Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках

У статті розглядається питання висвітлення у сучасній українській історіографії проблеми регіонально-історичних досліджень М. Грушевського. Регионально-исторические исследования М. Грушевского в историографических оценках There is the large number of publications about M. Hrushevsky in modern hist...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Краєзнавство
Дата:	2016
Автор:	Конта, Р.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2016
Теми:	До 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168776
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках / Р. Конта // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 5-12. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168776
record_format	dspace
spelling	Конта, Р. 2020-05-12T17:51:00Z 2020-05-12T17:51:00Z 2016 Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках / Р. Конта // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 5-12. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168776 930(477)”19/20”М.Грушевський У статті розглядається питання висвітлення у сучасній українській історіографії проблеми регіонально-історичних досліджень М. Грушевського. Регионально-исторические исследования М. Грушевского в историографических оценках There is the large number of publications about M. Hrushevsky in modern historiography that reveals various aspects of his public, political and scientific activities. A number of papers deals with his academic achievements as the organizer of Ukrainian science. A separate group of historiographical sources devoted to coverage of regional historical researches of M. Hrushevsky. This aspect of scientific interest of researches began actively developed by modern Ukrainian scientists only recently. In this context, attention should be paid to works, which are highlighting the activity of the scientist as an organizer of local historical research. This is because the principle of regional studies of individual areas of Ukraine provides for the collection of a large array of historical and ethnographic data as a source base for further research. Most of the works on this subject are small in size and are in collections of materials of conferences dedicated to certain anniversaries related to the life and works of M. Hrushevsky. Positive trends are seen in recent years. There are some works that contain elements of historiographical generalizations concerning regional historical (local history) researches of M. Hrushevsky. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство До 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках Регионально-исторические исследования М. Грушевского в историографических оценках Regional historical researches of M. Hrushevsky in historiographical assessments Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках
spellingShingle	Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках Конта, Р. До 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського
title_short	Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках
title_full	Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках
title_fullStr	Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках
title_full_unstemmed	Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках
title_sort	регіонально-історичні дослідження м. грушевського в історіографічних оцінках
author	Конта, Р.
author_facet	Конта, Р.
topic	До 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського
topic_facet	До 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського
publishDate	2016
language	Ukrainian
container_title	Краєзнавство
publisher	Інститут історії України НАН України
format	Article
title_alt	Регионально-исторические исследования М. Грушевского в историографических оценках Regional historical researches of M. Hrushevsky in historiographical assessments
description	У статті розглядається питання висвітлення у сучасній українській історіографії проблеми регіонально-історичних досліджень М. Грушевського. Регионально-исторические исследования М. Грушевского в историографических оценках There is the large number of publications about M. Hrushevsky in modern historiography that reveals various aspects of his public, political and scientific activities. A number of papers deals with his academic achievements as the organizer of Ukrainian science. A separate group of historiographical sources devoted to coverage of regional historical researches of M. Hrushevsky. This aspect of scientific interest of researches began actively developed by modern Ukrainian scientists only recently. In this context, attention should be paid to works, which are highlighting the activity of the scientist as an organizer of local historical research. This is because the principle of regional studies of individual areas of Ukraine provides for the collection of a large array of historical and ethnographic data as a source base for further research. Most of the works on this subject are small in size and are in collections of materials of conferences dedicated to certain anniversaries related to the life and works of M. Hrushevsky. Positive trends are seen in recent years. There are some works that contain elements of historiographical generalizations concerning regional historical (local history) researches of M. Hrushevsky.
