
ної освіти, за упорядкуванням професора
Мирослава Кратка, що є важливим доповненням
до вже відомих сторінок видатного вченого, реп-
ресованого сталінським режимом.
Висновки. Слід зазначити, що важливими те-
денцією в історичному краєзнавстві є поява
нових напрямів дослідження, що простежується
у краєзнавчих виданнях останніх 3-5 років,
пов'язаних з долею людей, а також збільшується
загін дослідників, які пишуть про свої населені
пункти, намагаючись охопити історію якнай-
ширше. Варто відмітити, що стали публікації то-
лерантнішими до минулого і до пращурів, що
позначається на більшій об'єктивності історич-
них оцінок. Ця тенденція є важливою у напрямі
виховання нових поколінь і створення націо-
нальної монолітності у державі
У видавництвах Волині й України постійно
друкується література з історії міст і сіл, але ін-
формація про неї не завжди вчасно доходить до
бібліографів й дослідників. Тому й у цю статтю
вміщено не всі публікації, про які автор знає
лише побіжно, але не мав можливості з ними
ознайомитися.
3/4 ’2015Геннадій Бондаренко К Р А Є З Н А В С Т В О
310
1. Лесіцька Катерина. Історія села Броди. Істо-
рико-публіцистичний нарис / Катерина Лесіцька. –
Луцьк: ПВД «Твердиня», 2009. – 96 с.
2. Свігун Надія. Гріє душу село… Історико-крає-
знавчий нарис. – Луцьк: Терен, 2009. – 310 с.
3. На просторах Камінь-Каширщини. – Луцьк:
Волин. обл. друк., 2009. – 100 с.
4. Загура Василь. Село Куснище. Історико-крає-
знавчі нариси / Василь Загура. – Луцьк: Надстир’я,
2009. – 256 с., іл.
5. Рукині – Рокині (Руки, що творять) / За ред.
О. Середюка. – Луцьк: ВАТ «Волинська обласна дру-
карня», 2009. – 312 с.
6. Штинько В., Ковальчук Є. Храми і люди. Крає-
знавчі нариси. – Луцьк: Терен, 2010. – 292 с.
7. Терський С. Княже місто Володимир: Моно-
графія. – Львів: Видавництво Національного універ-
ситету «Львівська політехніка», 2010. – 320 с.
8. Шацьке поозер’я: краєзнавчі штрихи з мину-
лого і сьогодення / Валерій Мельник. – Луцьк: Во-
линьполіграф, 2010. – 40с., 137 іл.
9. Демедюк Олексій. Шацьк. Краєзнавчо-історич-
ний екскурс / Олексій Демедюк. – Шацьк: ПП Кор-
нелюка В. В., 2011. – 140 с., іл.
10. Демедюк Олексій. Світязь. Підманово. Омель -
но. Села Щацького району Історико-краєзнавчі
нариси / Олексій Демедюк. – Луцьк: Волинські ста-
рожитності, 2012. – 256 с., іл.
11. Любомльщина історична туристична, інвести-
ційно приваблива: Довідник-путівник / Упоряд. Склян -
чук М. Ю. – Луцьк: Надстир’я, 2011. – 200 с.; іл.
12. Денисюк М., Філюк Т. За болотом Луховим…
Історико-краєзнавчі нариси / Микола Денисюк, То-
дось Філюк. – Луцьк: Надстир’я, 2011. – 180 с.; іл.
13. Ющук Є. Д. Село Навіз: у пам’яті минулих
і нинішніх поколінь: історико-краєзнавчий нарис /
Є. Д. Ющук. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2011. –
216 с.
14. Кондратович О. П. Кримно і Брониця: минув-
шина та сьогодення / О. П. Кондратович. – Луцьк:
ПВД «Твердиня», 2011. – 178 с.
15. Кондратович О. П. Народний календар Во-
линського Полісся від свята до свята. – Луцьк: ВАТ
«Волинська обласна друкарня», 2009. – 200 с.
16. Миткалик Р. Н. Моє село, мої односельчани…
Історико-краєзнавчі нариси / Р. Н. Миткалик. – Луцьк:
Надстир’я, 2011. – 352 с.