issn	2222-5250
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168776
citation_txt	Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках / Р. Конта // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 5-12. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kontar regíonalʹnoístoričnídoslídžennâmgruševsʹkogovístoríografíčnihocínkah AT kontar regionalʹnoistoričeskieissledovaniâmgruševskogovistoriografičeskihocenkah AT kontar regionalhistoricalresearchesofmhrushevskyinhistoriographicalassessments
first_indexed	2025-11-27T07:37:51Z
last_indexed	2025-11-27T07:37:51Z
_version_	1850803809962426368
fulltext	До 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського UDS 930(477)”19/20”М.Грушевський Ростислав Конта (м. Київ) Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках У статті розглядається питання висвітлення у сучасній українській історіографії проблеми регіонально-історичних досліджень М. Грушевського. Ключові слова: М. Грушевський, історіографія, краєзнавство, регіонально-історичні до- слідження. Ростислав Конта Регионально-исторические исследования М. Грушевского в историографических оценках В статье рассматривается вопрос освещения в современной украинской историографии регионально-исторических исследований М. Грушевского. Ключевые слова: М. Грушевский, историография, краеведение, регионально-исторические исследования. Rostyslav Konta Regional historical researches of M. Hrushevsky in historiographical assessments There is the large number of publications about M. Hrushevsky in modern historiography that re- veals various aspects of his public, political and scientific activities. A number of papers deals with his academic achievements as the organizer of Ukrainian science. A separate group of historiograph- ical sources devoted to coverage of regional historical researches of M. Hrushevsky. This aspect of scientific interest of researches began actively developed by modern Ukrainian scientists only recently. In this context, attention should be paid to works, which are highlighting the activity of the scientist as an organizer of local historical research. This is because the principle of regional studies of indi- vidual areas of Ukraine provides for the collection of a large array of historical and ethnographic data as a source base for further research. Most of the works on this subject are small in size and are in collections of materials of conferences dedicated to certain anniversaries related to the life and works of M. Hrushevsky. Positive trends are seen in recent years. There are some works that contain elements of historiographical generalizations concerning regional historical (local history) researches of M. Hrushevsky. Key words: M. Hrushevsky, historiography, local history, regional historical researches. 5 В сучасній історіографії знаходимо велику кількість публікацій про М. Грушевського, що розкривають різні аспекти його державно-по- літичної та наукової діяльності. Низка праць стосується здобутків вченого як організатора української науки. Окрема група історіогра- фічних джерел присвячена висвітленню регі - онально-історичних досліджень М. Грушев- ського. Цей аспект наукових інтересів вченого лише порівняно недавно почав активно роз- роблятися сучасними українськими дослідни- ками. У даному контексті на увагу заслуговують також праці, які висвітлюють діяльність вче- ного як організатора історико-краєзнавчих до- сліджень. Це пояснюється передусім тим, що регіональний принцип дослідження окремих територій України передбачав збір великого ма- сиву історичних та етнографічних даних, які б були джерельною базою для подальших науко- вих досліджень. Якщо в цілому аналізувати літературу, при- свячену висвітленню історико-краєзнавчого доробку вченого, то варто відзначити, що біль- шість праць з цієї тематики невеликі за обсягом і містяться в збірках матеріалів конференцій, приурочених до окремих ювілейних дат, пов’я - за них із життям та творчістю М. Грушевського. Першою такою збіркою стали опубліковані матеріали Івано-Франківської конференції, що відбулася 1991 р. й була присвячена 125-річчю від дня народження вченого [1]. Тут фактично вперше в історіографії акцентована увага на іс- торико-краєзнавчому аспекті наукових дослід- жень М. Грушевського, який досить часто трактувався вченими як історико-регіональний чи регіональний. Так, зокрема, в тезах С. Марценюка та П. Пи- рога зазначається, що праці М. Грушевського торкаються різних галузей наукових знань, роз- глядають поступальний розвиток українського народу та розкривають значення в цьому про- цесі окремих земель-регіонів. Об’єктом уваги авторів стало дослідження вченим Чернігів- щини [2], що включало низку питань пов’яза- них з історичним розвитком краю та його зв’язків з іншими регі онами України. С. Мар- ценюк та П. Пиріг зазначають, що М. Грушев- ський проаналізував географічне розташування Чернігівщини та геополітичний фактор у взає- мозв’язку з суспільно-політичними процесами, військовою організацією, господарством тощо. В цілому ж, на згаданій конференції, вчені лише окреслили основні напрями вивчення ре- гіонально-історичних досліджень М. Грушев- ського, дали поштовх для подальшої наукової розробки цього питання. Наступним етапом у висвітленні цієї проблеми стали матеріали міжнародної ювілейної конфе- ренції (вона також була присвячена 125-річчю з дня народження М. Грушевського), надруко- вані 1994 р. у Львові [3]. Тут варто виділити дослідження П. Арсенича, присвячене історико- етнографічному вивченню М. Грушевським Гу- цульщини [4]. Автор розглянув участь вченого в Етнографічній комісії Наукового товариства імені Шевченка у Львові (далі – НТШ) та його співпрацю з такими етнологами як І. Франко, В. Гнатюк, Ф. Вовк, В. Шухевич та ін. П. Арсе- нич наголосив на вагомому внеску М. Грушев- ського у справу організації етнографічних експедицій на Гуцульщину, зокрема на значній фінансовій підтримці цих досліджень, що вклю- чала виділення коштів на придбання етно - графічних експонатів, виявлених учасниками експедицій. Згадана збірка матеріалів конференції містить також статтю В. Ягнищака, в якій висвітлюється питання дослідження М. Грушевським Лемків- щини [5]. У цій праці аналізується визначення вченим етнічних меж проживання лемків та акцентується увага на важливому висновку М. Грушевського етнополітичного характеру, а саме: «Лемківщина є частиною України-Русі. Її західною віткою, яка збереглась упродовж сто- літь, незважаючи на полонізацію, мадяризацію і ословачення» [5, с. 217]. Отже, В. Ягнищак на- голошує на тому, що М. Грушевський науково обґрунтував єдність українських етнічних зе- мель та простежив асиміляційні впливи сусідніх народів на українців, що проживали на території Західної України. Подібні висновки мали не лише наукове, але й важливе суспільно-полі- тичне значення. У наступній збірці матеріалів конференції, присвяченій 100-річчю від початку діяльності М. Грушевського у Львівському університеті [6], була продовжена тема регіонально-історичних досліджень. Так, зокрема, об’єктом наукових зацікавлень А. Козій стало дослідження М. Гру- шевським Холмщини [7]. Водночас авторка ана- лізує цю проблему, концентруючи свою увагу на висвітленні питання дослідження вченим історії краю, й у своїй розвідці посилається переважно на перший том «Історії України-Руси» М. Гру- шевського. Проблема історико-краєзнавчих досліджень М. Грушевським Галичини отримала подальший 1/2 ’2016Ростислав Конта К Р А Є З Н А В С Т В О 6 розвиток завдяки праці В. Тарабана [8]. Автор певною мірою повторив інформацію з даної проблеми у вже згаданій нами статті П. Арсе- нича в аспекті зацікавленості М. Грушевського збереженням та популяризацією пам’яток гу- цульського народного мистецтва. Новим у по- глядах автора було намагання показати значення діяльності учнів М. Грушевського для розвитку історичного краєзнавства в Галичині. Тут ми знаходимо прізвища вчених, які займалися цією діяльністю, та коротку характеристику їхнього внеску в розробку даної проблеми. Таким чином, незважаючи на певне запозичення інфор- мації з попередніх праць, В. Тарабан пропонує власне бачення проблеми та визначає перспек- тиви її подальшого дослідження. Автор розгля- дає постать М. Грушевського як засновника школи історичного краєзнавства в Галичині. У кінці 1990-х – на початку 2000-х рр. питання регіонально-історичних досліджень М. Грушевського порушувалося на рівні теоре- тичних узагальнень. Науковці намагалися розглянути організацію вченим досліджень окремих регіонів України. У даному контексті на особливу увагу заслуговують праці Я. Верме- нич [9], Р. Пирога [12] та П. Тронька [13]. Як зазначає Я. Верменич, М. Грушевський постійно цікавився регіональними досліджен- нями, але на певний період відійшов від регіо- нальної проблематики «зайнявшись написанням «суцільної історії України», а також науково- організаційною та громадською діяльністю» [9, с. 94]. Він теоретично обґрунтував регіо- нальні дослідження, ввів в історіографію по- няття «район», яке трактував не у вузькому адміністративному вимірі, а як окрему «сконсо- лідовану територію-землю». Саме на основі ре- гіонального підходу до історичних досліджень М. Грушевський прийшов до обґрунтованих наукових висновків про джерела формування те- риторіальної єдності України, поєднавши це з міркуваннями про етнічну інтеграцію та етнічні кордони нашої держави [9, с. 96–97]. Таким чином, стаття Я. Верменич, присвячена теоре- тичним аспектам організації та планування регіональних досліджень М. Грушевським, тор- кається і окремих проблем, пов’язаних з форму- ванням етнічної території України. У