17. Земля моїх батьків. Історико-краєзнавчий
нарис / О. А. Дармовіс, В. М. Демчук, Л. В. Кальчик,
Г. М. Патута. – Луцьк: Волиньполіграф, 2011. – 252 с.
18. Гуртовий Г. Історична доля села Городок
Луцького району. Історико-краєзнавчий нарис /
Г. Гуртовий. – Луцьк: Надстир’я, 2011. – 156 с.
19. Гуртовий Г. Білосток з найдавніших часів.
Краєзнавчі нариси / Г. Гуртовий. – Луцьк: Волинські
старожитності, 2012. – 64 с.
20. Бондарчук А. І. Обірване коріння нації. Во-
линська хрестоматія / А. І. Бондарчук. – К.: Вид-во
ім. Олени Теліги, 2012. – 592 с., іл.
21. Бондарчук А. І. Хроніка Волинського «камі-
кадзе». Бурхливих десять літ / А. І. Бондарчук. – К.:
Вид-во ім. Олени Теліги, 2011. – 896 с., іл.
22. Музиченко В. Володимир єврейський. Історія
і трагедія єврейської громади м. Володимира-
Волинського / В. Музиченко. – Луцьк: ПрАТ «Во-
линська обласна друкарня», 2011. – 256 с., іл.
23. Піддубці: Там, де шуміли діброви… / Упоряд-
ники М Богуш, Г. Гулько. – Луцьк : Надстир’я, 2012. –
268 с. + 8 іл.
24. Майданець І. Микола Свтоша – князь Луць-
кий. Сходження до чернечого подвигу: роман-есей /
І. Майданець. – Луцьк: Твердиня, 2010. – 68 с., іл.
(Серія «Пантеон»).
25. Семенюк А. В обіймах мистецтва. Сторінки
життя і творчості художника А. Г. Лазарчука / А. Се-
менюк. – Луцьк: Надстир’я, 2010. – 148 с.
26. Патріарх Волинської культури (з нагоди
90-річчя заслуженого працівника культури України
Миколи Олександровича Царенка) / Автор проекту
А. Антонюк. – Луцьк: Пульс, 2012. – 264 с., іл.
27. Чабан О. І. Надвечір’я моє…: Нариси /
О. І.Чабан, В. І. Недзельський, В. М. Рожко. – Луцьк:
Надстир’я, 2011. – 120 с., іл.
28. На берегах Вижівки – 2. Упорядник О. І. Ча -
бан. – Луцьк: «Волинська книга» – ВАТ «Волинська
обласна друкарня», 2011. – 256 с.
29. Голгофа академіка Кравчука: зб. док. / уклад.
М. І. Кратко. – Луцьк: ВІППО, 2011. – 308 с.: іл. –
(Бібліотека вчителя).
Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів
і районів Волинської області (2009–2012 рр.)
311
Джерела та література
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168751 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T19:34:13Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бондаренко, Г. 2020-05-08T15:41:15Z 2020-05-08T15:41:15Z 2015 Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів і районів Волинської області (2009–2012 рр.) / Г. Бондаренко // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 303-311 . — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168751 uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Огляди Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів і районів Волинської області (2009–2012 рр.) Article published earlier |
| spellingShingle | Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів і районів Волинської області (2009–2012 рр.) Бондаренко, Г. Огляди |
| title | Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів і районів Волинської області (2009–2012 рр.) |
| title_full | Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів і районів Волинської області (2009–2012 рр.) |
| title_fullStr | Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів і районів Волинської області (2009–2012 рр.) |
| title_full_unstemmed | Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів і районів Волинської області (2009–2012 рр.) |
| title_short | Історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів і районів Волинської області (2009–2012 рр.) |
| title_sort | історико-бібліографічний огляд літератури до історії населених пунктів і районів волинської області (2009–2012 рр.) |
| topic | Огляди |
| topic_facet | Огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168751 |
| work_keys_str_mv | AT bondarenkog ístorikobíblíografíčniioglâdlíteraturidoístoríínaselenihpunktívíraionívvolinsʹkoíoblastí20092012rr |