наступній статті Я. Верменич [10] зазна- чила, що після того як М. Грушевський став го- ловою НТШ, він спрямував наукові пошуки цієї організації на вивчення не лише загальних, але й локальних проблем. Авторка акцентувала увагу на формуванні вченим школи регіонально- історичних досліджень та підготовці відповід- них наукових кадрів. Найбільшим здобутком львівського періоду діяльності М. Грушевського стало теоретичне обґрунтування єдності і безпе- рервності історичного процесу на всій етнічній території України. Захоплення М. Грушевського регіонально-історичними дослідженнями, на думку Я. Верменич, випливало із «…перекона- ності вченого у детермінованості історичного процесу політичними, фізичними, соціально- економічними, культурними особливостями роз- витку окремих країн і регіонів» [10, с. 7]. Не можна не враховувати Київський період наукової діяльності М. Грушевського, коли в системі Всеукраїнської академії наук (ВУАН) була створена низка комісій для вивчення історії України в регіональному розрізі. Як зазначає Я. Верменич, саме для цього була створена Комісія Західної України, а «співробітництво ВУАН і НТШ у Львові повинно було забезпечити планове вивчення всієї етнографічної території Українського народу» [10, с. 18]. У своїй монографії, опублікованій у 2003 р. [11], авторка підсумувала свої попередні дослід- ження та розглянула науковий доробок М. Гру- шевського в контексті становлення теоретико- методологічних основ історичної регіоналістики як нового наукового напряму, підвалини якого були закладені більш як двісті років тому. Власне регіоналістику Я. Верменич трактує як синтетичну науку, що охоплює різні галузі знань – теорію управління і економіку, історію і правознавство, географію і статистику, демогра- фію та соціолінгвістику [11, с. 3]. Авторка нама- гається «проаналізувати становлення «державо- знавства» і «горизонтальних» напрямків в укра- їнській історіографії, витоки географічного й історичного краєзнавства, визначити місце ре- гіоналістики у нагромадженні наукових знань з історії України і в процесах національно-куль- турного відродження» [11, с. 12]. Відповідно до поставлених у монографії завдань, Я. Верменич Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках 7 розглядає краєзнавчу діяльність М. Грушев- ського як окремий етап становлення регіо - налістики в Україні, виділяючи при цьому львівську та київську історичні школи вченого [11, с. 253–282]. У статті Р. Пирога увага зосереджується на діяльності М. Грушевського з розробки регіо- нально-історичних досліджень у наукових уста- новах ВУАН, коли ця проблема була поставлена вченим в ранг актуальних. Саме в середині 1920-х рр. вчений створив чотири порайонні ко- місії для вивчення історії, одна з яких охоплю- вала Західну Україну. На думку Р. Пирога, враховуючи «невиїзний» статус М. Грушев- ського, він спеціально створював науково-орга- нізаційні прецеденти для запрошення до Києва західноукраїнських вчених, насамперед членів НТШ [12, с. 54]. Саме на подібних зустрічах від- бувався обмін науковим досвідом, в тому числі і в питанні регіональних досліджень. Р. Пиріг дій- шов висновку про незаперечне визнання внеску М. Грушевського в реалізацію програми розгор- тання регіонально-історичних досліджень з на- данням особливого значення західноукраїнській проблематиці. Комплексний підхід до висвітлення краєзнав- чої діяльності М. Грушевського простежується у працях П. Тронька [13, 14, 15]. Автор аналізує здобутки вченого у цьому напрямі як очільника та науковця НТШ [13, с. 29–30; 15, с. 19–20], а також як вченого-організатора української науки в радянській Україні в 1920-ті роки [13, с. 52–54]. П. Тронько, зокрема, наголошує на тому, що «ре- альним кроком вперед у формуванні наукових форм краєзнавства стала діяльність на цій ниві видатного українського історика М. Грушев- ського», а «утворені ним в 1924–1925 рр. при кафедрі історії України комісії порайонного дослідження (Києва та Правобережної України, Лівобережної України, Полудневої України та Західної України) ставили розробку регіо- нально-історичних проблем на рівень високих вимог академічної науки» [14, с. 32]. Підсумо- вуючи вклад вченого в організацію історичних студій в Україні, П. Тронько зазначив, що в дру- гій половині 1920-х рр. об’єднані історичні ус- танови М. Грушевського сприяли дослідженню регіональних проблем. Проблема регіонально-історичних досліджень М. Грушевського і надалі ставала предметом на- укового аналізу вчених, але ґрунтовних праць на цю тематику на разі немає. Переважно зустріча- ються розвідки, в яких досліджується зв’язок вче- ного з окремими регіонами та населеними пунктами України. У даному контексті досліджу- валося, як правило, перебування М. Гру шев - ського в окремих куточках України, його зв’язки з місцевим населенням та науковцями, а також наукова діяльність вченого у цих регіонах та її результати. Так, зокрема, у М. Кугутяка [16] можна знайти інформацію про зв’язок вченого з Прикарпаттям, зокрема з Гуцульщиною. Автор досліджує життя, побут та наукову діяльність М. Грушевського під час його перебування у Криворівні. Подібним за характером є дослід- ження В. Гориня про науково-культурні взає- мозв’язки вченого з Буковиною [17], статті В. Страшного [18] та М. Вишневської [19] про зв’язки М. Грушевського з Поділлям. Характерні риси таких досліджень можна простежити на прикладі праці О. Валіон [20], яка лише зосере- дилася на зв’язках М. Грушевського з Наддніп- рянщиною не торкаючись вивчення вченим цього регіону. Аналіз регіонально-історичних досліджень М. Грушевського здійснювався і в другій поло- вині 2000-их років. Так, зокрема, Ю. Зінько та І. Романюк окреслили внесок М. Грушевського в дослідження історії Поділля [21]. На особливу увагу заслуговує також стаття І. Цибенко, в якій здійснено аналіз територіально-історичних до- сліджень М. Грушевського та виділено при цьому документознавчу та бібліографічну інформацію [22]. Авторка розглянула й регіональні дослід- ження вченого з етнографії та фольклористики. У підсумку І. Цибенко підтверджує важливу роль територіально-історичних досліджень М. Гру - шевського. Однією з найбільш ґрунтовних праць, що аналізує теоретико-методологічну складову кра- єзнавчого доробку М. Грушевського, є моногра- фія Я. Верменич «Локальна історія як науковий напрям: традиції й інновації», що була опубліко- вана 2012 року [23]. Авторка високо оцінює стан теоретичної розробки вченим системи категорій і понять, що стосуються регіональних дослід- 1/2 ’2016Ростислав Конта К Р А Є З Н А В С Т В О 8 жень. При цьому Я. Верменич робить акцент на проблемі трактування вченим категорії «район» зауважуючи, що «поняття «регіон» сьогодні зву- чить більш сучасно» [23, с. 220]. Незважаючи на те, що М. Грушевський не використовував тер- мінів «регіон», «регіоналізм», на думку авторки, саме він є одним із засновників та теоретичних розробників історичної регіоналістики. Аналі- зуючи «порайонні історичні дослідження Укра - їни», Я. Верменич визначає предметне поле історичного районознавства у баченні М. Гру- шевського. На думку авторки, «порайонні обслі- дування» вченого містили більш високий рівень узагальнення, що не вміщався в рамки краєзнав- ства та належить до предметного поля історич- ної регіоналістики [23, с. 219–222]. Власне бачення регіонально-історичних до- сліджень М. Грушевського подав у своїй статті В. Бугрій [24], де висловив думку про те, що вче- ний виступав противником простого етнографіч- ного опису досліджуваної території та закликав вивчати українські землі використовуючи різні наукові методики. Водночас, на думку автора, М. Грушевський вважав дослідження локальних проблем актуальним завданням та назвав цей на- прям «історичним районознавством», що спри - яло становленню наукових засад історичного краєзнавства в українській науці [24, с. 11–17]. Нині простежується наукова полеміка вчених довкола проблеми тлумачення науково-організа- ційної діяльності та наукової спадщини М. Гру- шевського. Це пов’язано передусім із проблемами теоретико-методологічного характеру, спробами розмежування предметних полів історичної регіоналістики та історичного краєзнавства і, відповідно, трактуванням наукового доробку вченого, віднесенням його до того чи іншого напряму. Для розуміння суті наукової дискусії до- цільно згадати статтю О. Гончарова [25], в якій, зокрема, розглядається ця проблема. Автор статті зазначає, що Я. Верменич, обґрунтовуючи теоретико-методологічні засади нового напряму – «історичної регіоналістики», виводячи його теоретичні витоки з доробку «істориків-регіона- лістів» («регіональних шкіл») XIX – 20-х років XX ст., несхвально ставиться до віднесення «чи не всього доробку» цих учених (в тому числі й М. Грушевського) до краєзнавства. Не запере- чуючи права Я. Верменич виводити корені істо- ричної регіоналістики з наукового доробку М. Грушевського та інших видатних учених того часу, автор статті наголошує на тому, що М. Гру- шевський надавав важливого значення заохо- ченню розвитку наукових історико-краєзнавчих досліджень на периферії та як голова Історичної секції ВУАН у 1924 р. створив відповідну орга- нізаційну структуру для цієї роботи, а саме: «по- районні комісії» [25, с. 134]. Вказує на те, що й сама Я. Верменич у монографії 2003 р. [11] низку сторінок приділила співпраці академічних осередків, якими керував М. Грушевський, з міс- цевими дослідниками [25, с. 135]. Тобто, зазна- чає О. Гончаров, М. Грушевський, як і інші тодішні вчені, розуміючи, що дослідження тери- торій – це велика й копітка робота, намагалися залучити до цього процесу місцевих дослідни- ків, відповідно це безпосередньо стосується й краєзнавства [25, с. 134]. Наводячи й інші аргу- менти, зокрема досить усталену історіографічну традицію, автор, на наш погляд, цілком справед- ливо обстоює право краєзнавства також претен- дувати на значну частину наукової спадщини М. Грушевського та інших вчених (Д. Багалія, Д. Яворницького) [25, с. 135]. Зауваження О. Гончарова викликала й теза Я. Верменич про «стримано-дистанційовану позицію» М. Грушевського щодо краєзнавства, оскільки останній не брав участі в діяльності Українського комітету краєзнавства і централь- них (академічних) краєзнавчих комісій при ВУАН. Це зауваження викликане тим, що якщо в монографії Я. Верменич 2003 р. [11] ця «стри- мано-дистанційована позиція» М. Грушевського пояснюється насамперед його неприязними сто- сунками з головою УКК М. Яворським, акаде- міками А. Лободою та Д. Багалієм, то в праці 2012 р. [23] будь-які пояснення з цього приводу відсутні, а без них (або ж без посилань на них), як вважає автор статті, у читача може скластися враження про негативне ставлення М. Грушев- ського до краєзнавства, що, вочевидь, не відпо- відає дійсності. Якщо й говорити про стримано- дистанційовану позицію М. Грушевського, то не до краєзнавства як такого, а до тодішніх керів- ників краєзнавчого руху [25, с. 135]. Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках 9 1. Тези доповідей та повідомлень науково-теоре- тичної конференції, присвяченої 125-річчю від дня народження академіка Михайла Грушевського / Ред. Грабовецький В. В. – Івано-Франківськ, 1991. – 84 с. 2. Марценюк С. П. Грушевський про місце та роль Чернігівщини в етногенетичному процесі українсь- кого народу / С. П. Марценюк, П. В. Пиріг // Тези доповідей та повідомлень науково-теоретичної кон- ференції [Ів.-Франк. ун-ту], присвяченої 125-річчю від дня народження академіка Михайла Грушевсь- кого. – Івано-Франківськ, 1991. – С. 56–57. 3. Михайло Грушевський: 3б. наук, праць і мате- ріалів Міжнар. ювіл. конф., присвяч. 125-річчю з дня народж. М. Грушевського. – Львів, 1994. – 487 с. 4. Арсенич П. Михайло Грушевський і Гуцуль- щина / Петро Арсенич // Михайло Грушевський: 3б. наук. праць і матеріалів Міжнар. ювіл. конф., при- свяч. 125-річчю з дня народж. М. Грушевського. – Львів, 1994. – С. 337–339. 5. Ягнищак В. Лемківщина в науковій спадщині Михайла Грушевського / Володимир Ягнищак // Ми- хайло Грушевський: 3б. наук. праць і матеріалів Між- нар. ювіл. конф., присвяч. 125-річчю з дня народж. М. Грушевського. – Львів, 1994. – С. 215–218. 6. Михайло Грушевський і Західна Україна: Допо- віді і повідом. наук. конф. / Львів. ун-тет ім. І. Франка та ін. – (Львів, 26–28 жовтня 1994 р.) / А. Карась (від- повід. ред.) та ін. – Львів: Світ, 1995. – 352 с. 7. Козій А. М. Грушевський – дослідник Холм- ської землі / Анісія Козій // Михайло Грушевський і Західна Україна: Доповіді і повідом. наук. конф. / Львів. ун-т ім. І. Франка та ін. (Львів, 26–28 жовтня 1994 р.) / А. Карась (відповід. ред.) та ін. – Львів: Світ, 1995. – С. 340–341. 8. Тарабан В. Історичне краєзнавство Галичини у науковій спадщині М. Грушевського / Віталій Тарабан // Михайло Грушевський і Західна Україна: Доповіді і повідом. наук. конф. / Львів. ун-т ім. І. Франка та ін. (Львів, 26–28 жовтня 1994 р.) / А. Карась (відповід. ред.) та ін. – Львів: Світ, 1995. – С. 143–144. 9. Верменич Я. В. Роль М. С. Грушевського у становленні системи регіонально-історичних дос - ліджень в Україні / Я. В. Верменич // УІЖ. – 1998. – № 2. – С. 92–101. 10. Верменич Я. В. Розвиток регіонально-історич- них досліджень у Львівській та Київській школах М. Грушевського / Я. В. Верменич // Історія України: Маловідомі імена, події, факти (збірник статей). – К., 2001.– Вип. 13. – С. 5–23. 11. Верменич Я. В. Теоретико-методологічні про- блеми історичної регіоналістики в Україні. – К.: Ін- ститут історії України НАН України, 2003. – 516 с. 12. Пиріг Р. Організація М. С. Грушевським істо- рико-регіональних досліджень / Руслан Пиріг // Студії з архівної справи і документознавства. – К., 2003. – Т. 9. – С. 52–56. 13. Тронько П. Т. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття: досвід, проблеми, перспективи / П. Т. Тронько; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. – К.: [б.в.], 2000. – 271 с. 14. Тронько П. Т. Українське краєзнавство в XX столітті: (До 75-річчя Всеукраїнської спілки краєз- навців) / П. Т. Тронько; наук. ред. В. А. Смолій; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. – К.: [б.в.], 2002. – 84 с. 15. Тронько П. Т. Краєзнавство України: здобутки і проблеми: до ІІІ з’їзду Всеукр. спілки краєзнавців / П. Т. Тронько; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. – К. : НАНУ, 2003. – 126 с. 16. Кугутяк М. Криворівня і Михайло Грушев- ський / Микола Кугутяк // Криворівня: Матеріали Позитивною тенденцією, що простежується останнім часом, є наявність окремих праць, що містять елементи історіографічних узагальнень, які стосуються регіонально-історичних (істо- рико-краєзнавчих) досліджень М. Грушевського. Це, зокрема, вже згадані нами праці Я. Верме- нич, О. Гончарова та В. Бугрія. В цілому ж, проблема висвітлення регіо- нально-історичних досліджень М. Грушевського є актуальною та потребує подальшого вивчення. На сьогодні залишається відкритою проблема трактування наукової спадщини вченого, що розглядається як з позиції краєзнавства, так і з позиції історичної регіоналістики. Вочевидь, зазначена проблема потребує поглибленого тео- ретичного обґрунтування та узгодження різних точок зору в межах єдиної системи. Як зазначає В. Наулко, М. Грушевський підкреслював не- обхідність дослідження культури людності України за відповідними історико-етнографіч- ними районами [26]. Саме цим і актуалізується вказаний напрям наукових пошуків, який перед- бачає як відповідний аналіз теорії регіональних досліджень в науковій спадщині М. Грушевсь- кого, так і практичні результати дослідження вченим окремих історико-етнографічних регіо- нів України. 1/2 ’2016Ростислав Конта К Р А Є З Н А В С Т В О 10 Джерела та література Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках 11 міжнародних наукових конференцій. – Івано-Фран- ківськ: «Плай», 2003. – С. 61–65. 17. Горинь В. Михайло Грушевський і Буковина (До початків науково-культурних взаємозв’язків) / Василь Горинь // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Історія: Збірник наукових ста- тей. – Чернівці: Рута, 2004. – Ч. 2. – С. 263–264. 18. Страшний В. Над Поділлям дух Грушевського витає / Василь Страшний // Грушевський М. С. – дер- жавотворець, громадський діяч, вчений, публіцист: Матеріали ІІ регіональної науково-практичної кон- ференції / За наук. ред. І. Б. Гирича. – Вінниця: Книга-Вега, 2006. – С. 208–215. 19. Вишневська М. М. С. Грушевський і Поділля / Марина Вишневська // Грушевський М. С. – держа- вотворець, громадський діяч, вчений, публіцист: Матеріали ІІ регіональної науково-практичної кон- ференції / За наук. ред. І. Б. Гирича. – Вінниця: Книга-Вега, 2006. – С. 153–155. 20. Валіон О. Михайло Грушевський і Наддніп- рянщина (кін. XIX – поч. XX ст.) / Оксана Валіон // Наукові записки Тернопільського державного педа- гогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. – Тернопіль, 2005. – Вип. 3. – С. 101– 106. 21. Зінько Ю. Поділля і Поділлєзнавство як історико-географічний фактор у творчості М. Гру- шевського / Юрій Зінько, Іван Романюк // Грушев- ський М. С. – державотворець, громадський діяч, вчений, публіцист: Матеріали ІІ регіональної на- уково-практичної конференції / За наук. ред. І. Б. Ги- рича. – Вінниця: Книга-Вега, 2006. – С. 200–205. 22. Цибенко І. Територіально-історичні дослід- ження Михайла Грушевського: бібліографічний ас- пект / Ірина Цибенко // Вісник Книжкової палати. – К., 2010. – № 12. – С. 1–4. 23. Верменич Я. В. Локальна історія як науковий напрям: традиції й інновації / Я. В. Верменич. – К.: Інститут історії України НАН України, 2012. – 284 с. 24. Бугрій В. С. Становлення наукових засад істо- ричного краєзнавства в Україні (друга половина XIX – початок XX ст. / В. С. Бугрій // Сумський історико- архівний журнал, 2014. – № XXIII. – С. 11–17. 25. Гончаров О. Науковий потенціал краєзнавства: ретроспективний погляд, сучасний стан та шляхи підвищення ефективності / Олександр Гончаров // Краєзнавство. – 2015. – № 1/2 – С. 129–143. 26. Наулко В. Діяльність Михайла Грушевського в галузі української етнології та етнографії / Всево- лод Наулко // Українська історична наука на порозі ХХІ століття: Міжнародний Науковий Конгрес, Чернівці, 16–18 травня 2000 р. Доповіді та повідом- лення / Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича, Інститут історії України НАН Ук- раїни / Ред.: О. Добржанський. – Чернівці: Рута, 2001. – Т. 3. – С. 215. References: 1. Tezy dopovidey ta povidomlen' naukovo-teorety- chnoyi konferentsiyi, prysvyachenoyi 125-richchyu vid dnya narodzhennya akademika Mykhayla Hrushev - s'koho / Red. Hrabovets'kyy V. V. – Ivano-Frankivs'k, 1991. – 84 s. 2. Martsenyuk S. P. Hrushevs'kyy pro mistse ta rol' Chernihivshchyny v etnohenetychnomu protsesi ukra - yins'koho narodu / S. P. Martsenyuk, P. V. Pyrih // Tezy dopovidey ta povidomlen' naukovo-teoretychnoyi kon- ferentsiyi [Iv.-Frank. un-tu], prysvyachenoyi 125-rich - chyu vid dnya narodzhennya akademika Mykhayla Hrushevs'koho. – Ivano-Frankivs'k, 1991. – S. 56–57. 3. Mykhaylo Hrushevs'kyy: Zb. nauk, prats' i mate- rialiv Mizhnar. yuvil. konf., prysvyach. 125-richchyu z dnya narodzh. M. Hrushevs'koho. – L'viv, 1994. – 487 s. 4. Arsenych P. Mykhaylo Hrushevs'kyy i Hut- sul'shchyna / Petro Arsenych // Mykhaylo Hrushevs'kyy: Zb. nauk. prats' i materialiv Mizhnar. yuvil. konf., prysvyach. 125-richchyu z dnya narodzh. M. Hru- shevs'koho. – L'viv, 1994. – S. 337–339. 5. Yahnyshchak V. Lemkivshchyna v naukoviy spad- shchyni Mykhayla Hrushevs'koho / Volodymyr Yah- nyshchak // Mykhaylo Hrushevs'kyy: Zb. nauk. prats' i materialiv Mizhnar. yuvil. konf., prysvyach. 125- richchyu z dnya narodzh. M. Hrushevs'koho. – L'viv, 1994. – S. 215–218. 6. Mykhaylo Hrushevs'kyy i Zakhidna Ukrayina: Dopovidi i povidom. nauk. konf. / L'viv. un-tet im. I. Franka ta in. – (L'viv, 26–28 zhovtnya 1994 r.) / A. Karas' (vidpovid. red.) ta in. – L'viv: Svit, 1995. – 352 s. 7. Koziy A. M. Hrushevs'kyy – doslidnyk Kholm- s'koyi zemli / Anisiya Koziy // Mykhaylo Hrushevs'kyy i Zakhidna Ukrayina: Dopovidi i povidom. nauk. konf. / L'viv. un-t im. I. Franka ta in. (L'viv, 26–28 zhovtnya 1994 r.) / A. Karas' (vidpovid. red.) ta in. – L'viv: Svit, 1995. – S. 340–341. 8. Taraban V. Istorychne krayeznavstvo Halychyny u naukoviy spadshchyni M. Hrushevs'koho / Vitaliy Tara- ban // Mykhaylo Hrushevs'kyy i Zakhidna Ukrayina: Dopovidi i povidom. nauk. konf. / L'viv. un-t im. I. Fran - ka ta in. (L'viv, 26–28 zhovtnya 1994 r.) / A. Karas' (vid- povid. red.) ta in. – L'viv: Svit, 1995. – S. 143–144. 9. Vermenych Ya. V. Rol' M. S. Hrushevs'koho u stanovlenni systemy rehional'no-istorychnykh doslid - zhen' v Ukrayini / Y. V. Vermenych // UIZh. – 1998. – № 2. – S. 92–101. 12 10. Vermenych Y. V. Rozvytok rehional'no-istorych- nykh doslidzhen' u L'vivs'kiy ta Kyyivs'kiy shkolakh M. Hrushevs'koho / Y. V. Vermenych // Istoriya Ukra yiny: Malovidomi imena, podiyi, fakty (zbirnyk statey). – K., 2001.– Vyp. 13. – S. 5–23. 11. Vermenych Y. V. Teoretyko-metodolohichni prob- lemy istorychnoyi rehionalistyky v Ukrayini. – K.: In- stytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny, 2003. – 516 s. 12. Pyrih R. Orhanizatsiya M. S. Hrushevs'kym isto- ryko-rehional'nykh doslidzhen' / Ruslan Pyrih // Studiyi z arkhivnoyi spravy i dokumentoznavstva. – K., 2003. – T. 9. – S. 52–56. 13. Tron'ko P. T. Istorychne krayeznavstvo: krok u nove tysyacholittya: dosvid, problemy, perspektyvy / P. T. Tron'ko; Nats. akad. nauk Ukrayiny, In-t istoriyi Ukrayiny. – K.: [b.v.], 2000. – 271 s. 14. Tron'ko P. T. Ukrayins'ke krayeznavstvo v XX stolitti: (Do 75-richchya Vseukrayins'koyi spilky krayez- navtsiv) / P. T. Tron'ko; nauk. red. V. A. Smoliy; Nats. akad. nauk Ukrayiny, In-t istoriyi Ukrayiny. – K. : [b.v.], 2002. – 84 s. 15. Tron'ko P. T. Krayeznavstvo Ukrayiny: zdobutky i problemy: do III z"yizdu Vseukr. spilky krayeznavtsiv / P. T. Tron'ko; Nats. akad. nauk Ukrayiny, In-t istoriyi Ukrayiny. – K.: NANU, 2003. – 126 s. 16. Kuhutyak M. Kryvorivnya i Mykhaylo Hru- shevs'kyy / Mykola Kuhutyak // Kryvorivnya: Materialy mizhnarodnykh naukovykh konferentsiy. – Ivano- Frankivs'k: «Play», 2003. – S. 61–65. 17. Horyn' V. Mykhaylo Hrushevs'kyy i Bukovyna (Do pochatkiv naukovo-kul'turnykh vzayemozv"yazkiv) / Vasyl' Horyn' // Materialy V konhresu Mizhnarodnoyi asotsiatsiyi ukrayinistiv. Istoriya: Zbirnyk naukovykh statey. – Chernivtsi: Ruta, 2004. – Ch. 2. – S. 263–264. 18. Strashnyy V. Nad Podillyam dukh Hrushevs'koho vytaye / Vasyl' Strashnyy // Hrushevs'kyy M. S. – derzhavotvorets', hromads'kyy diyach, vchenyy, publit- syst: Materialy II rehional'noyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi / Za nauk. red. I. B. Hyrycha. – Vinnytsya: Knyha-Veha, 2006. – S. 208–215. 19. Vyshnevs'ka M. M. S. Hrushevs'kyy i Podillya / Maryna Vyshnevs'ka // Hrushevs'kyy M. S. – derzhavo - tvorets', hromads'kyy diyach, vchenyy, publitsyst: Mate- rialy II rehional'noyi naukovo-praktychnoyi konfer- entsiyi / Za nauk. red. I. B. Hyrycha. – Vinnytsya: Knyha-Veha, 2006. – S. 153–155. 20. Valion O. Mykhaylo Hrushevs'kyy i Nad dnip - ryan shchyna (kin. XIX – poch. XX st.) / Oksana Valion // Naukovi zapysky Ternopil's'koho derzhavnoho peda- hohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatyuka. Seriya: Istoriya. – Ternopil', 2005. – Vyp. 3. – S. 101– 106. 21. Zin'ko Y. Podillya i Podillyeznavstvo yak isto- ryko-heohrafichnyy faktor u tvorchosti M. Hrushev - s'koho / Yuriy Zin'ko, Ivan Romanyuk // Hrushevs'kyy M. S. – derzhavotvorets', hromads'kyy diyach, vchenyy, publitsyst: Materialy II rehional'noyi naukovo-praktych- noyi konferentsiyi / Za nauk. red. I. B. Hyrycha. – Vin- nytsya: Knyha-Veha, 2006. – S. 200–205. 22. Tsybenko I. Terytorial'no-istorychni doslidzhen- nya Mykhayla Hrushevs'koho: bibliohrafichnyy aspekt / Iryna Tsybenko // Visnyk Knyzhkovoyi palaty. – K., 2010. – № 12. – S. 1–4. 23. Vermenych Y. V. Lokal'na istoriya yak naukovyy napryam: tradytsiyi y innovatsiyi / Y. V. Vermenych. – K.: Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny, 2012. – 284 s. 24. Buhriy V. S. Stanovlennya naukovykh zasad is- torychnoho krayeznavstva v Ukrayini (druha polovyna XIX – pochatok XX st. / V. S. Buhriy // Sums'kyy isto- ryko-arkhivnyy zhurnal, 2014. – № XXIII. – S. 11–17. 25. Honcharov O. Naukovyy potentsial krayez- navstva: retrospektyvnyy pohlyad, suchasnyy stan ta shlyakhy pidvyshchennya efektyvnosti / Oleksandr Hon- charov // Krayeznavstvo. – 2015. – № 1/2 – S. 129–143. 26. Naulko V. Diyal'nist' Mykhayla Hrushevs'koho v haluzi ukrayins'koyi etnolohiyi ta etnohrafiyi / Vsevolod Naulko // Ukrayins'ka istorychna nauka na porozi ХХІ stolittya: Mizhnarodnyy Naukovyy Konhres, Chernivtsi, 16–18 travnya 2000 r. Dopovidi ta povidomlennya / Chernivets'kyy natsional'nyy universytet imeni Y. Fed'kovycha, Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny / Red.: O. Dobrzhans'kyy. – Chernivtsi: Ruta, 2001. – T. 3. – S. 215. 1/2 ’2016Ростислав Конта К Р А Є З Н А В С Т В О

Регіонально-історичні дослідження М. Грушевського в історіографічних оцінках

Репозитарії

Схожі ресурси